«Подорож у часі. Історія створення книги»
|
|
Скачати 314.13 Kb.
|
|
Слово вчителя. У Стародавній Русі використовували бересту. Це тонка білосніжна кора берези. Знаки на бересті наносили кістяним стержнем. До наших часів дійшли написані на бересті книги, грамоти. Але найкращий матеріал для письма — це папір. 3.2.3. Доповідь групи «Археологи» - «Історія виникнення паперу» УЧЕНЬ1. Винахідниками паперу були китайці. І це не випадково. По-перше, Китай уже у сиву давнину славився книжковою премудрістю і складною системою бюрократичного управління, котра вимагала від чиновників постійної звітності. Тому тут завжди відчувалася потреба в недорогому і компактному матеріалі для письма. До винаходу паперу в Китаї писали або на бамбукових дощечках, або на шовку. Але шовк був завжди дуже дорогим, а бамбук - дуже громіздким і важким. (На одній дощечці поміщалося в середньому 30 ієрогліфів. Легко уявити, скільки місця повинна була займати така бамбукова "книга". Не випадково пишуть, що для перевезення деяких творів потрібен був цілий віз). По-друге, одні тільки китайці довгий час знали секрет виробництва шовку, а паперова справа саме і розвивалася з однієї технічної операції обробки шовкових коконів. Ця операція полягала в тому, що жінки, які займалися шовківництвом, варили кокони шовкопряда, потім, розклавши їх на рогожу, опускали у воду і перетирали до утворення однорідної маси. Коли масу виймали і відціджували воду, виходила шовкова вата. Однак після такої механічної і теплової обробки на рогожах залишався тонкий волокнистий шар, що перетворювався після просушування на лист дуже тонкого паперу, придатного для письма. Пізніше робітниці почали використовувати браковані кокони шовкопряда для цілеспрямованого виготовлення паперу. При цьому вони повторювали вже знайомий їм процес: варили кокони, промивали і подрібнювали до отримання паперової маси, нарешті, висушували листи, що вийшли. Такий папір називався "ватяним" і коштував досить дорого, оскільки дорогою була сама сировина. Природно, що врешті-решт постало питання: чи можна папір робити тільки з шовку або для приготування паперової маси може підійти будь-яка волокниста сировина, у тому числі й рослинного походження? УЧЕНЬ2. У 105 р. такий собі Цай Лунь, важливий чиновник при дворі ханьського імператора, приготував новий сорт паперу із старих риболовних сітей. За якістю він не поступався шовковому, але був значно дешевшим. Це важливе відкриття мало величезні наслідки не тільки для Китаю, але і для всього світу - вперше в історії люди одержали першокласний і доступний матеріал для письма, рівноцінної заміни якому немає і до сьогодні. Тому ім'я Цай Луня по праву входить до числа імен найбільших винахідників в історії людства. У подальші століття до процесу виготовлення паперу було внесено декілька важливих удосконалень, завдяки чому він почав швидко розвиватися. У IV столітті папір абсолютно витіснив з ужитку бамбукові дощечки. Нові досліди показали, що папір можна робити з дешевої рослинної сировини: деревної кори, очерету і бамбука. Останнє було особливе важливо, оскільки бамбук росте в Китаї у величезній кількості. Бамбук розщеплювали на тонку лучину, замочували з вапном, а одержану масу виварювали потім протягом декількох діб. Відціджену гущину витримували в спеціальних ямах, ретельно розмелювали спеціальними билами і розбавляли водою до утворення клейкої кашкоподібної маси. Цю масу зачерпували за допомогою спеціальної форми - бамбукового сита, закріпленого на підрамнику. Тонкий шар маси разом з формою клали під прес. Потім форма витягувалася і під пресом залишався тільки паперовий лист. Спресовані листи знімали з сита, складали в кіпу, сушили, розгладжували і різали за