Конспект практичного заняття №3 з вступу до історії України для 5 класу на тему


Скачати 95.88 Kb.
НазваКонспект практичного заняття №3 з вступу до історії України для 5 класу на тему
Дата28.10.2013
Розмір95.88 Kb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Історія > Конспект
Міністерство освіти і науки України


Конспект практичного заняття № 3

з вступу до історії України

для 5 класу на тему :

,,Про що і про кого розповідає

історія рідного краю’’


Розробив вчитель історії Михлянської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Арсенюк Сергій Васильович

2
Мета : на основі зібраних в музеї історії села Михля матеріалів, показати ба- гату та різнобарвну історію нашого краю ; виховувати почуття патріотизму , лю- бові та поваги до історії свого народу.

Обладнання: підручник ; матеріали та експонати шкільного музею історії села Михля.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Практичне заняття

Урок проходить у формі екскурсії до шкільного музею історії села Михля. Вчи-тель запрошує учнів 5 класу пройти в музей історії села.

Клас заздалегідь був поділений на групи. Кожна група отримала тексти з інфор-мацією. Опрацювавши інформацію , учні виступають гідами на певній зупинці.

Зупинка перша. ,, Перші згадки про село’’.

1.Михля-село на території Лютарської сільської Ради.

Село та його околиці розташовані на хвилястій рівнині Волинського плато. Північно-західна частина села межує з державним лісовим масивом Дер­жавного підприємства « Ізяславське лісове господарство».

Село поділяється безіменним струмком на дві частини. На струмку побу­довано три невеликих ставки.

Знайдені знаряддя праці правильної форми свідчать про те, що на території нашого села кілька сот тисяч років тому жили первісні люди, які вже вміли робити ручні знаряддя праці, зокрема кременеві рубила, проколки, ножі, скре­бачки.

Проходили тисячі років, люди значно вдосконалювали обробку каменю. Близько 7 тис. років тому вони навчилися його шліфувати та свердлити. Вище згадані знахідки знаходяться у вітринах шкільного музею.

( Учитель доповнює виступи учнів).

Зупинка друга. ,, Село до революції ‘’.

2.Вперше село Михля під іменем Міходской, як маєток княгині Єлени Заславської, дружини князя Івана Юрійовича Заславського, згадується в акті від 31 грудня 1520р. в листі князя Костянтина Острозького до княгині Єлени Іванівни Заславської.
3

Народна версія про походження назви нашого села зводиться до того, що колись в давнину, в кінці XV - початку XVI ст. село було засновано євреєм Міхелем, від цього прізвища і пішла назва села.

3.Реформа кріпосного права 1861 року торкнулася і нашого краю. Про що свідчить документ.

Під час реформи 1861 року не всі кріпаки князя Сангушка в селі Михля одержали земельні наділи. В селі було до 50 дворів городників- селян, які мали тільки городи

і працювали в панському фільварку, на заводах пана і в його лісі.

Перша церква на території села Михля збудована в 1716 році.

В 1867 році на кошти місцевого селянина Ієремія Бернацького було збудо­вано нову церкву в ім'я святого великомученика Дмитрія. На його кошти було споруджено пам'ятник із хрестом по дорозі на Ізяслав.

В селі було 140 дворів, 2107 прихожан. З них 48 католики, 180 - євреї.

( Учитель доповнює виступи учнів).

Зупинка третя. ,, Село Михля в період революції 1905-1907 років ‘’.

4.Події революції 1905-1907 рр. відбились і на свідомость селян. У формах їх бороть-

би переважали порубка лісу і недозволене випасання худоби у панському лісі.

15 травня 1905 року михлянам було наказано припинити самоправство, але це не вплинуло на них. Тому в Михлю для наведення порядку було направлено сотню козаків.

( Учитель доповнює виступи учнів ).

Зупинка четверта. ,, Михля в період 1910 – 1920рр. ‘’.

5.В 1910 році князь побудував паперову фабрику, яка постачала папір в Почаївську друкарню, йому належали винокурний та пивоварний заводи, млин. Заводи, фабрику

і млин князь здавав в оренду. На початку XX ст. орендатором паперової фабрики був Шапіро.

В 1917 р. відбулася в Росії революція, яка знайшла свій відгук і на терито­рії нашого села.

Із спогадів Гайдамаки Ольги Панасівни, жительки с. Михля 1933 року народження.

В 1918 р. в селі була встановлена Радянська влада.

В 1920 році в селі організували Комітет незаможних селян. Його очолили: Бернацький Сава Ілліч, Бернацький Іван Йосипович, Колесник Кузьма Гаврило­вич.Комітет керував розподілом панської, церковної землі між малоземельни­ми та безземельними селя-нами.

4

Навесні всі угіддя ( рільна земля, ліс, луки ) були поділені між селянськими господар-ствами - по 4 десятини на двір. Окремі селяни зовсім відмовлялися від землі через відсутність у них реманенту і тяглової сили. Урожайність вимірювалась або снопа, або пудами.

6.В 1921 році в с. Михля була остаточно встановлена радянська влада в особі Рад. Михлянська сільська Рада керувала двома населеними пунктами : с. Михля і с.Путринці.

Першим головою сільської Ради був обраний житель с. Михля Яремчук Петро Федорович 1898 року народження. Працював до смерті (1928 р.).

Після закінчення громадянської війни у Михлі, як і по всій країні, поча­лося мирне господарське будівництво. В селі встановилися нові громадські порядки.

У Михлі в 1924-1925 рр. було збудовано 3 лісопильних заводи. Їх на свої капітали збудували: Левін (на цьому місці, де є зараз діючий завод), Рудман (де зараз Нова вулиця) і брати Зуцмани. Робітниками на заводах працювали жителі сіл Михлі і Путринець.

В 1929 році було організовано товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ). В нього вступило 17 господарств. Очолював його Брошко.

В 1930 році було прийнято рішення про перехід на статут артілі, яку називали « Чер-воний лісовик». Першим головою колгоспу був Романюк Левко.Колгосп організували

у дворі Клімнюка Івана.

( Учитель доповнює виступи учнів ).

Зупинка п’ята. ,, Страшні тридцяті ‘’.

7. Для окремих громадян с. Михлі 30-ті роки були затьмарені трагічними подіями сталінських репресій.

1932 рік був дуже врожайним. Зародив хліб, картопля. Квасоля. Але все це вигребли з комор, льохів, горищ сільські активісти : Тимощук Тиміш, Тимощук Катерина, Колесник Антон, Юганова Наталія та інші. В селі було створено штучний голод. Народ вимирав скрізь-де хто впаде, підкошений голодною смертю.

Померли Токарська Зонька і її однорічна Гануся, Токарська Текля, Яремчук Іван , лісник Тамецький і його мати, Толков Харитон, Дмитрук Іван, Стецюк Ка­терина , Яремчук Федір.

Опухли від голоду, але залишилися живими Шацькі Марійка та Василь, Мітюхи Дмитро та Тетяна, Колесники Яків та Савета, Токарські Марія та Йосип, Толкова Марія.

Як згадував Колеснік Кузьма трагічно закінчилось розкуркулювання Кузьмука Кузьми. Його вислали в Іркутськ, а його дітей розібрали родичі.

5

8.Репресованим був в 1932 році Ковальчук Степан Михайлович, 1904 року народ-ження, учитель. У 1937 році Казіміров Елізар Терентійович, 1890 р. народження;

Дмитрук Яків Петрович, 1896 р. народження; Гайдамака Арсеній Дем'янович , 1899 р. народження, а також : Бернадський Кирило та інші.

До 1936 року був колгосп, а у 1936 р. утворено промколгосп. У промколгосп дали ще два трактори - гусеничний і колісний ХТЗ.

Головами працювали Цитрин, Зигунов, Сметанюк Семен Данилович.

Колгоспники одержували плату зерном і грішми.

( Учитель доповнює виступи учнів ).

Зупинка шоста. ,, Велика Вітчизняна війна ‘’.

9.22 червня 1941 року мирну працю радянських людей, їх спокій перервала війна. Події на радянсько- німецькому фронті розгорталися дуже швидко. Червона армія не зуміла стримати противника на кордоні.

118 жителів Михлі відгукнулися на заклик керівництва держави активно піднятися

на боротьбу проти ворога. Вони пішли на фронт або в партизанські загони.

Ізяслав чи не один з перших в області зазнав удару фашистських полчищ. 5 липня 1941 року місто було окуповано. Страшні часи настали для нашого народу.

