|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
| Глава 1 Гасіння пожеж у складних умовах. Гасіння пожеж в умовах низьких температур, під час сильного вітру та недостатньої кількості води 172. Під час гасіння пожеж в умовах низьких температур (мінус 100С та нижче) КГП зобов’язаний: - застосовувати на відкритих пожежах та за достатньої кількості води пожежні стволи з великою витратою, не допускати використання перекривних стволів і стволів-розпилювачів; - вживати заходів для попередження утворення льоду на шляхах евакуації людей і руху особового складу; - прокладати лінії з прогумованих та латексних рукавів великих діаметрів, рукавні розгалуження, за можливості, встановлювати усередині будівлі, а у разі розміщення ззовні утепляти їх; - захищати з’єднувальні головки рукавних ліній підручними засобами, у тому числі снігом; - під час подавання води з водоймищ чи пожежних гідрантів спочатку подавати воду з насоса у вільний патрубок і тільки за умови стійкої роботи насоса подавати воду до рукавних ліній; - прокладати сухі резервні рукавні лінії; - у разі зменшення витрат води підігрівати її у насосі, збільшуючи число обертів двигуна; - уникати перекриття пожежних стволів та рукавних розгалужень, не допускати вимкнення насосів; - у разі заміни та прибирання пожежних рукавів, нарощуванні ліній, подавання води не припиняти, а вказані роботи проводити з боку ствола, зменшивши напір, залучаючи з цією метою якомога більшу кількість особового складу; - визначити місця заправки гарячою водою та за необхідності заправити нею цистерни; - замерзлі з’єднувальні головки, рукава у місцях перегинань та з’єднань відігрівати гарячою водою, парою чи нагрітими газами (змерзлі з’єднувальні головки, рукава у місцях перегинань, розгалуження та стволи в окремих випадках допускається підігрівати паяльними лампами та факелами); - підготувати місця для обігріву учасників гасіння та постраждалих, а також зосередити в цих місцях резерв бойового одягу для особового складу; - уникати кріплень на пожежних драбинах та поблизу них рукавних ліній, не допускати обливання драбин водою; - не допускати надмірного проливання води по сходових клітках 173. Під час гасіння пожежі в умовах сильного вітру КГП зобов’язаний: - проводити гасіння потужними струменями; - забезпечувати у мінімально короткий термін охоплення струменями всього об’єкта, що горить, починаючи з флангів; - створювати резерв сил та засобів для гасіння нових осередків пожежі; - організувати спостереження за станом об’єктів, що знаходяться з підвітряного боку, та їх захист за допомогою постів та дозорів, забезпечуючи їх необхідними засобами; - в особливо загрозливих випадках створювати на основних шляхах поширення вогню протипожежні розриви аж до розбирання окремих будівель, споруд; - передбачити можливість активного маневру (передислокації, відступу та ін.) силами та засобами у разі раптової зміни обстановки, у тому числі, напряму вітру. 174. Під час гасіння пожеж в умовах недостатньої кількості води КГП зобов’язаний: - вжити заходів щодо використання інших вогнегасних речовин; - організувати подавання пожежних стволів тільки на вирішальному напрямі, забезпечуючи локалізацію пожежі на інших ділянках шляхом розбирання конструкцій та створення необхідних розривів; - проводити додаткову розвідку вододжерел для виявлення запасів води (артезіанські свердловини, чани, градирні, колодязі тощо); - організовувати подавання води на гасіння розвинених пожеж за допомогою насосних станцій, морських та річкових суден, пожежних поїздів, а також перекачуванням насосами пожежних автомобілів; - забезпечити підвезення води автоцистернами, бензовозами, поливальними та іншими автомобілями, якщо неможливе подавання води по магістральних рукавних лініях (відсутність рукавів, техніки, пожежних автомобілів, вододжерел). Застосовувати таку кількість пожежних стволів, що забезпечує безперервну їх дію з урахуванням запасів та підвезеної води; - улаштовувати організовану заправку пожежних машин пальним та вогнегасними речовинами; - здійснювати поповнення вододжерел малої ємності; - організовувати забір води за допомогою пожежних гідроелеваторів, мотопомп чи інших засобів, якщо перепад висот між пожежним автомобілем та рівнем води у водоймищі перевищує максимальну висоту всмоктування насоса чи відсутній під’їзд до водоймищ; - організувати будівництво тимчасових пожежних водоймищ та пірсів під час гасіння великих, складних та тривалих пожеж; - подавати пожежні стволи з насадками малого діаметра, використовувати перекривні стволи-розпилювачі, застосовувати змочувачі та піну, забезпечуючи економну витрату води; - вживати заходів для підвищення тиску у водопроводі, у разі недостатнього тиску у ньому здійснювати забір води з колодязя пожежного гідранта через жорсткі всмоктувальні пожежні рукава; - організувати роботу щодо запобігання поширенню вогню за допомогою розбирання конструкцій, видалення предметів, що горять, та окремих конструкцій будинків (чи знесення будинків та споруджень), а також ліквідацію горіння підручними засобами та матеріалами; - у разі слабкого напору у водопроводі вжити заходів щодо його підвищення. Забір води здійснювати з пожежних гідрантів через жорсткі всмоктувальні рукава чи з колодязів гідрантів; - якщо на місці пожежі немає вододжерела й доставляти воду нічим і немає звідки, організувати роботу щодо запобігання поширення вогню шляхом розбирання конструкцій, віддалення предметів і окремих конструкцій будівель, що горять, чи зносу будівель і споруд. Взимку організувати засипання снігом конструкцій та матеріалів, які горять. Гасіння пожеж за наявності вибухових речовин. 175. У разі пожеж на об’єктах з наявністю вибухових речовин можливо: - вибухи, що супроводжуються ударною хвилею, високотемпературним викидом газів (полум’я), виділенням отруйних газів, та приводять до руйнування будівель чи окремих його частин, руйнування чи пошкодження зовнішнього й внутрішнього водопроводів, стаціонарних засобів гасіння, технологічного обладнання, пожежної техніки, завалення вододжерел, доріг і під’їздів до об’єкта, що горить, швидкого поширення пожежі, до виникнення нових осередків пожежі та вибухів; - ураження працюючих на пожежі уламками конструкцій та ударною хвилею, а також опіки та отруєння токсичними продуктами горіння і вибуху. 176. Під час гасіння пожежі на об’єктах з наявністю ВР КГП зобов’язаний: - встановити загрозу вибуху та його можливі наслідки, розміри небезпечної зони, місцезнаходження та кількість ВР, а також способи їх евакуації, стан технологічного обладнання та установок пожежогасіння; - до визначення ступеню загрози вибуху, провести розвідку без установки головного пожежного автомобіля на вододжерело, інші сили і засоби розташовувати на безпечній відстані від місця, де виникла пожежа; - встановити єдиний сигнал відходу особового складу у безпечну зону у разі загрози вибуху; - встановити вид вогнегасної речовини, необхідної для гасіння вибухових речовин, чи ліквідації наслідків вибуху, наявність виділення шкідливих речовин та визначення засобів захисту від них; - не допускати скупчення особового складу у небезпечних зонах; - при отриманні інструкції за результатами розвідки, або від працівників підприємства про горіння безпосередньо ВР, прийняти рішення про негайну евакуацію особового складу пожежної охорони та техніки на безпечну відстань від місця можливого вибуху; - передбачити необхідні заходи щодо захисту особового складу від наслідків можливого вибуху, використовуючи різного роду укриття (обваловки, тунелі, траншеї, захисну воєнну техніку тощо). Всі пожежні автомобілі повинні бути на стоянкових гальмах; - для гасіння використовувати розпилену воду або піну, запобігаючи використанню компактних струменів води. Якщо є необхідність у введенні в дію стволи “А” і лафетні, необхідно враховувати ступінь чутливості ВР до детонації від ударів компактних струменів; - одночасно з гасінням проводити охолодження технологічного обладнання, для якого створюються загроза дії високих температур, а за можливості евакуювати ВР; - дотримуватись обережності під час евакуації ВР, розбиранні та розкриванні конструкцій, щоб уникнути вибуху в результаті механічних дій; - прокладати рукавні лінії у напрямі кутів будинків і споруд, використовуючи, якщо це можливо, захисну воєнну техніку, захисні переносні щити тощо; - у разі горіння твердих ВР у герметичних апаратах вжити заходів для їх інтенсивного охолодження, розгерметизації і подачі вогнегасних речовин усередину апарата; - передбачити резервний варіант розгортання сил і засобів від вододжерел, що знаходяться поза зони можливих ушкоджень; - організувати розвідку та вести безперервне спостереження за змінами обстановки на пожежі, у першу чергу за оточуючими складськими приміщеннями та спорудженнями, що мають найбільше завантаження ВР, з метою своєчасного визначення нових меж безпечної зони та виводу за її межі особового складу та техніки; - виставити постових з засобами гасіння для ліквідації нових осередків пожежі, що виникають від розлітаючихся під час вибуху частин будівель, що горять, та матеріалів; - створити резерв сил та засобів, розмістити їх на безпечній відстані від місця пожежі; Гасіння пожеж за наявності сильнодіючих отруйних речовин 177. У разі пожеж (аварій) на об’єктах, пов’язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) може виникнути складна хімічна обстановка з утворенням зон хімічного зараження та осередків хімічного ураження, яка здатна привести до ураження людей та тварин і при якій можливо: - термічне розкладання хімікатів з виділенням СДОР, горючих газів та сильних окислювачів; - створення вибухонебезпечних сумішей; - руйнування посудин і технологічних установок з цими речовинами, їх розлив на великі площі; - вибухи ємностей, тари та розлітання їх на значні відстані, руйнування конструктивних елементів будинків; - утворення паро-газоповітряної хмари та її поширення на значну територію; - скупчення пари у підвалах та низьких місцях місцевості; - попадання вказаних речовин у природні вододжерела та інженерно-комунікаційні споруди; - ураження працюючих на пожежі уламками конструкцій та осколками, а також опіки та отруєння токсичними продуктами горіння. 178 Під час пожеж на об’єктах з наявністю СДОР КГП зобов’язаний: - перед від’їздом до місця аварії чи пожежі екіпірувати особовий склад індивідуальними засобами захисту, приладами хімічної розвідки; - по прибутті до місця аварії чи пожежі провести розвідку, вияснити у адміністрації властивості СДОР, в якій кількості, де і як зберігаються (знаходяться), загрозу і розміри хімічної небезпеки, визначити максимально допустимий термін перебування особового складу у зараженій зоні та вибрати вогнегасні речовини; - організувати оперативний штаб, включивши до його складу представників адміністрації об’єкта (населеного пункту); - у зоні зараження проводити гасіння пожежі мінімальною кількістю особового складу, забезпечивши його індивідуальними засобами захисту, викликати до місця пожежі спеціальну техніку по ліквідації аварій та пожеж на об’єктах СДОР; - розмістити пожежну техніку так, щоб вона не потрапила до зони зараження; - для організації спеціальної хімічної розвідки, встановити взаємодію зі штабом цивільної оборони і санепідемстанції; - позиції ствольників обирати за можливості з навітряного боку; забезпечити особовий склад, який працює усередині приміщень, ізолюючими протигазами, захисним одягом; - евакуювати людей і тварин у разі створення хмари з підвітряної сторони, що рухається у бік житлових будівель та споруджень для тварин; - локалізацію дільниць хімічного зараження здійснювати тонкорозпиленими водяними струменями, поставленими вертикально на шляху поширення заражених хмар; - дезактивацію дільниць зараження проводити за допомогою розбавлення СДОР до безпечної концентрації; - при необхідності роботу особового складу організувати позмінно з виділенням резерву для забезпечення безперервної роботи; - призначити відповідального за безпеку праці, організувати через адміністрацію об’єкта (нас. пункту) пункт медичної допомоги, харчування і відпочинку особового складу; - створити резерв сил і засобів, ланок ГДЗС, захисної одежі і засобів індивідуального захисту, який повинен знаходитись поза зоною зараження; - після ліквідації пожежі (аварії) забезпечити проведення повної або часткової санітарної та спеціальної обробки особового складу, дегазацію техніки, пожежно-технічного озброєння, обладнання і спорядження, яке використовувалось на пожежі (аварії). 179. Залучати членів СПК, ПСО, ДПД і громадян до розбирання і евакуації отрутохімікатів і добрив проводити тільки за узгодженням з адміністрацією об'єкта, яка зобов'язана забезпечити їх необхідними захисними засобами і проінструктувати про заходи безпеки під час проведення робіт Гасіння пожеж на об’єктах з наявністю радіоактивних речовин та в зонах радіоактивного забруднення 180. Під час пожеж на об’єктах з наявністю радіоактивних речовин та радіоактивного забруднення можливо: - виникнення небезпечних рівнів радіації; - швидке поширення радіоактивних аерозолів, радіонуклідів спільно з продуктами горіння по території місцевості, системах припливно-витяжної вентиляції, конвекційних потоках, через технологічні та інші прорізи, а також розтікання радіоактивних рідин і розчинів; - радіоактивне опромінення особового складу, забруднення бойового одягу, пожежної техніки радіоактивними речовинами; - швидке поширення вогню по горючих полімерних матеріалах, зоною задимлення з навітряного боку, і які при не значній зміні напрямку вітру не опиняться у зоні задимлення. 181. Пожежні підрозділи, які виїжджають на пожежі до об’єктів з наявністю радіоактивних речовин, обов’язково повинні мати табельні прилади дозиметричного контролю, засоби захисту шкіри та органів дихання. 182. Під час гасіння пожежі на об’єктах та у зоні з наявністю радіоактивних речовин КГП зобов’язаний: - спільно з спеціалістами об’єкта та службою дозиметричного контролю встановити вид і рівень радіації, допустимий час роботи особового складу на гасінні пожежі, границі радіоактивного забруднення і шляхи його поширення. Приступити до гасіння пожежі після отримання письмового дозволу. У відселеній зоні гасіння проводити самостійно після проведення радіохімічної розвідки; - створити оперативний штаб на пожежі незалежно від розмірів пожежі і кількості працюючих підрозділів, до складу якого включити головних спеціалістів об’єкта і служби дозиметричного контролю для оперативного з’ясування обстановки і консультацій з питань пожежогасіння; - вибрати вогнегасні речовини за узгодженням з інженерно-технічним персоналом об’єкта; - забезпечити гасіння з навітряної сторони; - застосовувати розпилені струмені води для зменшення зони поширення радіоактивних аерозолів; за узгодженням з адміністрацією задіяти системи вентиляції та інші засоби; - організувати через адміністрацію об’єкта дозиметричний контроль, пункт дезактивації, санітарної обробки і медичної допомоги особовому складу; - виконувати роботи із залученням мінімально необхідної кількості особового складу, забезпечивши їх ізолюючими протигазами, масками та захисним одягом, забезпечити їх приладами індивідуального і групового дозиметричного контролю; - приймати рішення про припинення бойових дій та виведення особового складу із небезпечної зони, якщо рівні іонізуючих випромінювань значно перевищують допустимі. У виняткових випадках, пов’язаних з рятуванням людей та попередженням розвитку пожежі, КГП приймає рішення щодо продовження роботи пожежних підрозділів на відповідних ділянках, встановлює при цьому максимально допустимий час перебування особового складу у небезпечній зоні та забезпечує його своєчасну зміну; - створити резерв сил і засобів, ланок ГДЗС, захисного одягу і приладів індивідуального і групового дозиметричного контролю, який знаходиться поза зони радіоактивного зараження; - через адміністрацію об’єкта визначити зони радіоактивного забруднення, позначити їх і виставити біля входу пост безпеки; - встановити сигнали попередження та відходу з позицій для особового складу, який знаходиться в особливо небезпечній зоні. 183. Після пожежі КГП зобов’язаний: - організувати санітарну обробку особового складу, який працює у небезпечній зоні, і вихідний дозиметричний контроль; - провести дезактивацію і дозиметричний контроль протигазів, одягу, взуття, спорядження, пожежної техніки. 184. Під час гасіння пожеж у цивільних спорудах можливо: - наявність великої кількості людей, які потребують допомоги; - задимлення на поверхах, що горять, та на нижче і вищерозташованих поверхах; - швидке поширення вогню і диму по багаточисельним комунікаціям; - велике горюче навантаження приміщень; - наявність матеріалів, у разі горіння яких виділяються токсичні речовини; - втрата міцності будівельних конструкцій як наслідок їх можливого обвалення. Розвиток і гасіння пожеж в різних частинах будівель та споруд, підвалах, поверхах, горищах і висотах мають характерні особливості. Глава 2 Гасіння пожеж у будинках і спорудах Гасіння пожеж у підвалах, на поверхах, горищах і висотах 185. Під час гасіння пожежі в підвалах КГП зобов’язаний: - встановити ступінь загрози людям, які знаходяться у будівлі при необхідності вжити заходів до їх рятування та евакуації; - встановити наявність і характеристику пожежонебезпечних речовин і матеріалів, план підвальних приміщень, конструкцію перекриття і можливість поширення вогню на поверхи і горище; - вжити заходів для попередження задимлення сходової клітки, використовуючи з цією метою перемички і засоби димовидалення; - визначити місця розкриття отворів у перекриттях чи стінах за неможливості швидкого проникнення до осередку пожежі через прорізи. 186. Під час гасіння пожеж на поверхах будівель КГП зобов’язаний: - застосовувати водяні перекривні стволи “Б” і піну. Більш сильні стволи застосовують тільки під час дуже розвиненої пожежі; - використовувати для подачі води на верхні поверхи чи кришу сухотруби і внутрішні пожежні крани з включенням насосів-підвищувачів; - якщо горіння проходить на одному чи декількох поверхах, стволи слід подавати на поверх (поверхи), що горить, а на вище і нижчерозташовані поверхи вводити стволи на захист; - на поверхах з можливим поширенням вогню по вентиляційних, сміттєпроводних каналах, шахтах і пустотах конструкцій вводити стволи до осередку пожежі, на вище - і нижчерозташовані поверхи, на горище. Для попередження поширення вогню проводити розкривання конструкцій і їх проливання; - проводити гасіння на поверхах усіх приміщень, що горять, одночасно. У разі недостатньої кількості сил і засобів гасіння здійснювати послідовно, подаючи стволи до останніх приміщень, що горять, рухаючись до центру пожежі; - на поверхах з важкогорючими конструкціями стін чи перегородок резервні стволи подавати з сходових кліток секцій, що не горять, у приміщення, які розташовані поряд з тими приміщеннями, що горять. Перевірити приміщення, суміжні з приміщеннями, що горять, з іншої сходової клітки навіть за наявності капітальної стіни; - ретельно перевірити всі конструкції, що горять, та суміжні з ними приміщення, проводячи контрольні розкривання всіх місць, куди міг проникнути вогонь, особливу увагу звернути на нижні і верхні частини вертикальних порожніх конструкцій; - у разі горіння перекриття і загрози його обвалювання видалити з перекриття і розташованого нижче поверху людей і матеріальні цінності; - подачу стволів на поверхах здійснювати зі сходової клітки, а в окремих випадках, через вікна, балкони, по пожежних ручних драбинах, автодрабинах, автопідйомниках, використовуючи рятувальні мотузки; - перекриття, що горить, гасити розпиленою водою та піною; - розкривання конструкцій проводити одночасно зверху і знизу з дотриманням правил безпеки праці; - вжити заходів щодо попередження можливих вибухів газових балонів, систем опалення тощо. 187. Під час гасіння пожежі на горищі КГП зобов’язаний: - перші стволи подавати, як правило, по сходових клітках; - організувати розкриття даху для видалення диму, зниження температури, подачі стволів до горища; - подавати перекривні стволи, стволи-розпилювальні, застосовувати змочувачі і піну; - стволи подавати з двох напрямів; з боку сходових кліток і з боку даху (через слухові вікна і розкриту покрівлю); - організувати розкриття перекриття, що горить, як з боку горища, так і знизу; - у всіх випадках передбачити резервні стволи на верхньому поверху будівлі; - забезпечити дотримання заходів правил безпеки праці під час робіт на крутих і льодяних покрівлях. Гасіння пожеж у тунелях теплотрас, новобудовах 188. У разі пожеж у тунелях теплотрас КГП зобов’язаний: - визначити границі горіння теплоізоляційних трубопроводів; - за допомогою технічного персоналу об’єкта вжити заходів до зниження температури теплоносія; - організувати знімання теплоізоляції з трубопроводів з метою попередження поширення вогню; - подати стволи “Б” чи заповнити тунель піною, парою чи інертними газами. 189. Під час гасіння пожежі у будівлях, що тільки будуються, КГП зобов’язаний: - забезпечити захист стволами несучих конструкцій будівель, лісів (будівництв), драбин (трапів), переходів; - у разі горіння лісів ззовні будинку подавати потужні водяні струмені і не допускати поширення вогню усередину будівлі; - під час розвинутих пожеж подавати усередину будівлі лафетні стволи і ручні стволи “А”; - за неможливості подавання необхідної кількості стволів проводити розбирання лісів, створюючи протипожежні розриви; - визначити позиції ствольників. забезпечивши шляхи відходу, при цьому основними опорними пунктами є сходові клітки; - в окремих випадках гасіння проводити зі стволів, поданих по автодрабинах, автопідйомниках і баштових кранах; - забезпечити виконання особовим складом правил безпеки праці з урахуванням можливих інженерних та технологічних прорізів в недобудованих будівлях та спорудах. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості 190. У будівлях підвищеної поверховості у разі пожеж можливі: - наявність великої кількості людей, яким потрібна допомога, виникнення паніки; - складність проведення рятувальних робіт; - поширення вогню і токсичних продуктів горіння у вертикальному напрямі як усередині будівлі, так і ззовні; - задимлення сходових кліток і верхніх поверхів через шахти ліфтів та інші вертикальні канали; - висока температура на шляхах евакуації на поверхах, де виникла пожежа (у коридорі і на сходовій клітці); - складність у керуванні силами і засобами, які беруть участь у гасінні пожежі; - складність під’їзду пожежної техніки та подачі засобів гасіння, особливо до верхніх поверхів будівлі; - необхідність застосовування спеціальних технічних засобів для проведення рятувальних робіт і ліквідації пожежі. 191. У разі гасіння пожежі в будівлях підвищеної поверховості розвідку необхідно проводити декількома розвідувальними групами. 192. Під час розвідки пожежі крім виконання основних бойових задач, необхідно встановити: - найкоротші шляхи евакуації людей і руху до осередку пожежі; - можливість використання стаціонарних засобів гасіння, видаляння диму і зниження температури; - можливість використання ліфтів для підйому пожежно-технічного озброєння та обладнання; - можливість використання незадимлених сходових кліток, балконів, пожежних автопідйомників, автодрабин, а також інших рятувальних засобів. 193. У разі гасіння пожежі у будівлях підвищеної поверховості КГП зобов’язаний: - визначити ступінь загрози людям, шляхи і способи їх рятування; - проводити рятування людей у першу чергу незадимленими сходовими клітками, використовувати ручні пожежні драбини, пожежні автодрабини, автопідйомники та інші рятувальні засоби; - створювати пошукові рятувальні групи з спеціалізованих відділень ГДЗС; - зосереджувати на місці пожежі у мінімально короткий час необхідну кількість пожежних автодрабин і автопідйомників, ланок (відділень) ГДЗС; - вжити заходів до запобігання паніки, використовуючи внутрішню систему сповіщення, гучномовний зв’язок, плакати і транспаранти; - для подачі води (піни) у першу чергу використовувати внутрішні пожежні крани і сухотруби з одночасним розгортанням пересувних засобів; - підйом особового складу і пожежно-технічного озброєння на поверхи здійснювати сходовими клітками, пожежними автодрабинами, автопідйомниках, за допомогою вертольотів тощо; забороняється для цього використовувати вантажні і пасажирські ліфти, допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості; - прокладання рукавних ліній проводити поза будівлею зі скаток чи за допомогою рятувальних мотузок з подальшим кріпленням кожного рукава за несучі конструкції будівлі двома рукавними затримками; - під час прокладання рукавних ліній одне розгалуження встановити внизу, а друге - на поверх нижче від поверху, на якому виникла пожежа; - вжити заходів для захисту особового складу і пожежних машин від падаючого скла та інших предметів, огородити небезпечну зону та виставити постових; - для контролю за роботою рукавної лінії виставити пости з резервними рукавами за розрахунком один пост на один рукав лінії, прокладеної вертикально. Використовувати для цього рукава 1-ої категорії. |
| УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Заслухавши і обговоривши інформацію провідного спеціаліста з охорони праці Собчука А. М. про стан пожежної безпеки в лікувально-профілактичних... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної охорони |
| ТЕМА №10 Рятування людей на пожежі, охорона державного та особистого майна громадян від вогню – священний обов’язок кожного працівника пожежної... |
РОЗДІЛ І. Загальні положення Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої... |
| 18. Психологічний аналіз діяльності працівників пожежної охорони... Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної ТЕМА: Проблема самогубств в Україні. Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної... |
| РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ Цей Редакційний статут (далі Статут) містить вимоги до створення та поширення інформації |
ТЕМА: Вступне заняття. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки Мета заняття: ознайомити з інструкцією з охорони праці для працівників бухгалтерії |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом 1-го караулу... Література: методичні рекомендациї по попередженню випадкив самогубства серед особового складу |
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,... |