Музей історії м. Бар
Музей відкрито у травні 1985 р. З часом значущість зібраного матеріалу дала можливість розширити тематику експозиції, і музей набув історичного спрямування. У 1991 р. музею було присвоєно звання "народний". Музейна колекція нараховує біля 8 000 предметів. Щороку музей відвідує понад 3 000 осіб.
Значна частина фондової збірки присвячена подіям доби визвольних змагань українського народу та Великої Вітчизняної війни. Це - документи, листи з фронту, світлини, нагороди, зброя, фрагменти військової техніки, особисті речі воїнів. Не менш цікавими є археологічна і нумізматична колекції. Славиться музей етнографічною збіркою, а також колекцією картин заслуженого майстра народної творчості УРСР, художника В. Бичкової.
Експозиція музею побудована за хронологічним принципом, включає археологічні пам'ятки, відкриті на території Барщини, які підтверджують заселення регіону ще з прадавніх часів і конкретизують зайнятість населення. Більшість пам'яток походить з часів трипільської (ІІІ тис. до н.е.), черняхівської (IV ст. н.е.) культур та скіфського періоду (сер. І тис. до н.е.).
Музейні матеріали розкривають історію заснування, становлення Бару як міста, ст. його архітектуру та історичні події, які вплинули на долю міста у ХV-ХVІІІ Особлива увага приділена подіям національно-визвольної війни 1648-1657 рр. під керівництвом Б. Хмельницького, економічному розвиткові міста та регіону у ХІХ ст. Музейні комплекси висвітлюють історію національно-визвольних змагань рр., формування промисловості, розвиток освіти у передвоєнний період 1917-1920 рр. Події Великої Вітчизняної війни та трагічні сторінки голодомору 1932-1933 розкриті через інформацію про визволителів міста та земляків - Героїв Радянського Союзу, кавалерів ордена Слави. Окремий розділ експозиції присвячений Героям Соціалістичної Праці. Відвідувачі можуть ознайомитись з матеріалами періоду Незалежності України, які висвітлюють політичні події, економічні досягнення сільськогосподарських підприємств, діяльність органів місцевого самоврядування міста.
Барська Фортеця (XVI-XVII ст.), м. Бар
Як правило історію замку відліковують від 1401 р., так як історикам відомі документи за підписом Альберта Ровського датовані цим роком. Звідки витікає, що активний розвиток поселення і замку почався після завоювання Поділля Ольгердом (найпізніше 1362 р.). У 1533 р. прибула до Ровського замку королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом. Звела нову фортецю і назвала місто Баром, на честь Барі — свого княжого володіння в Італії, в якому вона народилася. Новий замок, після замку Рова, було зведено 1538 р. на новому місці. Землі навколо замку було об'єднано у Барське староство.
Перший староста Барський Старжеховський вважав, що місце на правому березі, незважаючи на високе розташування, погано захищене. Нове місце було на протилежному боці річки, відділене від Кучманського шляху низиною, захищеність було покращено греблею на річці, що утворила став, який облягав місто з трьох боків. Спочатку замок був здебільшого дерев'яний. Стіни й будинки були збудовані з дубових зрубів. Деревини в цій місцевості було вдосталь. Стіни були подвійні, між ними засипалася земля.
Замок мав 5 дерев'яних двоповерхових башт, головна башта містила браму, над нею каплиця, на самому верху дзвін. На башті була мідна табличка з надписом на латині про те, як дбає та піклується Бона Сфорца про Бар та його замок. Інша башта теж містила браму , але меншу, вона пов'язувала замок з містом. Перед в'їздом був бастіон з дубових брусів з двома баштами. «Ключем до Східного Поділля» називали фортецю сучасники.
У фортеці захоронили учасників громадянської війни 1918-1920 рр. У березні 1944 року на території фортеці було захоронено в братських могилах 477 радянських воїнів, які полягли під час визволення Барського району, а після закінчення війни ще 53 воїна, також партизанів тіла яких знаходились в різних місцях району. День визволення міста святкують 25 березня. 1973 р. у фортеці встановлено пам'ятний знак - скульптуру воїна висотою 3,5 метра.
В 2007 р. розпочато археологічні дослідження фортеці під керівництвом ст. наук. співробітника Інституту археології НАН України Лариси Виногродської.
Успенська церква (XVIII ст.), м. Бар
Побудований у 1757 р. на місці древньої Троїцької церкви. Спочатку будівля була однокупольна, хрестоподібна у плані. На західному фасаді був балкон, на якому підчас свят розміщувався оркестр. Храм був закритий у 1838 р.
Через появу тріщин у стінах і куполі. Капітальний ремонт завершений у 1851 р. Купол перебудований, змінена архітектура споруди. Надбудована цегляна триярусна дзвіниця. На стінах храму - масляний живопис XIX ст.
Кармелітський монастир (1531) м. Бар
У 1616 на руїнах більш давнього невідомого монастиря почалося зведення монастиря і колегіума.
Під час Хмельниччини у 1648-1654 вони були знищені. Костел і навчальні приміщення були знову збудовані тепер вже з дерева і проіснували до пожежі, що сталася у 1770их.
Протягом 1701-1787 з довгими перервами були збудовані костел з колегіумом і корпус келій.У 1838 монастир стає православним - Покровським.
З 1881 - жіночим. У 1908 збудована дзвіниця. У 1960 розібрали частину келій, яка примикала до головного корпусу.
Костел (Покровська церква) з келіями складає єдиний двоповерховий цегляний корпус в стилі бароко. Тринавовий, чотиристовпний з п'ятигранною апсидою об'єм костелу розташований по центральній поперечній вісі будівлі. Решту будівлі займають келії. Планування келій - коридорне з одностороннім розташуванням приміщень. Споруда перекрита системою хрещатих та напівциркульних склепінь. Фасади розчленовані двома горизонталями симетрично розташованих вікон і декоративними нішами на міжповерховому просторі. Вікна оформлені бароковими наличниками з "вушками" і фігурними замковими каменями. Пам'ятник увінчаний багатопрофільним розкрепованим карнизом.
Келії цегляні, двоповерхові. Первісно будівля примикала до головного корпуса. Кути підкреслені рустом, горизонтальний руст також розташований під багатопрофільним карнизом, який увінчує споруду. Вікна прикрашені наличниками.
Дзвіниця цегляна, прямокутна в плані з центральним арковим проїздом, триярусна, завершена куполом з маківкою (раніше зруйновані, відновлені). На першому ярусі з обох боків від арки в'їзду розміщені двоповерхові жилі приміщення, покриті двосхилим дахом. Дзвіниця стовпоподібна (восьмерик на четверику), з струнким силуетом.
Костел святого Миколая (XIX ст.), м. Бар
Дерев’яний костьол св. Миколая побудований в 1550-1557 рр., фундатором якого була королева Бона. У 1648 р. він був спалений. У 1721 р., зусиллями о. Матія Круліковського, побудований новий храм з дерева, який цілковито згорів у 1806 р. В 1811 р., дякуючи монахові з Ордену отців Домініканців о. П. Шадбеєві, збудовано мурований костьол, який був освячений єпископом Мацькевичем у 1826 р.
У 1860 р. храм обладнаний князем Любомирським. З 1900 до 1906 рр. - проводилася розбудова костьолу. 25.07.1902 р., свято св. Анни, закладено наріжний камінь. З 1937 до 1942 рр. храм був закритий. 26.07.2006 р. Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович здійснив реконсекрацію храму.
Пам’ятник М. Грушевському (2001) м. Бар
24 серпня 2001 року на майдані, що носить ім’я Михайла Грушевського, було встановлено пам’ятник-скульптуру, що являє собою фігуру Грушевського в повний зріст висотою 2 м на постаменті, без головного убору в довгому плащі, зі складеними на грудях руками. Під пахвою лівої руки – книга з написом „Барське староство”. Матеріал постаменту – бетон, облицьований керамічною плитою, матеріал фігури – кована мідь (автор М.В. Площанський). Постамент з написом „Михайло Грушевський” розміщено на бетонних плитах, викладених у площадку.
Будинок адмірала М. Чихачова, с. Митки
В 1904-1905 роках в селі Митки на пагорбі в десятигектарному парку був збудований палац. Замок височів на галявині парку, в якому липами було висаджено ім’я доньки адмірала Чихачова – Софії. Будинок будувався за індивідуальним проектом архітектора Леонова в змішаному готичному і романському стилі. Будівля має 2 з половиною поверхи.
Насаджено багато привізних дерев і кущів. Саме для Соні було збудовано розкішний палац, щоб своєю красою принаджувати женихів, так як Софія не відрізнялась особливою вродою. Побувавши тут доволі короткий час, дівчина повернулась до Петербурга і більше ніколи не з’являлась у селі.
Палац адмірала Чихачова асиметричний. Південно-західний кут будинку закріплений триярусною баштою з оглядовим майданчиком. Стіни викладені з лицьової англійської цегли, архітектурні деталі – з тону. Сама архітектура палацу навіяна романтичним уявленням про середньовічні готичні замки Англії, що знайшло своє відображення у загальній живописності композиції і силуету будинку.
Будинок є повністю сформованим новим типом заміського багатого житла початку ХХ століття. Основна увага приділена раціональному плануванню та задоволенню підвищених потреб часу і загальній комфортності житла.
|