На загарбаній території гітлерівці встановили жорстокий окупаційний режим. Знищувалися колгоспи і радгоспи, а на їх базі створювалися так званні "общинні господарства", головним завданням яких було постачання хліба та інших сільськогосподарських продуктів для фашистської армії та вивезення до Німеччини.

10. Не змерившись з цим, люди почали чинити опір. Стали виникати підпільні групи. Така група була сворена Леонтієм Романюком і в селі Михля.

Леонтій Романюк до війни був головою колгоспу в м. Ізяславі. Коли розпочалася вій-на, він з сім'єю евакуювався. Неподалік від Полонного дорогу " перерізали" танки. І довелося евакуйованим повернутися назад в рідні місця. Романюк поселився в батьківській хаті у селі Михля. Через деякий час в селі виникає підпільна група. Але серед них був зрадник, який про все доповідав гебітскомісарові в Ізяславі. Незабаром Леонтія Романюка заарештували і в 1942р. за зв'язок з партизанами розстріляли. Пізніше німці розстріляли і зрадника, запідозривши його в зв'язках з партизанами.

У 1942 р. в Бернардинах були розстріляні ще 5 жителів села : Бернацький Іван Федорович, Наталіч Іван Петрович, Колеснік Антон Васильович, Шацький Василь Микитович , Яремчук Яким Іванович. Усіх їх було звинувачено у зв'язках з парти-занами.


6

Кривавий слід залишили фашисти на нашій землі. 14 січня 1944 р. вони спалили село Михлю. 312 дворів було спалено. Згоріла і школа.Частину села від Ізяслава-Забровар, німці не спалили тому, що жили там самі. Не спалили німці і церкви з " сторожкою".

Цього ж 14 січня фашисти розстріляли в урочищі Глибока долина 13 жителів села.Їх тіла були поховані на сільському кладовищі.

Наше село було звільнене 12 лютого 1944 року.

( Учитель доповнює виступи учнів ).

Зупинка сьома. ,, Освіта в с. Михля ‘’.

11. У другій половині 60-70-х років ХІХ ст. основним типом шкіл на Україні стали однокласні і двокласні церковно-парафіяльні школи.

1 січня 1886 році в с.Михля також була відкрита церковно-приходська школа, яка належала церковному відомству. З 1890 р. вчителькою працювала Война Фросина, яка закінчила Житомирське духовне училище. Село в 1890 році належало князеві Сангушко.

В 1905 році в Михлі працювала трикласна церковно-приходська школа. У ній вивчали російську і старослов'янську мови, арифметику. Викладати україн­ською мовою заборонялось. Вчителькою працювала Лукашевич Клавдія Констянтинівна.

В 1920 році організовано ЛІКНЕП. Директором школи і піонервожатим був Береговий Володимир.Вивчали азбуку, вчились читати, писати, частково вчили математику. Тоді було збудовано нове приміщення школи. Діти старші 10 років на початку 20-х років в школу не ходили. Вони пасли худобу, допомагали батькам по господарству.

На 1927 рік в Михлі збудовано ще 2 приміщення школи. Було запроваджено загальну обов'язкову початкову освіту для дітей 8-10 років, можна було здобути і семирічну освіту.

Нове двоповерхове приміщення школи було збудоване у 1936 р.. У семирічну школу ходили вже всі діти шкільного віку.Навчали 450 дітей з Михлі, Путринець і Лютарки.

12. В січні 1944 році школа була спалена. Тому дітей навчали у будинку Піхоцької Валентини, а також у напіввцілілому будинку, де пізніше розмістився магазин. Вчилися діти 1934-1939 років народження разом в одному класі.

У 1948 році завершили відбудову спаленої школи. З 1961 року школа реорганізована у восьмирічну. З початку 60-х до кінця 80-х ро­ків при школі працював літній оздоровчий піонерський табір. Начальником та­бору був Лис Леонід Сергійович.

У 1966 році проведено капітальний ремонт школи, замінено верх. В 1967році побу-довано майстерню.


7

У 1988 році проведено центральне опалення, побудована котельня, 4 класні кімнати та спортивний зал. Пізніше школу було реорганізовано в середню, по­будовано тир, лінію перешкод, стадіон, школу обкладено плиткою.

В 1993 році було побудовано дитячий садок, а через рік в школі облад­нано комп'ютерний клас.

Михлянська ЗОШ І-ІІІ ступенів за Державною програмою « Шкільний автобус» отримала у 2005 році новий шкільний автобус « Еталон», який підвозив учнів з сіл Білотин, Комини, Лютарка, Путринці. В даний час у школі навчається 178 учнів.

У 2011 році школа отримала новий комп'ютерний клас в складі 8 комп'ю­терів.

( Учитель доповнює виступи учнів ).

Зупинка восьма . ,, Післявоєнний період ‘’.

13.На відбудову зруйнованого війною і окупацією господарства пішли всі жи­телі села. Вчорашні фронтовики із ще незагоєними ранами впрягали виснажених коней, корів і таким чином орали скалічену війною землю.

Чоловіки серед колгоспників становили приблизно 20-21%. Тому важка фі­зична праця лягла в основному на плечі жінок.

Кругом згарища, руїни. Рили ями, споруджували землянки. Морально підтри­мували один одного, спільно долали труднощі.

Уже на початку 50-х років у сільському господарстві значно зросла потуж­ність тракторного парку і вантажних машин. Завдяки допомозі держави , було відбудовано громадські приміщення, люди переселялись із землянок в новозбудовані хати.

14.В 1948 році колгосп збудував майстерні по виробництву меблів. Було збудо­вано клуб з приміщенням для бібліотеки, приміщення медпункту та дитячих ясел, магазин, короварні, свинарники.

У 1953 році майстерні було передано Ізяславському деревообробному комбі­нату.

За роки п'ятої п'ятирічки (1950-1955 рр.) відбулось укрупнення колгоспу. В 1955 році колгосп імені Оржонікідзе с. Михля було об'єднано з колгоспом імені Мікояна села Путринець.

На цей час село було радіофіковане. В хатах селян, в установах, громадських приміщеннях проведено світло. До послуг населення працювали семирічна шко­ла, магазини, телефон.

15. Головами колгоспу працювали Позняк, Яновський, а об'єднаними колгоспа­ми керував Антонюк Гнат. Після об'єднання колгосп став сильнішим, перетво­рився у велике господарство.

В 1960 році колгоспна Михлянська бригада перейшла в склад колгоспу імені Суворова с. Лютарка. Це було зумовлено рядом причин. Річка Горинь,яка розділяє села Михлю

8

та Путринці, часто перешкоджала в господарських справах, та й землі були поділені річкою.

Бригадне село розвивалося, його прикрашають добротні новозбудовані житлові будинки, ще до недавна сама молода була Комсомольська вулиця, а на сьогодні ще одна - вулиця Нова.

Прикрашає село прекрасна архітектурна споруда, відремонтована, і упорядко­вана за кошти жителів сіл Михлі, Путринець, Лютарки та Радошівки - церква.

( Учитель доповнює виступи учнів, малюючи сучасну історію села Михля ).

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання.

Повторити основні поняття, дати, події розділу ІІ.

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ЛІНІЙНОЇ АЛГЕБРИ на тему «Тема заняття.»

Уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного...
Розробка уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення практичного заняття по медичній підготовці...
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Учбова: Тренувати начальницький склад діям при наданні першої долікарняної допомоги
ПЛАН КОНСПЕКТ для проведення практичного заняття з медичної підготовки...
Закон України “Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
Урок енергозбереження в Українському національному музеї “Чорнобиль”для...
На екскурсії до музею «Чорнобиль» учні дізналися про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства
Урок з історії України на тему: «Проблеми голодомору в історії українського народу»
Якщо учні сформулювали самостійно тему уроку, ио вчитель пропонує смоделювати план уроку
Шановні колеги! Пропонуємо вам варіант ущільненого календарно-тематичного...
Пропонуємо вам варіант ущільненого календарно-тематичного планування із всесвітньої історії (62 год., 2 год на тиждень) та історії...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення практичного заняття по медичній підготовці...
...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення практичного заняття по медичній підготовці...
Тема 2: Основні правила надання першої медичної допомоги при переломах, шоку, опіках, ураженню електричним струменем, блискавкою
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом чергових...
МЕТА: розглянути дану тему з начальницьким складом для подальшого застосування в службовій діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка