Економіко-математичні моделі та інформаційні технології в дослідженнях соціально-економічних проблем. (Оцінка та прогнозування розвитку людських ресурсів). Анотація

КО88 Економіко-математичні моделі та інформаційні технології в дослідженнях соціально-економічних проблем. (Оцінка та прогнозування розвитку людських ресурсів). Анотація. Дослідження людських ресурсів завжди актуальні, оскільки їх розвиток відбувається практично безперервно. Вирішенню питань оцінки, розвитку і зміцнення людської складової продуктивних сил присвячена дана робота. Особо виділений шлях відтворення населення – рееміграція. Researches of human capitals are always actual, as their development takes place practically continuously. This work is devoted the decision of questions of estimation, development and strengthening of human constituent of productive forces. The especially selected way of recreation of population is reemigration. Ключові слова: математичне моделювання, рееміграція, продуктивні сили, людські ресурси. Вступна частина. Сучасні науковці головним позитивним фактором «заробітчанства» вважають надходження до України міграційного капіталу, тому, що він є капітальними інвестиціями в розвиток економіки України. Але автор не згоден з цим, бо перш ніж почати участь в відтворювальному процесі виробництва та його розширенні, ці кошти спричиняють підвищення рівня інфляції. Також кошти, які надійшли з закордону, не інвестуються в наукомісткі високотехнологічні сфери економіки країни, а витрачаються на придбання товарів народного споживання, більшість яких або імпортується, або виробляється в Україні з матеріалів (складових), що завозяться з-за кордону. На думку автора, надходження міграційного капіталу до України лише тимчасово покращує соціально-економічне становище в країні. Реальну вигоду від нього отримує країна на території якої працюють українські мігранти, бо в економіці цієї країни задіяна дешева якісна робоча сила, відповідно збільшується реальний обсяг ВВП, збільшується державний бюджет та реалізуються програми соціально – економічного розвитку для покращення рівня життя громадян цієї країни. За оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України мігранти заробляють від 4,7 до 7,5 млрд. дол. США (відповідно 7% від ВВП). Якщо порівняти розмір сукупної заробітної плати (основної та додаткової) за 2006 рік та розмір ВВП, то стає зрозуміло, що кожна гривня заробітної плати принесла 2,6 гривні ВВП [1]. Тобто Україна тільки в 2006 році втратила 98,5 млрд. грн. ВВП (18% від ВВП за 2006 рік). Проаналізувавши світовий досвід, можна зробити висновки, що майже всі розвинуті країни мають програму стимулювання рееміграції: Франція, Нідерланди, Швейцарія, Фінляндія, Німеччина, Канада, США, Японія, Ірландія, Австрія та ін. Вирішенням проблем, пов’язаних з переміщенням людських ресурсів, з трудовою міграцією в Україні, займаються Б. Довжук, О. Варецька, Т. Романюк, М. Стасюк, В. Крючковський, О. Заклекта, О. Шиманська. Розробка програм соціально-економічного розвитку регіонів і, відповідно, забезпечення зайнятості населення є основою наукових робіт В. Афанасьєва, І. Губенка, В. Дехтяренка, О. Кирилової та іншіх науковців. Наукові надбання провідних учених є досить важливим вкладом в економічну науку, але, як показує практика, окремі проблеми теоретичного та прикладного характеру не дістали належного вирішення і залишаючись методично незабезпеченими, потребують вирішення. Зокрема відсутня спрощена система оцінки розвитку людських ресурсів, яка би на відміну від інших, враховувала інтенсивність відтоку людських ресурсів, міграційних та рееміграційних процесів. Програма стимулювання рееміграції має бути специфічною для кожного з регіонів нашої країни, але автор виділяє два блоки, що носять узагальнений характер: прогнозування ситуації в регіоні щодо стану та розвитку людських ресурсів та прогнозна і фактична оцінка заходів програми стимулювання рееміграції. Саме тому, метою даної роботи є формування двох блоків програми стимулювання рееміграції: математичної моделі, що дозволить оцінити та спрогнозувати розвиток людських ресурсів та системи оцінки впровадження програми стимулювання рееміграції. Для досягнення поставленої мети автором було вирішено ряд завдань: 1) побудована математична модель оцінки розвитку людських ресурсів з врахуванням приросту імміграції та рееміграції; 2) розроблені коефіцієнти оцінки впровадження заходів програми стимулювання рееміграції. Поставленні завдання були вирішені автором за допомогою наступних економічних методів: 1) за допомогою методів математичного моделювання побудована модель оцінки розвитку людських ресурсів з врахуванням приросту імміграції та рееміграції; 2) за допомогою методів фінансового аналізу розроблені коефіцієнти оцінки впровадження програми стимулювання рееміграції. Основна частина. Очевидно, що вирішення різних країн імплементувати рееміграційну стратегію в національне законодавство, зовнішній і внутрішній політичний курс пов'язано з різними причинами, обумовленими історичними особливостями розвитку кожної конкретної країни. Так, для одних держав повернення співвітчизників (збирання нації) - це державоутворююча ідея, яка давно і глибоко проникла в національний менталітет і без якої немислима національна культура і національна ідентичність. Для інших держав - це спосіб вирішення демографічних проблем, які сприймаються через призму необхідності збереження чисельності певної етнічної групи, її мови, домінуючої релігії і культури в цілому. У цих країнах концепція повернення співвітчизників грає роль фільтру, який повинен відсівати з імміграційного припливу осіб, небажаних з точки зору регіону (країни) їх походження, певного віросповідання і етнічної приналежності. Для третіх повернення співвітчизників - це спосіб вирішення демографічних проблем, які неминуче спричиняють проблеми не стільки культурного, скільки економічного характеру: збільшення витрат держави на соціальне забезпечення пенсіонерів, дефіцит робочої сили на ринку праці і так далі. Для четвертих держав концепція повернення співвітчизників - це інструмент акумуляції інвестиційно-фінансових і науково-технологічних ресурсів діаспори для прискорення економічного розвитку країни. Нарешті, для п'ятих держав концепція «повернення співвітчизників» є елементом офіційної ідеології, направленої на обґрунтування певних геополітичних вимог на приєднання або прямий контроль територій, де проживають так звані співвітчизники. В будь-якому разі, в Україні програми рееміграції не існує. Це є досить дивним, як для країни в якій від’ємне значення міграційного міждержавного приросту спостерігалось майже п'ятнадцять років і лише останні п’ять років спостерігається позитивний міграційний приріст.Подібна програма має складатися з двох блоків: пасивного та активного (рис. 1). Рис. 1 Формування бюджетів фінансування для впровадження програми стимулювання рееміграції Блок пасивних заходів призначений для стимулювання повернення емігрантів, які поїхали навчатися, працювати за запрошенням, працівників з досить дефіцитними для України професіями тощо. Блок активних заходів призначений для людей, що працюють за кордоном та вже мають певний капітал. Перед такими мігрантами стоїть вибір, або залишатися за кордоном та намагатися перевезти свою сім’ю, або повертатися на батьківщину та вкладати зароблені кошти в економіку своєї країни. Для їх повернення мають бути складені відповідні умови. Однією з умов на думку автора має бути створення мігрантоорієнтованих підприємств. Метою створення мігрантоорієнтованих підприємств – є стимулювання рееміграції на міждержавному рівні, стимулювання трудової мобільності населення і оптимізація перерозподілу трудових ресурсів між регіонами на державному рівні та залучення високоякісної кваліфікованої робочої сили в економічну діяльність підприємств регіону – на регіональному рівні. Слід зауважити, що досить ефективним для нашої країни вданий скрутний час буде розробка такої програми стимулювання рееміграції яка дозволить за певний період часу стати самоокупною і покривати бавить фінансування пасивних заходів. Коефіцієнти оцінки ефективності такої програми наведені в табл.. 1. Таблиця 1. Коефіцієнти оцінки впровадження програми стимулювання рееміграції, механізму стимулювання мобільності людських ресурсів Назва коефіцієнта Формула коефіцієнтів оцінки загального впливу заходів 1 2 Коефіцієнт ефективності впровадження заходу (коефіцієнт рентабельності) , де ПРі – прибуток отриманий від впровадженого і-го заходу; ВВПр – загальний обсяг виробленої продукції, наданих послуг, виконаних робіт в регіоні. 