Тема. Класифікація голосних і приголосних звуків (фонем). Фонетичні процеси (4 години).
Мета. Сформулювати поняття про фонетичну систему мови, принципи класифікацію звуків (фонем). З’ясувати сутність живих фонетичних процесів та процесів історичних.
Теоретична частина
Система голосних звуків (фонем). Найтиповіші акустико-артикуляційні ознаки голосних звуків (фонем). Що таке вокалізм? З роботою яких мовленнєвих органів пов’язане творення голосних звуків (фонем) різного типу? З чим пов’язаний поліл голосниз звуків (фонем) за ступенем підняття спинки язика до піднебіння; за рядом; за участю губ?
Спостерігаючи за мовленнєвими органами у власній вимові українських голосних звуків (фонем), виділіть звуки високого піднесення, низького піднесення, середнього піднесення, переднього ряду, заднього ряду, середнього ряду (визначте, в яких мовах наявні голосні середнього ряду), лабіалізовані.
Визначте, в яких опозиціях один до одного перебувають голосні звуки української мови.
Чи правильним є визначення: голосними є звуки, при вимові яких повітряний струмінь не зустрічає ніяких перешкод?
Система приголосних звуків (фонем). Що таке консонантизм?
Спостерігаючи за мовними органами при вимові приголосних звуків української мови, окремо виділіть губні, гортанні, язикові приголосні.
Спостерігаючи за мовними органами при вимові приголосних звуків української мови, окремо виділіть зімкнені, щілинні, африкати, дрижачі, бокові приголосні.
Комбінаторні зміни голосних і приголосних звуків (фонем).
Позиційні зміни голосних.
Історичні чергування голосних і приголосних.
Література
А. Основна
Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43; 72 – 79; 89 – 93.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.
Б. Додаткова
Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.
Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.
Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.
Практична частина
Розв’яжіть пропорції: [і] : [о] = [е] : [?]. Доберіть аналогічні пропорції в українській фонетичній системі та у фонетичних системах інших європейських мов.
Виконати вправи 23 – 28 [].
Охарактеризуйте голосні звуки в словах різних мов:
рос.: утро, гордость, экзамен, прекрасный;
укр.: степ, гора, бажання, усміхнений;
англ.: name, cat, me, good;
пол.: brudny, daleki, dobrdze, hiaty;
нім.: Bild,leben,Stadt.
Розв’яжіть пропорції: [б] : [п] = [з] : [?]. Доберіть аналогічні пропорції в українській фонетичній системі та у фонетичних системах інших європейських мов.
Зіставте класифікації приголосних звуків (фонем) української, російської, польської, англійської, німецької, французької мов.
Охарактеризуйте приголосні звуки (фонеми):
укр..: людяність, зіронька, чарівний, народження;
рос.: успех, английский, доцент, счастье;
пол.: rytm, dobry, noga, chleb.
Визначте і охарактеризуйте явища редукції в словах:
укр..: вишенька, повечоріло, зозуленька, кожушина, степовик;
рос.: садовод, водолечебница, гостеприимный, лосятина, вышивание.
Визначте, в яких позиційних варіантах реалізуються приголосні звуки:
укр.: збройний, здавна, койне, крайнебо, ковзаняр, дівка, взяв, ковбой;
рос.: сад, дуб, голубь, берег, луг, комод, любов, друг, суд.
9. Знайдіть явища акомодації голосних звуків і поясніть їх:
- укр.: дядько, люлька, косять, рясно, люстра, дудочка, Льонька;
- рос.: лед, отыграться, буря, сядь, горько, мыл, пуля, предыстория.
10. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Знайдіть та поясніть явища асиміляції.
Молотьба, пісня, ось де, якби, могутні, принісши, дивуються, кузня, заквітчати, кігті, зцілити, у мисці, мишці, радість, льотчик.
У поданих словах знайдіть явища дисиміляції, поясніть їх.
Рушник, сердешний, вищий, соняшний, лицар, срібло, хто, кращий.
Як можна пояснити появу в розмовному мовленні просторічних форм: «калідор» замість «коридор», «лабораторія» замість «лабораторія», «свайба» замість «свадьба», « транвай» замість «трамвай», «асфальт» замість «асфальт».
Знайдіть і охарактеризуйте явище епентези та протези в словах: Індія, вогонь, вузький, павільйон, Ганна, опозиція, вівця, вікно, просторіччя: какао, окіян, вгірок, фіялка, Гандрій.
Які явища відбулися між відповідними парами слів?
Творушка (рос.) – ватрушка; феврарь (рос. ) – февраль; знаменоносец
( рос.) – знаменосец; трагікокомедия ( рос.) – трагикомедия, дикообраз (рос.) – дикобраз; вельблюд (рос.) – верблюд.
Наведіть приклади українською, російською чи іншими мовами, які б ілюстрували явище протези.
Модуль № 3.
Практичне заняття № 10, 11.
Тема. Лексикологія як розділ мовознавства. Слово як предмет лексикології ( 4 години).
Мета. Ознайомити студентів з основними проблемами лексикології, сформувати поняття про лексичну систему мови.
Теоретична частина
Слово у системі мови. Лексикологія та її основні розділи.
Найважливіші ознаки слова.
Слова самостійні і службові.
Лексичне значення слова:
стабільність і рухомість лексичного значення;
фактори, що зумовлюють лексичне значення (співвіднесеність слова з об’єктивною дійсністю, з поняттям);
місце слова в лексикосемантичній системі мови;
сутність називання;
слова вмотивовані й невмотивовані;
значення і вживання слова.
Література
А. Основна
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С.69 - 117.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 163 - 164.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 94 - 224.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 183 - 224.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 181 - 248.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 54 - 148.
Б. Додаткова
Абрамов В. П. Созвездие слов / В. П. Абрамов. – М. : Просвещение, 1989. – 160 с.
Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – 140 - 161.
Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово. Слово і його значення. / Л. А. Лисиченко. – Харків : ХГУ, 1993. – 198 с.
Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзия и парадоксы в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Высшая школа, 1989. – 200 с.
Усатенко Т. П. Лексическая семантика / Т. П. Усатенко. – К. : Рад. Школа, 1984. - 265 с.
Практична частина
Що таке слово? Які слова в наведеному тексті мають лексичне і граматичне значення, а які – лише граматичне?
Квітчастий луг і дощик золотий,
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі…
Ах, серце, пий!
Повітря, мов прив’ялий трунок.
Це рання осінь шле цілунок
Такий чудовий та сумний (П. Тичина).
Розгляньте наведені приклади, з’ясуйте, які зв’язки існують між словом і поняттям.
Моціон – це прогулянка для здоров’я.
Ходити, дибати, топати, брести, плентатися, плестися.
Значення слова визначається його лінгвістичною співвіднесеністю з іншими словами. Дайте коментар до таких прикладів:
укр..: рука від кісті до плеча англ..: arm
кість руки hand
нога – ступня foot
палець на руці finger
нога від ступні і вище leg
палець на нозі toe
блакитний blue
Що таке семантична структура слова? З’ясуйте, які ознаки утворюють структуру лексичного значення наведених нижче слів. Зразок: Евкаліпт: 1) дерево; 2) вічнозелене; 3) швидкоростуче; 4) родина миртових.
Вата, ватра, вепр, верства, верша, веселка, графин, госпіталь, десерт, туя, директива, лаванда, сметана.
Практичне заняття № 12, 13.
Тема. Типи відношень лексичних одиниць (4 години).
Мета. Домогтися свідомого засвоєння студентами типів відношень лексичних одиниць.
Теоретична частина
Слова однозначні та багатозначні:
- семантична структура багатозначного слова;
- типи переносного значення слова (метафора, метонімія, синекдоха);
Омоніми як ряди слів, що збігаються за звуковою оболонкою (джерела омонімії, різновиди омонімів).
Синоніми й антоніми як члени тематичних груп слів у лексичній системі мови.
Терміни та їх цільове призначення.
Фразеологія і основні типи фразем.
Стилістичні ресурси лексики.
Історичні зміни словникового складу мови:
причини історичних змін;
історизми та архаїзми;
неологізми;
запозичення.
Внутрішня форма слова. Деетимологізація. Народна етимологія.
Історична лексикологія та етимологія.
Література
А. Основна
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 104 - 119.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 196 - 216.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 75 - 128.
Б. Додаткова
Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М: Просвещение, 1986. – 175 с.
Полюга Л. М. Омонімія і багатозначність / Л. М. Полюга // Українська мова і література в школі. – 1985. - №7. – С. 40 – 45.
Трубачев О. Н. Реконструкция слов и их значений / О. Н. Трубачев // Вопросы языкознания. – 1980. - №3. – С. 314 – 318.
Довідкова
1. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.
Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М. : Просвещение, 1964 – 1973.
Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник / К. Т. Баранцев. – К. : Рад. Школа, 1969. – 152 с.
Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: в 2 томах / Г. М. Удовиченко. – К. : Вища школа, 1978.
Практична частина
Виберіть з будь-якого тлумачного словника 5 однозначних і 5 багатозначних слів.
Простежте, чи збігаються за своїм семантичним кодом слова: укр. : іти; нім.: gehen; фр.: aller; англ. : to go.
Простежте значення слова за словником:
нім.: die Weide, die Seite, Fub, Stadium,
англ.: set, Sidt, foot, stage;
фр. : poste, piecе
Поясніть значення поданих термінів, користуючись відповідним словником: аглютинація, ад’єктивація, омофонія, парадигма, деетимологізація, фузія, варваризми.
Установіть, яким шляхом виникли омоніми. При потребі використайте етимологічний словник.
Укр. : шах (титул монарха) – шах ( тармін шахової гри);
Мило (ім..) – мило (прислівник);
Зефір (вітер) – зефір (тканина) – зефір ( ласощі);
Сонце – сон це.
Рос.: брак (шлюб) – брак (неякісні вироби);
Язык (орган смаку) – язык (засіб спілкування);
Лечу ( від дієслова лететь) – лечу ( від дієслова лечить);
Рот - род.
6. Поясніть значення паронімів:
Інтелігентний – інтелігентський; адрес – адреса; туристський – туристичний; статус – статут; ефектно – ефективно.
7. Проаналізуйте мовне явище:
нім. : Band – том, стрічка, тасьма, бант, кайдани;
англ.: board – стіл, харчування, дошка, управління, міністерство, борт.
8. Доберіть приклади вживання слів у переносному значенні (метафора, метонімія, синекдоха). Подайте коментар.
9. Поділіть фразеологічні звороти на три типи: а) фразеологічні зрощення; б) фразеологічні єдності; в) фразеологічні сполучення.
Лихом об землю вдарити (кинути). Наздогад буряків, щоб дали капусти. Світ за осі. Залити за шкуру сала. Не чути ніу під собою. На всі руки майстер. От тобі, бабо, і Юріїв день. Носа не показувати. Брати в шори. Перемивати кісточки. Відкрити Америку. Альфа і омега. Ловити вітру в полі. Пір’я розпускати. Терновий вінець.
Практичне заняття № 14, 15.
|