Хлібові вклонімося
|
|
Скачати 92.51 Kb.
|
           УкраїнаКрасноармійська районна державна адміністрація Донецької області Відділ освіти Підготувала вчитель початкових класів Лисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Красноармійської районної ради Бабіченко Олени Миколаївни 2013 рік Тема: Хлібові вклонімося. Мета: - підтримувати в учнів інтерес до самостійного читання; - вчити правильно й свідомо підбирати необхідну літературу; - удосконалювати навички доводити свої міркування; - донести учням, що хліб – цінний продукт харчування, святиня народу; - розкрити традиційні уявлення українців про хліб, ставлення до нього; - виховувати любов і пошану до хліба, до людей, які вирощують його. Обладнання: хліб на рушнику, колосся пшениці, хлібні вироби, ілюстрації, загадки, скоромовки, прислів’я , оповідання про хліб. Тип уроку: інтегрований ( побудований у вигляді свята) . Хід уроку Учень ( тримає в руках колоски) Колосе пшеничний, Ти наш хліб одвічний. З доброї зернини Ми тебе ростили, Від землі щоднини Набиравсь ти сили. Набирався соків, Сонцем наливався, Повний і високий – На добро пишався. Колосе багатий, З доброї зернини. Це від тебе, брате, Хліб для України. Учитель: « Земля на зерняткові стоїть…» - так говорять у народі, бо саме на колосках, звичайних і водночас дивовижних, з віку у вік трималася людська доля. Сотні тисяч слів є у нашій мові, але першими за важливістю є : Україна, народ, праця, хліб. Хто не знає що таке праця і хліб, той перестає бути сином свого народу. Учень 4 класу: Хліб… Таке м’яке, пахуче, тепле слово, а ще й яке таємниче! Є воно лише у слов’янських мовах, а колись було ще у готській мові ( вимовлялося гляйф ) і в давньонімецькій мові ( хлейб ) . У давнину ці народи були нашими сусідами по Дніпру та Віслі. Проте вчені вважають, що усі ці народи запозичили назву хліба з якоїсь ще більш давньої і ще більш таємничої мови. Може, від неї тільки це слово й залишилося. Учень 1 класу: Як давно люди печуть хліб? Учень 4 класу: Розкопки свідчать, що 7 тисяч років тому люди вже пекли в попелі з ледь – ледь змеленого, а точніше – розтовченого в ступі зерна. У Стародавньому світі – в Єгипті, Греції, Римі – вже користувалися дріжджами, які робили хліб пухким і м’яким .У Римі, наприклад, було триста пекарень, де випікали різні сорти хліба – і для бідних, і для багатих. Учитель : «За всіх часів і всіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, неодмінно приходило лихо.» Так казав відомий дослідник народної творчості В. Скуратівський. Дуже тяжко доставався хліб насущний у давнину. Згадаймо також нашого незабутнього Тараса Шевченка : « А я стою, похилившись, думу гадаю, як то тяжко той насущний люди заробляють». Учень 4 класу: Може тому в народі до хліба ставилися з такою пошаною, передавали цю любов своїм дітям і онукам? Учениця 4 класу: В родині в нас ніхто ніде не смів Додолу крихти хлібної роняти, Бо хліб святий, він – Божий дар з полів, Не раз про це нагадувала мати. Уважно батько скибки нарізав, Ножем перехрестивши паляницю, Учив, щоб хліб з нас кожен шанував, Щоб знав зростити жито і пшеницю. Що хліб святий – з нас кожен розумів, На нім сліди стверділих мозолів, В нім чиста совість і гарячий піт, На хлібові тримається вісь світ. ( С. Жупанин) Учитель : Як і коли народжувалася в людини любов до хліба? Щоб дати на це небуденне питання відповідь, згадаємо дитячий фольклор та ігри, якими завжди заповнювали колективне дозвілля. Доки батьки в полі, сільська дітлашня, зібравшись у гурти, бавилась у цікаві забави. Ось давайте й ми проведемо таку гру. Гра – інсценізація ( залучені діти 1-4 класів) Спорядивши піч, діти замішують тісто, роблячи палянички. Кладуть на стіл. Обирають князя. Князь: Чим хата багата? Діти: Хлібом і родиною. Князь: Звідки сонце сходить? Діти: Із хати. Князь: А хліб? Діти: З пічної діжі. Князь : А скажіть мені таке: в беззубого діда залишилася скоринка до обіду – як йому з’їсти її? Діти : А би хліб, а зуби знайдуться. Князь: « Грушка – минушка, а хліб кожен день». Ото , ідіть, назбирайте дровець, замісіть тісто, випечіть хліб і почастуйте мене. ( Всі діти сідають на місця) Учениця 3 класу: Коровай Дивувалися ліси: - Де поділися вівси? - Де поділися жита? Гай у гаю пита. - Та хіба ж ви не видали, Як тут люди жнивували? На токах і у коморах – Золотого збіжжя гори! Час на хліб учиняти, Красний, як сонечко , ясний, Коровай багатий. А в нашої печі золотії плечі, Мальовані крила – Щоб коровай загнітила. Колосиста пшениця на стеблі – Як сонечко, ясний коровай на столі… ( Вадим Пепа ) Учитель : Із давніх давен знали, що давньоруське слово «жито» походить від слова «жити». Є хліб – є життя. ( учитель прикріпляє на дошку слово ЖИТТЯ ) . Народна мудрість зберегла чималу скарбницю прислів’їв, загадок, віршів, оповідань про хліб . Серед нашого населення особливо поширені прислів’я та приказки про хліб. Учні 2 класу підготували і зараз познайомлять нас з ними. ( Діти по черзі називають)
Учитель : А зараз послухайте легенду про виникнення хліба. ( Легенда записана на диску) Люди почали займатись землеробством ще від того часу, як Адама і Єву Бог вигнав із раю. Вигнані із раю сім днів голосили навпроти райських воріт, припавши до землі. Бог послав ангела сказати Адаму і Єві,щоб вони взяли землі, змоченої їх сльозами і посіяли її. Там,де посіяв Адам, виросла пшениця, а де посіяла Єва – коноплі. Отак люди одержали хліб і коноплі. Учениця 3 класу: Візьму я в руки хліб духмяний Він незвичайний, він святий, Ввібрав і пісню, й працю в себе, Цей хліб рум’яний на столі. Йому до ніг вклонитись треба, Він скарб найбільший на землі. Учитель: давайте прослухаємо оповідання «Хліб наш насущний» В. Кармазіна ( Оповідання читає учениця 4 класу із хрестоматії для позакласного читання для 3 класу « Веселий струмочок» ) Бесіда:
Учитель: Хліб… Як багато сказано цими словами. Скільки затрачено сил, щоб на вашому столі лежав духмяний, святий хліб. І як важко прожити людині без шматочка хліба. Хліб на рушнику. .. З злібом і сіллю зустрічають дорогих гостей. Хліб і сіль завжди були в українській хаті символом гостинності, і хто заходив до хати, мусив завжди скуштувати хліба – солі і вклонитися господареві. Якщо людина ділилася своїм хлібом з іншими – це означало, що вона має щире й добре серце і не мислить зла своєму ближньому. ( Учитель чіпляє на дошку слова « СИМВОЛ ГОСТИННОСТІ» ) Учитель: Хліб – це наша щоденна найпотрібніша їжа. Але шлях від маленької зернини до пахучої паляниці був важким і довгим. Багато треба було зробити, перш ніж хліб став їжею. Учениця 4 класу: Вирощувати та випікати хліб люди почали не одразу. Первісні люди здогадалися, що для того, щоб зріс колос, треба посіяти зернину. Спочатку людина не мала уяви, як випікати хліб. Та якось… пішов дощ. Хлібороби повернулися з поля рано. Жінки заходилися готувати борошняну юшку. А готували її з розтертого каменями зерна. Одна жінка , поспішаючи, розлила її на розпечений камінь. Юшка була густою. Потрапивши на камінь, перестало розтікатися, стало коржем. Старша з жінок схопила з каменя борошняне кружальце і хотіла викинути його. « Згоріло зерно» - подумала вона. Але кожна жменька борошна була дорога. До того ж від маленького плоского кружальця, якому ще не було назви, так принадло пахло. Треба покуштувати! Жінка відщипнула шматочок. Смачно! Запропонувала чоловікам – сподобалося. Тоді, з острахом позираючи на розпечений камінь, жінка вирішила повторити ще раз те, що вийшло випадково. Так люди почали випікати хліб. Учитель: Так як люди пекли хліб на камінцях, він був круглий, як сонце. ( Учитель чіпляє на дошку слово «СОНЦЕ»). Ось чому здавна люди ототожнюють хліб з сонцем. Якщо у домі пахло хлібом – тут злагода і щастя. Якщо в державі колосяться хлібні поля – тут мир і достаток. Хліб – це честь, рука допомоги, сила, святість. (Учитель прикріпляє на дошці ці слова) Учень 3 класу: Хліб! У пошані до нього Схилимо низько чоло! Хліб! Це святіше святого, Сонце, життя і тепло. Хліб! Він у кожному домі, Хліб на гостиннім столі, Гуркіт гарматного грому Більш не тривожить землі. Скільки гарячої крові Пролито в грізнії дні Плакали зерна вагомі На обгорілій стерні. Учитель: Батько В. Сухомлинського, відомого нам українського педагога, писав: « Коли я підріс, моя мати передала мені запашну хлібину в чистій полотняній торбинці, а поряд лежав батьків лист. «Не забувай, сину, про хліб насущний. Пам’ятай , хто ти і звідки вийшов, як важко дістався цей хліб. Пам’ятай , що твій дід, мій батько Омелько Сухомлинський був кріпаком і помер за плугом на ниві. Ніколи не забувай про корінь народний. Не забувай, що пока ти вчишся, хтось працює, добуваючи тобі хліб в поті чола». Учень 2 класу читає вірш « Не кидайсь хлібом». Учитель: Здавна народ поважав трударів, людей, які вирощували хліб, їх важку працю. Праця хлібороба має велике значення для всіх людей, їхнього життя. Давайте послухаємо вірш « Честь і слава хліборобам» Учениця 4 класу: Честь і слава хліборобам, Що живуть в моїм селі. Хлібороби хліб нам роблять, Знайте й ви про це усі. В пору літню, в час осінній, Навесні – гарячий час, Косять, жнуть вони і сіють, Лани орють в котрий раз. Хлібороб в колгоспнім полі Нам вирощує врожай. Пшениці шумлять на волі, Де початок їм, де край? А їсте ви паляницю, Калачі смачні їсте – Не забудьте уклониться Хліборобові за те. Учитель: А тепер, діти, подивіться на дошку. Протягом уроку я чіпляла слова, що для нас значить хліб. ( Робота зі схемою) здоров’я тепло життя ХЛІБ гостинність сила честь святість сонце Учень бере хліб, який лежить на рушнику і розповідає вірш. Ось він хлібчик духовитий З хрустом корочки смачним. Ось він теплий, мов налитий Щедрим сонцем золотим. І на стіл у кожен дім Завітав сьогодні він. В ньому чарівне тепло. Скільки рук його ростило, Доглядало, берегло. В нім землі твоєї соки. Уплітай за обидві щоки - Виростай богатирем. Учитель: Шановні діти! Здоров’я і щастя вам, нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі, котрий ніколи не буде черствим. Бо,як каже народ,коли черствіє хліб – черствіють і людські душі. Гадаю, що мої вихованці шануватимуть хліб і традиції свого народу. |
Схожі:
|
Вклонімося і мертвим, і живим. Мета Виховний захід, присвячений Дню визволення Запорізького краю від німецько-фашистських загарбників! |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua