Факультативний курс «Хімія в побуті»
Автор: Замулко О.І., методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського ОІПОПП
Факультативний курс «Хімія в побуті» призначений для допрофільної підготовки учнів 8 класу. Зміст програми розрахований на 34 години (1 година на тиждень протягом року) та ґрунтується на знаннях, набутих на уроках хімії, природознавства, біології, основ здоров’я.
Мета курсу полягає у забезпеченні поглиблення та розширення знань про практичне застосування неорганічних речовин у повсякденному житті людини для формування екологічного стилю мислення та поведінки, набуття навичок самоосвіти.
Вивчення курсу має на меті виконання таких завдань:
розвиток особистості учня, його навчально-пізнавальних інтересів на основі засвоєння знань про практичне застосування неорганічних речовин у побуті;
розкриття фізіологічного значення хімічних елементів та їх найважливіших неорганічних сполук у забезпеченні здоров’я, добробуту людини;
розвиток уявлення про технологічне застосування законів хімії, її гуманістичну спрямованість і розуміння суспільної потреби у необхідності подальшого розвитку хімічної науки і промисловості для розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини;
створення умов для самовизначення і саморозвитку особистості, формування ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої професійної діяльності;
формування життєвої і соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;
Характеристика структури курсу. Програма курсу базується на використанні демонстрацій, лабораторних, практичних робіт, тому програмою передбачено повторення основних правил техніки безпеки при роботі в кабінеті з хімічними реактивами, посудом, приладами. Зміст програми складають дев’ять розділів, що включають матеріал про побутові хімічні речовини та правила поводження з ними.
Особливості організації навчання. Одним із основних завдань курсу є осмислене використання знань учнями, формулювання ними оцінних суджень, виявлення власного ставлення у різних життєвих ситуаціях, вміння використовувати знання із споріднених предметів.
Саморозвитку і самоосвіті учнів сприятиме робота вчителя спрямована на формування в учнів вмінь та навичок роботи з різними джерелами інформації, ведення дослідницько-пошукової діяльності, виконання домашнього експерименту для учнів, які найбільше цікавляться хімією
Організації навчання хімії сприятиме використання лекційно-семінарської системи, групової роботи, проблемного навчання, методу проектів, дидактичних ігор. Ефективність засвоєння програмного матеріалу можна збільшити завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій навчання, збільшення у навчанні питомої ваги самостійної роботи учнів.
Рекомендації щодо роботи з програмою. Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань.
Учитель має право вирішувати, як виконати той чи інший експеримент. Окремі демонстрації можна виконувати як лабораторні досліди, а лабораторні досліди – як практичні роботи. Деякі досліди можна замінювати доступнішими в умовах конкретної школи.
Програма курсу
№ п/п
|
Зміст навчального матеріалу курсу
|
Навчальні досягнення учнів
|
1
|
Вступ (3 год)
Правила техніки безпеки при роботі в хімічному кабінеті, з хімічними реактивами, посудом, приладами.
Отруєння побутовими хімічними речовинами. Класифікація побутових хімікатів (на неорганічні та органічні; кислотні, лужні та окисники; небезпечні). Правила зберігання побутових хімічних речовин та робити з ними. Надання першої медичної допомоги при отруєннях та опіках. Домашня аптечка.
Демонстрація.
Зразків хімічного посуду, приладів
Практичні роботи.
Основні операції з лабораторним посудом та приладами (робота з мірним посудом (колби, циліндри, стакани), піпетками, газовідвідною трубкою, терезами; збирання приладів для добування та збирання газів).
Приготування розчинів для нейтралізації опіків кислотами, лугами (з кристалічних речовин та більш концентрованих розчинів).
|
Учень
називає основне обладнання кабінету хімії, лабораторний посуд;
класифікує побутові хімікати (на неорганічні та органічні; кислотні, лужні та окисники; небезпечні);
пояснює правила зберігання побутових хімічних речовин та робити з ними;
висловлює судження про вплив сполук на організм людини;
наводить приклади надання першої медичної допомоги при отруєнні побутовими хімічними речовинами;
виконує основні операції з лабораторним посудом та приладами; підготовку розчинів для нейтралізації опіків кислотами, лугами;
дотримується правил техніки безпеки при роботі в хімічному кабінеті, з хімічними реактивами, посудом, приладами;
|
2
|
Прості речовини (4 год)
Неметали. Загальна характеристика неметалів. Використання: інертних газів, азоту, галогенів для створення середовища електричних ламп; фосфору - виробництва сірників, шпалер, прикрас, іграшок; сірки – приготування ліків; активованого вугілля – виготовлення ліків, адсорбентів для очищення води. Біологічна роль елементів-неметалів для організму людини (Іод, Хлор, Флуор, Сульфур, Фосфор). Правила техніки безпеки при використанні галогено-, фосфоровмісних речовин.
Метали. Загальна характеристика металів. Сплави, їх види та властивості. Корозія металів та захист від неї. Використання металів у побуті: алюміній, залізо – посуд, сплави; мідь, срібло - електричний дріт; цинк, хром, нікель – захисні покриття. Біологічна роль сполук металів. Негативний вплив важких металів на здоров’я людини. Правила користування алюмінієвим посудом.
Демонстрація.
Зразки металів і металів.
Забарвлення полум’я йонами металів.
Лабораторна робота.
Взаємодія металів з водою.
Практичні роботи.
Визначення активності металів (взаємодія з соляною кислотою), порівняння корозії цинку, заліза, міді в розчині мідного купоросу.
Адсорбція активованим вугіллям забруднювачів води.
|
Учень
називає прості речовини; записує їх формули;
характеризує елементи метали та неметали за їх положенням у періодичній системі; поширення в природі; фізичні та хімічні властивості; способи добування та застосування у побуті; фізичні та хімічні властивості металів та неметалів; складає рівняння реакцій;
описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які супроводжують хімічні реакції;
пояснює біологічну роль елементів;
наводить приклади використання простих речовин у побуті та пояснює на яких властивостях воно базується;
експериментально визначає активність металів; адсорбує активованим вугіллям забруднювачі води;
обчислює об’єм, масу, кількість частинок та речовини;
оцінює роль простих речовин у побуті;
дотримується правил безпечного поводження з простими речовинами.
|
3
|
Оксиди (6 год)
Вода. Властивості води (фізичні, хімічні, аномальні). Значення води. Види природних вод, їх склад, властивості. Мінеральні води – знаходження, склад, лікувальні властивості, застосування. Охорона водойм. Причини забруднення води даної місцевості. Способи очищення води (фізичні, хімічні, біологічні). (Екскурсія на водоочисну станцію).
Оксиди неметалів. Фізіологічний вплив карбон (II) оксиду, карбон (IV) оксиду, сульфур (IV) оксиду. Умови їх утворення у побутових умовах. Правила користування газовою плитою.
Оксиди металів. Алюміній оксид (захисна плівка, наждак), кальцій оксид (негашене вапно), цинк оксид (косметика), оксиди феруму (іржа).
Демонстрація.
Лабораторні роботи.
Вивчення властивостей води.
Визначення виду води за даними етикеток мінеральних вод.
Практичні роботи.
Контроль чистоти води з місцевих резервуарів (на вміст мікроорганізмів).
Прості способи очищення води: відстоювання, фільтрування, заморожування.
|
Учень
називає оксиди елементів за сучасною науковою українською номенклатурою;
описує умови утворення оксидів карбону у побутових умов; правила користування газовою плитою;
складає формули оксидів;
класифікує оксиди за фізичними властивостями та складом;
ілюструє рівняннями хімічних реакцій хімічні властивості оксидів;
розрізняє види природних вод;
пояснює причини забруднення води та способи її очищення;
порівнює фізичні та хімічні властивості оксидів металів і неметалі;
характеризує фізичні та хімічні властивості оксидів;
експериментально проводить очищення води простими способами;
обґрунтовує фізіологічну дію оксидів; їх практичне застосування у побуті;
встановлює залежність властивостей оксидів від їхнього складу;
оцінює згубну дію на здоров’я людини і довкілля оксидів Карбону та Сульфуру;
висловлює судження щодо способів зменшення забруднення води у даній місцевості, попередження утворення іржі; дотримується правил безпечного поводження зі сполуками; техніки безпеки під час виконання хімічного експерименту.
|
4
|
Кислоти (2 год)
Загальна характеристика кислот. Використання кислот для: дезинфекції (соляна кислота), виробництва ліків й інсектицидів (борна кислота), акумуляторів (сульфатна кислота). Фізіологічний вплив HCN в консервованих продуктах і нікотиновому димі. Перша допомога при опіках і отруєнні кислотами.
Демонстрація.
Зразки кислот.
Лабораторна робота.
Властивості кислот
|
Учень
називає кислоти за сучасною науковою українською номенклатурою;
описує використання кислот у побуті;
складає формули кислот;
класифікує кислоти за фізичними властивостями та складом;
ілюструє рівняннями хімічних реакцій хімічні властивості кислот;
пояснює першу медичну допомогу при опіках і отруєнні кислотами;
характеризує склад, фізичні та хімічні властивості кислот, способи добування;
експериментально вивчає властивості кислот;
обґрунтовує фізіологічну дію кислот; їх практичне застосування у побуті;
встановлює залежність властивостей кислот від їхнього складу;
дотримується правил безпечного поводження зі кислотами; техніки безпеки під час виконання хімічного експерименту.
|
5
|
Основи (2 год)
Загальна характеристика основ. Використання основ: Ca(OH)2 (гашене вапно), NaOH (їдкий натр), NH4OH (мінеральні добрива, прання, виведення плям, засіб для чищення), Fe(OH)3. Перша допомога при опіках і отруєнні основами.
Демонстрація.
Зразки основ.
Практична робота.
Отримання вапнякової води із обпаленої яєчної шкарлупи та досліди з нею.
|
Учень
називає основи за сучасною науковою українською номенклатурою;
описує використання основ у побуті;
складає формули основ;
класифікує основи за фізичними властивостями та складом;
ілюструє рівняннями хімічних реакцій хімічні властивості основ;
пояснює першу медичну допомогу при опіках і отруєнні основами;
характеризує склад, фізичні та хімічні властивості основ, способи добування;
експериментально добуває вапнякову воду та вивчає її властивості;
обґрунтовує фізіологічну дію основ; їх практичне застосування у побуті;
встановлює залежність властивостей основ від їхнього складу;
дотримується правил безпечного поводження з лугами; техніки безпеки під час виконання хімічного експерименту.
|
6
|
Солі (10 год)
Загальна характеристика солей. NaCl: історія добування та застосування, властивості, значення для життя, хімічна сировина, консервант, способи добування, морська сіль (KCl - гіркуватий смак). Сода (види: природна, синтетична, питна, каустична; історія, добування, властивості, застосування та зберігання), селітра (види, історія, властивості, застосування), квасці (склад, властивості, застосування), купороси, колчедани, кристалогідрати, комплексні солі. Бура (Na2B4O7 nH2O), натрій тіосульфат, нашатир (NH4Cl), ляпис (AgCl), поташ (K2CO3), калій перманганат.
Твердість води. Види твердості води. Вплив твердості води на організм людини, смак приготовленої їжі, якість прання, стан водонагрівної системи. Попередження утворення накипу.
Демонстрація.
Практичні роботи.
Якісні реакції на солі (визначення катіонів та аніонів).
Вплив вмісту солей на процес утворення піни. Усунення твердості води. Видалення накипу.
|
Учень
називає солі за сучасною науковою українською номенклатурою;
описує використання солей у побуті;
складає формули солей;
класифікує солі за фізичними властивостями та складом;
ілюструє рівняннями хімічних реакцій хімічні властивості солей;
пояснює першу медичну допомогу при отруєнні солями;
характеризує склад, фізичні та хімічні властивості солей, способи добування;
експериментально вивчає властивості солей; проводить якісні реакції;
обґрунтовує фізіологічну дію солей; їх практичне застосування у побуті;
встановлює залежність властивостей солей від їхнього складу;
дотримується правил безпечного поводження з солями; техніки безпеки під час виконання хімічного експерименту.
|
7
|
Мінеральні добрива (2 год)
Роль елементів у житті рослин. Макро- та мікроелементи. Ознаки недостатнього надходження елементів та його вплив на ріст та розвиток рослин. Види мінеральних добрив, їх значення, правила застосування та техніки безпеки при роботі з мінеральними добривами. Надання першої медичної допомоги при ознаках отруєння.
Демонстрація.
Зразки мінеральних добрив.
Практична робота.
Приготування водних розчинів добрив для кімнатних рослин. Визначення мінеральних добрив
|
Учень
описує використання мінеральних добрив у побуті;
класифікує мінеральні добрива;
пояснює вимоги до мінеральних добрив; першу медичну допомогу при отруєнні ними;
характеризує склад, фізичні та хімічні властивості мінеральних добрив; ознаки недостатнього надходження елементів та його вплив на ріст та розвиток рослин;
експериментально визначає мінеральні добрива; готує водні розчини добрив для кімнатних рослин;
обґрунтовує фізіологічну дію мінеральних добрив; роль елементів для рослин;
встановлює залежність властивостей мінеральних добрив від їхнього складу;
дотримується правил безпечного поводження з мінеральними добривами; техніки безпеки під час виконання хімічного експерименту.
|
8
|
Будівельні матеріали (3 год)
Основні складові частини будівельних матеріалів. Гіпс, крейда, мармур, вапняк, скло, цемент, кераміка.
Демонстрація.
Зразки будівельних матеріалів.
|
Учень
описує склад будівельних матеріалів; їх використання у побуті;
обґрунтовує фізіологічну дію деяких компонентів будівельних матеріалів;
встановлює залежність властивостей будівельних матеріалів від їхнього складу;
|
9
|
Основні неорганічні забруднювачі у побуті (1 год)
Важкі метали, сірководень, амоніак, HCN, оксиди карбону, сульфур (IV) оксид. Перша медична допомога при отруєннях газами.
|
Учень
описує склад основних неорганічних забруднювачів у побуті;
обґрунтовує фізіологічну дію основних неорганічних забруднювачів у побуті;
пояснює першу медичну допомогу при отруєнні основними неорганічними забруднювачами у побуті;
|
Календарно-тематичне планування
№
|
Дата
|
Тема
|
Хімічний експеримент
|
|
|
Вступ (3 год)
|
|
1
|
|
Правила техніки безпеки при роботі в хімічному кабінеті, з хімічними реактивами, посудом, приладами.
|
Демонстрація.
Зразків хімічного посуду, приладів
Практична робота. Основні операції з лабораторним посудом та приладами (робота з мірним посудом (колби, циліндри, стакани), піпетками, газовідвідною трубкою, терезами; збирання приладів для добування та збирання газів).
|
2
|
|
Отруєння побутовими хімічними речовинами. Класифікація побутових хімікатів (на неорганічні та органічні; кислотні, лужні та окисники; небезпечні). Правила зберігання побутових хімічних речовин та робити з ними. Надання першої медичної допомоги при отруєннях та опіках. Домашня аптечка.
|
|
3
|
|
Практична робота. Приготування розчинів для нейтралізації опіків кислотами, лугами (з кристалічних речовин та більш концентрованих розчинів).
|
Практична робота.
|
|
|
Прості речовини (4 год)
|
|
|
|
Неметали (2 год)
|
|
4
|
|
Загальна характеристика неметалів. Використання: інертних газів, азоту, галогенів для створення середовища електричних ламп; фосфору - виробництва сірників, шпалер, прикрас, іграшок; сірки – приготування ліків; активованого вугілля – виготовлення ліків, адсорбентів для очищення води.
|
Демонстрація.
Зразки неметалів і металів.
Практична робота. Адсорбція активованим вугіллям забруднювачів води.
|
5
|
|
Біологічна роль елементів-неметалів для організму людини (Іод, Хлор, Флуор, Сульфур, Фосфор) Правила техніки безпеки при використанні галогено-, фосфоровмісних речовин.
|
|
|
|
Метали (2 год)
|
|
6
|
|
Загальна характеристика металів. Сплави, їх види та властивості. Корозія металів та захист від неї. Використання металів у побуті: алюміній, залізо – посуд, сплави; мідь, срібло - електричний дріт; цинк, хром, нікель – захисні покриття.
|
Демонстрація. Забарвлення полум’я йонами металів.
Лабораторна робота. Взаємодія металів з водою.
|
7
|
|
Біологічна роль сполук металів. Негативний вплив важких металів на здоров’я людини. Правила користування алюмінієвим посудом. Практична робота. Визначення активності металів.
|
Практична робота. Визначення активності металів (взаємодія з соляною кислотою), порівняння корозії цинку, заліза, міді в розчині мідного купоросу
|
|
|
Оксиди (6 год)
|
|
|
|
Вода (4 год)
|
|
8
|
|
Властивості води (фізичні, хімічні, аномальні). Значення води.
|
Лабораторна робота. Вивчення властивостей води.
|
9
|
|
Види природних вод, їх склад, властивості. Мінеральні води – знаходження, склад, лікувальні властивості, застосування.
|
Лабораторна робота. Визначення виду води за даними етикеток мінеральних вод
|
10
|
|
Охорона водойм. Причини забруднення води даної місцевості.
|
Практична робота. Контроль чистоти води з місцевих резервуарів (на вміст мікроорганізмів).
|
11
|
|
Способи очищення води (фізичні, хімічні, біологічні).
|
Практична робота. Прості способи очищення води: відстоювання, фільтрування, заморожування.
|
12
|
|
Екскурсія на водоочисну станцію.
|
|
13
|
|
Оксиди неметалів. Фізіологічний вплив карбон(II) оксиду, карбон(IV) оксиду, сульфур(IV) оксиду. Умови їх утворення у побутових умовах. Правила користування газовою плитою.
|
|
14
|
|
Оксиди металів. Алюміній оксид (захисна плівка, наждак), кальцій оксид (негашене вапно), цинк оксид (косметика) оксиди феруму (іржа).
|
Демонстрація.
Зразки оксидів.
|
|
|
Кислоти (2 год)
|
|
15
|
|
Загальна характеристика кислот. Використання кислот для: дезинфекції (соляна кислота), виробництва ліків й інсектицидів (борна кислота), акумуляторів (сульфатна кислота). Фізіологічний вплив HCN в консервованих продуктах і нікотиновому димі.
|
Демонстрація.
Зразки кислот.
Лабораторна робота. Властивості кислот
|
16
|
|
Перша допомога при опіках і отруєнні кислотами
|
|
|
|
Основи (2 год)
|
|
17
|
|
Загальна характеристика основ. Використання основ: Ca(OH)2 (гашене вапно), NaOH (їдкий натр), NH4OH (мінеральні добрива, прання, виведення плям, засіб для чищення), Fe(OH)3. Перша допомога при опіках і отруєнні основами
|
Демонстрація.
Зразки основ.
|
18
|
|
Практична робота. Отримання вапнякової води із обпаленої яєчної шкарлупи та досліди з нею.
|
Практична робота
|
|
|
Солі (10 год)
|
|
19
|
|
Загальна характеристика солей.
NaCl: історія добування та застосування, властивості, значення для життя, хімічна сировина, консервант, способи добування, морська сіль (KCl - гіркуватий смак).
|
Демонстрація.
Зразки солей.
|
20
|
|
Сода (види: природна, синтетична, питна, каустична; історія, добування, властивості, застосування та зберігання).
|
|
21
|
|
Селітра (види, історія, властивості, застосування). Колчедани.
|
|
22
|
|
Натрій тіосульфат, нашатир (NH4Cl), ляпис (AgCl), поташ (K2CO3), калій перманганат
|
|
23
|
|
Квасці (склад, властивості, застосування).
|
|
24
|
|
Купороси. Кристалогідрати.
Бура (Na2B4O7 nH2O),
|
|
25
|
|
Комплексні солі.
|
|
26
|
|
Практична робота. Якісні реакції на солі (визначення катіонів та аніонів).
|
Практична робота.
|
27
|
|
Твердість води. Види твердості води. Вплив твердості води на смак приготовленої їжі, якість прання, стану водонагрівної системи. Попередження утворення накипу.
|
|
28
|
|
Практична робота. Вплив вмісту солей на процес утворення піни. Усунення твердості води. Видалення накипу.
|
Практична робота.
|
|
|
Мінеральні добрива (2 год)
|
|
29
|
|
Роль елементів у житті рослин. Макро- та мікроелементи. Ознаки недостатнього надходження елементів та його вплив на ріст та розвиток рослин. Види мінеральних добрив, їх значення, правила застосування та техніки безпеки при роботі з мінеральними добривами. Надання першої медичної допомоги при ознаках отруєння.
|
Демонстрація.
Зразки мінеральних добрив.
|
30
|
|
Практична робота. Приготування водних розчинів добрив для кімнатних рослин. Визначення мінеральних добрив.
|
Практична робота.
|
|
|
Будівельні матеріали (3 год)
|
|
31
|
|
Основні складові частини будівельних матеріалів.
|
|
32
|
|
Гіпс, крейда, мармур, вапняк.
|
Демонстрація. Зразки будівельних матеріалів.
|
33
|
|
Скло, цемент, кераміка.
|
|
|
|
Основні неорганічні забруднювачі у побуті.
|
|
34
|
|
Важкі метали, сірководень, амоніак, HCN, оксиди карбону, сульфур(IV) оксид. Перша медична допомога при отруєннях газами.
|
|
35
|
|
Презентація проектів.
|
|
Рекомендована література для вчителів:
Бударин Л.И., Свергуненко Г.В. Опыты по химии в школе и дома. – К.: Радянська школа, 1982. – 56 с.
Книга для чтения по неорганической химии. Часть 2. /В.А. Кридман. - М.: Просвещение, 1984. - 320 с.
Леенсон И.А. 100 вопросов и ответов по химии: Материалы для факультативных занятий и семинаров: Учебное пособие. - М.: Астрель, 2002. - 347 с.
Леенсон И.А. Чет или нечет? Занимательные очерки по химии. – М.: Химия, 1987. – 176 с.
Ллансана X. Атлас фізики і хімії. - X.: Ранок, 2005. - 96 с.
Ольгин О.М. Опыты без взрывов. – М.: Химия, 1986. – 192 с.
Популярная библиотека химических элементов. Книга первая. - М.: Наука, 1983.-574 с.
Різванов А.К. Жива хімія. – Х: Вид. група «Основа», 2004. – 80 с. – (Серія «Бібліотека журналу «Хімія»; Вип. 5 (17)).
Рошаль А. Химия - это просто. Занимательный учебник по химии. - Х.: Веста, 2002. -136 с.
Рошаль О.Д. Хімія – це просто. – Х.: Вид. група «Основа», 2004. – 144 с. – (Б-ка ж. «Хімія»; Вип. 8 (20)).
Туріщева Л.В. Міжпредметні зв'язки у навчанні хімії. - X.: ВГ „Основа", 2004. - 96 с. - (Серія „Бібліотека журналу „Хімія". Випуск 7")
Химические реакции/ И.А. Леенсон. - М.: Астрель, 2002. -192 с. -(Библиотека учителя химии)
Хімія навколо нас. - X.: ВГ „Основа", 2003. - 112 с. - (Серія „Бібліотека журналу „Хімія". Випуск 5").
Цікаво про хімічні елементи та їх сполуки / Упоряд. О.Каретникова, Г.Мальченко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128 с. – (Б-ка «Шк.. світу»)
Цікава хімія для вчителів та учнів/ Л.О. Слєта, Т.М. Граніна, Ю.В. Холін. - X.: ВГ „Основа", 2003. - 96 с. - (Серія „Бібліотека журналу „Хімія"")
Цього немає у підручнику. Видатні хіміки/ О.Каретникова, Г. Мальченко. - К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2003. - 112 с. - (Бібліотека „Шкільного світу")
Цього немає у підручнику. Хімія в побуті/ О.Каретникова, Г. Мальченко. - К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. -112с- (Бібліотека „Шкільного світу")
Яковишин Л.А. Занимательные опыты по химии: в школе и дома. - Севастополь: Библекс, 2005. -116 с.
Рекомендована література для учнів:
Леенсон И.А. Занимательная химия. - М.: РОСМЗН, 2000. - 104 с. - (Школьнику для развития интеллекта)
Рошаль А. Химия - это просто. Занимательный учебник по химии. - Х.: Веста, 2002. -136 с.
Хімія: Дитяча енциклопедія/ Л.О. Савіна. - К.: Школа, 2002. -368 с.
Энциклопедия для детей. Том 17. Химия/ В.А. Володин. - М.: Аванта +, 2000. - 640 с.
Шпаусус З. Путешествие в мир химии. М.: Просвещение, 1967. – 430 с.
Цікава хімія для вчителів та учнів / Л.О. Слєта, Т.М. Граніна, Ю.В. Холін. - X.: ВГ „Основа", 2003. - 96 с. - (Серія „Бібліотека журналу „Хімія"")
Яковишин Л.А. Занимательные опыты по химии: в школе и дома. - Севастополь: Библекс, 2005. -116 с.
|