ЛЕКЦІЯ 2-3
|
|
Скачати 361.5 Kb.
|
|
Логічне мовлення формується на основі: 1) навичок логічного мислення (вправного їх застосування), спрямованого як на нагромадження знань (логіки пізнання), так і на передачу цих знань співрозмовникові;
Кожен із цих чинників удосконалюється впродовж життя людини. І якщо логіку викладу може контролювати оточення (дітей її навчають дорослі, учителі, пізніше можуть коригувати співрозмовники, усні й писемні зразки), то логіку пізнання контролює сам мовець. І якщо слова наздоганяють або випереджають думку, то виникає небезпека бути не зрозумілим, до того ж алогізми у мовленні, як правило, "готуються" помилками у ході пізнання. Ліквідувати екстралінгвальні причини логічних помилок (через незнання прийомів логічного мислення, неволодіння ними) можна шляхом удосконалення виховного процесу в дошкільний і шкільний періоди життя людини, поліпшення соціально-психологічних умов її навчання, фізичної та інтелектуальної праці, відпочинку, фізичного розвитку особистості і т. ін. А лінгвістичні умови логічності забезпечує сама мовна система, засвоєння якої теж триває практично все життя. Логічним буде мовлення, у якому:
Причинами помилок у логіці викладу, на наш погляд, можуть бути: 1. Поєднання логічно несумісних слів (за винятком оксюморона, коли поєднання логічно несумісних понять формує нове поняття, відмінне від тих, що формально наявні в структурі), порівн.: алогізми жахливо добрий, убивчо щедрий, страшно гарний і оксюморони солодка мука, дзвінка тиша, холодний жар, гарячий сніг та ін.
сидіти, будете жили - це не лише діалектні форми, а й розмовні у багатьох носіїв літературної мови; повинно бути: буду писати, буде хотіти, будеш знати, будете сидіти, будете жити; ступенів порівняння прикметників: самий найяскравіший, самий найкрасивіший, саме найдорожче, сама найдоросліша, самий найглибокий; треба: найкращий, найдорожче, найдоросліша, найглибший; конструкцій на позначення неповноти ознаки: дещо грубуватий, ледь теплуватий, трохи синюватий, частково твердуватий, більш точніше, більш виразніше, більш чіткіше, більш вдаліше; треба: грубуватий, ледь теплий, синюватий, трохи твердий, точніше, виразніше, чіткіше, більш вдало.
10. Порушення смислового зв'язку (який досягається лексичним повтором, вживанням анафоричних займенників, "нанизуванням" речень) між окремими висловлюваннями у тексті: Наші сусіди давно захоплюються виробами з лози. Вони (хто - сусіди чи вироби?) дуже гарні й уст, хто їх знає, подобаються. 11. Невміння поділити текст на логічні частини (на письмі – невміння виділити абзаци, які засвідчують етапи мислення, паузи у мовленні). 12. Поява стилістичного дисонансу, який створюється недоречним вибором синтаксичних конструкцій (це т.зв. телеграфний стиль у розмовному і публіцистичному стилях або невмотивоване стягування в одне складне речення групи закінчених речень), порівн.: 1. Ще можна добре продумати план екскурсії. Адже буде вона восени, коли в Карпатах сніг і мороз. Ми поспішили зі списками. Не врахували вартість путівок. Тепер уже так і буде. 2. Якби я знала, що це буде так важко, то почала б працювати над темою раніше, бо я зволікала, а час не жде, тепер треба поспішати, а роботи й без цього багато, і ніхто її за тебе не зробить або зробить не так. 13. Відсутність у тексті чіткої тричленної структурної побудови (вступу, основної частини, висновків) або інформативна недостатність якоїсь частини. Багатство (різноманітність) мовлення Звичайно, багатство й різноманітність не є абсолютними синонімами. Ці слова фіксуються термінологічними словниками, а тлумачні подають такі значення, які могли б стосуватися якісної оцінки мовлення: Багатство велика кількість, багатоманітність8. Джерелами багатства й різноманітності мовлення є: лексичні, фразеологічні, словотворчі, граматичні, стилістичні ресурси мови, які склалися мовною практикою всіх попередніх поколінь носіїв цієї мови і які збагачуються з розвитком суспільства. І чим рідше в певному тексті (мовленнєвому просторі) повторюються одні й ті ж знаки, комбінації знаків, тим мовлення багатше. Але не можна багатство ототожнювати з кількістю застосованих для передачі певної інформації знаків: головне - інформативна, а не кількіснослівна виповненість тексту (нерідко кількома словами буває сказано більше, аніж довгими деталізованими розповідями). Пригадаймо: лаконічність - сестра таланту; щоб словам було тісно, а думкам просторо; не кількість, а сила слова будує думку; багатство мовлення твориться не кількістю слів, а кількістю значень і т.д. Лексичне і фразеологічне багатство мовлення формується не лише за словниками - словники, якими б багатими вони не були, усе ж не цілком охоплюють мову народу, усіх його етнічних, соціальних груп, та й у своєму розвитку мова випереджає словник. Лексичне і фразеологічне багатство мовлення твориться синонімічними рядами: чим повніший синонімічний ряд, тим більша можливість відбору відповідно до змісту й мети висловлювання. Важливо, щоб мовець володів синонімічними ресурсами мови як у всіх її стильових різновидах (синоніміка побутової, термінологічної, ділової та ін. лексики), так і в усіх її лексико-граматичних класах слів (іменникова, прикметникова, займенникова, дієслівна, прислівникова синоніміка, синоніміка фразеологізмів). Окрім того, треба враховувати внутрішньорівневу синонімію (напр., в літературній мові) і міжрівневу (напр., в літературній мові та діалектах), яка має стилістичне застосування в розмовному, художньому, частково і в публіцистичному стилях (порівн.: насміхатись -кепкувати - кпити - кеп чинити - діал. сміха правити; хизуватись -юноритись - носа дерти - кирпу гнути).  Як відомо, багатство лексики - це і багатство значень, а не лише лексем. Тому засвоїти всі можливі значення багатозначних слів - головна вимога до мовця. Уміле використання полісемантичних слів є прийомом економії словесних одиниць, збереження інформаційної повноти мінімальними засобами.Багатство слів і багатство значень неможливе без багатства форм. І тут мова володіє невичерпними ресурсами: у словотворі й словозміні варіанти структур і варіанти форм зберігаються з прадавніх часів і примножуються кожним наступним поколінням. Іменники можуть мати паралельні форми роду (зал - зала, клавіш - клавіша, спазм - спазма, перифраз - перифраза, абрикос — абрикоса), відмінків (Д.в. брату - братові, сину-синові, М.в. на батьку-па батькові, Зн.в. вівці—овець, воли-волів, коні-коней). Активно функціонують паралельні відмінкові форми числівників (Р.в. одинадцяти -одинадцятьох, Д.в. двадцяти - двадцятьом; М.в. на десяти - на десятьох). Великі семантико-стилістичні можливості мають прикметникові паралелі: присвійні прикметники (материн - материнський, братів - братовий, батьків - батьківський, Дніпрові - дніпровські); стягнені й нестягнені форми прикметників (білі - білії, добра - добрая, синє — синєє); повні й короткі прикметникові форми (повний - повен, дрібний - дрібен, зелений - зелен, радий -рад, славний - славен). Фонетичні варіанти також урізноманітнюють мовлення, сприяють його виразності, порівн.: на тому - на тім, до сходу сонця - до схід сонця, лише - лиш, ходити - ходить, чому - чом, гуляє - гуля, знатися - знатись та ін. Звичайно, усі ці варіанти, зберігаючи спільність значення, різняться функціонально в стилістичному або експресивному планах. Лексичне й семантичне багатство виявляється у фразі і тексті, тобто невіддільні від структурно-організаційних ознак мовлення. В основному організація мовлення визначається на рівні синтаксису. Тут багатство примножують: • паралельні синтаксичні конструкції (синтаксичні синоніми, варіанти), напр., підрядне речення часу - і дієприслівниковий зворот, підрядне означальне речення - і дієприкметниковий зворот, сполучення дієслова з іменником - і з інфінітивом: продовжити читати - продовжити читання, перестати грати — але припини гру!,
Урізноманітнюють мовлення й варіюванням сполучних засобів (порівн. сполучники: і - та; але - та; щоб - аби; який - що; хоч - незважаючи на; тоді як - у той час як; коли - як; бо - тому що, через те що; тому що - через те що, оскільки; доки - поки - заки; (для того) щоб - з метою та ін.), і варіюванням сполучникових і безсполучникових конструкцій (напр.: Звіт не приймають - виявлено в ньому чимало помилок. - Звіт не приймають, бо в ньому виявлено чимало помилок), заміною паратаксичних структур на гіпотаксичні (порівн.: - Прийнято рішення - починаємо працювати. - Тому що (у зв'язку з тим, що; якщо...) прийнято рішення, починаємо працювати). Отже, стилі ставлять свої вимоги щодо багатства й різноманітності. Безсумнівно, усіма засобами досягнення цих якостей мовлення активно користуються насамперед стилі розмовний, художній, публіцистичний. Багатство наукового стилю - це багатство синтаксичних конструкцій і термінологічної лексики. Щодо офіційно-ділового стилю, то замкнутість його форм визначає і певну замкнутість мовних засобів, відсутність експресивності зумовлює інтонаційну стабільність відповідно до характеру документа. Спостерігаємо стилістичну маркованість паралельних граматичних і лексико-семантичних форм. Напр., підрядні обставинні й означальні речення заступаються синонімічними дієприкметниковими зворотами в науковому, діловому, публіцистичному стилях; складнопідрядні речення часто мають своїми варіантами в художній літературі відокремлені члени речення; у науковому, публіцистичному, офіційному стилях вживають, як правило, двоскладні речення, в художньому, а інколи й у розмовному - синонімічні до них односкладні. Стилістично марковані не лише повнозначні слова-синоніми, а й службові слова (порівн. біля (нейтр.) - коло (розм.), щоб (нейтр.) - аби (розм.) і т. ін.). Вибір стилістичного варіанта залежить і від знання мовної системи (у т.ч. стилістичних її характеристик), і від багатства індивідуального словника, відчуття мови, яке формується естетичними зразками, тренуванням мислення і т. ін. Чистота мовлення Чистота мовлення тісно пов'язана з правильністю і нормативністю: якщо у мовленні немає порушень лексичних, стилістичних, орфоепічних та ін. норм, то воно вважається чистим. Отже, чисте мовлення — це таке, в якому немає нелітературних елементів. Чистота виявляється, на наш погляд, у трьох аспектах: в орфоепії: правильна літературно-нормативна вимова, відсутність інтерферентних явищ, т. зв. "акценту"; у слововживанні: відсутність у мовленні позалітературних елементів - діалектизмів, вульгаризмів, канцеляризмів, плеоназмів, макаронізмів, штампів, слів-паразитів; в інтонаційному: відповідність інтонації змістові та експресії висловлення, відсутність брутальних, лайливих, лицемірних тонів. Щодо нелітературного слововживання, то така небезпека для культури мовлення зберігається постійно: зміна ситуацій спілкування, їх експресивності може призвести до появи у мовленні позалітературних лексичних одиниць. Напр., у мовленні молоді спостерігається часом "замилування" жаргонізмами; людина, що багато років працює на посаді адміністратора, може неправомірно використовувати канцеляризми й поза діловим стилем; науковці іноді зловживають іншомовними термінами; людина нестримана може подеколи, у стані афекту, вдатися до лайливих слів і виразів; невиправдане прагнення бути "не таким, як усі'" штовхає деяких письменників на використання лінгвістичних раритетів, глибинних діалектизмів, псевдонеологізмів та ін.; трапляється й невиправдане "панібратське" вживання просторічних слів. |
Схожі:
|
ЛЕКЦІЯ 3 Лекція: Поняття предмета права промислової власності, коло та характеристика однорідних суспільних відносин |
Лекція 7 8 Лекція 7 Українська революція і пошук її зовнішньополітичних орієнтацій. Початки дипломатичної діяльності УНР. (4 год.) |
|
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Лекція Робота з фінансовими функціями. Створення, редагування і форматування графіків і діаграм (2 год.) |
Лекція Державна мова мова професійного спілкування Евфемізм і перифраз у професійному спілкуванні Лекція Риторика і мистецтво презентації |
|
Лекція №1 Лекція № Поняття культури. Античність – джерело європейської культури (2 год.) |
Лекція Сутність та види податків. Податкова система і податкова політика 5 Лекція Організація податкової служби і податкової роботи. Система інформаційного забезпечення 11 |
|
ЛЕКЦІЯ 2 17 ЛЕКЦІЯ 31 ТЕМА 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 49 Вивчення дисципліни передбачає наявність знань з наступних дисциплін: «Теорія ймовірностей та математична статистика», «Теорія статистики»,... |
Лекція Інформатизація діяльності інформаційних установ Лекція Інформатизація діяльності інформаційних установ. Електронний документний фонд як модель управління інформаційними ресурсами.... |
|
Лекція: Інтерфейс Microsoft Word 2007: версія для друку і PDA Лекція... Описані способи роботи з елементами управління : кнопками, списками та ін. Показані можливості налаштування панелі швидкого доступу.... |
Лекція: Підготовка до друку і друк документу : версія для друку і... Показана робота з документом в режимі попереднього перегляду перед друком. Вивчаються можливості налаштування друку документу, у... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua