На Україну линуть журавлі. Творчість представників діаспори

Скачати 106.67 Kb.

Назва	На Україну линуть журавлі. Творчість представників діаспори
Дата	18.12.2013
Розмір	106.67 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Культура > Документи

Урок-пам'ять
«На Україну линуть журавлі»
(Творчість представників

української діаспори)

Урок-пам'ять

«На Україну линуть журавлі»

(Творчість представників діаспори)
Тема: На Україну линуть журавлі. Творчість представників діаспори.

Мета: поглибити знання учнів про поняття діаспора; ознайомити з представниками діаспори та їх творами; формувати розуміння учнями творів української діаспори; сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання, ідейно-художнього аналізу поезій, вміння складати привітання; розвивати культуру усного і писемного мовлення; виховувати сильну і творчу особистість, любов до Батьківщини.

Тип уроку: формування і засвоєння вмінь і навичок.

Обладнання: портрети поетів діаспори; вислови про Україну; виставка книг; презентація; аудіозаписи пісень «Чуєш, брате мій», «На Україну повернусь», «Ми українці», «Реквієм» Моцарта»; презентація «Нашого цвіту по всьому світу».
Може, мені на чужині

Жити легше буде,

Як іноді в Україні

Згадувати будуть.

Т. Г. Шевченко
Можна все на світі вибирати, сину.

Вибрати на можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

Хід уроку
І. Повідомлення теми й мети уроку

Слово вчителя.

Зверніть увагу, що сьогоднішній урок має досить загадкову тему: «На Україну линуть журавлі...» Сьогодні тут звучатиме українська поезія, написана за межами України. Це поезія нашої діаспори. Ми сьогодні повинні осягнути думкою і серцем глибину слова, що прийшло до нас з інших країв, зрозуміти його, хоч воно інколи й важке для сприйняття. Повірити йому. А те, що найбільше припаде до душі, взяти з собою в життя.

Епіграфом до теми є слова великого поета — Т. Г. Шевченка, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди жив і марив рідною землею (звернення до епіграфа). І як відгомін через століття — мудра порада іншого співця, теж величного у своєму слові — істині (звернення до епіграфа В. Симоненка; тему уроку та епіграфи учні записують у зошити).
II. Сприйняття й узагальнення навчального матеріалу

(Звучить запис пісні «Ми українці» (перший куплет)

1. Слово вчителя.

Відлітали у вирій журавлі. Відлітали, щоб більше не повернутись. Безмірна туга і печаль розносилися по світу від того журавлиного плачу. І ось уже понад століття цьому, здається, безкінечному вічному пташиному лету, а серце зранено щемить, тужить; скочується пекуча сльоза скорботи у роз'ятрене тіло матері України. Для неї однаково дорогі її діти, де б не жили. Як осягнути її, нашу і їхню тугу? Одиниці виміру такої немає...

Хто ж ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині і у вирію так довго? Це — наша родина українська, розкидана по америках, бразиліях, нових зеландіях, бельгіях, канадах. А єдина для всіх наша праматір — Україна, а ми всі — її діти. Різні, як у кожній родині. Близькі й далекі.

— Що означає слово «батьківщина» для кожного з вас?

(Учні висловлюють свої думки презентуючи власні вірші, твори-мініатюри та малюнки)

Слово вчителя. Отже, батьківщина — це рідна земля, місто, рідні люди... А якщо людина вимушена через якусь причину, що не залежить від неї, покинути рідну землю? Чи згадує вона там, за кордоном, свою батьківщину, чи сумує за рідною землею? Так, вона прагне зустріти там таких людей, як вона сама. їй легше стає від поділеної думки. І люди починають об'єднуватись у певні групи. А особливо поети, для яких таке об'єднання є найважливішим. Так з'явилося поняття діаспора.

2. Робота з літературознавчими поняттями

(Учитель з'ясовує значення нових понять)

- Діаспора – (з гр. - розсіяння) по різних країнах народів, вигнаних за межі Батьківщини завойовниками;

- міграція - переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу;

- імміграція - в'їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання;

- еміграція - переселення зі своєї країни в іншу на постійне місце проживання, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.

Слово вчителя. Які ж причини еміграції українців за межі рідної землі?

Протягом XX століття мільйони українців залишили свої домівки в пошуку кращого життя на чужині.

Що ж примусило їх в різні часи залишити рідну землю?

Головні причини - соціально-економічні та політичні.

Історія знає три етапи еміграції за кордон. Хто ж обґрунтує першу хвилю

еміграції?

Учень 1. Українці, що емігрували перед першою світовою війною до Нового Світу, намагалися поліпшити своє матеріальне становище. Більшість прямували до США, де влаштовувались робітниками на шахтах і фабриках, розташованих у великих містах або поблизу них.

Ці іммігранти переважно молоді парубки, спочатку планували заробити гроші і повернутися додому. Але з часом життя США здавалося більш привабливим і вони залишилися. А з приїздом жінок - українців, почалися формуватись сім'ї. Так зростала українська громада у великих містах.

Іншу групу складали ті переселенці, що покидали домівку, сподіваючись зайнятись сільським господарством в чужих краях, де земля була доступною і дешевою. Вони виїжджали цілими сім'ями, розташовувалися в малозаселених районах Канади, Бразиліїі і США.

Особливо трагічно, виразно, коротко змалював цей період еміграції українців за кордон Василь Стефаник, зокрема, новела «Камінний хрест». Доля родини Івана Дідуха.

Учень 2. Друга хвиля еміграції - це еміграція за кордон в міжвоєнний період. Ця еміграція була значно меншою, виїжджали в основному до США і Канади. Найяскравішою рисою міжвоєнного періоду була поява нового типу українські переселенці - політичного. Люди ставали вигнанцями через свої політичні переконання.

Це були офіцери, представники української інтелігенції, прихильники вільної незалежної України.

Учень 3. Третя хвиля: друга світова війна і «переміщені особи». Після закінчення другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало понад 16 млн. іноземців - в'язнів, робітників, біженців. З них 2,3 млн. – українців - в'язнів, молодь, силою вивезена до Німеччини. Після припинення воєнних дій до Німеччини з СРСР були направлені репатраційні групи, котрі повинні були переконати радянських громадян повернутися додому. Частина мешканців СРСР повернулась, але багато залишилось. Цю категорії людей назвали «переміщені особи». Протягом 1945 - 1947 років було здійснено переміщення осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Бельгії, Латинської Америки.

Учень 4. Першим українським емігрантом, який переселився в США у 1865 році був Андрій Гончаренко - чернець Києво-Печерської лаври. За межами України нині проживає 2,5 млн. українців, з них 75% у Північній та Південній Америці, решта в країнах Європи, Азії, Африки. Багато українців проживає на теренах колишнього Радянського Союзу.

Слово вчителя. Тепер ми знаємо, чому «нашого цвіту по всьому світу».

Не знайдемо жодної країни в світі, яка б поза своїм материком мала так багато визначних представників літератури, як Україна.

3. Повідомлення учнів про літературні угрупування XX століття за кордоном.

1) «Празька школа». Основу її складали вчорашні учасники визвольних, нещасливих для України, змагань 1917-1921 рр., інтерновані в табори, зокрема на землях Польщі: Ю. Дараган, Є. Маланюк, О. Ольжич, Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Левицькі-Холодна, О. Лятуринська та інші.

2) МУР (Мистецький українських рух) сформувався 1945 року на західнонімецьких землях. До складу ввійшли:

— вчорашні «пражани»: У. Самчук, Є. Маланюк, Ю. Клен, О. Лятуринська;

— поети Західної України: Б. Кравців, С. Гординський, Ю. Косач.

— наддніпрянці, котрі здебільшого перебували у таборах «насильно переміщених осіб»: Юрій Шерех (Шевельов), І. Багряний, Л. Полтава, Т. Осьмачка, В. Барка.

3) «Слово» засновано 24 червня 1954 року в США за ініціативою І. Костецького, В. Барки, С. Гординського, Докії Гуменної, Галини Журби, Г. Костюка (очолив).

Слово вчителя. Українці в діаспорі не тільки зберегли мову, традиції, звичаї, мистецтво, а й в особі найталановитіших своїх представників розвинули українську літературу, культуру, науку.

4. Презентації учнів про письменників-емігрантів, зачитують уривки з їх творів, демонструють творчі роботи. (На Карті світу учні прикріплюють паперові журавлики на території тієї країни, в якій проживав той чи інший поет)

Юрій Клен. Уривок із поеми «Прокляті роки»

Блажен, хто гордо кинув рідний край

І з посохом в руці пішов шукати

На чужині незнаній дальній край,

Куди веде його весна крилата.

Та тричі той блажен, який за чай

І хліб теж не схотів себе продати,

Але, минаючи тропу розлук,

Зостався, щоб зазнати хресних мук...
Олександр Олесь «Як пес голодний…»

Як пес голодний, кинутий і гнаний,

Блукаю я по вулицях чужих...

Сміється з мене жах, глузує, невблаганний,

З думок сполоханих моїх.
Сміється цілий світ... Мовчать спокійно друзі,

Вмира без відгуку мій крик,

Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі.

За роки я до всього звик.
А сни вночі, як яструби прокляті,

На частки душу рвуть... Встаю,

З кутка в куток ходжу у темряві по хаті

І втому, змучений, ловлю.
Впаду, і ніжно тихий, дивний сон злітає:

Далеко все — і сльози, і ганьба...

Мене хтось піснею широкою стріває,

І квітки кидає захоплена юрба.

Віра Вовк «Автопортрет»

Мої батьки - старого роду,

Та кров моя - червона кров.

Гуцульсько-бойківська порода

Одвертий погляд шле з-під брів
Низьких і рівних, як бувають

Над Рибниць зеленню кладки;

Чоло пряде думки й ховає,

На віно, за тонкі рядки.
Каштани хвилями спливають

На ґотику вузькавих пліч,

І щось дитяче промовляє

В устах округлих; з ясних віч
Дме простір від Карпат по Анди:

Там знайдеш таїнство розет,

Там чайні виплекав троянди

Мій дід - священник і поет.
Слово вчителя. Наче перегукується з нею і представник «празької школи» поетів, відомий поет Євген Маланюк. Як не добре живеться у чужих краях, але по-справжньому щасливою людина може бути лише на своїй Батьківщині.

Євген Маланюк «Чужі: й земля, і небо тут, і люди»

Чужі: й земля, і небо тут, і люди,

І місяця золотосрібний ріг.

Життя давно, як божевільне, блудить

По манівцях заплутаних доріг.
Десь кревний край кона в останній муці,

Дикун над ним заносить ятаган,

А він скажений біль терпить, як Муцій,

І крапле кров росою з чорних ран.
Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить

Безглузда путь і хто остереже?

Чужа земля, чужі похмурі люди —

Й саме життя, здається, вже чуже.

Олена Теліга «Пломінний день”

День прозорий мерехтить, як пломінь,
І душа моя горить сьогодні.
Хочу жити, аж життя не зломить,
Рватись вгору, чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,
Та ніхто з них кроку не зупинить,
Якщо кинути в рухливий натовп
Найгостріше слово — Україна.

І тому росте, росте прокляття!
Всі пориви запального квітня
Неможливо в дійсність перелляти,
На землі байдужо-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю
І когось на допомогу кликать,
Бо душа моя сьогодні грає
І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість
І, мов прапор в сонці, затріпоче,
Хай кружляє, мов невтомний сокіл,
І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих,—
Геній людський, чи лише випадок,—
Щоб застиглі і покірні води
Забурлили водоспадом.

Олег Ольжич “Будьте!” (З дороговказу Олега Кандиби)

Нащо слова? Ми діло несемо.
Ніщо мистецтво і мана теорій.
Бо ж нам дано знайти життя само
В красі неповторимій і суворій.

Що вибереш, чи образ бездоганний,
А чи прообраз для усіх один?
Міцніша віра і дзвінкіший чин
За словоблудіє і за тимпани!

Ось, сходить, виростає, розцвіта
Благословеніє не форми — суті.
Одвага. Непохитність. Чистота.
Милуйтеся! Беріть! І будьте, будьте!..
Слово вчителя. Ми віддаємо належне українській діаспорі, її історичним заслугам. Адже в часи лихі, в часи нашестя на нашу культуру, мову, діаспора десь у дальніх далечах створювала українознавчі наукові центри, видавала енциклопедії, рятувала від забуття твори наших письменників та вчених, доклала зусиль, щоб зберегти й відкрити світові духовні скарби нашого народу. (О. Гончар) Наступні покоління митців високо цінують творчість письменників діаспори.

Микола Верес «Братам-емігрантам»

Ви розбрелись, друзяки, по планеті,

Мов журавлів стривожені ключі,

Що курс до гнізд утратили в польоті;

Так спраглі йдуть в піщаному заметі,

До вод оази спрагу несучи…

І хоч один родився у Карпатах,

З Волині другий, третій із Черкас,

Йдучи у рейс, повинні пам’ятати:

В нас дім один, одна у ньому мати,

Одна мета єднати мусить нас.
Іван Франко “До Бразилії”

Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним шляхом стугонять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: сей поїзд — відки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се — емігранти.

Коли побачиш — на пероні десь

Людей, мов оселедців тих, набито,

Жінок, худих, блідих, аж серце рвесь,

Зів’ялих, мов побите градом жито,

Мужчин понурих і дітей дрібних,

І купою брудні, старії фанти,

Навалені під ними і при них,

На лицях слід терпінь, надій марних,

Се — емігранти.

Коли побачиш, як отих людей

Держать, і лають, і в реєстри пишуть,

Як матері у виходках дітей

Зацитькують, годують і колишуть,

Як їх жандарми штовхають від кас,

Аж поїзд відійде, — тоді припадок!

Весь люд на шини кидається враз:

"Бери нас або переїдь по нас!"

Се в нас порядок.

(Звучить пісня Б.Лепкого “Чуєш, брате мій”)

Огляд книжкової виставки «На Україну повернусь».

Слово вчителя. Вибрати не можна тільки Батьківщину… Ось такі журні сповіді. Напевно, вони зрозумілі і доступні кожному, хто вміє дорожити святим, і саме про таких, як В. Вовк, Є. Маланюк... (а їх тисячі по світах) поет Роман Купчинський написав своє «Одкровенне серце».

(Вірш звучить у супроводі уривка з «Реквієму» Моцарта.)

Розігнала доля нас по світу,

Як той вітер листя восени,

Не дала нам ані дня радіти,

Не дала нам сонця, ні весни...

Коротаєм вік свій на чужині

І скриваєм наш сердечний біль.

Повій же, вітре, з України,

Принеси нам запах рідних миль.

Ой ти, доле, нещаслива доле,

Не зупинить цього вітру час,

Зашумить ще українське поле.
Слово вчителя. Розпорошені по всьому світу діти однієї матері — України, мов ті журавлі, розлетілися в сірій мряці по далеких чужинах. І не скрізь вони находять надійний притулок. І не всюди їх зустрічають з розпростертими обіймами. І тільки пам'ять про рідну землю, довірливе друковане слово дають їм розраду і світлу надію на батьківщину. Пам'ятаймо про тих, хто зараз далеко від нас, але завжди був і є з нами. А зараз я ми з вами спільно заповнимо плакат з пожаннями для представників діаспори.

(Учні приклеюють листочки з побажаннями на плакат “Побажання поетам української діаспори).

Отже, ми сьогодні з вами згадали тих людей, які вчать нас по-справжньому любити свою землю, свій народ, свою країну.

(Звучить пісня «На Україну повернусь».)

ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

(Коментування результатів роботи учнів)

IV. Домашнє завдання. Написати твір-роздум на тему: «На Україну повернусь»

Схожі:

Година пам’яті На Чорнобиль журавлі летіли На сцені столик із фотографіями пожежників Володимира Правика, Віктора Кібенка, Володимира Тишури. На кулісах великі чорні журавлі...	Тема: Українська діаспора Мета Мета: розкрити суть поняття «діаспора»; сформувати уявлення про історію становлення української діаспори; показати особливості східної...
Тема: Українська діаспора Мета Мета: розкрити суть поняття «діаспора»; сформувати уявлення про історію становлення української діаспори; показати особливості східної...	«УКРАЇНСЬКА ДIАСПОРА ДЖЕРЕЛО УТВЕРДЖЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ОБРАЗУ УКРАЇНИ У СВIТI» України у світі, яка відбулась у Стемфорді, штат Конектикут за участю представників молодої діаспори США, Канади та Італії звертаємось...
«Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ!» Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування	Тема: Пізнавально-розважальне шоу Я люблю Україну Мета Мета: розширити і поглибити знання учнів про Україну, про рідний край; стимулювати інтерес до дослідження природи, життя і побуту...
Урок фестиваль «Я люблю Україну» Мета: поширити знання про Україну, її національні традиції, символи, природу, пам’ятки культури. Виховувати патріотизм, любов до...	Р оберт Шуман один з яскравих представників романтичного мистецтва... Розширюючи межі і засоби музичної мови, він прагнув з повнотою і точністю передати, з одного боку, процеси духовного життя, з іншої...
«Я люблю Україну» Мета Україну, повторити відомості про письменників, що вивчаються в шкільному курсі 9 класу; розвивати вміння творчо мислити, працювати...	„На Чорнобиль журавлі летіли ” ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання