|
|
Скачати 369.09 Kb.
|
2.2. Соціальна реклама як форма розвитку екологічної культури. Історія екологічної соціальної реклами (та й соціальної реклами взагалі) почалась у 1906 році, коли «Американська громадянська асоціація» організувала кампанію на захист Ніагарського водоспаду від шкоди, якої йому завдавали енергетичні компанії. Більше сотні років «зелена» реклама виховує екологічно свідомих людей, стаючи дедалі яскравішою та виразнішою [19]. На сторінках «Екології життя» вже не раз з’являлись приклади сучасних екоплакатів – такі природоохоронні організації як WWF, Greenpeace, Surfrider Foundation, Legambiente мають в своєму арсеналі багато влучних та креативних робіт. Публікували ми і окремі рекламні кампанії, які змушували задуматись над різними екологічними проблемами сьогодення. Розповідалось і про екологічну соціальну рекламу в Україні. Створення ефективної соціальної реклами екологічної тематики нині широко та успішно практикується за кордоном, чого не можна сказати про Україну. І справа не в тому, що така реклама не створюється, адже це не так. Річ в тім, що більшість речей в секторі соціальної відповідальності робиться в Україні навмисно, для галочки. Висять плакати, які нікого не цікавлять і, найчастіше, нікого не стосуються. Просто тому, що є якась програма, яку потрібно виконати. Якщо комерційний сектор реклами мотивується тим, що реклама повинна повернути інвестиції, то в соціальній рекламі нічого подібного немає, оскільки вона лише відпрацьовує певну програму соціальної відповідальності [4]. На цьому фоні, в хорошому сенсі слова, привертає увагу представництво ООН, яке замість того, щоб взяти макети західного агентства для соціальної акції, перекласти їх українською мовою, повісити на стіну, поставити галочку і відзвітувати в головному офісі, поводить себе трохи інакше - вони показують проблему очима України за допомогою українських рекламних агентств. А відбувалось це так [18]. В рамках національної кампанії GO GREEN («Прямуй на зелене!»), ініційованої представництвом ООН в Україні, в свою чергу, в рамках Глобального Договору, нещодавно проводились соціальні рекламні кампанії «Ти небезпечно озброєний» та «Підпишись під захистом довкілля!». Мета цих кампаній полягала в тому, щоб привернути увагу українців до екологічних проблем та сприяти позитивним змінам у їх відношенні до навколишнього середовища та використання природних ресурсів. Перша хвиля рекламних кампаній - «Ти небезпечно озброєний» - типова актуалізація проблеми. Тут говорилось про сміття, вихлопи, воду, користування електроенергією і, таким чином, приверталась увага людей до самої проблеми. Друга хвиля комунікацій - «Підписи» - показувала, що насправді має робити людина, якщо вона хоче поводити себе соціально відповідально. Тобто, кожного разу, коли людина вимикає світло, прибирає сміття, економить воду, регулює вихлопи - вона підписується під захистом навколишнього середовища. До речі, серія «Підпишись під захистом довкілля!» була приурочена до конференції зі зміни клімату в Копенгагені [9]. Таким чином, можна зробити висновок, що екологічна соціальна реклама в Україні поступово перестає створюватись «для галочки», ми спостерігаємо повільний, але все ж таки розвиток в цій сфері. І нехай наведені роботи ще не досягли рівня закордонних організацій, зразки креативних плакатів яких можна переглянути на нашому сайті, але це вже краще, ніж нічого. Висновки до розділу. Людське життя, історія і культура завжди залежали від природи. Природа впливала на характер світоуяви людей, їх релігії, предметів побуту, засобів виробництва, моралі та мистецтва. Відношення людини і природи постійно були в центрі уваги багатьох наук: історії, філософії, археології, культурології та інших. Видатний німецький філософ - просвітник Іоган Гердер вважав, що сама природа заклала в людині гуманістичні основи її розуму і культури [1]. Е. Кант вбачав головне призначення природи по відношенню до культури в підготовці людей до свободи [2]. Російський філософ та історик Л. Гумельов розвиток культури розглядав як наслідок дії космічних сил, а поява нових етносів, на його думку пов'язана з так званою пасінарністю індивідів [3]. Багато сторінок своїх наукових досліджень проблемам єдності природи і культури присвятили В.І. Вернадський і О.Л. Чижевський. В. Вернадський пояснював виникнення культури проблемами самої природи і космосу [4], а О. Чижевський підкреслював нерозривний зв'язок соціокультурних процесів на Землі з фізичними явищами, які відбуваються на Сонці. Він заклав основу біосферної концепції культури [5]. Серед гостропроблемної екологічної літератури потрібно назвати роботу Кейсевича Л.В. і Олексієнко І.Р. "Остання цивілізація" [6]. Під впливом антропогенного тиску на природу - стверджують автори - наша біосфера значно погіршилася. І завдання людства полягає у досягненні необхідної рівноваги між природними та цивілізаційними чинниками для продовження життя на планеті. Вирішення проблеми глобальної екологічної кризи нашої країни можливе лише в рамках екологічної свідомості, культури, освіти, виховання, які виступають необхідною передумовою оптимізації та гармонізації системи «суспільство-природа». Специфіка функціонування екологічної діяльності обумовлюється тим, що вона пронизує всі компоненти культури і спрямована на гармонізацію соціоприродних відносин. Головною специфічною рисою екологічної культури є те, що вона не утворюється стихійно, а виникає шляхом формування умов, що сприяють розгортанню її принципів та спеціальним видом діяльності - екологічним вихованням. Екологічна культура та виховання виступають регуляторами екологічної діяльності. Екологічна культура є, за своєю суттю, своєрідним «кодексом поведінки», що лежить в основі екологічної діяльності та екологічної поведінки. Вона включає в себе певний зріз суспільно виробленого способу самореалізації людиною себе в природі, культурні традиції, життєвий досвід, моральні почуття та моральну оцінку ставлення людини до природи. Екологічна культура, за своїм змістом, є сукупністю, знань, норм, стереотипів та «правил поведінки» людини в оточуючому її природному світі. Висновки. Наші діти – наше майбуднє. Чиста планета починається з кожного з нас. Найекологічніша на сьогоднішній день річ, від якої залежить виробництво всіх інших екологічних речей в світі і ліквідація всіх неекологічних — це екологічна свідомість. Саме з неї треба починати вирішення всіх глобальних екологічних проблем. ”Неекологічні речі” будуть продавати до тих пір, поки ми будемо їх купувати і користуватися ними. “Трохи отруйною” їжею нас будуть годувати до тих пір, поки ми самі готові її їсти. Вирішення будь-якої екологічної проблеми сьогодні, таких, як переробка відходів та очищення води, безглузда до тих пір, поки у 80% населення планети «вкарбована» в свідомість програма «споживача», розрахована на знищення себе самого та своєї планети. Вкарбовується ця програма за допомогою ЗМІ відомими примітивними і аж ніяк не безпечними способами. Наприклад, такими нелюдяними гаслами на «шикарному» фоні, як «Бери від життя все!». А що ти дав життю перш, ніж взяти у нього все? «Очистити свою свідомість!» — ось головний екологічний заклик. Для того, щоб очистити планету і вирішити глобальні екологічні проблеми треба починати очищення свідомості землян. Виховання в собі екологічної свідомості і здорового глузду починається з прийняття свідомого і відповідального рішення — з відмови бути споживачем і «раковою клітиною» в тілі нашого Всесвіту. Коли таке рішення прийнято, то починаєш усвідомлювати себе нехай маленькою, але дуже значимою частиною Всесвіту, і всіх оточуючих людей, весь навколишній простір починаєш відчувати як частину себе. Все навколо стає таким рідним і близьким. Шкодити, чи робити боляче комусь або чомусь, що є в Світі, стає неприпустимим. Адже смітити на Землі — те ж саме, що смітити у власному тілі, у власному будинку. Шкодити Природі, тваринам, рослинам — те ж саме, що шкодити самому собі. Всі пам’ятають відому приказку: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Якщо людство пробудиться від духовної сплячки, та, нарешті, усвідомить свої помилки і зараз ПРОСТО припинить смітити, то Земля почне Самоочищуватися й Самовідновлюватися. І коли ти своїм повсякденним способом життя перестанеш брати участь у тотальному забрудненні Планети, тільки тоді можна серйозно замислитися про те, як допомогти Землі прискорити процес її самовідновлення. При сьогоднішньому, вкрай високому рівні споживання, ніяка переробка відходів не врятує Землю від цього монстра — занадто багато бажаючих вигодовувати його своїми величезними обсягами відходів. Як перестати смітити? Легко і просто, АЛЕ ТІЛЬКИ: для людини з високим рівнем усвідомленості та відповідальності, відповідальності за своє життя, за свою долю, за долю своїх нащадків, за долю своєї Планети. Наша сім’я, включаючи самих найменших, але не по роках розвинених та свідомих дітей, оголосила бойкот усім фірмам, які хоч на одному етапі виробництва своїх товарів забруднюють природу і наносять шкоду братам нашим меншим. Коли ми своїй п’ятирічній дочці пояснили що таке пластик, і як він забруднює Природу, вона ввічливо попросила нас — не купувати їй більше пластикових іграшок!!! “Я буду робити іграшки сама!” — заявила вона. І робить. З глини, пластиліну, шишок, паличок, муліне, ганчірочок, соломи, хвойних голочок і інших природних матеріалів, які всюди оточують нас. Після цього сильного вчинку п’ятирічної дівчинки “розумні” аргументи деяких дорослих людей про те, що вони не можуть відмовитися від алкоголю, тютюну, шкідливої їжі, пластикових брязкалець, “цивілізованих іграшок” та інших “неекологічних штучок”, мені здаються, щонайменше смішними. В це нелегко повірити «звичайному міському» жителю, але менше, ніж за рік ми поступово відмовилися від послуг і товарів харчової промисловості, фармацевтики, індустрії косметики, парфумерії, побутової хімії. В результаті ми відчули таку ЛЕГКІСТЬ І СВОБОДУ! Проходячи повз красиві супермаркети, кіоски, модні ресторани, кав’ярні можна зі спокійною душею — адже тобі там нічого не треба. Що ми отримали натомість, відмовившись від неекологічних товарів і послуг? Здоров’я, радість, силу, вільний час! Чи можна тепер сказати, що ми в чомусь себе обмежили, від чого відмовилися? Так ми відмовилися від усього, що робить нас слабкими, хворими, залежними, а нашу Планету — брудною і млявою. Відмовившись від цих сумнівних «благ», ми придбали інші — набагато більш цінні, які незрівнянно перевершують перші. Ми намагаємося купувати на ринку нерозфасовані продукти на вагу в свої тканинні мішечки і в свої екологічні сумки. Ми перестали залежати від багатьох пасток і гачків «цивілізації», ми перестали залежати навіть від міського смітника — нам просто нічого в нього кидати. Його послугами ми користуємося приблизно раз у два місяці (і то, вважаємо, це багато), викидаючи невеликий пакет з пакувальним матеріалом, від якого ми не знайшли можливість відмовитися. Вірю, що скоро ситуація зміниться — біорозкладаний пластик для упаковки винайдено давно. Викидаючи сміття у контейнер, я прошу вибачення у Землі, Природи, за те, що поки не вдається жити на 100% без сміття, але ми робимо максимум із можливого в непростій ситуації. Органічні відходи за сміття не вважаю, всі вони легко компостуються і швидко перетворюються в добриво — благо, що живемо на Землі! Поки як в країні, так і на Планеті на одну людину, що не смітить випадає, напевно, 99 тих, що смітять, і часом здається, що ситуація плачевна і невиправна. Але ж “шлях у тисячу миль починається з першого кроку”, і він вже зроблений. Список використаних джерел: 1. Аббоньяно Н. Мудрость жизни. – СПб, 1996. – 320 с. 2. Адаменко О.М. Соціальна екологія. – Івано–Франківськ, 1999. – С.156–158. 3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. - Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково – практичні засади [Текст]: навч. – метод. посібник / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 344 с. 4. Бондаренко, З. П. Модель організації волонтерської роботи в умовах вищого навчального закладу / З.П. Бондаренко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2007. – № 4. – С. 50–59. 5. Варго О. М. Екологічна свідомість як умова становлення екологічного суспільства: дис.. канд..філософ. наук: 09.00.03/ Харківський у-нт Повітряних Сил ім.. Івана Кожедуба. – Х., 2006. 6. Вернадский В. И. Научная мысль, как планетарное явление. – М., 1991. 7. Гердер И. Идеи к филисофии истории человечества. – М., 1997. 8. Гирусов Э.В. Экологическое сознание как условие оптими¬зации взаимодействия общества и природы // Философские проблемы глобальной экологии. - М., 1983. - С.105-120. 9. Екологічна енциклопедія: У 3 т. / Редколегія: А.В.Толстоухов (гол.ред.) та ін. – К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2008. – Т.3. – 472 с. 10. Екологія і культура / В.С.Крисаченко, С.Б.Кримський, М.А.Голубець та ін. Відп.ред. В.С.Крисаченко, В.Л.Храмова. -К., 1991. 11. Кант Э. Сочинения в 6т. Т.5 – М., 1996. 12. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – К., 2000. – 320 с. 13. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. - К., 1990. - С.98-117. 14. Киселъов М.М., Канак ФМ. Національне буття серед екологічних реалій. - К., 2000. - С.272-282. 15. Коваль, Л. Г. Соціальна педагогіка [Текст] / Л. Г. Коваль, І. Д.Звєрєва, С. Р.Хлєбік.– К.: ІЗМН, 1997. – 392 с. 16. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. 17. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. 18. Плясковський Б.В. Діалектика розвитку екологічної свідомості // Філософські проблеми сучасного природознавства. Екологія, культура і соціальна практика. – Вип.77. – К., 1991. – С.71–78. 19. Соціальна робота в Україні [Текст]: навч. посіб. / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.; за заг. ред: І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К.: Наук. світ, 2003. – 233 с. 20. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М., 1989. - С.168-177. 21. Плясковсъкий Б.В. Діалектика розвитку екологічної свідомості // Філософські проблеми сучасного природознавства. Екологія, культура і соціальна практика. - Вип. 77. - К., 1991. -С.71-78. 22. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси: Навч. посібник. - К., 2002. - 134-141. 23. Чижевский О. Л. Космический пульс жизни. – М., 1995. 24. Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. — М.: Смысл, 2001. — 365 с. 25. И.Р.Алексеенко. Л.В.Кейсевич. Последняя цивилизацияю – К.:Наукова думка, 1997. 26. О.В.Шинкаренко. Природа і культура. Історія світової культури. – К., 1994. 27. А.Н.Быстрова. Мир культуры. Основы культорологии. – М., 2002. 28. С.Гуревич. Культорология. Курс лекцій. – М., 2003. 29. В.С.Крисаченко Екологічна культура: теорія і практика: Навч.посіб. – К.: Заповіт, 1996. 30. О.І.Салтовський. Основи соціальної екології: Навч.посіб. – К.:Центр навчальної літератури, 2004. 31. Г.О.Білявський та ін. Основи екології: Підручник. – Київ: Либідь, 2006. 32. П.Г.Дулін, В.В.Ковалевич. Культура екологічна. Екологічна енциклопедія: У 3 т. – Київ: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. Т. 2. С. 223. |
| КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний... |
| Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації... |
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу... |
| ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
| ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для... |
| З УЧНЯМИ ВСТУП |
1 Вступ ( 1 година) |