Цікаві факти про пам ’ ятки культури і мистецтва рідного краю Черкащини Замкова Гора


Скачати 273.32 Kb.
НазваЦікаві факти про пам ’ ятки культури і мистецтва рідного краю Черкащини Замкова Гора
Сторінка1/2
Дата30.04.2013
Розмір273.32 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
  1   2
Цікаві факти про памятки культури і мистецтва

рідного краю - Черкащини

Замкова Гора

У кінці ХІХ ст. Замкова Гора, що височіє в центрі Чигирина, входить до реєстру пам’яток, як залишки городища. Під час раскопок на Кам’яній Горі та поблизу її підніжжя було знайлено: кам’яна баба, хрести, бронзові наконечники стріл, поодинокі монети та скарби з польських, шведських, російських, ризьких, пруських та інших монет, переважно ХVІІ ст.

Богданова Гора. Протягом 1989–1992 років були продовжені дослідження Чигиринської фортеці, зокрема бастіону гетьмана Петра Дорошенка. Він був споруджений гетьманом П. Дорошенком і його каземати при потребі правили за в’язницю, звідки його інша назва – «тюрма Дорошенка». Тут, на горі, було відкрито три приміщення. Одне з них, трикутної форми, очевидно, було місцем ув’язнення. Стіни споруди потужні, викладені з кам’яних брил на вапняковому розчині. З цього приміщення вів вхід до іншого, площею 200 кв. м.,стелю якого було вимуровано у вигляді склепіння. Можливо, тут зберігалися боєприпаси. Знайдено понад 100 ядер від гаківниць та гармат різного калібру, свинцеві кулі, деталі замка від крем’яної рушниці, бойова сокира, залізний наконечник стріли, а також побутові речі: бруски для точіння ножів, ножі, підкови від козацьких чобіт, люльки, скляні вироби, залізна однозуба похідна виделка, зв’язка залізних ключів, цвяхи тощо.

На схилах Богданової Гори було виявлено також залишки оборонних ровів і валів, зафіксовано частину мурованої з каменю оборонної стіни, залишки земляних споруд та фундаментів невеликої церкви.За свідченням, тут був похований Київський митрополит Йосип НелюбовичТукальський, що був «переслідуваний і польським урядом за непохитність в православ’ї, і росіянами за любов до хороброго і заповзятого Дорошенка» та інші шановані особи.

ГАЙДАМАЦЬКИЙ ДУБ МАЄ НАЩАДКАhttp://gart.org.ua:8080/img/news/p_17660_big.jpg

Молоденький дуб шість сантиметрів заввишки нещодавно виявили туристи неподалік стовбура 1100-літнього дуба Максима Залізняка у Холодному Яру (Черкаська область). Як повідомив генеральний директор Національно-культурного заповідника ”Чигирин” Василь Полтавець, ніхто з працівників заповідника не сподівався, що у цього славетного дуба з`являться ”нащадки”, оскільки в такому віці дерева повністю припиняють плодоносити.

Молодий дубочок працівники філії Холодний Яр заповідника ”Чигирин” назвали ”Правнуком”, адже колись біля 25-метрового дуба, якого ще називають ”Дідом”, росла його родина з двох дубів, яких звали ”Син” та ”Онук”.

Крім того, нещодавно також з`ясувалося, що дуб Залізняка ще продовжує рости. Коли минулого літа заміряли його розміри, то побачили, що дерево стало на цілий метр вищим, а його стовбур став товстішим на 10 сантиметрів і тепер має 9 метрів у обхваті.

Довідка: Дуб Максима Залізняка - найстаріший дуб в Україні, є одним із природних чудес України. Релікт колишніх деревостоїв Холодноярских лісів - тисячолітній дуб-велетень, росте в центрі масиву поблизу села Буда Черкаської області. У 1972 році дуб отримав статус державної пам`ятки природи місцевого значення (ботанічний релікт). Це найбільше дерево в Україні та одне з десяти найбільших дерев у Європі. Стовбур цього дерева має в обхваті на висоті грудей людини – 9 м. У народі він названий дубом Максима Залізняка. Легенда стверджує, що під кроною цього дуба збиралися повстанці на чолі із Северином Наливайком. Саме під цим дубом давали клятву гайдамаки - боротися з польським засиллям, не жаліючи життя. Збиралися тут і воїни Холодноярської республіки. Шість разів дуб Залізняка вражали блискавки, розриваючи його стовбур, проте, дуб вистояв.

У 1997–1998 роках дуб почав засихати. Аби його врятувати, в свердловини глибиною 70 метрів навколо стовбура закачали спецдобрива.

Куштан Д. Нові дослідження на замчищі Б. Хмельницького у с. Суботів
Село Суботів розташоване на правому березі річки Тясмин неподалік від Чигирина. З початку XVII ст. тодішній хутір Суботів належав чигиринському сотнику Михайлові Хмелю – батькові майбутнього гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. При гетьмані Хмельницькому Суботів активно розбудовувався, зокрема, тут знаходився родинний маєток родини Хмельницьких, який одночасно слугував заміською гетьманською резиденцією. І саме зазіхання на суботівський маєток чигиринського підстарости Д. Чаплинського стало приводом для повстання під проводом Хмельницького, яке призвело до національно-визвольної війни 1648-1654 рр. У 1653 р. Б. Хмельницький поруч зі своїм замчищем закладає домову церкву Св. Іллі-Пророка, яка чудово збереглася до наших днів. Замчище ж проіснувало до 1664 р., коли воно було знищене розбійницьким загоном польської шляхти на чолі зі С. Чарнецьким .

Пам’ятка археології – багатошарове поселення-замчище Б. Хмельницького (держ. реєстр. № 4282) – розташована на південний схід від сучасного центру села по вул. Музейній. Вона займає високий природно укріплений мисоподібний виступ корінного берега, утворений ярами і долинами річки Тясмин та її притоки Суби. Археологічні матеріали свідчать про те, що територія сучасного замчища була заселена ще у давнину – тут існувало природно укріплене поселення за доби бронзи (ІІ тис. до н.е.), раннього залізного віку (VIII-III ст. до н.е.) та слов’яно-руського часу (кін. IX – поч. X ст.).

Зараз приблизно 1/2 території замчища (Зх та Пн частини) знаходиться на балансі Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». На цій ділянці розташовані музеєфіковані залишки кам’яного фундаменту оборонної вежі, діюча криниця та етнографічний комплекс з двох хат ХІХ ст. Решта території пам’ятки зайнята кількома селянськими домоволодіннями, які були приватизовані всупереч пам’яткоохоронному законодавству.

Основною метою археологічних досліджень попередніх років на замчищі було виявлення і дослідження залишків палацу гетьмана Б. Хмельницького, згадки про який містяться у історичних джерелах. Незважаючи на те, що було розкопано близько 2500 м2, тобто приблизно 1/8 площі пам’ятки, жодного об’єкта, який можна було б ототожнити з залишками гетьманського будинку, так і не було виявлено. Проте в результаті цих розкопок виявлені інші об’єкти середини XVII ст., що пов’язані з часом функціонування замчища Б. Хмельницького: підвал мурованої з каменю та цегли споруди (оборонна вежа-донжон?), кам’яні підмурки дерев’яної в’їзної вежі, дві землянки, курінь-вартівня, господарчі споруди та близько 10 господарських ям. Знахідки репрезентовані переважно виробами з кераміки: різноманітний посуд, кахлі, фрагменти полив’яної черепиці та жолобчастої цегли.

Відновилися розкопки на  суботівському замчищі Б. Хмельницького влітку 2008 року. Вони проводились експедицією Черкаської археологічної інспекції згідно з державною програмою «Золота підкова Черкащини», яка покликана зберігати історичну забудову міст та об’єктів історико-культурної спадщини Черкаської області. Основні роботи були зосереджені у центральній частині пам’ятки, де раніше розкопок не проводилось (розкопи №№ 1 та 2). Загалом розкрито площу близько 650 м2.

Знахідки доби пізнього середньовіччя, виявлені під час розкопок на замчищі у 2008 р., доволі різноманітні. Серед них значно переважають вироби з кераміки.

рис. 3. суботів, замчище б. хмельницького. керамічний посуд, сер. xvii ст.: 1, 9 – культурний шар; 2, 3, 5-8, 10 – яма № 4; 4, 11, 12 – яма № 2Рис. 3. Суботів, замчище Б. Хмельницького. Керамічний посуд, сер. XVII ст.: 1, 9 – культурний шар; 2, 3, 5-8, 10 – яма № 4; 4, 11, 12 – яма № 2

До керамічних архітектурно-будівельних елементів відносяться: цегла, черепиця та кахлі. Цегла прямокутна стандартних розмірів, одна сторона її рівна, а інша вкрита поздовжніми жолобками від загладжування пальцями – т.зв. «пальчатка». Черепиця мала вигляд прямокутної видовженої пластини з заокругленою нижньою частиною (т.зв. «бобровий хвіст»), поверхня вкрита яскраво-зеленою поливою. Пічні коробчасті кахлі прикрашені рельєфним орнаментом. Переважають геометричні та рослинні композиції. Більшість кахлів без рамки, орнамент часто має килимову схему: «соняшник», «картуші», «хрещаті» (Рис. 4: 1-5). Лише кілька фрагментів, знайдених у культурному шарі, мають сюжетну композицію: на них зображено передню частину коня (очевидно, «Вершник на коні»). Частина кахлів вкрита зеленою (Рис. 4: 2) або коричневою поливою, а одна з них – поліхромною поливою (кольори: зелений, жовтий, яскраво-жовтий) (Рис. 4: 4).

Керамічний посуд представлений фрагментами та розвалами  кружальних горщиків, глеків, мисок, келехів, сковорідок, покришок. Для горщиків характерні яйцеподібний тулуб та пряме коротке вінце, у більшості випадків вони мають плескату ручку. Орнамент вкриває шийку та плічки посудин. Горщики та глеки сірою або коричневою («димленою») поверхнею прикрашені заглибленим орнаментом у вигляді горизонтальних борозен, хвиль, відбитків штампу, смугастого лощіння (Рис. 3: 1-5). Світлоглиняні посудини оздоблені мальованим орнаментом-«опискою» у вигляді горизонтальних ліній, «хвиль», «кривуль» (Рис. 3: 8-10). Розписним орнаментом прикрашені також макітри (Рис. 3: 11) та миски з характерною ограненою придонною частиною (Рис. 3: 12). Серед інших типів посуду – покришки конічної форми з бічною ручкою (Рис. 3: 7) та ребристі сковорідки з горизонтальними вінцями та боковою тулійкою для держака (Рис. 3: 6).

Інші вироби з кераміки репрезентовані циліндричним грузилом для рибальської сітки та білоглиняною люлькою зі штампованим орнаментом (Рис. 4: 6).

Вироби з гутного скла нечисленні і дуже фрагментовані. Серед них – уламки круглих «віконниць» і посудин типу пляшок, карафок, келехів.

рис. 4. суботів, замчище б. хмельницького. пічні кахлі (1-5) та індивідуальні знахідки (6-16), сер. xvii ст.: 1, 7-10 – яма № 2; 2-4, 6, 12, 15 – яма № 4; 5, 11, 13, 14, 16 – культурний шар (1-6 – кераміка; 7 – кремінь; 8-12 – залізо; 13, 14 – кольоровий сплав; 15 – срібло; 16 – золото/бірюза)

Рис. 4. Суботів, замчище Б. Хмельницького. Пічні кахлі (1-5) та індивідуальні знахідки (6-16), сер. XVII ст.: 1, 7-10 – яма № 2; 2-4, 6, 12, 15 – яма № 4; 5, 11, 13, 14, 16 – культурний шар (1-6 – кераміка; 7 – кремінь; 8-12 – залізо; 13, 14 – кольоровий сплав; 15 – срібло; 16 – золото/бірюза)

Із заліза виготовлені ковані гвіздки, швачки (Рис. 4: 8), підкови до чобіт (Рис. 4: 12), ножі з черешковим (Рис. 4: 9) та накладним руків’ям (Рис. 4: 10), ключ (Рис. 4: 11). Також під час розкопок виявлено кілька свинцевих куль до вогнепальної зброї та рушничний кремінь (Рис. 4: 7). Чашечка підсвічника, прикрашена рельєфним візерунком (Рис. 4: 13) та орнаментована у такій саме техніці пластинка-накладка (Рис. 4: 14) виготовлені з кольорового сплаву білого кольору.

У культурному шарі виявлений золотий перстень з бірюзовою вставкою. Поруч з ним знайдено 4 монети XVII ст. Дужка персня пластинчаста, оправа втулки лита циліндричної форми. Кам’яна вставка круглої форми з заполірованою поверхнею, закріплена у оправі шляхом обтискання країв. Матеріал вставки – бірюза зелено-блактиного кольору. Боки оправи та дужка обабіч неї прикрашені карбованим орнаментом. Судячи з невеликого розміру персня (діаметр дужки 15 мм), він, очевидно, належав дівчинці або тендітній жінці. Зсередини нижньої частини дужки викарбовано монограму з двох букв подібних до кириличних літер «ферт» та «хер»: «ФХ» або «ХФ» (Рис. 4: 16).

Нумізматичні знахідки репрезентовані 8 монетами. У підйомному матеріалі трапилася польсько-литовська мідна «боратинка» короля Яна Казимира (1649-1668). У центральній частині розкопу № 1 на невеликій площі на глибині 0,25-0,30 м знайдено 4 шведських білонових (сплав срібла і міді) солідів. Один солід карбований у м. Ризі часів королеви Христини Августи (1633-1654), два – у Лівонії короля Карла Х Густава (1654-1660) та один – у м. Ризі цього ж монарха. Очевидно, ці монети та золота каблучка є рештками розораного монетно-речового скарбу. З заповнення ями № 2 походить білоновий солід м. Риги шведської королеви Христини Августи (1632-1654), а з ями № 4 – срібний польсько-литовський гріш з пробитим отвором (підвіска-дукач) короля Сигізмунда ІІІ Вази 1626 р. (Рис. 4: 15) та різана ¼ білонового соліда прусського курфюрста Фрідріха-Вільгельма І Бранденбурзького (1640-1688).

На жаль, нові розкопки на суботівському замчищі Б. Хмельницького так і не виявили залишків гетьманського палацу. Проте досліджено ще ряд господарських об’єктів, які відносяться до часу його функціонування (40-60 рр. XVII ст.). Знахідки архітектурно-будівельних деталей, таких як цегла, черепиця, поліхромні кахлі побічно свідчать про існування на території замчища капітальної споруди на кшталт гетьманського палацу. І якщо ці знахідки не пов’язані з уже виявленим об’єктом, який дослідники ідентифікують як вежа-донжон, то шанси знайти будинок гетьмана зростають разом зі збільшенням дослідженої площі пам’ятки.

Безумовно, найцікавішою знахідкою розкопок 2008 р. виявилася жіноча золота каблучка. Причому цінність її полягає не стільки у коштовному металі, з якого вона зроблена, скільки у монограмі на ній. Літери «ФХ» або «ХФ» можна тлумачити як ініціали власниці каблучки. У такому випадку, «Х» могла означати прізвище «Хмельницька / Хмельниченкова / Хмельниченківна», а «Ф» – ім’я котроїсь із родини гетьмана.
 
Так, у поминальнику ЗолотоніськогоКрасногірського монастиря (1771 р.) серед переліку імен близьких Б. Хмельницького згадується жіноче ім’я Феодосія. Однак це ім’я написано не через «Ф» (ферт), а через «Ө» (фіта): «Өеодосия» (= Теодосія) [9, 152-153, рис.]. Але, якщо читати монограму на персні, розташувавши літери не горизонтально, а вертикально, то отримуємо сполучення «ӨХ». Про правильність саме цього варіанту прочитання монограми свідчать графічні особливості написання першої літери. Добре помітно, що горизонтальна перетинка «скелету» букви розташована ледь зміщено донизу відносно середини, а це якраз характерно для графеми кириличної літери «фіта» – Ө. Отже, правильність саме такого прочитання монограми можна вважати найбільш вірогідною. Ким доводилася Феодосія (Теодосія) гетьманові достеменно не відомо: дочка, онука чи племінниця? Така атрибуція виявленого персня дозволяє віднести його до раритетів, які належали родині видатного державного діяча і полководця, гетьмана Богдана Хмельницького.
  1   2

Схожі:

Оцінка історико – культурних рекреаційних ресурсів
В залежності від основних ознак пам’ятки історії і культури поділяються на п’ять основних видів: історії, археології, містобудівництва...
Урок фестиваль «Я люблю Україну»
Мета: поширити знання про Україну, її національні традиції, символи, природу, пам’ятки культури. Виховувати патріотизм, любов до...
Література рідного краю. Інсценізація твору письменника територіальної...
Навчальна мета: розглянути життєвий шлях С. Носаня та його творчість; розширити знання учнів про митців рідного краю (Черкащини)
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ МАТЕМАТИКІВ
Сьогодні ми з вами згадаємо прізвища відомих математиків, цікаві історич-ні факти про деяких з них. Життя і діяльність математиків...
Урок з художньої культури 10 клас
України за польсько-литовської доби; показати місце культури України на тлі тогочасних явищ світового мистецтва; розвивати уміння...
Київщина територія успіху
Мета: підкреслити вагоме значення рідного краю у розвитку України, виокремити здобутки нашої області, розвивати пам’ять, зв’язне...
Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення
Співпраця учитель (методист) митець (художній твір) учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИВЧЕННЯ СПЕЦКУРСУ «ДУХОВНА СПАДЩИНА РІДНОГО КРАЮ»
У формуванні духовної культури студентської молоді, її світорозуміння та світогляду велике значення мають знання з історії та культури...
Уроку
Мета уроку: -ознайомити учнів із пам’ятними місцями рідного краю, які приваблювали видатних діячів мистецтва і науки України та інших...
Методичний порадник до медіаресурсу з історії рідного краю
Любов до Вітчизни – це любов до рідного будинку, вулиці, школи, села, міста. Знання про рідний край необхідні для духовного розвитку...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка