|
|
Скачати 381.63 Kb.
|
|
І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Курс «Історія української культури» є нормативною дисципліною бакалаврської підготовки й вивчається протягом одного семестру першого курсу; 2 кредити/72 год. – за переліком дисциплін програми підготовки. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Основною метою курсу є розкриття специфіки української культури через логіку її історичного становлення та в контексті європейського і світового культурного простору. Дисципліна «Історія української культури» репрезентує вітчизняну культуру як інтегруючу систему національних цінностей і знань про досвід життєдіяльності людини в суспільстві. Мета досягається через вивчення основних теоретичних проблем, формування концептуальних засад щодо розуміння витоків і цивілізаційних віх української культури; а також завдяки ідентифікації національно самобутнього та загальноєвропейського векторів становлення вітчизняної традиції і сучасного змісту української культури. Завдання навчальної дисципліни полягають у такому:
Вивчення курсу історії української культури передбачає формування у студентів здатностей та умінь:
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Тема 1. Історія української культури як навчальна дисципліна Предмет і завдання курсу «Історія української культури». Абрис української культури у культуротворчому процесі європейської цивілізації. Феномен української ментальності: світоглядні універсалії української нації. Культура як світ етнонаціонального буття. Полісемантична природа поняття «культура». Багатоаспектність спроб визначення культури. Культура та природа: екосфера самозбереження нації. Культура та історія: аксіосфера української духовності. Функції культури. Культурологія як наука про культуру. Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції. Екзистенціально-антропологічні начала осягнення культури у «філософії серця» Г. Сковороди. Національна концепція культурно-історичного розвитку (М. Костомаров, В. Бєлозерський, П. Куліш). Тарас Шевченко – визначальна постать українського культуротворення. Розвиток історико-культурологічного напряму (М. Драгоманов, В. Липинський, М. Грушевський, Д. Яворницький). Культурологічна палітра творчості І. Франка. Концепції української культури вчених-емігрантів (І. Крип’якевича, І. Огієнка, Д. Антоновича). Українська культура в рецепціях сучасних дослідників. Проблема соціокультурної ідентичності в мультикультурному суспільстві. Українська культура –джерело генерування та вкорінення консолідуючої національної ідеї. Тема 2. Генеза української культури – процес етногенезу на теренах України Концепції походження української культури. Проблема історичної періодизації – основні етапи розвитку української культури. Загальна схема етногенезу українців. Місце України в етногенетичних дослідженнях. Теорії культурно-історичного процесу. Лінійні, циклічні та циклічно-лінійні концепції культурогенезу. Приналежність України до гіпотетичного культурно-історичного центру Землі (циркумпонтійської зони). Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі. Палеолітичні і мезолітичні форми соціальної організації. Палеолітичні пам’ятки на території сучасної України. Кам’яна Могила – одне з найдавніших сакральних місць Європи. Семантика первісного мистецтва як джерело інформації про світоглядні уявлення протоукраїнців. Фігурні, знакові й орнаментальні (меандр та «ялинка») типи зображень і їх семантика. Ранні форми релігії (тотемізм, фетишизм, магія, хтонічний демонізм, анімізм). Ідея синкретичного (нерозчленованого) Всесвіту. Протонеоліт України. «Неолітична революція» як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації (перехід від привласнюючого до відтворювального способу виробництва, демографічний вибух, поява патріархальної сім’ї, інтенсифікація мовного розвитку – поява мов європейського типу, союз племен як перші політичні організації). Кардинальні зміни в системі світоглядних уявлень. Теми 3-4. Становлення архетипів української свідомості. Міфологічний світ слов’ян-язичників Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду. Структура і функції міфу, уявлення про сакральність простору і часу. Логіка міфологічного мислення: принцип антропоморфізму та закон «містичної співпричетності» (Леві-Брюль). Архетипи міфологічної свідомості. Розвиток уявлень про первісний хаос та про світове яйце як символ порядку, світоустрою. Початкова символіка чисел. Змій як символ хаосу, руйнування. Реконструкція міфу про світове яйце. Комплекс уявлень про потойбічний світ, про мандрування до «іншого світу». Два світи померлих. Ідея триєдиної світобудови та триєдиної світотворчої сили в міфологічній свідомості (українська традиція). Культи найголовніших божеств язичницького пантеону. Ідея «священного шлюбу». Концепція Світового Дерева як універсальної моделі організованого Всесвіту. Вертикальна (триярусна) та горизонтальна площини Світового Дерева. Числові характеристики Світового Дерева. Поняття «мікрокосму» та «макрокосму», їх поєднання в моделі Світового Дерева. Образ Світового Дерева в народній творчості. Трійця та Світове Дерево: семантичні паралелі. Трипільська культура як найвизначніша культура неолітичної доби на землях України. Організація поселень трипільців за законом світового ладу (колово-радіальний принцип забудови). Міфологічно-кодова інформація трипільської кераміки: ідея «священного шлюбу» Тельця-Зевса та Європи, космічна символіка форми та орнаменту посуду, символіка орнаменту як прояв культу загальної родючості тощо. Нові риси в культурі епохи бронзи: поховальний обряд як свідчення утвердження сталої державності, обожнення персони вождя (царя) або жерця, відображення космологічних уявлень у структурі курганів. Кургани як семантичні аналоги єгипетських пірамід. Особливості соціокультурного процесу в ранньому залізному віці. «Осьовий час» та «осьові культури» (К. Ясперс). Слов’янська культурна доба (ранні слов’яни: епоха раннього залізного віку; формування українського етносу: роль солярійного культу, формування архетипів «сонця», «дороги» тощо). Скіфи, їх культура та світогляд. Греко-скіфська пектораль з кургану Товста Могила як космологічна модель світовпорядкування й семантичний еквівалент концепції Світового Дерева. Пантеон слов’ян-язичників. Космологічний зміст та символіка Збруцького ідола. Ідейний пафос «Велесової книги» у контексті проблем «осьового часу». Тема 5. Київська Русь: християнський вимір української культури; феномен двовір΄я Своєрідність світоглядної парадигми доби Київської Русі: протиборство й конгруентність світоглядних засад язичництва та християнства. Всесвітньо історичне значення Київської Русі як зв’язуючої ланки між західноєвропейським (романо-германським) та східним, зокрема арабським, світом і Візантією. Запровадждення християнства Володимиром Святославовичем (988 р.). Значення цієї події для еволюції культури.Найвищий злет культури Київської Русі за княжіння Володимира Великого (980-1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019-1054рр.). Специфіка засвоєння візантійської спадщини – творення нового образу християнської культури на слов’янському грунті Київської Русі як культури, що виникла з народної культури східних слов’ян, але разом із тим була культурою нової формації – середньовічного феодального суспільства, яка формувалась відповідно до політичних, релігійних, художніх і правових поглядів та потреб соціальної верхівки. Причини високого злету культури Київської Русі (розвиток феодальних відносин, становлення давньоруської державності, відокремлення ремесла від сільського господарства, виникнення міст, пожвавлення торгівлі, активізація міжнародних контактів, запровадження християнства тощо). Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі: запозичення та творче переосмислення візантійських традицій і канонів; створення місцевої самобутньої культури за умов існування на Русі дохристиянського культурного середовища й наявності домінуючого впливу християнської релігії на розвиток культури; форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ (розвиток писемної культури; підвищення загального рівня грамотності населення, створення диференційованої системи різноманітних типів навчальних закладів; заснування при храмах, монастирях та князівських дворах бібліотек, книгописних майстерень; становлення та розвиток оригінальної літератури; поява писаного кодифікованого права; поширення монументальної культової архітектури й формування вітчизняних архітектурних шкіл; заснування місцевих традицій іконописання й формування самобутніх іконописних шкіл; динамічне зростання кількості давньоруських міст, котрі виконували роль не лише політичних та економічних осередків, а й набули статусу своєрідних «лабораторій», де з місцевих традицій і досягнень світового досвіду синтезувалася самобутня давньоруська культура). Проблема вибору віри: утвердження православного художнього канону, який довав можливість реалізовувати ідею двовір’я в архітектоніці храмів (досягнення «компромісу» релігійних систем за рахунок хрестово-купольної конструкції храму, яка природним чином давала змогу вписувати у її графічну схему символічні конструкти язичницького світосприйняття). Особливості храмової архітектури на Русі. Символіка зовнішніх контурів та внутрішнього простору давньоруських храмів. Філософія світла й кольору. Фрески та мозаїка. Світська тематика в церковному мистецтві. Виникнення писемності. Дві азбуки слов’янства: кирилиця і глаголиця. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій. Утвердження кириличної системи письма. Особливості літературного процесу доби Київської Русі. Перекладна література. Оригінальна література. Житійна література. Літописи. Усна народна творчість. Казки, легенди, героїчний епос (билини, перекази). Музична культура. Героїчні пісні. Скомороство як феномен давньоруської культури. Народні танці. Обрядова народна пісенність. Тема 6. Барокова картина світу в українській культурі ХVІ –ХVІІІ століть Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. Ідентифікація української культури в умовах новоєвропейської ментальності. Ренесансно-гуманістичний світогляд в Україні: розвиток мови, поширення книгодрукування, набуття мистецьких та наукових зв’язків з провідними діячами європейських культур, виникнення культурно-освітніх центрів, закладання традиції меценатства в українській культурі. Трансцендентно-містична світоглядна парадигма бароко. Бароко як загальноєвропейська культурна доба, стиль та напрям мистецтва й основа формування новоєвропейської ментальності. Статус України як східноєвропейського центру барокової культури. Національна самобутність культурної картини світу доби бароко. Братський рух кінця ХVІ – початку ХVІІ століть та його релігійна й національно-політична роль в історії української культури. Києво-Могилянська колегія та її роль в українській гуманітарній думці. Реформаторська діяльність київського митрополита Петра Могили. Видатні діячі української культури Іоаникій Галятовський, Інокентій Гізель, Стефан Яворський. Формування та розвиток національно-самобутніх типів архітектурної забудови і жанрів мистецтва: кам’яниця; ансамблева та оборонна архітектура; релігійна та шкільна драма, партесний спів і народні ікони. Козацтво як культуротворча сила української ідентифікації. Функціонування культури в умовах української козацької державності. Роль загальноєвропейських соціокультурних змін в появі нової аристократії. Наукові й освітні центри на Правобережній та Лівобережній Україні. Українська інтелігенція як замовник і творець художніх цінностей. Стиль бароко – самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі: козацьке (старшинське) і мазепіанське (гетьманське) бароко. Меценатська діяльність Івана Мазепи у сприянні розвитку барокової архітектури і мистецтва: будови у Києві (Братський і Миколаївський монастирі, Церква Всіх Святих над брамою Києво-Печерської Лаври); реставровані храми (Собор Святої Софії, Михайлівський Золотоверхий собор, Свято-Успенський собор і Троїцька церква над Святою брамою в Лаврі); будівництво церков у Переяславі, Чернігові, Глухові, Батурині, Межигір’ї тощо. Український бароковий церковний розпис та іконографія. Оригінальність форм та сполучення барокових мотивів з народною рослинною орнаментикою. Українська національна архітектурна школа (С. Ковнір, Ф. Старченко., І. Григорович-Барський та ін.). Визначні архітектурні споруди: будинки, друкарня і головна церква Києво-Печерської Лаври (1722–1729), брама Заборовського, митрополичий дім тощо. Доба пізнього бароко (рококо) в Україні. Архітектура Г. Шеделя, Б. Маретина, В. Растреллі. Дзвінниці Михайлівського монастиря, собору Св. Софії, Покровська церква на Подолі (1722), дзвінниця Києво-Печерської Лаври (1731–1745) архітектора Г. Шеделя. Львівське рококо Б. Маретина періоду 1720-1780 рр.: Домініканський костьол (1749–1764), Собор св.Юра (1744–1764) у Львові, ратуша в Бучачі (1730), головна церква в Почаєві (1770–1791). Андріївська церква (1747–1753), Марийський палац (1752–55) за проектами В. Растреллі. Архітектурні памятки української культури XVIII століття Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров’я. Просвітництво, його загальноєвропейський контекст. Вплив освіченого абсолютизму на різні сфери культурного життя українського простору. Творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя, філософа. Ментальні засади ідей Сковороди, їх наукове і культуротворче значення. |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
1. основи організації бухгалтерського обліку Згідно з навчальним планом на заключному етапі підготовки спеціалістів з обліку і аудиту студенти на протязі ІХ-го семестру вивчають... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ... Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми,... |
Факультативний курс «Хімія в побуті» Автор: Замулко О.І., методист... Факультативний курс «Хімія в побуті» призначений для допрофільної підготовки учнів 8 класу. Зміст програми розрахований на 34 години... |
|
Матеріали до іспиту з ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ З ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ... Усне монологічне висловлювання, яке розкриває одне з наданих теоретичних питань, які були вивчені протягом 7 і 8 семестру 4 курсу... |
Конспект лекцій Політологія є нормативною (обов’язковою) навчальною дисципліною для студентів усіх спеціальностей. Теоретичний матеріал, який треба... |
|
Для підготовки до іспиту з навчальної дисципліни «Історія української культури» |
Дисципліна "Комп'ютерна схемотехніка" є однією з найважливіших дисциплін... Тому "Комп'ютерна схемотехніка" є саме тою дисципліною, матеріал якої має підготувати студентів не тільки до розробки складних цифрових... |
|
Питання до іспиту з курсу «Історія української культури» Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблеми витоків української культури |
ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ (для спеціальності "Облік і аудит" ) ВСТУП Курс "Фінансовий, аналіз" є професійна орієнтованою-дисципліною, розрахованою на студентів V курсу навчання, які оволоділи знаннями... |