Історико-культурний заповідник «Буша» (2000 р.), с. Буша Державний історико-культурний заповідник “Буша” єдиний заповідник у Вінницькій області. Він був

Історико-культурний заповідник «Буша» (2000 р.), с. Буша Державний історико-культурний заповідник “Буша” — єдиний заповідник у Вінницькій області. Він був створений за ініціативою місцевих органів влади згідно з Постановою Кабінету Міністрів України у серпні 2000 року. Заповідник є культурно-просвітницьким, науково-дослідним закладом, що забезпечує вивчення, охорону, реставрацію і використання історико-культурної спадщини регіону і довкілля.  Основними завданнями заповідника є:  1. Охорона закріплених за заповідником об’єктів та пов’язаних із ними територій, творів монументального, образотворчого, декоративного і прикладного мистецтва, забезпечення належного використання пам’яток археології, містобудування та архітектури, реставрації пам’яток.  2. Проведення пам’яткоохоронної, науково-дослідницької, культурно-освітньої та інформаційної роботи . Заповідник площею 6,68 га створено на основі комплексу об’єктів культурної спадщини. На території заповідника знаходяться дві пам’ятки національного значення: скельний храм ІІ—V—ХVІ ст., підземні ходи та оборонна фортеця ХVІ—ХVІІ ст., а також багатошарові поселення трипільської, скіфської, пеньківської та давньоруської культури, середньовічне кладовище.  Окрасою заповідника є парк кам’яної скульптури під відкритим небом, у якому нараховується 160 скульптур. Скельний монастир (1814), с. Буша Найкоштовніша оздоба с. Буші (Ямпільський район), одна з найунікальніших пам'яток української історії — дохристиянська культова споруда — висічений у скелі дохристиянський храм V–ХVІ ст. з унікальним художнім рельєфом. Деякі вчені переконані, що йому уже понад п’ять тисяч років. Розташований храм на правому березі річки Бушанки на відстані 1 км від злиття з річкою Мурафою. Пам’ятка знаходиться на висоті 20—25 м над рівнем річки в смузі піщаних скель. Створена природним фактором і діяльністю людини.  Скельний храм... Про що він хоче нам розповісти? Яку таємницю зберігає? Піднявшись кам’яними сходами, людина потрапляє в інший світ. Надійно зберігають таємницю храму тисячолітні скелі. Олень, півень на сухому дереві і людина навколішках... Який майстер залишив для нас цей витвір? Про що намагався розповісти? І що знаходиться в чаші, яку людина тримає в руках? Олень — священна тварина стародавніх слов’ян, півень — птах, який супроводжує душі людей в ірій. І ромб — символ родючості. Усе це, безумовно, свідчить про належність храму до часів язичницької доби в історії людства.   Відкрив цей храм місцевий поміщик Ромуальд Вівсяний у 1814 році. Маємо завдячувати йому тим, що зберіг нескельні малюнки наших предків, занурені в таку фантастичну глибину віків, що вони здаються творінням самого Бога. Не дивно, що люди навколишніх сіл часто їдуть сюди, щоб не тільки подивитись на загадковий настінний тайнопис, а просто побути тут — люди вірять у цілющу терапію каменів і передають із уст в уста перекази кому, коли і як саме допомогло.  Музей образотворчого мистецтва, м. Ямпіль Музей створено у травні 1986 р. Фондова збірка музею нараховує понад 2 000 предметів. Щорічна кількість відвідувачів - майже 9 000 осіб. Гордістю музею є зібрання творів сучас-них українських худож-ників, колекція жіночого і чоловічого одягу, міне-рали В. Афанасьєва, нумізматична колекція В. Льови. В музейній експозиції представле-но вироби традиційних ремесел Ямпільщини: вишивки, писанки, ви-тинанки сіл Клембівки, Дзигівки, Цекинівки, Писарівки, Довжка та ін. Щороку на базі музею проводиться виставка-практикум з писанкарства "Передвеликодні турботи", під час якої майстри і початківці виготовляють писанки, мальованки. Проходять музичні та поетичні творчі вечори, працює колектив подільської вишивки "Солов'їні вічка". Урочище «Гайдамацький яр», с. Буша Гайда́́мацький Яр — урочище, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Розташований у Ямпільському та Чернівецькому районах Вінницької області. Площа 96 га. Статус з 1975 року. Охороняється мальовничий яр у долині річки Бушанки (ліва притока Мурафи). На заліснених крутосхилах поширені численні денудаційні форми рельєфу у вигляді пісковикових останців — скелі «Гриб», «Баран», «Висяча», «Гайдамацька» (з печерою) та інші скелі. Уздовж долини — дубово-грабові насадженнями на крутих схилах. Миколаївська церква (XVIII-XIX ст.), м. Ямпіль Свято-Миколаївська церква в Ямполі побудована в 1770 р. у вигляді католицької каплиці з окремою дзвіницею. У 1862 р. побудований купол, із заходу прибудована кам'яна дзвіниця, зроблений залізний дах. Зараз церква Св. Миколи належить УПЦ МП. Головна святиня - ікона Геннадія Ямпольского.

Схожі: