|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Гасіння пожеж з покрівлею великих площ194. У разі пожеж покриттів великих площ можливі: - швидке поширення вогню порожнинами і нижніми поверхнями покриттів, а також виділення великої кількості диму; - проведення трудомістких робіт з розкривання; - велика віддаленість осередків пожежі від зовнішніх входів до будівлі. 195. Під час гасіння пожежі покриттів великих площ стволи необхідно подавати на гасіння і захист у двох напрямах: усередину будівлі і на покриття. 196. Під час гасіння покриттів великих площ КГП зобов’язаний: - ліквідацію горіння знизу проводити стаціонарними і переносними лафетними стволами і стволами “А”, а на покритті - стволами “А”, “Б” та пінними стволами; - забезпечити зняття напруги з електромереж та електрообладнання, які знаходяться під покриттям, що горить; - для захисту конструкцій даху, обладнання в приміщеннях приводить у дію АУПГ; - враховувати за наявності протипожежних вогнестійких зон можливість переходу вогню як під зоною, так і по даху; - створювати розриви у покритті у разі швидкого поширення вогню. Як вихідний рубіж використовувати вогнестійкі зони, протипожежні стіни, зосереджуючи у цих пунктах необхідну кількість стволів. 3 Гасіння пожеж у будівлях з металевими конструкціями з використанням горючих полімерних утеплювачів 197. У разі пожеж у будівлях і спорудженнях з металевих конструкцій з горючими утеплювачами (пінополістирол, пінополіуретан тощо) можливо: - швидке та приховане поширення вогню по полімерному утеплювачу усередині стінових і покрівельних панелей; - утворення нових осередків пожежі усередині будівлі від полімерного утеплювача та бітуму, що горять; - деформація і обвалення покриття та інших незахищених металевих конструктивних елементів. 198. Під час гасіння пожежі необхідно подавати стволи у декількох напрямах: - усередину будівлі - для охолодження несучих конструкцій покриття, колон нижнього пояса, покрівельних панелей, а також на гасіння осередків усередині будівлі і на захист матеріальних цінностей; - на покриття будівлі - для гасіння і попередження поширення вогню по всій площі з одночасним прорубуванням прорізів для видалення диму і зниження температури, а також розкриттям покрівельного килиму і влаштовуванням розривів в утеплювачі; - на зовнішню поверхню стін - для охолодження і гасіння стінових панелей з одночасним розкриттям конструкцій і влаштовуванням розривів. 199. У разі гасіння пожеж у будівлях з металевих конструкцій у поєднанні з горючими полімерними утеплювачами КГП зобов’язаний: - гасіння на покритті проводити стволами “А” і “Б”; - охолодження несучих конструкцій покриття, колон нижнього поясу, покрівельних панелей та внутрішніх поверхнях стінних панелей проводити лафетними стволами і стволами “А”; - гасіння осередків пожежі і захист матеріальних цінностей усередині будівлі проводити розпиленою водою зі стволів “Б”; - на гасіння стінових панелей подавати стволи “а”; - враховувати можливість переходу вогню до суміжних секцій і відсіків через пояси в огорожувальних конструкціях, протипожежні стіни і перегородки; - як опорні рубежі під час гасіння пожежі на покритті використовувати світлоаероційні ліхтарі, вентиляційні канали; - після закінчення гасіння пожежі ретельно перевірити стінові і покрівельні панелі з метою ліквідації осередків горіння. Гасіння пожеж у лазнях - саунах 200. Лазні-сауни можуть розміщуватись у підвалах, на поверхах будівель. Вони характеризуються складністю планування, малою кількістю входів та віконних прорізів. 201. Під час пожеж у лазнях-саунах можливі: - накопичення та вибух продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини з наступним викидом гарячих газів; -завалювання конструкцій, велике задимлення та висока температура; - наявність електрообладнання, що знаходиться під напругою; - небезпека падіння особового складу у басейни та торкання гарячих предметів. 202. Під час гасіння пожеж у лазнях-саунах КГП зобов’язаний: - уточнити наявність людей та їх кількість; - знати план-схему приміщень (використати оперативну картку пожежогасіння); - знати місця розташування електрообладнання, парильного відділення, вентиля чи з’єднувальної напівгайки сухотрубу зрошення; - знеструмити електрообладнання; - задіяти систему зрошення парильного відділення; - проводити за можливості попереднє вентилювання приміщень для зниження концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого застосовувати димососи та природні засоби вентиляції, а також подачу повітряно-механічної піни; - обмежити доступ людей до зони можливого вибуху; - евакуювати з суміжних та розташованих вище поверхів людей; - організувати перевірку суміжних та розташованих вище поверхів; - створити резервні ланки (відділення) ГДЗС, озброєні ізолюючими протигазами з масками; - провести інструктаж особового складу ланок ГДЗС про заходи безпеки; - відкривання дверей проводити рятувальними мотузками з безпечних зон, використовуючи при цьому тепловідбивні костюми; - слідкувати за поведінкою конструкцій. Гасіння пожеж у лікувальних, дитячих дошкільних та навчальних закладах 203. Для лікарень, дитячих та навчальних закладів характерні: наявність визначеної категорії людей (хворі, малі діти тощо); велика завантаженість горючими матеріалами; особливий план приміщень, розвинута система вентиляції і кондиціонування повітря, наявність аптек, складів медикаментів, рентгенівської плівки і хімічних реактивів, балонів з газами тощо.; оснащеність спеціальною медичною апаратурою і електрообладнанням. 204. Під час розвідки пожежі у лікарнях, крім виконання основних задач, необхідно встановити: - які заходи вжиті медичним персоналом з евакуації хворих з приміщень, в яких їм загрожує небезпека; - кількість хворих, які підлягають евакуації, і їх транспортабельність, шляхи і черговість евакуації; - кого з медичного персоналу можна залучити до роботи з евакуації хворих і місце їх евакуації. 205. У разі гасіння пожежі у лікарні КГП зобов’язаний: - всебічно оцінити дані розвідки і рекомендації обслуговуючого персоналу, оцінити обстановку і якою мірою вона може впливати на успішну евакуацію хворих; - організувати з урахуванням рекомендацій медичного персоналу порядок евакуації важкохворих (хворих, які на даний час оперуються, знаходяться під наркозом, немовлята, які знаходяться у кувезах), забезпечивши необхідну кількість сил і засобів для рятування людей та захист їх від небезпечних факторів пожежі; - вжити заходів щодо попередження паніки, враховуючи консультації обслуговуючого персоналу, особливо під час роботи особового складу у пологових будинках, нервово-психіатричних і інфекційних лікарнях; - встановлювати, за можливості, пожежні автомобілі та прокладати магістральні рукавні лінії приховано за будівлями, огорожами і т.ін., щоб їх не могли бачити хворі; - не вмикати сигнали “сирена” під час під’їзду до місця виклику; - після евакуації хворих, ретельно перевірити всі приміщення, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхи, якими проводилась евакуація, а від адміністрації лікувального закладу вимагати перевірки наявності хворих (немовлят); - забезпечити захист від проливання води складів медикаментів, аптек, фармацевтичних відділень і обладнання лікувальних кабінетів; - після ліквідації пожежі в інфекційному відділенні організувати санітарну обробку особового складу пожежних підрозділів, керуючись вказівками медичного персоналу. 206. Під час гасіння пожежі у навчальному закладі КГП зобов’язаний: - з’ясувати кількість і рік учнів (студентів); - організувати спільно з вчителями (викладачами) планову і швидку евакуацію дітей, у першу чергу дітей молодшого року; - після евакуації вимагати від керівника (вчителів, викладачів) навчального закладу перевірити учнів (студентів) і ретельно оглянути всі приміщення, особливо задимлені; - забезпечити захист чи евакуацію цінного обладнання; 207. У разі гасіння пожежі у дитячому дошкільному закладі КГП зобов’язаний: - провести евакуацію дітей спільно з обслуговуючим персоналом; - ретельно перевірити, чи не залишились діти у гральних і спальних кімнатах, підсобних приміщеннях, чи немає дітей у шафах, на ліжках і під ними, за занавісками і різними меблями; - після евакуації вимагати від керівника (вихователів) дитячого закладу перевірки наявності дітей. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах 208. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах, особливо у період їх роботи, пов’язано з проведенням складних робіт з евакуації і рятування людей. Під час пожеж на цих об’єктах можливі: - наявність великої кількості людей у залі для глядачів і сценічному комплексі, паніка; - швидке поширення вогню сценою, перехід його до зали для глядачів і на горище, а також поширення пожежі вентиляційними системами, пустотами; - обвалення підвісних перекриттів над залою для глядачів. 209. У разі гасіння пожежі у культурно-видовищних закладах КГП зобов’язаний: - вжити заходів для попередження паніки; - у мінімальний термін організувати і провести евакуацію глядачів з зали, у першу чергу з галерей, балконів. 210. Під час пожежі на сцені КГП зобов’язаний: - стволи подавати на сцену з боку зали для глядачів з одночасним захистом колосників і кишень сцени, а також прорізів у суміжних зі сценою приміщеннях; - протипожежну завісу опустити і охолоджувати її з боку зали для глядачів; - ввести в дію стаціонарні засоби гасіння і захисту (дренчерні та інші установки пожежогасіння, лафетні стволи); - опустити декорації, що вже зайнялися, на планшет сцени; - за умови недостатньої кількості сил і засобів, явною загрозою переходу вогню і диму до зали для глядачів, а також з метою запобігання задимленню відчинити димові люки; - перевірити наявність горіння на горищі зали для глядачів. 211. Під час пожежі у трюмі, зазвичай, застосовують піну, забезпечивши захист планшета сцени з оркестрового приміщення, потім ввести стволи для захисту інших приміщень. 212. У разі горіння колосників перші стволи на гасіння слід подавати з боку сходових кліток. Зовнішніми сходами, пожежними автодрабинами і колінчастими підйомниками подавати стволи на покриття і вводити резервні стволи до приміщення горища над залою для глядачів. 213. Під час пожежі у залі для глядачів: - стволи подавати до осередку пожежі, на захист сцени і горища, потім подавати стволи на захист інших приміщень; - опустити протипожежну завісу і безперервно охолоджувати її; - вжити заходів для захисту підвісної стелі, звертаючи особливу увагу на зниження температури на горищі і на неприпустимість перевантаження стелі; - перевірити вентиляційну систему, за необхідності, розкрити повітропроводи і подати у них стволи; - звертати особливу увагу на захист працюючих від можливого падіння ліпних архітектурних прикрас, різних конструкцій будівель, лебідок тощо. Гасіння пожеж у музеях, виставках, бібліотеках, церквах (у культових релігійних приміщеннях, спорудах) архівних сховищах, приміщеннях обчислювальних центрів та об’єктів зв’язку. 214. Музеї, бібліотеки, книгосховища, виставки, церкви, архівосховища, приміщення обчислювальних центрів та об’єктів зв’язку характеризуються значними об’ємами і площею, складністю планування, відсутністю достатньої кількості входів і віконних прорізів, наявністю металоконструкцій, великої кількості горючих матеріалів і унікальних цінностей. 215. У разі пожежі на цих об’єктах можливі: - скупчення великої кількості людей, паніка; - пошкодження вогнем, димом і вогнегасними речовинами наукових, історичних і художніх цінностей; - деформація незахищених металоконструкцій обвалення 216. Під час гасіння пожежі у музеї, бібліотеці, церкві, книгосховищі, на виставці КГП зобов’язаний: - вжити заходів для евакуації та рятування людей; - з’ясувати у адміністрації місця розташування унікальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, необхідність і черговість їх евакуації; - визначити, які вогнегасні речовини можуть бути застосовані для гасіння; - проводити гасіння пожежі з одночасним захистом матеріальних цінностей від проливання водою; - проводити гасіння пожежі і розбирання конструкцій, зберігаючи експонати і архітектурне оформлення приміщень; - вжити заходів щодо захисту та охорони евакуйованих матеріальних цінностей; - ретельно перевірити порожнини будівельних конструкцій перекриттів, перегородок, вентиляційних і калориферних каналів, прийнявши заходів щодо поширення вогню по них; - зазвичай, застосовувати прогумовані рукава, а на гасіння подавати перекривні стволи “Б”, піну, розпилену воду, вогнегасні порошки, інертні гази. 217. У разі гасіння пожежі у приміщеннях обчислювальних центрів та об’єктів зв’язку КГП зобов’язаний: - з’ясувати у адміністрації місце пожежі, наявність у будинку людей, розташування машинних залів, наукових та матеріальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, чи спрацювала автоматична установка пожежогасіння; - визначити, які вогнегасні речовини можна вводити у дію, зазвичай, застосовувати вогнегасні порошки, інертні гази і піну; - за узгодженням з адміністрацією вживати заходів до відключення силової і освітлювальної мережі, вентиляції; - проводити гасіння пожежі з одночасним захистом ЕОМ та інших матеріальних цінностей від проливання води; - ретельно перевірити порожнину підпільного простору, перекриттів, перегородок, вентиляційних і калориферних каналів, вжити заходів до попередження поширення вогню; - вжити заходів щодо захисту та охорони евакуйованих матеріальних цінностей; - вжити заходів щодо захисту та охорони евакуйованих матеріальних цінностей. Глава 3 Гасіння пожеж у будівлях промислових підприємств. Гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і у приміщеннях з електроустановками 218. У разі пожеж на енергетичних підприємствах і у приміщеннях з електроустановками є можливими: - швидке поширення вогню у разі пошкодження мастильної системи генераторів, трансформаторів і розподільних пристроїв, розтікання мастила, що горить, у кабельні тунелі, напівповерхи та мастильні підвали, а також вздовж утеплювача, що горить, конструктивних елементах будівлі; - горіння рідкометалевого теплоносія (натрію, калію), у разі взаємодії якого з водою та деякими іншими вогнегасними речовинами підвищується температура, виділяється водень, внаслідок чого можуть відбуватися вибухи; - виникнення небезпечних рівнів радіації; - утворення вибухонебезпечних концентрацій у разі руйнування системи охолодження на водні; - порушення сталого радіозв’язку; - сильне задимлення з утворенням токсичних продуктів. 219. Розвідка має проводитись за всіма напрямами можливого поширення вогню ланками (відділеннями) ГДЗС згідно з розробленим оперативним планом пожежогасіння за умови взаємодії із персоналом, який обслуговує об’єкт. Доцільно склад ланки (відділення) ГДЗС збільшити до 5 чоловік під керівництвом начальницького складу. Створюються КПП та резервні ланки (відділення) ГДЗС. 220. Під час розвідки пожежі крім виконання головних задач необхідно встановити: - зв’язок зі старшим зміни на енергетичному об’єкті, отримати від нього дані щодо обстановки на пожежі і письмовий допуск на гасіння; - які системи необхідно зупинити чи привести в дію; - наявність та працездатність стаціонарних установок пожежогасіння, сухотрубів для подачі вогнегасних речовин та порядок їх приведення до дії; - ділянки і приміщення, де можливе і неможливе перебування пожежників та можливість проведення ними бойових дій; - які електроустановки будуть небезпечні для пожежників у процесі гасіння, робота яких систем і агрегатів буде сприяти поширенню пожежі; - яких заходів безпеки слід дотримуватись під час гасіння пожежі, за наявності електрообладнання під напругою, радіоактивності, отруйних речовин, рідкометалевого теплоносія, що горить. 221. Під час гасіння пожежі на енергетичних підприємствах та у приміщеннях з електроустановками КГП зобов’язаний: - організувати гасіння пожежі відповідно до вимог Інструкції з гасіння пожеж на електроустановках електростанцій і підстанцій; - провести інструктаж за допомогою старшого начальника персоналу об’єкта з особовим складом, що задіяний на пожежі; - для чіткої та безпечної роботи особового складу пожежної охорони, взаємодії з обслуговуючим персоналом об’єкта створювати незалежно від розмірів пожежі і числа працюючих підрозділів оперативний штаб на пожежі, до складу якого повинен входити старший начальник з числа інженерно-технічного персоналу об’єкта або оперативно виїзної бригади; - приступати до подачі вогнегасних речовин на електроустановки тільки після отримання письмового допуску на проведення гасіння пожежі і відповідного інструктажу особового складу пожежних підрозділів від старшого начальника з числа інженерно-технічного персоналу об’єкта чи оперативної виїзної бригади; - використовувати для ліквідації пожежі на електроустановках і захисту покриттів, у першу чергу, стаціонарні засоби пожежогасіння і лафетні стволи; - перекриття подачі водню на охолодження генераторів, узгоджувати і проводити за допомогою обслуговуючого персоналу об’єкта; - гасіння пожежі на енергетичному об’єкті без постійного чергового персоналу до прибуття виїзної бригади проводити тільки за заздалегідь розробленим і узгодженим оперативним планом пожежогасіння; вжити заходів для виклику обслуговуючого персоналу об’єкта; - не допускати самостійних дій особового складу зі знеструмлення електроліній і електроустановок, а також подавання вогнегасних речовин; - від пересувної пожежної техніки вогнегасні речовини подавати на електроустановки, які горять, тільки після попереднього знеструмлення (за винятком випадків, що обумовлені в Інструкції з гасіння пожеж на електроустановках електростанцій і підстанцій); - не допускати скупчення у приміщеннях з електроустановками надмірної кількості особового складу пожежної охорони; - не допускати застосування та подавання ручними засобами за участю людей усіх видів пін для гасіння пожеж електроустановок та кабелів, що знаходяться під напругою. Гасіння вогню усередині трансформаторів та іншого наповненого мастилом електрообладнання здійснювати порошком, піною чи розпиленою водою, стволи подавати через отвори шинопроводів, при цьому уникати аварійного зливання мастила з трансформаторів. 222. Під час гасіння пожеж на об’єктах атомних електростанцій КГП зобов’язаний: - організувати гасіння відповідно до вимог статей 218-221 цього Статуту; - створювати відокремлені бойові ділянки з гасіння пожежі у зоні чи приміщеннях з підвищеним рівнем радіації, дотримуючись вимог статей 180-182 цього Статуту; - встановити і постійно підтримувати зв’язок з підрозділами і ланками (відділеннями) ГДЗС, які працюють у зонах підвищеної радіації, за необхідності, давати вказівки щодо порядку виконання робіт; - для роботи в оперативному штабі на пожежі задіяти автоматичну телефонну станцію АЗС. Гасіння пожеж на підприємствах металургії та машинобудування 223. У разі пожеж на підприємствах металургії та машинобудування можливо: - швидке поширення вогню мастилопроводами, кабельними тунелями і поверхами, транспортерними галереями, покриттями великої площі і системами гідравліки високого тиску; - виникнення і поширення пожежі нижче рівня землі і на великій висоті; - сильне задимлення великих об’ємів, що поширюється на значну відстань від осередку горіння; - розливи розплавленого металу і шлаку; - факельне горіння газів і рідин, що знаходяться в апаратах і трубопроводах під тиском; - загазованість території аміаком, коксовим, доменним та іншими газами, вибухи газів і сажі. 224. Під час розвідки пожежі, крім виконання головних задач необхідно визначити : - можливість зупинки технологічного обладнання і відключення електроенергії; - можливість і необхідність припинення подачі мастила до гідросистеми, легкозаймистих і горючих рідин, як добавки, до шихти на трактах подачі вугілля; -можливість поширення вогню у перевантажувальних вузлах, транспортерних галереях, у мастило - і кабельних тунелях, підвалах, у машинній залі. 225. У разі пожежі на підприємстві металургії та машинобудування КГП зобов’язаний: - організувати оперативний штаб на пожежі; - залучати газорятувальну службу об’єкта для контролю за аналізом повітря у районі робіт; гасіння організовувати в ізолюючих протигазах; - у разі гасіння факела газу у місцях руйнування газопроводу всі дії з гасіння пожежі узгоджувати з адміністрацією об’єкта для виключення можливості завдання шкоди процесам виробництва, а також загазованості території та будівель; - для гасіння пожежі у транспортерних галереях організувати подачу потужних водяних стволів на гасіння і захист несучих конструкцій, визначити позиції стольників у місцях примикання галерей до перевантажних вузлів і спирання на підтримувальні колони; - для гасіння пожеж на прокатних станах, зазвичай, подавати пінні стволи на захист тунелю для мастилопроводів і з боку електромашзали; - подавати потужні водяні стволи для гасіння і охолодження металевих ферм покриттів у разі фонтанного горіння мастила, що виходить з систем гідравліки, за допомогою адміністрації об’єкта застосовувати заходи для припинення подачі мастила; - у мастилопідвали, зазвичай, подавати пінні стволи для гасіння і захисту мастилобаків і траншей мастилопроводів; - у разі аварій, в результаті яких має місце розлиття мастила і шлаку, охолоджувати сусідні несучі конструкції. Гасіння пожеж на підприємствах текстильної промисловості 226. Під час пожеж на підприємствах текстильної промисловості можливі: - швидке поширення вогню легкозаймистими матеріалами, що знаходяться у розрихленому та пилоподібному стані; - вибухи у вентиляційних пристроях і приміщеннях, де можливе накопичення пилу; - складність видалення диму з будівель безліхтарного типу. 227. Під час гасіння пожежі на підприємствах текстильної промисловості КГП зобов’язаний: - проводити розвідку пожежі у декількох напрямах підсиленими ланками (відділеннями) ГДЗС; - стволи подавати по фронту горіння через дверні, віконні, технологічні прорізи, з боку сходових кліток, сусідніх приміщень. Одночасно подавати стволи на захист нижче- і вищерозташованих поверхів і суміжних приміщень, пилоосадових камер та горища; - у приміщеннях з пилом застосовувати стволи-розпилювачі і тільки після зволоження приміщень проводити гасіння компактними струменями; - вжити заходів щодо застосування автоматичних систем пожежогасіння; - вжити заходів для відключення систем вентиляції, пневматичного і монорейкового транспорту; у разі поширення вогню цими системами застосовувати для гасіння піну; - застосовувати розпилену воду чи піну під час пожежі на технічних горищах, “пилових підвалах” та в інших підвальних приміщеннях. Гасіння пожеж у холодильниках 228. У разі пожеж в холодильниках можливо: - деформація та обвалення стелажів, утворення завалів з товарів, що зберігаються, і зруйнованих конструкцій; - приховані осередки пожежі; - сильне задимлення і погане освітлення приміщень, наявність (в окремих випадках) у міжповерхових перекриттів і конструкцій, що не пов’язані з капітальними стінами, шахт підйомних ліфтів, що створює умови поширення вогню на верхні поверхи по теплоізоляції; - порушення кріплення теплоізоляційних плит до стінових конструкцій і їх обвалення; - наявність комунікацій та обладнання для подавання холодоагентів (застосування аміаку як хладогента) інших холодильних установок, що приводить до виникнення аварійної ситуації з можливими вибухами, появою нових осередків пожежі, наповнення приміщень аміаком; отруєння і опіки особового складу пожежної охорони; - отруєння і опіки під час аварії комунікацій з холодоагентами. 229. Під час гасіння пожежі у холодильнику КГП зобов’язаний: - повідомити через ЦППС (ПЗЧ) в об’єктовий (районний, міський) штаб ЦО; - встановити протипожежні пояси, отримати відомості про будівельні конструкції і продукцію, що зберігається; - для визначення меж поширення вогню проводити контрольні розкривання теплоізоляції на всій її глибині; у разі поширення вогню по теплоізоляції створювати у ній протипожежні розриви за допомогою механізованого інструменту; - бойові дії з гасіння пожеж у холодильниках з наявністю аміаку здійснювати відповідно до “Рекомендацій з захисту особового складу під час гасіння пожеж, що пов’язані з наявністю аміаку”; - активно зрошувати хмару аміаку розпиленими струменями води; - вжити заходів щодо припинення роботи вентиляційної системи і подачі охолоджувальних речовин у приміщення, що горять, відключення холодильних установок, не допускати випуску холодоагенту до зони, де працює особовий склад пожежних підрозділів; - для гасіння холодильних камер і теплоізоляції застосовувати розпилені струмені води із змочувачами та піни. Гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях 230. Торгові та складські приміщення характеризуються складністю планування, малою кількістю входів і віконних прорізів, скупченням людей і великих матеріальних цінностей, наявністю матеріалів, що мають різні фізико-хімічні властивості, горіння і термічне розкладання яких супроводжується вибухами, інтенсивним димоутворенням, виділенням токсичних речовин. 231. Під час пожеж у торгових та складських приміщеннях можливі: - горіння полімерних матеріалів і розтікання розплаву, що також горить та сприяє виникненню нових осередків пожежі як по горизонталі, так і на нижчерозташованих поверхах; - деформація та обвалення металоконструкцій, стелажів та утворення завалів у проходах. 232. Під час гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях КГП зобов’язаний: - уточнити місце розміщення матеріальних цінностей, визначити порядок і вжити заходів для їх евакуації чи захисту, використовуючи навантажувально-розвантажувальні технічні засоби; - подавати для гасіння перекривні стволи, розпилену воду, вогнегасні порошки, піну та інертні гази; - вжити заходів для встановлення причини пожежі, за наявності ознак підпалу чи інших причин забезпечити збереження речових доказів до прибуття слідчо-оперативної групи. Гасіння пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості 233. Під час пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості можливі: - швидке поширення вогню дерев’яними будівлями, галереями, транспортерами, вентиляційними системами, а також по великій кількісті горючих матеріалів; - інтенсивне поширення вогню по всій сушільній частині картонно-папероробної машини; - розлітання іскор на сусідні будівлі і спорудження у разі відкритої пожежі; - обвалення галерей; - розривання транспортерних стрічок і їх падіння на нульову позначку у галереях з нахилом; - виділення хлору та інших отруйних речовин. 234. Під час пожежі на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості КГП зобов’язаний: - вжити заходів для припинення подавання сировини на картонно- і папероробну машину одночасно з введенням водяних стволів і піни; машини під час пожежі не зупиняти; - забезпечити засобами захисту весь особовий склад (включаючи водіїв пожежних автомобілів), працюючий у цехах по виробництву і зберіганню хлору, хлоропродуктів, сірки та інших отруйних речовин, а також у спорудах для їх транспортування; - у разі аварії, що пов’язана з виходом хлору, спільно з газорятувальною службою об’єкта (міста) забезпечити першочергову ліквідацію хлорної хмари розпиленими водяними струменями на шляху його поширення і ліквідувати виток газу; забезпечити роботу особового складу у засобах захисту органів дихання і шкіри; - подати стволи до підземної бункерної галереї подачі щепи для захисту бункерів і транспортерної стрічки, забезпечити інтенсивне проливання водою щепи, що є під бункерами, з її одночасним видаленням і розкриттям засипаних вікон бункерів. У разі розвиненої пожежі, за можливості, затопити водою; - у галереях з нахилом подачі щепи і кори ввести стволи до верхньої частини галереї з боку цеху і організувати гасіння пожежі знизу вгору. Гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах 235. Під час пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах можливі: - швидке поширення вогню і продуктів горіння всіма приміщеннями як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямах, через прорізи між приміщеннями і в перекриттях, вентиляційними і аспіраційними системами, системами транспортування зерна, а також обладнанням, галереями і іншими будівельними конструкціями; - вибухи борошнового і елеваторного пилу і продуктів розкладання, що супроводжується руйнуванням будівель (споруджень). 236. У разі гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах КГП зобов’язаний: - вжити заходів щодо зупинки і перекривання вентиляційної й аспіраційної системи, зупинити роботу технологічного обладнання. Якщо перекривні пристрої деформувались - розкрити повітропровід і заповнити його піною; - визначити вид зернопродукту (сировини), його кількість, тривалість гасіння; - гасіння і випуск сировини здійснювати з обов’язковою флегматизацією горючої газової суміші вуглекислотним газом чи азотом в об’ємі силосу чи бункері; - для гасіння пожежі до вежі елеватора подавати стволи з боку надсилосного приміщення пожежними стаціонарними драбинами, автодрабинами і знизу вежі - по внутрішніх драбинах. Одночасно забезпечити захист галерей, що з’єднують вежу з млином чи іншими приміщеннями; - під час гасіння пожеж у млинах подавати стволи-розпилювачі у першу чергу до осередку пожежі і на вищерозташований поверх, потім подавати стволи на нижній поверх і на захист прорізів; - у приміщеннях з наявністю пилу з борошна та елеваторного пилу, а також розсипу муки застосовувати стволи з насадками НРТ; тільки після змочування приміщення проводити гасіння компактними струменями, не допускати направлення їх на відкриті купи муки; - у суміжних пилових приміщеннях, що не горять, проводити змочування поверхні конструкцій і обладнання розпиленими струменями; - для подавання води на верхні поверхи використовувати сухотруби і внутрішні пожежні крани з вмиканням насосів-підвищувачів; - для обмеження поширення вогню галереями і транспортерами вводити у дію водяні завіси, а також вирізати і видаляти ділянки транспортерних стрічок; - організувати у приміщеннях, які не горять, захист зерна і борошна від води. 237. Під час пожежі у зерносушарнях зупинити роботу вентиляторів, зупинити подачу теплоносія до сушильної камери, подачу зерна з сушарні на склад і збільшити подачу сирого зерна до сушарні. |
| УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Заслухавши і обговоривши інформацію провідного спеціаліста з охорони праці Собчука А. М. про стан пожежної безпеки в лікувально-профілактичних... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної охорони |
| ТЕМА №10 Рятування людей на пожежі, охорона державного та особистого майна громадян від вогню – священний обов’язок кожного працівника пожежної... |
РОЗДІЛ І. Загальні положення Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої... |
| 18. Психологічний аналіз діяльності працівників пожежної охорони... Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної ТЕМА: Проблема самогубств в Україні. Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної... |
| РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ Цей Редакційний статут (далі Статут) містить вимоги до створення та поширення інформації |
ТЕМА: Вступне заняття. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки Мета заняття: ознайомити з інструкцією з охорони праці для працівників бухгалтерії |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом 1-го караулу... Література: методичні рекомендациї по попередженню випадкив самогубства серед особового складу |
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,... |