Тема: Гуманістичний зміст і висока людяність повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»
Мета: формувати вміння аналізувати зміст художнього твору; удосконалювати навички виразного читання; засвоїти поняття «гуманізм», розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати людяність, доброту,милосердя, уміння співчувати
Обладнання: підручник, презентація, фрагмент фільму, музичний супровід.
Тип уроку: комбінований
Форма: екскурсія (розвиток здібностей учнів діяти з пізнавальних позицій у навколишньому світі; безпосереднє сприймання та вивчення життєвих явищ і процесів; через образне сприймання допомогти учням глибше опанувати інформацію, що вивчається;формування емоційних якостей учнів: почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисним оточуючим і суспільству.
Обладнання: портрет Ч. Діккенса, текст повісті, виставка творів, слайди до уроку, музичний супровід.
Міжпредметні зв’язки : народознавство, англійська мова.
Хід уроку
Май душу, май серце і будеш
Людиною на всі часи.
Ч. Діккенс
Учитель: Сьогодні ми продовжуємо знайомство з творчістю видатного англійського письменника Ч. Діккенса. Кожна з груп мала випереджальне завдання: дослідити зміни Скружда , деякі отримали індивідуальні завдання. Ви готові?
І Повідомлення теми, мети і завдань уроку
- Тема нашого уроку сьогодні «Гуманістичний зміст і висока людяність повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»». Ми проаналізуємо зміст твору, покращимо навички виразного читання; засвоїмо поняття «гуманізм»; зрозуміємо, що до кожної людини треба ставитися по-доброму, з милосердям.
- Епіграфом уроку будуть слова Ч Діккенса ( записуємо в зошит тему, епіграф уроку)
ІІ Мотивація учнів
Бесіда з елементами опитування.
На цьому уроці ми вирушаємо з вами у подорож, незвичайну подорож. Ця подорож охопить минуле, теперішнє та майбутнє…, ми відкриємо разом із головним героєм таємницю, яку несе наше життя… Яку?
Усі готові вирушати у дорогу?
Ну що, вирушаємо…?
ІІІ Сприймання, осмислення, узагальнення і систематизація учнями нових знань
1 зупинка «Бібліотечна»
Виступ бібліотекаря про історію створення «Різдвяних повістей».
(Показ бук трейлеру)
Слайд 1
Виступ Дослідників про свято Різдва, його історію ідею та звичаї святкування в Україні та Англії.
Учитель: А що таке Різдво? Чому і як ми його святкуємо? Різдво - це велике свято, свято добра і радості, це свято гідне оспівування, тому що воно об’єднує людей. Ним починається рік. Різдво Христове-свято народження Ісуса Христа. В цей день люди ходять один до одного в гості. Діти носять вечерю хрещеним. Вважалося доброю прикметою,коли на Святвечір приходили одинокі, бідні люди. Їх щедро приймали.
- Одже, Різдво - це свято добра, милосердя, любові, бо Ісус Христос є символом любові і всепрощення.
Дохристиянські звичаї у християнському Різдві
На Святому Вечорі головна увага свята зосереджується, взагалі , не тільки Служба Божа в церкві , а також відвідування і гостювання родичів та знайомих з відповідними розвагами та забавами.
Святкування Різдва в Україні
Другий день Різдва називався колись Пологом Богородиці, у лемків Вимітним днем, бо того дня ходили по хатах чоловіки (мабуть, парубки) і замітали за тамтешню дівчину, за що діставали від господарів «почесне».
З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м'ясних страв. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати.
Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати (в деяких регіонах колядники водили свої ватаги навіть напередодні — пізнього Святвечора)
Ознайомлення з терміном
Гуманізм - визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей
(Записати у зошит)
(слайд 2)
- Учитель: Поява Марлі – це перший елемент прояву гуманістичного змісту у творі, оскільки він хотів допомогти Скруджу виправити помилки свого життя, запобігти його участі після смерті.
- Автор : У кожного чоловіка душа не повинна бути замкнена,- треба, щоб вона завжди зустрічалася зі своїми близькими, щоб мала співчуття до інших; коли душа не робила цього за життя, то мусить спокутувати це по смерті. Вона засуджена тинятися по світі й бачити, те бачити, до чого вже не може прилучитися, тих бачити, що за життя могла б з ними ділитися, що їх щастя держала в своїх руках.
Характеристика Скруджа на початку твору
Але ж бо й скнарою був цей Скрудж! Вичавлювати соки, витягати жили, забивати в труну, загарбувати, захоплювати, заграбастувати, вимагати, – все це чудово вмів старий грішник! Наче був не людиною, а кременем – настільки холодним і твердим, що нікому жодного разу в житті не вдалося висікти з його кам’яного серця бодай іскру жалю. Потайний, замкнутий, самотній, він ховався у свою раковину, як устриця. Душевний холод заморозив із середини старечі риси його обличчя, загострив гачкуватий ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу, змусив посиніти губи й почервоніти очі, зробив крижаним його скрипливий голос. І навіть щетинисте підборіддя, рідке волосся й брови, здавалось, укрилися памороззю. Він усюди вносив із собою цю льодову атмосферу. Присутність Скруджа заморожувала його контору в літню спеку, і він не дозволяв їй розмерзатися ні на дещицю навіть на Різдво.
Спека чи холоднеча надворі – Скруджа це не переймало. Жодне тепло не могло його обігріти і жоден мороз його не пробирав. Найлютіший вітер не міг бути злішим від Скруджа, найзапекліша заметіль не могла бути настільки жорстокою, а проливний дощ – таким нещадним. Негода нічим не могла йому дошкулити. Злива, град, сніг мали тільки одну перевагу над Скруджем – вони нерідко сходили на землю зі щедрістю, а Скруджеві щедрість була невідома.
Ніхто ніколи не зупиняв його на вулиці радісним вигуком: «Любий Скрудже! Як поживаєте? Коли завітаєте до нас?» Жоден жебрак не насмілювався простягнути до нього руку за милостинею, жодна дитина не зважувалася запитати в нього, котра година, і жодного разу в житті ні єдина жива душа не попросила його вказати дорогу. Здавалося, навіть собаки, поводирі сліпців, розуміли, що він за людина, і завваживши його, спішно тягнули господаря в перше-ліпше підворіття, що траплялося на шляху, а тоді довго виляли хвостом, ніби кажучи: «Краще вже не мати очей, аніж бути лихим на око».
І ви гадаєте, Скрудж цим переймався? Аніскілечки. Він ішов по житті, цураючись усіх; і ті, хто його добре знав, вважали, що йому навіть якось солодко відлякувати найменший прояв симпатії до себе
2 зупинка Дух минулого (показати Духа минулого )(Слайд 3)
Автор: Як тільки дзвін глибоким, густим, суворим голосом прогув : «Бом!» - година! – в ту ж хвилину в хату полилося світло і запона в Скруджевому ліжку розсунулася…. Скрудж схопився і напівлежачи просто зустрівся поглядом з тим неземним гостем, що його потурбував
Виступ дослідників «Скрудж минулого» (діти досліджують прояви людяності Скруджа з духом минулого)
Учні: Ми починаємо свою розповідь з моменту, коли Дух минулого переніс головного героя до села у якому він народився.
Різдвяне місто (Сльоза) (ст. 87 - Скрудж озирнувся і,…)
Ця поведінка головного героя свідчить про те, що десь глибоко в душі, у Скружда залишились ті почуття тривоги, радості, втіхи, співпереживання…
Наступним проявом гуманізму, ми вважаємо , є співчуття до самого себе…
В школі (Родина не приїхала за Маленьким Скруджем на Різдво, як початок) (ст. 88 – Потім хутко змінивши голос…, - Я хотів би…але вже пізно!..
Особливу увагу ми б хотіли звернути на розмову Скруджа с Духом про свою молодшу сестру (ст. 89 – Дівчинка була завжди…до слів Боже мене борони.)
Він говорить про Бога, …віра у його серці ще залишилася.
Автор : Скрудж уже не був давнім упертим Скруджем.
Учитель: - Дякую. Молодці. Діти, прошу вас записати до зошитів думки та почуття, які відчував Скрудж цієї Першої подорожі
3 зупинка Дух теперішнього Різдва (Діти досліджують прояви людяності у наступній подорожі Скруджа
Учитель : Наступна група досліджувала прояви людяності Скруджа вже наступної подорожі. Будь ласка…
Виступ 2 групи
Автор : Він був готовий на все… Веди мене, куди хочеш. Останньої ночі я ходив по неволі, і та наука багато вдіяла… Коли ти хочеш учити мене, то я хочу скористатися з твоєї науки.
Учні: Ми б хотіли розпочати свою розповідь з Різдвяного ранку. Коли Дух переніс Скруджа у місто, і провів його вулицями.
Різдвяний ранок (Зачитати.. – Тут, на вашій грішній землі, – відповів Дух, – є чимало людей, які чваняться своєю близькістю до нас. Спонукувані ненавистю, заздрістю, гнівом, гординею, святенництвом і себелюбністю, вони чинять свої злі справи, прикриваючись нашим ім’ям. Але ці люди так само далекі від нас, наче вони ніколи й не народжувалися. Запам’ятай це і звинувачуй у їхніх вчинках лише їх самих.
Скрудж пообіцяв, що він так і чинитиме надалі, і вони, як і раніше невидимі, перенеслися на глуху окраїну міста.
Цей уривок переконав Скруджа у тому, що більшість людей перекладають всю відповідальність на інших, уникаючи відповідальності за свій вибір.
У родині Кретчиттів (ст. 92 - Духу! – сказав Скрудж так чуло…до слів …не побачить його тут.)
На нашу думку, це свідчить про те, що все ж таки Скруджа турбує життя інших, він переймається долею маленької дитини, просить Духа про помилування для неї.
У будинку племінника ( ст. 93. - Мені його шкода…до слів він сам втратив обід…)
Його слова зачепили Скруджа! Така безглузда фантазія спричинилася до нового вибуху сміху, але вкрай добродушному господареві було однаковісінько, з кого сміються гості, аби лиш вони веселилися від душі; тож прагнучи підтримати їх у цьому настрої, він радісно пустив по колу пляшку.
Ми вважаємо що цей уривок переконує в тому, що не кожного приваблює багатство іншого, люди люблять нас за те, що ми просто є…
Автор: Стережися людських дітей «Темноти» та «Бідності» і всього їм рідного; але найбільше стережися «Темноти», бо я бачу в нього на чолі напис, той напис, - якщо не буде стертий, - віщує погибель.
Учитель : - Дякую, молодці. Запишить до зошитів ті «уроки» ,які засвоїв Скрудж.
4 зупинка Майбутнє Різдво
Автор: Помалу поважно та мовчки наближалася примара. Коли вона підійшла близько, Скрудж упав на коліна. Навіть повітря навкруг духа немов випромінювало тьму й невідомість…
Розмова перехожих про смерть ( ст. 95. – Його похорон дуже смутний,….до слів: що саме.)
У лавці перекупщика (ст. 95 - Що це таке?... до слів: ст. 96 Боже милостивий!...)
Біля ліжка покійника (ст. 96 - В хаті було темно…. до слів: Ходімо звідси!)
Хоча головний герой і не здогадується, про який похорон йде мова, хто цей нещасний, йому дуже прикро…, він зрозумів цей ГОЛОВНИЙ УРОК останнього з Духів
Але ж Дух продовжує подорож…
На кладовищі +
Прохання про помилування ( Від слів - Дух стояв межи могилами… до слів : …що я виправлюся?)
Наша група вважає, що у кожної людини є шанс на прощення, але їй інколи потрібно показати цей шлях, допомогти їй. Можливо, автор і хотів це показати тим, що Скрудж прокинувся у своєму ліжку отримавши цей шанс , скориставшись ним.
5 зупинка Різдвяна
Автор: Я спокутую минуле теперішнім і майбутнім! Усі три духи будуть жити в мені. Нехай святиться Різдво!
Учитель: - І , нарешті, перегортаємо сторінку нашої подорожі – «Переродження Скруджа». Скрудж прокидається зовсім іншою людиною.
Учні співають пісню англійською мовою.
Учитель: Ось і завершилась наша подорож… Чи сподобалась вона вам?
VІ Підсумки уроку. Оцінювання учнів.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Чого вас навчила ця подорож?
Чи отримали ви те, на що очікували?
Учні по черзі відповідають
Учитель: Скрудж зуміє стати щасливою людиною,бо зміниться. Пам‘ятайте,що людина завжди може змінитися. Тож поспішайте робити добро і вірте в те,що все і всі змінюються на краще обов‘язково у Різдвяну ніч. Будьте уважними до людей,нікого не кривдить, даруйте подарунки.
Із Різдвом Христовим
Я щиро вітаю!
Щастя і здоров‘я
Всім вам бажаю!
Нехай віра в серці
Кожного засяє,
Матір Божа з неба
Усіх привітає.
VІІ Повідомлення домашнього завдання
Підготуватися до написання твору «Що в людині найцінніше?» за повістю Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»
|