форматом. З часом китайці досягли високого мистецтва у виготовленні паперу. Впродовж декількох століть вони, за своїм звичаєм, ретельно зберігали секрети паперового виробництва. Але в 751 році під час зіткнення з арабами в передгір'ях Тянь-Шаню декілька китайських майстрів потрапили в полон. Від них араби навчилися самі робити папір і протягом п'яти століть дуже вигідно збували її до Європи. Європейці були останніми з цивілізованих народів, які навчилися самі виготовляти папір. Першими це мистецтво перейняли від арабів іспанці. У 1154 році паперове виробництво було налагоджено і в Італії, в 1228-му - в Німеччині, в 1309-му - в Англії. У подальші століття у всьому світі папір дуже поширився, поступово завойовуючи все нові і нові сфери застосування. Значення його в нашому житті настільки велике, що, на думку відомого французького бібліографа А. Сіма, нашу епоху можна з повним правом назвати "паперовою ерою". 3.3. Фронтальне опитування. Проводить учитель літератури. - Хто перший використав папірус як матеріал для писання? - 3 чого виробляли пергамент? - Чому книги з пергаменту були дуже дорогі? - Який матеріал для письма використовували в Стародавній Русі? 3.4.Повідомлення бібліотекаря. Спроби розмножити текст не рукописним, а механічним способом здійснювалися ще з давніх часів. Так в Ассіро-Вавілонії з'явилися глиняні таблички з текстом та малюнками за допомогою випуклих глиняних форм. Печатні штампи для тиснення малюнка та текста були відомі і в інших країнах стародавнього світу. На початку VIII ст. н.е. в Китаї з'явилася ксилографія (спосіб друку за допомогою дерев'яних кліше). До цього китайці друкували за допомогою плит з каменю. У 1392 році, за півстоліття до появи книгодруку в Європі, корейці навчилися відливати шрифт з металу. До нашого часу збереглися стародавні корейські книги, віддруковані металічними (мідними) літерами. Китай являється також батьківщиною паперу, винахід якого мало важливе значення для розвитку книгодруку. Над винаходом книгодруку працювали одночасно в різних країнах Європи. І ось: «Еврика!!!» У 1440-1445 рр. німецький винахідник Йоганн Гутенберг винайшов рухомі металічні літери та друкувальний станок. Але все одно тираж друкованої продукції, як правило, не перевищував 300-400 екземплярів, внаслідок недосконалості техніки та матеріалів для виготовлення друкарських форм та через недостатню кількість шрифтів книги не рідко приходилося друкувати окремими частинами: розбирали використані плити для відтиску перших листів та використовували їх повторно, а це займало чимало часу. Європейські печатні книги, що вийшли до 1 січня 1500 року, називаються інкунабули - від латинського слова "іnсunаbulа", що означає в переносному смислі "колиска", - тобто книги, що знаходяться у колисці книгодрукування. Особливостями інкунабул є їх великий формат, відсутність титульного листа; усі прикраси в інкунабулах робилися від руки.  Книгодрукування розповсюдилось в Європі з величезною швидкістю. У 1468 році друкарський станок з'явився у Чехії, в 1469 році - у Нідерландах, в 1470 році - у Франції, в 1476 році - в Англії та Польщі.Перші друкарні на території нашої країни заснували Іван Федоров і Петро Мстиславець. 1 березня 1564 р., коли Іван Федоров і Петро Мстиславець видали свій славнозвісний "Апостол", вважається днем народження книгодрукування на Русі. Правда, і до цієї дати в Москві працювала "анонімна" друкарня (збереглись шість книг віддрукованих у ній). Але досі не визначено, хто керував цією друкарнею, коли саме й за яких обставин вона виникла. Федоров був одним із найосвіченіших людей свого часу. Він багато знав і вмів. Володів декількома мовами, розумівся на військовій техніці. Неоціненним є і його внесок у розвиток російської і української культури, вітчизняного книгодрукування та видавничої справи. Нам невідомі ні рік, ні місце його народження. Невідомо також, де він вивчав інженерні науки і друкарське мистецтво. Не розгадані причини, що спонукали його, заснувавши у Москві друкарню й видавши там "Апостола", переїхати у Литву, а потім на Україну. Але відомо, що до Львова він прибув у зрілому віці досвідченим друкарем. Відомо, що в організації друкарської справи йому допомогли не багаті, а городяни, люди середнього достатку. Тут, у Львівській друкарні, 15 лютого 1574 року, І. Федоров закінчив друкувати "Апостол" тиражем близько тисячі примірників. Цього ж року вийшов і його "Буквар" - перший вітчизняний підручник. Зі Львова першодрукар переїхав на Волинь, до Острова, де видав "Новий завіт" і повторно "Буквар". Тут вийшла "Біблія", найбільша за обсягом і найдосконаліша за поліграфічним рівнем його робота, та перше у нашій країні окреме видання поетичного твору "Хронологія". На Україні Іван Федоров вперше застосовує оригінальний, невідомий ще в Європі спосіб друкування двома фарбами. Іван Федоров обезсмертив своє ім'я н тільки тим, що запровадив книгодрукування на Русі. Своєю діяльністю Федоров підвів підсумок к тогочасному розвитку різних ремесел – монетної справи, ливарництва, різьби по дереву, друкування на тканинах. Він дав поштовх новому напрямку застосування цих ремесел.  3.4.1.«Мозковий штурм» (проводить бібліотекар) А ви знаєте, хто були першодрукарями в Росії і на Україні? (відповіді учнів) Так, це Іван Федоров і Петро Мстиславець. Початок книгодрукування в Москві припадає на другу половину XVI ст. У 1563 р. на Нікольській вулиці збудували спеціаль  ний будинок для друкарні — «Друкарський Двір». За друкарську справу взялися дяк однієї з кремлівських церков Іван Федоров і Петро Тимофеев на прізвисько Мстиславець. У березні 1564 р. вони випустили книгу «Апостол». А на Україні одною з найпомітніших була Стрятинська друкарня.Отже, ви побачили, який складний шлях пройшла книга, перш ніж стати такою гарною, з красивими ілюстраціями. Тому будьмо обережними з книгою, шануймо її, бо вона — джерело знань. Уже з XVІ століття друковані книги з’являються і в Україні. Друкарство було започатковане при монастирях, церквах і в маєтках заможних людей. З появою паперу і механічних пристроїв для друкування і тиражування книги стали дешевшими і доступнішими для більшої кількості людей ніж це було раніше. Тисячі книг минулого зберігаються сьогодні в бібліотеках, архівах, музеях. Але час не стоїть на місці. І сьогодні знайшли заміну навіть паперу – найзручнішому матеріалу для виготовлення книг. Бо який би зручним він не був, а кількість інформації, яку потрібно записувати і зберігати, невпинно зростає, навіть найбільші у світі бібліотеки мають обмежену площу для зберігання книг. І що ж у такому випадку робити? Вихід знайшли завдяки новітнім технологіям – це книги на електронних носіях. Зараз у великих бібліотеках широко використовуються така форма зберігання книг як мікрофільм. З розповсюдження ПК започатковано нову еру розвитку друкарської справи, способів зберігання та тиражування видань. З 90-х років XX століття розпочався процес формування електронних бібліотек в різних країнах світу. Так "бібліотека XXI сторіччя" створюється в Японії. З 1994 року в США була розвернена дослідницька програма Digital Libraries Initiative (DLI) по електронних бібліотеках. З 1995 року діє проект створення електронних бібліотек для країн "Великої сімки" - Bibliotheka Universalis. З цього ж часу здійснюється національна програма Великобританії "eLIB". У 1998 р. при підтримці Російського фонду фундаментальних досліджень та Російського фонду технологічного розвитку розпочалася реалізація російського проекту "Російські електронні бібліотеки". В Україні діє власна програма формування електронних бібліотек. Метою створення електронних бібліотек в Україні проголошується сприяння збереженню та ефективному використанню національної культурно-історичної та наукової спадщини. Електронні бібліотеки - це розподілені (за темами) інформаційні системи, які дозволяють надійно зберігати та ефективно використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео та ін.), доступні в зручному для читача вигляді. Електронні бібліотеки передбачають колективний доступ до інформаційних ресурсів шляхом створення локальної мережі окремих бібліотек із перспективою об'єднання їх у єдину, глобальну мережу інформаційних ресурсів. Електронні бібліотеки створюються на базі бібліотечних програмних комплексів. У нашій країні найбільше використовуються:
3.4.2. Фронтальне опитування (проводить бібліотекар)
IV. Попередній підсумок Проводять учитель літератури та бібліотекар Вчитель:
Бібліотекар: Тема еволюції книги нескінченна. Про книги, історію їх створення можна розповідати безліч часу. Сьогодні ми торкнулися лише кількох сторінок історії. Але, перегорнувши і ці сторінки, ми можемо зробити висновок. Давайте зробимо його разом. (Книга має велике значення в розвитку світового суспільства, бо є скарбницею людських надбань. То ж історія створення книги потребує більш детального вивчення) V. Робота з додатковою інформацією 5.1.Проводить учитель літератури Доповідь групи «Історики» (таблиці «Поширення друкарства») Європа
Слов’янський світ
Кирилівський друк
5.1.1. Початки друкарства УЧЕНЬ1. Уперше друкувати книги почали в Китаї. Робилося це так. Плиту з рельєфним зображенням ієрогліфів накривали зволоженим аркушем тонкого паперу і злегка по ньому постукували, внаслідок чого на поверхні паперу проступали зображення ієрогліфів. Після цього жмутом пряжі, змащеної тушшю, наводили вибиті на поверхні наперу зображення ієрогліфів. Таким способом діставали потрібну кількість відбитків.  Інший спосіб одержання відбитків полягав у друкуванні ієрогліфів, вирізьблених (заглиблених) на камені. Гравірування на камені наштовхнуло на думку вирізувати рельєфні тексти на м'якшому матеріалі, зокрема на дереві. За допомогою щітки рельєфні ієрогліфи змащували фарбою, накривали аркушем паперу і під тиском діставали,відбиток. Досі не встановлено, коли саме винайшли спосіб друкування з дерев'яних дощок (ксилографія), але вже у 836 р. и Китаї був відомий цей спосіб друкування.У 1041—1048 рр. коваль Бі Шень винайшов спосіб друкувати книги за допомогою окремих ієрогліфів. У XIV ст. ранні зразки китайського рухомого дерев'яного шрифту потрапили до Кореї. Там їх удосконалили, а згодом замінили мідними. Удосконалені мідні ієрогліфи повернулись до Китаю і вперше були застосовані приблизно в 1488 р. Книгодрукування в Європі. Незабаром після появи в Західній Європі ксилографічного друку (з суцільних дощок), в середині XV ст. було винайдено спосіб виготовлення друкарських форм з рухомих літер. Впровадження цього способу друкування пов'язане з ім'ям Йогана Гутенберга, який походив з аристократичних кіл, але не цурався всякої роботи і був відомий як ювелірний майстер. Гутенберг почав відливати металеві літери. Гутенберг запропонував також перший дерев'яний друкарський верстат. Після смерті Йогана Гутенберга мистецтво книгодрукування латиницею поширилось по всіх країнах Європи і потрапило за океан, в Америку. Згодом і в східнослов'янських землях почали друкувати книги (кирилицею). УЧЕНЬ2. Початок книгодрукування в Москві припадає на другу половину XVI ст. У 1563р. на Нікольській вулиці збудували спеціальний будинок для друкарні — «Друкарського Двора». За друкарську справу взялися російські фахівці, що знали техніку друкування. Це були дяк однієї з кремлівських церков Іван Федоров і Петро Тимофеев на прізвисько Мстиславець. У березні 1564 р. вони випустили книгу «Апостол», яка була першою датованою друкованою книгою, що вийшла в Росії. За оформленням і поліграфічним виконанням «Апостол» стоїть на високому рівні і свідчить про велику майстерність московських першодрукарів. У 1565 р. була видана друга книга — «Часовник». На цьому діяльність першодрукарів у Москві припинилась. «Друкарський Двір» був розгромлений переписувачами книг і вороже настроєним духовенством. Іван Федоров і Петро Мстиславець, обвинувачені в єресі, змушені були емігрувати до Литви. У Литві, у м. Заблудові (біля Білостока), московські втікачі влітку 1568 р. почали друкувати «Евангелие учительное». Восени 1572 р. Іван Федоров переїхав до Львова. Тут у 1573 р. він почав друкувати «Апостола», який вийшов у світ у лютому 1574 р., через 10 років після московського видання. Це була перша книга, надрукована на території України. Після основного тексту в книзі вміщена післямова, яка по суті є автобіографією Івана Федорова. До останнього часу львівський «Апостол» вважали єдиною книгою, яку Іван Федоров надрукував у Львові. Але в 1954 р. з Паризької національної бібліотеки було одержано фотокопію чудово надрукованої книги — слов'янської граматики. В кінці книжки є вигравірувані герб міста Львова і друкарська марка Івана Федорова. Належність згаданої граматики Івану Федорову розкриває нам образ першодрукаря як діяча освіти українського народу. Граматика Івана Федорова була першою друкованою книгою, що має навчальне призначення. Поки що ми знаємо лише про один примірник цієї книжки; він зберігається в Гарвардському університеті (СІЛА). Після надрукування у Львові «Апостола» Іван. Федоров на запрошення князя Острозького переїхав до м. Острога на Волині і заснував тут друкарню. Згодом Іван Федоров і Гринь повернулися до Львова, де першодрукар мав намір знов зайнятися виготовленням книг. Але коли нова друкарня вже майже була обладнана, він занедужав. У тяжких душевних муках, уболіваючи за долю своєї улюбленої справи, помирав на самоті Іван Федоров. 6 грудня 1583 р. його не стало. Поховали його на кладовищі Василіянського монастиря. Син Федорова Іван Друкаревич і учень Гринь Іванович поклали на його могилу кам'яну чотирикутну плиту з написом: «Друкар книг пред тим невиданих, Іоан Федорович, друкар Москвитін, которий тщанієм друкование занедбалое обновил, преставился в Львове року афпг (1583) декембр (шестого)». Після смерті Івана Федорова книгодрукування не припинилось. Знайшлися гідні послідовники. Його шрифтами кілька десятиліть користувалися у друкарнях Львова і Вільнюса. УЧЕНЬ3. З друкарень кінця XVI — початку XVIII ст., в яких працювали послідовники Івана Федорова, найпомітнішою була Стрятинська (у містечку Стрятині Бережанського району в Західній Україні). Ця друкарня була заснована в 1603—1604 рр. і працювала кілька років, поки жив її покровитель Гедеон Балабан. Архімандріт Єлисей Плетенецький у Києво-Печерській лаврі заснував першу в Києві друкарню, для чого купив законсервовану стрятинську. У 1616 р. лаврська Друкарня випустила свою першу книгу — «Часослов». У 1618 р. вийшла з друку друга чудово оздоблена книга великого формату — «Анфологіон» (збірник церковних служб), яка мала 1048 сторінок тексту і багато ілюстрацій — орнаментів. Особливістю всіх видань друкарні Києво-Печерської лаври була велика кількість ілюстрацій. Тут видавалися книги не тільки церковно-слов'янською, а й латинською та польською мовами. Палітурним матеріалом були дошки і папір. Інколи верхню дошку оздоблювали малюнками. У такому вигляді надходили в продаж; багато їх вивозили і в Москву. Крім лаврської, в Києві у першій половині XVII ст. були ще дві, приватні, друкарні. Протягом століть не припинялися пошуки механічного способу розмноження рукописів, яким нарешті виявився друк. З часом попит на книгу збільшився, її друкували на порівняно дешевому матеріалі — папері. В наш час книга стала невід'ємним супутником більшості людей. 