|
Скачати 105.87 Kb.
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Ірпінська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів художнього профілю №1 імені А.С. Макаренка Виховна година з теми: Спірідонової Лесі Миколаївни, учителя світової літератури, української мови та літератури 2012 1 вересня 2012 року Тема: Київщина – територія успіху Мета: підкреслити вагоме значення рідного краю у розвитку України, виокремити здобутки нашої області, розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до рідного краю. Міжпредметні зв’язки: історія, географія, література, київщинознавство. Тип уроку: година спілкування (круглий стіл) Хто пам'ятає минуле - той має майбутнє. Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього. Народна мудрість План проведення заняття І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань Бесіда за питаннями: Що ми знаємо про Київську область (географічне положення, історичні факти,герб,прапор)? Письменники, життя яких так чи інакше пов’язане з Київщиною(Леся Українка, Ліна Костенко, Андрій Малишко)? Чому Київщину називають колискою української державності? Яка є сучасна Київщина? Яким ви бачите майбутнє Київщини? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Оголошення теми та мети уроку Сучасна Київщина – наш рідний край – яскрава сторінка становлення нашої держави, один із найважливіших регіонів України. За свою історію вона зробила неоціненний внесок у розвиток світової цивілізації, стала основою розбудови не тільки української держави, а й усієї слов’янської спільноти. Київщина – край, багатий на культурну спадщину попередніх поколінь, на цінності археологічного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового і художнього значення, які є скарбницею української культури. Саме на цій землі протягом віків відбувалися важливі історичні події, в яких вигартувався український народ, сформувалися засади і традиції української державності. Київщина дала Україні та світові багатьох славетних людей, талант і праця яких збагатили надбання цивілізації. ІУ. Сприйняття та усвідомлення матеріалу
Київщина – край, що має глибоке і давнє коріння. Якщо Київ вважають серцем України, то Київщина – це її душа. Київська область як адміністративно-територіальна одиниця сформувалася в лютому 1932 р. Розташована на півночі в басейні Середнього Подніпров'я в зоні Полісся і лісостепу. Більша частина області знаходиться на Правобережній Україні. На заході вона межує з Житомирською, на південному заході – з Вінницькою, на сході – з Чернігівською і Полтавською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі з Гомельською областю Білорусі. Знайомство з Київщиною дає можливість побувати в історичному минулому України. Давню історію Київського регіону засвідчують родові поселення мисливців часів палеоліту (20-15 тис. років тому) на території Києва, Фастова й села Добраничівки. Нині в с.Добраничівка діє археологічний музей, у якому зберігаються господарсько-побутові комплекси, до яких належать житло, знаряддя праці та речі побуту первісних людей. Відомо понад 120 поселень та могильників доби міді (IV-III тис. до н.е.) і бронзи (ІІІ-І тис. до н.е.), залишених різними групами племен. На території Середнього Подніпров'я, що заселялася скіфами-орачами, виявлено близько 90 городищ, поселень та курганних могильників VIIІ-VII ст. до н.е. Найбільш значні з них – Трахтимирівське, Хотівське і Ходосіївське городища та кургани Переп'ятиха і Переп'ят поблизу сіл Мар'янівки і Фастівця, згадані в літописі під 1151 р. Територія Київської області є частиною тих земель, де в І тис. н.е. сформувалося ядро великого східно-слов'янського етнічного масиву. Біля сіл Зарубинців та Черняхова археолог В.В. Хвойка вперше дослідив могильники, що дали назву давньослов'янським археологічним культурам – зарубинецькій (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.) та черняхівській (ІІ – IV ст н.е.) Знайдені пам'ятки мідного віку недалеко від с. Трипілля засвідчили про існування своєрідної трипільської культури (VI-III тис. до н.е.). Трипілля – одне з найяскравіших культурних явищ в історії первісного суспільства всієї Європи, а досліджені знахідки є найбільшими з археологічних відкриттів ХХст. Пам'ятки трипільської культури досліджуються вже 110 років у селах Щербаківка, Халеп'я (урочище Коломийщина), Верем'я, Чапаївка, Казаровичі, Нові Безрадичі, Гребені, Балико-Щучинка, Улянки (урочище Ріпниця) та в м. Ржищів. Київщина – центр давньоруської княжої держави – Київської Русі. Літописні міста Київ, Вишгород, Чорнобиль, Коростень, Переяслав, Білгород, Юр'єв, Богуслав, Овруч, Житомир, Треполь, Халеп, Василів, Витачів, Заруб свого часу стали визначними центрами могутньої держави, що мала значний політично-економічний та культурний статус у Європі. З пам'яток давнини в населених пунктах області з княжих часів збереглися частини фундаменту величного храму Святих Бориса і Гліба (ХІ ст.) у Вишгороді, Дванадцяти Апостолів (ХІІ ст.) у с. Білогородка, Єпископський палац (ХІ ст.), Церква Володимира Мономаха (ХІ ст.) у Переяславі-Хмельницькому. З Київщиною пов'язані: геніальний твір "Слово о полку Ігоревім", написаний одним із учасників боїв з половцями біля Переяслава 1187р., у якому вперше згадується слово "Україна"; перший твір з історії ранніх слов'ян та Давньої Русі чернеця-літописця Нестора "Повість временних літ"; епічні думи часу боротьби проти турецько-татарських поневолювачів "Хмельницький і Барабаш", "Іван Богун", "Самійло Кішка", "Маруся Богуславка"; народні історичні пісні про гайдамацьких ватажків Максима Залізняка, Микиту Швачку, Семена Палія, Івана Бондаренка. У часи національно-визвольної війни (XVI-XVII ст.) згадки про Київщину зустрічаємо в подорожніх записках європейських дипломатів і мандрівників, в універсалах та документаціях цієї доби, у козацьких літописах. Київський регіон тісно пов'язаний із життям та діяльністю таких героїв, як Богдан Хмельницький, Іван Богун, Максим Кривоніс, Морозенко. Кінець XVII – початок XVIII ст. – це період Гетьманщини. У цю пору розквітли мистецтво, наука, освіта не тільки в Києві, а й в інших містах. Особливо за часів правління гетьмана Івана Мазепи (1687-1709). Саме цей час характеризується новітнім явищем культури - "українське бароко", що втілилося в архітектурі, літературі та музиці. Твори великого українського філософа Григорія Сковороди, який у 1753 р. був викладачем колегіуму в м. Переяславі, засвідчили новий рівень філософської думки України та літератури. Чудовою гармонією та виразністю вражають пам'ятки архітектури XVIII-XIX ст. – собори і храми, палаци, садівні будинки в Білій Церкві, Переяслав-Хмельницькому, Яготині, селах Нещерові Обухівського району, Томашівці Фастівського району. Перлинами архітектури називають церкву святих Антонія і Феодосія із дзвіницею у Василькові, Вознесенський собор із дзвіницею у Переяславі, Миколаївську церкву в Білій Церкві, церкву Святого Миколая і Свято-Георгіївську церкву в Баришівському районі. Після війни 1812 р. Київщина стала потужним осередком руху декабристів в Україні. Декабристський рух сприяв виникненню в Україні таємних політичних об'єднань. Серед них помітну роль відігравало Кирило-Мефодіївське товариство (1845-1847). У середині ХІХ ст. на Київщині прискорився процес відмирання феодально-кріпосницької системи, розвивалась промисловість. Проводилися великі ярмарки в Ставищах, Сквирі, Богуславі. Центром гончарства і виробництва художньої кераміки в той час було село Дибенці на Богуславщині, а також Межигір'я, Обухів, Васильків, Трипілля, Ржищів. Особливо інтенсивно зростала цукрова промисловість. Нові жертви принесла Друга світова війна. 21-24 вересня 1943 р. 3-я гвардійська армія генерала П. Рибалка форсувала Дніпро. У боях загинуло близько 250 тис. бійців. 3-13 листопада 1943 р. успішно проведено наступальну операцію радянських військ 1-го Українського фронту в районі Нових Петрівців й Лютежа, у результаті яких 6 листопада 1943 р. звільнено Київ. Київщина ХХ ст. – свідок нашої покути та прозріння. У бою біля залізничної станції Крути в 1918 р. полягло 300 київських студентів; пам'ятники та меморіали жертвам голодомору, встановлені в містах та селах області, засвідчують правдиву історію українського народу в 1932-1933 рр.; биківнянський ліс – місце пам'яті тисячі жертв більшовицької системи
Нинішня Київщина налічує близько 6000 пам'яток культурної спадщини. 2010 археологічних пам'яток області занесено до Реєстру нерухомих пам'яток, вісім міст області віднесено до міст Всеукраїнського історичного значення. У переліку пам'яток Київщини є 24 пам'ятки національного значення, серед яких велика кількість культових споруд XVI-ХІХ ст. палаців, архітектурних споруд, парків. Загальна площа території об'єктів природно-заповідного фонду в області становить 80 тис. га, а їхня кількість наближається до 133. Упродовж багатьох десятиріч в області формувалася система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї-заповідники ("Битва за Київ в 1943 році" та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв із 17 філіями та 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музеї.
Сьогодні Київщина – одна з провідних областей незалежної української держави. Економічний і соціальний розвиток нашого краю, добробут її жителів, розвиток талантів і обдарувань дітей та юнацтва – все це у полі зору відомих державних діячів області. На сьогоднішній день у регіоні зроблено багато. Проаналізувавши результати розвитку Київщини, головою Київської обласної державної адміністрації А.Й. Присяжнюком визначено важливі пріоритети і запропоновано 50 соціальних та інвестиційних проектів. Всі ініціативи спрямовані на розвиток області, зокрема економіки, інфраструктури, аграрного комплексу, науки, освіти, охорони здоров'я, зростання ефективності та стабільності соціального захисту, покращення добробуту населення. Особливу увагу слід звернути на соціальні проекти, а саме: «Дім-автобус-школа», «Кожній дитині – родину», «Інтернет у кожній школі», «Альтернативна енергія», «100 закладів культури і мистецтв» та «Київщина – спортивна гордість України». Завдяки успішній співпраці влади і громади за два з половиною роки Київщина стала лідером за показниками соціально-економічного розвитку України, а саме:
За період 2010-2012 років у галузі освіти області:
Закуплено:
Отже, за цей час вже багато зроблено. Найголовніше – закладено фундамент економічного зростання Київщини та добробуту кожної родини. У. Узагальнення знань
Метод мозкового штурму. Робота у групах. Представлення результатів роботи у довільній формі. 1 група – «Київська область на історичній карті України»; 2 група – «Соціально-економічний розвиток області – основа добробуту її жителів»; 3 група – «Люди – гордість землі Київщини».
УІ. Підсумок уроку Таким чином, територію Київської області називають "серцем" України, бо тут знаходиться її багатовіковий політичний і культурний центр — столиця м. Київ. Багато поселень відомі з літописних часів — Вишгород, Чорнобиль, Коростень, Овруч, Житомир, а міста й містечка південної Київщини славні своєю козацькою історією — перша гетьманська столиця Трахтемирів, полкові міста Канів, Черкаси, Корсунь, Біла Церква, Умань, Чигирин. Біля останнього знаходиться с. Суботів — колишній хутір і резиденція Б. Хмельницького. У с. Моринці Черкаської області народився Тарас Шевченко, а в м. Канів на Чернечій горі над Дніпром знаходиться його могила. Місто Новоград-Волинський — батьківщина Лесі Українки. Київщина – неповторний і мальовничий куточок України. Велич і краса цього краю, омитого могутніми водами Дніпра вражаюча. Смарагд заквітчаних лугів, блакить озер і річок у всі віки вабили погляди славних князів і полководців: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Івана Мазепи, сприяли розквіту мистецької сили талановитих творців: архітектора Степана Ковніра, поета, автора Державного гімну Павла Чубинського, художниць Катерини Білокур і Марії Приймаченко, майстра слова Івана Драча, , видатної поетеси Ліни Костенко. Символи Київської області Герб Ки́ївської о́бласті — святий Юрій Змієборець у золотому обладунку на синьому щиті. Карта сучасної Київської області Додержавний період (V-ІХ ст.) Київська Русь (ІХ-ХІІ ст.) Роздроблення Русі і суспільно-політичний лад у ХІІ-ХVІІ ст., національно-визвольна війна (XVI-XVII ст.) Гетьманщина (ХУІІ-ХУІІІ ст..) Боротьба за українську державність 1917-1920 рр., коли національні сили – Центральна Рада, Директорія, гетьман П. Скоропадський прагнули незалежності України і втратили її у боротьбі із більшовиками Радянський період (УРСР у складі СРСР з 1922 р. до 1991 р.) Розбудова незалежної суверенної Української держави |
АНКЕТА інвестиційної пропозиції території №6 З північного боку територія складів “Снек-експорт”. З східного боку територія підприємства “РайДРСУ”. З |
АНКЕТА інвестиційної пропозиції території №7 З північного боку територія складів “Снек-експорт”. З східного боку територія підприємства “Райагробуд. З |
5 ІНСТИТУТ ТЕРИТОРІЇ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Як зазначалося в попередній лекції, для держави, як суверенного суб’єкта міжнародного права територія є одним з основних її атрибутів... |
Записана на дошці Навчальна: обговорити складові успіху; на прикладах відомих людей показати шлях до успіху; до здійснення мети; розширити знання учнів... |
2. Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку Звичайно, якщо методи адекватні досліджуваній проблематиці — це ще не гарантує успіху, але збільшує шанси дослідника вийти на позитивний... |
Створення ситуації успіху в навчанні географії «Він може!» повинен нагадувати колектив. «Я —. можу!» повинен повірити в себе учень». Отже, успіх в навчанні єдине джерело внутрішніх... |
Anonymous male narrator b. 1918 in a village of 529 families and... Бід.: На Україні, Київщина, Корсун'щина. Славне місто Корсунь, де Богдан Хмельницький зробив велику поразку князеві Потоцькому |
Фольклорні матеріали до уроків з теми «Усна народна творчість» Київщина – земля прекрасна і багата не лише родючими полями і трудящими людьми,а й надзвичайним розмаїттям усної народної творчості.... |
Дата (рік, місяць, число) Підприємство за ЄДРПОУ Територія за СПАТО |
ТЕМА: Україна. Загальні відомості. Географічне положення. Клімат. Територія. Населення |