|
|
Скачати 92.18 Kb.
|
|
Позакласне читання . (розроблено О.В.Бардус) Тема. Хліб – усьому голова. П.Тичина «Де не глянь – колоски». Т.Коломієць «Хліб». Загадка. Народні порівняння. Мета: ознайомити дітей із тим, що хліб – це цінний продукт харчування, це святиня народу, із творами про хліб; формувати вміння розрізняти твори за жанрами , емоційною спрямованістю; збагачувати життєвий досвід; удосконалювати навички виразного читання закріплювати вміння виділяти частини тексту, розширювати словниковий запас; виховувати чемне ставлення до хліба, праці хлібороба, пекаря. Обладнання: виставка книг за темою уроку, картки- зернинки з назвами літературних жанрів, назвами хлібних виробів,конверти- завдання з прислів’ями. Хід уроку
А цікаво вам дізнатись, Що сьогодні може статись? Ну то всядьтеся зручніше Й попрацюємо скоріше. 1.Інтерактивна вправа «Привітайся з колосками». Учитель проносить по рядах колоски, учні торкаються колосків, вітають їх,дякують їм за те, що дають нам хліб.
1.Книжкова виставка за темою. Бесіда. - Які твори ви прочитали? - У яких казках ми зустрічаємося з темою хліба?(«Колобок», «Півник і двоє мишенят», «Пшеничний колосок»).
2.Робота з картками. -Тема хліба зустрічається в різних літературних жанрах. Фіксація на дошці « карток – зернинок» (протягом уроку).
1.Народився у землі, 2.В землю кидалося, Зарум’янивсь на вогні На повітрі розгулялося, І з’явився на столі В печі готувалося, До борщу тобі й мені. На стіл подавалося. 3.Мене б’ють, 4. Виріс у полі Мене товчуть і ріжуть, На добрій землі, А я все терплю, Місце найкраще Всім добро роблю. Знайшов на столі. 3.Гра «Мікрофон». - Чому загадки різні, а відгадки однакові? -Як ви гадаєте, чому люди приділяють хлібу так багато уваги? Гра «З якого твору?» «Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки могилу на кладовищі…» «Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі.» «…це домівка твоя і школа, і гаряче сонячне коло.» «У всіх людей одна святиня…»
Фіксація теми на дошці: «Хліб - усьому голова».
найбільше. А дізнатись вам про це допоможе «Скринька з секретом» (На столі стоїть коробка)
На дошці тема уроку: Хліб – усьому голова. Завдання уроку:
Відповіді «Пошуковців». Словник української мови дає такі тлумачення цього слова. Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно; хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування; хліб – це рослина в полі, хлібне поле; хліб – це харчі, прожиток; хліб – це заробіток, як засіб існування.
Спостереження за вживанням слів в переносному значенні: золотава шкоринка, золоте зерно, золоте колосся, золочена стеблина, золоте проміння, золоті руки.
Розкласти картки з дієсловами (робота в парах) ( посіяли, змололи, поклали, доглянули, принесли, зібрали, спекли) відповідно до послідовності у тексті). Переказати текст. (переказ частинами).
Щось не хочеться сидіти, Треба трохи відпочити. Руки вгору, руки вниз. На сусіда подивись. Руки вгору, руки вбоки І зроби чотири кроки. Вище руки підійміть І спокійно опустіть. Плесніть, діти, кілька раз, За роботу – все гаразд.
«Мозаїка» Завдання: скласти з частин цілий текст. Прочитати його вголос. Завдання для класу під час читання тексту: поставити питання по змісту, дати відповідь (робота в парах). Вперше людина почала збирати і вирощувати хлібні рослини понад 15 тисяч років тому. Спочатку люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Звідси й веде свій початок історія про перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші. Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. З цих перших ячмінних коржів почалася епоха хлібопечення. Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії - проклали першу борозну та спекли перший хліб. Особливе місце у давні часи відводилося хлібу «житньому». «Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. Воно пішло від слова «жити», «життя». А ось поняття «хліб» з’явилося пізніше й означало спочатку «борошно».
Завдання: прочитати текст, розказати про одну з традицій. Хліб, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi. Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно пiдняти його, перепросити, поцiлувати і з’їсти. Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi - птахам. Народжується дитина —ідутъ iз хлібом. Виряджала мати сина в дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба. Вiдзначали весiлля з хлiбом-сiллю та весiльним короваєм. Будували хату —неодмінно приходили з хлiбом. Проводжали в останню путъ - з хлiбом. 3. Прислів’я та приказки про хліб. (Група «Мовознавці») Завдання: ознайомитись з прислів’ями, одне з них вивчити напам’ять і розказати. Що посієш, те й пожнеш. Весною не посієш - восени не збереш. Не страшна біда, коли є хліб та вода. Лежачого хліба ніде нема. Сій вчасно - вродить рясно. Посій упору, будеш мати зерна гору. Не кожух гріє, а хліб. Яка пшениця, така й паляниця. Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує. Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.
Учні читають і відгадують загадку в підручнику і відгадують загадку, запропоновану вчителем. Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позолочені, ще не обмолочені. (Колос)
5.1. Читання вчителем. 5.2. Читання «луною». 5.3. Виразне читання вірша учнями. 5.4. Словесне малювання.
гостиннiсть i щирiсть. Нашу Україну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут, умiли і вмiютъ обробляти землю i вирощувати на нiй хороші врожаї. Для нашого народу хлiб був не просто справою —це була основа його життя і найдорожча святиня. Хлiб - частина iсторiї і її майбутнє, вiн початок і щастя життя. Ранiше люди говорили про хлiб як про живу iстоту: «Хлiб-годувалъник!», «Хлiб-батечко». З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб.
Назвіть слова, що стосуються теми нашого уроку.
|
|
Тема. Як хліб на стіл прийшов Матеріал до уроку: П. Тичина „Де не... Вчити переказувати. Розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, увагу, вміння складати вірші. Ознайомити дітей із тим, що хліб це цінний... |
У щоденному харчуванні селян чільне місце посідав хліб, про що свідчать... Хлібом і сіллю зустрічали дорогих гостей, рідних, з хлібом проводжали молодих до шлюбу, хліб приносили у дім новонародженого. Хліб... |
|
Ведучий: Ну як це чому? Хіба ти не розумієш? Бублик – це хліб, хліб... Ведучий. Нам дуже приємно вітати вас із професійним святом! Сьогодні вам, люди нелегкої, але такої почесної і важливої професії,... |
Хліб – усьому голова Золотими хлібами цвіте українська земля Мета: через бесіду, виразне читання, музику розкрити учням значення хліба у народних обрядах та звичаях,повір’ях, поговорити про... |
|
Л.І. Воскобойник вчитель української мови та літератури Медведівської... ... |
Уроках теоретичного та виробничого навчання Тема: «Приготування тіста... Відвіку|здавна| у слов'ян існував звичай: люди, які заломили хліб, стають друзями на все життя. Хліб посол миру|світу| і дружби між... |
|
Павло Григорович Тичина Піски, Козелецький уїзд, Чернігівська губернія — †16 вересня 1967, Київ) — український поет, новатор поетичної форми, перекладач,... |
Хлібові вклонімося Обладнання: хліб на рушнику, колосся пшениці, хлібні вироби, ілюстрації, загадки, скоромовки, прислів’я, оповідання про хліб |
|
Заступник Міністра — керівник апарату В. КОЛОМІЄЦЬ ПОГОДЖЕНО: Голова... Про затвердження Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування... |
Стаття Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова... |