|
|
Скачати 191.07 Kb.
|
|
План – конспект уроку «Поет на грані геніальності» (за книгою М.Слабошпицького «Поет із пекла») Підготувала Шкляренко Галина Василівна, учитель української мови та літератури Заліської ЗОШ І-ІІ Тальнівсь- кої райради 2010 Тема . Поет на грані геніальності Мета: Ознайомити учнів з життям і творчістю письменників літературного періоду Розстріляне Відродження. Поглибити знання про письменника рідного краю – Тодося Осьмачку, удосконалювати навички художнього аналізу віршів, формувати вміння аналітико- синтетичної роботи з текстом; розвивати пошукову учнів, вміння зв’язко висловлювати свої думки; виховувати прагнення до духовного розвитку. Обладнання:фотоматеріали, , схема мандрівок Т.Осьмачки Перебіг уроку І. Емоційне налаштування на урок . Рекомендовано використовувати сугестійний прийом «Криголам». Учні тримають у руках серветки. Учитель дає інструкції: 1.Складіть серветки вдвоє,відірвіть правий нижній кут. 2. Знову складіть серветку вдвоє,відірвіть лівий нижній кут і так доти,доки можна рвати папір. 3. Розгорніть папір - Чому серветки різні? - Чи є у когось правильна чи неправильна серветка? - Отже,всі мають рівні права для самореалізації. ІІ. Оголошення теми та мотивації навчальної діяльності. Такою ж особистістю,яка безперечно мала права на реалізацію,був Т.С.Осьмачка .Що ж вам відомо про цього письменника? Використовуємо прийоми «Мозкова атака» та «Доміно» Н: Письменник → родом зі Шполянського району → патріот рідного краю → письменник розстріляного відродження. Як бачимо,ланцюжок не великий. Отож,завданням нашого уроку є дізнатися, в яку епоху жив Осьмачка,хто були його найближчі друзі, які твори вийшли з-під його пера. В цьому нам допоможе книга нашого земляка М. Слабошпицького «Поет із пекла» (роман – біографія).(Слайд) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1.Вступне слово вчителя (Слайд) М.Слабошпицький народився на Черкащині. Закінчив Київський державний університет. Працював у пресі. Критик, прозаїк. Публіцист. Автор понад двох десятків книжок. Лауреат дев’яти літературних премій. Окремі твори перекладалися російською, білоруською, литовською, естонською, казахською, англійською, французькою, німецькою, чеською, словацькими мовами. Поштовхом до написання цієї книги стали, за словами М.Слабошпицького, перші, ще майже юнацькі враження, пов’язані з фантастичною, пов’язані з фантастично нещадною долею Т.Осьмачки, насправді нерозривною з його унікальною творчістю… (Слайд) Наполегливо працюючи протягом 10 років письменник відвідав Канаду, США, могилу Осьмачки в Баундбруку, мав сповідальні розмови з Василем Баркою, Юрієм Шерехом. Ця книга – не філософська монографія, а радше життєпис поета, якому випало в той и той спосіб чи не найяскравіше відбитися в рідному слові та долях його сучасників. «Книги, подібної цій, не знайти в нашій літературі», - переконаний такий відомий письменник як Анатолій Дімаров. ІV . Словникова робота . (Слайд) ПЕ́КЛО - місце, куди, за релігійними уявленнями, потрапляють душі грішників 2. Слово вчителя (слайд) 1918-1923 рр. – епоха торжества марксизму-лененізму. Голод безжальною рукою вхопив одну з найбагатших учора країн за горло. Партія більшовиків узялась за вигублення інтелігенції. Свистять батоги, Кліпає сонце, І бризкає кров аж у стелю світів, І з крапель кривавих зростають зірки, - Так писав Осьмачка. Справжнє пекло!!! І серед цього пекла київські письменники –«борці за мрії» - під проводом М.Зерова утворили літературне об’єднання «Асоціація письменників» («АСПИС»). З часом назву поміняли на МАРС («Майстерня революційного слова»).Існувала ще одна попередня назва «Ланка». До неї входили Б.А.Давидович, Г.Косинка, М.Галич, Є.Плужник, В.Підмогильний, Т.Осьмачка. 3. Повідомлення учнів. (Слайди) Валер’ян Підмогильний В.Підмогильний- постать доволі несподівана. Ю. Смолич називає його “найбільш інтелігентним» серед літературного оточення 20-30 рр.. Першу книгу прози він опублікував у 19р.Виходець із селянської родини села Чаплі на Катеринославщині. Мав за собою реальне училище й кілька курсів математичного та юридичного факультетів Катеринославщини. Брав участь у петлюрівському русі 1918-1919рр. Вчителював, редактору вав у видавництві. Не мав жодних ілюзій про те, що сталося з Україною, і про те , що може з нею бути. Він дивує своєю прозою. У творі «Місто» тісно пов'язані смак стиліста , зір і слух психолога, віртуозність живописця і невтоленно- допитливу думку філософа. Це була заявка на велику літературу . Борис Тен Відомий збірками оповідань «Листи з Криму», «Десята секунда», а також повістю «Гармонія і свинушник». Справжнє ім’я Гурій. Людина, яка дуже швидко міняла свої захоплення. Мрійник. Часто готовий покинути усі свої справи і гайнути в дальню подорож. Його вірші – справді як ліричний щоденник: Не любить, не думати, не звати – Не для мене ці чудні слова! Без любові я не можу цілувати; Полюбивши, - як не цілувать? Писав листи до Сталіна й Горького, де розповідав про розгул репресій на Україні, про катування й смерть невинних людей. Він наївно сподівався, що вони можуть усе те зупинити, бо не здогадуються про такі звірства. Відчував, що мають арештувати, намагався перехитрити каральні органи й смерть. Утік спершу в Одесу, далі – на Кавказ, щоб заховатися там, пересидіти смертоносний вихор у тихому місці. Та все це було намарне. Смерть уже призначила йому зустріч. Тенета зрозумів, що долю не зміниш. Заарештований на Кавказі, він робить у сухумській в’язниці спробу суїциду. Його врятували і відправили до Києва, де тримали під цілодобовим наглядом. Але 6 лютого 1935 р. він таки звів порахунки з життям: повісився. Марія Галич Марія Галич – Осьмаччина землячка. Народилася в сім’ї сільського вчителя в с. Мала Калигірка Катеринославського району. З дитячих літ мріяла також стати вчителькою. Після закінчення церковно-парафіяльної школи приїхала до Києва, де навчалася на робітфаці і заробляла на прожиття розносячи газети. Потім вступила до Інституту наросвіти. На одній з літературних вечірок оприлюднила свої вірші, зустрінуті розносом. Та під своє крило її взяв Косинка, який порадив спробувати себе у прозі і охоче став для неї літературним агентом. Видала дві збірки новел «Друкарка», «Моя кар’єра». На початку 30-х вийшла заміж і переїхала до Харкова. Початок репресій пригасив її життєвий ентузіазм. Вона геть зачаїлася, замовкла. Це допомогло фізично вціліти. Після війни переїхала до Львова. Працювала викладачем Інституту вдосконалення вчителів. Писала роман, оповідання, але не друкувалася. Аж у кінці 60-х опублікувала в "Літературній Україні» спогади про Косинку. Написала про Підмогильного, але цей спогад не надрукували. Померла у Львові 1974 р. Дмитро Фальківський Справжнє прізвище Левчук. Виходець із бідної сім’ї в Кобринському повіті Брестської губернії. На 3 роки молодший за Осьмачку. Трохи повчився у гімназії у Бресті-Литовському, але навчання перервалося війною. 1920 р. пішов добровольцем до Червоної армії. Демобілізувався через хворобу, приїхав до Києва, де й розпочалась його літературна кар’єра. Видав кілька збірок. Його назвали поетом Полісся. У його віршах – постріли і розстріли, переслідування і кров, а також глибока зневіра в ідеї, якій він служив: Одна нога в стременах… Сніги. Вітри. Зима… Розрубані рамена… І голови нема. У його поезіях пролетарські літературні експерти вбачали велику шкоду. У грудні1934 р. Фальківського разом з Косинкою, Влизьком і Буревієм розстріляли. 5. Презентація портрета Т.Осьмачки (Слайд) Засмагле вітрами обличчя, сірі очі, що жмуряться в усмішці і несподівано спалахують вогнем, високий, стрункий, із прегарним нордійським обличчям, з височенним чолом і тонкими устами, з яких дещо скривленою посмішкою визирало ледве вловиме страждання, ціла струнка постать і одяг «сірої радянської людини».Достатньо було Осьмачці заговорити – і всі ставали в його полоні раз і назавжди. 6. Творче завдання «Сторінка із щоденника» Відновіть першу сторінку зі щоденника письменника, де він розповідає про себе(письмово). Я народився в Куцівці 16 травня 1895 року- син Ївги та Степана Осьмачок. Всього було нас семеро. Батько Степан Юхимович працював у маєтку поміщика Терещина. Після закінчення церковно-приходської школи у Куцівці я ходив до двокласної земської школи у с. Матусові. Навчання велося російською мовою. По закінченні школи залишився в Куцівці, працював чорноробом, вагарем зерна й готувався до екзаменів на звання сільського вчителя. Витримавши спеціальні екзамени одержав право на роботу в початковій школі. Повчителював кілька місяців у недалекому від Куцівки селі - Білозірї. З початку І Світової війни мене мобілізували на фронт. Та трохи побувши в солдатському мундирі, я побачив безглуздість усього бойовиська, ріки крові і гори трупів і вирішив симулювати туберкульоз, щоб мене звільнили. Коли мені було треба, то я міг цього добитися. Отож, зігравши роль, я отримав те, що хотів. Якийсь час вчителював у сусідньому з Куцівкою селі Носачевому. Згодом Спілка робітників освіти послала мене на педкурси до Києва, а потім Харкова, по закінченню яких я стаю інструктором губернської наросвіти в Кременчузі. Та мене тягне до літературного середовища. Я від’їжджаю до Києва, де стаю студентом Інституту наросвіти. Відвідую лекції, ходжу на збори УКП. Керівництво інституту. Дізнавшись про мої симпатії, лишає мене стипендії, завдяки якій я хоч якось зводив кінці з кінцями. Виганяти мене не треба, я пішов сам. З 1923 р. вчителював у Київській третій залізничній школі... 7. Робота в парах (Слайд) (Кожна пара отримала попереднє завдання: прочитати один із розділів, дати йому назву, підібрати епіграф, коротко розкрити його зміст, визначити головну думку розділу) ІІІрозділ «Косьмачка» Тема: Два поети громовиці Епіграф: «Косинка та Осьмачка на два кінці ломачка…» (В.Поліщук) Короткий зміст:В цій частині розповідається про справжніх друзів, дві споріднені душі, Осьмачку та Косинку, які ніби доповнювали один одного. Патетичний, іронічний, глузливий, артистичний Косинка вирізнявся талантом виняткової добросердності. Справжнє його прізвище Стрілець. Змінив його через особливу любов до квітів. Писати почав у 1919 році. Зустрілися вони у 1921 р., коли Косинка читав поезію Т.Осьмачки на одному з літературних вечорів. Мабуть, ніколи більше Осьмачка не був так захоплений і зворушений. Та тісно, мов міцною мотузкою, зв’язала їх назавжди фраза Косинки: «Якщо Вас першим комуністи змелють, то я буду про Вас писати, а якщо мене, пишіть Ви…, яка була кинута після суду над урядом Голубовича. Удвох вони пройшли крізь літературне середовище 20-х років. Контактний, веселий, дотепний Косинка, судячи з усього, так і не віддав Осьмачці першенства у їхніх стосунках. Він тяг поета на літературні вечори і взагалі – до людського гурту. Вони мали спільні погляди на творчість загалом, збігалися в літературних симпатіях та антипатіях і – що особливо важливе серед письменників – між ними не було ревнощів до успіхів іншого. Осьмачці були близькі духовні інтереси приятеля. Якщо Осьмачка був най похмурішим поетом, то Косинка – найкрасивішим прозаїком. Як і в Осьмачки, в його творах – смерть, пожежі, тортури, голод, наруга, біль, зневіра, скалічена надія, агонія віри в справедливість. Головна думка –Надія, що продовження літературного життя – в другові. Друг має вижити й понести його ім’я і його твори в світ. ІV розділ «Погоня» Тема:Існує план: за будь-яку ціну вирватись з СРСР Епіграф: «Осьмачка втікав і втікав від од погоні. Його обпалювало її гаряче дихання…» (М.Слабошпицький) Короткий зміст: Гарячий подих погоні вже обпікав йому шию, і він вирішує якимись, легальними і нелегальними, способами вирватись за кордон. Але не вдалося. 5 лютого 1933р. у с. Івахнівці (Поділля) поета заарештовано. Однак особлива нарада при колегії ДПУ 3 червня ухвалила звільнити його з-під варти і позбавити права проживання в прикордонній смузі терміном на 3 роки. Він повертається в Куцівку. Знову арешт на 1,5 місяця. А тільки-но випустили, опиняється у Драганівці на Поділлі, де вирішує нелегально перетнути кордон. Знову арешт. Це був найскладніший період його життя. Осьмачку то переводять із в’язниці до психлікарні на обстеження, то випускають на волю, то знову запроторюють до божевільні. Але мрію виїхати з СРСР він не залишив. Головна думка: «Я не можу писати, оскільки Радвлада не дозволяє вільно висловлювати свої думки і взагалі розвиток української культури перетворила в залежність від Росії. Я вирішив виїхати за кордон, де міг би як поет далі продовжувати свою літературну діяльність…»(З Протоколу допиту Осьмачки Т.С. від15 лютого 1933р.) V розділ «Рукопис,знайдений у Куцівці» Тема : Поема «Дума про Зінька Самгородського» Епіграф: Мій народ ізнов похилений В себе в хаті під одвірками, А круг столу зайди дикії Тучним брашном його живляться. Т.осьмачка Короткий зміст: І частина створена упродовж 1928 р. Осьмачка, старанно переписавши, всунув рукопис у пляшку й закопав у брата на городі. 1941-го восени, коли він прибився до Куцівки, втікши з Кирилівської психлікарні, викопав пляшку з рукописом і дописав ІІ частину. За два роки вона з’явилась у його збірці «Сучасникам», яка побачила світ у Львові. Кожен рядок у поемі глибоко особистий. За кожним рядком стоїть буквальний епізод з його життєвої біографії або подія, яка вписувалася в історію українського народу. Це майже документальна історія, яку почув Осьмачка від своєї тітки Оксани із села Самгородок. Головний герой – реальний прототип Зінько Петрович Стригун, який разом із багатьма селянами опиняється в партизанах, що діяли в районі Лебединського монастиря. У думі поранений Зінько потрапляє додому і вимагає розбудити доньку, аби попрощатися. Донька прохає, щоб він покинув цю оселю(здався ворогам), порятувавши цим її молодість. Зінько вражений почутим. Біль і гнів засліплюють його. Знетямлений від горя, батько шпурляє на долівку револьвер, який несподівано вистрілює і вбиває дівчину. Зінько потрапляє до рук ворогів, які тортурами хочуть вирвати з нього імена спільників. Самгородський відкушує собі язик і випльовує його в обличчя слідчому, той же, захлинаючись від несамовитої люті, застрілює отамана. Головна думка - У творах Осьмачки кожна подробиця – з життя, з його життєвого середовища. VІ розділ «Заховайся десь від війни…» Тема: Життя Осьмачки під час війни в с. Куцівці Епіграф: Село… Як писанка, село. Вишневим гаєм поросло… Т.Г.Шевченко. Короткий зміст: На початку війни, коли над Києвом гримить кононада, Осьмачка виходить з божевільні. Опиняється в Черкасах, а потім у рідних краях – Куцівці. Людність зустріла його насторожено і підозріло: вони боялися його .Тодось живе у брата Харитона. Вдень переховується на цвинтарі, у скиртах соломи, а вночі – у брата. Деякий час читав у Ташлику українську мову та літературу. Довго вчителювати не довелося: влада ухвалила рішення закрити середні школи. Осьмачка вирушає до Львова. Головна думка – Важко бути сіячем розумного , доброго, вічного, важко, бо втома в душі. VІІ розділ «Дорога через Україну» Тема: Село – це українське підсоння, яке дало видатних письменників. Епіграф:Гей, піду на села у веселім марші, Щоб за плугом взнати, чи поет і я. Сонце ти гаряче, брику мій старший, Мабуть, в тім і буде доленька моя! Т.Осьмачка Короткий зміст: Розділ побудований у вигляді спогадів про письменників-земляків:М.Драй-Хмара, О.Лана, С. Бена, О.Влизька. М.Драй – Хмара – вродливий талановитий інтелектуал. Читав 19-ма мовами. Родом із села Малі Канівці(за 100 км від Куцівки) Рано став напівсиротою(померла мама). Був стипендіатом колегії П.Галагана. Після Київського університету відряджено до Петербурзького університету, де спілкується не лише з філологічною елітою, а й не пропускає жодного літературного вечора. Його сонет «Лебеді» став творчим маніфестом неокласиків Недалеко від Куцівки є Дирдин Хутір. Там на два роки пізніше за Осьмачку народився Кирило Коршак, який став у літературі О.Ланом. Його заарештували, очевидно, на честь 20-річчя Жовтневої революції 6 листопада 1937 року. Звинуватили в участі української національної організації. 21 грудня того ж року на закритому засіданні виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР за відповідними статтями поета засуджено до розстрілу. І вже наступного дня вирок виконано У селі Лузоватці 1900 року родився Степан Бендюженко(Степан Бен), який писав поетичні мініатюри.29-річним Бена заарештовано. Йому вдається якось вирватись з лабет смерті. Поет кидає школу і виїжджає до Ігарки. Через рік приїжджає до нього дружина з малолітніми дітьми. Але прижитися на чужині вони не змогли, тому знову повертаються на Шполянщину. Влітку 37-го Бена заарештовано засуджено на 10 років таборів.22 жовтня 1937 року постановою НКВС був засуджений до розстрілу. Вирок виконано 1 листопада. Поряд із Куцівкою є село Сигнаївка. З ним пов’язане імя О.Влизька. Він народився в Новгороді, але виростав тут. Ще юним здобув літературне ім’я .З ним пов’язана цікава історія: він сам інсценізував і спостерігав свої літературні похорони. Його розстріляли 1934 р. було йому заледве 26. Головна думка – Ти – українець, працюй для свого народу, для своєї культури. VІІІ розділ «Львів» Тема: Життя Львова в період німецької окупації Епіграф: Дзвонить ніч на площі Юра. Хрест, неначе ключ могутній. І стає, мов тінь похмура, нерозгадане майбутнє . Б.І.Антонич Короткий зміст: Коли Львів у вересні 1939 року став радянським містом, то в ньому не тільки заарештовували й катували небезпечних, а й посилено купували найавторитетніших. А після панічної втечі комуністів життя Львова в період німецької окупації було надзвичайно активним: відновлено спілку письменників і журналістів, проходять творчі конференції, дискусії, доповіді у Літературному клубі, видано 212 неперіодичних видань. Тут з’явився і Осьмачка. Йому було тоді 47 років. Осьмачкою захоплюються, друкують, одягають, приймають з розпростертими обіймами. У 1943 році з’являється друком збірка «Сучасникам», яку Осьмачка називав скорбною книгою. У ній автор сповідується перед Музою про все, що йому довелося звідати в своєму страшному житті. У цій книзі поет мимоволі підсумував своє нестерпне житя впродовж цілого десятиліття. І все те десятиліття було зрозпаченим воланням до «сизохребетного степу», який викинув його на «трудний камінь вулиць городських», благанням про допомогу, а ще – гірким провіщенням того, що буде. Головна думка – такий нестерпно пекельний Хрест судилося нести цьому поетові. ІX розділ «Чужина. Демони» Тема: Не для кого не свій. Епіграф: Із Батьківщини рідної втікач, Ще й емігрант між втікачами, Якому радощі чужі, і плач, І шепотіння серць ночами. Т.Осьмачка Короткий зміст: Наприкінці 2 Світової війни на території Третього рейху було 8 мільйонів українців. Багато з них навідріз відмовилося повертатися на Україну. Осьмаччина західна одіссея почалася з Праги. Далі був Відень. Потім Німеччина. Він тікав від усіх. Це в нього добре виходило. Втеча тривала уже 1,5 десятиріччя. Утеча – стиль його життя. Ніде не може нагріти місця, ні з ким не може ужитися. Повсюдно конфлікти, сварки, підозри. Тодось ображає людей, говорить їм прикрості, глузує з них. Тільки окремі особи: Григорій Костюк, сімя Кейванів, Ю.Стефаник – опікувались ним від дня знайомства і до самої смерті . Але й те поет приймав як належне і дуже лютував, коли йому відмовляли. Осьмачка, крім того, що був конфліктною особою, був ще й хворим психічно. Він боявся, що його хтось отравить і завжди переслідує «гепеву». Це гнало його далі й далі. Він залишався абсолютно самотнім. Це знайшло відображення і в поезії, в якій так багато воронів, вовків і псів. Головна думка – « Один я на світі, мов Юда в гаю на вірьовці!» (Т.Осьмачка) X розділ « Малий ренесанс» і бурі в МУРі» Тема : Започаткування мистецького українського руху у Пляуені Епіграф: «Був такий час, були такі люди, були такі прагнення.»(М.Слабошпицький) Короткий зміст: Перший зміст МУРу(Мистецький український рух)відбувся у грудні 1945 р. в Ашафенбурзі. До МУРу сходили всів відомі еміграційні українські письменники. На літературних зібраннях часто «штормило», бо стикалися різні люди та різні думки. І все ж, незважаючи на всі бурі й шторми, МУР існував. У таборах переміщених осіб почалося бурхливе «посполите рушення» в літературу. З’явилося друком понад 350 книг художньої літератури. Кожна організація має своє періодичне видання . Гаряча полеміка, кипіння пристрастей, жорстоке зіткнення творчих амбіцій, з’їзди, конференції, дискусії – все це там було. Був там і Осьмачка, який побив рекорд із входів і виходів у це літературне угрупування. Але незважаючи на всі скарги це був сприятливий і творчо продуктивний час для Осьмачки. Він завершив свого «Поета», написав книжку поезій «Китиці часу», писав і друкував у періодиці мемуарні новели. МУРу не руйнували ні дискусії, ні нападки партійних середовищ, ні «виходи» і «заходи» Осьмачки та Ю.Косача. МУР упав за кілька днів, ставши жертвою інформаційного вибуху в Німеччині. Мур помер . Головна думка – МУР структуризував розпорошені літературні сили, закликав творити нову літературу, будувати державу українського слова, хоч і поза Україною. XІ розділ «Жінки» Тема: Особисте життя Т.Осьмачки Епіграф:Життя без кохання, Життя без любові – То небо без сонця, То небо беззоре. Життя неможливе, Воно не існує, Коли наше серце любові не чує. В.Симоненко Короткий зміст: Осьмачка був одружений на Лесі Луківні Трохименко. За спогадами Тодося, дружина посилала його до бібліотеки якнайбільше читати. Жили вони бідно. Дружина вчилась, потім працювала, і всю домашню роботу сама робила, але ніколи не посилала його до праці. Поет же, вражений першими проявами хвороби, володів рідкісним зловісним талантом перетворювати все довкола себе на пекло. Тож як результат – розлучення, яке відбулося у 1930р. Т.Осьмачці пощастило приятелювати з жінкою, яка стала його найретельнішим біографом. Марія Андріяна Кейван родом зі Снятинщини. За професією лікар. Зустрілись з Осьмачкою у 1945 року в таборі німецького Фюсена. Кейвони стали добрими опікунами й відданими приятелями поета. Осьмачка особливо дорожив приязню жінки, яка намагалася йому допомогти. Була ще одна жінка, про яку Осьмачка лише мріяв. Зустрівся він з нею у Карпатах на курорті Криниця. Це була ігуменя Мати Йосифа, мирське імя якої Олена Вітер. Її душа була віддана богові, і взаємністю Осьмачці вона не відповіла, але надовго залишилась у віршах письменників як мрія про щастя. Чи не до останніх днів мріяв Осьмачка одружитися й покласти край самітньому бурлакуванню, та мав лише багато розчарувань. Головна думка – Осьмачка, живучи у постійному пеклі увірував в любов як у порятунок із нього, та сподівався від жінки більше , аніж вона могла дати. XІІ, XІІІ,XІV розділи коротко розкриває вчитель. У1951 р. Осьмачка опиняється в Америці. Нью-Йорк, Філадельфія. Постійний пошук роботи. І ось він уже в Канаді. Якимось незбагненним чуттям відчував, що йому, фізично здоровому чоловікові, лишилося жити менше 10 років і поспішав завершити все задумане. Він розривається між Америкою і Канадою. Друзі допомагають йому і часто рятують то з психушки, то з міліції .Поселившись 1954 року в Едмонті, він узявся за новий твір, що був закінчений1956 року і називався «Ротонда душогубців». Чекав , що його твір оцінить громадськість, мріяв про Нобелівську премію .В українській пресі жорстоко критикували книгу, а в англійській пресі не з’явилося жодного слова про книжку українського автора. Осьмачка впав у затяжну депресію. Знову психлікарня. У1961 році у Мюнхені у парку знайшли його вранці на лавочці Він був спаралізованим. Поліція з’ясувала, що невідомий з Америки. Його відправили до Америки у психіатричне відділення шпиталю «Пілігрим Стейт», де 7 вересня Осьмачка помер. 8.Аналіз творчої спадщини поета. (Показ слайдів) Перша книга «Круча» з’явилася ще,коли він був студентом (1922). Пристрасна антитеза всім письменникам,які вірили,що революційні події стануть поштовхом до національного і духовного відродження: З печер і нор, з хащів,лісів вовки пішли по чреву світа ватаги ходять – ситі, п’яні, п’ють кров. Розп’яв хтось правду на Голгофі знов. Звір бешкетує… Болить душа.
У 1925 році з’явилася збірка «Скитські вогні». Сюди поміщений вірш « Труни у гаях»: Там аж дві труни дубові товсті На сіні сухім у чорнім сукні! Як у цій труні, що лягла під рів, Битая в мороз, скупана в крові- Радість молода – квіти степові! У другій труні – мати всіх людей, Тих замучених, побитих дітей… Із грудей стримить кривавий багнет, А на нім висить цвіт-рожа важка. Гей, над радістю стоїть туга-мла, На поля , сади крила підняла, Чорні, мовчазні, як сон кладовищ.
У багатьох своїх поезіях Осьмачка підкреслював,що він – речник села. Село для Осьмачки уособлює Україну. В поета живе тверда переконливість: упаде село – упаде Україна,бо село - це колиска народу. У вірші «Деспотам» поет гнівно виголошує зміст стосунків нової влади з селом. А працю ту,що виросла із поту того гарячого в жнива, що сипалася зерном через гору у кіш дубовий до млина, - забрали в тебе ми не так,як таті, але розбоєм в білий день, коли кипіло сонце на загаті і гукав півень до гостей! В глибині його поезії у Важких похмурих символах постає апокаліптичний світ. Він відкривається самотній і безпритульній душі поета, яка передчуває одну з найбільших трагедій в історії свого народу. Цесвіт, де все кривавиться, руйнується кипить злобою; гине світ, де своє люте торжество справляють абсурд, злочин і насилля; світ, який поет часто позначає так:хрест, кістки і ріки крові… Дівчина тікала з вилами від мене, А з зубків іржавих завірюха рвалась Бризками крові, Мов іскри комети У вогненний хвіст!.. І вила світили ліхтарем кривавим До чужих десь ранків із глибини ночі, Як смолоскип Юди в саду Гефсімани До нас крізь віки. Осьмачка багато писав про прокляття самотньої душі, яка не може бути не самотньою, про смертельний відчай істоти на беззахисній от трагедій землі: Я знов самотній і проклятий,- Схилився тяжко до вікна: На мурах, ніби на розп’яттях, Ворони виють в небеса. Це - невинятковий і невипадковий стан душі поета, це – його звичайне, щоденне світовідчуття. 9. Схема мандрівок Т.Осьмачки. (На слайдах) ІV. Закріплення вивченого матеріалу Учитель пропонує учням узагальнити вивчене, склавши вірш-сенкан. Осьмачка Похмурий, відлюдькуватий. Пише, стаждає, мандрує. Справжній патріот свого краю Борець. V. Рефлексія Я хотів би опинитися на місці Т.Осьмачки….. Я не хотів би опинитися на місці Тодося Осьмачки…. Використана література. М.Слабошпицький . Поет із пекла.(Тодось Осьмачка).- Ярославів Вал.-2003. |
|
Урок 3 Тема уроку Мета уроку: формування понять многогранник; ребра, грані, вершини многогранників; опуклий многогранник: призма; основи і бічні грані,... |
Конспект уроку німецької мови та світової літератури з теми: «Генріх... «Генріх Гейне – німецький поет-романтик. Книга пісень” – видатне явище німецького романтизму» |
|
ЕПІГРАФ УРОКУ Тема нашого уроку : Вольтер видатний поет, філософ просвітник, прозаїк, історик, публіцист Франції ХVІІІ ст |
Конспект уроку у 6 класі Тема. Філософ. Поет. Музикант Мета. Визначити особливості відображення життєвого змісту та почуттів у пісенній творчості Г. Сковороди; збагачувати емоційно-естетичний... |
|
Поет великих дум і почуттів Андрій Самійлович Малишко – видатний український поет, ім’я якого залишається одним з поетично-пісенних символів України |
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика» |
|
План-конспект уроку-КВК з курсу «Я і Україна» План-конспект уроку-КВК з курсу «Я і Україна» в 2 класі вчителя початкових класів Загальцівського НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ... |
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття... |
|
План-конспект уроку трудового навчання Т Тема уроку. Пошук аналогів існуючих виробів та зображень для випалювання, їх аналіз |
Конспект уроку англійської мови у 8 класі Тема: Англійські традиції та свята Основна частина уроку Check-up Актуалізація опорних знань учнів з вивченої теми |