Миргородська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат
І-ІІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом
Полтавської обласної ради
Інтегрований урок з літератури рідного краю у 9 класі на тему:
«Тарас Шевченко і Миргородщина»
Підготувала: Тищенко Л.М.,
вчитель української мови та
літератури
2012
Мета: Ознайомити учнів із матеріалами, що розповідають про перебування Великого Кобзаря у нашому краї, показати зв'язок його поезії з образотворчим мистецтвом та музикою, фольклором; сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів, бажанню працювати самостійно. Виховувати пошану до особи Т. Шевченка. Збагачувати словниковий запас учнів з вадами слуху.
Обладнання: Стенд «Миргородщина і Т.Шевченко», карта Миргорода і Полтавщини, плакат «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, і голос твій нам душі окриля», грамзапис, різні видання творів Т.Шевченка, літературна виставка з серії «Література рідного краю», вислови про Т.Шевченка та підбірка прислів’їв про нього, портрет Т.Шевченка з написом «Великому Кобзареві – 194» , ілюстрації О.Сластьона, картини В.Брикульця, літературна вікторина.
Хід уроку 
І. Організаційний момент.
1.Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
Звучить народна пісня на слова Т.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».
Слово вчителя .
«Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом, в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка: кріпака пана Енгельгарда, блиснув у вікні єдиний на все село вогник, народилася панові нова кріпацька душа, а Україні – її великий співець – Тарас Шевченко.» Так писав український письменник Степан Васильченко про майбутнього поета.
У перші березневі дні, коли скресає крига на ріках, віє першим подихом весни, ми подумки звертаємось до незвичайної людини, що стала символом української землі – Тараса Шевченка.
Пригадайте:
- Хто такий Т.Г.Шевченко?
- Коли він народився?
- Скільки років від дня народження поета минає?
Ім’я великого поета і художника пов’язане і з Миргородщиною. Тема нашого уроку незвичайна – «Література рідного краю. Т.Шевченко і наш край» .
Учні виконують «Пісню про Миргород» («Місто моє над Хоролом…»).
Учні читають напам’ять підбірку віршів про Миргород.
У місті рідному малу доріжку
І кожен викрутас Хорол – ріки
Читаю, мов відкриту диво – книжку,
Хоч линуть в хвилях скупані роки.
Гортаю сторінки часів далеких,
Славетних бачу наших земляків.
Вертаються із вирію лелеки,
І оживає прадідівський спів.
Козацький полк у вічність виступає,
Апостола знов сяє булава.
На струнах золотих минуле грає,
Історія народу ожива.
Я міста кращого, повір, не знаю,
І про любов сказать замало слів.
Почуй мене, благословенний краю,
Нащадку миргородських кобзарів.
Коріння тут моє, моя родина,
Тут в серце б’ється пісня солов’я.
Горнуся, мов до матері дитина,
До тебе, місто, молодість моя.
І, мабуть, є божественне знамення –
Тебе вітають славні імена.
Даруй же довго радість і натхнення
З відкритого Зубковським джерела.
ІІІ. Засвоєння нових знань.
Пригадайте:
- У якому році Т.Шевченко побував на Миргородщині?
Слово вчителя .
Після закінчення Петербурзької академії мистецтв Т.Шевченко повертається в Україну і влаштовується на роботу художника Київської археографічної комісії по розбору стародавніх актів. У ролі художника цієї комісії він їздить по Україні і змальовує пам’ятки старовини: монастирі, церкви, будинки, пам’ятні місця, пов’язані з перебуванням якихось видатних людей. Т. Шевченко побував у нашому краї у квітні, серпні та жовтні 1845 року. Існує думка, що Т. Шевченко побував у наших краях ще і у 1859 році.
Яким було тоді наще місто? У листі до поміщиків Родзянків, Т.Шевченко пише: «Ідучи з Хорола до Миргорода, я страшенно простудився, але у знаменитому Миргороді не знайшов ні лікаря, ні аптеки, а лікарня красується у центрі міста». Зупинявся поет у хаті козака Коробки, що жив неподалік річки Хорол, тримав заїжджий двір. (Тепер ця вулиця носить ім’я Т. Шевченка. На розі вулиці Гоголя і Шевченка у 1971 році встановлено пам’ятник поетові.)
Бував Т.Шевченко у П. Шершавицького, потомка декабристів. (Цей будинок зберігся і до нашого часу.) Поет вивчав мальовничу місцевість під Миргородом (с. Білики, урочище Килдиш), залишив нам малюнки цих місць, побував у Попівці, Комишні, Устивиці.
У Миргороді поет створив вірші «Не женись на багатій», «Не завидуй багатому», містерію «Великий льох». 
Учениця читає напам’ять вірш «Не завидуй багатому».
Слово вчителя .
У село Мар’їнське, що належало до Миргородського повіту, Т.Шевченко прибув на запрошення власника маєтку поміщика Лук’яновича. У Мар’їнському Т.Шевченко жив у флігелі біля поміщицького будинку, спілкувався з селянами, вечорами спостерігав за розвагами сільської молоді. Тут поет написав поему «Кавказ», «Сліпий», вірш «Стоїть в селі Суботові». Саме наша земля надихнула Т.Шевченка на створення глибоких за своїм філософським змістом творів, у яких він звертається до історичного минулого. (Учитель звертає увагу учнів на табличку, де записані назви творів.)
Пророчими є слова, якими закінчується поезія «Стоїть в селі Суботові». 
Учениця читає рядки:
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі.
Світ правди засвітить.
І помоляться на волі
Невольничі діти!
Слово вчителя .
Ім’я Т. Шевченка названа гімназія (колишня школа №6). Ім’я Великого Кобзаря навчальному закладу повернено у 1998 році (на прохання випускників 1941 року.)
На приміщенні районного будинку культури встановлена меморіальна дошка, що засвідчує перебування 
Т. Шевченка у нашому місті.
Подумайте:
- Чи задумувались ви над походженням імені «Тарас»? Важко знайти більш дивовижну тотожність характеру цього велетня України і значення його імені. Може здатися, нібито це наймення йому дав сам ясновидець. «Тарас» походить від грецького «тарактікос», яке у вільному перекладі українською мовою означає: бунтівливий, той, хто викликає замішання, збентеження. Саме таким бунтівливим і непокірним був боєць караючого пера Т.Шевченко.
- А як ще називають Т. Шевченка?
Учні розповідають про те, що друге ім’я Т. Шевченка – Великий Кобзар. Читають вислови, записані на плакатах:
Так від роду і до роду.
Кожен вірш свій і поему
Він посвячував народу.
Гучною струною.
В кожнім серці одбивалась
Чистою луною.
Спочиваєш ти, наш батьку,
Тихо в домовині.
Та збудила твоя пісня
Думи на Вкраїні.
Слово вчителя .
Пригадайте:
- Що таке кобза, кого ми називаємо Кобзарем? (Колективна робота з матеріалами окремого стенда, де розміщені ілюстрації: кобзарі в давнину , малюнки кобзи, ліри, бандури, фото сучасного кобзаря на Сорочинському ярмарку.)
Словник:
Кобза – український народний струнний – щипковий інструмент:
Кобзар – народний співець, що виконує пісні у супроводі кобзи.
Учень музичної школи виконує українську народну пісню «Тополя» на слова Т.Шевченка у супроводі кобзи.
Слово вчителя .
Тарас Шевченко – основоположник критичного реалізму у українському образотворчому мистецтві. Його особа і творчість знайшли також відбиток у творчості художників Миргородщини. Сьогодні ви ознайомитись з деякими з них.
Миргородцям добре відоме ім’я славетного художника Опанаса Сластьона, бо саме він увіковічив символ Миргорода – стару водолікарню, що зображена на етикетці «Миргородської води». Опанас Сластьон – український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. З 1900 року він працював викладачем Миргородської художньо – промислової школи (тепер керамічний технікум ім М.В.Гоголя. У 1920 році заснував Миргородський краєзнавчий музей. Він досліджував і популяризував кобзарське мистецтво, створив серію картин «Кобзарі Миргородщини».  
Опанас Сластьон - автор ілюстрацій до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки».
(Учитель демонструє портрет О.Сластьона, ілюстрації до поеми «Гайдамаки».)
Слово вчителя .
У Миргороді живе і працює член Спілки художників України В.М.Брикулець. Він автор багатьох портретів Т. Шевченка та ілюстрацій до його творів. Картини В.М.Брикульця знаходяться у багатьох музеях , установах та приватних колекціях в Україні і за кордоном . (Демонстрація ілюстрацій картин В.М.Брикульця.)
До особи великого українського поета зверталися і звертаються літератори Миргородщини, а серед них Антон Дмитрович Шевченко, нині покійний. Цілий цикл його поезій присвячений великому поетові.
Учень читає вірш А. Шевченка «На чужині».
У поезіях Наталі Харасайло теж звучить шевченківська тема.
Учениця читає вірш Н.Харасайло «Великий України син».
А найбільше визнання творчості Тараса Шевченка – це увічнення його пам’яті у народній творчості – у піснях, думах, прислів’ях.
Слово вчителя .
Подумайте:
- Які народні прислів’я про Т. Шевченка ви знаєте?
Учні читають напам’ять прислів’я:
Шевченкові думки переживуть віки.
Шевченко Тарас – наче сонце для нас.
Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ.
Сяє геній Кобзаря, мов у темряві зоря.
Слово Тараса – наша зброя і краса.
Учні прослуховують грамзапис народної «Пісні про Великого Кобзаря».
Слово вчителя .
Багато висловів із творів Т. Шевченка стали крилатими. Прочитати монограму. На ній зашифровані слова «Учітеся, брати мої, думайте, читайте».
На все життя запам’ятайте слова, які заповідав нам Тарас 
Свою Україну любіть,
любіть її во время люте,
в останню тяжкую минуту
за неї Господа моліть.
ІV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.
Виразно читати і аналізувати твори Т.Шевченка, написані на Миргородщині.
|