Вивчення лексикології та фразеології у шкільному курсі
„Українська мова”
Реалізація ідеї вивчення мови як цілісного явища перш за все вимагає комплексного підходу до вивчення слова на уроці. Свідоме оволодіння мовою як засобом комунікації можливе лише за умови постійної уваги до слова як функціональної одиниці.
Оволодіти українським літературним словом - значить засвоїти його семантику, уміти розрізняти лексеми за їх походженням, стилістичним забарвленням, сферою застосування.
Основною метою лекції постає формування у вчителів-філологів систематизованих наукових знань про традиційні й нові підходи щодо вивчення лексикології та фразеології на уроках української мови.
У лекції подано матеріал про лексичне значення слів, зокрема таких, як первинне й вторинне, пряме й переносне; коментарі щодо переносного (образного) вживання слова. Представлено однозначні та багатозначні слова, омоніми, синоніми та антоніми. Особливу увагу звертаємо на вивчення словникового складу сучасної української літературної мови з погляду його походження, експресивно-стилістичного забарвлення лексики, можливостей її вживання в різних мовних ситуаціях і в різному словесному оточенні, вивчення її активних і пасивних компонентів, а також найважливіших процесів, що відбуваються в ній на сучасному етапі.
Засвоєння фразеологічних понять відбувається в основному практично. Учні знайомляться з багатством української фразеології в процесі вивчення всього шкільного курсу мови, вчаться відрізняти фразеологізми від вільних синтаксичних словосполучень і вживати їх у власному мовленні. Фразеологічний матеріал слід широко використовувати на уроках української мови і літератури.
Для вивчення фразеологізмів у школі необхідно визначити принципи їх відбору. Опорою у розв’язанні цього завдання є визначальні риси фразеологізмів, і насамперед прирівнювання їх за лексичними ознаками до слова. До методичних принципів відбору фразеологізмів можна віднести такі: 1) ступінь засвоєння учнями фразеологізмів; 2) доступність фразеологізмів для розуміння їх школярами; 3) наявність фразеологізмів у творах, рекомендованих для позакласного читання; 4) виховна вага фразеологізмів.
Знання фразеології, уміння користуватися її засобами − невід’ємна ознака високої мовної культури кожної людини.
Література
1. Кочерган М. П. Слово і контекст. – Львів: Вища школа, 1980. – С. 45 - 94.
2. Марцинківська О. Є Переносне значення та образне вживання // Мовознавство. – 1973. – № 3. – С. 24 - 33.
3. Масенко Л. До проблеми вульгаризації мови // Дивослово. – 2003. – № 6. – С. 20 - 21.
4. Муромцева О. Г. Стилістична диференціація лексики української літературної мови // Українська мова і література в школі. – 1978. – № 12. – С. 32 - 39.
5. Полюга Л. М. Омонімія і багатозначність слова // Українська мова і література в школі. – 1985. – № 7. – С. 40 - 45.
6. Русанівський В. М. Закономірності розвитку значення слова // Українська мова і література в школі. – 1981. – № 4. – С. 27 - 36.
7. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973. - 280 с.
8. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка.– К.: Вища школа, 1997. – С. 226 - 237.
9. Ставицька Л. Про взаємодію жаргону і сленгу // Українська мова та література. – 2000. – № 15. – С.7 - 8.
10. Стишов О. А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця XX ст. // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 2 - 7.
11. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 8 - 22.
12. Ужченко В. Д. Внутрішня форма фразеологізму у зв’язку з внутрішньою формою слова // Мовознавство. – 1993. – № 3. – С. 23 - 30.
13. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 84, 238, 462, 498 - 499, 521 - 522.
14. Хом’як І. Взаємодія літературної мови і діалектів // Мовознавство. – 2000. – № 10. – С. 12 - 13.
Запитання для самоконтролю
1. Охарактеризувати аспекти дослідження в лексикології.
2. Проаналізувати розділи лексикології.
3. Дати визначення поняттям „лексема”, „семема”, „сема”.
4. Пояснити, як виникає багатозначність.
5. Назвати види полісемії.
6. Які лексичні значення називаються прямими й переносними? Наведіть приклади.
7. Розкрити поняття про метафоричні та метонімічні значення.
8. Висвітлити види метафор.
9. Дати визначення поняттям „мотивоване / немотивоване” значення.
10. Розкрити поняття про вільні зв’язані значення. Види зв’язаних значень.
|