|
Скачати 0.68 Mb.
|
Тема. Урок літератури рідного краю. Шевченко у фольклорі Канівщини. Мета: знайомство з літературним краєзнавством Канівщини, показати велич і неповторність Т. Шевченка; вироблення вмінь і навичок виразного читання, акторської гри, самостійної роботи; виховання почуття патріотизму, гордості за свій народ, любові до рідного краю. Обладнання: портрет Шевченка, виставка творів про Шевченка, стенд-експозиція «Літературними стежками», презентація Спом’янімо ж, пани – браття, Святого ми нині! Не вмерлого, а живого – Бо слово не гине. Форма в форму міняється Від віку до віку, – Та без краю і без міри Жив дух чоловіка. Юрій Федькович Тарасові Ш. Хід уроку І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Вступне слово вчителя. Декламування епіграфа. Постать Тараса Григоровича Шевченка в українській літературі – одна з найпомітніших. Вона належить до тих, що з плином часу дедалі більше ваблять уми поколінь. (читає вірш П. Гірника) Запитують мене у класі діти: – Скажіть, письменник скільки заробля? – ... Відкіль оця хвороба – все на світі Ще змалечку підбити до рубля?! ... Урок. Шевченко. Не згаса вовіки Освячене кріпацтвом визнання. Цікавитесь, який мав заробіток? Отримав десять років заслання. Його вінець - над золоті корони, Задосить було муки і покар. Писати й малювати заборона – Оце його був другий гонорар. Не каявся. Писав у казематах. Відрікся від щедрот і нагород. І не зважав на цензорів пихатих – Яка цензура викреслить народ?! А допити, а вічні протоколи? Священна будь, невтолена жаго! Невже і ви не чуєте ніколи, Як плаче слово голосом його? А він згорів. І так бува не часто. За гроші промовчав би - і живи. Шевченко і сьогодні наш сучасник, Бо з його болю починались ви. Політика, освячена царями, - Понівеч, зрадь, купи чи задуши! ...Його життя написане сльозами, Що запеклися кров’ю на душі. У кожний звук, у кожний тон у слові Крізь чорноту минущних лихоліть Услухайтесь! Почуйте в його мові Те, що лікує, плаче й попелить. Почуйте серцем голос несхололий. Вдивітеся у змучене лице. Ви рідну мову чуєте у школі. А чим йому заплатите за це? 2. Перевірка домашнього завдання. Оцінювання спадщини Шевченка видатними діячами мистецтва. Учень. Іван Франко, «Присвята»: «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога — у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко». Учень. Тодось Осьмачка (1895-1962 - відомий український поет і прозаїк, політичний емігрант): «Я певний, що якби Шевченко з'явився перед Шекспіром і Ґете, то вони б мали його перед своїми духовними очима як божество, щось подібне до Богочоловіка. Бо Шевченко збільшив славу Спасителя як людинолюба». Учень. Леонід Білецький (1882-1955 – видатний український літературознавець, політичний емігрант): «Ні одна книжка у світовій літературі не мала такого значення, як «Кобзар» для України. Наче сонце, освітила вона рідну землю, огріла теплом рідного слова, любов'ю, омочила Україну сльозами, огорнула покривджену, знівечену народну душу ласкою, співчуттям, відкрила народові його минуле в таких картинах, які не забуваються ніколи... Одне слово - показала всі рани, всі болі, всю трагедію українського народу в його родиннім, національнім і соціальнім житті... Ось як заговорив недавній кріпак, панський попихач, наймит, він виявив таку силу своєї творчості, що вся провідна еліта української інтелігенції визнала його за свого найбільшого поета, від якого можна розпочинати свій власний розвиток поезії, не за чужими зразками, а із свого власного джерела поруч усіх найбільших літератур світу. Тому й успіх «Кобзаря» був небувалий». Учень. П. Куліш. «Високо над нами підняв Шевченко поетичне світло своє – і стало видно по всій Україні, куди з нас кожен мусить простувати». Учень. Василь Барка, справжнє прізвище – Очерет (1908 – 2003 – визначний сучасний український письменник і мислитель, політичний емігрант): «Шевченко зобразив саме серце людини, всю сферу життя її душі – як один всесвіт, найсправжніший і найважливіший, з безперервною протиставою в ньому між двома сторонами: «незлобних, праведних», як діти – і, як звірі, «скажених», деспотичних. В зображенні вселюдського серця і сама поезія Шевченка стала, можна сказати, без помилки, найсердечнішою в історії світової лірики. Ніхто так відразу і так повно не змушував звучати найщиріші й найніжніші струни: десь на останніх глибинах серця, куди ніхто з людей не проникав поетичними словами». Учень. Іван Дзюба: «Великий подвиг Тараса Шевченка полягав передусім у тому, що він, вивищивши поняття про свій народ - повернувши цьому поняттю його споконвічну гідність, - водночас підніс до загальнолюдського рівня і відроджувану літературу цього народу. Власне, це був колективний подвиг, колективна праця цілої когорти інтелігенції, яка національно пробуджувалася (чимала частина її згрупувалася в Кирило-Мефодіївське братство – розгром його знову на багато років знекровив українську літературу і науку), – але саме геній Тараса Шевченка осяяв цей подвиг і цей труд незичайно яскравим і чарівним світлом». Учень. Нафі Джусойти (сучасний осетинський письменник): «Слово Шевченка возвеличує, облагороджує, формує наші душі... Безперечно, пророча місія Шевченка триває й нині, і він обходить «моря і землі», своїм божественним словом кличе людей до добра та справедливості...» Учень. Ліндон Б. Джонсон (президент США 1963 – 1969 pp.): «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, як українець, – він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, як поет, — він був хоробрим войовником за права і волю людей. Він писав вірші, щоб вести рішучий бій за волю. Його поезія – з народу й для народу. Вона подавала надію тим, що впадали у розпач, і спонукала до дії тих, хто без неї погодився б на рабство. Коло Шевченкових слухачів було таке широке, а вплив був такий великий, що його слова знаходили читача і любов далеко поза кордонами рідної країни. Видання його поезій були такі вартісні, що кожна родина старалася мати дві книжки – Біблію і Шевченка...» Учитель. Дякую, друзі, за цікаві повідомлення. Наше дослідження спадщини Т.Г.Шевченка продовжується. Кожна група має виконати своє завдання і представити його всім. ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу. 1. Заочна екскурсія «Шевченківськими стежками. Вшанування пам’яті митця». Слово вчителя. Т.Г.Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя. Група учнів класу готувала для нас заочну екскурсію «Шевченківськими стежками», використовуючи легенди і перекази Канівщини. Перш , ніж розпочати екскурсію, ми прослухаємо повідомлення «Народні легенди про Шевченка». Учень. Останніми роками фольклористи багато працюють над збиранням і систематизацією фольклору про видатних людей недавнього і давнішого часу. Народні перекази і легенди часто дуже далекі від точної передачі історичних фактів, але вони є прекрасним показником ставлення народних мас до тієї чи іншої історичної особи або видатної історичної події. Цілком зрозуміло, що фольклор про Шевченка надзвичайно багатий, глибокий, інтимний. Колишній кріпосний селянин-батрак, дворовий, що зазнав на собі самому всього гніту і знущань поміщицької влади, поет, співець, художник, який так дуже постраждав за народні інтереси, який такою простою, зрозумілою для кожного селянина мовою розповідав про народні страждання, який жив тими ж завітними думами і мріями, як і народ, – Тарас Шевченко скоро після смерті був перетворений у народного героя і овіяний народною легендою. Народні легенди про Шевченка дуже щирі і теплі. Почувається, що їх творили люди, для яких він був своєю, рідною і близькою людиною. Поки ще важко точно встановити історію тієї чи іншої народної легенди про Шевченка. Як і про більшість переказів і легенд, записуваних у наші часи, важко буває вирішити, яке походження має те чи інше народне оповідання – чи воно суто місцеве, так би мовити, самобутнє, чи на ньому відбився вплив популярної книги, журналу, газети, школи, телебачення. Але важливі не окремі подробиці, а загальний характер і основна ідейна спрямованість усього кола легендарних оповідань. Фольклор про Шевченка вражає великою стійкістю своєї тематики, а також витриманістю загального образу, наданого народом своєму поетові. Народ підкреслив у поетові і в усьому його житті те, що і в народному уявленні, і в реальності було найістотнішим у діяльності Шевченка. Народні легенди зводяться до характеристики його як борця за визволення народу від кріпацтва, як полум’яного агітатора і пропагандиста за волю народу, як сміливого, дотепного насмішника над панами. Тематику народних легенд та переказів про Шевченка умовно можна поділити на кілька груп. З огляду на поставлене завдання ми розглянемо тільки такі групи творів про Шевченка: 1. Шевченко – борець за права і свободу народу. 2. Згадки про життя Кобзаря. 3. Вшанування безсмертного Тараса. Шевченко – живий у народній творчості, в якій образ великого генія, правдолюбця і борця виріс нині на весь неосяжний свій зріст. Приглядаючись до прекрасних фольклорних скарбів, пов’язаних з іменем Кобзаря та з його неув’ядною поезією, ми переконуємося у справедливості слів одного з поетів пошевченківської доби: «Поет живе в серцях свого народу» – живе і вічно житиме. Екскурсовод. Ми проведемо для вас заочну екскурсію «Шевченківськими стежками». Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня (за старим стилем – 25 лютого) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкащина). Родина Шевченків була не з бідних: батько знав грамоту, чумакував, стельмахував. Усі день і ніч працювали, щоб і ненависну панщину відбути, і себе прогодувати. Тарас народився четвертою дитиною в сім’ї. Пустотливим, допитливим і мрійливим хлопченям виростав Тарасик. Перші найчарівніші враження залишила в його дитячому серці рідна природа. Захоплювали хлопця народні пісні, «знав їх без ліку і переймав їх з одного разу». Учень. Виразне читання легенди. ШЕВЧЕНКО СЕРЕД МОЛОДІ Моя мати вмерла, — на сьогодні їй буде до 90 років. Багато, було, розказує про Шевченка. Батько був за матір старіший, пас телята і гуси у барині Райковички, робив панщину. А мати служила в старшини Панька. От вона було розказує, що туди ходив Тарас Шевченко. Він був схожий, каже вона, на Василя Івановича Роздобудька, садовника нашого колгоспу. У Панька збирались дівчата, хлопці, то Шевченко, — було розказує, — з ними співає, учить їх. А дівчата як обсядуть його, то він усе їх учить співать. У його голос, кажуть, був гарний, як заспіва, то, кажуть, і хата розлягається. Найлюбиміша його пісня була, він все її співав з дівчатами: Ой ти, Грицю, Грицю, Ти славний козаче, За тобою, Грицю, Вся країна плаче. Ой не так країна, Як тая дівчина, Которая Гриця Вірненько любила. Любила, любила, Та й причарувала, Дала йому чари, Які сама знала. Дала йому чари, Які сама знала, Вивела коника Та й осідлала. Далі не знаю. Це цю пісню все він було співає з дівчатами. А вони все було його питають, коли він до них ще прийде співати... Діло відбувалось у Прохоровці, бо мати моя звідтіля родом. Від колгоспника О. М. Xарлая, 49 років, с. Келеберда. Записав Д. Кушнаренко,1938 p. Екскурсовод. Дитяче раювання закінчилося для Тараса 20 серпня 1823 р. Тоді померла, маючи лише сорок літ, найдорожча, найрідніша у світі людина – мати. Із матір’ю пішли з оселі Шевченків і затишок, і злагода. Залишилися сиротами шестеро дітей. Нещасний батько у безвиході незабаром одружується вдруге. Проте жінка виявилася лихою і сварливою, дбала лише про своїх дітей, а пасинків тільки ганила. Найбільше діставалося гордовитому правдолюбові Тарасові. Тепер Тарас залишився сам у цілому світі, як билина в полі, без майна, без підтримки. І перше, про що подумав – то була школа й наука. Два роки служив він у дяка Петра Богорського, терпів голод, приниження, побої, аби тільки була змога вчитися. Читець. Покойний зять Данило розказував, що Тарас Шевченко служив у дяка. Тарас хотів у школу ходити, а дяк не пускав. Заставляв Тараса воду носити та хазяїнувати. – Отака, сину, штука, — я й умру, не забуду, як Тарас хотів учитися, а його не пускали. Отаке тоді право було. А тепер хорошо. Дитина ще ложки не вміє держати, а її вже грамоти вчать. Від М. К. Туренка, с. Межиріч, серпень 1938 p. Екскурсовод. Восени 1829 р. Тарас разом з іншими слугами-кріпаками вирушив у далеку дорогу аж до Вільна ( тепер Вільнюс – столиця Литви ). Тільки через 14 літ по цьому він побачить Україну, а заповітна мрія знову оселитися у ріднім краї так і залишиться для нього нездійсненною. Наприкінці зими 1831 р. Шевченко разом з паном Енгельгардом опиняється у столиці імперії Петербурзі. Тут здібний юнак продовжив своє малярське навчання, знайомиться з студентом останнього курсу Академії мистецтв земляком Іваном Сошенком, який, побачивши талановиті ранні малюнки Шевченка, розпочав справу викупу юнака з кріпацтва. Найдієвішу участь у справі визволення Шевченка з кріпацтва взяв великий російський художник німецького походження Карл Брюллов. Екскурсовод. 22 квітня 1838 р. Шевченкові була підписана відпускна. День, коли Тарас довідався про свободу, став найщасливішим у його житті. Відпускна відчинила Тарасові двері в омріяну Академію, куди кріпакам шлях було заказано, і досяг значних успіхів, про що свідчать три срібні медалі, одержані за різні малярські роботи. Проте в Шевченковій душі прокидається і все владніше нею запановує ще один талант – поетичний. У 1840 р. виходить збірка з восьми творів під назвою «Кобзар Т.Шевченка», вплив якої на подальшу українську історію і літературу важко переоцінити. Поезії Шевченка швидко поширювалися по всій Україні, їх переписували, вивчали напам’ять навіть неписьменні селяни, деякі із цих творів одразу ставали народними піснями. Шевченкове перебування в Петербурзі було бурхливим і цікавим. І все ж імперська чужина гнітила душу. І ось поетова мрія здійснюється – у травні 1843 р. він приїздить на Батьківщину. Понад 14 років тому покидав її кріпаком, а повернувся вільною людиною, художником і знаменитим поетом. Його найпершою метою було побачити, пізнати справжню Україну – таку, якою вона є тепер: уярмлена, сплюндрована. |
Уроки-змагання Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки... |
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,... Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації |
Уроки математики в 6 класі Додаткові матеріали Ці задачі молена використовувати для позакласної роботи. Для вчителів та учнів старших класів, які не мають підручника [1], наводимо... |
Тема : Картина В. М. Васнецова «Альонушка» Мета: ознайомити з творчістю великого художника В. М. Васнецова; вчити особливостям побудови розповіді на основі картини;розвивати... |
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;... |
Сповіщають Україну і світ про те, що в столиці стартував дворічний... Пам’ятаючи мрію Тараса Шевченка увічнити для прийдешніх поколінь одну з найдревніших столиць Європи, презентуємо проект «Київ живописний»,... |
Урок з літератури рідного краю у 9 класі на тему: «Тарас Шевченко і Миргородщина» Великого Кобзаря у нашому краї, показати зв'язок його поезії з образотворчим мистецтвом та музикою, фольклором; сприяти розвитку... |
Уроки систематизації та узагальнення знань з географії Тематика творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії |
Слава Шевченка не вмре, не поляже Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка, показати неповторність його творчої спадщини, розвивати навички... |
Рекомендації для творчих груп вчителів з проблем впровадження ІКТ в навчально-виховний процес Творчі групи вчителів це групи різних за фахом педагогів, які займаються вивченням, освоєнням, впровадженням якоїсь однієї загальної... |