|
|
Скачати 8.03 Mb.
|
|
Трофічні ланцюги (мережі). Екологічна піраміда. В природі постійно відбувається коло обіг речовин, необхідних для життя. Автотрофи під час фотосинтезу створюють органічну речовину, ними живляться гетеротрофи, а редуценти знову їх мінералізують. Тому в екосистемах склалися ланцюги живлення (трофічні; від грецького „трофо” – живлення). Ланцюги живлення (трофічний ланцюг) – послідовність груп організмів, кожна з яких (ланка ланцюга) є поживою для наступної тобто поєднана зв`язними їжа – споживач. А основі ланцюгів живлення складається екологічна піраміда.
Ланцюг живлення, як правило складається з 2 – 5 ланок і включає представників продуцентів, консументів і редуцентів. Кількісні оцінки трофічних рівнів екосистеми вказують на існування певної закономірності у відповідності нижчого трофічного рівня відносно іншого. Ч. Елтон встановив, що кількість особин, що утворюють послідовний ланцюг, невпинно зменшується. В подальшому дане твердження Елтона неодноразово перевірялось і підтверджувалось. На сьогодні даний висновок більше відомий як '”піраміда Елтона", так як схематичне зображення даної закономірності має вигляд піраміди. Подальший аналіз енергетичних зв'язків в екосистемі показав, що встановлена "пірамідальна" закономірність має своє відображення і при оцінці параметрів біомаси та енергії. Отже, існує три типи пірамід: піраміда чисел, піраміда біомаси та піраміда енергії. Піраміда чисел
Піраміда мас
Піраміда енергії
Концепція потоку енергії дає можливість не тільки порівнювати екосистеми між собою, але й пропонує спосіб оцінки відносної ролі популяцій в них. Піраміда енергії дала найповніше уявлення про функціональну організацію угруповань, оскільки кількість і маса організмів, які може підтримувати певний рівень за тих чи інших умов, залежать не від наявної зданий момент, на попередньому рівні фіксованої енергії, а від швидкості продукування поживи. На протилежність пірамідам чисел і біомаси, що відображають статику системи, тобто, кількість біомаси в даний момент, піраміда енергії подає картину швидкостей проходження поживи через ланцюг живлення. Ю.0дум(1986) на підставі аналізу пірамід усіх трьох типів, сформулював екологічне правило: дані піраміди чисел приводять до перебільшення ролі малих організмів, а дані піраміди мас - великих. У малих організмів більш інтенсивний метаболізм, а тому лише потік енергії є найбільш придатним показником для порівняння будь-якого компонента з іншим і всіх компонентів між собою. Трофічні рівні консументів досліджені мало. Ефективність ланцюга живлення незначно змінюється при переході від одного рівня до іншого, значення його близьке 10%. На кожному ступені піраміди втрачається велика кількість енергії. Рослини вловлюють дуже невелику частину радіації, і дуже мала часточка нової тканини, виробленої на певному ступені, є джерелом живлення наступного рівня організмів. Внаслідок колосальної втрати енергії на кожному рівні, піраміда чисел рідко складається більш як з п'яти трофічних рівнів. Найефективніший кінцевий ступінь піраміди - найбільші тварини. Вартість цієї ефективності - дуже, значна втрата енергії. Загальне визначення правила екологічної піраміди: кількість рослинної маси приблизно в 10 більша за масу рослинних тварин, а маса тваринних у стільки ж разів більша за масу хижаків Резюме
6.Закріплення знань.
7. Домашнє завдання. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.§ 10,9 Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт
Заняття 4 Тема «Угруповання та екосистеми» 1.Організаційна частина. 2.Опитування по попередній темі. 3. Актуалізація опорних знань студентів. 4. Мотивація навчальної діяльності. 5.Пояснення нової теми. План викладу і засвоєння матеріалу:
Суттєво: Знати:
Вміти:
Література: 1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р. 2. Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.
Існування життя на землі залежить не лише від потоку енергії, а від кругообігу речовин у біосфері. Коло обіг речовин – це повторюваний процес взаємопов`язаваного перетворення, переміщення речовин у природі, який має циклічний характер і відбувається за обов`язкової участі живих організмів. Колообіг кисню й водню. Кисень, водень входять до складу всіх органічних сполук. Вони починаються продуцентами в складі води й вуглекислого газу в процесі фотосинтезу, всіма іншими організмами – з органічною речовиною, створено продуцентами, під гас дихання й уживання питної води. Як кінцеві продукти біологічного кругообігу, водень і частина кисню повертаються в неживе середовище також у вигляді води, окрім того, виділяються в молекулярній формі в атмосферу рослинами – продуцентами як один із кінцевих продуктів фотосинтезу. Колообіг вуглецю. Вуглець – це основа органічних речовин (жирів, вуглеводів тощо). До первинних джерел вуглецю в біосфері належать атмосферний вуглекислий газ, розчинений у воді Світового океану. Неорганічний вуглець доступний лише для продуцентів. Унаслідок в процесі фото – й хемосинтезу вуглець зв`язується в молекули сахаридів, які потому використовуються для створення інших органічних сполук. У такому вигляді вуглець стає доступним для консументів і редуцентів. У результаті процесів дихання й бродіння органічні речовини в кімнатах окислюються з виділенням енергії й вуглекислого газу, який знову потрапляє в атмосферу або розчиняється у воді, а також утворює іони карбонату. Органічна речовина загиблих особин також розпадається з утворенням вуглекислого газу. Цей процес здійснюється редуцентами. Якщо з якихось причин відмерлі рештки не були використані редуцентами вони нагромаджуються в літосфері і трансформуються вуглецевмісні копалини – газ, торф, вугілля, нафта. Колообіг азоту Атмосферний азот, що перебуває в молекулярній формі, доступний тільки для нечисленної групи азотфіксуючих бактерій і синьозелених водоростей. Азотфіксатори, засвоюючи молекулярний азот залучають його до органічної речовини свого тіла, тобто разом переводять в органічну форму. Після відмиранння органічний азот трансформується в мінеральну форму (амоній, нітрати або нітрити) амоніфікуючими й нітрофікуючими бактеріями. Мінеральний азот доступний лише для рослин, які засвоюють його й переводять його в органічну форму(білки, нуклеїнові кислоти), й у такому вигляді азот стає доступним для консументів – тварин і грибів. Після їх відмирання азот знову використовується бактеріями амоніфікаторами й нітрифікаторами. Мінеральний азот використовують використовують бактерії денітрифікатори, які врешті-решт, переводять його в молекулярну форму й повертають в атмосферу.
Екологія – молода наука, що не сформулювала своїх законів за математичною чи фізичною точністю. Поки що вважають, що екологічні закони середньо статичні прояви певних причинно зумовлених явищ Еколог Чіраз вважає, що природа розвивається й функціонує за чотирма основними принципами:
Більшість цих та інших екологічних принципів і законів узагальнив еколог Б.Коммонер в 1974 р., звівши їх до чотирьох законів . Закон перший: усе пов’язане з усім. Екологія розглядає біосферу нашої планету, як складну систему з багатьма взаємопов’язаними елементами. Ці зв’язки реалізуються за принципами зворотнього негативного зв’язку(хижак –жертва), прямих зв’язків, а також завдяки різноманітним взаємодіям, що взаємо виключають одна одну. За рахунок цих зв’язків гармонується гармонійність системи кругообігу речовин та енергії. Будь-яке втручання в роботу збалансованого організму біосфери виникає відповідь одразу за багатьма напрямками, що роблять прогнозування в екології надзвичайно складною справою. Закон другий: усе має кудись діватися. На прикладі біологічного кровообігу видно, як рештки й продукти життєдіяльності одних організмів є джерелом існування для інших. Людина поки ще не створила такого кругообігу в своїй господарській діяльності. Будь-яке виробництво постійно випускає необхідну продук4цію й відходи. Відходи самі собою не зникають вони нагромаджуються й втягуються в кругообіг речовин і призводять до не передбачуваних наслідків. Закон третій: природа знає краще. Третій закон стверджує, що штучне введення органічних речовин, які не існують в природі, а створенні людиною, але беруть участь у живій системі, швидше завдасть шкоди. В природі для будь-якої органічної субстанції, виробленої живими істотами є фермент здатний цю субстанцію розкласти. Тому, коли людина синтезує нову органічну сполуку, яка за структурою значно відрізняється від природних речовин цілком ймовірно, що для неї немає розкладального ферменту й ця речовина ”накопичуватиметься”. Закон четвертий6 ніщо не дається задарма. Четвертий закон стверджує, що природні ресурси не нескінченні. Людина в процесі своєї діяльності бере у природи „борг” частину її продукції, залишаючи під заставу ті відходи й ті забруднення. Яким не може чи не хоче запобігти. Цей борг зростатиме доти, доки існування людства не опиниться під загрозою й люди сповна не усвідомлять необхідність усунення негативних наслідків своєї діяльності. Це усунення потребуватиме великих затрат, які й стануть платою цього боргу.
Людина в біосфері Землі в ролі нової сили ,нового фактора. Упродовж тривалої еволюції біосфери в ній складається стійка рівновага, яка відзначається споживально-відтворювальною функцією, тобто спожиті ресурси постійно і своєчасно відтворюються з появою людини ця гармонійна рівновага порушується. Чисельність населення зростає повільно і природа була здатна до само відтворення й у великій кількості були ресурси(невичерпні) живої речовини. Зі зростанням чисельності населення все відчутніше порушується рівновага в біосфері. Збільшується чисельність населення, а зменшується кількість для задоволення споживчих потреб. У конкурентній боротьбі за подолання голоду виникали війни й хвороби, що гальмували ріст чисельності населення. Небувалими темпами зростає науково-технічний прогрес. І людство починає розуміти, що вирішення своїх потреб слід використовувати досягнення науково0технічного прогресу. Техногенна діяльність впливає на біосферу Землі, яка, за визначенням В.І.Вернадського перетворюється на ноосферу, тобто сферу розумового життя. За сучасними уявленнями ноосфера - це сфера гармонійної взаємодії людини й суспільства, у межах, якої розумна діяльність стає головним, вирішальним фактором розвитку біосферних процесів. У межах ноосфери нині виділяють антропосферу |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх форм навчання спеціальності Обіход С. В., Ткачук В. О. Управління персоналом у сфері послуг: методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,... |
|
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства” обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної... |
ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ Методичні рекомендації до проходження переддипломної практики для студентів спеціальності 050107 „Економіка підприємства”. – Полтава:... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А.... |
Фахове вступне випробування по спеціальності 03050401, 03050401 «Економіка підприємства» Програму розроблено і затверджено на кафедрі економіки та маркетингу, протокол №8 від «13» лютого 2014 р |
|
Методичні рекомендації для самостійної роботи з вивчення дисципліни... Завідувач кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету к е н., доцент Макуха С. М |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” зі спеціальності 03050401 – «Економіка... |