Тема . Звукове мовлення як лінійний ряд звуків у часі і просторі. Орфоепія (самостійна робота - 4 години).
Мета. Ознайомити студентів з поняттям «суперсегментні одиниці мовлення», з основними принципами орфоепії.
Розгорнутий план лекції
Фраза як фонетичне речення:
схема інтонації як конструктивна ознака фрази;
елементи інтонації (мелодика мовлення, темп мовлення, фразовий та логічний наголоси, тембр голосу).
Мовленнєві такти, або синтагми.
Фонетичні (акцентні слова:
словесний наголос та його типи (експіраторний, силовий, кількісний та музичний);
рухомий та нерухомий.
Склад як мінімальна ритмічна одиниця мовленнєвого потоку:
основні теорії складу (експіраторна, сонорна, теорія м’язового напруження);
Складові та нескладові звуки (складові голосні та плавні приголосні; нескладові голосні у складі дифтонгів; види дифтонгів.
Типи складів за структурою (неприкриті/ прикриті, відкриті/закриті).
Література
А. Основна
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 26 - 29.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 81- 87.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 69 - 72.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 132 - 137.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 78 - 96.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 187 - 192.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 48 – 50; 68 - 94.
Додаткова
Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.
Питання для перевірки
На які ритміко-інтонаційні одиниці членується послідовно наше мовлення?
Що таке фраза і як вона співвідноситься з реченням?
Що являє собою інтонаційна схема фрази (інтонаційна конструкція)?
Яка роль логічного наголосу в організації мовлення?
Чи однозначно використовується термін «такт (мовленнєвий)» і «синтагма» в наукові та навчальній літературі? Від чого залежить членування фрази на мовленнєві такти?
Що таке словесний наголос? Чим відрізняється силовий (динамічний) і кулькісний (квантитативний) наголоси? Чому чехам російські голосні в наголошених складах здаються довгими, а росіяни сприймають чесьеі довгі голосні в ненаголошених складах як наголошені?
Чим акустично відрізняються мови за музичним наголосом?
Чому при сприйнятті магнітофонного запису, який складається з трьох пропорційних ударів однакової гучності, чехи стверджували, що в кожній пропорції найсильнішим був перший удар, поляки - другий, а французи – третій?
Чому фонетичне слово не збігається зі словом лексичним? Чим відрізняється проклітика від енклітики?
Чому дошкільнята ототожнюють звук зі складом і на питання: «Скільки звуків у слові рама?» - часто відповідають: «Два: ра і ма».
У яких випадках приголосні можуть бути складотворними? У яких мовах складові плавні є типовими звуками, а в яких факультативними?
Чим відрізняються висхідні дифтонги від спадних? Які дифтонги представлені в іноземній мові, яку Ви вивчаєте? Чи є дифтонги в слов’янських мовах? Як фонетично змінюються слова в слов’янських мовах, якщо в автентичній мові були дифтонги при запозиченні?
Чому так важко визначити межі складів і сформулювати правила складоподілу?
Лекція № 4.
Тема. Фонологія як розділ мовознавства. Поняття фонеми ( 2 години).
Мета. Домогтися усвідомленого розуміння студентами предмета фонології, сутності фонеми як її одиниці.
Теоретична частина
Фонологія як функціональна фонетика.
Фонема як одиниця мови:
фонема і звук;
функції фонеми;
фонологічний зміст фонеми, її інтегральні та диференційні ознаки.
Варіації і варіанти фонеми, їх позиційна зумовленість.
Система фонем і фактори, що зумовлюють її національну своєрідність. Загальна кількість фонем. Співвідногення голосних і приголосних у системі (мови вокалічні й консонантні).
Фонологічні школи (МФШ, ЛФШ, Празький лінгвістичний гурток).
Література
А. Основна
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.
Б. Додаткова
Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.
Донець Л. С., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства : практикум[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. С. Донець, Л. І. Мацько. –
К. : Вища школа, 1989. – С. 62 - 64.
Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.
Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.
Реформатский А. А. Основные положения МФШ / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 91 - 97.
Реформатский А. А. О расхождении МФШ с ленинградскими фонологами / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 281 - 295.
Практична частина
Дібрати текст ( приблизно 80 слів) і записати транскрипцією:
А) фонетичною;
Б) фонематичною ( з позицій МФШ і ЛФШ).
Лекція № 5.
Тема . Лексикологія як розділ мовознавства (2 години).
Мета. Ознайомити студентів з основними поняттями лексикології, із основними властивостями слова.
Розгорнутий план лекції
Слово в системі мови. Лексикологія та її основні розділи. Зв’язок лексикології з мисленням людини і граматичною системою мови.
Найважливіші ознаки простого самостійного слова:
фонетична оформленість і автономність (наявність власного і єдиного наголосу, неможливість внутрішніх пауз);
граматична оформленість і структурність;
автономність значення;
цільнооформленість (окремість) і непроникливість;
лексико-гараматична віднесеність (приналежність до тієї чи тієї частини мови);
вільне відтворення в якості будівельного матеріалу словосполучень і речень;
здатність виступати в якості граматичного мінімуиа речення;
виконання номінативної функції.
Слова самостійні та службові.
Лексичне значення слова. Фактори, що визначають лексичне значення слова. Стабільність і змінність лексичного значення слова. Співвіднесеність слова з об’єктивною дійсністю (реалією). Співвіднесеність слова з поняттям. Значення і функціонування слова.
Місце слова в лексико-семантичній системі мови.
Сутність називання. Слова вмотивовані та невмотивовані.
Література
А. Основна
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С.69 - 117.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 163 - 164.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 94 - 224.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 183 - 224.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 181 - 248.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 54 - 148.
Б. Додаткова
Абрамов В. П. Созвездие слов / В. П. Абрамов. – М. : Просвещение, 1989. – 160 с.
Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – 140 - 161.
Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово. Слово і його значення. / Л. А. Лисиченко. – Харків : ХГУ, 1993. – 198 с.
Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзия и парадоксы в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Высшая школа, 1989. – 200 с.
Усатенко Т. П. Лексическая семантика / Т. П. Усатенко. – К. : Рад. Школа, 1984. - 265 с.
Питання для перевірки
Який розділ мовознавства називається лексикологією? Яке коло проблем обіймамє наука лексикологія у вузькому та широкому розумінні слова?
Поясніть значення терміну семасіологія. Які слова мають лексичне значення, а які не мають його? Чи ототожнюються предмети і явища зі словами, які їх називають?
Що таке номінативна функція слова стосовно до дій, ознак, предметів, явищ?
Поясніть характер взаємозв’язку між словом як знаком і його складом. Що таке предметне (денотативне) і стилістичне (конотативне) значення?
Поясніть роль слова у вираженні понять. Що є лексичним значенням слова? Чому лексичне значення слова? Чому лексичне значення слова опосередковано позначає реальність об’ективного світу? Яка роль поняття у цьому процесі? З’ясуйте узагальнюючу функцію слова.
Продемонтсруйте на конкретних прикладах із відомих Вам мов характер взаємозв’язків між словом і типлм мислення народу, словом і граматичною будовою мови.
Лекція № 6.
Тема . Типи відношення лексичних одиниць (2 години).
Мета. Ознайомити студентів з основними пардигмами лексиксичної системи мови. Сформувати розуміння системних відношень у лексичній системі мови, розкрити основні теоретичні підходи до проблем, запропонованих у лекційному занятті. Розвивати вміння здійснювати системний аналіз лексики, добирати мовний ілюстративний матеріал з різних мовних систем та здійснювати системний аналіз.
Розгорнутий план лекції
Слова багатозначні та однозначні. Семантична структура багатозначного слова (пряме та переносне значення слова). Типи переносного значення слова (метафора, метонімія, синекдоха).
Омоніми, джерела омонімії. Різновиди омонімів. Використанні омонімів у мовленні. Відмінність явища омонімії від явища полісемії.
Тематичні та лексико-семантичні групи слів.
Синоніми як члени тематичних груп соів. Типи синонімів. Джерела синонімії. Синонімічні ряди і домінанти синонімічних рядів. Синонімія і культура мовлення. Контекстуальні синоніми.
Антоніми як члени тематичних груп слів. Антоніми і енантіосемія. Використання антонімів в мовленні. Контекстуальні антоніми. Групи слів, які не можуть утворювати лексичні антоніми за наявності логічного протиставлення понять.
Паронімія. Роль слів-паронімів у стилістичному забарвленні тексту.
Табу та евфемізми.
Терміни та їх призначення. Сутність термінів. Джерела термінів. Міжнародний термінологічний фонд мов.
Література
А. Основна
Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 32 – 34; 166 - 178.
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 107 - 117.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 192 – 194; 196 - 216.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 75 - 128.
Додаткова
Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – 340с.
Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.: Просвещение, 1986. – 175 с.
Довідкова
1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.
2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.
Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М.: Просвещение, 1964 – 1973.
Питання для перевірки
Що таке семантична структура слова? Чи характеризується лексичне значення слова набором його семантичних компонентів?
Що таке термін? Чому для правильного розуміння природи терміна необхідно знати його походження? Які вам відомі визначення терміна? Чому термін дає узагальнюючу інформацію про поняття?
Поясніть, чому при визначенні лінгвістичної суті терміна необхідно виходити із співвіднесеності терміна з об’єктом (предметом) чи системою об’єктів (предметів) матеріального світу, з поняттям та предметно логічними відношеннями між поняттями?
Яке значення називається прямим , а яке – переносним?
Які слова називаються омонімами, синонімами, антонімами, паронімами? З’ясуйте різницю між багатозначними словами і омонімами. Чи мають місце у паронімах семантико-образні зв’язки? У якому відношенні пеербувають явища синонімії та полісемії?
Лекція № 7.
|