|
|
Скачати 0.54 Mb.
|
|
Розділ ІІІ. Технологія вирощування сої 3.1 Місце культури в сівозміні. Попередники Правильне розміщення сої в сівозміні дає можливість збільшити її урожайність не тільки завдяки попередженню хвороб і пошкодженню шкідниками, зниженню забур'яненості поля, але й покращєнню водно-фізичного режиму грунту, більш раціональному використанню поживних речовин. Кращими попередниками для сої є: озима пшениця, озимий ячмінь, ярі колосові, кукурудза на силос, зерно і зелений корм, під яку не вносили гербіциди триазинової групи. Не рекомендується висівати сою після бобових культур, томатів, соняшнику, цукрових буряків та ближче ніж за 500 м від насаджень білої і жовтої акації, у зв'язку з наявністю спільних шкідників і хвороб. У польовій сівозміні на попереднє місце сою повертають через 3-4 роки. За багаторічними даними Інституту кормів УААН, сою можна висівати у сівозмінах з короткою ротацією. Досить продуктивною є ланка сівозміни "кукурудза-соя" у співвідношенні 1: 2 та 1: 3, продуктивність яких складає 58-65 ц/ га кормових одиниць, кожна з яких містить 100-105 г сирого протеїну. Урожайність зерна кукурудзи після сої підвищується на 3-5 ц/га. Також можливі ланки "соя-ячмінь", "соя-озима пшениця" або "соя-яра пшениця". При цьому урожайність ячменю підвищується на 4-6 ц/га, пшениці - на 2,5-4 ц/га. Використання таких сівозмін є досить актуальним, особливо в даний час, для крупних приватних товаровиробників та фермерських господарств. Соя вимоглива до попередників і сама є відмінним попередником для багатьох сільськогосподарських культур, зокрема зернових, не поступаючись люцерні та кукурудзі на силос. При вирощуванні сої на насіння в просапній сівозміні - вона є одним з кращих попередників ярих культур. Урожай ярої пшениці висіяної після сої, не менший ніж після чистого пару, а у вологі роки пшениця після сої дає більші врожаї. У середньому на 1 га соя залишає після себе в грунті 60-80 кг азоту, 20-25 кг фосфору і 30-40 кг калію, що прирівнюється до 10-15 т органічних добрив[4,7,10,]. Таблиця 1 Порівняльна продуктивність сої при вирощуванні її у беззмінних посівах і в сівозміні (середнє за 1996-2002 рр.) [6]
3.2 Обробіток ґрунту 3.2.1 Основний Обробіток грунту під сою повинен забезпечувати максимальне знищення бур'янів, добрі умови для росту кореневої системи, біологічної фіксації азоту бульбочковими бактеріями, сприятливого поживного режиму та інтенсивного росту і розвитку її рослин. Він повинен бути диференційований залежно від попередника, вологозабезпечення, забур'яненості поля та його рельєфу. Після стерньових попередників основний обробіток грунту включає одно- або дворазове лущення стерні з подальшою оранкою на глибину 25-27 см і вирівнювання поверхні поля. При засміченості поля однорічними бур'янами застосовують напівпаровий обробіток ґрунту (літня оранка і одна-дві культивації для знищення бур'янів). На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами застосовують пошаровий обробіток грунту, який полягає у лущенні лемішними лущильниками з наступною глибокою оранкою на глибину 28-30 см при появі масових сходів бур'янів. В умовах недостатнього зволоження застосовують паровий обробіток ґрунту в сівозміні. При цьому після збирання попередника поле обробляють дисковими знаряддями, а з відростанням бур'янів проводять оранку і додатково обробляють грунт у літньо-осінній період культиваторами та боронами. В Україні основним обробітком ґрунту в більшості соєсіючих регіонів є оранка з використанням полицевого плуга. Цей спосіб забезпечує найповніше загортання післяжнивних решток, однорідний поверхневий шар ґрунту, знищує значну кількість бур'янів, сприяє підвищенню ефективності дії мінеральних добрив, скороченню весняних передпосівних операцій, дає змогу раніше розпочати сівбу. Коли є ефективні гербіциди та відповідний комплекс технічних засобів застосовують мінімальний або нульовий обробіток ґрунту внаслідок якого витрати пального знижуються в порівнянні з традиційним обробітком па 20 % при мінімальному і на 70 % при нульовому обробітку. Щодо чизелювання то в Україні воно мало поширене, хоча застосовують його в соєсіючих країнах. Вважається, що оранку плугом можна замінити чизелюванням, коли після збирання попередника на поверхні залишається мало післяжнивних решток. Перше чизелювання проводять восени в одному напрямку, а друге - навесні, перпендикулярно йому. Загалом безплужна система обробітку ґрунту дає змогу вирощувати сою на полях з незначним схилом, де недоцільне застосування плуга. Вона запобігає ерозії ґрунту, сприяє зменшенню затрат праці та збереженню енергії, однак є певні недоліки у загортанні післяжнивних решток та потребує дещо більшої кількості застосування гербіцидів [2,7]. 3.2.2 Передпосівний Щодо передпосівного обробітку ґрунту, то він повинен бути направлений на обов'язкове вирівнювання, створення сприятливих умов для рівномірної заробки і проростання насіння сої. Навесні при достиганні ґрунту обробіток проводять диференційовано з урахуванням стану поля та погодпих умов, що складаються. Як правило, він включає боронування та вирівнювання поля, яке проводять під кутом до напрямку оранки, внесення гербіцидів і проведення передпосівної культивації. Проведення передпосівної культивації в день посіву на глибину загортання насіння 3-4 см дає можливість уникнути пересихання верхнього шару грунту додатково його вирівнює, знищує проростки бур'янів, створює сприятливі умови для посіву сої. У роки з інтенсивним підсиханням верхнього шару грунту, коли недостатньо опадів, необхідно використати комбіновані агрегати (АКГ-6, АПБ-6, РВК-3,6 «Європак», ЛК-4 та УСМК-5,4), для поєднання ґрунтообробних операцій, при цьому зменшується кількість обробітків ґрунту і скорочуються строки виконання робіт, що не допускає пересихання верхнього шару, і насіння лягає у вологий грунт. При дефіциті вологи в посівному шарі проводять прикочування ґрунту до- і після сівби, яке сприяє підвищенню польової схожості насіння, отриманню оптимальної густоти рослин, підвищення врожаю насіння на 1,1-2,6 ц/га. У сприятливі за зволоженням роки післяпосівне прикочування недоцільне, бо при цьому ущільнюється грунт, а коли випадають дощі - утворюється ґрунтова кірка, утруднюється винос сім'ядолей на поверхню, знижується польова схожість насіння, що призводить до значного зрідження посівів. Таблиця 2 Вплив способів основного та до – і післяпосівного обробітку грунту на урожайність сої, ц/га. Середнє за 2000-2002 рр [22]
3.3 Удобрення культури Серед зернобобових культур соя досить вимоглива до вмісту в ґрунті поживних речовий і особливо азоту, хоча ефективність внесених добрив під сою, в першу чергу залежить від агрохімічних показників грунту, вологозабезпеченості, сорту тощо. Тому при застосуванні добрив необхідний диференційований підхід. 3.3.1 Основне Незважаючи на здатність сої задовольняти значну частину потреби в азоті (60-70%) за рахунок біологічної фіксації з атмосфери, вона позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Органічні добрива в більшості соєсіючих країнах вносять під попередник, поєднуючи з мінеральними добривами. На низькородючих ґрунтах соя добре реагує на сумісне внесення органічних і мінеральних добрив безпосередньо під культуру. На високородючих ґрунтах можливий невисокий приріст врожаю від добрив, однак застосування їх потрібне з врахуванням збереження родючості ґрунту. Одним із ефективних і доступних органічних добрив, особливо в господарствах із низьким їх виходом, є зелене добриво сидеральних культур. Завдяки проведенню сидерації підвищується зв'язність ґрунту, поліпшується водно-повітряний режими, підсилюється життєдіяльність ґрунтових організмів, зменшується забур'яненість поля, що позитивно впливає нарозвиток бульбочкових бактерій та кореневої системи сої. Для сидерації як правило використовують редьку олійну, гірчицю білу, ріпак, суріпицю та інші. Встановлено, що на формування 1 ц насіння і відповідної кількості побічної продукції соя використовує 7,2-10,1 кг азоту, 2,4-4,1 кг фосфору, 2,2-4,4 кг калію, 2,3-2,8 кг кальцію тощо. Враховуючи потреби сої в елементах живлення на сірих лісових ґрунтах необхідно вносити під зяблеву оранку по 60-90 кг/га д. р. фосфорних і калійних добрив і 45 кг/га азотних навесні, на чорноземах опідзолених - 30-45 кг/га азотних, 60 кг/га фосфорних і 40-60 кг/га калійних. 3.3.2 Припосівне У польових дослідах, проведених у північному Степу України (м. Дніпропетровськ) на чорноземі звичайному, добрива вносили в один прийом восени під оранку, а також у два або у три прийоми. Роздрібне внесення не збільшувало врожайність сої порівняно із разовим унесенням (табл. 3). Однак численними дослідами встановлено, що основне добриво не завжди забезпечує потребу рослин в елементах живлення на самому початку їх розвитку, особливо в роки з прохолодною весною, коли нітрифікація у грунті проходить повільно. Тому рекомендується припосівне внесення мінеральних добрив у невеликих дозах, що сприяє кращому росту та розвитку рослин у початковий період. Унесені в рядки при сівбі мінеральні добрива у дозі 5-15 кг по діючій речовині підвищували врожайність зерна сої на 1,2-2,0 ц/га, зеленої маси - на 12-15 ц/га, вихід кормових одиниць і протеїну збільшувався відповідно на 5,0-10,2% і 5,1-8,1%. Припосівне внесення добрив підвищує коефіцієнт використання поживних елементів, стимулює швидкий ріст коренів і закладання репродуктивних органів, сприяє найбільш інтенсивному формуванню листкової поверхні, розвитку бульбочок. Рядкове добриво в дозі N10P15 збільшувало врожайність сої на бурому лісовому грунті на 3,7 ц/га, на підзолистобурому лісовому - на 2,6 ц/га, на лучно - чорноземному - на 1,8 ц/га. Дослідами останніх років доведено перевагу припосівного внесення складних добрив. Так, унесення суперфосфату сприяло підвищенню урожайності на 1,2 ц/га, амофосу - на 2,3 ц/га. При припосівному внесенні добрив важливо уникати їх контакту з насінням, оскільки при цьому, залежно від виду та дози добрив, схожість насіння знижується на 11-46% або зовсім втрачається. При роздільному внесенні добрив на відстані 5-7 см збоку від рядка сої та на глибину 6-8 см шкідливий вплив на проростання насіння цілком усувається. 3.3.3 Підживлення При недостатньому розвитку бульбочок на коренях рослин сої (менше 5 шт.) доцільно провести підживлення посівів фосфорними і азотними добривами в нормі 20-30 кг/га д. р. у фазі бутонізації. Відомо, що надходження елементів живлення впродовж вегетаційного періоду сої відбувається нерівномірно. Так, від сходів до цвітіння вона засвоює 16,6 % азоту, 10,4 фосфору, 24,7 % калію; від цвітіння до початку формування насіння і до початку його наливання відповідно 78,5; 50 і 82,2 %. У зв'язку з цим, вирішити проблему повного забезпечення рослин доступними формами макро- і мікроелементів в процесі онтогенезу можна за рахунок застосування в системі удобрення сої багатокомпонентних, хелатних позакореневих добрив типу Еколист, Плантафол, Кристалои, Реаком, Вуксал, Акварін та ін., які характеризуються досить високим коефіцієнтом засвоєння. Підживлення посівів проводять у фазах бутонізації, утворення зелених бобів та наливання насіння. Рослини сої досить негативно реагують на кислотність та засоленість ґрунту, які є причиною порушення фізіологічних процесів засвоєння азоту, фосфору, калію та інших поживних речовин, а також вуглеводного та білкового обміну речовин. Більшість кислих ґрунтів зосереджено на Поліссі, у передгір'ї Карпат і Закарпатті та в Лісостеповій зоні. Солонці та солончаки розповсюдженні в основному в АР Крим, Херсонській та Запорізькій областях. Основним чинником докорінного поліпшення агрохімічних, фізико-хімічних і фізичних властивостей кислих ґрунтів є їх хімічна меліорація. Потребу ґрунтів у меліорантах і норму їх внесення визначають на основі агрохімічних обстежень, гранулометричного складу грунту та чергування культур в сівозміні. Норму вапна обчислюють шляхом множення коефіцієнта 1,5 на величину гідролітичної кислотності ґрунту, добуток показує потребу вуглекислого кальцію в тоннах на гектар. Максимальна нейтралізуюча дія вапна припадає на 2-3-й роки після внесення, термін дії для половинної норми становить 3-4 роки, повної - 4-6, полуторної - 7-8 років. Усунення солонцюватості ґрунту визначається за вмістом суми натрію і калію (при кількості 1-6% суми обмінних катіонів). Ефективним способом меліорації каштанових грунтів є одноразова глибока плантажна оранка та використання фітомеліорантів (буркун). Меліорація грунтів усуває шкідливу надмірну кислотність і засоленість, створює сприятливі умови життєдіяльності для корисних мікроорганізмів, різко підвищує інтенсивність біологічної фіксації азоту бульбочковими бактеріями, збагачує грунт на кальцій і магній, поліпшує його фізичні та фізико-хімічні властивості, підвищує ефективність мінеральних добрив на 30-90%, а органічних на - 20-40%, що в свою чергу призводить до підвищення рівня урожайності та якості насіння[7,10,13,14]. Таблиця 3 Вплив разового та роздрібненого внесення добрив на врожайність сої у північному Степу України[2]
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Слово. Значення слова Прочитай. В одну колонку запиши словосполучення, в яких слова мають пряме значення, а в другу – переносне значення |
Парціальне опрацювання даних. Відновлення пропущених даних. Видалення... «Аномалії» значення функції з аномальними відхиленнями; «Великі впливи»- значення функції з великим шумами; «Середні впливи» значення... |
|
Тема уроку Продовжити формування понять: функція, аргумент функції, значення функції. Ввести і сформувати поняття графіка функції. Навчити учнів... |
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень називається |
|
Застосування методів математичного аналізу ПОНЕДІЛОК НАЙБІЛЬШЕ І... ... |
Дата Клас Майстер функцій. Категорії функцій Зокрема, знаходити середнє арифметичне, максимальне й мінімальне значення, середньоквадратичне відхилення, найбільш імовірне значення,... |
|
Хліб – усьому голова Золотими хлібами цвіте українська земля Мета: через бесіду, виразне читання, музику розкрити учням значення хліба у народних обрядах та звичаях,повір’ях, поговорити про... |
«Кухня автомобільного транспорту очима дітей» Велике значення автотранспорт має для обслуговування роботи сільського господарства та доставляння вантажів і пасажирів у важкодоступні... |
|
Граматика. Морфологія Практичне заняття Граматика як розділ мовознавства. Граматична форма, граматична категорія, граматичне значення |
УРОК 35 Тема уроку: Найбільше і найменше значення функції на відрізку Формувати вміння застосовувати виведений алгоритм до знаходження максимального та мінімального значення функції на проміжку. Розвивати... |