5.2. Проводить бібліотекар Діти працюють із додатковим матеріалом з історії, готуючись відповідати на питання бібліотекаря. Обмін інформацією відбувається після прочитання. І-ІІ рівень – стаття «Хто досліджує писемні пам’ятки»; (Додаток № 1) - Що таке рукописи? - До яких видів історичних пам’яток вони відносяться? - Хто вивчає рукописну спадщину? - Що вивчає палеографія? - Що саме досліджують палеографи? - Чим важлива праця палеографів? ІІІ рівень – стаття «Живе слово історії»; (Додаток №2)
ІV рівень – стаття «Цікаво знати».(Додаток № 3)
VІ. Підсумок уроку Проводять вчитель літератури та бібліотекар Вчитель: - Про які історичні джерела ви дізналися сьогодні на уроці? - Про що та про кого розповідає історія? - Звідки історики отримують інформацію про події, які відбувалися сотні, тисячі років тому? - Хто приносить їм звістку з давнини? - Що ми називаємо «німими свідками історії»? - Які історичні джерела вам відомі? - Як ви думаєте, чому писемні пам’ятки людства є для нас найціннішими? Бібліотекар: Якщо вас цікавила отримана інформація, завітайте до нашої бібліотеки. Ми запропонуємо вам багато цікавих книжок, які перенесуть вас у минуле, допоможуть здійснити подорож у часі і замислитися про майбутнє. VІІ. Домашнє завдання Проводить вчитель літератури І рівень – заповнити кросворд; ІІ рівень – знайти значення слів архів, фоліант, рукопис, палеографія, музей і створити словничок; ІІІ рівень – підготувати цікаве повідомлення про перші книги; ІV рівень – написати твір-мініатюру «Книга. Подорож у часі». Додаток № 1 |
Схожі:
|
Урок-КВК Тема Мета. Пробудити в учнів інтерес до читання книжок, підтримувати бажання бути активними і свідомими читачами. Розвивати творче мислення... |
Уроку: Подорож Скруджа Різдвяної ночі в часі і просторі Ключові поняття : Різдвяне оповідання, життєвий шлях героя, деградація, відродження особистості героя |
|
Тема: Складаємо розповідь на задану тему. «Історія рідного міста» Діти, а хто бажає вирушити зі мною у чудову подорож подорож, яка проведе нас історичними стежинками рідного краю, поведе стежинами,... |
ВИХОВНЕ ЗАНЯТТЯ «СЛОВО ПРО КНИГУ» (УСНИЙ ЖУРНАЛ. ПРОЕКТ. 3 КЛАС)... Мета: познайомити учнів з історією створення книги, професіями працівників видавництва, розширити уявлення про значення книги для... |
|
Подорож Т. Шевченка по Поділлі та Волині Ведуча: Т. Шевченко, його слова завжди поміж нас – від першого і до останнього рядка віщої книги «Кобзаря» |
Урок подорож по сторінкам Червоної книги Готуючи урок,автор використовувала Червону книгу України та підручник з біології різних років видання |
|
Н. В. Приходько, канд екон наук, Нікітіна О. С., студентка 5-го курса Така оцінка здійснюється шляхом екстраполяції цих показників за допомогою трендів, які відображають тенденцію їх зміни у часі. Тренд... |
Уроку: Історія хліба. 9 клас виступає у 2 класі Обладнання: глобус, зернотерка, малюнки, ілюстації, мультимедійний проектор, картини та книги про хліб |
|
Уроку : Навчальна Тема. Створення та демонстрація презентацій засобами MS PowerPoint на тему «Подорож в країну знань» |
Технологічна карта на створення між комп’ютерної мережі Комп’ютер з підключенням до Інтернету, книги з інформатики і комп’ютерознавства |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua