I хронологічний (первісна епоха), стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час; II

Скачати 1.08 Mb.

Назва	I хронологічний (первісна епоха), стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час; II
Сторінка	6/7
Дата	02.04.2013
Розмір	1.08 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Історія > Документи

1 2 3 4 5 6 7

71. Вищі та місцеві органи влади та управління за Конституцією 1978р.

Виходячи з концепції "загальнонародної держави" Конституція УРСР 1978 року змінила назву "Ради депутатів трудящих" на "Ради народних депутатів". За Конституцією Ради обирались терміном на 5 років. Вибори депутатів місцевих Рад проводилися на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Місцеві Ради керували на своїй території господарським і соціально-культурним будівництвом; затверджували плани економічного і соціального розвитку, місцевий бюджет; здійснювали керівництво підпорядкованими їм державними органами, підприємствами, установами та організаціями; забезпечували додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян; сприяли зміцненню обороноздатності країни.

Важливу роль у місцевому управлінні виконували виконавчі комітети, які були виконавчими і розпорядчими органами Рад народних депутатів. В їх компетенцію входило скликання сесій Рад, організація підготовки і проведення виборів до Рад, координація діяльності постійних комісій тощо.

Виконкоми мали право вирішувати усі питання, віднесені до повноважень Рад, за винятком тих, які вирішувалися тільки сесією Ради,

У структурі виконкомів існували відділи та управління, які створювалися при усіх місцевих Радах, за винятком сільських, селищних і районних містах. У своїй діяльності відділи та управління підпорядковувалися відповідній Раді, її иконкому та відповідному галузевому вищому органу державного управління.

72. Законодавче оформлення включення до УРСР Закарпатської України.

73. Юридичне оформлення ліквідації СРСР та утворення Співдружності Незалежних Держав.

8 грудня 1991 року голови республік-першозасновників СРСР — Росії, України та Білорусі — Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич у держрезиденції «Віскулі» в Біловезькій пущі підписали угоди, згідно з якими Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права. Водночас ці держави підписали угоду про створення міждержавного об'єднання — Співдружності Незалежних Держав (або СНД), до якої увійшли ще 9 колишніх республік СРСР (крім трьох прибалтійських), яка мала стати базисом для цивілізованого «розлучення» новостворених країн та запобігання міжнаціональних конфліктів. Іще деякий час після підписання цих угод продовжували існувати деякі центральні органи влади СРСР, так що факт зникнення цієї держави залишався не визнаним юридично. 25 грудня 1991 р. подав у відставку Президент СРСР Михайло Горбачов. У той же день з будівель адміністративних будинків було знято прапори СРСР, а єдиним органом, який існував і вважав себе органом влади СРСР, залишилася Рада Республік Верховної Ради СРСР (тобто одна з палат парламенту). Вранці 26 грудня 1991 р. ця палата зібралася на своє останнє засідання, на якому було прийнято рішення, в якому було констатовано факт припинення існування Радянського Союзу.

74. Декларація про державний суверенітет та Акт проголошення незалежності України, їх зміст та історичне значення.

75. Форма правління, державно-територіальний устрій та політичний режим за Конституцією України від 28 червня 1996р.

+Форма правління: парламентсько-президентською(Відповідно до повноважень органів, парламент має пріорітет) республікою(Стаття 5. Україна є республікою.)

+державно-територіальний устрій: унітарною(Стаття 2. Україна є унітарною державою.)

+ політичний режим: демократичний(Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.)

76. Суспільний устрій Галицько-Волинського князівства.

Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і невільних.

Вільні. До них належала пануюча соціальна група: боярство, духовенство, частина селянства, більша частина міського населення. Найбільш важливу роль у суспільному житті князівства грало боярство. Особливістю Галицько-Волинської землі було те, що з давніх часів тут сформувалася велика група боярської аристократії. Вона володіла значними земельними багатствами, селами та містами і мала величезний вплив на внутрішню і зовнішню політику держави.

Боярство не було однорідним. Воно поділялося на крупне, середнє та дрібне. Середнє та дрібне боярство перебувало на службі у князя, часто отримувало від нього землі, якими володіло умовно, себто доки служило князю. Великі князі роздавали землі боярам за їхню військову службу — "до волі господарської" (до волі великого князя), "до живота" (до смерті власника), "в отчину" (з правом передачі землі в спадщину).

До пануючої групи примикала верхівка духовенства, яка також володіла землями та селянами. Духовенство було звільнене від сплати податі і не несло ніяких обов'язків перед державою.

Селянство складало основну масу населення Галицько-Волинської землі. Як і в Київській Русі, селяни називалися смердами. Більшість з них були вільними, мали своє господарство і в складі общини сплачували оброк державі в особі князя. На користь великого князя селяни сплачували "татарщину" (раніше її збирали баскаки), "серебщину", відбували різні повинності, а на користь місцевих панів сплачували оброк (дякло) натурою: хутром, воском, зерном.

До вільних належала також більша частина міського населення. Соціальний склад жителів міст ставав неоднорідним: диференціація тут також була значною. Верхівку міст складали "мужі градські" і "містичі". Міська верхівка була опорою влади князя, виявляла пряму зацікавленість у зміцненні його влади, бо вбачала в цьому гарантії збереження своїх привілеїв.

Існували купецькі об'єднання — гречники, чудинці та ін. Ремісники також об'єднувались у "вулиці", "ряди", "сотні", "братчини". Ці корпоративні об'єднання мали своїх старост і свою казну. Всі вони знаходилися в руках ремісницької і купецької верхівки, якій підкорялися міські низи — підмайстри, робітні люди та інші "дюди менші".

Галицько-Волинська земля була рано відірвана від великого шляху "з варяг в греки", рано зав'язала економічні та торговельні зв'язки з європейськими державами. Ліквідація цього шляху майже не відбилася на господарстві Галицько-Волинської землі. Навпаки, ця ситуація привела до урхливого росту чисельності міст і міського населення. Наявність цієї особливості в розвитку Галицько-Волинського князівства забезпечила важливу роль міського населення в політичному житті держави.

Напіввільні. До них належала та частина селянства, яка втратила господарську самостійність і змушена була за отримане в борг зерно, інвентар ігроші працювати на землі власника.

Із зростанням крупного боярського землеволодіння скорочувалась кількість вільних селян, збільшувалось число залежних, яких можна на тойчас віднести до напіввільних.

Невільні. Як і в Київській Русі, в Галицько-Волинському князівстві існувало холопство. Але великого розповсюдження тут воно не отримало. Більшість холопів було посаджено на землю, і вони злилися з селянством.

77. Судова система Галицько-Волинського князівства.

Судові функції в Галицько-Волинській землі не були межовані від адміністративних. Вищими судовими інстанціями були князь та Боярська рада. На місцях судові функції виконували воєводи, во-лостелі, намісники. Право суду мали також чини центрального та місцево го управління. Поступово право суду над залежними селянами набувают великі землевласники. Існував і церковний суд. Сфера юрисдикції цьог суду визначалась церковними уставами Ярослава та Володимира Мономаха Церковному суду були підсудні шлюбно-сімейні та деякі майнові справи.

Процес носив змагальний характер і мав ті ж елементи, що і в Київській Русі.

78. Фінансова реформа 1860 р. та її проведення в Україні.

Серед реформ 60 – 70 р. була й реформа фінансова. У 1860 р. створено Державний банк, діяльність якого в Україні позитивно вплинула на розвиток промисловості й торгівлі, сприяла розширенню мережі приватних банків. У 1862 році було зреформоване все фінансове господарство держави й зосереджено все управління фінансами в руках міністра фінансів. Була сформована більш-менш чітка податкова система, хоча при цьому продовжував ще довго зберігатися невиправдано тяжкий подушний податок.

79. Законодавче оформлення передачі Кримської області із складу РРФСР до УРСР.

У 1954 році святкувалось 300-річчя возз'єднання України з Росією. З нагоди ювілею ЦК КПРС затвердив "Тези про 300-річчя возз'єднання України з Росією (1654- 1954 рр.)". Цей партійний документ давав офіційну концепцію історичного розвитку України. Головними положеннями були: "давньоруська народність створила Київську Русь"; "давньоруська народність — колиска трьох братніх народів"; "Переяславська Рада — акт возз'єднання України з Росією" тощо. Київська Русь у "Тезах" розглядалась як загальна держава росіян, білорусів і українців. існування козацької Українcької держави взагалі не признавалося, боротьбу українського народу за відновлення державності названо "контр-революцією", а видатних українських державних діячів — М. Грушевського, В. Чинниченка, С. Петлюру — "агентами імперіалізму". У зв'язку з 300-річчям возз'єднання Президія Верховної Ради СРСР 19 лютого 1954 року прийняла указ "Про передачу Кримської області із складу РСФРР до скла-ДУ УРСР". 26 квітня 1954 року було прийнято закон "Про передачу Кримської області із складу РСФРР до складу УРСР". Передача, цілком справедливо, обґрунтовувалася спільністю економіки, територіальною близкістю та тісними господарськими і культурними зв'язками, що завжди існували між Україною і Кримом.

За свою історію Крим не раз змінював господарів. Спочатку його колонізували греки, потім в XIII ст. тут осіли татари. Та були на кримській землі й дружини київських князів, і загони запорізьких козаків. У квітні 1783 року Крим було приєднано до Російської імперії. Було утворено Таврійську область {згодом губернію), до складу якої входили три повіти південноукраїнських степів. У листопаді 1917 року Центральна рада проголосила, що Крим входить до УНР. В1918 році в Криму була утворена Радянська Соціалістична Республіка Таврида. У жовтні 1921 року — Кримська АРСР у складі РСФРР. У травні 1944 року було здійснено геноцид проти кримських татар, їх насильно відправили на спецпоселення з забороною повертатися до Криму. Влітку 1945 року автономію Криму було скасовано і він став звичайною областю РСФРР. В лютому 1954 року Кримську область було передано до складу УРСР.

80. Судова реформа в УСРР за Положення про судоустрій Союзу PCP союзних і автономних республік 1925 року.

Прийняття Основ судоустрою СРСР і союзних республік, ліквідація губерній та перехід на триступеневу систему управління потребували перебудови органів Прокуратури УСРР. Це завдання було розв'язано постановою ВУЦВК від 23 жовтня 1925 р. «Про надання чинності Положенню про судоустрій УСРР». За ним державна прокуратура, як і раніш, перебувала у складі наркомюсту, але 11 керівник — народний комісар юстиції діставав назву Генерального прокурора республіки. Під його загальним керівництвом перебував відділ прокуратури наркомюсту УСРР, помічники та прокурори наркомюсту УСРР. Було створено також спеціальну прокуратуру з трудових справ. Місцеві органи прокуратури УСРР складали прокурори округів, які безпосередньо підпорядковувалися Генеральному прокурору УСРР. Положення 1925 р. повніше і детальніше визначило права й обов'язки Прокуратури УСРР, її кожного округу, значно розширило ці права відповідно до завдань подальшого зміцнення законності.

81. Судова реформа в Україні за Положення про судоустрій УРСР 1960 р.

Правоохоронні органи перебудовувалися. Цього вимагали і завдання удосконалення держапарату, і завдання зміцнення законності. Зміцнювалася єдність системи загальних судів. Уже восени 1953 р. було ліквідовано такі знаряддя масових репресій, як трибунали військ МВС, а пізніше й адміністративні органи, які незаконно привласнили функції правосуддя («особлива нарада» при МВС СРСР і такі ж установи на місцях). У лютому 1957 р. було ліквідовано й транспортні суди.

Роль Верховного Суду СРСР як вищого органу радянської судової системи підвищувалася. Положення про Верховний Суд СРСР, затверджене у лютому 1957 р., поновило норму попереднього Положення про Верховний Суд СРСР: до його складу як члени входили уже відповідно до свого службового становища також голови верховних судів союзних республік.

Розширилися повноваження Верховного Суду. Насамперед він став займатися аналізом та узагальненням судової практики і давати роз'яснення судам з питань застосування законодавства при розгляді судових справ. Верховному Суду надавалося право законодавчої ініціативи. Він міг входити до Президії Верховної Ради СРСР з пропозиціями щодо питань тлумачення законів.

Щоправда, дещо скорочувалися наглядові функції Верховного Суду СРСР. Це було здійснено у зв'язку із загальною перебудовою порядку нагляду вироків і рішень, які набрали законної сили. За загальним правилом наглядове провадження здійснювалося в межах союзної республіки. Проте цей порядок не принижував ролі Верховного Суду СРСР як глави судової влади, бо він здійснював свої наглядові повноваження саме тоді, коли вимагалося втручання вищої судової інстанції держави.

Реорганізація радянського суду в Україні була завершена наприкінці 1958 р. прийняттям Основ законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік та Закону про судоустрій УРСР від ЗО червня 1960 р.¹ Ці акти визначили завдання правосуддя, принципи організації та діяльності судових органів, сприйняли зазначені вище зміни і внесли нові. Вони торкалися передусім організації нижчої ланки судової системи — народних судів.

Замість дільничої системи народних судів вводився єдиний народний суд району чи міста. При цьому збільшувався строк повноважень народного суду — він обирався вже не на три, а на п'ять років.

Передбачалася підзвітність народних суддів перед виборцями, а народних судів — перед відповідальними Радами. Ці заходи забезпечували стабільність правосуддя і підвищували відповідальність народних суддів. Запроваджувався новий порядок обрання народних засідателів — на загальних зборах робітників та службовців і строком на два роки, з тим щоб домогтися більшої участі населення у здійсненні правосуддя.

І нарешті, слід вказати на ще одну зміну в організації судової системи, точніше — в управлінні нею. Внаслідок ліквідації у травні 1956 р. Міністерства юстиції СРСР і перетворення Міністерства юстиції УРСР, як і міністерств інших союзних республік, в союлно-ре-спубліканське міністерство. Були ліквідовані управління при виконкомах крайових і обласних Рад депутатів трудящих. Частина функцій цих управлінь передавалась крайовим і обласним судам (контроль за діяльністю народних судів, проведення в них ревізій). На них покладалося також керівництво нотаріальними конторами. В УСРС облюсти були скасовані у 1956 р.²

82. Земельний закон затверджений Українською Центральною Радою 18 січня 1918 р.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

Урок з історії середніх віків 7клас Тема: Людина середньовіччя Дидактична: З'ясувати, що представляла з себе людина середньовіччя, я складались її стосунки з природою, яким було населення в цілому,...	1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії Перші філософські школи і течії виникли у найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VІ ст до н е в Стародавній Індії,...
Що являли собою Олімпійські ігри у стародавній Греції? У якому виді спорту змагалися атлети під час проведення перших Олімпійських ігор?	СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ Семінар Загальна характеристика культури Середньовіччя. 2 год Високе (Класичне) Середньовіччя від X-XI століть до приблизно XIV століття. Характеристика періоду
Дмитро Комаров повернувся з Індонезії: побував в кратері живого вулкану,... Дмитро Комаров повернувся з Індонезії, де знімав новий сезон програми "Світ навиворіт". Подорож тривала 4 місяці. За цей час Дмитро...	Календарно-тематичне планування з української літератури (7 кл.) І семестр Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником
За його понтифікату папство досягло найвищої могутності в часи Середньовіччя.... У православній церкві відомий як Григорій Двоєслов. Справив найбільший вплив на церкву раннього Середньовіччя. Заснував півчі школи,...	Термін «бальні» відноситься до парних непрофесійних світських танців,... Ці танці дуже сильно видозмінювалися, будь-яка епоха європейської історії — відродження, класицизм, романтизм — породжувала своєрідний...
Цікаві факти про школу Школа, виявляється, дуже давня. Слово «школа» походить від грецького слова «сколе», що означає «дозвілля». Таких шкіл, які ми звикли...	Первісна (переоціне- на) вартість

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання