|
|
Скачати 95.1 Kb.
|
| Тема: „На Чорнобиль журавлі летіли...” Мета заходу: згадати про трагедію віку — вибух на ЧАЕС, поглибити знання учнів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан навколишнього середовища та здоров'я населення; розвивати вміння школярів аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію, вміння виразно декламувати, артистичні здібності; виховувати особисту стурбованість кожного учня за все, що відбувається навколо; вчити сприймати чужу біду чужий біль як власні, сприяти формуванню патріотичних почуттів в учнів. Обладнання: мультимедійна презентація, відеосюжет про Чорнобиль. (Входять дитина та учень. Звучить тужлива музика Liza Gerrard and Hans Zimmer „Sorrow”. На екрані демонструється презентація до вірша) . Дитина: Намалюй, мені будь-ласка, радість і красу. Учень: І малюю я веселку, квітку і росу, З посмішкою на обличчі дівчину в вінку І хлопчину, що кружляє з нею у танку. Дитина. Намалюй мені розлуку, смуток і журбу. Учень: Я малюю лист осінній, схилену вербу, що спустила свої віти голі до землі. І ключами в синім небі ринуть журавлі. Дитина: Намалюй мені ще ніжність. Учень: Тема не проста. І малюю я рожеві мамині вуста, І метелика, і сонце, й квітку лугову, І зелену шовковисту молоду траву. Дитина: Намалюй мені, будь-ласка, намалюй біду. Учень: Як її намалювати? Спосіб не знайду. Чи поранену пташину, може, ледь живу? А рука сама малює чорнобиль-траву... Дитина: Нащо ти траву малюєш? Це біда така? Учень: Цю траву зовуть «чорнобиль», ця трава гірка. В ній отрута, смерть, і сльози, і брудна вода. В ній хвороби, сум, неспокій. Це страшна біда! Дитина: Краще намалюй щось гарне. Намалюй життя. А гірку траву чорнобиль Викинь на сміття. Учень: Так, дитино, намалюю я життя тобі. І надії намалюю, й мрії голубі. Намалюю синє небо, чисте джерело. Намалюю я лелеку, поле і село. Намалюю, віру, розу, доброту й любов. Та гірка трава чорнобиль проростає знов. Вступне слово вчителя: Доброго ранку, шановні діти та наші гості. Тема нашого сьогоднішнього заходу „На Чорнобиль журавлі летіли...,присвячена 25 річниці трагедіїї на Чорнобильській атомній електростанції. Ми зібралися тут з тією метою, щоб іще раз згадати про події того часу, вшанувати пам’ять загиблих, проаналізувати те ,що сталося, щоб не допустити більше такого лиха, яке трапилося з нашою рідною Батьківщиною- Україною, яку, впевнена ви любите всім серцем, всією душею, і яку, сподіваюсь, ви завжди будете берегти та шанувати. Отже, 26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом невідомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними місцями відпочинку, багатими лісами славилася чорнобильська земля, та тільки до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Відтоді ця земля стала називатися зоною. Зона – це скалічена, непридатна до життя місцевість. Ведучий 1. Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Ведучий 2. Наче збулися пророчі слова Апокаліпсису від Іоанна Богослова про зірку Полин (як відомо, чорнобиль — трава родини полинових) «Засурмив третій Ангел, — і велика зоря впала з неба палаючим смолоскипом. І впала вона на третину річок та водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води як полин, і багато людей повмирали від води, бо згіркла вона...». (Вірш ) Впала з неба до долу потривожена Ангелом зірка. Покотилась до обрію, збурила зоряну синь. На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко, Бо чорнобиль-трава —то полин. Ведучий 1. Чорнобиль - це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 104 кілометри від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції. Ведучий 2. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф. Птахи складають гімн весні, Всміхаються до сонця квіти, А пам’ять лине у страшні ті дні, Гудуть жорстоко дзвони квітня. Летіли на Чорнобиль журавлі, До рідної землі, додому... І раптом крилонька вогнем пекельним зайнялись, - Упали грудкою додолу. Земля горіла, і горіли небеса, І смерть невидима косила людські душі... О Україно, страднице свята, За що цей біль терпіти й нині мусиш? Ведучий 1. Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. (Перегляд відео про Чорнобиль.) ( Ісценізація вірша) Ведучий 2 Зойкнула Земля чаіним криком: ( Ісценізація вірша. Виходять три дівчини) - Сину, вбережи і захисти! Вийшла мати із іконним ликом: - Йди, синочку, хто ж коли не ти? Спалахнуло небо, впало крижнем - Сину, вбережи і захисти! Вийшла жінка з немовлятком ніжним: - Йди, коханий, хто ж коли не ти? (відео про пожежників) Учень 1. Отже,про аварію було повідомлено воєнізовану пожежну частину №2. До палаючого четвертого енергоблоку відразу ж прибув черговий караул на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком. А ще через п’ять хвилин із Прип’яті приїхав зі своїми бійцями лейтенант Віктор Кібенок. Згодом до реактора прибули пожежні з Чорнобиля та Києва. Учень 2 А ті, хто першими ступили в полум’я, першими прийняли на себе удар, за лічені хвилини зуміли зробити майже неможливе. Їх було двадцять вісім... Вони кинулися на боротьбу з вогнем, знаючи, що полум’я – лютий, але не найстрашніший ворог. Інший, невидимий, був набагато підступніший – радіація. Та хлопці не думали про себе. Вони прагнули одного – якнайшвидше загасити пожежу. І добре знали, на що йдуть, чим ризикують. Знали, але не відступили… Учень 3 Спочатку Віктор Кібенок побачив, як скорчився Володимир Тишура. Крикнув Ігнатенкові: “Васю! Тишурі погано!” Потім захитався Микола Ващук. Чиїсь турботливі руки, обхопивши плечі, відвели його в бік, подалі від вогню. Лейтенант Кібенок мимохіть подумав: “Двоє вибули”. Але тоді Віктор не знав і що ще кілька хлопців уже не могли стояти на ногах. А він тримався. Поки вистачило сил... До п’ятої години ранку пожежу було ліквідовано... Учень 4 Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Учень 5 Вони зробили все, що могли. Щоб приборкати такий немирний мирний атом, що зненацька вийшов з-під контролю, герої віддали свої життя. І за це заслуговують на нашу вічну вдячну пам’ять. Ведучий 2 Ось імена тих перших героїв, які ціною свого життя зупинили біду,яка могла бути більшою для всього людства: Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик; Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Кібенок; Сержант Микола Ващук; Сержант Володимир Тищура; Старший сержант Микола Тітенок. Старший сержант Василь Ігнатенко Тож давайте вшануємо цих героїв хвилиною мовчання... ( Хвилина мовчання .Звук метроному) Розповідь ліквідатора Вірші Учень1 І стали ми на землю коліньми, Прощалися, як з матір'ю, з землею. У квітні квіти падали грудьми На сивий попіл спаленого глею. Дуби беріз востаннє обняли. Побігли люди... Чи ж дубам побігти? Жить без людей не стали, не змогли, Так і посохли, заломивши лікті. Учень 2 І знову я туди не повернусь А там так само вишня розквітає Сумує за домівкою дідусь І був там рай ,та вже його не має. І був там рай -Чорнобильська земля Невидимая хмара все накрила В пустих домівках вітер там гуля Журба оселі сумом оповила. І небо синє і поля без краю Сади дрімучим лісом поросли А я в ві сні додому повертаю Та вже за дітьми внуки підросли… Ведучий 1 Евакуація. Цей термін військового часу, що жив тільки у пам’яті людей, які спізнали лихоліття часів Великої Вітчизняної війни увірвався в наше сьогодення. Його викликав Чорнобильський ураган, вирвавши людей із обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею... Ведучий 2 У зв’язку з великою радіоактивністю було відселено населення з 30-ти кілометрової зони навколо станції, встановлено так звану зону відчуження , а також територію з тимчасовим відселенням частини населення – дітей і вагітних жінок (сюди увійшов Київ). Всього за перший рік після аварії з зони відселення було евакуйовано 116 тис. чол. зі 186 населених пунктів, у тому числі з України – 90 тис. чол. з 75 населених пунктів Відео про евакуацію із Прип’яті Вчитель Щойно ви переглянули сюжет про евакуацію населення із міста Припять. Воно розташоване в 2-х кілометрах на північний-захід від Чорнобильської АЕС. Така близькість обумовила сумну долю міста після аварії на ЧАЕС. Ця катастрофа поставила населення міста перед необхідністю термінової евакуації і переселення жителів. Як стверджують деякі джерела, радіаційний контроль у місті Прип’ять був встановлений вже в середині дня 26 квітня. До вечора 26 квітня рівні радіації різко виросли та в окремих місцях досягли сотень мілірентген на годину. В зв’язку з цим було прийнято рішення до підготовки мешканців міста до евакуації Впродовж ночі з 26 на 27 квітня та вранці 27 квітня з Києва та інших прилеглих міст прибуло 1200 автобусів та три залізничних потяги. Також були визначені райони та населені пункти (більше 50) для розміщення евакуйованого населення. Після спеціальної об’яви в 14 годин 27 квітня до всіх під’їздів домів міста було подано автобуси та спеціально обладнані автомашини. Евакуацію було проведено за 2,5-3 години. Всього з міста Прип’ять та прилеглої до нього станції Янів, було евакуйовано близько 50 000 чоловік. Потрібно відмітити, що водії, які приймали участь в перевезені евакуйованих мешканців, знаходились більше 12 годин на сильно забруднених територіях і також зазнали опромінення в значних дозах. Люди покидали свої рідні домівки, брали саме необхідне, сподіваючись повернутися туди знову. Але цього не сталося і колись гарне молоде мвсто перетворилося на мертве. Щасна Н. В. Саме в той рік була у будівельному загоні у Припяті, і зараз вона поділиться своїми враженнями про місто до і після трагедії. Вчитель: Щасна Н. В. Саме в той рік була у будівельному загоні у Припяті, і зараз вона поділиться своїми враженнями про місто до і після трагедії. Ведучий 1. Вирвавшись з-під влади недбайливих господарів, радіація спричинила трагічні наслідки. Горе впало не тільки на Україну. Воно зачепило Білорусію і Росію. На забруднених територіях нині проживає близько 2 мільйонів чоловік, тобто кожний п'ятий. Смерть 35 тисяч людей пов'язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками: скорочення народжуваності та збільшення смертності населення. У державі народилося 14 000 неповноцінних дітей, близько 70 % від народження мають ті чи інші відхилення у здоров'ї. Збільшується кількість психічних і онкологічних захворювань серед молодих людей. Ведучий 2. Сьогодні День пам'яті, День скорботи і роздумів. Бо нам таки є над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну землю? Тож запалімо поминальну свічку — свічку надії 26 квітня. Хай полум'я свічок у наших душах зіллється в одне полум'я віри. Ми будемо жити! Лунає мелодія Ave Maria. Запалюють свічки Дитина: Пречиста Діво, збережи цей світ, А в ньому нашу рідну Україну. Сади і гори, ріки і моря, І пташину, і звірину, й людину. Усім хто є, усім, хто буде, Даруй здоров’я, чистоту і вроду. Щоб їх ім’я, а в імені – любов Передавалися від роду і до роду. Вчитель Минуть десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Кажуть, час лікує, затягує рани. Неправда. Нічого він не лікує. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, освоюється, і нікуди від цього не дінешся. Отже, сенс життя полягає в тому, щоб поважати природу, яка створила людину. Треба прожити достойно, підтримуючи все створене і протистоячи всьому руйнівному в житті. У свідомості повинна відбутися революція, яка подарує Землі розумного друга — людину екологічної доби. З'явившись під знаком біблейної "зірки Полин", той Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству, сваволі, коли дозволяли знущатися з природи. Отже, треба опам'ятатися, поки не пізно. Якщо ти віриш у майбутнє, В його прийдешність, у життя, Дзвони у дзвони, кричи людям, Бо більш не буде вороття. Віддай забуту свіжість травам, Відмий від бруду всі хмарки, Відреставруй нам синє небо І дощ крізь сито проціди. Хай ожива вода Дніпрова, Правічні височать дуби, І хай полин, трава-чорнобиль Не стане іменем біди. Щастя вам усім і добра!( Пісня «А ми бажаєм Вам Добра!») Вчитель: Завершуючи наш захід, хочу сказати вам, діти, що ви вже зараз можете починати піклуватися про рідну природу, не засмічувати своє рідне місто, яке, у майбутньому, завдяки вам, стане ось таким. |
|
Година пам’яті На Чорнобиль журавлі летіли На сцені столик із фотографіями пожежників Володимира Правика, Віктора Кібенка, Володимира Тишури. На кулісах великі чорні журавлі... |
Урок енергозбереження в Українському національному музеї “Чорнобиль”для... На екскурсії до музею «Чорнобиль» учні дізналися про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства |
|
ЧОРНОБИЛЬ Пам’ятай Чорнобиль. Урок пам’яті, присвячений 25-й річниці Чорнобильської трагедії / Автори-упорядники: В. Кудін, М. Онищук, В. Семенець.... |
Мета: виховання в дітей патріотизму, поваги до людей, які врятували... ВЕДУЧА. Чорнобиль… Це назва невеликого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. В історію Чорнобиль увійшов назавжди... |
|
УКРАЇНА НОВОМИРГОРОДСЬКА РАЙОННА РАДА Затвердити району Програму фінансової підтримки громадської організації Союз Чорнобиль |
П’ятнадцять років тому в наше життя увійшло слово з гірким присмаком... |
|
На Україну линуть журавлі. Творчість представників діаспори Обладнання: портрети поетів діаспори; вислови про Україну; виставка книг; презентація; аудіозаписи пісень «Чуєш, брате мій», «На... |
Тема: «Чорнобиль не має минулого часу» Обладнання: плакати: «У 10 разів збільшилася кількість онкозахворювань у дітей», «Демографічна криза», «Дегенерація нації», «Земля... |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення заняття із гуманітарної підготовки... Тема “ 26 квітня 2006 року 20 річниця аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобиль це спільний біль, що не має кордонів.” |
ПЛАН КОНСПЕКТ для проведення занять з гуманітарної підготовки з особовим... П’ятнадцять років тому в наше життя увійшло слово з гірким присмаком великої і нечуваної біди “Чорнобиль” |