Тема 7. Національне самовизначення як тенденція української культури
ХІХ століття
Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури. Феодально-кріпосницька, антиукраїнська асиміляційна політика Російської та Австрійської імперій на українській етнічній території. Рух декабристів (південне товариство 1821 року; П. І. Пестель, А. П. Юшневський, Н. М. Муравйов, М. П. Бестужев-Рюмін, С. І. Муравйов-Апостол) та Кирило-Мифодіївське товариство (ідеї діячів Київського і Харківського університетів: Н. І. Костомарова, П. А. Куліш, А. Навроцкій, В. Белозерський, Н. І. Гулак та ін. щодо необхідності формування української державності).
Національно-визвольна тенденційність українського народу. Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі. Творчість та доля Тараса Шевченка як інтегральний зміст самоусвідомлення національно-самобутнього контексту і світової ролі українства у вимірах ХІХ століття. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т. Г. Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.
ХІХ століття – строката палітра культурних напрямів, форм і стилів. Соціокультурна динаміка у пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості.
Діячі науки і мистецтва, їх персональний внесок у розвиток української культури: П. П. Чубинський, М. П. Драгоманов, Марко Вовчок, Л. Глібов, С. Руданський, Ф. Федькович, П. Мирний, І. Нечуй-Левицький. Кваліфікована культура як умова життєдіяльності нації. Розвиток рідної мови – діяльність Х. Алчевська, Б. Грінченка, С. Васильченка, Г. Нарбута; створення української абетки.
Національна модель романтизму в українській культурі як ідейно-філософський і художньо-естетичний феномен. Культурно-мистецьке наповнення європейського романтизму. Утвердження реалістичної художньої системи: українська традиція. Феномен творчості Миколи Гоголя як приклад містичного реалізму. Антропологічні наративи української культури в образах художнього світу Гоголя. Імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури ХІХ століття: символізм поетичної і драматичної творчості Лесі Українки, імпресіоністичне бачення світу М. Коцюбинського.
Б. Лепкий, П. Карманський, В. Пачовський – представники «Молодої України».
М. Лисенко – основоположник класичної української музики. Ф. Холодний (Гриценко) – видатний кобзар долі українського народу. Вокальна природа і європейські рівень розвитку української музичної культури. Західноєвропейська стилістика міської культури «бідермайєр» і творчість композитора М. Вербицького. Видатні представники професійного музичного мистецтва України С. Леонтович, С. Людкевич та ін.
Фундаментально-концептуальні праці «Історія запорізьких козаків» Д. Яворницького, «Історія України-Русі» М. Грушевського в осмисленні української культури. 1892 рік – західноукраїнський центр розвитку культури – Львів: заснування наукового товариства ім.. Тараса Шевченка.
Мистецька діяльність мандрівних театральних труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, І. Карпенко-Карого. Заснування стаціонарного українського театру М. Садовського. Видатні українські актори: В. Юрчак, А. Нижаківський, К. Ручак.
Творчість І. Я. Франка як особливий «косм життя людини». Історико-культурна роль соціально-психологічної драми «Украдене щастя». Мистецький і науковий внесок І. Франка у розвиток української культури. Всесвітньо-художнє, культуротворче значення доробку І. Франка.
Жіноча тема в українському образотворчому та театральному мистецтві: М. Синякова, Л. Левітон та М. Заньковецька.
Меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури. Духовна і матеріальна підтримка меценатів освітніх та мистецьких процесів в українському культурному просторі. Роль М. А. Терещенка в заснуванні одного з фундаментальних технічних закладів України – Київського політехнічного інституту.
Тема 8. Динаміка розвитку української культури у першій половині – 80-х роках ХХ століття
Характеристика історико-культурного процесу в Україні першої половини ХХ століття Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури. Проголошення Української Народної Республіки (1918 рік) як досвід формування незалежної національної держави. Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обгрунтування демократичних принципів української державності. Соціокультурні чинники формування українського модернізму. Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ століття Художні інновації українського футуризму: творчість М. Семенка, Д. Бурлюка, концепція кубофутуризму О. Богомазова, О. Екстер. Вплив традицій національної народної творчості на художньо-естетичні особливості українського футуризму й кубізму, супрематизму К. Малевича, скульптурної творчості О. Архипенка. Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва. Формування концептуальних засад «новітньої» національної художньої культури у творчій діяльності художників Г. Нарбута, М. Бойчука, В. Кричевського, в літературі В. Винниченка, М. Хвильового, М. Рильского, у театральному мистецтві Л. Курбаса, у музиці М. Леонтовича, Л. Ревуцького та ін. Специфіка культоротворчих процесів у період існування радянської України. Реалізм як провідний художній метод, що пов’язує культурні традиції та ідеологічні інтенції українсько-радянської культури. Національно-культурна специфіка українського реалістичного мистецтва. Значення кіномистецтва О. Довженка, С. Параджанова у розвитку української культури. Поетична творчість В. Стуса як репрезентація національної самосвідомості. Розвиток української освіти і науки. Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених: наукова діяльність В. Вернадського, Д. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова та ін.
Тема 9. Специфіка трансформацій української культури
кінця ХХ - початку ХХ ст.
Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави. Культурна самоідентичність України у контексті процесів глобалізації. Феномен мультикультурності українського суспільства та проблема національної ідентичності. Вплив тенденцій європеїзації (вестернізації) на процеси розвитку сучасного вітчизняного культурно-ціннісного простору. Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ століття. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі. Поліжанровість українського мистецтва. Перформативність (ігрова специфіка) постмодерністської культури. Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації. Особливості впливу масової культури, її художньо-стереотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини. Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства. Глобальний комунікативний простір як «криза ідентичності». Роль медіасередовища, інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості. Інтерактивна специфіка технологій мультимедіа. Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства. Характеристика культури мережевого спілкування.
Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.
ІІІ. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Основними цілями семінарських занять є поглиблення знань, отриманих на лекціях, сприяння та розвинення у студентів навичок щодо самостійної роботи і вміння вести дискусію за темою семінару.
Теми семінарських занять:
Застосування інформаційно-семіотичного підходу в культурологічних дослідженнях (на матеріалі аналізу українських фантастичних народних казок).
Господарська система, соціальні відносини та духовна культура стародавнього населення України в палеоліті – мезоліті.
Протонеоліт та неоліт України. Трипільська цивілізація – «золотий вік» стародавньої культури на теренах України.
Космологічний зміст прадавніх українських колядок, щедрівок та витинанок.
Структура і символіка православних храмів Київської Русі.
«Високе» та «низьке» бароко в українській культурі (творчість І.Котляревського, Г.Сковороди).
Проблема національного самоствердження в творчості Т.Шевченка, І.Франка та Лесі Українки.
Модернізм в українській культурі ХХ ст.
Постмодерністські тенденції в сучасній українській художній культурі.
Специфіка становлення і розвитку медіакультури інформаційного суспільства.
ІV. ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Засвоєння матеріалу дисципліни «Історія української культури» не передбачає проведення лабораторних робіт.
V. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕСТРОВІ ЗАВДАННЯ
Цей навчально-інформаційний блок дає можливість оптимізувати процес вивчення та засвоєння студентами навчального матеріалу. Теми рефератів, сформульовані у цьому блоці, виконують функцію певних орієнтирів, допомагають студентам здійснювати самоконтроль під час вивчення матеріалу, зосередитися на головних ідеях кожної теми, розкрити свої творчі здібності під час самостійного ґрунтовного опрацювання однієї із запропонованих тем. Також виконання індивідуальних семестрових завдань дають змогу сформувати у студентів здатність адекватно оцінювати ступінь власної підготовки.
Тематика рефератів
Культура як антропологічний феномен.
Архетипи, прасимволи та прафеномени культури.
Культура й цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізації.
Взаємодія національного й загальнолюдського в українській культурі.
Ранні форми релігії.
Антропоморфні наскельні зображення Кам’яної Могили.
Чуринги Кам’яної Могили: семантика, символіка та функції.
Значення «неолітичної революції» для становлення стародавніх цивілізацій.
Символіка, атрибутика та зміст звичаю ініціації (за матеріалами українських та російських народних фантастичних казок).
Символіка та функції казкового образу Баби-Яги.
Реконструкція міфу про світове яйце (давньоукраїнська традиція).
Міфопоетичний образ Світового Дерева та його символіка в первісній культурі (українська традиція).
Ідея триєдиної світобудови та триєдиної світотворчої сили в українських колядках.
Ідея універсального космічного закону (українська традиція).
Тема тотожності макро- та мікрокосму в українських колядках.
Ідея астрономічної прецесії в міфологічній свідомості: українська традиція та її світовий контекст.
Трипільська цивілізація – «золотий вік» прадавньої української культури.
Орнамент у мистецтві пізнього палеоліту та на трипільському посуді: порівняльна характеристика.
Араттський пласт слов’янської культури.
Кургани на території України: символіка та призначення.
Міфологічні мотиви у творчості Марії Приймаченко.
Ритуал та його функції в доісторичному суспільстві. Обряд як перша форма культури.
Міфологія як найдавніша форма світогляду.
Семантика антропоморфних трипільських статуеток.
Міфологічні уявлення східних слов’ян.
Арійські традиції у слов’янській культурі.
Православний художній канон.
Вплив Візантійської культури на культуру Київської Русі.
Особливості давньоруського світогляду: система двовір’я.
Філософія світла та кольору у храмовому мистецтві Київської Русі.
Функціональне призначення фресок у храмових спорудах Київської Русі.
Мозаїка та фрески Софії Київської.
Протиборство й конвергенція язичництва та християнства як основна домінанта давньоруської культури.
Іконопис на Україні епохи Київської Русі.
У пошуках смислу та логіки історії: компаративний аналіз історико-філософських концепцій К. Ясперса та М. Чмихова.
Літописи Давньої Русі.
Храмові споруди Київської Русі.
Софія Київська в контексті світоглядних явлень русичів.
Структура та символіка храмової архітектури Київської Русі.
Проблематика та ідейний пафос найвизначніших творів давньоруської літератури.
«Слово о полку Ігоревім» – шедевр індивідуальної авторської творчості доби Київської Русі.
«Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело.
Символіка зовнішніх контурів та внутрішнього простору храмових споруд Київської Русі.
Природно-наукові уявлення Давньої Русі.
Система освіти та типи шкіл у добу Київської Русі.
Художня система бароко.
Ідея реваншу в «Енеїді» І. П. Коляревського.
Чому Т. Г. Шевченко – «наш перший історик».
Метафізичний гріх України як центральна проблема «Кобзаря» Т.Г.Шевченка.
Творчість Т. Г. Шевченка: Україна як міфологічний концепт.
Архетип могили в творчості Т. Г. Шевченка.
Творчість Т. Г. Шевченка: архетип «кобзаря».
Ідейна спрямованість та символіка образів містерії Т. Г. Шевченка «Великий льох».
«Великий льох» Т. Г. Шевченка та «Велесова книга»: семантичні та ідеологічні паралелі.
Філософія української ідеї у творчості І. Я. Франка.
Філософія національної ідеї в європейській духовній культурі ХІХ ст.
«Мойсей» І. Я. Франка: ідея пасіонарної жертви.
«Похорон» І. Я. Франка: проблема національного обов’язку та зради.
Шедеври інтимної лірики І. Я. Франка: новації форми та змісту.
Проблема національного героя і маси в творчості І. Я. Франка.
Лицарський міф Лесі Українки.
Легенда про Грааль у творчості Лесі Українки.
«Релігія любови» у творчості Л.Українки.
Чому «Лісова пісня» – серце творчості Лесі Українки.
Філософія української історії у творчості Лесі Українки.
VІ. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ
Метою контрольних робіт є перевірка якості засвоєння інформації, отриманої в навчальному процесі, та розвинення аналітичних здібностей студентів. Контроль знань здійснюється у формі модульної контрольної роботи. Час, який відводиться на проведення такої роботи, рівномірно (по 0,25 год.) розподіляється між чотирма блоками тем дисципліни «Історія української культури»: перший блок – концептуальні засади та наукові стратегії дослідження української культури; другий – дохристиянський період української культури; третій – історія української християнської культури доби Середньовіччя і Нового часу; четвертий – новітня історія української культури.
Проведення контрольних робіт передбачає також перевірку якості засвоєння матеріалу дисципліни «Історія української культури» у формі завдань для самостійної роботи студентів. Їх виконання надають можливість реалізувати наукові уподобання щодо вибору теми індивідуального завдання, актуалізувати творчий потенціал у процесі самостійної роботи студентів. Ці завдання – необхідна складова як денної, так і заочної форм навчання.
Контрольні питання та завдання для самостійної роботи студентів
У сучасній науці багато різних визначень поняття «культура». У чому причина цього різноманіття?
Яким є первинне значення латинського слова «культура»?
Хто з античних діячів уперше вводить поняття «культура» до наукового вжитку?
Які три смислові складові осягнення поняття «культура» визначають його зміст?
Чому людина є суб’єктом і водночас об’єктом культури?
Які функції культури ви можете навести? Розкрийте їх соціальне значення.
Якими є основні завдання культурології?
Представникам якої культурологічної школи належить нтаке визначення культури: культура – це «певний семіотичний механізм, що має за мету вироблення та збереження інформації»?
Хто є автором гіпотези про те, що «культура має будову, подібну до будови мови»?
Про які два можливі шляхи аналізу явищ культури говорить Юрій Лотман?
Хто з дослідників є родоначальником теорії знаків?
Побудуйте формулу структури Знака (за Фердінандом де Соссюром).
Хто з дослідників визначив, що символ у системі Знака організується за принципом «метонімічного зсуву»?
Хто з мислителів розглядав цивілізацію як кінцеву стадію розвитку певної культури, після якої слід чекати лише «смерті» цієї культури?
Вкажіть прізвище вченого ХХ століття, концепція якого є яскравим прикладом циклічної моделі соціокультурного розвитку людства.
Що таке «виклик-і-відповідь» у концепції А. Тойнбі?
З якої історичної епохи, за М. О. Чмиховим, прослідковується трансформація основоположної світоглядної формули П > С (де П – природні сили у світогляді, а С – соціальні) у свою абсолютну протилежність?
Які критерії покладено в основу виділених П. Сорокіним типів культури?
Хто з дослідників є автором концепції «осьового часу»?
Вкажіть хронологічні межі «осьового часу».
Які Вам відомі соціальні закони людності палеоліту – мезоліту?
Як називається соціальний закон, за яким заборонялося укладання шлюбів у межах свого рідного колективу?
Яку назву має соціальний закон, за яким родовід в умовах групового шлюбу вівся за лінією матері?
Які три типи зображень у мистецтві пізнього палеоліту визначає А. Д. Столяр?
Символом чого у мистецтві пізнього палеоліту виступали орнаментальні зображення (меандр та «ялинка»)?
Назвіть функції жіночого образу (жіночих знаків) у мистецтві пізнього палеоліту.
Які образи у мистецтві пізнього палеоліту є тотожними (синонімічними) за своєю провідною функцією?
Дайте визначення тотемізму.
Дайте визначення анімізму.
Що таке магія?
Що таке фетишизм?
Які території світу складають циркумпонтійську зону?
Чому є підстави вважати Північне Причорномор’я і Близький Схід гіпотетичним культурно-історичним центром Землі, який, особливо в дані епохи, визначав основні тенденції світового культурного розвитку?
В яких трьох сферах життєдіяльності людства відбулася «неолітична революція»?
За якими законами будується логіка міфологічного мислення?
Хто є автором закону «містичної співпричетності» («містичної партиципації»)?
Який зміст вкладався в обряд ініціації (посвячення)?
Назвіть головні функції образу Баби-Яги в народних фантастичних казках.
Чому образ Світового Дерева вважають символом універсальної моделі організованого Всесвіту?
Чому прадавнє українське язичницьке свято Трійці (Зелені свята) має саме таку назву?
Які божества й персонажі язичницької міфології наших пращурів уособлювали явище прецесії рівнодень?
Чим пояснити колово-радіальний принцип забудови трипільських поселень?
Розкрийте символіку міфологічного мотиву «священного шлюбу» Тельця-Зевса та Європи (за матеріалами трипільської культури).
Визначте символічний зміст форми та орнаментації трипільського посуду.
Розкрийте тезу: «Ідея глобального катаклізму в матеріалах трипільської культури».
Чому епоху бронзи вважають справжнім рубежем кардинальних змін у природі та культурі?
Визначте спільні риси у структурі курганів та пірамід. Про що свідчить така подібність?
Проаналізуйте символіку форми та орнаменту посуду археологічних пам’яток на території сучасної України періоду бронзового віку.
Розкрийте символічний зміст греко-скіфської пекторалі.
З’ясуйте символічне значення Збруцького ідола.
Визначте проблематику та ідейну спрямованість «Велесової книги».
Якими є джерела вивчення культури Київської Русі?
Розкрийте сутність та визначте специфіку світоглядної парадигми Київської Русі.
У чому криються причини високого злету культури Київської Русі?
Визначте характерні ознаки й особливості феномену культури Київської Русі.
Якими є культурні новації доби Київської Русі?
Яку роль у контексті загальної світоглядної парадигми Київської Русі відігравало давньоруське місто?
Чому архітектоніка давньоруських храмових споруд давала можливість реалізовувати ідею двовір’я?
Якими були причини прийняття християнства на Русі?
Які типи шкіл існували за часів Київської Русі?
Що Вам відомо про особливості протікання літературного процесу за часів Київської Русі?
Що собою являла перекладна, оригінальна та житійна література часів Київської Русі? Які давньоруські літописи Вам відомі?
Розкрийте символічне значення зовнішніх контурів давньоруських храмів.
З’ясуйте символічне значення організації внутрішнього простору давньоруських храмів.
Поясніть суть просвітницької діяльності Кирила та Мефодія.
Які артефакти давньоруської культури свідчать про реалізацію поглядів і потреб соціальної верхівки, а які – про намагання розвивати та зберігати прадавні традиції народної культури?
У який спосіб за часів Київської Русі вирішували проблему підвищення рівня грамотності населення?
Чому, на Ваш погляд, структура православного храму давала змогу реалізовувати систему двовір’я?
Поясність різницю в особливостях православного й католицького художнього канону.
Назвіть деякі з головних принципів іконографічного канону.
Погляди представників якого стилю (й напряму) у мистецтві відобразила назва «бароко»?
Розкрийте сутність культурної парадигми бароко.
В чому полягає специфіка українського бароко?
На кількох прикладах поясність відмінність в особливостях архітектури класицизму та бароко.
Визначте головні стильові ознаки культури бароко.
Який стиль в культурі породжує доба абсолютизму?
У чому історичне і культуротворче значення Тараса Шевченка як камертона української культури.
Формування класичної мистецької палітри в українській творчості ХІХ століття.
Особливості містичного реалізму у творчості М. Гоголя.
Представники української науки ХІХ століття, їх творчий доробок.
Український живопис ХІХ століття.
Кого вважають основоположником української класичної музики?
Специфіка українського імпресіонізму у творчості М. Коцюбинського.
Українська жінка в мистецькому житті ХІХ століття. Значення жіночої теми для сучасних філософських та літературних студій в Україні.
Світоглядне значення творчості І. Франка у формуванні української національної культури у вимірі світової цивілізації.
Розвиток українського театру на рубежі ХІХ–ХХ століть.
Специфіка взаємодії традицій народної творчості та художніх інновацій модернізму в українській культурі першої половини ХХ століття.
Провідні тенденції української літератури ХХ століття.
Концепція «неовізантизму» М. Бойчука у контексті художніх пошуків українського живопису ХХ століття.
Особливості розвитку української музичної культури у контексті загальноєвропейського культурного простору.
Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених ХХ століття.
Культурна самоідентичність України в умовах глобалізованого суспільства.
Постмодерністські стратегії сучасної української літератури.
Актуальне українське мистецтво та масова культура: проблема діалогу.
Вплив інформаційних технологій на формування сучасної культури.
Роль медіакультури у становленні нових форм комунікації.
Соціально-історичний контекст формування української культури у першій половині – 80-х роках ХХ століття.
Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ століття.
Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.
Специфіка культоротворчих процесів у період існування радянської України. Реалізм як провідний художній метод української радянської культури.
Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених у контексті науково-технічних трансформацій в культурі ХХ століття.
Особливості процесів культурної трансформації в умовах незалежної української держави.
Феномен мультикультурності українського суспільства та проблема національної ідентичності. Вплив тенденцій європеїзації (вестернізації) на процеси розвитку сучасного вітчизняного культурно-ціннісного простору.
Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ ст. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі.
Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства. Роль медісередовища, інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості.
Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства. Характеристика культури мережевого спілкування.
Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.
|