|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Глава 2Бойові дії підрозділів під час гасіння пожеж 10. Бойові дії під час гасіння пожеж (далі - бойові дії) - це організоване застосування сил та засобів пожежної охорони, дії яких спрямовані на виконання основного завдання на пожежі. 11. Бойові дії повинні виконуватись згідно з встановленими вимогами безпеки праці під час гасіння пожеж і можуть проводитись в умовах високого психологічного та фізичного навантаження, підвищеного ризику, прямої небезпеки для життя і здоров’я учасників гасіння пожеж. Бойові дії з гасіння пожеж на підприємствах, для яких передбачена у встановленому порядку розробка планів локалізації та ліквідації аварій, повинні здійснюватися з урахуванням особливостей, які визначені у цих планах. 12. Бойові дії на бойових позиціях за умов крайньої необхідності, що пов’язані з безпосередньою загрозою життю та здоров’ю учасників гасіння пожежі, можуть виконуватись з відступом від встановлених вимог безпеки праці тільки у виняткових випадках і, зазвичай, добровольцями. 13. Бойові дії включають в себе: - збір, виїзд та прямування на пожежу; - розвідку пожежі; - рятування людей; - бойове розгортання; - гасіння пожежі; - виконання спеціальних робіт; - збір та повернення до постійного місця дислокації. Збір, виїзд і прямування на пожежу 14. Збір, виїзд та прямування на пожежу включає до себе: збір особового складу за сигналом “Тривога” та доставка його на пожежних машинах або інших транспортних засобах до місця виклику (пожежі). Подача сигналу “Тривога” здійснюється після встановлення адреси або отримання інших відомостей з місця пожежі та прийняття рішення про виїзд. Обробка виклику повинна бути завершена за можливо короткий час і не затримувати виїзд та прямування до місця пожежі. 15. Пожежні підрозділи зобов’язані прибути до місця виклику у найкоротший час. Це забезпечується: - точним прийомом адреси, правильними і швидкими діями диспетчера (радіотелефоніста) щодо висилання пожежних підрозділів; - швидким збором та виїздом особового складу підрозділу (встановлено нормативний час); - знанням району виїзду та прямування підрозділів з дотриманням вимог правил дорожнього руху за найкоротшим і безпечним маршрутом (враховуючи небезпечну загазованість, радіаційну забрудненість, напрям вітру тощо) з максимально можливою але безпечною швидкістю, використовуючи спеціальні звукові та світлові сигнали. 16. Упродовж прямування старший начальник підрозділу зобов’язаний підтримувати безперервний зв’язок з центром управління силами та засобами (ЦУСЗ) або з центральним пунктом пожежного зв'язку(ЦППЗ) чи пунктом зв’язку частини (ПЗЧ). 17. Якщо на шляху прямування були отримані відомості про ліквідацію пожежі або її відсутність, пожежний підрозділ зобов’язаний прибути до місця виклику, крім тих випадків, коли відносно повернення є розпорядження старшого начальника (керівника гасіння пожежі) і яке продубльоване через диспетчера гарнізону (ЦППЗ, ПЗЧ). 18. У разі виявлення на шляху прямування іншої пожежі начальник, який очолює підрозділ, зобов’язаний негайно повідомити на ЦППЗ чи ПЗЧ адресу цієї пожежі та, за умови наявності двох і більше відділень, виділити частину сил та засобів на її гасіння, про що також повідомити на ЦППЗ (ПЗЧ). 19. У разі вимушеної зупинки на шляху прямування головного пожежного автомобіля, автомобілі, що прямують за ним, зупиняються і подальший рух продовжують тільки за вказівкою начальника, який очолює пожежний підрозділ. У разі примусової зупинки другого чи наступних за ним автомобілів решта, не зупиняючись, продовжує рух до місця пожежі. Якщо під час прямування трапилася дорожньо-транспортна подія, старший начальник і водій підрозділу керуються вимогами правил дорожнього руху. У всіх випадках про вимушену зупинку пожежного автомобіля повідомляється на ЦППЗ (ПЗЧ), а старший начальник вживає заходів щодо доставки особового складу та пожежно-технічного обладнання до місця виклику. 20. У разі слідування підрозділів пожежної охорони до місця виклику залізничним, водним або повітряним транспортом старший начальник на шляху прямування зобов’язаний: - забезпечити збереження пожежної техніки та обладнання; - організувати розміщення, харчування та відпочинок особового складу. Розвідка пожежі 21. Розвідка пожежі ведеться безперервно з моменту виїзду підрозділу на пожежу до її ліквідації з метою збору відомостей про пожежу для оцінки обстановки та прийняття рішення щодо організації бойових дій. 22. Під час проведення розвідки необхідно встановити: - наявність загрози людям, їх місцезнаходження, шляхи та способи їх рятування; - об’єкт горіння, місце та параметри пожежі, шляхи поширення горіння; - небезпеку вибуху, отруєння, обвалення, наявність радіоактивних, отруйних речовин, легкозаймистих речовин (рідин) та електроустановок під напругою; - наявність та можливість використання засобів протипожежного захисту; - можливі шляхи введення сил та засобів для гасіння пожеж та інші дані, необхідні для вибору вирішального напряму; - місцезнаходження найближчих вододжерел і можливі способи їх використання; - необхідність евакуації майна, а також захист його від небезпечних факторів пожежі і води; - необхідність і місця розкривання, розбирання конструкцій; - достатність сил та засобів, які залучені до гасіння пожежі. Під час проведення розвідки залежно від обстановки можуть вирішуватись також інші задачі. 23. Розвідку проводять керівник гасіння пожежі (КГП) та інші особи за його дорученням, а також посадові особи, які очолюють бойові дії на дорученій ділянці роботи. 24. До складу розвідки входять: - КГП та зв’язковий, якщо на пожежу прибуло одне відділення (караул у складі одного відділення); - КГП, командир одного з відділень і зв’язковий, якщо прибуло два та більше відділень. 25. За наявності відомостей про людей, які залишились у приміщеннях, що горять, склад розвідки має бути посилений з метою надання допомоги потерпілим. 26. За необхідності проведення розвідки одночасно за різними напрямами створюється декілька розвідувальних груп, кожна група очолюється особою за посадою не нижче командира відділення і складається з двох та більше чоловік, а у разі проведення розвідки в ізолюючих протигазах - не менше трьох. 27. Кількість та склад груп розвідки може мінятися КГП з урахуванням оперативної обстановки на пожежі. 28. У разі організації розвідки одночасно за декількома напрямами КГП зобов’язаний: - визначити кількість розвідувальних груп та їх склад; - призначити командирів розвідувальних груп і поставити їм задачі; - особисто провести розвідку на найбільш складній і відповідальній ділянці пожежі; - організувати одночасне проведення розвідки суміжних, вище - та нижчерозташованих приміщень; - визначити і вказати вид пожежно-технічного озброєння та спорядження, а також заходів безпеки для особового складу розвідувальних груп; - установити порядок передачі інформації. 29. Особовий склад, який веде розвідку, зобов’язаний: - використовувати найбільш вигідні, найбільш короткі і безпечні шляхи прямування; - використовувати технічні засоби, документацію, відомості від осіб, які знають конструктивні особливості, планування будівель, технологічний процес і обладнання виробництва; - забезпечити безпеку людям і вихід їх до безпечної зони, негайно надати допомогу потерпілим; - вжити заходів для обмеження поширення вогню і диму всіма доступними засобами, а у разі виявлення осередків пожежі - для їх гасіння; - вжити заходів щодо захисту матеріальних цінностей та обладнання від пошкоджень; - відчинити і перевірити приміщення, що розташовані на шляхах можливого поширення вогню і диму; - підтримувати постійний зв’язок з КГП, оперативним штабом на пожежі, доповідаючи про результати розвідки. 30. За наявності ознак горіння розвідка проводиться з прокладанням рукавної лінії. 31. З метою забезпечення безпеки під час проведення розвідки необхідно: - мати при собі засоби рятування і саморятування, необхідний інструмент для розкриття і розбирання конструкцій, прилади освітлення, засоби зв’язку, ізолюючі протигази, зчіпки і засоби гасіння; - на вході до задимлених приміщень виставити пост безпеки газодимозахисної служби (ГДЗС) і підтримувати з ним постійний зв’язок; - створити резерв газодимозахисників, забезпечити періодичну зміну особового складу, який працює в ізолюючих протигазах; - запам’ятати пройдений шлях; - обережно відчиняти двері, що ведуть до приміщення, де відбувається горіння, використовуючи дверні полотна для захисту від опіків у разі можливого викиду полум’я чи нагрітих газів; - не користуватися відкритим вогнем у приміщеннях, де припускається наявність горючих і легкозаймистих речовин і горючих газів; - входити до приміщень з електроустановками, до приміщень, де можливий вибух, отруєння чи радіоактивне зараження, тільки за умови дотримання всіх заходів запобігання, що встановлені для цих приміщень з урахуванням вказівок технічного персоналу, який обслуговує ці приміщення; - дотримуватись застережних заходів від можливих обвалів і обвалень будівельних конструкцій, технологічного обладнання; - просуватись, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з віконними прорізами. 32. Командиру та членам розвідувальної групи категорично забороняється самовільно залишати групу. Рятування людей 33. Рятувальні роботи організуються і проводяться у разі, якщо: - людям загрожує вогонь, висока температура, небезпека вибуху чи обвалення конструкцій якщо приміщення, де вони знаходяться, заповнені димом чи шкідливими газами; - люди не можуть самостійно покинути небезпечні місця; - є загроза поширення вогню і диму шляхами евакуації; - передбачається застосування небезпечних для життя людей вогнегасних речовин. 34. Порядок і способи рятування людей визначаються керівником гасіння пожежі і особами, які проводять рятувальні роботи, залежно від обстановки і стану людей, яких рятують. 35. Рятування людей на пожежі проводиться з одночасним розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі. Подача стволів для забезпечення умов безпечного рятування людей обов’язкова, якщо людям безпосередньо загрожує вогонь і шляхи рятування відрізані чи можуть бути відрізані вогнем. У разі, коли сил і засобів недостатньо для одночасного проведення робіт з рятування людей і гасіння пожеж, весь особовий склад пожежних підрозділів залучається до рятування людей, керівник гасіння пожежі зобов’язаний оголосити підвищений номер виклику з залученням необхідної кількості спеціальних та допоміжних пожежних машин. 36. Для рятування людей використовують найкоротші і найбезпечніші шляхи: - основні входи і виходи; - запасні виходи; - віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї, переходи з використанням стаціонарних драбин і застосуванням ручних пожежних драбин, автодрабин, автопідйомників та інших рятувальних пристроїв, що є на озброєнні пожежних підрозділів; - люки у перекриттях, якщо через них можна вийти з будівлі чи перейти у його безпечну частину; - прорізи у перегородках, перекриттях і стінах, що роблять пожежники. 37. Основними способами рятування й евакуації людей є: - самостійний вихід людей; - виведення людей, яких евакуюють у супроводі пожежників, коли шляхи рятування задимлені або стан і вік людей, яких рятують, викликає сумнів у їх спроможності самостійного виходу з небезпечної зони (діти, хворі, люди похилого віку); - винесення людей, які не можуть самостійно рухатись; - спускання людей, яких рятують, по стаціонарних і ручних пожежних драбинах, автодрабинах і автопідйомниках за допомогою рятувальних пристроїв (індивідуальні рятувальні пристрої, рятувальні рукави, мотузки, трапи тощо), коли шляхи рятування відрізані вогнем чи димом та інші способи рятування неможливі; - рятування людей за допомогою літальних апаратів, надувних та амортизуючих пристроїв, аварійно-рятувального обладнання та устаткування, ізолюючих протигазів та інших засобів рятування. 38. У разі проведення рятувальних робіт необхідно: - вжити заходів щодо попередження паніки, використовуючи технічні та інші можливості об’єкта і пожежних підрозділів; - залучити адміністрацію і обслуговуючий персонал; - викликати швидку медичну допомогу та інші взаємодіючі служби; - надати першу допомогу силами особового складу пожежних підрозділів; - передбачити місця для розміщення людей, яких рятують. 39. Якщо є відомості про місцезнаходження людей і рятувальники їх там не знаходять, необхідно ретельно оглянути і перевірити всі задимлені приміщення та сусідні з приміщенням, що горить, в яких можуть перебувати люди. Пошук людей припиняється тільки після того, як встановлено, що всі люди евакуйовані з небезпечних зон. Бойове розгортання 40. Бойове розгортання - приведення сил та засобів у стан готовності для виконання бойового завдання на пожежі. Бойове розгортання проводиться після прибуття підрозділу на пожежу одночасно з розвідкою. Воно не повинно порушувати виконання робіт з рятування та евакуації людей. Для прокладання рукавних ліній і проникнення до осередку пожежі необхідно використовувати всі входи, виходи і прорізи, стаціонарні драбини, автопідйомники, автодрабини, ручні драбини й інші технічні засоби, за можливості не займати основних шляхів евакуації людей (до закінчення евакуації). 41. Бойове розгортання складається з таких етапів: - підготовка до розгортання; - попереднє розгортання; - повне розгортання. Бойове розгортання на пожежних автоцистернах та автонасосах (насосно-рукавних автомобілях) здійснюється згідно зі ст. ст. 42-44 БСДПО. При цьому бойове розгортання від першої автоцистерни, що прибула на місце пожежі, здійснюється з подачею першого ствола на вирішальному напрямі. 42. Підготовка до бойового розгортання проводиться після прибуття на місце виклику (пожежі) і складається з таких робіт: - установка пожежного автомобіля на вододжерело з приєднанням всмоктувальних рукавів і забором води у насос; - зняття з кріплень необхідного пожежно-технічного озброєння; - проведення інших підготовчих заходів залежно від виду прибуваючої на пожежу техніки та місцевих умов (визначення шляхів прокладання рукавних ліній через залізничні шляхи та автомагістралі, способів підйому рукавних ліній та ПТО на висоти, необхідності розгортання аварійно-рятувального обладнання тощо). Підготовка до розгортання відділення на автоцистерні без установлення її на вододжерело передбачає: - приведення насоса у робочий стан; - приєднання робочої рукавної лінії зі стволом до напірного патрубка насоса. 43. Попереднє розгортання підрозділу, який прибув на місце виклику (пожежі) проводиться у тому випадку, коли за зовнішніми ознаками пожежі (полум’я, дим) можна визначити напрям прокладання магістральної лінії, або цей напрям вказаний особою, яку виділив КГП для зустрічі підрозділу. До попереднього розгортання відносять: - виконання робіт, що передбачені ст.42 БСДПО; - прокладання магістральних рукавних ліній; - установка розгалужень, піднесення до розгалужень напірних рукавів, стволів, драбин та іншого пожежно-технічного озброєння, необхідного для гасіння пожежі. 44. Повне розгортання може проводитись одразу після прибуття на місце виклику (пожежі), якщо під час оцінки обстановки можна одразу визначити вирішальний напрям та позиції ствольників, а також після підготовки до розгортання, попереднього розгортання або за розпорядженням КГП. 45. Під час бойового розгортання ствольники виходять на свої позиції, вказані КГП, НБД найкоротшими та найбільш безпечними шляхами. Якщо на шляху є перешкоди, то вживають заходів щодо їх усунення (розкривання, розбирання конструкцій) або забезпечується вихід на позиції іншими шляхами за допомогою ручних пожежних драбин, колінчастих автопідйомників, автодрабин тощо. 46. Під час бойового розгортання пожежні автомобілі та пожежно-технічне озброєння має бути розміщено так, щоб: - не заважати роззосередженню прибуваючих сил і засобів (за принципом встановлення пожежних автомобілів “на виїзд” з метою виключення елементів розвороту, перетинання рукавних ліній на випадок зміни обстановки у процесі гасіння пожежі); - забезпечити швидке зосередження сил та засобів на необхідних ділянках; - забезпечити збереження рукавних ліній, за можливості не уcкладнювати дорожній рух біля місця пожежі; - забезпечити місце стоянки резервної техніки, бажано біля вододжерел, з метою забезпечення і безперебійної подачі вогнегасних речовин до місця пожежі, а за необхідності - для прямування її без перешкод на іншу пожежу. 47. Автодрабини, автопідйомники та ручні драбини мають установлюватись так, щоб вони не змогли бути відрізаними вогнем або не опинились у зоні горіння в результаті розвитку пожежі. Установка пожежних драбин навпроти вікон, з яких вибивається полум’я, допускається лише з одночасною подачею стволів. 48. Пересування драбин на нову позицію проводиться тільки після того, як особовий склад, який піднявся, був сповіщений про це і йому вказані інші шляхи повернення чи переходу на іншу позицію. Гасіння пожежі 49. Гасіння пожежі - це комплекс бойових дій пожежних підрозділів, спрямованих на ліквідацію горіння. Під час гасіння пожежі можлива наявність великої кількості суб’єктивних та об’єктивних факторів, які можуть суттєво впливати на хід гасіння, а саме: - наявність великої кількості людей, які потребують допомоги і виникнення серед них паніки; - складне планування приміщень; - поширення вогню по пустотах, конструкціях, каналах, системах пневмотранспорту, через віконні прорізи, лоджії, балкони, по горючих матеріалах, технологічному обладнанню як за вертикальним так і за горизонтальним напрямах; - швидке зростання температури та переміщення теплових потоків у напрямі відкритих прорізів; - утворення газоповітряних сумішей та сумішей пари з повітрям внаслідок термічного розкладання речовин та матеріалів; - виділення диму, токсичних продуктів та швидке їх поширення; - можливість викиду радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин; - наявність обладнання під електричною напругою; - вибухи балонів, посудин, апаратів, що знаходяться під тиском; - деформація і обвалення конструктивних елементів будівель, споруджень, технологічного обладнання; - наявність у будівлях великої кількості матеріальних наукових та інших цінностей; - можливість викиду радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин. 50. Обмеження розвитку пожежі та її ліквідація досягаються: - своєчасним зосередженням і введенням у дію необхідної кількості сил і засобів; - швидким виходом ствольників на позиції й умілими їх діями; - безперебійною подачею вогнегасних речовин; - створенням протипожежних розривів. 51. Ліквідація горіння на пожежі досягається: - дією на поверхню матеріалів, що горять, охолоджувальними вогнегасними речовинами; - створенням у зоні горіння чи навколо неї негорючого газового чи наповненого парою середовища; - розбавленням реагуючих речовин; - створенням у зоні горіння чи навколо неї негорючого газового чи наповненого парою середовища; - розбавленням реагуючих речовин; - створенням між зоною горіння і горючим матеріалом чи повітрям ізолюючого шару з вогнегасних речовин та матеріалів; - хімічним уповільненням реакції горіння. 52. Успіх гасіння пожежі досягається: - якісним проведенням розвідки, правильною оцінкою обстановки і прийняттям кваліфікованого рішення з використанням сил і засобів; - правильним визначенням вирішального напряму; - своєчасним зосередженням і введенням сил на вирішальному напрямі, вправним і тактично грамотним їх керуванням; - наявністю у розпорядженні КГП сучасної пожежної техніки, засобів зв’язку, пожежно-технічного озброєння, ефективних вогнегасних засобів, надійного захисного одягу для особового складу; - завдяки мужності, високому рівню професійної, фізичної та психологічної підготовки, бойовому досвіду особового складу; - активними, рішучими діями, дисциплінованістю всіх начальників, командирів і пожежників. 53. Успішне гасіння пожежі багато в чому залежить від своєчасного введення у дію (подачі) першого ствола на вирішальному напрямі. 54. Вирішальним напрямом бойових дій на пожежі є напрям, на якому створилась небезпека для людей, загроза вибуху та існує можливість викиду радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин, найбільш інтенсивного поширення вогню і де іде робота підрозділів, що на даний момент може забезпечити успіх гасіння пожежі. Після зосередження сил та засобів на вирішальному напрямі вводиться в дію сили та засоби на інших напрямах. 55. Вирішальний напрям бойових дій на пожежі визначається за такими принципами: - небезпечні фактори пожежі погрожують життю людей і рятування їх неможливе без введення стволів - сили та засоби зосереджуються для забезпечення рятувальних робіт; - виникає загроза вибуху, існує можливість викиду радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин - сили та засоби зосереджуються і вводяться у місцях, де дії підрозділів забезпечать попередження вибуху, викиду та інших небезпечних факторів; - вогнем охоплена частина об’єкта і він поширюється на інші його частини або на сусідні будівлі - сили та засоби зосереджуються та вводяться на ділянки, де подальше поширення вогню може призвести до великих збитків; - вогнем охоплена будівля (споруда), що стоїть окремо, і нема загрози поширення вогню на сусідні об’єкти - сили та засоби зосереджуються і вводяться у місцях з найбільшою інтенсивністю горіння; - вогнем охоплена будівля, що не є цінною, і виникла загроза для об’єкта, що знаходиться поряд, - сили та засоби зосереджуються і вводяться з боку будівлі (споруди), що не горить. 56. У разі недостатньої кількості сил та засобів, які прибули за першим викликом, для ліквідації пожежі необхідно викликати додатково таку кількість сил та засобів, щоб за мінімальний час виконати поставлену бойову задачу. У цьому випадку до прибуття додаткових сил та засобів першими пожежними підрозділами мають бути вжиті заходів щодо зупинки розвитку пожежі. У разі недостатньої кількості сил та засобів Державної пожежної охорони необхідно залучити для гасіння пожежі відомчу, сільську та добровільну пожежну охорону, підрозділи найближчих гарнізонів Державної пожежної охорони та населення. 57. Наявність високої температури, сильної концентрації диму, токсичних газів у приміщеннях, що горять, та суміжних з ними ускладнюють дії особового складу з ліквідації пожежі, для цього необхідно одночасно з гасінням пожежі вжити заходів щодо видалення диму, газів з приміщень та зниження температури. 58. Для гасіння пожежі слід застосовувати ефективні вогнегасні речовини та у першу чергу привести у дію стаціонарні установки пожежогасіння, внутрішній пожежний водопровід. 59. За наявності непридатного для дихання середовища, роботи з гасіння пожежі проводяться в ізолюючих протигазах, використовуються димососи та засоби освітлення. Вживаються заходи щодо зниження високої температури шляхом подачі піни чи розпилених струменів води. 60. Не допускається скупчення особового складу на перекритті, що горить під ним, а також у межах небезпечної зони на випадок його руйнування. 61. Для забезпечення нормальної роботи насосно-рукавних систем під час гасіння пожеж у підземних спорудах необхідний напір на насосі має бути зменшений з урахуванням глибини закладання споруд. 62. Резервні магістральні лінії прокладають у першу чергу до стволів, які працюють на вирішальному напрямі. 63. Контролюється стан будівельних конструкцій і проводиться захист їх від впливу високої температури, у першу чергу, ферм, вузлів, опор тощо. 64. Вживання заходів щодо відключення силових ліній та освітлювальних електромереж, устаткування, які знаходяться під напругою у зоні горіння, за необхідності, подачі газу. Електричні мережі та установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби (енергонагляду). Відключення електрообладнання при фазній напрузі у мережі не вище 220 В може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки за вказівкою керівника гасіння пожежі, начальника бойової ділянки. За неможливості застосування для цього відключаючих пристроїв (рубильники, запобіжники тощо) електропроводи перерізають спеціальними ножицями. 65. Перевіряти пустоти у конструкціях, перевіряти технологічні, вентиляційні, сміттєпровідні канали на всьому їх протязі. 66. На гасіння пожежі, що вже розвинулася, подаються стволи “А” та лафетні стволи з подальшим переходом в процесі її ліквідації, на стволи з насадками меншого діаметра. 67. Під час горіння у пустотах конструкцій будівель та вентиляційних каналах подаються водяні і пінні стволи та організується розкривання конструкцій будівель. 68. Для проливання місць горіння подаються стволи “Б”, використовуються внутрішні пожежні крани. 69. Перша автоцистерна, як правило, встановлюється ближче до місця пожежі з подачею ствола на вирішальному напрямі, а наступні автоцистерни (автонасоси) установлюються на найближчі джерела води з прокладанням магістральних ліній до місця пожежі. Після витрачення води з автоцистерни робоча лінія приєднується до прокладеної від пожежної машини, що встановлена на джерело води. При розвинених пожежах, коли необхідна подача стволів “А” або якщо вододжерело знаходиться на відстані до 50 метрів від місця пожежі, перша автоцистерна встановлюється на вододжерело і використовується на нову потужність. 70. Під час подачі води перекачуванням визначається необхідна кількість пожежних машин, шляхи та способи прокладання рукавних ліній. 71. У разі заповнення приміщення, що горить, піною КГП має визначити: - об’єм приміщення, що підлягає заповненню піною; - місця установлення перемичок, що перешкоджають розтіканню піни; - кількість піноутворювача, пінних стволів і місця їх розміщення; - місця розміщення пожежних димососів, що створюють умови для руху піни за заданим напрямом. 72. Під час подачі піни до приміщення необхідно: - пінні стволи установлювати вище рівня горіння; - димососи та інші вентиляційні агрегати розміщувати з протилежного боку від місця установлення стволів і працювати на видалення продуктів горіння; - після заповнення приміщень піною негайно направляти ланку (відділення) газодимозахисників для виявлення обстановки і ліквідації осередків горіння, що залишились. 73. Щоб уникнути надмірного проливання води необхідно: - застосовувати вогнегасники; - застосовувати перекривні стволи, стволи-розпилювачі; - застосовувати піну, порошки, воду зі змочувальною речовиною; - своєчасно припиняти роботу стволів або виводити їх назовні. 74. Пожежа вважається локалізованою, коли немає загрози для людей та тварин, а розвиток пожежі обмежений та забезпечена можливість її ліквідації силами та засобами, які прибули на пожежу. 75. Пожежа вважається ліквідованою, якщо горіння припинено і вжито заходів щодо відновлення горіння. Виконання спеціальних робіт на пожежі 76. Спеціальні роботи - дії особового складу, які направлені на забезпечення виконання бойових задач з використанням спеціальних технічних засобів і (або) знань. До основних спеціальних робіт відносяться: - роботи у непридатному для дихання середовищі; - видалення диму; - розбирання конструкцій; - відключення електрообладнання; - освітлення місця пожежі; - захист від надмірної кількості води, що проливають; - надання медичної допомоги; - відновлення працездатності технічних засобів. 77. Під час проведення робіт у непридатному для дихання середовищі необхідно: - формувати ланку газодимозахисників з трьох-п’яти чоловік, включаючи командира ланки, які мають однотипні ізолюючі протигази. В окремих випадках (під час виконання невідкладних аварійно-рятувальних робіт) рішенням КГП склад ланки може бути зменшений до двох чоловік; - командиру ланки ГДЗС тримати постійний зв’язок з постом безпеки і через нього періодично доповідати КГП, начальнику бойової ділянки (НБД) чи начальнику контрольно-пропускного пункту (КПП) про обстановку і свої дії; - у разі виявлення на шляху прямування потерпілого, надати йому допомогу (винести чи вивести у безпечну зону), після чого продовжити виконання завдання; - у тунелі метро, у підземних спорудах великої площі і в будівлях висотою більше дев’яти поверхів направляти одночасно не менше двох ланок ГДЗС. При цьому на посту безпеки ставлять одну ланку ГДЗС у повній бойовій готовності для надання екстреної допомоги особовому складу ланки, що знаходиться у непридатному середовищі. На складних, затяжних пожежах, де працюють декілька ланок (в тому числі спеціальні відділення) ГДЗС, КГП зобов’язаний організовувати контрольно-пропускний пункт (КПП). Керівництво роботою КПП здійснює начальник КПП, якого призначає КГП з найбільш підготовлених і досвідчених осіб начальницького складу. 78. Роботу ланок ГДЗС на пожежах очолюють: - під час роботи одного караулу, як правило, начальник чергового караулу, або за його розпорядженням командири відділень, до складу яких входять ланки ГДЗС; - під час роботи на пожежі одночасно декілька караулів особи начальницького складу, які назначені КГП і (або) НБД; - під час роботи спеціального відділення ГДЗС - командир відділення або особа начальницького складу, яка призначена КГП (НБД). 79. Для боротьби з димом слід використовувати системи протидимного захисту, пожежні автомобілі димовидалення, димососи, вентилятори і брезентові перемички. 80. Розкриття і розбирання конструкцій будівель та споруд проводиться з метою: - рятування людей та евакуації матеріальних цінностей; - виявлення прихованих осередків пожежі; - найбільш успішного застосування вогнегасних речовин; - створення протипожежних розривів для обмеження поширення пожежі; - видалення диму і газів; - усунення загрози обвалів, вибухів, обвалень тощо; - проникнення до осередку пожежі чи у середину будівлі для подачі стволів. 81. Розкриття і розбирання конструкцій будівель та споруд проводиться у межах, необхідних для повного проведення намічених робіт із застосуванням немеханізованого і механізованого інструментів та пристроїв, дотримуючись правил техніки безпеки та використовуючи, якщо це необхідно, діелектричні засоби. Для виявлення прихованих осередків пожежі, випуску диму і застосування вогнегасних речовин конструкції розкриваються після того, як засоби гасіння зосереджені у місцях розкриття і готові до дії. Роботи зі створення протипожежних розривів з метою перешкодити поширенню пожежі мають бути закінчені до підходу вогню на місце розриву. 82. Під час розкриття і розбирання конструкцій будівель необхідно вжити всіх заходів для того, щоб не послабити несучу здатність конструкцій і не викликати їх обвалення, не пошкодити теплофікаційні і газопровідні магістралі, а також електрообладнання. 83. Під час скидання конструкцій з висоти необхідно виставляти пости, а також, за необхідності, очеплювати місця скидання. 84. Для освітлення приміщень використовуються електричні ліхтарі, а якщо такого освітлення недостатньо - застосовуються прожектори з живленням від генератора спеціального пожежного автомобіля. При цьому слід вмикати прожектор перед входом до приміщення. 85. Розміщення приладів освітлення на пожежі необхідно проводити, керуючись такими правилами: - у першу чергу освітлюються шляхи евакуації людей; - вибухонебезпечні приміщення освітлюються ззовні через вікна, вносити прожектори до цих приміщень допускається тільки у тих випадках, коли в них виявлені ознаки горіння; - у сильно задимлених та великих за площею приміщеннях встановлюються потужні прожектори, в окремих випадках вони установлюються як орієнтири для працюючих у цих приміщеннях; - прожектори, з’єднувальні муфти, штепсельні роз’єми, перехідні коробки та інші засоби підключення кабелів розміщуються у місцях, де неможливо попадання на них води, а також відсутня небезпека пошкодження від падаючих конструкцій. 86. Електричні мережі і установки, що знаходяться під напругою, знеструмлюються, якщо вони: - пошкоджені і небезпечні для працюючих на пожежі; - створюють небезпеку виникнення нових осередків пожежі у разі попадання на них води; - перешкоджають роботам з гасіння пожежі і розбирання конструкцій. 87. Відключення електрообладнання, що знаходиться під напругою вище 220 В, проводиться представником енергослужби (енергонагляду) з видаванням за встановленим порядком письмового дозволу на гасіння пожежі. 88. Відключення електрообладнання, що знаходиться під напругою не більше 220 В, може здійснюватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки за вказівкою КГП, начальника бойової ділянки і під контролем начальника караулу (командира відділення). У разі неможливості використовувати для цього вимикальні пристрої (рубильники, запобіжники тощо) електропроводи перерізають спеціальними електроножицями особи, які пройшли відповідне практичне навчання та споряджені діелектричними засобами, з дотриманням правил безпеки праці. 89. Освітлення місця виклику (пожежі) здійснюється за вказівкою КГП в умовах недостатньої видимості, у тому числі при сильному задимленні. Для освітлення використовуються освітлювальне обладнання спеціальних пожежних автомобілів, а також інших засобів, призначених для цих цілей, та засобів, що є на озброєнні пожежних підрозділів. За вказівкою КГП можуть додатково застосовуватись освітлювальні засоби підприємств. 90. Надання першої долікарняної допомоги постраждалим виконується особовим складом згідно з Правилами безпеки праці ДПО МВС України. Для цього, у разі необхідності, можуть використовуватись засоби індивідуального захисту органів дихання, засоби першої медичної допомоги, а також інші, в тому числі пристосовані засоби. 91. Відновлення працездатності технічних засобів - невідкладні роботи з тимчасового ремонту і технічного обслуговування пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння та обладнання, засобів зв’язку та управління, а також комунікацій і обладнання об’єкта за необхідності їх використання для вирішення бойових задач, що виконуються на місці пожежі. Вказані роботи виконуються тилом на пожежі. Збір та повернення до постійного місця дислокації 92. Збір та повернення до постійного місця дислокації проводиться після ліквідації пожежі або скорочення робіт на пожежі. 93. Порядок повернення з місця виклику (пожежі) підрозділів пожежної охорони, задіяних сил та засобів до місця дислокації визначає КГП після доповіді начальників караулів (командирів відділень) про завершення збору сил і засобів. 94. Збір сил та засобів на місці виклику (пожежі) передбачає: - перевірку наявності особового складу; - збір та перевірку комплектності обладнання пожежно-технічного озброєння згідно з табелем належності; - розміщення та закріплення пожежно-технічного озброєння та обладнання на пожежних машинах (автомобілях); - видалення, у разі необхідності, пролитої води; - заправка пожежних автоцистерн водою з найближчих вододжерел. 95. Повернення до місця постійної дислокації проводиться за найкоротшим маршрутом, підтримаючи зв’язок з диспетчером. |
| УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я Заслухавши і обговоривши інформацію провідного спеціаліста з охорони праці Собчука А. М. про стан пожежної безпеки в лікувально-профілактичних... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної охорони |
| ТЕМА №10 Рятування людей на пожежі, охорона державного та особистого майна громадян від вогню – священний обов’язок кожного працівника пожежної... |
РОЗДІЛ І. Загальні положення Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої... |
| 18. Психологічний аналіз діяльності працівників пожежної охорони... Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної ТЕМА: Проблема самогубств в Україні. Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної... |
| РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ Цей Редакційний статут (далі Статут) містить вимоги до створення та поширення інформації |
ТЕМА: Вступне заняття. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки Мета заняття: ознайомити з інструкцією з охорони праці для працівників бухгалтерії |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом 1-го караулу... Література: методичні рекомендациї по попередженню випадкив самогубства серед особового складу |
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,... |