1 2 Коефіцієнт зростання загального обсягу виробленої продукції, наданих послуг, виконаних робіт в регіоні , де ∆ ВВПр – приріст загального обсягу виробленої продукції, наданих послуг, виконаних робіт в регіоні за рахунок пропонованих заходів (∑∆Ді); ВВПр0 – загальний обсяг виробленої продукції, наданих послуг, виконаних робіт в регіоні Коефіцієнт зростання чисельності зайнятих за рахунок прибулих в регіон мігрантів , де ∑Мі – кількість мігрантів залучених з інших регіонів країни в економіку даного регіону; ЗЧ0 – загальна чисельність зайнятого населення регіону. Коефіцієнт зростання чисельності зайнятих за рахунок створення мігрантоорієнтованих підприємств , де ∑ММі – кількість мігрантів залучених з інших регіонів країни на мігрантоорієнтовані підприємства; ЗЧ1 – загальна чисельність зайнятого населення регіону за поточний період. Коефіцієнт зростання чисельності зайнятих за рахунок прибулих в регіон реемігрантів , де ∑РМі – кількість реемігрантів залучених з інших регіонів країни в економіку даного регіону; ЗЧ0 – загальна чисельність зайнятого населення регіону за попередній період, до впровадження заходу. Коефіцієнт збільшення надходжень до державного бюджету , де ∆Пді – сума приросту податкових відрахувань до державного бюджету підприємством після впровадження заходу; ЗПд0 – загальна сума податкових відрахувань до державного бюджету мігрантоорієнтованими підприємствами за попередній період Коефіцієнт збільшення надходжень до місцевого бюджету , де ∆Пмі – сума приросту податкових відрахувань до місцевого бюджету підприємством після впровадження заходу; ЗПм0 – загальна сума податкових відрахувань до місцевого бюджету мігрантоорієнтованими підприємствами за попередній період Коефіцієнт зростання чисельності зайнятих за рахунок створення мігрантоорієнтованих підприємств , де ∑РММі – кількість реемігрантів залучених з інших регіонів країни на мігрантоорієнтовані підприємства; ЗЧ1 – загальна чисельність зайнятого населення регіону за поточний період. Коефіцієнт збільшення фонду оплати праці , ∑∆ФОПі – загальний приріст фондів оплати праці мігрантоорієнтованих підприємств після впровадження заходу в регіоні; ФОП0 – сукупний фонд оплати праці регіону до впровадження заходу Коефіцієнт збільшення відрахувань на заходи соціального страхування від фонду оплати праці , ∑∆ССі – загальний приріст відрахувань на заходи соціального страхування мігрантоорієнтованих підприємств після впровадження заходу в регіоні; ЗСС0 – загальна сума соціальних відрахувань. З одного боку розробка та впровадження ефективної програми стимулювання рееміграції не викликає сумніву, але з іншого реемігранти, що повернуться і не будуть задіяні на мігрантоорієнтованих підприємствах можуть спричинити дисбаланс робочої сили на ринку праці і викликати нову хвилю міграції, «виштовхнути» вже існуючих працівників. Відповідно виникає гостра необхідність в узгодженні дії програми та тенденцій розвитку людських ресурсів. Тому розробка такої програми має базуватися на основі прогнозних показників щодо розвитку людських ресурсів країни. Стимулювання рееміграції, з одного боку, може дозволити вирішити демографічні проблеми, які неминуче спричиняють проблеми культурного та економічного характеру, акумулювати інвестиційно-фінансові і науково-технологічні ресурси реемігрантів для прискорення економічного розвитку країни, а з другого, може спричинити суттєвий дисбаланс на ринку праці та підвищити рівень конкуренції на ньому. Для усунення вказаних суперечностей автор пропонує просту але достовірну математичну модель оцінки розвитку людських ресурсів в часі, що дасть змогу моделювати певні ситуації на ринку праці при поверненні в країну певної кількості реемігрантів або суттєвому (агресивному) відтоку робочої сили за кордон. Крок 1 – формування загальної моделі розвитку людських ресурсів. Людські ресурси мають багато характеристик, але припустимо зведення всіх характеристик до загальної одиниці виміру, це дозволить провести математичне дослідження. Найпростішу модель, що характеризує розвиток людських ресурсів у часі можна представити наступним чином: R(t+∆t) = R(t) + Rr (∆t) –Rv (∆t) = R(t) + ∆R, (1) де R(t) - стан людських ресурсів за якісними і кількісними характеристиками в момент t; R(t+∆t) - стан людських ресурсів за якісними і кількісними характеристиками в момент t+∆t; Rr (∆t) – розмір відновлених людських ресурсів за період ∆t; Rv (∆t) - розмір зменшення людських ресурсів за період ∆t. Відповідно ∆R = Rr (∆t) –Rv (∆t) (2) Rr (∆t) залежить від наявних людських ресурсів R та періоду ∆t, за який проводиться їх аналіз. Відповідно формула розрахунку приросту людських ресурсів буде мати вигляд: Rr (∆t) = f (R, ∆t). (3) Зрозуміло, що Rr (∆t)=0, якщо одна із складових функції дорівнює 0. Найпростіша функція, що описує таку залежність між компонентами є їх добуток. Тому можна вважати, що Rr (∆t) = Ккр1 *R * ∆t (4) де Ккр1 – корегуючий коефіцієнт, необхідний для досягнення тотожності. Аналогічно можна визначити Rv (∆t): Rv (∆t) = Ккр2 *R * ∆t (5) Тоді ∆R = Rr (∆t) –Rv (∆t) = Ккр1 *R * ∆t - Ккр2 *R * ∆t = R * ∆t (Ккр1 - Ккр2) = R * ∆t * Ккр3 (6) або Ккр3 = Ккр1 - Ккр2 (7) Крок 2 – розробка математичної моделі розвитку людських ресурсів в умовах соціально-економічної кризи Рівняння (6) описує природний розвиток людських ресурсів за ідеальних умов, для того щоб оцінити їх розвиток за умови соціально-економічної кризи необхідно ввести величину Rім (величину, що характеризує відтовк людських ресурсів за кордон, тобто характеризує повальну імміграцію). Відповідно рівняння (6) прийме вигляд ∆R = R * ∆t * Ккр3 - Rім (8) Зрозуміло, що залежить від трьох факторів: часу - ∆t, характеристики людських ресурсів R та Рк – рівня кризового становища в регіоні, країні. Відповідно Rім = f(R, ∆t, Рк). (9) Як і в загальній моделі, найпростішим зв’язком між складовими Rім може бути добуток. Тобто Rім = R * ∆t * Рк * Ккр4. (10) Відповідно рівняння (8), що описує розвиток людських ресурсів під час соціально-економічної кризи, має вигляд ∆R = R * ∆t * Ккр3 - R * ∆t * Рк * Ккр4 (11) Крок 3 – розробка математичної моделі розвитку людських ресурсів в з урахуванням рееміграційної складової Опишемо ситуацію, коли рееміграційні процеси починають діяти, а відповідно на ринку праці з’являються людські ресурси, що конкурують з вже існуючими (реемігранти, найчастіше, мають більший досвід, досвідченіші та володіють іноземною мовою на високому рівні). Відповідно відбувається конкуренція між одним і тим самим типом ресурсів. Тоді в рівнянні (11) Рк можна замінити на R і отримати ∆R = R * ∆t * Ккр3 – R2 * ∆t * Ккр4 (12) Зрозуміло, що в силу своїх особливостей процес розвитку людських ресурсів є безперервним, відповідно функція R(t) – максимально наближається до безперервної за умови, що ∆t має незначну величину. Відповідно до всього вищезазначеного, можна сказати, що R(t) може диференціюватися [2, 3]. Це дає нам право розділити оби дві частини рівняння (12) на ∆t, за умови, що ∆t→0. Межа першої частини рівняння – це її похідна, а межа другої частини рівняння (за умови, що ∆t→0, а Ккр3 * R не залежить від ∆t) дорівнює її величині. Інакше отримуємо диференціальне рівняння: dR/dt = Ккр3 * R – Ккр4 * R2. (13) Проводячи операцію інтегрування рівняння (13), а потім потенціюя результати інтегрування, отримуємо: R(t) = R0 (14) Математична модель (14) дозволяє прогнозувати значення R(t) в будь-який момент часу. Висновки На думку автора, збереження та розвиток людських ресурсів, примноження та ефективне використання людського капіталу є основним завданням будь-якої держави, саме тому програма стимулювання рееміграції має бути побудована в Україні, але для того, щоб потік реемігрантів не викликав дисбаланс робочої сили на ринку праці в умовах сучасної кризи необхідно прогнозувати розвиток людських ресурсів і на базі отриманих результатів розробляти стимулюючи заходи, саме це дозволить зробити пропонована модель. Розробка прогнозної моделі розвитку людських ресурсів описана формально. Тому для подальшої детальної розробки моделі необхідне визначення якісних та кількісних характеристик людських ресурсів, розробка механізму оцінки даних характеристик та побудування системи інтегральних показників, за допомогою яких можна представити значення R(t). Доцільним буде розробка документообігу, форми звітів, програмного забезпечення для прискорення обробки інформаційних даних та здійснення прогнозів. Список літератури 1. А. Гайдуцький Міграція капіталу в Україні: прихована реальність. // Дзеркало тижня. – 2007 – 21-24 квітня. 2. Головина О.Д., Потехин И.П. Основные направления государственного регулирования научно-технического развития / О.Д. Головина, И.П. Потехин // Ижевск: Изд-во Института экономики и управления УдГУ. 2000г. - 180 с. 3. Головина О.Д. Производительность, эффективность и продуктивность труда // Известия Академии труда и занятости. — Ижевск. 1998. — С. 34-41.

Схожі: