Витоки української культури


Скачати 0.68 Mb.
Назва Витоки української культури
Сторінка 4/5
Дата 21.03.2013
Розмір 0.68 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
1   2   3   4   5
Тема 10.

культура в незалежній україні
Безкровний характер процесу державного унезалежнення Ук­раїни в 1990-1991 рр. Міжнародне визнання молодої держави у світовому співтоваристві. Соціокультурна реальність на межі ти­сячоліть. Пріоритет культури і особистість. Сучасні культурні прак­тики. Виклики часу і державна стратегія. Збереження куль­тур­но-історичної спадщини, забезпечення доступу до всього куль­турного надбання, розвиток творчого потенціалу суспільства та сприяння його культурному різноманіттю. Головні стратегічні прі­оритети державної політики в культурній сфері: незалежне збе­реження національної культурної спадщини, її перетворення на реальний чинник соціального і економічного розвитку ук­раїн­сь­кого суспільства; формування цілісного національного мовно-куль­турного простору, наповнення його якісним і різноманітним на­ціональним культурно-мистецьким продуктом; забезпечення ін­тенсивного розвитку вітчизняних культурних індустрій шля­хом формування режиму державного протекціонізму для націо­наль­ного виробника культурних творів і послуг. Інтеграція укра­їн­ської культури до світового культурного простору, формування за­собами культури позитивного іміджу України у світі. Удо­ско­на­лення правової бази розвитку культури. Прийняття Вер­хов­ною Радою України ряду законів і законодавчих актів продовж пер­шого десятиліття ХХІ ст. стосовно культурних процесів. Дер­жав­на підтримка розвитку мистецтв. Музичне і хореографічне ми­стецтво. Стратегічні напрями державної політики у цій сфе­рі – розвиток національного музичного академічного мистецтва, під­тримка колективів академічного спрямування, творчості ком­по­зиторів, активізація концертно-гастрольної діяльності, під­трим­ка творчої талановитої молоді. Надання грантів і премій як за­сіб твор­чого зростання митців. Проведення музичних куль­тур­но-ми­сте­цьких акцій різного рівня: фестивалів, конкурсів, кон­цер­тів, твор­чих вечорів. Надання мистецьким колективам ста­тусу «ака­де­міч­ний». Симфонічна, оперна та естрадна діяльність ук­раїнських ком­позиторів. Розвиток української поп- і рок-му­зики.

Пріоритетні напрями державної політики у театральному ми­­стецтві. Стимулювання розвитку театрального мистецтва й ак­­тивна підтримка кращих зразків професійної творчої діяль­но­с­ті; підтримка розвитку мережі театрів; сприяння творчому ста­но­в­­ленню талановитої молоді; інтеграція українських театрів у між­­на­родний театральний процес; удосконалення організаційно-фі­­нан­со­вих та нормативно-правових аспектів діяльності мис­те­ць­ких за­кладів; зміцнення матеріально-технічної бази театрів. Жан­ро­ве спря­мування театрів – опери та балету, драматичні те­ат­ри, му­зич­но-драматичні, ТЮГи, театри ляльок, камерні теат­ри, те­ат­ри пан­то­міми, експериментальні театри-студії. Репер­ту­ар і гас­т­роль­на ді­яль­ність театрів. Організація фестивалів те­ат­раль­ного ми­стецтва. На­дання грантів і премій в галузі те­ат­раль­ного ми­сте­цт­ва як засіб під­тримки творчого зростання театрів. Удо­ско­на­лен­ня норма­тив­но-правової бази діяльності театрів і те­атральної спра­ви. Циркове ми­стецтво та його особливість. Дер­жавні цир­ко­ві підприємства. Ос­новні проблеми розвитку цир­кового мис­те­цт­ва.

Монументальне, образотворче, декоративне та ужиткове ми­сте­цтво. Професійна творчість вітчизняних митців у галузі скульп­тури, живопису, графіки, декоративного мистецтва, май­ст­рів народного мистецтва. Успіхи і проблеми розвитку вище на­зва­них видів мистецтв. До них належать: недосконалість си­сте­ми державних замовлень на твори образотворчого, деко­ра­тив­но­го й народного мистецтва, безпідставне скорочення мережі твор­чих майстерень, недостатня ефективність співпраці між Міні­стерством культури України, центральними та місцевими ор­ганами виконавчої влади у питаннях створення пам’ятників і мо­нументів державного значення. Розширення системи грантів для реалізації проектів у галузі монументального, образо­твор­чо­го, декоративного, ужиткового мистецтва, удосконалення нор­ма­тивно-правової бази щодо створення пам’ятників і мо­ну­мен­тів державного значення як у метрополії, так і за кордоном.

Українська кінематографія. Реалізація державної політики в цій галузі. Функціонування державних, приватних кіностудій. На­­ціональне кіновиробництво. Особливості, позитивні й про­б­лем­­ні тенденції вітчизняної кінематографії. Шляхи, форми, пер­с­пек­­тиви їх вирішення. Пріоритети державної підтримки націо­на­ль­­ного кіно на сучасному етапі: запровадження ефективної про­дю­сер­ської системи організації та фінансування кінови­роб­ни­цтва; до­ведення виробництва вітчизняних фільмів до обсягів, пе­ред­ба­че­них Загальнодержавною програмою розвитку націо­наль­ної кі­но­ін­дустрії; забезпечення фінансування з місцевих бю­дже­тів усіх рів­нів заходів регіональних програм з кіно­об­слу­го­ву­ван­ня насе­лен­ня; створення сучасної ефективної системи під­го­тов­ки кінофа­хів­ців.

Охорона культурної спадщини України. Музейна справа. Дер­жавні історико-культурні заповідники України. Їх кількісний і якісний стан. Включення окремих історико-культурних ком­плек­сів, пам’яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Роз­виток міжнародного співробітництва у музейній справі. Дер­жав­на політика у бібліотечній галузі. Бібліотеки України – скла­дові культурного, інформаційного, освітнього простору краї­ни. Кількісний і якісний стан бібліотек різних рівнів. Основні за­в­дання у бібліотечній галузі: удосконалення законодавчого і нор­ма­тивного забезпечення, створення центрів публічного доступу до мережі Інтернет у всіх публічних бібліотеках України, ство­рен­ня електронної бази даних «Пам’ять України» шляхом оци­фру­вання цінних і рідкісних книг з фондів національних, дер­жав­них та наукових бібліотек, поповнення книжкових фондів біб­ліотек різного рівня, забезпечення якісного і оперативного ін­фор­маційно-бібліотечного обслуговування сільського населення. Клубні заклади – базові установи культури, їх роль у залученні най­ширших верств населення до надбань традиційної культури та мистецького аматорства.

Культурно-мистецька освіта. Наукове забезпечення розвитку куль­тури. система культурно-мистецької освіти в Україні, її тра­ди­ції формування і розвитку. Багатоступенева, безперервна сис­те­ма підготовки мистецьких кадрів: початкова мистецька спе­ціа­лізована позашкільна освіта; середні спеціалізовані мистецькі шко­ли (школи-інтернати) – загальна середня освіта та про­фе­сій­на підготовка; вищі навчальні заклади; студії з підготовки кад­рів для національних творчих колективів України.

Проблеми, шляхи і форми їх подолання у системі культурно-ми­стецької освіти. Наукове забезпечення визначення та реа­ліза­ції стратегічних пріоритетів державної політики у сфері куль­ту­рі. Міжнародне культурне співробітництво. Зв’язки із закор­дон­ним українством. Розширення участі України в європейському та світовому культурному співробітництві, інтеграції української куль­тури до світового культурного простору. Нинішній супе­реч­ли­вий, кризовий стан розвитку української культури. Причини, оп­тимальні шляхи та перспективи виходу із цієї патової си­туації. «Концепція загальнодержавної програми забезпечення та роз­витку культури і духовності українського суспільства», «Кон­цеп­ція гуманітарного розвитку України».
Список джерел та літератури
І. Джерела:


  1. Велесова книга: духовний заповіт предків. – К., 2004.

  2. Величко С. Літопис. – К., 1992.

  3. Видатні діячі України минулих століть. Меморіальний альма­нах. – К.: Євроімідж, 2004.

  4. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі на­пи­са­на в листах до приятеля у Л. // Подорожі в Українські Кар­пати: Збірник. – Львів, 1993. – С.22-101.

  5. Грабянка Г. Літопис. – К., 1993.

  6. Доба гетьмана І.Мазепи в документах: збірник документів / Упо­рядник С.Павленко. – К., 2007. – 1142 с.

  7. Зоря Галицька. – Львів, 1850-1854.

  8. Із акта комісії про спадок Івана Мазепи (1709) // Історія ук­ра­їн­ської культури: Збірник матеріалів і документів. – К.: Ви­ща школа, 2000. – С.48-49.

  9. Літопис руський. – К., 1989.

  10. Літопис самовидця. – К., 1971.

  11. Опис подорожі Павла Алепського // Січинський В. Чужинці про Україну. – Львів: Світ, 1991.

  12. «Русалка Дністровая»: документи і матеріали. – К., 1986.

  13. Слово многоцінне. Хрестоматія української літератури, ство­ре­на різними мовами в епоху Ренесансу (друга половина XV–XVI ст.) та в епоху бароко (кінець XV–XVІІI ст.). У 4-х кн. – К., 2006.


ІІ. Монографії, статті, посібники:


  1. Адруг А. Творчість архітектора Йоганна Баптиста Зауера // Сі­верянський літопис. – 2006. – №5. – С.19-25.

  2. Академічне релігієзнавство: Підручник для вузів / За ред. А.М.Ко­лодного. – К.: Світ знань, 2000. – 862 с.

  3. Аксенов М.Д. Архітектура, малярство та декоративно-ужит­кове мистецтво XVІІ-ХХ століть. – К., 2001. – 656 с.

  4. Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. – Львів, 1999. – 132 с.

  5. Антонович В.Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та пуб­лі­цис­тич­ні твори. – К.: Либідь, 1995. – 816 с.

  6. Антонович Д. Українська культура. – К.: Либідь, 2003. – 592 с.

  7. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія (Історико-ет­но­гра­фічне дослідження). – К.: Наукова думка, 1977. – 155 с.

  8. Археология Украинской ССР. Т.2. Скифо-сарматская и ан­тич­ная археология. – К.: Наукова думка, 1986. – 591 с.

  9. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Ско­во­ро­да. – К.: Орій, 1992. – 472 с.

  10. Баран В.Д. Давні слов’яни. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 1998. – 336 с.

  11. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVІI - XVІІI ст. – К.: Мистецтво, 2002. – 159 с.

  12. Білецький П.О. Украинская портретная живопись XVІI – XVІІI вв. – К., 2001. – 256 с.

  13. Боліла К. Будівничий Степан Ковнір // Поділ і ми. – 2001. – №1. – С.26-28.

  14. Бондаревська І.А. Парадоксальність естетичного в ук­раїн­сь­кій культурі XVІI – XVІІI ст. – К., 2005. – 308 с.

  15. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина до­би Гктьмагщини. Формування, дослідження, охорона. – К., НДІТІАМ, 2001. – 350 с.

  16. Вечерський В. Втрачені святині. – К.: Техніка, 2004. – 176 с.

  17. Герчанівська П. Дерев’яні церкви України. – К.: Наукова думка, 1996. – 135 с.

  18. Герчанівська П.Е. Динаміка розвитку дерев’яної сакральної архітектури Марамороша у XVІI – XVІІI ст. // Вісник ДАКККІМ. – 2002. – №2. – С.44-55.

  19. Голомб Л. Із спостережень над українською поезією ХІХ-ХХ сто­літь. – Ужгород, 2005.

  20. Голубенко Л. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. – Нью-Йорк – Париж – Торонто, 1987. – 551 с.

  21. Голян Г. Храми доби пізнього козацтва на Лівобережжі // Істо­рія України: Маловідомі імена, події, факти. – К.: «Рід­ний край», 2001. – Вип.12. – 492 с.

  22. Горенко Л. Гетьмани та козацька старшина як культурно-освіт­ні діячі другої половини XVІI–XVІІI ст. в Україні // На­­родна творчість та етнографія. – 2000. – №2-3. – С.16-23.

  23. Горенко-Баранівська Л.І. Культурна політика козацько-геть­ман­ської держави другої половини XVІI – XVІІI ст. // Віс­ник ДАКККІМ. – 2001. – №1. – С.117-124.

  24. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 1996. – 286 с.

  25. Грабович Г. До історії української літератури: дослідження, есії, полеміка. – К.: Критика, 2003. – 631 с.

  26. Грабович Г. Шефченко як міфотворець. Семантика символів у творчості поета. – К.: Радянський письменник, 1991. – 212 с.

  27. Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної ук­ра­їнської нації. – К.: Генеза, 2000. – 360 с.

  28. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886). – К.: Критика, 2006. – 632 с.

  29. Грушевський М. Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVII ст. – Львів, 1999.

  30. Грушевський М. Історія української культури: У 6 т., 9 кн. Т.2. – К.: Либідь, 1993. – 264 с.

  31. Грушевський М. Історія української культури: У 6 т., 9 кн. Т.3. – К.: Либідь, 1993. – 285 с.

  32. Грушевський М. Історія української культури: У 6 т., 9 кн. Т.5. Кн.1. – К.: Либідь, 1995. – 256 с.

  33. Грушевський М. Історія української культури: У 6 т., 9 кн. Т.5. Кн.2. – К.: Либідь, 1995. – 352 с.

  34. Гусєв В.І. Філософія доби Відродження. – К.: Університет «Киє­во-Могилянська академія», 1993. – 91 с.

  35. Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі XVI-XVII ст. // Сучасність. – 1992. – №3. – С.65-74.

  36. Дворнік Ф. Слов’яни в Європейській історії та цивілізації. – К.: Дух і Літера, 2000. – 528 с.

  37. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч.Вінквіста та В.Тей­лора. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.

  38. Енциклопедія трипільської цивілізації: у 2 томах. Т.1 / За ред. М.Ю.Відейка. – К.: Укрполіграфмедіа, 2004. – 703 с.

  39. Енциклопедія трипільської цивілізації: у 2 томах. Т.2 / За ред. М.Ю.Відейка. – К.: Укрполіграфмедіа, 2004. – 656 с.

  40. Ернст Ф. Українське мистецтво XVІI-XVIІI ст. – К.: Наукова думка, 1993. – 315 с.

  41. Етнічна історія давньої України // П.П.Толочко, Д.Н.Козак, О.П.Моця, В.Ю.Мурзін, В.В.Отрощенко, С.П.Сегеда. – К.: Ін-т археології НАНУ, 2000.

  42. Забужко О. Notre Dane d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. – К.: Факт, 2007. – 640 с.

  43. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський кон­текст. – К.: Наукова думка, 1992. – 118 с.

  44. Забужко О.С. Шевченків міф України. Спроба філософського ана­лізу. – К.: Факт, 2001. – 160 с.

  45. Задорожний В., Кундрат Ю. Курс історії української куль­тури (ІХ – початок ХХІ століття). – Ужгород, 2009. – 432 с.

  46. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – К.: Вища школа, 1999. – 264 с.

  47. Зубар В., Ліньова Е., Сон Н. Античний світ Північного При­чор­номор’я. – К.: Вид-во ім. О.Теліги, 1999. – 320 с.

  48. Зубарь В.М. Боги и герои античного Херсонеса. – К.: Из­да­тель­ский дом «Стилос», 2005. – 188 с.

  49. Жолтовський П. Український живопис XVІI-XVIІI ст. – К.: Нау­кова думка, 2001. – 327 с.

  50. Іванова Л.Г. Україна між Сходом і Заходом – до проблеми ста­новлення національної ідеї в українській суспільно-по­лі­тич­ній думці в контексті східноєвропейського розвитку (І по­ло­вина ХІХ ст.). – К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2007. – 136 с.

  51. Івашко Ю. Перлини українського бароко. – К., 2003. – С.10-36.

  52. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української куль­тури XVIІ-XVIII ст. – К.: Наукова думка, 2004. – С.82-99.

  53. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проб­леми. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’я­ке­ви­ча НАН України, 2002. – 520 с.

  54. Історія української культури. У 5 томах, 7 книгах. – К.: На­у­ко­ва думка, 2003-2011.

  55. Історія українського мистецтва: У 6 томах. Т.3. – К.: Ака­де­мія наук УРСР, 1968. – 439 с.

  56. Історія української культури / За ред. І.Крип’якевича. – К.: Ли­бідь, 1994. – 656 с.

  57. Історія світової та української культури: Підручник / Гречко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. – К.: Літера, 2002. – 463 с.

  58. Історія української та зарубіжної культури / За ред. С.М.Клап­чука, В.Ф.Остафійчука. – К.: Вид-во «Знання», 2002. – 351 с.

  59. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ–ХХ сто­літь: Соціально-політичний портрет. – К., 1993.

  60. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція 1920-30-х років: Со­ці­альний портрет та історична доля. – Київ, Едмонтон, 1992.

  61. Київський літопис ХХІ століття: освіта, наука, архітектура: Всеукраїнський збірник / Укладач В.В.Стойков. – К., 2007.

  62. Кияниця М. Українське бароко як явище світової культури // Образотворче мистецтво. – 1990. – №4. – С.25-29.

  63. Климов В., Колодний А., Жуковський А. та ін. Феномен Пет­ра Могили (Біографія. Діяльність. Позиція). К.: Дніпро, 1996. – 270 с.
1   2   3   4   5

Схожі:

№ Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави
Тема № Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття з гуманітарної підготовки
Тема: Історія української державності. Витоки й становлення української державнсті
12: Історія української державності: витоки та етапи становлення
Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності
6: Історія української державності: витоки та етапи становлення
Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності
6: Історія української державності: витоки та етапи становлення
Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності
Таблиці Фактори, які впливали на розвиток української культури в 1917 1921рр
Багато представників української творчої інтелігенції увійшли до складу УЦР, органів управління Української держави П. Скоропадського,...
Питання до іспиту з курсу «Історія української культури»
Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблеми витоків української культури
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Мета
Мета ознайомити студентів з головними етапами розвитку української культури, сформувати систему знань про роль та місце української...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ...
Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми,...
Тема 1 Особливості української ментальності
Предмет, завдання, об’єкт, основні проблеми, що вивчає курс «Історія української культури»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка