Проект: Мій рідний край
Актуальність проекту
Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього.
Українські обереги, державні, народні і релігійні символи, звичаї – невід’ємна частина нашої культури.
Наше минуле – це приклад художньо-естетичної культури.
Українська вишивка, віночок цінуються у всьому світі.
Мета проекту
Закріпити знання учнів про Україну, її символи;
розкривати багату, поетичну душу українського народу, його минулу і сучасну славу;
розширити і поглибити поняття про те, що «Я − громадянин України»;
розвивати українське мовлення дітей, їхній кругозір, пам’ять, артистичні здібності;
формувати національну свідомість школяра, громадські якості, патріотизм, людяність, працьовитість;
виховувати любов і повагу до рідного краю, його звичаїв та обрядів;
викликати бажання вирощувати калину в ріднім краю;
виховувати бажання примножувати і збагачувати духовну спадщину, що накопичувалися віками.
Завдання
Зібрати інформацію про державні, народні символи (робота з книгами, журналами, газетами, енциклопедіями, в інтернеті).
Дібрати вірші, пісні, прислів’я, малюнки, які відносяться до теми.
Розучувати пісні.
На уроках образотворчого мистецтва виконати ряд малюнків до розділу «Край, де я хотів би побувати».
Проводити заочні подорожі рідним краєм.
Вивчати державні, релігійні та народні свята в Україні.
Відвідати культурні пам’ятки рідного краюСкласти твір-розповідь «Наш рідний край»
Виготовлення виробів з природного матеріалу.
ХІД СВЯТА
Ведучий 1 - Волощук
Облітав журавель
Сто доріг, сто земель.
Ведучий 2 - Кордонська
Облітав, обходив
Крила, ноги натрудив.
Ведучий 1 - Волощук
Ми спитали журавля:
− Де найкращая земля?
Разом ведучі
Журавель відповідає:
− Краще рідної немає!
Ведучий 2 - Кордонська
У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай:
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
Ведучий 1 - Волощук
Ми народилися і живемо на нашій чудовій землі, в нашій славній Україні. Тут народилися і жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любові до маленької Батьківщини, до пам'яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної: легенд, пісень, казок.
Тарасюк А.
1. Є в центрі Європи чудова країна,
Сягає корінням у сиві часи.
І це — незалежна моя Україна!
Тут гори Карпати, степи і ліси.
Савельєва А.
2. Шістсот і чотири ще тисяч гектарів
Приблизно таку має площу вона.
А Київ — столиця у храмах і славі
Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.
Морозюк Т.
3. Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,
Озера блакитні та клімат м'який.
Козацька слава невмируща
Та шлях до свободи завжди нелегкий.
Вуйко О.
4. Кругом нас — держави на кожному боці:
На північ від нас білоруси живуть,
На заході — Польща, словаки, угорці,
Молдови й румунів кордони ідуть.
Швець Ю.
5. На сході Росія із нами межує,
На півдні є Чорне й Азовське моря.
Та наша країна ні з ким не воює,
І світить нам мирна й щаслива зоря.
Малащинська А.
6. Усіх областей є в нас двадцять чотири,
Та ще Автономна республіка Крим.
Живуть всі народи у злагоді й мирі,—
У нас, в Україні, є місце усім!
Касинюк Д.
7. Шляхами важкими іти довелося,
Та хлібом і сіллю стрічаєм братів.
Наш прапор, як небо і жовте колосся,
Щоб кожен у праці і в радості жив.
Береза І.
8. Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
В нас усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім!
Рягузова К.
9. Моя Батьківщина — велика країна,
Весь Всесвіт — для мене вона.
Найкраща на світі моя Україна,
У цілому світі одна.
Я тут народилась у добру годину,
Тут світ пізнавати учусь.
Люблю я всім серцем свою Україну!
І нею пишаюсь, горджусь.
Що краще у світі за рідну місцину?
Вкраїна, як ненька — одна.
Люблю я всім серцем свою Батьківщину,
Для мене — найкраща вона.
Ведучий 2. – Кордонська М.
Україна − це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народились, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, − це найдорожча у світі Батьківщина.
Ведучий 1 – Волощук
Із давніх-давен український народ славився не тільки працелюбністю, а й своїм талантом. Могли і пісню веселу чи сумну заспівати, і танець завзятий станцювати, і на народних інструментах зіграти.
Ведучий 2 - кОРДОНСЬКА
Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю − Київ.
ГУМЕНЧУК
Київ − місто історичне,
Йому вже багато літ!
А воно красиве, вічне,
Серед зелені і квіт.
Київ − серце України,
І найкраще місто в світі,
Хоч пройшов усякі зміни,−
Гарний все − в зимі, чи в літі.
Ведучий 1- вОЛОЩУК
Однією з великих рівнинних річок України є Дніпро. Дніпро бере початок на території Росії, тече через Білорусь. Але він найширший і найдовший в Україні. Величаво несе свої води Дніпро з півночі на південь. Береги Дніпра надзвичайно мальовничі.
Дніпро - стародавні греки називали Борисфен, римляни і скіфи − Данапріс, а згодом Данапер, турки − Узу, українці − Дніпр. Походження назви остаточно не з'ясоване. Одне з припущень: від скіфського дана − річка і іпр − глибока.
Ведучий 2 - Кордонська
Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це − символи дервави. (Конституція України, стаття 20).
Ведучий 1- Волощук
Гімн — це найголовніша пісня України, в якій висловлюються найсердечніше: Думки і прагнення народу. Автор українського гімну − Павло Чубинський. Він написав вірш у 1862 р (145 років тому). Композитор Михайло Вербицький створив музику в 1885 році. Називається гімн «Ще не вмерла Україна». Слухати його потрібно стоячи мовчки, з гордо піднятою головою.
Рудь. І.
Слова палкі, мелодія врочиста —
державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста —
це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна,
хай чують друзі й вороги,
що Україна вічна, незнищенна,
від неї лине світло навкруги.
Ведучий 2 - кОРДОНСЬКА
Прапор − державний символ.
Зралко Л.
Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.
Ведучий 1- ВОЛОЩУК
Блакитний колір − це колір води, чистого неба, це символ миру. Жовтий колір − це колір вогню, сонця, без лагідних променів, без якого немає життя на землі, це колір зерна, хліба. Ці кольори мають значення миру і багатства, бо наш народ є мирним і працелюбним.
Ведучий 2- КОРДОНСЬКА
Герб − найголовніший із символів; тризуб символізує мир і творчу працю. А ще в ньому відображено триєдність життя: це Батько, Мати, Дитя, які символізують Силу, Мудрість і Любов.
Швидка О.
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.
Ведучий 1- ВОЛОЩУК
Народним символом українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Всі вони − наші давні та добрі обереги.
ПРО ХЛІБ
Ведучий 2- КОРДОНСЬКА
Славиться наш край хлібами. Про Україну кажуть: хліборобний край. Подивіться, скільки хлібобулочних виробів придумали люди. І до них ставлення особливе.
Одобецька Ю.
− Не кидайсь хлібом, він святий! −
В суворості ласкавій, -
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
− Не грайся хлібом, то ж бо гріх,−
Іде до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
бувало, каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий.
Життя несе у людський світ
І людській родить мові.
Хто зерно сіє золоте,
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
Ведучий 1- Волощук
В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику то найвища ознака гостинності народу. А найбільшою святістю вважався хліб на столі.
Та не тільки хліб випікали у сім'ях.. У неділю і свята з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки з сиром, маком, картоплею, ягодами, з прісного тіста випікали коржі і млинці.
КОЛЯДА
ПРО РУШНИК
Рушник - ще один національний оберіг, народний символ України. Все життя українця пов'язане з рушниками.
Хліб-сіль на вишитому рушнику - то висока ознака гостинності народу. Рушник на стіні - нeвід'ємний символ Хатнього інтер'єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали. Гарно оздоблений рушник висів біля ганку на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, з ним починали обжинки.
Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.
Керпань
РУШНИК
Моя бабуся гарно вишиває,
Цвітуть на полотні троянди й виноград,
Розмай калиновий там грає,
І дивні птахи щебетять.
Навік з'єдналось чорне і червоне —
Мойого краю гордість і краса.
Душа народу — малинові дзвони,
Його веселка і його сльоза.
Ведучий - Волощук
ПРО ПІСНЮ
Яке це диво − українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня − то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з колисаночки. В ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.
Морозюк
Тут мамина пісня лунає і нині,
її підхопили поля і гаї,
її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
Ведучиий - Кордонська
Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони володіють чудовою здатністю полонити людське серце, допомагати в праці, оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль. Земля наша українська така співуча, що не тільки кожне село, а й вулиця мала свої пісні.
Береза
Коли пісні мойого краю
Пливуть у рідних голосах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах.
В піснях і труд, і день народу,
І за народ пролита кров.
В піснях — дівоча світла туга
І вільний помах косаря,
В них юність виникає друга,
Висока світиться зоря.
Ведучий - Волощук
Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Похилена калина — засмучена дівчина. Щоб вівся рід, калину садили коло хати.
Говорила мати: «Не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Білий цвіт калини — радість України,
А вогняні грона — наша кров червона.
Зоряна калина і краса, і врода
Нашої країни — нашого народу». —
Пам'ятаєш, сину, що казала мати:
«Посади калину в себе біля хати».
Ведучиий - Кордонська
Калина − дерево українського роду. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки.
Ягоди калини червоні, що символізує безсмертя роду. Дуб і калина − символи краси і сили, але сили незвичайної, краси надзвичайною.
Калина на рушнику - символ неперервності сімейного життя.
Плоди калини стали символом мужності людей, що віддали своє життя у боротьбі за Україну. Завдяки червоним ягодам, які нагадують краплі крові, калина в українців стала символом пролитої козацької крові.
Кущ калини побіля материнської чи бабусиної домівки − це не тільки окраса. У ньому глибинний зміст. Це наш символ, наш духовний світ, наша спадщина, наша рідна земля, наш берег, наші традиції.
З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.
Ведучий - Волощук
Тож бережіть калину, любуйтеся її цвітом і плодом. І пам'ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте. Будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину.
Ведучий - Кордонська
Біля вікон українських осель немов палають яскравими барвами мальви і жоржини, чорнобривці й маки, ромашки і м’ята. Це вічні обереги нашої духовної спадщини. Кожна квітка не лише прекрасне створіння природи, а й красномовний символ. Українські дівчатка влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обов'язково вплести.
До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток.
Савельєва
У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Є ще різні квіти
В нашім ріднім краї,
Їх веселе літо
У вінок вплітає.
Ведучий - Волощук
А от не лише рослини є символами України, а й птахи. Улюблені птахи українського народу − це лелека, голуб, соловейко, зозуля, журавель.
Рягузова
ЛЕЛЕКА - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки.
Тарасюк
ГОЛУБ - Символ Святого Духа. А також - щирої любові, злагоди й ніжності. Голуб і голубка в парі - символ вічної й вірної любові. Для всього людства-це птах усеземної любові, птах миру.
Малащинська
СОЛОВЕЙКО - Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Навіть люди рівняються на нього, тому і кажуть про талановитого співака: «Співає, як соловейко!».
Ведучий - Кордонська
Не забуваймо, що ми − українці. Бережімо рідну землю, національну гідність. Продовжуймо вивчати історію рідного краю.
Ведучий - Волощук
Куди б не закинула нас доля, ніколи не забудемо свою Батьківщину, той маленький куточок землі, де ми народилися і зростаємо.
Ведучий (разом)
Тож будемо любити, шанувати, оберігати, примножувати все, що дала нам рідна земля.
Всі разом
ПІСНЯ «Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ»
Де б не була, де б не мандрувала,
Багато в світі місць цікавих різних,
Всім завжди кажу з гордість, що я
З квітучої, величної країни!
Приспів:
Я люблю мою країну − Україну,
За гостинність і красу твоїх земель,
Я люблю мою країну Україну,
За тепло і за любов в серцях людей!
Я люблю мою країну − Україну,
За мелодії і за твої пісні!
Я люблю мою країну − Україну
І до тебе завжди хочеться мені!
|