|
Скачати 0.52 Mb.
|
РОЗДІЛ І. Загальні положення Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої професійної майстерності та фізичної підготовки. Це досягається на заняттях з пожежно-стройової підготовки, які забезпечують вміле виконання найбільш раціональних та ефективних прийомів дій з пожежною технікою, обладнанням та є одним з найважливіших видів бойової підготовки особового складу пожежної охорони. Пожежно-стройова підготовка проводиться шляхом індивідуального та групового навчання пожежників, особового складу відділень та караулів, прийомам роботи з пожежною технікою та пожежно-технічним озброєнням, проведенням спортивних змагань з пожежно-прикладного спорту. Основними завданнями пожежно-стройової підготовки є: _ - забезпечення постійної бойової готовності чергових караулів і особового складу до бойових дій з гасіння пожеж; - формування в особового складу високих морально-вольових якостей, дисциплінованості та товариської взаємодопомоги; - дотримання особовим складом фізичної форми, необхідної для якісного виконання службових завдань. Відповідальність за проведення пожежно-стройової підготовки покладається на начальника пожежної частини. Він забезпечує створення в частині навчальної матеріальної бази, контролює хід проведення занять і виконання організаційних та методичних вимог "Програми професійної підготовки рядового і молодшого начальницького складу ДПО МВС України", "Правил безпеки праці в ДПО МВС України", "Настанови з пожежно-стройової підготовки", "Настанови з газодимозахисної служби". Заняття з пожежно-стройової підготовки проводять начальники караулів або командири відділень під керівництвом начальника караулу. Керівник занять з пожежно-стройової' підготовки зобов'язаний; - заздалегідь підготуватись до занять, уміти організувати та методично правильно їх проводити; - перевірити стан місць занять та передбачати заходи щодо дотримання правил безпеки праці; - добре знати та вміти виконувати правила та прийоми роботи з пожежною технікою та обладнанням; - знати та враховувати ступінь підготовленості пожежників, їх вік та стан здоров'я; - вимагати правильного, чіткого виконання стройових прийомів, відпрацьовувати їх на всіх заняттях, вимагати суворого дотримання підлеглими форми одягу,, яка встановлена на заняття; - бути прикладом охайності, підтягнутості, добре знати статути та настанови. Практичні заняття в ізолюючих протигазах з особовим складом проводять начальники частин або їх заступники. При плануванні пожежно-стройової підготовки повинні враховуватися вимоги, викладені в додатку № 23 до Настанови з газодимозахисної служби пожежної охорони МВС України ( Наказ МВС України від 02.12.94 р. № 65 7). Пожежно-стройова підготовка як дисципліна вивчається під час проходження курсів початкової підготовки та проведення бойової підготовки в пожежних частинах. Курси початкової підготовки здійснюються у навчальних закладах (підрозділах) пожежної охорони згідно з наказом МВС України "Про затвердження Інструкції про порядок зарахування на курси початкової підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ на посади працівників Державної пожежної охорони МВС України" № 5 від 4 січня 2000 року. Зміст курсу початкової підготовки для кожної категорії працівників визначається навчально-тематичними планами та програмами, які розробляються навчальними закладами (підрозділами) пожежної охорони разом із зацікавленими службами та затверджуються ГУ ДПО МВС України. Завданням курсу початкової підготовки є привиття пожежникам основних навичок роботи з пожежно-технічним озброєнням і навчання їх виконувати свої обов'язки згідно з табелем бойової обслуги та вимогами статутів, настанов, інструкцій. Бойова підготовка - вид навчання працівників пожежної охорони, який проводиться в ході повсякденної діяльності та в караулах під час чергування в установлений розпорядком дня час відповідно до наказу МВС України від 13 серпня 1996 року № 565 "Про затвердження Програми професійної підготовки рядового та молодшого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України". Керівництво бойовою підготовкою особового складу гарнізонів та підрозділів покладається на їхніх начальників. Загальне керівництво здійснюють відділи (відділення), служби УДПО-ВДПО. Начальник караулу особисто організовує та проводить заняття з особовим складом чергового караулу відповідно до розкладу занять, відповідає за підготовку та виховання особового складу караулу. Командир відділення відповідає за бойову виучку кожного пожежника та злагодженість у роботі відділення, проводить заняття з відділенням за розробленими ним особисто план-конспектами (методичними розробками). Заняття із службової та бойової підготовки починаються з 1 вересня та продовжуються протягом 9 місяців (на пожежно-стройову та фізичну підготовку планується не менше 100 годин занять). Заняття із службової та бойової підготовки з особовим складом чергових караулів проводяться з розрахунку 4 навчальних дні на тиждень по 4 години щоденно. Зміст занять, обсяг та послідовність вивчення тем щороку поновлюються з урахуванням підготовленості особового складу, удосконалення матеріально-технічної бази, а також виходячи з аналізу бойової роботи зарік. Навчальний рік закінчується прийняттям у червні диференційованих заліків з усіх видів підготовки. Підсумки з пожежно-стройової підготовки в пожежних частинах підбиваються згідно з вимогами "Програми професійної підготовки рядового та молодшого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України" (пп. 3.4.7; 3.4.11; 3.4.12) та "Нормативів з ПСП". При виставленні оцінок за виконання індивідуальних контрольних нормативів з пожежно-стройової і фізичної підготовки враховуються медико-вікові групи: I група - до ЗО років II група - від ЗО до 40 років III група - 40 років і старші Обов'язкові вправи при складанні заліків з пожежно-стройової та фізичної підготовки: 1. Командири відділень - 1,2, 3 або 4. 2. Пожежники - 1,2, 3 або 4. 3. Майстри баз ГДЗС - 1, 3 або 4, 5. 4. Молодші інспектори - 1,3 або 4, 5. Примітка: Якщо чоловік має вагу більшу ніж 90 кг, норматив з підтягування знижується на 1 (одне) підтягування. Даний посібник видається з метою надання допомоги начальницькому складу підрозділів пожежної охорони у навчанні особового складу прийомам роботи з пожежною технікою та пожежно-технічним обладнанням. У посібнику всі вправи розглядаються у такій послідовності: 1. Введення. 2. Порядок відпрацювання вправи. 3. Умови виконання вправи. 4. Норматив відпрацювання. 5. Примітка до нормативу. 6. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи. РОЗДІЛ II. Укладання та одягання бойового одягу та спорядження. Збір та виїзд по тривозі 2.1. Укладання та одягання бойового одягу та спорядження Заняття по укладанню та одяганню бойового одягу проводяться з метою навчити особовий склад правильно укладати і одягати бойовий одяг та спорядження, швидко, з дотриманням правил безпеки праці, діяти за командою або сигналом "Тривога". Бойовий одяг пожежників та командирів відділень складається з штанів, куртки, рукавиць, каски та чобіт; начальницького складу - із плаща, рукавиць, каски та чобіт. Взимку до бойового одягу пожежників, командирів відділень та начальницького складу видається ватна куртка, ватні штани, теплі рукавиці та підшоломники. Водіям видаються комбінезони, валянки та кожухи. Спорядження складається з каски, пожежного пояса з карабіном і сокири у кобурі. Бойовий одяг і спорядження бойової обслуги складається у гаражі на спеціально обладнаних стелажах або тумбочках. Пожежний пояс (із карабіном, рукавицями та сокирою) складається вдвоє або втроє, пряжка пояса направлена доверху. Бойовий одяг (куртка та штани) укладається одним із двох способів. Перший спосіб. Куртка складається вздовж втроє виворіт та вдвоє по талії спиною доверху з підігнутими під нею полами та складається коміром до краю стелажа. Штани спочатку складаються по повздовжних швах штанин, потім втроє "гармошкою" так, щоб у верхній частині знаходився передній розріз штанів із відігнутими назовні краями. Лямки прибираються у складки штанів. Штани кладуться на куртку, поясом до краю стелажа. Каска кладеться на штани, емблемою вперед. Взимку рукавиці кладуться в кишені куртки, підкасник - біля каски(див. мал.1). Другий спосіб. Куртка спочатку складається на лице по бокових швах, згинається вдвоє по талії, рукава прибираються назад та складаються коміром від краю стелажа. Штани складаються вздовж по довжині та втроє "гармошкою", лямки встановлюються між складками штанів. Штани кладуться поверх куртки, поясом до краю стелажа. Каска кладеться на штани, емблемою вперед. Комбінезон водія складається у кабіні пожежного автомобіля. Плащ та спорядження начальника караулу зберігається на вішалці, яка знаходиться біля головної машини. Каска знаходиться на вішалці, емблемою вперед. Для вивчення даної вправи розглянемо порядок її виконання. 2.1.1. Порядок виконання вправи Бойовий одяг та спорядження надягаються за сигналом "ТРИВОГА" або за командою: "Бойовий одяг та спорядження -надіти". За цією командою пожежник, який стоїть обличчям до складеного бойового одягу та спорядження, швидко його надягає. Після надягання ґудзики на бойовому одязі та пожежний пояс повинні бути застібнутими, лямки штанів надягнуті на плечі, підборідний ремінець каски затягнутий, спорядження заправлено. При виїзді на пожежу дозволяється застібати бойовий одяг та одягати пожежний пояс у кабіні автомобіля. Для зняття бойового одягу та спорядження подається команда: "Бойовий одяг та спорядження - зняти!". За цією командою спорядження, штани та куртка знімаються і складаються одним із способів. 2.1.2. Умови виконання вправи Бойовий одяг та спорядження складені будь-яким способом. Пожежники (пожежник) знаходяться на відстані одного метра від бойового одягу та спорядження обличчям до нього. Початок: подана команда "Бойовий одяг та спорядження -надіти" або сигнал "Тривога" Закінчення: бойовий одяг та спорядження одягнуті, куртка застіб-нута на всі ґудзики (крючки), пояс застібнутий, кінець його заправлений під пряжку, підборідний ремінець каски закріплений. Примітка: Взимку підкасник складається біля каски, до бойового одягу "Шторм" закріплена підкладка (у брезентовий бойовий одяг вставлена зимова куртка), рукавиці закріплені на карабіні. 2.1.4. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Бойовий одяг та спорядження підбираються по розміру та закріплюється індивідуально за кожним працівником. 2. Забороняється застосовувати на бойовому чергуванні пожежні каски без енергопоглинальних систем (тулій) та підборідних пасів із застібками, бойовий та захисний одяг, рукавиці, які мають розриви та інші пошкодження. 3. Забороняється укорочення або пошкодження бойового одягу. 2.2. Збір та виїзд по тривозі Бойові дії пожежного підрозділу починаються з моменту збору по тривозі та виїзду до місця виклику. Основним завданням підрозділів пожежної охорони є прибуття до місця пожежі у найкоротший час. Це досягається швидким збором особового складу та виїздом. Досягнення даної мети відпрацьовується на занятті з пожежно-стройової підготовки, з метою навчити особовий склад правильно, швидко, з дотриманням правил безпеки праці діяти при зборі та виїзді по тривозі. Для вивчення даної вправи розглянемо порядок її виконання. 2.2.1. Порядок виконання вправи За сигналом або командою "ТРИВОГА!" особовий скл< караулу незалежно від місця знаходження швидко прямує в гара; Пожежники надягають бойовий одяг та спорядження, сідають у кабії автомобіля згідно з табелем бойової обслуги (мал.1), водій заводи-двигун, начальник караулу (командир відділення) отримує аутівк пожежники №1 та №2 відчиняють ворота гаража (якщо вони \ відчиняються автоматично), сідають у кабіну і зачиняють двері. . 2,2.2. Умови виконання вправи Бойовий одяг та спорядження складені будь-яким способе» Особовий склад знаходиться у караульному приміщенні розміщується довільно. Початок: поданий сигнал або команда "ТРИВОГА !" За-кднчеиня;автомобіль знаходиться за воротами гаража, особова склад відділення (караулу) знаходиться в автомобіг двері кабіни зачинені. Час визначається в момеі перетину задніми колесами' останнього автомобй порогу воріт гаража. Примітка: 5, Дшволяоьс-я застібати бойовий одяг, одягати пожежний пояс та каску в кабін! автомобіля. 2. Під час виконання вправи -І посадкою особового складу за воротами гаража час фіксуєш^ а момент зачинений гютаніх дверей автомобіля. Якщо караульне приміщення знаходиться на другому поверсі пожежної частини, нормативний час збільшується на V сек. 3. При наявності у бойовій обслузі пожежних автомобілів з гальмівною системою автомобіля "КАМАЗ" норматив виконується після попереднього наповнення повітрям системи гальмування до потрібного тиску. 4. В дужках вказаний час при посадці на фасаді. 5. При виконанні вправи на автонасосі /насосно-рукавному автомобілі/ до норми часу додасться відповідно 1-3 сек. Якщо чисельність відділення менше 5-6 чол. норматив рахується як на автоцистерні. 6. При наявності в бойовій обслузі пожежного автомобіля на шасі "УРАЛ" до норми часу додасться 2 сек. 2.2.4. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. При прямуванні у гараж по тривозі забороняється кидати на шляхах руху одяг та інші предмети, зупинятися в проходах і створювати перепони на шляху руху. 2. При використанні спускового стовпа кожний пожежник зобов'язаний витримувати необхідний інтервал, слідкувати за пожежником, який спускається попереду, і не торкатися його ногами. (Торкнувшись ногами мата біля основи спускового стовпа, необхідно злегка відштовхнутись від нього і швидко відійти в бік). 3. Порядок посадки особового складу відділення та караулу в пожежні автомобілі (в гаражі чи поза ним) установлюється наказом начальника пожежної частини, виходячи з умов забезпечення безпеки і місцевих особливостей. 4. Перед виїздом водій має упевнитись, що всі відсіки автомобіля зачинені і на шляху виїзду з гаража відсугні люди або сторонні предмети. 5. Забороняється під час посадки пробігати перед автомобілями що виїжджають. 6. При посадці в пожежний автомобіль поза будівлею пожежного депо вихід особового складу на майданчик допускається тільки після виїзду автомобіля з гаража. 7. Забороняється подавати команду про рух автомобіля до закінчення посадки особового складу. РОЗДІЛ 111. Робота з пожежними рукавами, стволами» рукавним обладнанням Заняття з пожежними рукавами, рукавним обладнанням проводяться з метою підготовки особового складу до вмілого та швидкого прокладання магістральних та робочих рукавних ліній, 3.1. Порядок виконання вправи ч , Змотування рукавів у одинарну' або подвійну скатку виконується., як правило, одним пожежником. Одинарна скатка змотується по всій довжині від одного кінця до другого. При змотуванні у .подвійну скатку пожежник складає рукав удвоє та змотує його від середини до кінців. При цьому верхній кінець рукава повинен бути коротшим нижнього. пожежником від місця згинання за правилами одинарної скатки, а другий пожежник вирівнює рукав і натягує його. Змотування рукавів у "гармошку" виконується двома пожеж-. никами. Один перегинає рукав за розмірами відсіка кузова автомобіля та вкладає рукав у відсік, другий з'єднує рукава між собою. Рукава викладаються в пачки двома пожежниками за командою: "Рукава в пачку - вкласти", їх складають "гармошкою" за довжиною відсіка пожежного автомобіля, потім перев'язують двома ременями. Прибирання рукавів "вісімкою" виконується одним пожежником за командою "Рукав вісімкою - прибрати". Пожежник бере в праву (ліву) руку з'єднувальну головку та розводить обидві руки трохи ширши плечей, кладе на них рукав, опускає вниз спочатку ліву (праву) руку, підхоплюючи рукав знизу, а потім праву (ліву), якою теж підхоплює рукав знизу, ліва рука в цей час піднімається доверху. При прибиранні рукава "вісімкою" пожежник рухається вперед, не перетягуючи рукав по землі. Якщо рукав мокрий, прибирати його допомогає другий пожежник, випускаючи воду із рукава. Піднесений до автомобіля рукав кладуть на землю; з'єднувальна головка, яка була в руці, витягується із середени рукава і ложиться на нього. Прокладка рукавних ліній здійснюється ручним та механізованим способами. Ручна прокладка виконується за командою "Рукавну лінію із скаток (вказується напрямок та довжина лінії) - прокласти". Пожежник нахиляється і бере скатку правою рукою за кінці рукавів біля з'єднувальних головок, а лівою - з протилежного боку. Виправляється, піднимає скатку, тримає її передпліччям правої руки, яка зігнута в лігті. Переносить вагу тіла на праву ногу, заносить скатку вправо-назад, робить різкий широкий крок лівою ногою вперед, і різко викидає скатку витянутими руками вперед, не відпускаючі кінці рукавів з з'єднувальними головками із правої руки. Перед кінцем розмотування рукава, робить різкий ривок правою рукою назад. Кладе одну з'єднувальну головку на землю і., тримаючи в правій руці другу, направляється в бік. прокладки рукава, розмотуючи його повністю, кладе з'єднувальну головку на землю. Прокладка рукавної лінії із "гармошки", яка вкладена на автомобілі, виконується з розрахунку один чоловік на рукав. За командою: "Рукавну лінію з "г а р м о ш к й" на три рукава -прокласти!" Пожежник „V»! бере кінець верхнього рукава, прокладає лінію на задану віддстань, пожежник №2 бере з'єднувальну головку другого рукава, пожежник КйЗ ~ третього, водій приєднує рукавну лінію до нагїірного патрубка насоса, При прокладанні робочих рукавних ліній від розгалуження до місця роботи пожежники, які призначені для прокладання, підбігають до рукавів, беруть скатки (кожний по дві) та підбігають до розгалуження. Розмотують рукава вказаним вище способом, з'єднують між собою, приєднують до розгалуження та стволів. Для з'єднання рукавів між собою подається команда "Рукава з'єднати!" За цією командою пожежник бере в руки з'єднувальні головки рукавів, встановлює їх один проти одного так, щоб при прижиманні подолати опір гумових .-прокладок так, щоб забезпечити повне з'єднання (зачеплення кликів). Якщо сил рук не достатньо для подолання опору прокладок, тоді головки прижимаються коліньми та спільними зусиллями рук і випроводиться їх з'єднання. Якщо головки з'єднуються двома пожежними, то кожен Ь них бере з'єднувальну головку в руки. Потім вони стають один проти одного, співставляють головки і, стискаючи прокладки, повертають головки назустріч одна одній до кінцевого з'єднання. За командою "Рукава роз'єднати" силою рук повернути та роз'єднати з'єднувальні головки. Для роз'єднання головок типу Богданова застосовувати ключі, 3.2. Заходи безпеки «раці при відпрацюванні вправи 1. Вправу виконувати у бойовому одязі та спорядженні. 2. Виконувати вправу тільки за камандою керівника занять. 3. Визначити та вказати особовому складу .найбільш безпечні та найкоротші шляхи прокладення рукавних ліній, перенесення пожежно-технічного обладнання. 4.1 Гри явній небезпеці подати команду- "СТІЙ", за якою особовий склад повинен припинити виконання вправи. РОЗДІЛ IV. Саморятування та рятування потерпілого з верхиіж поверхів будівлі за допомогою рятувальної мотузки 4.1. Саморятувашш з верхніх поверхів будівлі за допомогою рятувальної мотузки Заняття по саморятуванню з верхніх, поверхів будівлі за допомогою рятувальної мотузки проводяться •:< метою підготовки особового складу саморятуванню та. набуттю практичних навичок роботи на висоті. 4.1.1. Порядок виконання вправи Пожежник закріплює кінець рятувальної мотузки за конструкцію будівлі. Після цього він бере лівою рукою карабін, а правою робить на ньому закріпленим кінцем мотузки два оберти від себе. Потім надягає краги, закріплений кінець мотузки бере в ліву руку, а вільний - в праву. Не випускаючи з рук мотузки, обережно виходить з вікна і починає повільний спуск. Ногами під час спуску відштовхується від стіни, обминанаючі! віконні прорізи або обходить їх збоку. Швидкість спуску регулюється притисканням мотузки правою рукою до себе. Якщо мотузка розташовується на значній відстані від стіни будівлі та нога пожежника не достають до стіни, то спуск проводиться повільно, ногами донизу. 4.1,2. Умови виконання вправи Пожежник знаходиться на четвертому поверсі на відстані один метр від конструкції. Короткий кінець рятувальної мотузки знаходиться у правій або у лівій руці. Після подачі команди пожежник закріплює мотузку за конструкцію будь-яким з 4 способів, намотує мотузку на карабін та проводить саморятування. Щчатоу; подана команда "По рятувальній мотузці донміу ~ РУШ!" Закшчення; пожежник звільняє мотузку з карабіну, підтверджуючи це словом "Готово". 4.3,3, Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи. 1. Оглянути і перевірити рятувальні мотузки, пожежні пояси, карабіни, забороняється користовуватися мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку. 2. Шляхом зависання протягом 2-3 секунд 3-х чоловік, рятувальні мотузки перевірити на міцність, 3. Перекопати верхній шар запобіжної подушки, 4. Для страхування використовувати рятувальну мотузку. 5. Призначити та провести інструктаж страхувальників. 6. Вправу виконувати тільки за командою. 7. Вправу виконувати в бойовому одязі та споряодженні. 8. Сигналом небезпеки визначній команду "СТІЙ!". 4.2, Рятування потерпілого за допомогою рятувальної мотузки Заняття по рятуванню потерпілого проводяться з метою підготовки особового складу по рятуванню потерпілого за допомогою рятувальної мотузки та набуття практичних навичок роботи на висоті. 4.2.1. Порядок виконання вправи Рятування потерпілого з верхніх поверхів будівлі здійснюється трьома пожежниками за командою: "Для рятування потерпілого (вказується поверх, вікно) - РУШ!". Пожежники №1 і №2 прибувають на вказане місце. Пожежник №1 в'яже рятувальну петлю, надягає краги і намотує мотузку на карабін. Пропускає мотузку навколо свого пояса, кінець мотузки накладає на спинку карабіна й робить від себе два оберти закріпленим кинцем мотузки, який веде до потерпілого. Пожежник №2 підводить потерпілого (або разом з пожежником №1 підносить та викладує на підвіконня, якщо потерпілий вважається непритомним). Пожежник №2 при необхідності допомагає пожежнику №1 під час спуску потерпілого. Пожежник №1 пропускає мотузку навколо свого пояса і довгий кінець мотузки утримує правою рукою з правого боку, а лівою рукою бере кінець мотузки, який йде до потерпілого. Упирається середньою частиною стопи прямої лівої ноги в підвіконник і за допомогою пожежника №2 обережно опускає потерпілого донизу. Швидкість опускання потерпілого регулюється притисканням мотузки до себе. Пожежник №3 знаходиться внизу, він приймає потерпілого та укладає його на драбину-палицю і підтверджує це словом "ТАК", знімає з потерпілого рятувльну петлю, про що сповіщує словом "ГОТОВО". Пожежники №1 та №2 прибувають до підніжжя будівлі і разом з третім номером переносять потерпілого на драбині-палиці до вказаного місця. 4.2.2. Умови виконання вправи Пожежники знаходяться біля башти на третьому поверсі знаходиться потерпший. У пожежника №1 рятувальна мотузка в чохлі на плечі. Після подачі команди пожежник №3 залишається внизу, а №1 і №2 піднімаються до потерпілого по внутрішньому маршу башти. Початок; подала команда "Для рятування потерпілого (вказується поверх, вікно) — РУШ! " Закінчення: пожежники переносять потерпілого на драбині-палиці до вказаного місця. 4.2.3. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи I. Оглянути і перевірити рятувальні мотузки, пожежні пояси, карабіни. -2. Шляхом зависання на 2-3 секунди 3-х чоловік, рятувальні мотузки, перевірити на міцність. 3. Перекопати верхній шар запобіжної подушки. 4. Для страхування використовувати рятувальну мотузку. 5. Забороняється користуватися мокрими та вологими рятувальними мотузками, а токож тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку. 6. Призначити та провести інструктаж страхувальників. 7. Надійно фіксувати пояс потерпілого коротким кінцем мотузки подвійної рятувальної петлі. 8. Вправу виконувати тільки по команді. 9. Пожежник, який проводить рятування повинен тримати ліву ногу прямою не згинаючи її в коліні. 10. Вправу виконувати в бойовому одязі та спорядженні. I1. Сигналом небезпеки визначити комаду "СТІЙ!". РОЗДІЛ V . Робота з ручними драбинами 5.1. Робота зі штурмовою драбиною Заняття по засвоєнню цієї вправи проводяться з метою: оволодіння особовим складом навичками роботи зі штурмовою драбиною та навичками роботи на висоті; навчити особовий склад спочатку виконувати найбільш важкі елементи вправи, а потім послідовно, поєднавши всі елементи воєдино, правильно, швидко, з дотриманням правил безпеки праці виконувати вправу в цілому за нормативний час. 5.1.1. Порядок виконання вправи За командою "Штурмову драбину з автомобіля - зняти" пожежник піднімається на першу сходинку автомобіля і, утримуючись правою рукою за поручень, відкріплює лівою рукою драбину обертом рукоятки донизу, а потім, цією ж рукою, утримуючи драбину за гак, тягне її назад, опускаючись на землю, підхоплює правою рукою за ліву тятиву .біля восьмого щабля, розвертає її башмаками вперед, переносить у вказане місце і кладе на землю. Перенесення, підвішування штурмової драбини та підйом по ній на поверхи здіснюється за командою "По штурмовій драбині (вказується поверх) -руш". Пожежник, утримуючи драбину правою рукою за верхню тятиву біля восьмого щабля, починає рух бігом або кроком. За 9-12 м до будівлі повштовхом правої руки вверх-вперед піднімає драбину над головою, береться лівою рукою за ліву тятиву на рівні восьмого щабля, а правою рукою перехоплює за праву тятиву на тому ж рівні. Наближаючись до будівлі, тримає драбину таким чином, щоб її башмаки знаходилися на рівні 25-30 см від землі. Направляє , башмаки драбини до основи будівлі, робить руками перехоплення по тятивах до четвертого-п'ятого щабля, піднімає драбину та з одночасною постановкою лівої ноги на перший щабель проводить підвіску драбини у вікно другого поверху. Підйом по штурмовій драбині на другий поверх здійснюється наступним чином. Після підвіски драбини пожежник переводе праву руку з правої тятиви на сьомий щабель, а лівою рукою береться за дев'ятий щабель. Ноги ставить на кожний щабель до тих пір, доки ліва нога не дійде до сьомого щабля. В цей момент одночасно з постановкою правої ноги на дев'ятий щабель, правою рукою береться знизу за одинадцятий щабель, ближче до лівої тятиви, а лівою - за тринадцяту зверху. Відштовкнувшись правою ногою від дев'ятого щабля і підтягуючись руками, він здійснює посадку на підвіконня. Після посадки ліва нога, ізгином в коліні, зачіплюється за підвіконня з внутрішньої сторони, а права нога, трохи зігнута в коліні, щільно притискається до зовньшнього боку поверхні стіни. Права рука залишається на одинадцятому щаблі, а ліва опирається на підвіконня. При підйомі в наступний поверх пожежник, утримуючи драбину правою рукою за одинадцятий щабель, викидає її доверху і розвертає гак драбини над головою. Лівою рукою береться за тятиву драбини на рівні підвіконня і підіймає її на витягнуту руку доверху, перехоплює за протилежну тятиву драбини правою рукою, піднімає доверху доки гак драбини не досягне поверху; потім розвертає її гаком до вікна і підвішує в праву частину підвіконня (руки залишаються на тятивах). Далі пожежник стає правою ногою на перший щабель, підтягується на руках і, впираючись лівою ногою на підвіконня^ хватає правою рукою сьомий щабель, відштовкується правою ногою від щабля, а лівою - від підвіконня, вистрибує правою ногою на четвертий щабель, а лівою рукою бере за дев'ятий щабель. Подальший підйом по штурмовій драбині - аналогічний раніш описаному підйому в другий поверх. У момент закінчення підйому на вказаний поверх (перед фінішем) положення рук і ніг таке, як перед посадкою на підвіконня. При встановленні правої ноги на дев'ятий щабель необхідно ліву ногу підняти на рівень підвіконня і впертися внутрішнім краєм стопи до підвіконня, розвернути корпус на 180 гр., перемістити праву ногу всередину вікна і поставити обидві ноги на підлогу поверху. Спуск по штурмовій драбині здійснюється за командою "По штурмовій драбині донизу - РУШ". За цією командою пожежник береться за тринадцятий щабель, сідає на підвіконня обличчям до штурмової драбини, ставить праву ногу на дев'ятий щабель, переносить ліву ногу на восьмий щабель і спускається по драбині до постановки правої ноги на перший щабель. Утримуючись руками за щабель або тятиви драбини, повертає корпус на 90 гр. до драбини, заносить ліву ногу за підвіконня і сідає на нього. Утримує драбину за тятиви, припіднімає її і виводить з верхнього віконного прорізу, повертає гак до себе і, перебираючи руками, опускає драбину донизу' доки гак не досягне верхньої частини вікна. Потім розвертає драбину на 90 гр, саком ліворуч, вводить гак драбини у вікно і продовжу?.: опускати драбину до опори гака до підвіконня. Подальший спуск по штурмовій драбині поводиться описаним вище способом. Після спуску на землю, пожежних бере драбину за тятиви на [ рівні четвертого щабля, піднімає її доверху на 10-15 см вище підвіконня, робить лівою ногою крок назад, виводить гак із вікна і спуска*: драбину до основи будівлі. Потім відходить назад, перебираючи руками тятиви, і опускає драбину до себе до тих пір, поки руки не досягнуть восьмого щабля. З поворотом кругом через г праве плече пожежник опускає лівою рукою драбину донизу і утримує її за праву тятиву. Встановлення драбини на автомобіль проводиться за командою "Штурмову драбину на автомобіль ~. уложити". Пожежник бере І драбину лівою рукою за верхню тятиву біла восьмого щабля, піднімає її, розвертає башмаками вперед і переносить до автомобіля. Встановлює башмаки на ролики і підштовхує по них правою рукою І драбину вперед. Якщо драбина кріпиться зверху на пеналах, то пожежник піднімається на сходинку автомобіля, закріплює драбину, сходить на землю і стає у вихідне положення. 5.1.2. Умови виконання вправи "Підйом по підвішаній штурмовій драбині на 4-й поверх навчальної башти", /Драбина підвішена за підвіконня 2-го поверху .навчальної баніти. Пожежник ногою стоїть на першому щаблі, руками тримається за драбину, Шчатшс подана команда "По штурмами драбині V вікно 4-го поверху - РУШ! " Закінчеиіія: пожежник двома ногами торкнувся підлоги 4-го поверху навчальної башти. 5.1.4. Умови виконання вправи "Перенесення, підвішування та підйом по штурмовій драбині на 4-й поверх навчальної башти" Драбина лежить сьомим щаблем на лінії старту (32 м 25 см від основи навчальної башти). Пожежник стоїть на лінії старту? руками тримаючись за драбину. Початок: подана команда "По штурмовій драбині у вікно 4-го поверху-РУШ!" Закшчеііия: пожежник двома ногами торкнувся підлоги 4-го поверху навчальної башти. 5.1,6, Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Оглянути штурмову драбину та перевірити її справність. 2. Перевірити справність пристрою доя страхування. 3. Оглянути та перевірити рятувальну мотузку, 4. Перекопати верхній шар запобіжної подушки. 5. При перенесенні драбини до башти слідкувати за тим, щоб не травмувати гаком присутніх на занятті'. 6. Драбину відвішувати на повний гак. 7. Забороняється підйом та спуск по драбині більше одного чоловіка. 8. Призначити та проінструктувати людей, які відповідають за страхування біля основи та на другому поверсі навчальної башти. 9. Сигналом небезпеки визначити команду "СТІЙ", Примітка: По готурмовій драбині може пересуватися одночасно тільки один чоловік (:ш винятком випадків ряіування людей). 7,2, 'Робота з висувною драбиною Заняття по засвоєнню цієї вправи проводяться з метою: - оволодіння особовим складом навиками роботи з висувною драбиною та навичками роботи на висоті; навчити особовий склад спочатку виконувати найбільш важкі елементи вправи, а потім послідовно, поєднавши всі •елементи воєдино, правильно, швидко, з дотриманням правил безпеки праці виконувати вправу в цілому за нормативний час. 5.2.1, Порядок виконання вправи Вправи з висувною драбиною виконуються розрахунком у складі двох чоловік. Перший і другий номери стають праворуч від автомобіля біля заднього колеса. За командою "Висувну драбину з автомобіля ~ зняти" перший номер береться правою рукою за поручень, робить поворот праворуч (в напрямку міханизму кріплення висувної драбини), береться лівою рукою ::іа ручку важеля кріплення драбини, а правою •••• поштовхом Іншу-доверху відкріплює фіксатор. Другий номер береться правою рукою за поручень на рівні голови (зі старту виходить разом з першим, але слідує за ним, щоб дати можливість першому номеру першим підійти до кріплення драбини), стає правого ногою на сходинку автомобіля і береться лівою рукою зверху за праву тятиву драбини на рівні першого щабля (або за середину першого щабля третього коліна драбини), а лівою ногою впирається в автомобіль (або стає на всмоктуючий патрубок автомобіля). Після цього перший номер, взявшись обома руками за важіль і зробивши ривок донизу, надає драбині початковий рух, повертає кругом і стає спиною до автомобіля. Руки його підняті до гори і готові прийняти драбину, яка рухається. В цей час другий номер, відштовхуючись лівою ногою від кузова автомобіля, тягне драбину на себе, стрибає на землю, підхоплює драбину лівою рукою за праву тятиву і на ходу направляє праву руку у друге (третє) вікно між другим (третім) і третім (четвертим) щаблями. Перший номер приймає драбину на напівзігнуті руки і, нахиливши тулуб вперед, починає біг, розвертає драбину, кладе лівою тятивою на праве плече на рівні дев'ятого (десятого) щабля і береться правою рукою за верхню тятиву. В такому положенні вони переносять драбину до місця її встановлення. Не добігаючи шести (вісьми) метрів до будівлі, другий номер береться лівою рукою за середину третього (другого) щабля, щільно притискає лівий комплект тятив до правого бедра, а правою рукою береться за четвертий (п'ятий) щабель (або за мотузку), (при цьому його тулуб направлений у бік будівлі). В цей час перший номер зусиллям обох рух на рівні між дев'ятим-десятим щаблями піднімає драбину над головою на напівзігнутих руках. Обидва пожежники рухаються по одній лінії, так щоб лінія башмаків драбини була паралельна основі будівлі. У місці встановлення драбини другий номер опускає башмаки в подушку і, не відриваючи правої руки від п'ятого (четвертого) щабля, ставить ліву ногу на другий щабель, розвертається спиною до будівлі з одночасним захопленням лівою рукою мотузки на рівні сьомого (восьмого) щабля. В цей час перший номер штовхає драбину вперед-вверх, на одному рівні, перехоплює руками тятиви на рівні між четвертим і п'ятим щаблями таким чином, щоб великі пальці рук знаходилися на вузьких сторонах тятив першого коліна, другим повштовхом доводить виставлення драбини до 80-85 гр. і утримує її. Його тулуб трохи зігнуто, ноги приймають стійке положення. З одночасним відштовхуванням лівою ногою від другого щабля другий номер підтягується на зігнутих руках доверху до моменту положення рук на рівні грудей, розводить ноги в бік за тятиви, робить різкий ривок за мотузку і тягне її донизу до посадки на землю. При висуванні драбини вверх другий номер слідкує за валиком-останова і, як тільки той перейшов сьомий щабель, різким послабленням мотузки фіксує драбину. Далі береться руками за обидві тятиви на рівні третього (четвертого) щабля і повільно нахиляє драбину до підвіконня, встановлює її в лівий (правий) бік віконного прорізу. Після встановлення драбини у вікно, другий номер щільні:? притискає її руками, за зовнішні пази тяти» першого коліна на рівні між четвертам-п'ятим щаблями, до будівлі (ноги зовнішньою стороною стоп впираються у башмаки драбини). Впевнившись, що драбина надійно закріплена і висунута на два-три щаблі вище підвіконня або даху, перший номер з постановкою лівої йоги на другий щабель починає по ній підйом. Досягнувши третього поверху (даху), пожежник правою ногою стає на підвіконня (дах), правок:) рукою береться за коробку віконного прорізу і переходить у поверх або на дах. ("пуск по висувній драбині здіенюеться за командою "По висувній драбині донизу - РУШ''. При цьому перший номер стає на підвіконня, лівою рукою береться за верхній щабель, а ліву ногу ставить на четвертий щабель і опускається донизу. Опустившись донизу, бере драбину за тятиви на рівні п'ятого щабля і разом з другим номером відводить її від підвіконня. Другий номер тягне мотузку спочатку донизу, визволяючи валик-останова, потім повільно, . ' послідовно перебираючи руками по мотузці, опускає драбину до повного складання колін. Утримуючи драбину за мотузку, другий номер стає носками на башмаки драбини, а перший номер, підтримуючи драбину за тятиви, відходить назад, повертається ліворуч, кладе драбину на праве передпліччя, взявшись лівою рукою за дев'ятий щабель зверху. Другий номер заходить ліворуч від драбини, бере її правою рукою за тятиву знизу, а лівою - за третій щабель. Після цього обидва номери кладуть драбину на плечі і переносять до автомобіля. 5.2.2. Умови виконання вправи "Зняття, перенесення та встановлення висувної драбини у вікно 3-го поверху навчальної башти" Висувна драбина закріплена на автомобілі, який знаходиться на лінії старту (ЗО м по вісі задніх коліс від основи навчальної башти). Вправа виконується двома пожежниками, обидва стоять біля заднього колеса автомобіля на лінії старту. Початок; подана команда "Висувну драбину з автомобіля у вікно третього поверху навчальної башти ВСТАНОВИТИ!" Закінчення: висувна драбина встановлена і закріплена за сьомий щабель. Перший номер стоїть на півкроку від драбини обличчям до неї, другий номер стоїть між стіною і драбиною, притримуючи її руками. 5.2.4. Умови виконання вправи "Підйом по встановленій висувній драбині у вікно 3-го поверху навчальної башти". Драбина встановлений., висунута у вікно 3-го поверху навчальної башти і закріплена за сьомий щабель. Перший номер ставить ногу на перший (другий) щабель, руками тримається за драбину. Другий номер стоїть між стіною і драбиною, притримуючи етанню руками. Початощ Подана команда "По висувній драбині у вікно третього поверху навчальної башти ~ РУШ! " Зящнченнщ Перший номер торкнувся двома ногами підлоги 3-го поверху навчальної башти. 5.2,6. Умови виконання вправи "Знятта. перенесення, встановлення та підйом по висувній драбині у вікно 3-го поверху навчальної башти". Висувна драбина закріплена на автомобілі, який знаходиться на лінії старту { ЗО м по вісі задніх коліс від основи навчальної башти). Вправа виконується двома пожежниками, обидва стоять біла заднього колеса автомобіля на лінії старту, Початок; подана команда "Висувну драбину з автомобіля у «ікно третього поверху навчальної башти РУШ! " Закінчення: висувна драбина встановлена і закріплена за сьомий щабель. Перший номер стоїть на півкроку від драбини обличчям до неї, другий номер стоїть між стіною і драбиною, притримуючи її руками. 5.2.7. Норматив відпрацювання 5.2.8. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Оглянути висувну драбину. 2. Перекопати верхній шар запобіжної подушки. 3. При знятті драбини з автомобіля приймати її на підняті руки і обережно класти її на плече. 4. Встановлювати драбину на відстані 2,5 - 2,8 м від навчальної башти (кут нахилу до горизонту не повинен перевищувати 75°) та на три щаблі вище підвіконня третього поверху. 5. Висувати коліна драбини рівномірно, без ривків, не допускаючи накручування мотузки (ланцюга) на руки. 6. Підйом по драбині розпочинати тільки після її надійного встановлення та закріплення і утримання другим номером. 7. Тримати драбину під час висування за тятиви нижнього коліна, не допускаючи обхвату пальцями внутрішньої сторони тятиви. 8. Підтримувати рівновагу драбини під час її висування. 9. Призначити та проінструктувати відповідальних за страхування (двох - на подушці навчальної башти для запобігання падіню драбини вбік і одного - на третьому поверсі для підтримки драбини за останній щабель на випадок її складання). 10. Сигналом небезпеки визначити команду "СТІЙ ". 5.3. Робота з драбиною-палицею Заняття по відпрацюванню даної вправи проводяться з метою вивчення особовим складом порядку зняття з автомобіля, укладка на автомобіль, прийомів перенесення, встановлення драбини-палиці і підйому по ній на висоту з дотриманням правил безпеки праці. 5.3.1. Порядок виконання вправи Зняття драбини-палиці з пожежного автомобіля і перенесення її на вихідне положення проводиться за командою "Драбину-палицю (вказується місце встановлення) - ЗНЯТИ!" Пожежник, знакодячись на вихідному положенні на відстані одного метра від заднього колеса автомобіля (в залежності від місця знаходження драбини на автомобілі), підіймається по задніх сходинках автомобіля на верхню частину кузова автомобіля, відкріплює драбину, виймає її з місця укладки і ставить на землю, приставивши її до задньої частини автомобіля. Опускається з автомобіля, стає спиною до нього (драбина знаходиться праворуч), бере драбину обома руками, піднімає на 30-40см від землі, робить 3-4 кроки вперед та кладе її на праве плече. Далі утримуючи правою рукою зверху, переносить драбину до місця її встановлення. Драбина-палиця переноситься таким чином, щоб її передня частина була трохи припіднята доверху. В приміщеннях та вузьких проходах драбину-палицю переносять нахиленою або у вертикальному положенні. Встановлюють драбину-палицю наступним чином: за 3-4 кроки до місця встановлення пожежник надає драбині вертикального положення, підходить до місця встановлення і в такому положенні опускає її на землю, зусиллям рук розводить тятиви. Якщо тятиви розводяться туго, то драбину піднімають на 40-50 см від землі і ударом башмаків об землю проводять їх роз'єднання. Драбину-палицю встановлюють таким чином, щоб її нижні кінці знаходилися на відстані одного метра від будівлі, а верхні були приставлені до будівлі. Підйом по драбині починається ставленням лівої ноги на перший щабель та хватом правоїю рукою зверху за п'ятий щабля. Права нога ставиться на другий щабель, а ліва рука - на сьомий і т.д. За командою "Драбину-палицю на автомобіль - УКЛАСТИ!" пожежник стає обличчям до драбини за 50-80 см від неї, робить крок вперед, береться за тятиви, відводить верхні кінці драбини від стіни, з'єднує тятиви разом, припіднімає її на 30-40 см від землі і повертається в бік автомобіля. Зробивши 3-4 кроки від місця встановлення, кладе драбину на праве плече, підносить її до автомобіля та ставить на землю за метр від автомобіля. Приставивши драбину до кузова автомобіля, піднімається на верхню частину автомобіля, укладає, закріплює драбину і опускається донизу. Переносити драбину-палицю дозволяється також за тятиви у розкритому положенні або на передпліччі правої руки. 5.3.2. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Перед використанням оглянути драбину-палицю слідоглянути. 2. Забороняється підйом та спуск по драбині більше одного чоловіка. 3. При знятті з автомобіля та укладці драбини на нього прийняти заходи запобігання падінню. 4. Підйом по драбині розпочинати тільки після її надійного встановлення. Якщо драбина встановлена на слизькій твердій поверхні (вологій підлозі, асфальті тощо), то підйом і робота на ній здійснюється з дотриманням заходів запобігання падінняю драбини. 5. Сигналом небезпеки визначити команду "СТІЙ ". 5.4. Комбінований підйом зі штурмовою драбиною по висувній драбині у вікно 4-го поверху навчальної башти Заняття по засвоєнню цієї вправи проводяться з метою: - оволодіння особовим складом навичок роботи по комбінованому використанню висувної та штурмової драбини при підйомі на поверхи будівлі; - подалання в особового складу страху висоти, розвитку сміливості і спритності при підйомі на висоту. 5.4.1. Порядок виконання вправи Комбінований підйом по висувній та штурмовій драбинам виконується розрахунком із трьох пожежників. За командою "З штурмовою драбиною по висувній драбині у вікно четвертого поверху - РУШ!" пожежники №1 та №2 знімають з автомобіля висувну драбину, а пожежник №3 - штурмову драбину та переносять їх на вказане місце. Пожежник №3 переносить і приставляє штурмову драбину до стіни, гаком від башти. Після встановлення висувної драбини пожежник №1 піднімається по ній до вікна другого поверху. Пожежник №3 подає йому штурмову драбину. При цьому він тримає її гаком до себе. Пожежник №1 просовує праву руку між дев'ятим і десятим щаблями і піднімається з драбиною до підвіконня третього поверху. Закріпившись карабіном за останній щабель висувної драбини, він опускається на один щабель нижче, знімає з плеча штурмову драбину, піднімає її вверх і підвішує у вікно четвертого поверху. Потім піднімається на один щабель вище, відкріплює карабін, береться правою рукою за п'ятий щабель, праву ногу ставить на перший щабель штурмової драбини, піднімається по ній і переходить у вікно четвертого поверху. За командою "По штурмовій і висувній драбинах донизу — РУШ!" пожежники №1, №2 і №3 виконують дії у зворотній послідовності.______________ 5.4.2. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Оглянути та перевірити драбини, пристрої страхування, рятувальну мотузку, пожежні пояси та карабіни. 2. Перекопати верхній шар запобіжної подушки. 3. Висувна драбина встановлюється в лівий бік вікна третього поверху. 4. До моменту встановлення штурмової драбини у вікно 4-го поверху пожежний повинен закріпитися карабіном за щабель висувної драбини. 5. На кожному коліні висувної драбини одночасно повинно знаходитись не більше одного чоловіка. 6. Страхування пожежника №1 необхідно забезпечити рятувальною мотузкою. 7. Призначити та проінструктувати відповідальних за страхування біля основи та на 3-му поверху навчальної башти. 8. При наявності небезпеки подати команду "СТІЙ". 5.5. Підйом "ланцюгом" за допопогою штурмових драбин на 4-й поверх навчальної башти Заняття по засвоєнню цих вправ проводяться з метою: - навчання особового складу прийомам перенесення, підвіски штурмових драбин та підйому по них "ланцюгом" на поверхи будівлі; - подалання у особового складу страху висоти, розвитку сміливості і спритності при підйомі на висоту. 5.5.1. Порядок виконання вправи Підйом по трьох штурмових драбинах виконується розрахунком із трьох чоловік. За командою "По трьох штурмових драбинах - ланцюгом у вікно четвертого поверху - РУШ!" пожежники №1, №2 і №3 підходять до драбин, які знаходяться на відстані 15-20 метрів від будівлі, беруть їх за тятиви і переносять до навчальної башти. Пожежник № 1 підвішує драбину на підвіконня другого поверху з лівого боку; пожежники №2 і №3 приставляють до стіни штурмові драбини гаком від башти. Потім пожежник №1 піднімається до вікна другого поверху, закріплюється карабіном за тринадцятий щабель, опускається нижче на один щабель, відводить корпус назад з поворотом праворуч, руки опускає донизу. Пожежник №2 бере свою драбину і подає пожежнику №1, який приймає її і підвішує гаком за підвіконня третього поверху. Після цього пожежник №1 звільняється від закріплення карабіном, праву ногу переносить на перший щабель другої штурмової драбини, правою рукою береться за п'ятий щабель, переносить на другий щабель, підіймається до вікна третього поверху і закріплюється карабіном за тринадцятий щабель. В цей час пожежник №2 піднімається по драбині до вікна другого поверху, закріплюється карабіном, опускається нижче на один щабель, руки опускає донизу, приймає штурмову драбину від пожежника №3, перехоплює руками за тятиви, підіймає вверх і передає її в руки пожежника №1, який підвішує драбину у вікно четвертого поверху, переходить на неї, підіймається і переходить у вікно четвертого поверху. Пожежник №2 визволяється від закріплення карабіном і підіймається по штурмових драбинах на четвертий поверх; пожежник №3 піднімається по трьох штурмових драбинах на четвертий поверх як по стаціонарній пожежній драбині. 5.5.2. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Перед відпрацюванням вправи слід провести зовнішній огляд штурмових драбин та перекопати верхній шар запобіжної подушки. 2. Для страхуванння використовувати рятувльну мотузку. 3. Драбину в вікно 2-го поверху підвішувати в лівий бік підвіконня на повний гак. 4. При послідовному підйомі та встановленні штурмових драбин на кожній із них закріплятися карабіном за 13 - й щабель. 5. На кожній драбині повинен знаходитись тільки один пожежник. 6. Призначити та проінструктувати відповідальний за страхування. 7. При наявністі небезпеки подається команда "СТІЙ". РОЗДІЛ VI. Встановлення пожежного автомобіля на вододжерело Заняття по засвоєнню цих вправ проводяться з метою вивчення та тренування особового складу у збиранні всмоктуючих ліній, а також з метою тренування водіїв у роботі з насосом пожежного автомобіля. 6.1. Встановлення пожежної колонки на пожежний гідрант Встановлення пожежної колонки на пожежний гідрант проводиться при бойовому розгортанні або за командою "Колонку на пожежний гідрант - встановити І". Автомобіль встановлюється на відстані 3-3,5 м від гідранта, насосом до останього. Пожежник відкриває відсік автомобіля, відкріплює колонку, кладе її на ліве передпліччя, а в праву руку бере гак для відкривання кришки колодязя гідранта і все це переносить до гідранта. Кладе колонку на землю, гаком зачіплює кришку гідранта і потужним повштовхом праворуч (ліворуч) від себе відкидує її на землю, опускається на коліно і знімає ковпачок гідранта, бере колонку за напірні патрубки, встановлює на стояк таким чином, щоб гніздо рукоятки співпало з квадратом клапана гідранта. Потім за годинниковою стрілкою робить 5,5 - 6 півобертів. Після цього береться обома руками за рукоятку колонки та повільно обертає її проти годинникової стрілки до відказу (на 18 - 20 півобертів). Вода в колонку починає поступати після 5-6 півобертів рукояткою. Вода від колонки подається в рукавну лінію або в пожежний насос за командою "Воду - дати !" Для пуску води, пожежник на напірних патрубках колонки, відкриває проти годинникової стрілки маховики до відказу (на 15-16 півобертів). Подача води припиняється за командою "Воду - зупинити!". Пожежник обертає маховики колонки за годинниковою стрілкою, тим самим закриваючи напірні патрубки колонки. За сигналом "Відбій" або за командою "Колонку - прибрати" пожежник обертами рукоятки колонки за годинниковою стрілкою закриває клапан гідранта, береться за напірні патрубки колонки і обертами проти годинникової стрілки до кінця знімає її з гідранта. Після цього кладе колонку на землю, зачиняє ковпачок стояка та кришку колодязя гідранта, бере колонку і гак, підносить до автомобіля, закріплює їх і зачиняє відсік. 6.2. Встановлення автоцистерни на пожежний гідрант Встановлення пожежного автомобіля на пожежний гідрант проводиться за командою: "Автоцистерну на пожежний гідрант (вказується номер гідранта і спосіб з 'єднання насоса з гідрантом) -встановити!" При цьому можуть бути використані наступні способи з'єдування насоса автомобіля з гідрантом. - На два паралельних напірних рукава. В цьому випадку водій від'єднує від всмоктуючого патрубка насоса заглушку і приєднує до нього водозбірник, бере з відсіків автомобіля чотирьохметрові рукава, розмотує їх в напрямку пожежного гідранта і приєднує з'єднувальні головки рукавів до водозбірника. Пожежник готує гідрант і встановлює колонку, приймає протилежні з'єднувальні головки напірних рукавів, приєднує їх до патрубків колонки і проводить пуск води до насоса. - На два паралельних всмоктуючих рукава. Водій від'єднує від всмоктуючого патрубка насоса заглушку, приєднує до нього водозбірник, за допомогою висувних стрічок виймає із пеналів два всмоктуючих рукава і широким хватом рук приєднує їх до водозбірника. Пожежник готує гідрант і встановлює колонку. По черзі приймає від водія всмоктуючі рукава, широким хватом рук приєднує їх до напірних патрубків пожежної колонки і проводить пуск води в насос. - Паралельно на один всмоктуючий і один напірний рукав. Водій від'єднує від всмоктуючого патрубка насоса заглушку, приєднує водозбірник, бере з відсіка автомобіля чотирьохметровий напірний рукав, розмотує його від насоса до колонки, приєднує з'єднувальну головку рукава до водозбірника, за допомогою висувної стрічки виймає із пенала всмоктуючий рукав, приєднує ближню з'єднувальну головку до водозбірника. Пожежник готує гідрант і встановлює колонку, під'єднує до патрубка колонки напірний рукав, приймає від водія всмоктуючий рукав, широким хватом рук приєднує його до іншого патрубка колонки і проводить пуск води до насоса. 6.2.1. Умови виконання вправи Автоцистерна (насосно-рукавний автомобіль) знаходиться на відстані З м від пожежного гідранта до всмоктуючого патрубка насосу. Пожежник і водій стоять за метр від автомобіля спиною до відсіка, в якому розміщена пожежна колонка. Пожежно-технічне обладнання закріплено на своїх місцях, дверцята відсіків зачинені, кришка колодязя гідранта знята, кришка стояка гідранта відкрита. Початок: подана команда "Автоцистерну на пожежний гідрант (вказується номер гідранта і спосіб з 'єднання насоса з гідрантом) - встановити! " Закінчення: колонка накручена на стояк пожежного гідранта до відказу, всмоктуючі рукава приєднані. Примітка 1. В дужках вказаний норматив із забором води, час фіксується в момент появи води із напірного патрубка насоса. 2. При виконанні вправи на автомобілі з переднім розміщенням всмоктуючого патрубка до норми часу додається 10с. 6.2.3. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Перед відпрацюванням нормативу проводиться зовнішній огляд ПТО та перевіряється правильність його розміщення і закріплення у відсіках автомобіля; 2. Слід проявляти обережність при відкриванні відсіків автомобіля. 3. В момент вилучення всмоктуючого рукава номери бойової обслуги повинні знаходитися ліворуч або праворуч пенала автомобіля (для запобігання прямого удару з'єднувальною головкою при виході рукава із пенала). 4. Кришку колодязя пожежного гідранта треба відкривати за допомогою спеціального гака або лома, при цьому необхідно запобігати травмуванню рук та ніг. 5. На початковій стадії встановлення колонки на пожежний гідрант тулуб пожежника не повинен нахилятися над колонкою (для запобігання удару в момент зриву колонки із стояка пожежного гідранта). 6. При укладці' всмоктуючих рукавів висувна стрічка притримується пожежником вздовж рукава. 7. Не допускається освітлювання колодязів пожежних гідрантів відкритим вогнем. 8. Забороняється" спускатися в колодязь водокомунікацій без ізолюючих протигазів та рятувальної мотузки. 9. У випадках необхідності спуску в колодязь це дозволяється тільки в ізолюючих протигазах за умови страхування рятувальною мотузкою. 10. При наявності небезпеки подається команда "СТІЙ". При заборі води: - застосування напірних рукавів для роботи на насосі від гідранта допускається тільки в тому випадку, якщо вода поступає із колонки під тиском більше 2 атм; - застосування всмоктуючих рукавів для роботи на насосі від гідранта допускається тільки в тому випадку, якщо вода поступає з колонки під тиском меньше 2 атм; - одночасне застосування одного всмоктуючого і одного напірного рукавів допускається тільки в тому випадку, якщо водію не відомий тиск води у водопровідній мережі. 6.3. Встановлення автоцистерни на водоймище Встановлення пожежного автомобіля на водоймищепроводиться за командою: "Автоцистерну на водоймище (вказується номер водоймища і кількість всмоктуючих рукавів)-встановити!". При цьому дії бойової обслуги будуть наступними. При встановленні пожежного автомобіля на два всмоктуючих рукава діаметром 125 мм водій від'єднує заглушку від всмоктуючого патрубка насоса, за допомогою висувної стрічки висуває з лівого пенала автомобіля всмоктуючий рукав на довжину 1,5 м. Пожежник (бере із відсіка автомобіля всмоктуючу сітку і разом з водієм приєднує її до всмоктуючого рукава, який висунутий з пенала. Потім водій і пожежник беруть всмоктуючий рукав із правого пеналу автомобіля, один кінець рукава пожежник кладе на землю і допомогає водію під'єднати другий кінець рукава до всмоктуючого патрубка насоса. Після чого вони виймають рукав з лівого пенала і переносять його до вільної з'єднувальної головки першого рукава. Разом з'єднують рукава між собою. Пожежник ключами затягує з'єднувальні головки рукавів, піднімає кінець рукава з всмоктуючою сіткою і занурює його в воду, прив'язує вільний кінець мотузки, який відходить від важеля зворотнього клапана всмоктуючої сітки, до будь-якого предмета або за всмоктуючий рукав. 6.3.1. Умови виконання вправи • Автоцистерна (автомобіль насосно-рукавний) знаходиться біля водоймища. Двигун працює на малих обертах. Пожежно-технічне обладнання закріплено на своїх місцях, рукавна катушка знята. Пожежник і водій стоять на проти осі задніх коліс автомобіля. Початок; подана команда "Автоцистерну на водоймище (вказується номер водоймища і кількість всмоктуючих рукавів) - встановити!". Закінчення: Двигун переключений на насос, всмоктуюча лінія зібрана, мотузка всмоктуючої сітки розмотана. Примітка 1. В дужках вказаний норматив із забором води, час фіксується в момент появи води з напірного патрубка насоса. 2. При виконанні вправи на автомобілі із середнім розміщенням насоса до норми часу додається 3 сек. 3. При виконанні вправи на автомобілі з переднім розміщенням всмок туючого патрубка до норми часу додається 10 сек. 6.3.3. Заходи безпеки праці при відпрацюванні вправи 1. Перед відпраціванням вправи проводити зовнішній огляд ПТО та перевіряти правильність його розміщення і закріплення у відсіках автомобіля. 2. Слід проявляти обережність при відкриванні відсіків автомобіля. 3. В момент вилучення всмоктуючого рукава номери бойової обслуги повинні знаходитись зліва або зправа від пеналу автомобіля (для запобігання прямого удару з'єднувальною головкою при виході рукава з пенала). 4. Обов'язково вказуються шляхи пересування пожежника із всмоктуючою рукавною лінією, яка вже зібрана, до водоймища. 5. При здійсненні забору води мотузка, яка кріпиться до важеля зворотнього клапана, другим кінцем прив'язується до якогось предмета або до всмоктуючого рукава. 6. При укладці всмоктуючих рукавів висувна стрічка притримується повздовш рукава. 7. При наявністі небезпеки подається команда "СТЩ". |
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ |
Розділ I. Загальні положення 3 Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами § Доказування |
Розділ І. Загальні положення Положення про механізм справляння та порядок сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ( далі Положення... |
Положення про механізм справляння та порядок сплати єдиного податку Розділ І. Загальні положення Положення) розроблено на основі Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку... |
Розділ І. Загальні положення Кременчука (далі Положення) розроблене на підставі Конституції України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України,... |
Положення про механізм справляння та порядок сплати єдиного податку Розділ І. Загальні положення Положення розроблено на підставі Податкового Кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України... |
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Визначення термінів Законом передбачаються заходи державної підтримки і стимулювання розвитку виробництва та споживання мінеральних добрив |
ПОЛОЖЕННЯ про студентський гуртожиток Київського національного університету... Дане положення встановлює порядок надання житлової площі в студентських гуртожитках студмістечка Київського національного університету... |
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Завдання цивільного судочинства Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту... |
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Дана концепція визначає правові засади організації та провадження ріелторської діяльності в Україні з метою законодавчого забезпечення... |