|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
| Глава 3 Управління силами і засобами на пожежі. Основи управління 96. Управління силами і засобами на пожежі - діяльність керівника гасіння пожежі (КГП) (оперативного штабу на пожежі), яка здійснюється з метою успішного ведення бойових дій на підставі оцінки обстановки. 97. Залежно від кількості сил, які прибули на пожежу, та засобів пожежної охорони керівництво гасінням пожежі здійснюється: - за умови роботи одного підрозділу пожежної охорони (караулу, відділення) - старша посадова особа, яка очолює цей підрозділ (караул, відділення), або оперативний (відповідальний) черговий гарнізону пожежної охорони; - за умови роботи двох і більше підрозділів пожежної охорони - старша посадова особа, яка очолює підрозділ пожежної охорони у районі виїзду (на об’єкті), в якому виникла пожежа, або посадова особа, призначена відповідно до порядку, що встановлений у гарнізоні пожежної охорони, у тому числі, начальник гарнізону. 98. Старша посадова особа органу управління, підрозділу Державної пожежної охорони, яка прибула на пожежу, зобов’язана: - оцінити обстановку та встановити правильність організації бойових дій з гасіння пожежі; - визначити необхідність виклику додаткових сил і засобів пожежної охорони на місце пожежі; - взяти на себе керівництво гасінням пожежі. 99. З моменту віддавання першого розпорядження старшою посадовою особою органу управління, підрозділу Державної пожежної охорони керівнику гасіння пожежі (оперативному штабу) він бере на себе керівництво гасінням пожежі. 100. Начальник гарнізону пожежної охорони, посадові особи органів управління, підрозділів Державної пожежної охорони, які є КГП, під час отримання інформації про виникнення пожежі за більш високим рівнем (рангом) надзвичайних подій, що вимагають невідкладного реагування, та за інших обставин, які роблять неможливим виконання ними обов’язків КГП, можуть покинути місце виклику (пожежі) лише після того, як призначать КГП іншу посадову особу з числа учасників гасіння пожежі. Про це обов’язково слід повідомити диспетчера гарнізону пожежної охорони, який робить запис у відповідних документах. При цьому відповідальність за наслідки такого рішення покладається на посадову особу, яка його прийняла. 101. Залежно від обстановки на пожежі для управління силами і засобами пожежної охорони КГП може організовувати оперативний штаб, бойові ділянки і сектори. 102. Під час роботи на пожежі двох і більше підрозділів пожежної охорони призначається начальник тилу з числа начальницького складу пожежної частини, в районі виїзду якої трапилася пожежа. 103. У разі раптової зміни обстановки на пожежі та неможливості своєчасного отримання наказів від КГП начальники (командири) підрозділів повинні діяти самостійно, керуючись цим Бойовим Статутом з подальшим доповіданням про свої дії КГП. 104. Відсутність наказів КГП не може бути виправданням бездіяльності начальників (командирів). Керівник гасіння пожежі 105. Керівник гасіння пожежі є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби пожежної охорони та інші сили, які залучені до гасіння пожежі, він несе відповідальність за організацію робіт з гасіння пожежі, безпеку особового складу та збереження пожежної техніки. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони, не має права втрутитися в його дії. 106. Керівником гасіння пожежі з урахуванням вимог ст.100 БСДПО є: - старша посадова особа ДПО, яка прибула на місце пожежі першою; - посадова особа відомчої, сільської або добровільної пожежної охорони, яка прибула першою на місце пожежі до прибуття посадових осіб ДПО, якщо інше не передбачене за нормативними правовими актами. 107. Керівник гасіння пожежі зобов’язаний: - забезпечити управління бойовими діями на пожежі особисто або через оперативний штаб; - встановити кордони території, на якій здійснюються бойові дії з гасіння пожежі, порядок та особливості вказаних дій; - провести розвідку та оцінити обстановку на пожежі; негайно організувати і особисто очолити рятування людей, запобігти паніці, використовуючи для цього всі сили і засоби; - визначити вирішальний напрям, необхідну кількість сил і засобів, способи і прийоми бойових дій; - поставити задачі перед підрозділами пожежної охорони, організувати їх взаємодію і забезпечити виконання поставлених задач; - безперервно слідкувати за змінами обстановки на пожежі і приймати відповідні рішення; - після прибуття на місце пожежі за зовнішніми його ознаками передати інформацію на ЦППЗ або ПЗЧ; після прийняття рішення і віддавання наказів повідомити адресу пожежі, що горить (чи горіло), які сили і засоби введені у дію, чи є небезпека розвитку пожежі, чи необхідні додаткові сили і засоби; підтримувати надалі безперервний зв’язок з ЦППЗ, періодично повідомляти щодо прийнятих рішень та про обстановку на пожежі; - проводити розташування прибуваючих сил і засобів з урахуванням обраного напряму, забезпечити безперебійну подачу вогнегасних речовин; - викликати додаткові сили і засоби одночасно, а не частками і організовувати їх зустріч; - після прибуття на пожежу старшого начальника доповісти про обстановку, про прийняті рішення щодо гасіння, які сили і засоби є на місці пожежі та введені в дію, а також викликані додатково: - залежно від обстановки організувати оперативний штаб на пожежі і визначити місце його розташування; - інформувати оперативний штаб щодо місця свого знаходження та повідомляти йому про всі рішення, що приймаються; - створити резерв сил і засобів, періодично підміняти працівників, даючи їм можливість відпочити, зігрітися, переодягнутись у сухий одяг; - призначити з числа осіб начальницького складу відповідального за дотримання заходів безпеки, за необхідності, організувати пункт медичної допомоги; - у разі прибуття на пожежу значної кількості сил і засобів при великих обсягах роботи з організації та управління бойовими діями начальнику тилу виділити помічників, у разі необхідності, організувати групи тилу з засобами руху та зв’язку; - організовувати взаємодію з оперативними службами міста (населеного пункту, об’єкта), які залучаються до гасіння пожежі; - вживати заходів для установлення причин пожежі, складати спецповідомлення про пожежу; - за наявності видимих ознак підпалу або інших причин пожежі необхідно вжити заходів для збереження первинного місця його виникнення від надмірних зруйнувань, до виявлення і зберігання предметів, що були причиною пожежі, а також збору відомостей, необхідних для складання акту про пожежу, залучаючи до цього працівників держпожнагляду і випробувальних пожежних лабораторій; - особисто переконатися у ліквідації пожежі, визначити необхідність і термін спостереження за місцем ліквідованої пожежі; - вжити заходів з евакуації, захисту від води і охорони евакуйованих матеріальних цінностей до прибуття працівників міліції; - визначити порядок повернення з місця пожежі підрозділів пожежної охорони, взаємодіючих служб, задіяних сил і засобів. 108. У разі визначення необхідних для гасіння пожежі додаткових сил і засобів КГП має враховувати: - площу, на яку може поширюватись вогонь до введення у дію викликаних сил і засобів; - кількість сил і засобів, які вимагаються для подачі стволів, об’єм робіт з рятування людей, розкриття і розбирання конструкцій будівель та евакуації майна; - необхідність залучення спеціальних служб; - необхідність підвозу води автоцистернами чи організацію подачі води перекачуванням. 109. У разі внесення змін у розстановку сил і засобів на пожежі КГП має прийняти рішення щодо перегрупування та довести його до керівників підрозділів, вказавши кому, куди і як проводити перегрупування. 110. Накази мають бути короткими, точними, ясними. Залежно від змісту наказів КГП віддає його виконавцям особисто, через оперативний штаб, за допомогою технічних засобів зв’язку, або через зв’язкових. 111. КГП має встановити вірність вжитих заходів з гасіння пожежі і визначати, чи достатньо сил і засобів для її ліквідації на кожній ділянці. Оперативний штаб на пожежі 112. До складу оперативного штабу можуть входити: начальник штабу, начальник тилу та їхні помічники, відповідальний за дотримання заходів безпеки, зв’язкові, а також представники взаємодіючих служб міста, населеного пункту, об’єкта, адміністрації та місцевих органів влади. На великих, складних і тривалих пожежах керівниками можуть призначатися заступники начальника оперативного штабу. Оперативний штаб створюється: - на всіх великих і складних пожежах; - під час гасіння трьох і більше БД, а також у тому випадку, якщо сили і засоби залучені за підвищеним номером виклику; - у разі пожеж на об’єктах, на яких дії з гасіння пожеж необхідно узгоджувати з черговим інженерно-технічним персоналом і адміністрацією об’єкта; - за рішенням керівника гасіння пожежі залежно від обстановки. 113. Оперативний штаб організовує: - зустріч, розміщення і розподілення по бойових ділянках прибуваючих підрозділів; - розвідку пожежі в процесі її гасіння, збирання відомостей та інформування керівника гасіння пожежі про зміни обстановки; - облік сил та засобів на пожежі, ведення документації згідно з додатками N1-3 БСДПО; - створення на пожежі резерву сил і засобів; - збирання відомостей про причини виникнення пожежі і заподіяний збиток; - зв’язок на пожежі; - освітлення місця пожежі, якщо це необхідно; - виконання рішень, наказів КГП, контроль за виконанням поставлених задач; - взаємодію з іншими службами міста (населеного пункту, об’єкта); - контрольно-пропускні пункти (КПП) і пости безпеки (ПБ) ГДЗС; - годування у разі тривалих пожеж (більше трьох годин), обігрів особового складу за умови низької температури; - захист від теплового удару; - матеріально-технічне забезпечення працюючих на пожежі підрозділів. 114. Оперативний штаб розташовуються на місці найбільш зручному для управління силами і засобами, визначеними КГП, забезпечуються необхідними технічними засобами, обладнанням та документацією. 115. Місце оперативного штабу на пожежі позначається: Місце оперативного штабу на пожежі позначити: вдень - червоним прапором з написом ”ШТАБ”, вночі - світловим показником з написом червоного кольору ”ШТАБ”. 116. Під час роботи на пожежі КГП, НШ, НТ, НБД і зв’язкові повинні мати на лівому рукаві вище ліктя нарукавні пов’язки (Додаток N7 БСДПО). На пожежних касках особового складу мають бути знаки відмінності (Додаток N6). При веденні документації оперативного штабу, підготовки опису пожежі використовуються умовні знаки та скорочення, що допускаються згідно з Додатками 5 та 9 БСДПО. Начальник оперативного штабу 117. Начальник оперативного штабу (НШ) підпорядковується КГП, є його заступником і забезпечує виконання рішень КГП, а також очолює оперативний штаб і несе відповідальність за виконання штабом задач, вказаних у статті 113. Начальник оперативного штабу (НШ) на весь період бойових дій з гасіння пожежі повинен постійно знаходитись у місці розташування оперативного штабу. У разі гасіння значних пожеж НШ з дозволу КГП може призначити своїх заступників, розподіляючи між ними обов’язки виконання задач оперативного штабу згідно з вимогами БСДПО та делегуючи їм частину своїх повноважень. Начальник оперативного штабу на пожежі зобов’язаний: - вивчити обстановку на пожежі шляхом організації безперервної розвідки і отримання даних від начальників БД; - доповідати КГП результати розвідки і повідомлення щодо обстановки і ходу гасіння пожежі; - викликати, за необхідності, додаткові сили і засоби, передати накази КГП керівникам підрозділів; - організовувати зв’язок на пожежі; - самостійно приймати рішення у невідкладних випадках, про що повідомляють КГП; - провести розміщення сил і засобів згідно з рішенням, що прийняте КГП; - забезпечити контроль за виконанням наказів КГП і штабу; - створити резерв з підрозділів, що вже прибули на пожежу; - викликати, за необхідності, спеціальні служби міста (населеного пункту, об’єкта) і організувати взаємодію з ними; - передати на ЦППЗ відомості про пожежу; - збирати відомості про причини виникнення пожежі і бойові дії підрозділів; - вести документи оперативного штабу, залучаючи до цього начальника тилу і зв’язкових; - організовувати харчування і підміну особового складу під час тривалої роботи на пожежі. Тил на пожежі. Начальник тилу 118. Тил на пожежі включає в себе зосереджені на пожежі сили та засоби, що забезпечують бойові дії з її гасіння. До основних задач тилу на пожежі відносяться: - організація розвідки вододжерел; - зустріч та розміщення на вододжерелах пожежних машин; - забезпечення безперебійної подачі вогнегасних речовин та роботи пожежної техніки; - охорона магістральних рукавних ліній; - забезпечення паливними, мастильними матеріалами та вогнегасними речовинами, спеціальним пожежно-технічним обладнанням та озброєнням. 119. За роботу тилу на пожежі відповідає начальник тилу, який призначається з числа начальницького складу і підпорядковується керівнику гасіння пожежі і начальнику оперативного штабу. Начальник тилу зобов’язаний: - провести розвідку вододжерел, організувати взаємодію зі службами водопостачання населеного пункту (об’єкта); - організовувати зустріч і розміщення на вододжерела прибулих машин, що забезпечують подачу води та інших вогнегасних речовин; - доповісти начальнику оперативного штабу (КГП) про кількість пожежних машин, що потребуються, для подачі води перекачуванням чи підвозом; - забезпечити найбільш ефективне використання пожежної техніки і безперебійну подачу води до місця пожежі; - організувати своєчасне постачання пожежних машин паливними і мастильними матеріалами, а також, за необхідності, доставку до місця пожежі спеціальних вогнегасних речовин і матеріалів, спеціального пожежно-технічного обладнання, озброєння, у тому числі для безперебійної роботи ланок ГДЗС (ізолюючих протигазів, компресорних установок, балонів, регенеративних патронів тощо); - забезпечити охорону рукавних ліній, а також взаємодію з робітниками міліції з питань регулювання руху міського транспорту на ділянках тилу; - вести облік роботи пожежної техніки, витрат вогнегасних речовин і матеріалів, складати схему розміщення пожежних машин на вододжерела і прокладання магістральних рукавних ліній, користуючись умовними позначеннями і скороченнями, що допускаються (Додаток N5, 9). 120. У розпорядження начальника тилу, крім основних машин, надається техніка для підвозу води, рукавні, легкові і вантажні автомобілі, паливозаправники, авторемонтні майстерні, автобуси тощо. 121. Для керівництва роботою тилу за напрямами призначаються помічники начальника тилу. Бойові ділянки (сектори). Начальник бойової ділянки (сектора) 122. Бойова ділянка на пожежі (БД) - частина території на місці пожежі, на якій зосереджені сили і засоби, об’єднані конкретною бойовою задачею та єдиним керівництвом. Бойові ділянки створюються за рішенням КГП за місцем ведення (периметр пожежі, поверхи, сходові клітини, протипожежні перешкоди тощо) або за видами (рятування людей, ліквідація горіння, захист матеріальних цінностей, боротьба з димом тощо) бойових дій на пожежі. За умови створення на пожежі п’яти та більше БД можуть бути організовані бойові сектори, що об’єднують декілька бойових ділянок. Бойові дії на БД очолює його начальник, в секторі - начальник сектору. Начальники БД та секторів призначаються КГП з осіб середнього та старшого начальницького складу, які мають значний досвід з гасіння пожеж. 123. Начальник бойової ділянки (сектору) безпосередньо підпорядковується КГП, начальнику оперативного штабу, забезпечує виконання поставлених бойових задач на відповідній БД (сектор), відповідає за безпеку особового складу, підпорядкованого йому на пожежі, та збереженість пожежної техніки і постійно знаходиться на її території, залишаючи її тільки за дозволом КГП. 124. Начальник бойової ділянки зобов’язаний: - вести безперервну розвідку і доповідати керівнику гасіння пожежі чи начальнику оперативного штабу про обстановку на бойовій ділянці; - управляти діями підпорядкованих йому підрозділів; - забезпечити взаємодію підрозділів, що працюють на його ділянці, з підрозділами сусідніх ділянок; - проводити розстановку сил і засобів на БД; - робити запит, за необхідності, про додаткові сили і засоби для вирішення поставлених задач; - забезпечити маневреність та швидке перегрупування сил і засобів під час змін обстановки на ділянці; - забезпечити подачу вогнегасних речовин на бойових позиціях; - приймати самостійне рішення щодо перестановки сил і засобів, що забезпечить найшвидшу ліквідацію пожежі на ділянці, доповідати КГП чи начальнику оперативного штабу про прийняті рішення; - організувати пожежний зв’язок на БД; - забезпечувати підпорядкованим особовим складом виконання правил безпеки праці, доводити до учасників гасіння пожежі інформацію про виникнення загрози їх життю та здоров’ю; - доповідати керівнику гасіння пожежі чи начальнику оперативного штабу про виконання поставлених задач і про роботу підрозділів на ділянці. Організація зв’язку на пожежі 125. Організація зв’язку на пожежі здійснюється відповідно до “Настанови по службі зв’язку і АСУ пожежної охорони МВС України”, для забезпечення управління силами і засобами, їх взаємодії та передачі інформації. 126. Для управління силами і засобами на пожежі встановлюється зв’язок між КГП і оперативним штабом, начальником тилу, начальником БД, а за необхідності - з пожежними автомобілями (машинами). Для забезпечення управління використовуються радіостанції та гучномовні установки автомобілів зв’язку і освітлення, а також переносні радіостанції, польові телефонні апарати, переговорні пристрої, електромегафони. 127. Для взаємодії між бойовими дільницями (підрозділами), які працюють на пожежі, встановлюється зв’язок між начальниками ділянок (підрозділів). При цьому використовуються переносні радіостанції, польові телефонні апарати, гучномовні пристрої та зв’язківці. 128. Для забезпечення передачі інформації встановлюється зв’язок між КГП, оперативним штабом і ЦУСЗ (ЦППЗ, ПЗЧ) за допомогою міської телефонної мережі або радіостанцій пожежних автомобілів. При цьому забезпечується обмін інформацією між ЦУСЗ (ЦППЗ, ПЗЧ) і підрозділами, які знаходяться на пожежі і на шляху слідування; передача повідомлень про обстановку і хід гасіння пожежі; виклик додаткових сил і засобів; передача вимог КГП до служб взаємодії. 129. У разі використання засобів радіозв’язку на пожежі КГП має забезпечити дотримання всіма абонентами правил радіообміну. Безпосередня відповідальність за організацію зв’язку на пожежі покладається на КГП. У разі використання номера абонента телефонної мережі для роботи в оперативному штабі за вказівкою начальника штабу через АТС міста (населеного пункту, об’єкта) необхідно відключити телефонний апарат абонента на час гасіння пожежі. |
| УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Заслухавши і обговоривши інформацію провідного спеціаліста з охорони праці Собчука А. М. про стан пожежної безпеки в лікувально-профілактичних... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної охорони |
| ТЕМА №10 Рятування людей на пожежі, охорона державного та особистого майна громадян від вогню – священний обов’язок кожного працівника пожежної... |
РОЗДІЛ І. Загальні положення Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої... |
| 18. Психологічний аналіз діяльності працівників пожежної охорони... Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної ТЕМА: Проблема самогубств в Україні. Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної... |
| РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ Цей Редакційний статут (далі Статут) містить вимоги до створення та поширення інформації |
ТЕМА: Вступне заняття. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки Мета заняття: ознайомити з інструкцією з охорони праці для працівників бухгалтерії |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом 1-го караулу... Література: методичні рекомендациї по попередженню випадкив самогубства серед особового складу |
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,... |