Історичний музей, с. Ободівка
Музей створений у листопаді 1959 р. з ініціативи організаторів Бессарабської комуни, яка існувала в селі впродовж 1924-1934 рр. Спочатку було задіяно одну кімнату, експозиція якої знайомила з діяльністю однієї з перших на Поділлі сільськогосподарських комун. Музей мав назву "Музей історії комуни ім. Г. Котовського". Поступово він розширювався, доповнювався матеріалами краєзнавчої тематики, збільшувалася експозиційна площа. Рішенням Тростянецької райради у 1994 р. музей перейменовано на Ободівський краєзнавчий.
Фонди музею нараховують 3 500 предметів. Щороку музей відвідує понад 4 000 осіб.
Основу музейної збірки складають предмети побуту ободівчан ХІХ-XX ст., знаряддя праці, зразки військового спорядження, нумізматичні та археологічні знахідки, документи, пов'язані з соціально-економічним розвитком села, листи, фотографії, свідоцтва, видані ободівчанам за виявлену мужність у Великій Вітчизняній війні, грамоти передовиків сільського господарства, освіти, спорту, медицини, літературні твори місцевих авторів.
Експозиція музею розміщується в 4-х залах, кожний із яких відтворює історію Ободівки певного періоду. Перший зал знайомить з історією села з XVI ст. до 1924 р. Тут представлено побут селян, фотографії та речі родини Собанських, які володіли Ободівкою впродовж 150 років. Матеріали другого залу розповідають про соціально-економічний розвиток села впродовж 1924-1941 рр.
Краєзнавчий музей, стм. Тростянець
Музей організований у 1976 р. рішенням районної ради. Ініціатором і першим директором була Н. Дорош - колишній секретар райкому Тростянецького району. Автором художньої експозиції став місцевий художник В. Дяченко. Сьогодні музей знаходиться в колишньому приміщенні початкової школи.
Музейна колекція нараховує понад 1 300 предметів. Щороку музей відвідує близько 2 700 осіб.
Експозиція музею відображає природу й історію краю.Найцікавішими колекціями є збірки нумізматики, народного одягу місцевого населення, предметів побуту та виробів декоративно-прикладного мистецтва.
Краєзнавчий музей, с. Четвертинівка
Четвертинівський краєзнавець Іван Петрович Котляренко ( нині покійний) разом з учнями місцевої школи збирали матеріал про Батозьку битву. Коли матеріалу було зібрано багато, виникла ідея створити музей історії села.
Приміщення для музею виділили у сільському будинку культури : чотири кімнати на другому поверсі. Сприяли цій події сільський голова Мельник І.Я. та тодішній голова колгоспу ім.. Богдана Хмельницького Цимбал С.І.
15 червня 1990 року було урочисто відкрито музей. Першим завідуючим музеєм був Іван Петрович Котляренко, першими відвідувачами - місцеві жителі. З часом музей став відомим за межами району, області і навіть за кордоном.
З часу відкриття музею його відвідали представники США, Франції, Литви, Молдови, Росії, Білорусії, Ірану, Іраку та інші.
У 2003 році Четвертинівському краєзнавчому музею урочисто присвоєно звання – народний.
До музею входять чотири зали : у першій залі відображене життя селян XIX ст., друга зала розповідає про історію виникнення села, а також Батозьку битву. У третій залі розміщений матеріал про Голодомор та Велику Вітчизняну війну. Четверта зала - це 60 – 90 роки XXст. - до сьогодення.
Садиба родини Собанських (II пол. XIX ст.): палац, стайні, в’їзна брама, с. Верхівка
Палац-технікум – це колишній поміщицький маєток панів Собанських. Ще в ХVІІ ст. землі Поділля були загарбані польськими магнатами. Багато маєтків належало графу Феліксу Потоцькому. У ХVІІ ст. Верхівські землі із селянами Потоцький подарував поміщику Собанському. Спочатку пан Собанський мав невеликий будиночок. Але збагатившись на викупі селін внаслідок реформ 1861 року та на торгівлі вовною, у він починає будівництво палацу.
Верхівський палац Собанських будувався з 1861 по 1894 рік. На той час кожен польський магнат намагався збудувати такий палац, щоб не було йому подібних. Просторий, двоповерховий палац побудований в еклектичних формах (суміш романського і пізньоготичного стилів). Палац побудований за задумом архітектора Косаревського. Збереглась в’їздна брама з високими кам’яним муром стара панська стайня, садова альтанка та деякі інші споруди
Верхівський парк (XIX ст.), с. Верхівка
Ось що пише про парк у Верхівці відома збірка “Пам’ятники містобудування і архітектури Української РСР ” : – “Планувальне рішення парку визначалося характером побудови пейзажу у бік ставка, за яким на пологому схилі розмістилося село Верхівка.
Велика увага приділена підбору і розміщенню рослин уздовж головної алеї, криволінійна форма якої дозволяє послідовно розгортати видові перспективи. Парк добре зберігся, в нім особливо ефектні посадки буку, дуба, ялини, сосни, ялиці, явора, платана. Це добре організований комплекс, в якому глибоко продумані усі сторони композиційного рішення пейзажу”.
Палац Собанських у Верхівці – одна з найкраще збережених магнатських резиденцій у Вінницькій області.
Палацово-парковий комплекс родини Собанських (XIX-XX ст.): палац, парк, лікарня, будинок управителя, будинок економа, господарчий комплекс, с. Ободівка
Містечко Ободівка знаходиться при впадінні річки Дохни в річку Берладинку , які утворюють там великий став. В 16 ст. називалося Бадівка і належало Ободенських. Пізніше містечко належало Коротким, Вишневецьким, Любомирським, Потоцьким. Станіслав Потоцький в 1786 продав Ободівку з 20 ін. поселеннями Каєтану Собанському. Останім дідичем Ободовки був Михайло Марія Собанський ( ?- 1934). Ободівка поділялася на три частини : Піски, Лози, Кучугури. В Кучугурах знаходився палац Собанських.
Перед Собанськими в Ободівці існував мурований замок. Першим резиденцію в Ободівці заклав Михайло Собанський. Який наказав вмурувати мармурову стелу з позолоченим написом : 1800 цей дім збудував Михайло Собанський. Дружина Михайла добудувала двохповерхову вежу. В 1900- 1908 Михайло Собанський розширив і перебудував палац. Перебудовою займався франц. архітектор Маєр. В палаці був червоний , жовтий , емпіровий салон. В Емпіровому залі були цінні картини родини Собанських. В палаці знаходився родинний архів з 16 ст. та бібліотека з 12 000 томів. Були в ній і книги з 16 ст. В палаці знаходилася також каплиця. Частину книг з бібліотеки були вивезені після революції в Київ та Вінницю. В Києві знаходилися також родинні портрети та картини.
Парк був закладений разом з палацом відомим Діонісієм Міклером. Парк мав 18 гек. Парк поділявся на три частини. Перед палацом знаходився великий газон з клумбами та фонтаном. Газон йшов до берегу річки Бернадинки. Нижче зі сходу стояв вибудуваний Михайлом Собанським в 1822 р. костел. В підвалах містилися гроби всієї родини Собанських. Біля костелу знаходилася в'їздна брама. Весь маєток оточував мур. В маєтку знаходилася також оранжерея. Біля ставу знаходилася пристань і біля неї ще одна в'їздна брама. Біля палацу знаходилися столи і кам'яними оздобленими лавами.
Козацька криниця (1652), с. Четвертинівка
В. с. Ободівка в сосновому лісі знаходиться козацька криниця 17ст. по легенді на основі джерела проходячи козаки облаштували криницю.
Урочище «Миска», с. Ободівка
В с. Ободівка урочище миска (частина слов’янського городища Х – ХІ століття) знаходиться за 3 км. на південний схід від села. Мис відгороджений трьохметровим валом та глибоким і широким ровом. Північна сторона городища круто обривається в долину річки. З заходу і сходу глибокі балки. Назва „ Миска ” походить від форми кургану, який має вигляд перевернутої миски.
Старожили розповідають, що тут був козацький піст. Колись на кожному посту була діжка зі смолою. Коли на горизонті з’являлись вороги, охоронник запалював смолоскип. Його вогонь помічали на іншому посту, там теж запалювали смолоскип і т.д. Таким чином вороги ніколи не могли зненацька застати українських козаків.
Урочище «Паланка»
На окраїні села Ободівка в урочищі Паланка в роки війни знаходилась партизанська землянка, збудована біля Теренової криниці. На сьогоднішній день залишилось місце і рештки від перекриття землянки. Щорічно працівники музею проводять туристичні походи з дітьми „ Партизанськими стежками ”.
Курган с. Гордіївка
С.Гордіївка 1976р. археологічна експедиція Вінницького краєзнавчого музею під керівництвом завідуючого відділом археології Б.І.Лобая, розкопала кургани де було знайдено золоті прикраси скіфського періоду, які були передані в обласний краєзнавчий музей.
С.Глибочок розміщене р. Буг засноване у 18ст. поблизу села збереглися кургани доби бронзи, а біля с. Скибинець знайдено залишки ранньослов'янського поселення 6-7 ст. ( знайдено штамповану фігурку Лева).
Храм Успіня Пресвятої Богородиці, с. Ободівка
1847р. в с.Ободівці почали будувати храм на місці виділеному поміщиком Собанським ( 1854 році будівництво було закінчено) 12 вересня 1854 р. храм був освячений в честь Успіння Пресвятої Богородиці. 1879 році в храмі був заснований іконостас, до місцевих Святинь належала Козельщанська ікона Божої матері. Яка розміщувалась над ларськими воротами і іменувалась в народі « Вратарниця» .
В зв’язку з подіями 17-20 років церква була розграбована. Приміщення використовувалося під склад, а 1988р. відбудована та відновлено богослужіння
Маруньків сад, с. Цибулівка
Маруньків сад – с.Цибулівка, 4,5 га, ділянка мальовничої місцевості з бухтоподібною балкою де зростають грабово дубові насадження, а також липа, черешня, в підліску ліщина, кизил, в трав”янистому покриві цінні лікарські рослини.
|