|
Скачати 0.53 Mb.
|
1.Розстріляне Відродження Історія української культури 20-30-х років дає переконливі приклади як жертовного служіння її ідеалам і принципам, так і соціального конформізму. Багато митців, літераторів, діячів науки не поступилися принципами, зазнаючи всіляких переслідувань, гонінь, репресій, прийняли мученицьку смерть у таборах ГУЛАГу. За фальшивими звинуваченнями були засуджені та розстріляні Г. Косинка, К. Буревій, Д. Фальківський, О. Влизько, І. Крушельницький та багато інших українських поетів та письменників. Черговими жертвами репресій стали М. Куліш, М. Зеров, Є. Плужник. У цілому за ці роки Україна втратила близько 500 талановитих письменників. Влада стояла на заваді творчості таких видатних кінорежисерів, як О.Довженко, І.Кавалерідзе, І.Савченко, І.Пир'єв, Л.Луков та ін. Проте значна частина літераторів, діячів театру, кіно, інших видів мистецтва «за велінням серця» чи в зв'язку з вимушеними обставинами стала на шлях нагнітання соціально-класової непримиренності, цькування “буржуазних націоналістів” та інших “класове ворожих елементів”. Розстріляне українське відродження 30-х років, низка гучних політичних процесів, політичні заслання, етноцид і штучний голодомор, керований урядом, спотворили національну свідомість народу. _____________________________________________________ 3.Українське Бароко Бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві XVI-XVIII сторіч, започаткований в Італії. Основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. В Україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці XVI-початку XVII сторіч народжується українське бароко. Визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. Українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі України того часу. Серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру Духовної академії у Києві (Й. Шедель), Ковнірського корпусу в Києво-Печерській лаврі (С. Ковнір), надбрамної церкви Кирилівського монастиря у Києві (І. Григорович-Барський); церкви Св. Юра у Львові (Б. Меретин); картини художників І. Рутковича, Г. Левицького, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори І. Величковського, М. Смотрицького, Т. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Довгалевського та інші. В умовах Запорізької Січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”. Запорізька старшина фінансувала будівництво багатьох споруд та деяких споруд за межами Запоріжжя. Переважно це були будівлі монастирів та церков. Серед них :Гадяцький, Густинський, Мгарський, Рихловський церква Покрови, Межигірський, Братський і Микільський та деякі інші. З ім’ям козацького полковника Якова Лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у Чернігові. Звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. Промовляє він також про талант народу, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко. _____________________________________________________ 4.Український літературний Модерн Модерн в українській літературі зародився в 1890-х рр. і перебував у інтелектуальній опозиції до т. зв. соціальної прози (реалізму), видатними представниками якої були Марко Вовчок, А.Свидницький, Панас Мирний, І.Нечуй-Левицький, І.Франко.. Основними ознаками нової естетики виступали естетизм ("мистецтво для мистецтва"), інтелектуалізм, європеїзм, що межував з космополітизмом, глибокий психологізм.Літературний модерн в Україні як явище культури виник із протистояння двох поколінь батьків-синів, культурників-українофілів та бунтівників - модерністів. Ідейний конфлікт поколінь виявлявся у прихованій полеміці Івана Франка та Лесі Українки, відкритому протистоянні Сергія Єфремова та Ольги Кобилянської. Культовими постатями в жіночій традиції української модерної літератури виступали Леся Українка та Ольга Кобилянська.Першим з українських модерністів можна назвати Михайла Коцюбинського. Імпресіоністський характер мають різні твори письменника: "Сміх", "Intermezzo", "Коні не винні", "Хвала життю". В не закінченій повісті "Fata morgana" органічно поєднувалися риси реалістичного та імпресіоністського зображення соціальної дійсності. Імпресіонізм М.Коцюбинського виявлявся у поєднанні краси людини і природи, про що свідчить його поетична повість "Тіні забутих предків" (1911), написана на унікальному етнографічно-фольклорному матеріалі Гуцульщини. Творчою вершиною поетеси стала драма-феєрія "Лісова пісня", яка стверджує ідеали високої духовності, гармонії і краси.В творах О.Кобилянської з'являються образи нової жінки з їх прагненням порвати з патріархальними путами, буденщиною, піднятися до висот духу (новели "Природа", "Меланхолійний вальс", "Некультурна"). В 1909 р. в Києві був заснований перший журнал українського модерну "Українська хата", що проіснував до 1914 р. Організаторами його став поет Микита Шаповал (літературний псевдонім - "Сріблянський").До кола наддніпрянських модерністів належав поет Микола Вороний,а також Олександр Олесь . _____________________________________________________ 5.Діяльність Скоропадського За Гетьмана Скоропадського почалося масове відкриття українських почаькових шкіл, на базі гимназій було створено 150 державних українських середніх шкіл для яких були видані підручники українською мовою. відкриття 6 жовтня 1918 року в Києві першого Державного університету, а 22 жовтня — другого українського університету у Кам’янці-Подільському. Засновуються Українська національна бібліотека, Національна галерея мистецтв, Національний оперний театр, Український історичний музей, Державна хорова капела, Державний симфонічний оркестр тощо. Під кінець Гетьманства в Києві було відкрито Українську академію наук, яку очолив В. І. Вернадський. Відкрилося Головне управління мистецтв і народної культури, Національний архів, Галерея малювання і різьблення, Драмтеатр, Кобзарська і Симфонічна школи, Всеукраїнська Академія Наук і Академія мистецтв. Їх очолили вчені і діячи культури із світовим ім’ям - академік Вернадський, Олександр Кошиць, Іван Огієнко, Георгій Нарбут . _____________________________________________________ 6.Модерн у живописі Український модерн виник у значно важчих соціокультурних умовах, ніж модерн в інших країнах Європи внаслідок бездержавності України. Його корені – в пізньому українському романтизмі як стильовому напрямку мистецтва і літератури. У живописі модерн найяскравіше виявився у працях М. Жука, М. Бойчука, К. Малевича, О. Богомазова, в архітектурних проектах В. Кричевського (будинок полтавського губернаторського земства) У живописі О. Мурашка (“Портрет дівчини у червоному капелюсі”) вітальна енергія червоного кольору підкреслює красу як вияв молодості і оновлення. Еволюцію живопису можна визначити як перехід від наслідування реальної дійсності, життєвої достовірності – до власної авторської міфотворчості (яка переважно походить від джерел народної поезії) з високим ступенем перетворення цієї дійсності, від критичного аналізу – до поетичного синтезу (П. Холодний “Казка про дівчину й паву”, О. Новаківський “Русалка”, “Музика”, “Визволення”, “Українська мадонна”). _____________________________________________________ 7.Украї́нський архітекту́рний модерн — один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової. Характерно використання залізобетону,металу,скла,кераміки. 3 різновиди стилю:чистий модерн,стилізаторський,раціоналістичний(бездоганні пропорції прорізів,мякі окреслення вікон і балконів). Копіювалися природні форми,орнамент був основним виразним засобом-криволінійний,пронизаний експресивним ритмом,переплетення,лінія якого несла духовно-емоційний і символічний зміст.Декор вільно компонувався на площинах. Найвідомішою спорудою Києва є «Будинок з химерами»(для себе спроектував Городецький).Збудований на кручі,використав цілком новітній для тих часів матеріал – бетон,сам будинок перетворив на химерну казку в камені.Химери виконав з бетону скульптор Саля. Споруди центру Харкова:на Миколаївській і Павлінській площах зводилися будівлі Міської думи,ломбарди,готель «Версаль». У багатьох містах модерн запозичував мотиви з народного деревяного будівництва-форми дахів,віконних і деревяних прорізів тощо. Окрасою Полтави став будинок Полтавського губернського земства(Кричевський).Також архітектуру реалізовано в споруді школи ім.Котляревського в Потаві(Сердюк),художнє училище в Харкові(Жуков),будинок Миргородського курорту та школу в Млинцях(за ескізами Сластьона).Модерна архітектура Західної України з урахуванням народного мистецтва гуцулів і бойків розвивалась успішно у Львові,Дрогобичі,Коломиї,Трускавці тощо.У Львові мав віденське забарвлення - сецесія:будинок філармонії(Садловський),торгова палата на пр.Шевченка(Захаревич),вулиця Богомольця,Павлова,Валова тощо.Ініціатором сецесії з національним забарвленням був арх.Левинський,який працював з Обмінським,Лушпинським,Нагірним:споруда страхового товариства «Дністер» у Львові,будинок вищого музичного інституту ім.Лисенка.Промислове б-цтво Львова:Головний вокзал(Садловський) – електричне освітлення і вентиляція,центральне опалення,перші в Україні електричні ліфти та матричні годинники. _____________________________________________________ 8.Літературна та просвітницька діяльність «Руської трійці». Важливими джерелами культурно-просвітницької діяльності "Руської трійці" були не лише національно-визвольні прагнення українського народу, а й твори відродженої над Дніпром літератури, мовознавчі, історичні та етнографічні праці діячів українського відродження, зокрема М.Максимовича, М.ІДертелєва, І.Срезнєвського, а також польських, чеських і сербських письменників, які відкрили слов'янський світ.Руська трійця - напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угрупування, яке виникло у Львові на початку 30х років ХІХ ст. Його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М.Шашкевич (1811-1843), І.Вагилевич (1811-1866) та Я.Головацький (1814-1888), які активно виступили на захист української мови. Мету своєї діяльності члени гуртка вбачали в піднесенні статусу рідної мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, пробудженні національної свідомості українського народу. Першою спробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів "Син Русі", другою - підготовлений до друку збірник "Зоря" (1834), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Видання книжки було заборонено цензурою.У 1836 р. М.Шашкевич підготував написаний живою українською мовою підручник для молодших школярів - "Читанку" (термін "читанка" належить М.Шашкевичу). Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ "Русалка Дністровая" - новаторський твір за змістом і за формою, лише 200 примірників якого потрапили до рук читачів. Зміст "Русалки Дністрової" визначали три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків - борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідеї власної державності та політичної незалежності. "Русалка Дністровая" - своєрідний пік діяльності "Руської трійці". Важливим було й те, що в альманасі застосовано фонетичний правопис, вперше використана не церковно-слов'янська суміш, а народна мова. Переслідувань зазнали і діячі "Руської трійці". М.Шашкевич не зміг отримати парафії, І.Вагилевич рятувався від утисків, перейшовши до протестантизму, а Я.Головацький змушений був покинути у Львівському університеті професорську посаду й емігрувати в Росію.Незабаром це об’єднання розпалось. _____________________________________________________ 9.Розвиток українського образотворчого мистецтва доби бароко На Правобережжі та в Галичині розписів мурованих споруд домінує живопис костелів і магнатських палаців. Європейський досвід сюди перенесли вихованці Римської академії св. Луки – Ю. Шимонович (близько 1660–1711) та А. Альтомонте (1659–1745),творча діяльність яких у Жовкві та Львові сприяла збагаченню художнього процесу.У Львові на початку XVIIІ ст. виник один із значних осередків монументального ілюзіоністичного живопису, тісно пов’язаного з мистецькими течіями Польщі. У 1733–1740 рр. місцеві живописці Р. Бартницький, Й. Сорочинський та П. Волинський на чолі з досвідченим майстром В. Мазуркевичом працювали над розписом львівського костелу бернардинів. Саме завдяки ілюзорним аркам, колонам,обрамленням порталів художники значно змінили вигляд інтер’єру.Захоплення ілюзіоністичним живописом досягло апогею в другій половині XVIIІ ст. Посилення цієї тенденції відчутно в творчості С. Строїнського (розпис центрального нефа домініканськогокостелу в Тернополі) – визначного художника-монументаліста, який фактично очолив львівську школу ілюзіоністичного живопису.У другій половині XVII–XVIIІ ст. іконопис залишився видом живопису, провідна роль якого зумовлена релігійною особливістю української культури. Іконопис поступово еволюціонує, з’являються елементи нової іконографії, зміцнились реалістичні риси, виразно визначались впливи тодішніх мистецьких стилів. Саме з іконописним живописом пов’язана творчість найвідоміших українських майстрів того часу. На відміну від попередньої епохи, коли художники дуже рідко підписували свої твори, з середини XVII ст. митці почали відступати від старого звичаю.Однак більшість творів, особливо на Лівобережній Україні, залишились анонімними і тільки індивідуальна манера письма дає можливість визначити приналежність певного кола пам’яток якомусь одному художнику або принаймні майстерні. _____________________________________________________ 10. Соціалістичний реалізм Соціалістичний реалізм (лат.socisalis—суспільний, real is — дійсний) — унітарний, псевдохудожній напрям і метод радянської літератури, що сформувався під впливом натуралізму і так званої пролетарської літератури. Він був провідним у мистецтві з 1934 по 1980 рік. Ідеологією соціалістичного реалізму є марксизм, в основі якого волюнтаризм, він — визначальна риса світогляду. У творах соц. реалізму місто поставало як уособлення гармонії, а село — дисгармонії і хаосу. Уособленням добра був більшовик, уособленням зла — куркуль. Куркулями вважали працьовитих селян. У творах соціалістичних реалістів змінилося трактування землі. У літературі минулих часів вона була символом гармонії, сенсом існування, у них земля — уособлення зла. Позитивними героями літератури соціалістичного реалізму були робітники, селяни-незаможники, а представники інтелігенції поставали як жорстокі, аморальні, підступні. Радянські письменники мали повне право хвалити радянський спосіб життя, але не мали права на найменшу критику. Митці, які недотримувалися норм соціалістичного реалізму, ставали жертвами репресій і терору. Серед них М. Куліш, В. Поліщук, Григорій Косинка, М. Зеров, В. Бобинський, О. Мандельштам, М. Гумільов, В. Стус. Він скалічив творчі долі таких талановитих митців, як П. Тичина, В. Сосюра, М. Рильський, О. Довженко. Твори Миколи Хвильового, В. Винниченка, Юрія Клена, Є. Плужника, М. Орсета, Б.-І. Антонича упродовж багатьох десятиліть були забороненими. Належність до ордену соціалістичних реалістів стала питанням життя і смерті. А. Синявський, виступаючи на Копенгагенській зустрічі діячів культури у 1985 році, сказав, що "соціалістичний реалізм нагадує важку ковану скриню, яка займає всю кімнату, відведену літературі для житла. Проблеми методології соціалістичного реалізму стали об'єктом гострих дискусій у 1985—1990 роках. Критика соціалістичного реалізму опиралася на такі аргументи: соціалістичний реалізм обмежує, збіднює творчі пошуки митця, це система контролю над мистецтвом, "свідоцтво про ідеологічну благодійність" митця. Соціалістичний реалізм припинив своє існування, коли розпався Радянський Союз. Лише в умовах незалежності художня література отримала можливість розвиватися вільно. Основним критерієм оцінки літературного твору став естетичний, художній рівень, правдивість, самобутність образного відтворення дійсності. Орієнтуючись на кращі здобутки мистецтва, вона займає належне місце в історії світової літератури. |
Серія «Розстріляне Відродження» Збірка вибраних творів Аркадія Любченка (1899-1945) відкриває нову серію видавництва «Смолоскип» «Розстріляне Відродження». Твори... |
Микола Хвильовий Микола Хвильовий (*13 грудня 1893, Тростянець — †13 травня 1933, Харків) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників... |
1. "Розстріляне Відродження" в історії української культури Політика українізації замінялася поверненням політики русифікації. Остаточний крах політики українізації стався у 1933 p., коли з... |
Конспект уроку «Поет на грані геніальності» Мета: Ознайомити учнів з життям і творчістю письменників літературного періоду Розстріляне Відродження. Поглибити знання про письменника... |
Урок по всесвітній історії у 8 класі на тему: «Мистецтво Високого Відродження в Італії» Обладнання: портрети та картини діячів Відродження, презентації, роздатковий матеріал |
Вільям Шекспір — великий поет і драматург доби Відродження На попередньому уроці ми доторкнулися до мистецтва епохи Відродження. Тож перевіримо ваші знання та увагу |
Доба європейського Відродження(Ренесансу), її хронологічні межі.... Лями та митцями доби Відродження; сприяти формуванню цілісного сприйняття і розуміння історико-культурного розвитку людства;розвивати... |
Виконання програми відродження малих річок і водойм |
Сценарій літературно-музичної композиції «Відродження» до річниці... |
ПИТАННЯ Політична думка Середньовіччя й епохи Відродження. Августин Блаженний. Тома Аквінський |