Оцінка історико – культурних рекреаційних ресурсів


Скачати 110.22 Kb.
Назва Оцінка історико – культурних рекреаційних ресурсів
Дата 17.03.2013
Розмір 110.22 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
Оцінка історико – культурних рекреаційних ресурсів
В залежності від основних ознак пам’ятки історії і культури поділяються на п’ять основних видів: історії, археології, містобудівництва і архітектури, мистецтва, документальні пам’ятки.

До пам’ятків історії можуть бути віднесені будинки, споруди, пам’ятні місця і предмети, що пов’язані з важливими історичними подіями в житті народу, розвитку суспільства і держави, революціями, війнами, розвитком науки і техніки, культури і побуту народів, з життям видатних політичних, державних, воєнних діячів, народних героїв, діячів науки, літератури і мистецтва.

Пам’ятки археології – це містечка, кургани, залишки чтародані поселень, укріплень, виробництв, каналів, доріг, древні міста поховань, наскельні зображення, старинні предмети, ділянки історичного культурного шару древніх населених пунктів.

Найбільш характерні для пам’ятків містобудування і архітектури наступні об’єкти: архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки древнього планування і забудови міст і інших населених пунктів; будови громадської, промислової, воєнної, культової архітектури, народного промислу, а також пов’язані з ними твори монументального, декоративно-прикладного мистецтва, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти.

До памятків мистецтва відносяться твори монументального, художнього, декоративно-прикладного і інших видів мистецтв.

Документальні пам’ятки – це акти органів державної влади і органів державного управління, інші письмові і графічні документи, кінофотопродукти і звукозаписи, а також древні і інші рукописи і архіви, записи фольклору і музики, рідкісні друковані твори.

До культурно-історичних передумов рекреаційної галузі можна віднести і інші об’єкти, що пов’язані з історією, культурою і сучасною діяльністю людей: оригінальні підприємтсва промисловості, сільського господарства, транспорту, наукові заклади, вищі навчальні заклади, театри, спортивні будови, ботанічні сади, зоопарки, океанарії, етнографічні і фольклорні заклади, кустарні промисли, а також збережені народні звичаї, святкові звичаї і ін. Всі об’єкти, що використовуються в пізнавально-культурній рекреації, поділяються на дві групи – нерухомі і рухомі.

Першу групу (нерухомі) складають пам’ятки історії, містобудування і архітектури, археології і монументального мистецтва і інші побудови, в тому числі і ті пам’ятки мистецтва, які складають невід’ємну частину архітектури. З позиції пізнавально-культурної рекреації важлива та обставина, що об’єкти цієї групи являють собою самостійні одиничні або групові утворення.

До другої групи (рухомі) відносяться пам’ятки мистецтва, археологічні знахідки, мінералогічні, ботанічні і зоологічні колекції, документальні пам’ятки і інші речі, предмети і документи, які можна легко переміщати. Споживання рекреаційних ресурсів цієї групи пов’язано з відвіданням музеїв, бібліотек і архівів, де вони зазвичай концентруються.

Аналіз великої кількості різнорідних об’єктів, що складають культурно-історичні рекреаційні рекреаційні ресурси, з позиції рекреаційної галузі господарства повинен включати їх облік, характеристику і типологію. При обліку і характеристиці культурно-історичних об’єктів слід вказувати назву об’єкту, його місцезнаходження, маркіровку, власника, літературні і інші джерела по об’єкту, схему місцезнаходження і дати короткий опис об’єкта.

Наступним, більш важливим етапом оцінки культурно-історичних об’єктів є їх типологія за рекреаційним значенням. За основу типології береться інформаційна суть культурно-історичних об’єктів: унікальність, типовість серед об’єктів даного виду, пізнавальне і виховне значення, зовнішня привабливість (атрактивність).

Інформативність культурно-історичних обєктів для рекреаційних цілей може бути виміряна кількістю необхідного і достатнього часу на їх огляд. Для визначення часу огляду об’єкта необхідна класифікація об’єкта за основою, яка б відображала тривалість огляду. Можна вибрати дві класифікаційні ознаки:

  1. ступінь організації об’єкта для показу

  2. місце положення екскурсантів по відношенню до об’єкту огляду.

Зпрямая соединительная линия 5прямая соединительная линия 6а ступенем організації об’єкти
спеціально організовані неорганізовані для показу

н-д, музеї, монументи і ін. н-д, панорама міста, перспектива вулиці і ін.

Організовані об’єкти вимагають більше часу огляду, так, як вони є цілю огляду і складають основу екскурсії. Неорганізовані обєкти служать супроводжуючим екскурсію загальним планом, фоном, який охоплюється одним поглядом без детального розгляду.
Зпрямая соединительная линия 4а місцем положення екскурсантів об’єкти

прямая соединительная линия 1прямая соединительная линия 2прямая соединительная линия 3


інтер’єрні екстер’єрні

(екскурсанти внутрі об’єкта (екскурсанти поза об’єктом

внутрішній огляд) зовнішній огляд)
В залежності від теми екскурсії в ній будуть наявні цільові, додаткові і супутні об’єкти. Можна визначити, що на огляд цільових об’єктів доцільно розрахувати не менше 50% екскурсійного часу, на огляд додаткових – не більше 30, супутніх – не більше 20%.

В якості показника економічної оцінки береться прямий ефект від експлуатації пам’ятників (плата за вхід, за екскурсійне обслуговування) і скритий економічний ефект від їх пізнавальної і виховної інформативності.

Рекреаційні потреби як основа територіально-часової організації рекреаційної діяльності

Національні дослідники в області РГ вважають, що просторово-часову і територіальну організацію РД визначають суспільні, групові і індивідуальні рекреаційні потреби (РП).

Потреби людини відображають історично обумовлені об’єктивні умови життя. Задоволення потреб всеціло залежить від виробництва, обміну і розподілення життєвих засобів.

РП, як і потреби людини в цілому, також є продуктом історії, і вони змінюються. Їх просторово-часова динаміка відображається на територіальних формах організації РД. Тому вивчення РП є необхідним для дослідження наявних і конструювання перспективних форм ТОРР всіх рангів: від загальнодержавної схеми розміщення сфери відпочинку і туризму до функціонального зонування окремих районів відпочинку і курортів.

РП проявляються проявляються на трьох рівнях організації людей: суспільство – група – індивід.

Суспільні РП є провідними. Їх можна визначити перш за все як потреби суспільства у відновлені фізичних і психічних сил, а також всебічний розвиток всіх його членів.

Групові РП відображають зміст потреб певних соціальних і вікових груп населення.

Індивідуальні РП включають в себе велику кількість рекреаційних занять, які задовільняють ці потреби у змінній обстановці, у відновлені здоров’я, зняття втоми, в пізнанні оточуючого світу, у визначені перешкод, задоволення естетичних потреб, в духовному збагачені і ін.

Індивідуальні РП у своїй постійно розвинутій різноманітності впливають на структуру і своєрідність РП соціальної групи, до якої належить індивід, а діяльність соціальних груп сприяє формуванню суспільних РП.

Вибираючи вид рекреації і географічний район відпочинку, людина або група людей керуються певними цілями, потягами, установками. При цьому потреби індивідів і груп людей диференціюються за самими різними ознаками, в т.ч. і по регіональних.

Систематичне вивчення реальних процесів, тенденцій, об’єму РП повинно проводитись в економічному, медико-біологічному, демографічному, соціологічному, соціально-психологічному і природничому аспектах.

Така широта досліджень об’єктивно витікає із того, що формування РП проходить під впливом комплексу факторів, які можуть бути згруповані наступним чином:

  1. Соціально-економічні фактори: рівень розвитку виробничих сид; рівень розвитку сфери відпочинку і туризму; реальні грошові доходи населення; роздрібні ціни на товари і послуги, в тому числі рекреаційні; рівень розвитку транспортної інфраструктури і транспортних засобів; тривалість відпусток; постановка реклами і інформації про рекреаційні райони і маршрути; соціальний і професійний склад населення; рівень культурного життя; національні традиції.

  2. Демографічні фактори: співвідношення міського і сільського населення (ступінь урбанізації); статево - вікова структура населення; склад і розмір сім’ї; особливості розселення.

  3. Соціально-психологічні фактори: інтенсивність культурних і ділових зв’язків (комунікабельність), тип культурного життя; ціннісні орієнтації особистості.

  4. Медико-біологічні фактори: стан здоров’я населення.

  5. Природні фактори: природна зона, в якій проживає людина; особливості географічного положення до моря, гір і ін.

Одним із важливих питань економічної оцінки РП - визначення ступеня задоволення потреб населення в рекреаційних послугах на сучасному етапі економічного розвитку. Ця проблема практично залишається невирішена. Тільки на основі знання економічних законів руху РП можна розробляти обумовлені методи і форми ТОРД.

Медико-біологічний аспект вивчення РП полягає в визначенні об’єму і структури санаторно-курортного лікування. На основі регіональної медичної статистики курортологами розробляються вільні баланси потреб в санаторно-курортному лікуванні і можливості їх задоволення.

Соціологічні і соціально-психологічні дослідження РП направлені на вивчення діалектичного взаємозв’язку РП соціальних груп і індивідів з оточуючим середовищем.

Соціологічні дослідження РП проводяться комплексно. В них виділяються наступні етапи:

  • Вивчення сучасних тенденцій відпочинку на основі існуючих статистичних даних;

  • Вироблення попередніх положень, що пов’язані з змістом рекреації і перспективою її розвитку;

  • Проведення анкетних опитувань населення;

  • Розробка гіпотез перспективного розвитку рекреації;

  • Розробка теоретичних положень, основаних на перевірки репрезентативних даних.

Анкетні опитування проводяться по територіальній ознаці, причому в двох середовищах: 1) за місцем роботи і життя; 2) за місцем відпочинку або туристичної подорожі.

Рекреаційна діяльність, її структура і класифікація. Основні типи рекреаційних територій.

Функції рекреації:

  • Медико-біологічні

  • Соціокультурні

  • Економічні

Медико-біологічні функції рекреації реалізовуються через санаторно-курортне лікування і оздоровлення і мають розглядатися в аспектах лікування і оздоровлення

В основі культурних і духовних потреб лежить потреба в пізнанні. Рекреація має величезні можливості для їх задоволення, що сприяє гармонійному розвитку особистості. Це шлях реалізації соціокультурних функцій рекреації.

Сьогодні спостерігається поєднання пізнавальних і розважальних функцій рекреації, що взаємно доповнюють одна одну. Прикладом такого поєднання є функціонування спеціалізованих культурно-розважальних центрів: Лав –Вегас, Сан-Сіті, Монте-Карло, Дісней – та Євроленд і ін.

Основними економічними функціями рекреації є просте і розширене відтворення робочої сили; формування сфери послу і зв’язків з іншими галузями господарства; збільшення валютних надходжень до бюджету.

На основі критерію повторюваності РД виділяють 5 типів рекреації:

  1. Добовий відпочинок – цикл 24 год. Безпосередній час, що відводиться на відпочинок, можна умовно визначити 8 год – це сон.

  2. Недільний відпочинок – цикл 7 діб. Безпосередній час, що відводиться на відпочинок, можна умовно визначити в 6 – 8 годин. Зазвичай цей час пов’язаний з відвіданням найближчих місць, приємних для відпочинку (парки і ін.).

  3. Квартальний” відпочинок – цикл 65 – 90 діб. Безпосередній час, що відводиться для відпочинку, можна умовно визначити 8 год. Зазвичай виражається в одноденних відвіданнях не дуже віддалених від основного місця проживання привабливих для відпочинку місць.

  4. Щорічний відпочинок – цикл 365 діб. Безпосередній час, що відводиться на відпочинок, можна умовно визначити в 10 – 14 діб. Зазвичай пов’язаний з перебуванням у віддалених вд основного місця проживання місцях, що найбільш привабливі по тих чи інших причинах.

  5. Життєвий цикл – цикл, що охоплює 10 – 15 років. Безпосередній час, що відводиться на відпочинок, можна умовно визначити в 10 – 30 діб. Зазвичай виражається у тривалих відвіданнях віддалених від основного місця проживання, максимально привабливих за тими чи іншими мотивами.

Добовий і недільний цикли рекреації, без сумніву, зумовлені біологічними особливостями життєдіяльності людини. Квартальна рекреація – більш складне явище, але її причина досить очевидно пов’язана з накопиченням втоми від тривалого перебування в одному місці – місці постійного проживання. Річна рекреація – складне явище, характерне тільки для деякої частини населення і далеко не завжди залежить від безпосередніх його (фінансових і ін) можливостей.

Відпочинок – це не тільки переміщення в приємні, але віддалене місце, скільки пошук різноманітності. Досягнення приємного різноманіття – сама загальна і важлива характеристика рекреації.

Виділяють дві основні функції вільного часу:

  1. Функція відновлення сил людини;

  2. Функція духовного (культурного, ідейного, естетичного) і фізичного розвитку.

За типологією власних рекреаційних занять можна виділити дві групи, що об’єднують 4 основних типи занять

  1. група відновлення:

а) рекреаційно-лікувальні заняття;

б) рекреаційно-оздоровчі заняття.

  1. група розвитку:

а) рекреаційно-спортивні заняття;

б) рекреаційно-пізнавальні заняття.

Стійка комбінація рекреаційних занять, що повторюється за певний проміжок часу отримала назву циклу рекреаційної діяльності.

Можна виділити цикли відпуску, життєвий цикл, цикл, що характерний для певної вікової градації (дитинство, юність, зрілість..) і ін.

Цикли РД можна розрізняти за їх функцією і технологією: лікувальні, оздоровчі, спортивні і пізнавальні.

Послідовність елементарних рекреаційних занять із фіксованою тривалістю та інтенсивністю називається рекреаційним режимом.

Рекреаційні цикли, поєднуючись у різних комбінаціях, утворюють рекреаційні кластери. Наприклад, до спортивно-оздоровчого кластера входять спортивне, медичне, транспортне, побутове, розважальне обслуговування рекреантів, кожне з яких виступає як рекреаційний цикл.

Звідси рекреаційне районування – це поділ території на таксономічні одиниці, що відрізняються між собою рекреаційною спеціалізацією, структурою рекреаційних ресурсів і особливостями їх використання та охорони. В його сучасному вигляді даний термін був сформульований лише в 90 – х рр. ХХ ст.

Рекреаційне районування базується на загальногеографічних принципах:

  • Конструктивність – мета районування, яка визначає вибір районоутворюючих ознак;

  • Об’єктивність, яка передбачає чіткість критеріїв;

  • Багатоаспектність, яка вимагає комплексного аналізу;

  • Ієрархічність – поділ території на різні таксони (регіон, райони, підрайони тощо);

  • Єдність з адміністративно-територіальним поділом.

Схожі:

Економіко-математичні моделі та інформаційні технології в дослідженнях...
Анотація. Дослідження людських ресурсів завжди актуальні, оскільки їх розвиток відбувається практично безперервно. Вирішенню питань...
Історико-культурний заповідник «Буша» (2000 р.), с. Буша Державний...
Він був створений за ініціативою місцевих органів влади згідно з Постановою Кабінету Міністрів України у серпні 2000 року. Заповідник...
Аналіз фінансового стану підприємства
Тема 12. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів
Використання WEB-ресурсів у навчально-виховному процесі
Базовими платформами для створення ЄОІП є прорама «Курс: Школа», освітній портал «Мої знання», портал «Класна оцінка», дистанційні...
11-й (12-й) клас Людина в сучасному світі
Курс за вибором „Людина в сучасному світі” для учнів 11 класу є предметом, який міг би слугувати заключним у інтегрованому курсі...
Круглий стіл «Громадська оцінка екологічної політики»
Лу є Громадська рада природоохоронних організацій при Міністерстві екології та природних ресурсів України за підтримки Українського...
ТВОРЧІ МАНДРИ УЧАСНИКІВ ПРОЕКТУ З МАПУВАННЯ КУЛЬТУРНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Романюк, голова офісу Ради Європи в Україні Владімір Рістовські, Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку Марек Мартінек, заступник...
Оцінка здійснюється за середнім арифметичним суми рейтингів конкретного...
...
Методика інспектування та ревізії Методика державного фінансового...
Методикою ДФК є сукупність методів (прийомів) контролю, яка дає змогу всебічно і об’єктивно дослідити господарські і фінансові операції...
«Оцінка потенціалу випускників середньої школи як ресурсу модернізаційних...
Випускники переважно задоволені результатами навчання та рівнем отриманих навичок і знань, вважають себе достатньо підготовленими для...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка