|
|
Скачати 475.85 Kb.
|
Описання 5 основних принципів ручного посібника при головних передлежаннях
А) живий, у стані асфіксії, мертвий Б) доношений, недоношений, переношений В) стать, вага, довжина, коло голівки, коло груді, конфігурація голівки, наявність пологової пухлини. Г) оцінка за шкалою Апгар на 1-ій, 5-ій та 10 хвилині з докладним описом ознак в таблиці Д) методи реанімації новонароджених (при клініці асфіксії у новонародженого) Е) Перший туалет новонародженого – двухмоментна обробка пуповини, профілактика офтальмії. Третій період пологів (послідовий) Третій період пологів (послідовий) починається з моменту народження дитини і закінчується народженням плаценти з оболонками. За відсутності ознак кровотечі його тривалість не повинна перевищувати 30 хвилин. Необхідно звернути увагу на механізми відшарування нормально розміщеної плаценти (початок відшарування з центру плацентарної поверхні з вивертанням амніотичною оболонкою назовні – механізм Шультце, з краю з наступним згортанням плаценти навпіл – механізм Дункана). Цілість посліду визначають візуально. Крововтрата у послідовому періоді, що не перевищує 0,5% маси роділлі вважається фізіологічною. Єдиним об’єктивним методом обліку крововтрати є її вимірювання. Існують дві тактики ведення третього періоду пологів активна та очікувальна. Активне ведення третього періоду пологів Завдяки низці переваг активне ведення третього періоду пологів є найбільш розповсюдженою тактикою у світі та рекомендовано Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я, Міжнародною Федерацією Акушерів–гінекологів та Міжнародною Конфедерацією Акушерок. Застосування методики активного ведення третього періоду під час кожних пологів дозволяє знизити частоту післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки на 60%, а також зменшити кількість післяпологової крововтрати та необхідність гемотрансфузії. Стандартні компоненти активного ведення третього періоду пологів включають: • введення утеротоників; • народження посліду шляхом контрольованих тракцій за пуповину при відведенні матки долонею від лона; • масаж матки через передню черевну стінку після народження посліду. Правила введення утеротоніків: протягом першої хвилини після народження дитини пропальпувати матку для виключення наявності в ній другого плоду, при його відсутності - ввести 10 ОД окситоцину внутрішньом'язово. Окситоцин є переважним утеротоніком, оскільки його ефект проявляється вже через 2-3 хвилини, він може бути використаний у всіх жінок. Якщо в наявності немає окситоцину можна використати – ергометрин – 0,2 мг в/м. Жінка має бути поінформована про можливі побічні ефекти цих препаратів. Не можна використовувати ергометрін жінкам з прееклампсією, еклампсією та гіпертензією. Контрольовані тракції за пуповину: • перетиснути пуповину ближче до промежини затискачем, тримати перетиснуту пуповину та затискач в одній руці • покласти другу руку безпосередньо над лобком жінки і утримувати матку відводячи її від лона • злегка натягнути пуповину і дочекатись сильного скорочення матки (за звичай через 2-3 хв. після введення окситоцину) • одночасно з сильним скороченням матки запропонувати жінці потужитись і дуже обережно потягнути (тракція) за пуповину донизу, щоб відбулося народження плаценти, одночасно при цьому продовжувати проводити другою рукою контртракцію у напрямку протилежному тракції (тобто відштовхуючи матку від лона). • якщо плацента не опускається (тобто не народжується) протягом 30-40 сек. контрольованої тракції, зупинити тракцію за пуповину, але продовжуйте обережно її утримувати у стані легкого натяжіння; друга рука залишається над лоном, утримуючи матку. • дочекатися поки матка знову добре скоротиться та повторити контрольовану тракцію за пуповину з контртракцією на матку. Ніколи не проводити тракцію (підтягування) за пуповину без застосування контртракціїї (відведення) добре скороченої матки над лоном. Проведення тракції за пуповину без скорочення матки може призвести до вивороту матки. Після народження плаценти утримують її двома руками і обережно повертають, викручуючи оболонки, повільно підтягують плаценту вниз для закінчення пологів. У разі обриву оболонок, обережно обстежують піхву і шийку матки в стерильних рукавичках. У разі виявленні оболонок використовують вікончатий затискач для видалення залишків. Уважно оглядають плаценту та переконуються в її цілісності. Якщо ділянка материнської поверхні відсутня, або є ділянка обірваних оболонок з судинами, є привід запідозрити затримку ділянок плаценти та розпочати необхідні заходи. Масаж матки: після народження посліду негайно проводять масаж матки через передню черевну стінку жінки, доки вона не стане щільною. В подальшому пальпують матку кожні 15 хв. протягом перших 2-х год., щоб бути впевненому в тому, що після масажу матка не розслабляється, а залишається щільною. При необхідності проводять повторний масаж. Міхур з льодом на низ живота у ранньому післяпологовому періоді не застосовується [А]. Активне ведення ІІІ періоду пологів повинно бути запропоновано кожній жінці, оскільки воно понижує частоту післяпологових кровотеч, виникаючих внаслідок атонії матки. Роділля повинна бути поінформована відносно активного ведення ІІІ періоду пологів, та має надати добровільну письмову згоду на його проведення. Очікувальне ведення третього періоду пологів Акушерка після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1хв. після народження дитини, перетискає та перетинає пуповину. Проводиться ретельний нагляд за загальним станом породіллі, ознаками відшарування плаценти, кількістю кров’яних виділень. При появі ознак відшарування плаценти (ознаки Шредера, Альфельда, Клейна, Кюстнера-Чукалова)– необхідно запропонувати жінці «натужитись», що призведе до народження посліду. За відсутності ознак відшарування плаценти і зовнішньої кровотечі протягом 30 хвилин після народження плода - проводиться ручне відокремлення і виділення посліду. В разі виникнення кровотечі - ручне відокремлення та виділення посліду має бути проведено негайно під адекватним знеболенням. Після виділення плаценти є необхідним її ретельний огляд (переконання у цілісності плаценти з оболонками). Загальна тривалість пологів у середньому складає у першороділь 8-12 годин, у повторнороділь – 6-8 годин. Огляд пологових шляхів після пологів (за допомогою вагінальних дзеркал) виконується тільки за наявності кровотечі, після оперативних вагінальних пологів або при невпевненості лікаря за цілісність пологових шляхів (стрімкі пологи, пологи поза лікарняним закладом). Оцінка стану новонародженого Стан новонародженого оцінюють за шкалою Апгар через 1, 5 та 10 хвилин після народження. Шкала передбачає оцінку за десятибальною системою п’яти показників (0-2 бали за показник): серцевий ритм, дихання, шкіряні покриви, тонус м’язів, рефлекси. Хорошим показником вважають стан новонародженого при оцінці не нижчій 8 балів, задовільним – не нижчі 7, нижчі оцінки свідчать про можливу асфіксію різного ступеня тяжкості. За умови задовільного стану новонародженого, його викладають на живіт матері, проводять обсушування сухою пелюшкою та накривають іншою сухою пелюшкою. Через 1 хвилину після народження здійснюють клемування й перетин пуповини. При необхідності проводять видалення слизу з ротової порожнини грушею, або електровідсмоктувачем. Одягають шапочку, шкарпетки. Якщо стан дитині задовільний, вона укладається на груди матері і накривається разом з нею ковдрою для забезпечення умов ''теплового ланцюжка''. Контакт ''шкіра до шкіри'' приводить до активізації смоктального рефлексу дитини та сприяє раннєму прикладанню до грудей (протягом перших двох годин). Після цього проводиться обробка пуповини, дитина вільно сповивається і знаходиться спільно з матір'ю. Обов’язково проводиться спостереження в динаміці за станом дитини та породіллі, скороченням матки, характером виділень із пологових шляхів. Обов’язковим є вимірювання температури тіла новонародженого протягом перших 30 хвилин із записом у карту розвитку новонародженого. Необхідною умовою є виконання температурного режиму у пологовому залі, де температура має бути не менше 25°С. Профілактику офтальмії усім новонародженим протягом першої години життя проводять із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі. Через 2 години після народження дитина одягається у дитячий одяг (не сповивається!) та разом з матір’ю переводиться у післяпологове відділення на сумісне перебування. |
| ДОГОВІР № про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів |
Індивідуальний план студента 4-го курсу стоматологічного факультету Змістовий модуль 1: Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду |
| ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік... |
Історія України як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела Методологія історії України. Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст української історії |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
Конспект практичного заняття №3 з вступу до історії України для 5 класу на тему Мета : на основі зібраних в музеї історії села Михля матеріалів, показати ба- гату та різнобарвну історію нашого краю; виховувати... |
| АНОМАЛІЇ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Шифр МКХ 10 – О 47, О 62. 0 – О 63. 9 Аномалії пологової діяльності – стан, коли частота, тривалість, ритм і сила переймів та потуг не забезпечують динамічного, у межах... |
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки... Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в... |
| Інтегрований предметний тиждень історії та географії Мета проведення: популяризувати краєзнавчу роботу серед молоді; викликати інтерес учнів до історії та географії рідного краю; показати... |
23 – 25 червня 2011 року Черкасах Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Посольства держави Ізраїль в Україні у співпраці з Міжнародною... |