|
Скачати 0.68 Mb.
|
Тема 10. культура в незалежній україні Безкровний характер процесу державного унезалежнення України в 1990-1991 рр. Міжнародне визнання молодої держави у світовому співтоваристві. Соціокультурна реальність на межі тисячоліть. Пріоритет культури і особистість. Сучасні культурні практики. Виклики часу і державна стратегія. Збереження культурно-історичної спадщини, забезпечення доступу до всього культурного надбання, розвиток творчого потенціалу суспільства та сприяння його культурному різноманіттю. Головні стратегічні пріоритети державної політики в культурній сфері: незалежне збереження національної культурної спадщини, її перетворення на реальний чинник соціального і економічного розвитку українського суспільства; формування цілісного національного мовно-культурного простору, наповнення його якісним і різноманітним національним культурно-мистецьким продуктом; забезпечення інтенсивного розвитку вітчизняних культурних індустрій шляхом формування режиму державного протекціонізму для національного виробника культурних творів і послуг. Інтеграція української культури до світового культурного простору, формування засобами культури позитивного іміджу України у світі. Удосконалення правової бази розвитку культури. Прийняття Верховною Радою України ряду законів і законодавчих актів продовж першого десятиліття ХХІ ст. стосовно культурних процесів. Державна підтримка розвитку мистецтв. Музичне і хореографічне мистецтво. Стратегічні напрями державної політики у цій сфері – розвиток національного музичного академічного мистецтва, підтримка колективів академічного спрямування, творчості композиторів, активізація концертно-гастрольної діяльності, підтримка творчої талановитої молоді. Надання грантів і премій як засіб творчого зростання митців. Проведення музичних культурно-мистецьких акцій різного рівня: фестивалів, конкурсів, концертів, творчих вечорів. Надання мистецьким колективам статусу «академічний». Симфонічна, оперна та естрадна діяльність українських композиторів. Розвиток української поп- і рок-музики. Пріоритетні напрями державної політики у театральному мистецтві. Стимулювання розвитку театрального мистецтва й активна підтримка кращих зразків професійної творчої діяльності; підтримка розвитку мережі театрів; сприяння творчому становленню талановитої молоді; інтеграція українських театрів у міжнародний театральний процес; удосконалення організаційно-фінансових та нормативно-правових аспектів діяльності мистецьких закладів; зміцнення матеріально-технічної бази театрів. Жанрове спрямування театрів – опери та балету, драматичні театри, музично-драматичні, ТЮГи, театри ляльок, камерні театри, театри пантоміми, експериментальні театри-студії. Репертуар і гастрольна діяльність театрів. Організація фестивалів театрального мистецтва. Надання грантів і премій в галузі театрального мистецтва як засіб підтримки творчого зростання театрів. Удосконалення нормативно-правової бази діяльності театрів і театральної справи. Циркове мистецтво та його особливість. Державні циркові підприємства. Основні проблеми розвитку циркового мистецтва. Монументальне, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво. Професійна творчість вітчизняних митців у галузі скульптури, живопису, графіки, декоративного мистецтва, майстрів народного мистецтва. Успіхи і проблеми розвитку вище названих видів мистецтв. До них належать: недосконалість системи державних замовлень на твори образотворчого, декоративного й народного мистецтва, безпідставне скорочення мережі творчих майстерень, недостатня ефективність співпраці між Міністерством культури України, центральними та місцевими органами виконавчої влади у питаннях створення пам’ятників і монументів державного значення. Розширення системи грантів для реалізації проектів у галузі монументального, образотворчого, декоративного, ужиткового мистецтва, удосконалення нормативно-правової бази щодо створення пам’ятників і монументів державного значення як у метрополії, так і за кордоном. Українська кінематографія. Реалізація державної політики в цій галузі. Функціонування державних, приватних кіностудій. Національне кіновиробництво. Особливості, позитивні й проблемні тенденції вітчизняної кінематографії. Шляхи, форми, перспективи їх вирішення. Пріоритети державної підтримки національного кіно на сучасному етапі: запровадження ефективної продюсерської системи організації та фінансування кіновиробництва; доведення виробництва вітчизняних фільмів до обсягів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку національної кіноіндустрії; забезпечення фінансування з місцевих бюджетів усіх рівнів заходів регіональних програм з кінообслуговування населення; створення сучасної ефективної системи підготовки кінофахівців. Охорона культурної спадщини України. Музейна справа. Державні історико-культурні заповідники України. Їх кількісний і якісний стан. Включення окремих історико-культурних комплексів, пам’яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розвиток міжнародного співробітництва у музейній справі. Державна політика у бібліотечній галузі. Бібліотеки України – складові культурного, інформаційного, освітнього простору країни. Кількісний і якісний стан бібліотек різних рівнів. Основні завдання у бібліотечній галузі: удосконалення законодавчого і нормативного забезпечення, створення центрів публічного доступу до мережі Інтернет у всіх публічних бібліотеках України, створення електронної бази даних «Пам’ять України» шляхом оцифрування цінних і рідкісних книг з фондів національних, державних та наукових бібліотек, поповнення книжкових фондів бібліотек різного рівня, забезпечення якісного і оперативного інформаційно-бібліотечного обслуговування сільського населення. Клубні заклади – базові установи культури, їх роль у залученні найширших верств населення до надбань традиційної культури та мистецького аматорства. Культурно-мистецька освіта. Наукове забезпечення розвитку культури. система культурно-мистецької освіти в Україні, її традиції формування і розвитку. Багатоступенева, безперервна система підготовки мистецьких кадрів: початкова мистецька спеціалізована позашкільна освіта; середні спеціалізовані мистецькі школи (школи-інтернати) – загальна середня освіта та професійна підготовка; вищі навчальні заклади; студії з підготовки кадрів для національних творчих колективів України. Проблеми, шляхи і форми їх подолання у системі культурно-мистецької освіти. Наукове забезпечення визначення та реалізації стратегічних пріоритетів державної політики у сфері культурі. Міжнародне культурне співробітництво. Зв’язки із закордонним українством. Розширення участі України в європейському та світовому культурному співробітництві, інтеграції української культури до світового культурного простору. Нинішній суперечливий, кризовий стан розвитку української культури. Причини, оптимальні шляхи та перспективи виходу із цієї патової ситуації. «Концепція загальнодержавної програми забезпечення та розвитку культури і духовності українського суспільства», «Концепція гуманітарного розвитку України». Список джерел та літератури І. Джерела:
ІІ. Монографії, статті, посібники:
|
№ Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави Тема № Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття з гуманітарної підготовки Тема: Історія української державності. Витоки й становлення української державнсті |
12: Історія української державності: витоки та етапи становлення Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності |
6: Історія української державності: витоки та етапи становлення Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності |
6: Історія української державності: витоки та етапи становлення Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності |
Таблиці Фактори, які впливали на розвиток української культури в 1917 1921рр Багато представників української творчої інтелігенції увійшли до складу УЦР, органів управління Української держави П. Скоропадського,... |
Питання до іспиту з курсу «Історія української культури» Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблеми витоків української культури |
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Мета Мета ознайомити студентів з головними етапами розвитку української культури, сформувати систему знань про роль та місце української... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ... Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми,... |
Тема 1 Особливості української ментальності Предмет, завдання, об’єкт, основні проблеми, що вивчає курс «Історія української культури» |