Черкаська гімназія №9 ім. О. М. Луценка


Скачати 0.66 Mb.
Назва Черкаська гімназія №9 ім. О. М. Луценка
Сторінка 1/6
Дата 25.02.2016
Розмір 0.66 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
  1   2   3   4   5   6
Черкаська гімназія №9 ім.О.М.Луценка

Черкаської міської ради Черкаської області

Робочий зошит учня

з української мови

(з професійною спрямованістю)

Професія «Муляр; електрозварник ручного зварювання»

І.С.Бондаренко Частина 1

http://www.proftechosvita.org.ua/media/images/2010-11/13-26-58.jpg
Черкаси 2014

Анотація
В системі професійно-технічної освіти при викладанні загальноосвітніх предметів одним із важливих питань є професійна спрямованість предметів. Викладач української мови на основі різноманітних завдань з таких тем, як: «Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Функції мови

і мовлення» та « Культура мовлення і спілкування» щкільного курсу української мови сформував робочий зошит, який пропонує для загального використання на уроках української мови в професійно-технічних закладах з будівельним напрямком освіти, зокрема для груп з спеціальністю «муляр; електрозварник ручного зварювання».

Основним критерієм при виборі завдань для робочого зошиту є зацікавленість, насамперед, учнями даними вправами та завданнями, актуальність підібраних текстів та можливість адаптувати даний матеріал до інших професій.

Вагомою частиною розроблених завдань є вправи інтерактивного характеру: «мозковий штурм», «відкритий мікрофон», «робота в малих групах», «броунівський рух», «пошук істини», «синтез думок», «акваріум», «ланцюжок», «рольова гра».

В зошиті представлені завдання творчого , конструктивного та аналітичного характеру. Також зошит місить основні терміни та визначення з предмету. Крім того учням запропоновано виконання тестових завдань у вигляді поточного та тематичного контролю .

Увага надається також роботі зі словниками, деякі вправи спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів: гра «асоціації», створення мовних діалогів та ситуацій тощо.

Робочий зошит є актуальним і важливим у процесі роботи на уроках української мови.

Зміст

1. Передмова………………………………………………………………………4

ІІ.Вступ

Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Функції мови

і мовлення ………………………………………………………………………...7

ІІІ. Культура мовлення і спілкування………………………………………..16

1.Поняття культури мовлення і спілкування. Спілкування.

Особливості усного і писемного спілкування. Професійне спілкування…16

2. Мовленнєва діяльність. Вимоги до культури мовлення…………………32

3. Мовленнєвий етикет. Етика професійного спілкування………………….37

ІV. Поглиблення й систематизація найважливіших відомостей з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, стилістики……………………………………………………………………… 45

Рівні мовної системи. Норми літературної мови…………………………. 45

V.Список використаних джерел………………………………………………….66

Передмова

Мова і професія – дві важливі суспільні категорії, що визначають глибину пізнання світу, опанування надбань цивілізації, рівень мовленнєвої культури. Мова і професія – нероздільні поняття, вони покликані обслуговувати потреби суспільства, окремих його груп і кожну людину зокрема.

Мова з багатьма її функціями забезпечує належний рівень грамотності носіїв певної професії, формує вміння їх спілкуватися в усіх сферах комунікації.

Знати мову професії означає вільно володіти багатим лексичним матеріалом з обраного фаху, додержувати граматичних, лексичних, стилістичних, норм професійного спілкування.

Справжнім фахівцем можна вважати того, хто не лише високо володіє кваліфікацією, а й є духовно багатою, творчою особистістю. Формування такого фахівця дедалі більше пов’язується з глибоким опануванням української мови аж до її тонкощів як усного так і писемного професійного мовлення.

Мова є засобом спілкування, а професія – інформаційним матеріалом, який використовуємо для розв’язання важливих економічних, господарських проблем завдяки доречному, вмілому, правильному добору мовних одиниць. Знання мови професії підвищує ефективність праці, продуктивність виробництва, допомагає краще орієнтуватися в безпосередніх ділових відносинах.

Орієнтація на загальну професійну освіту є основним під час проведення уроків з української мови у професійно-технічному училищі №15, яка знаходить відображення у завданнях творчого характеру з професійною спрямованості, під час виконання різнорівневих завдань.

Робочий зошит з професійною спрямованістю розроблено на основі сучасної навчальної програми з предмету. Водночас зошит містить завдання та звернення до підручника (Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. 10 клас.. Рівень стандарту Рекомендовано МОН України.- Київ, "Генеза", 2010р.).

Завдання дають можливість активізувати знання учнів, збільшити інтерес до української мови, розширити кругозір, підвищити інтелектуальний рівень, сприяють розвиткові розумових здібностей учнів, їхнього мислення, пам’яті, виробленню уважності, спостережливості.

Використання завдань з професійною спрямованістю допомагає наблизити вивчення мови до обраної професії, запалити вогники думки, які, за словами В.Сухомлинського, «стимулюють рухливість розумових процесів учнів».

Вагомою частино розроблених завдань є вправи інтерактивного характеру.

Інтерактивні технології навчання - це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не приймати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання.

Форми організації діяльності учнів на уроці .

   1) групова - навчає одна людина, більше тих, хто слухає, чим тих, хто говорить; 

  2) кооперативна (колективна) - спосіб навчання в малих групах.

Кожна людина має дві потреби: потреба росту й бути в безпеці, прилучившись до групи людей. Окремої уваги вимагає організація роботи в малих групах. При кооперативному способі навчання досягається спільна діяльність заради досягнення загальних цілей. У дітей з'являється впевненість у собі, вони пишаються навчальними успіхами один одного.   Кооперативне навчання може існувати не тільки в групах, але й у парах.

Коли потрібно вирішити складні питання колективним методом, то доцільним є використання «синтезу думок», «броунівського руху», «дерева рішень», «каруселі» тощо . В результаті ми отримуємо гарні сформульовані відповіді від учнів.

Увага надається також роботі зі словниками, деякі вправи спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів: гра «асоціації», створення мовних діалогів та ситуацій.

Цікавим також є те, що робочий зошит містить необхідний для опрацювання теоретичний матеріал.

Технологій інтерактивного навчання – безліч, при чому кожен вчитель в змозі адаптувати їх відповідно до учнівського колективу. Хтось надає перевагу колективній формі роботи, хтось груповій ,а хтось – індивідуальній. Але, на нашу думку, основної мети викладач досягне тільки тоді, коли буде використовувати в навчальному процесі всі ці методи навчання.

Пропоновані вправи з професійною спрямованістю призначені для використання їх на уроках української мови як у процесі вивчення теми, так і на уроках узагальнення та систематизації знань. Розташування завдань- відповідно до поступового засвоєння теми. Добір навчального матеріалу – орієнтовний. Можна внести зміни в завдання, використати аналогічні тощо.

ІІ. Вступ

Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Функції мови і мовлення

Хто ясно думає, той ясно i говорить!

Буало

  1. Прочитайте висловлювання про мову й мовлення. Три висловлювання (на вибір) запишіть у зошити. Знайдіть вислови, які свідчать про обмеження функціонування мови в країні.

Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару (Лесь Танюк]

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає (Х.Арце).

Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показник цивілізованості суспільства [Олександр Пономарів].

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів [В. Захарченко].

Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації [Ігор Лосєв].

“Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть” [Ліна Костенко].

“Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?” [Михайло Коцюбинський].

Скільки української мовної території, стільки й української державності [Іван Заєць].

“Варто сказати про нерозумність новомодного українського патріотичного стереотипу про російську мову як “мову іноземної держави”: адже це рідна мова багатьох українських громадян, вона змалку знайома майже всім українцям, подобається це кому чи ні, і тому її нинішній статус не можна порівнювати із статусом англійської чи будь-якої іншої” (Іван Дзюба).

Україна – це суспільство, яке ще перебуває в пошуках своєї ідентичності. Теперішня русифікація цієї країни поглиблює її орієнтацію на Росію і є загрозою нашій національній безпеці.

Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі (Віталій Радчук // "Дивослово", 2003, №9, с.6].

В Конституції України чітко записано, що українська мова є державною. Більше того, за визначенням Конституційного Суду, українська мова є символом держави. Нам же пропонують офіційну двомовність, тобто, по суті, рівні права вовка і зайця з’їсти одне одного (Віталій Радчук).

“Вже сьогодні мова, відсутня в Інтернеті, – це мова, яка більше не існує у модерному світі” [Джерело інформації].

Мова – далеко не тільки “засіб спілкування”, тобто передачі “вже готових думок”, як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати” [Оксана Забужко. "Репортаж із 2000-го року", К., 2001, с.78].

У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм (Ліна Костенко].

Мова є тим чинником, що встановлює “природні” межі нації, при цьому, будучи унікальною системою світобачення й самовираження окремої нації, виступає не лише засобом спілкування, а й дає змогу представникам цієї спільноти розуміти одне одного на глибинному, підсвідомому рівні (Любов Мацько].

Можна кричати, витратити на що-небудь всю свою енергію. А можна мовчки щось робити, не волаючи. Треба мати українську державу, перш за все, у себе в душі. Коли Маганді сказав “не купуйте англійських товарів”, англійці просто пішли з тієї країни, і вона зараз вільна (Віталій Радчук).

Тих небагатьох, хто говорить правильно, сприймають як диваків і чужаків; власне, у юрбі вони й самі почуваються діаспорою (Віталій Радчук).

Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови (Ольга Яремко, "Урок української", 2003, №2, с.35).

Карл Маркс казав, що чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову.

Ми не дозволимо перетворити Україну на смітник інших культур і цивілізацій. Не уподібнюйтесь відомій тьоті Моті з комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло”, яка вважала, що “гораздо пріятнєє бить ізнасілованной, чем украінізірованной” (Лесь Танюк).

Варто пройнятись увагою до слів відомого російського поета, щирого друга українців Леоніда Вишеславського, який ще за радянських часів, писав: “Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні”.

“Нове життя нового прагне слова”, – казав Максим Рильський.

Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова (Вільгельм Гумбольт).

Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії (Ольга Федик).

Мова, позбувшись ідеального, перестає бути творцем матеріального (Ніна Велехова).

Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація (Юліан Дзерович).

Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову (Ліна Костенко).

Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу (Олесь Гончар).

Людина, яка втратила свою мову, – неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови (Павло Мовчан).

Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини (Й. Г. Гердер).

А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди (Тарас Шевченко. “Передмова до нeздiйсненного видання “Кобзаря”).

Рiдна мова на чужині

Ще милiшою стає (Павло Грабовський).

Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною(Кiндрат Крапива).

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предків(Костянтин Ушинський).

Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство (Шафраник)

Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає I своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування (Панас Мирний).

Мова – духовне багатство народу (Василь Сухомлинський).

Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…(Максим Рильський).

Поміркуйте.

  1. Що може трапитися з людиною, коли її позбавити можливості спілкування?

  2. Які існують засоби спілкування?

  3. Що, крім інформації, ми передаємо іншим людям, спілкуючись з ними за допомогою мови?

  4. Чи правильно кажуть, що мова – це носій культури?

  5. Чому мова – це скарбниця? Що треба робити, щоб вона поповнювалась?

  6. Чому важливо для людини, яка здобуває виробничу спеціальність, на достатньому рівні володіти мовою та власним мовленням?

  7. Як працівник застосовує набуті знання з мови на практиці?

  8. Чи може суспільство функціонувати без мови?




  1. І . Прочитайте і поміркуйте.

Вагомою проблемою сучасної  мовленнєвої ситуації вважаємо  засмічення його  надмірним  використанням  жаргонізмів.

Жаргон (фр. jargon, від галло­романськ. gargone –  базікання) –  “мова, перемішана довільно  дібраними  або перекрученими формами слів, якою, переважно усно, користуються окремі соціальні групи людей (картярі, міські вуличники тощо). Жаргонний характер  притаманний також мовленню людей певного роду занять, професій, які фахову лексику і вислови переносять  у побутову сферу, наприклад військові, спортсмени, студенти  та ін.

Жаргонне мовлення  властиве переважно людям  невисокої культури. Ним  вони послуговуються ще й для того, щоб бути незрозумілими стороннім”

Сучасна молодь пояснює  використання жаргонізмів у своїй мовленнєвій практиці усе тими ж  “добрими  намірами”: зробити  своє мовлення максимально зрозумілим, доступним навіть найменш освіченому співрозмовникові, бо в країні кояться такі  справи, що й не кожний досвідчений аналітик зможе пояснити щό й до чόго.

Пояснити цей хибний хід думок можна двома факторами.

1. Сучасну українську публіцистику творять  люди, 60% з  яких не мають 

журналістської  спеціальності, значна частина з  них  узагалі не має  вищої  освіти, а молоде покоління, не переймаючись класичною літературою, всотує всю інформацію з «жовтої преси».

Не зумівши  “дорости”  до стандартів  професійного працівника ЗМІ,  ці “майстри пера” намагаються побудувати журналістику під себе, свої “вміння” і “таланти”, тим самим видозмінюючи поняття про мовну ситуацію в країні.

2. Витіснення української мови російською. Хоча після подій 2004 року престиж нашої рідної мови підвищився,  проте все одно вона має  радше статус державної, аніж  загальнонаціональної. Та й то більшість  державних  чиновників  дозволяє  собі робити офіційні заяви російською мовою і при тому казати, що вони – патріоти своєї  Батьківщини.

ІІ. c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.ie5\fqasdqhn\mc900434389[1].wmfСинтез думок

Що заважає молоді, на вашу думку, спілкуватись, не вживаючи жаргон в мовленні? Висновок запишіть.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. І. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника на ст.6 та заповніть таблицю.




Функції мови та мовлення

Комунікативна

(функція спілкування)

Пізнавальна функція

Культороносна функція

Естетична функція

Експресивна функція


















ІІ. c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.ie5\fqasdqhn\mc900234543[1].wmfМозковий штурм.

Що є спільним для всіх функцій мови?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



  1. Опрацюйте матеріал «Мова й особистість» на ст. 7 підручника. Поміркуйте і заповніть схеми.

Чим збагачується людина ,вивчаючи мову?

http://pics.livejournal.com/ege_legko/pic/0005ff69

Запитання і завдання для узагальнення

  1. Які функції виконує мова в суспільстві?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Яка основна функція мови? Чому ви вважаєте її основною? Доведіть, що інші функції не менш важливі.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІІ. Культура мовлення і спілкування

  1. Поняття культури мовлення і спілкування. Спілкування.

Особливості усного і писемного спілкування. Професійне спілкування
Якщо мова не є правильна, 
то вона не означає того, що має означати; 
коли ж вона не означає того, що має означати, 
то не буде зроблене те, що має бути зроблене.

Конфуцій 



  1. c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.ie5\fqasdqhn\mc900234543[1].wmfМозковий штурм

  • Яке мовлення вважається доречним, точним і змістовним?

  • Що означає говорити й писати правильно?




  1. Пошук інформації

Прочитайте текст, поміркуйте і дайте відповіді на запитання

У сучасному житті по-новому розглядаються питання функції мови. Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зник. Основний критерій – знання свого фаху, рівень опанування професійною термінологією, професійною образністю. Що означає знати мову професії? Це значить  вільно володіти лексикою свого фаху, логічно нею користуватися.

Мовні знання – основний компонент професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії. 

Спілкування – це обмін інформацією. Досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності людини, визначає її культуру мовлення.
_________________________________

  • Що означає знати мову своєї професії?

  • Які переваги має людина, яка володіє професійним мовленням?

  • Чим вирізняється з оточення культурна людина? Що притаманне її мовленню?

  • Що є невід‘ємною частиною щоденного мовленнєвого акту кожної людини?

  • Дайте визначення термінів «мовні знання», «спілкування», культура мовлення»

7. Запишіть інші слова та вирази звертання та привітання, які ви чули або вживаєте.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Виконайте вправу 19 на ст.18 підручника. Дайте відповіді на запитання.

9. c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.ie5\3cwgr0lz\mp900433157[1].jpgАкваріум

Відповідно до основних вимог до культури мовлення, наведених в таблиці на ст.19, побудуйте діалог на ситуацію:

А) 1 особа – Фелікс Остапович- директор будівельної фірми (характеристика: дуже вимогливий до майбутніх працівників, психологічно атакує людину, щоб побачити її реакцію).

2 особа – Андрій- потенційний працівник, яких тільки-но закінчив училище за спеціальністю «муляр; електрозварник ручного зварювання» і мріє потрапити на фірму, якою керує вищезгаданий директор (характеристика: врівноважений, впевнений в собі та своїх професійних здібностях ,але невпевнено формулює свої фрази).

Мета: Андрій повинен за допомогою своїх найкращих ділових якостей та культурі власного мовлення змусити Фелікса Остаповича взяти його на роботу.

Час на складання– 5 хв.
Обговорення:

  • Знайдіть у мовленні «Андрія» помилки?

  • Знайдіть у мовленні «Фелікса Остаповича» помилки?

  • Чи відповідає їхнє мовлення вимогам культури?

  • Подайте власні приклади даної ситуації.




  1. І. Опрацюйте матеріал підручника «Грамотність і багатство мовлення» на ст.19-20

ІІ. Прочитайте текст

Мова народу – багата й різноманітна, а індивідуальне мовлення може бути багатим або бідним, одноманітним або різноманітним. Розвиток і збагачення мови залежить від мовотворчості народу, розвиток і збагачення індивідуального мовлення залежить від опанування мовного багатства, засвоєння його з уст народу, з художньої і публіцистичної літератури, з нормативної граматики і т. д.

Сьогодні добре освічена людина застосовує 7-9 тис. слів у своєму мовленні, у мові Т.Шевченка – понад 20 тис. слів, у словниках – понад 130-200 тис. слів, у народній скарбниці – сотні тисяч слів.

За яких умов можна досягти багатства й різноманітності мовлення?
По-перше, якщо засвоїти як активний запас якомога більшу частину загальнонародного словника літературної мови; по-друге, якщо виробити навички вмілого, творчого, стилістично обґрунтованого використання різноманітних структур словосполучень і речень;
по-третє, якщо оволодіти запасом типових інтонацій, за допомогою яких можна видозмінювати мовлення; по-четверте, якщо постійно прагнути до активної самостійної роботи власного мислення, тобто не допускати лінощів думки;
по-п‘яте, якщо впродовж життя за характером своєї практичної діяльності потребувати активізації нових засобів мови;
по-шосте, якщо вважати одноманітне мовлення неестетичним, а бідне -неетичним щодо співрозмовника.

Звичайно, багатство (й різноманітність) мовлення має свої особливості залежно від того, чи є воно:
1) мовленням загальнонародним – чи окремих верств населення;
2) мовленням усього народу – чи однієї особи;
3) мовленням розмовно-побутовим – чи художнього твору;
4) просторічним – чи репрезентує певний стиль літературної мови;
5) мовленням дитини – чи дорослої людини.
ІІІ. Поміркуйте і запишіть

  • Що збіднює культуру людського мовлення?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • Які заходи потрібно вживати по відношенню до себе для усунення недоліків та збагачення власного мовлення?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________
11. І. Прочитайте, вставте пропущені слова, скориставшись довідкою, розставте розділові знаки відповідно до правил пунктуації.

Фундамент – нижня частина………….., яка сприймає основне навантаження і передає її на ґрунт. Фундаменти повинні бути довговічними, міцними, морозостійкими, стійкими до перекидання та проти дії агресивних і …………… вод. Верхню поверхню фундаменту, на яку спирається будівля, називають……………. . Площину, якою ……………. спирається на ґрунт, називають підошвою.

Довідка: будівля, ґрунтові, обріз, фундамент.

ІІ. c:\documents and settings\admin\мои документы\мои рисунки\организатор клипов (microsoft)\j0432645.pngЗ‘ясуйте лексичне значення поданих слів за тлумачним словником. Запишіть.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.ie5\fqasdqhn\mp900447050[1].jpg

  1. Відредагуйте речення і запишіть їх. Поясніть суть

допущених помилок.

Сьогодні в Києві встановлюється на тому місці,

де стояли палатки пікетувальників, сьогодні встановлюється

новорічна..йолка і люди дуже скоро почнуть святкувати

Новий рік!

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Я у достатній мірі володію українською мовою. На ній я веду засідання уряду, офіційні зустрічі. Коли я хочу, щоб мене краще розуміли, коли мені треба абсолютно вільно спілкуватися і не шукати слова, я говорю по-російськи. Я економлю час.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.ie5\kf8bi8cy\mc900437793[1].wmfГовори правильно!
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Natalia Sadovs’ka, b. August 18, 1916, in Penizhkove,a village of...
Від.: Село Піньожкове, Христинівського району, область була тоді Київська, а зараз е вона Черкаська, то я не знаю, чи по тому як...
Творчість Дмитра Луценка у літературно-мистецькому контексті Полтавщини
України, почуття гордості, що ми належимо до одного з найпісенніших народів світу
Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс (гімназія-інтернат...
Концепція художньо-естетичного виховання учнів Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа...
Черкаська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів...
Черкаська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради
В. Л. Токар Вдосконалення фізичних якостей та загартування дітей...
Автор та відомості про нього: Токар Вікторія Леонідівна, вчитель фізичної культури Черкаської гімназії №9 ім. О. М. Луценка, спеціаліст...
Зареєстровано: Затверджено
Черкаським обласним Установчими зборами громадської організації управлінням юстиції “Черкаська обласна федерація бейсболу ”
ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Провести у лютому-квітні 2009 року ІХ обласний огляд-конкурс дитячої художньої творчості «Грайлива веселка»
Розділ: Національне виховання
Черкаська загальноосвітня школа I-III ступенів №30 Черкаської міської ради Черкаської області
Савченко О. В., Черкаська обл., «Учитель року 2011», опис досвіду
Саме така особистість є справжнім творцем історії, оскільки весь шлях, пройдений людством, – це безперервний процес творіння
Відділ освіти Овруцької районної державної адміністрації Овруцька...
Федюніна І. С. Застосування засобів підготовки та демонстрації презентацій як інноваційний підхід до проведення уроків з інформатики....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка