«Подорож у часі. Історія створення книги»
|
|
Скачати 314.13 Kb.
|
|
Відділ освіти Амвросіївської райдержадміністрації Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Амвросіївської районної ради Донецької області Матеріали до уроку «Подорож у часі. Історія створення книги» Підготували Усенко Олена Володимирівна, учитель української мови та літератури спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель Войтенко Алла Василівна, бібліотекар спеціаліст І кваліфікаційної категорії Тема: ПОДОРОЖ У ЧАСІ. Історія створення книги Мета: дидактична: ознайомити учнів з історією створення книги з найдавніших часів; розповісти, який шлях пройшла книга; розвивальна: показати учням значення книги в розвитку світового суспільства; розвивати інтелектуальну активність учнів; розвивати культуру мислення, уяву; виховна: викликати інтерес до книги та історії її виникнення; виховувати любов до книги, бережливе ставлення до неї. Обладнання: малюнки давніх пам’яток писемності, дошка, таблиця «Види перших книг», плакати з висловлюваннями відомих людей про книги, таблиці початків книгодрукування. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Вид уроку: бінарний із елементами дослідження. ХІД УРОКУ: І. Організаційний момент Проводить учитель літератури 1.1. Оголошення теми уроку. 1.2. Пояснення мети уроку. ІІ. Актуалізація знань Проводить учитель літератури Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє. Шлях розвитку книги був довгим і складним. Сьогодні на уроці ми поговоримо про книгу, про її створення. І важко уявити собі, що колись книга не була паперовою. У сиву давнину люди використовували для письма камінь, кістки, дерево, глину, шкіру, шовк. Наприклад, знаменита бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала (668—626 рр. до н.е.), яку він зібрав у Ніневії, складається з більш як тридцяти тисяч глиняних плиток із текстом, написаним клинописом. Від однієї до кількох сотень глиняних плиток утворювали книгу. ІІІ. Вивчення нового матеріалу 3.1Проводить бібліотекар 3.1.1 Словникова робота. Давайте познайомимося з новими словами.
розумного відношення до мети й змісту збирання.
Книговедение: Энциклопедический словарь/ Ред. колл.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др. - М.: Сов. энциклопедия, 1982. - 664 с, илл., 12 л. илл. 3.1.2. «Мозковий штурм» Наші пращури залишили нам у спадок багато цікавого та цінного. І все ж найціннішим скарбом є писемні пам’ятки. А тепер давайте подумки перенесемося на багато років назад – у далеке минуле. Уявіть собі першу людину, яка жила, розвивалася, набувала певного досвіду життя. З часом у неї виникла потреба записувати цей досвід, щоб передавати іншим певні відомості, знання. - Що б ви зробили на місці цієї первісної людини? (Діти обговорюють проблему і спільно знаходять її вирішення. Тобто приходять до висновку, що в той час людина могла для передачі інформації використовувати лише підручні матеріали. А саме: гладенькі поверхні скель для нанесення знаків, власні руки як інструмент, глину та рослини як фарбу) 3.1.3. Евристична бесіда Отже, людина почала малювати на камінні та стінах печер. У цих малюнках люди відображали найважливіші моменти свого життя. Так з’явилося малюнкове письмо, яке вчені назвали "кам’яною книгою". Минав час… Люди зрозуміли, що камінь не зовсім зручний матеріал для письма.
Людина починає пошук іншого матеріалу – більш зручного. І цей матеріал було знайдено. Мешканці Межиріччя (Месопотамія) використовували для цього глину. Вони робили глиняні плитки, на яких спеціальними паличками видавлювали знаки, схожі на трикутні клини. Потім ці глиняні таблиці сушили на сонці або обпалювали в печі і складали в спеціальний ящик. Так з’явився клинопис та глиняні книжки. До наших часів дійшло чимало таких пам’яток. В окремих країнах навіть збереглися «глиняні» бібліотеки. Спливає час… Люди розуміють, що глиняні книжки теж незручні, бо важкі та незугарні. Та й на сторінках-цеглинках багато не напишеш. Взагалі такими книжками було важко користуватися. Наприклад, зараз у бібліотеці ви можете отримати 2-3 книжки і у руках донести їх додому. А у ті часи, якщо вчений брав у дорогу 2-3 глиняні книги, йому був потрібен віз. То ж постала потреба в іншому матеріалі – більш зручному і легкому. - Яким би матеріалом ви замінили глиняні таблиці? (Відповіді учнів можуть бути самими різноманітними і неочікуваними). Слово бібліотекаря. Давайте з цього приводу послухаємо повідомлення групи бібліофілів. 3.1.4. Повідомлення групи «Бібліофіли» У Стародавньому Єгипті таким матеріалом став папірус. На той час люди вже використовували його, але на будівництві. Та якось один спостережливий чоловік побачив, що розрізані та висушені на сонці стебла папірусу добре вбирають фарбу. Це означало, що на папірусі можна писати. Відтоді і почали використовувати папірус для письма. Аркуші з папірусу були дуже тендітні, на згинах ламалися. Тому їх склеювали і скручували в сувій. Така книга називається «книга-сувій». Книги-сувої також виготовляли із пергаменту – тонкої шкіри кози або телят. Окремі народи користувалися для письма дерев’яними дощечками. Їх змащували воском, а потім видряпували букви металевими паличками. Щоправда, вберегти такі «книжки» було важко. Їх легко нищили сонце та вогонь. Отож людина була завжди у пошуку більш досконалого матеріалу для письма. На території Київської Русі традиційним матеріалом для письма була пергамент та береста. Пергамент в Київську Русь завозили з грецьких міст. Та згодом навчилися виробляти самі. Понад 700 років минуло з того часу. Тисячі рукописних книг на пергаменті зберегли бібліотеки Київської Русі. Одна з перших таких книгозбірень відкрилася у 1037 році у Софійському соборі міста Києва. У Київській Русі книги переписували у монастирях. У цій справі була задіяна велика кількість переписувачів, палітурників, перекладачів, художників, майстрів з виготовлення пергаменту, ювелірів. Написану книгу переплітали, палітурку оздоблювали коштовностями. Тому книги коштували дуже дорого. За одну книгу можна було купити великий міський будинок або 12 гектарів землі. Тому той, хто мав одну книжку вважався заможною людиною. А до книги ставилися як до скарбу. У прадавні часи книгосховище або бібліотеку називали книжниця, а людину, якій подобалося читати – книг отчий. 3.2. Проводить учитель літератури 3.2.1. Послухаємо доповідь групи «Археологи» - «Виготовлення папірусу» Папірус Папірус (грец. ήάήυρος,) — рослина сімейства осокових, що в подальшому використовувалась як основа для письмен. У давнину дикорослий папірус (лат. Суреrus раруrus) був поширений в долині Нілу, нині ж він майже вивівся. Виготовлення папірусу При виготовленні писального матеріалу стебла папірусу очищалися від кори і розрізали у довжину смужок, що вийшли, розкладали внахлест на рівній поверхні. На них викладали під прямим кутом ще один ряд смужок і помішали під прес. Після сушки лист папірус відбивали молотком. Потім листи папірусу, що вийшли, склеювалися в свити (а в пізніший час - з'єднувалися в книги (лат. соdех). Сторона, на якій волокна йшли горизонтально, була лицьовою (лат. rесtо). Коли основний текст ставав непотрібний, зворотна сторона могла бути, наприклад, використана для запису літературних творів (часто, втім, непотрібний текст просто змивали). У давньому Єгипті папірус з'явився ще в додинастичну епоху, ймовірно, одночасно з винаходом листа. На папірусі писали скорописом, спочатку ієратичним письмом, а в І тис. до н.е. - демотичним. Для запису сакральних текстів використовувалися курсивні єгипетські ієрогліфи. Крім того на папірус могли наноситися зображення (відомі приклади: Туріну, і віньєтки Книги мертвих). В античну епоху папірус був основним матеріалом у всьому греко - римському світі, але зберігся папірус тільки в Єгипті завдяки унікальному клімату. Знахідки грецького папірусу в Єгипті внесли неоцінимий внесок в класичну філологію (їх вивченням займається спеціальна дисципліна - папірологія). Так, наприклад, один папірус зберіг для нас «Афінську політію» Арістотеля, від якої інакше була б відома тільки назва. Своє положення основного писального матеріалу в Європі і на Близькому Сході папірус став втрачати в VIII столітті, коли його початки витісняти завезений із Китаю папір. Слово вчителя. На зміну папірусу прийшов пергамент. Його назва походить від назви м. Пергама, що в Малій Азії, де в II ст. до н.е. почали виготовляти цей матеріал. Пергамент — це спеціально оброблена шкіра тварин (телят, ягнят). Окремі сторінки списаного з обох сторін пергаменту складали разом і обрамляли дерев'яними палітурками, обтягнутими гарною матерією чи шкірою. Пергаментні книги були дуже дорогі, бо для однієї книги треба було забити цілу череду тварин. 3.2.2. Повідомлення групи «Археологи» - «Виготовлення пергаменту» ПЕРГАМЕНТ: ОСОБЛИВОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВІДОМІ ПАМ'ЯТКИ. УЧЕНЬ1. Пергамент - (місто в Малій Азії нім. Реrhаment, грец. Реrgаmоs, де в II ст. до н.е. широко використовувався пергамент), це вигляд необробленої шкіри, який являє собою зелене чи обеззолене, або висушене гольє. Волокна в пергаменті склеєні у безструктурну рогоподібну масу, частіше прозору. Пергамент володіє відносно великою міцністю на розрив, у сильно натягнутому стані під час удару дерев’яним предметом видає чистий звук. У минулому пергамент застосовувався як основний матеріал для письма, а також для виготовлення книг. На пергаменті були написані основні письмові пам'ятки середніх віків Росії і Європи. Розрізняють такі види пергаменту: шкіра для деталей ткацьких станків , зшивку, для привідних ременів і музики (для барабанів). Основне завдання ехнологічного процесу у виготовленні пергаменту – зберегти у найменш зміненому вигляді (стані) природний білок шкіри. Тому волосяний покров виводять або механічним способом, або знищують у концентрованому розчині кислоти, що дозволяє отримати найменш розбиту структуру каллогену, і тому найбільшу міцність пергаменту. Відмочення і зоління проводять у короткий термін не перевищуючи температури. Пергамент після сушки зволожують добавками органічних речовин. Основним матеріалом для письма уже в епоху "дер нього царства" став у Єгипті   пергамент. Найдавніші пам'ятки виконані на пергаменті, знайдені в Парфії і відносяться до І ст. н.е. Для письма на пергаменті застосовувались у Греції або загострена дерев'яна палочка - калам, або тростинове перо, або ж кістка.Про походження і техніці виготовлення пергаменту: згідно з повідомленнями Плінія, пергамент з'явився в II ст. до н.е. в малоазійськму Пергаментському царстві і одержав там застосування через затримку при доставці папіруса єгипетського. Античний пергамент являє собою банячу(віслючу), рідше козлячу чи свинячу шкуру, доведену обробкою до пергаменту. Робота в основному зводилося до промивки і очисти шкур, до просушки і розтяжки шкіри в спеціальній рамі до натирання шкіри крейдою і вигладженню її пемзою. Кращі сорти пергаменту інколи фарбувались у червоний чи інші кольори. Застосування для письма обробленої шкіри було відоме багатьом народам задовго до II ст. н.е. УЧЕНЬ2. Досить мистецьки обробляти шкуру, перетворювати її в гладенькі, білі і тонкі листки пергаменту навчилися в античному світі в останні століття до нашої ери. Ця досконала техніка обробки й привела до того, що пергамент уже в перші століття нашої ери почав витісняти папірус. Головними особливостями пергаменту було те, що пергамент на відміну від папірусу міг виготовлятись у будь-якому місці в будь-якій країні; пергамент був без порівнянь міцнішим і довговічнішим за папірус; пергамент дозволяв письмо з обох сторін і складання листів вдвоє. Застосування пергаменту привело до виникнення нової, більш зручнішої книги, яка складалась із багатьох складених пополам листків насилених у вершину на кільця. Такі чотирикутні книги, згідно зі свідченнями римського поета Марціала, з'явилися в Римі в І ст. н.е. Книги ці отримали назву "кодексів". Є свідчення, про застосування римлянами для письма на пергаменті також бронзових і срібних пір'їв. У перші століття після падіння Римської імперії в якості матеріалів для письма на Півдні Європи використовували пергамент, який там і вироблявся, на Півночі - майже лише пергамент. Скоро після завоювання Єгипту арабами (середина VII ст.) доставка папірусу в Європу скоротилася, майже повсюдно його витіснив пергамент, і лише в Італії папірус зберіг використання ще в VIII-ІХ ст. Висока ціна пергаменту у відношенні зі складністю і довготривалістю переписки рукописів, робили середньовічну книгу досить дорогою. Книги були настільки дорогими, що в бібліотеках вони інколи приковувалися ланцюгами, нерідко єдина книга вказувалася її власником в заповіті на рівні з будинком, земельним участком або предметами ремесла. Дорога ціна пергаменту приводила до застосування для перепису книжок уже використаний пергамент старих книг. Для цього збирали старі книги, створені античними, язичницькими авторами, стирали попередній текст, і в прогалинах між лінійками писали новий. Ці книги, ніби з подвійним текстом, були широко розповсюджені в VІІ-ІХ ст., і отримали назву "палімпсестів". Матеріалом для рукописної книги ХІV-ХV ст. був пергамент, який називався на Русу "харатья" (від латинського сhartа - "письмо", "творчість"), а також "Шкіра", "Телитка". До XIII ст. використовувався привізний пергамент (візантійський, рідше західноєвропейський); з ХIII-ХІV ст. було розроблено власне виробництво пергаменту. У зв'язку з великою ціною на пергамент у торговельній і побутовій переписці використовувалася береста. Знаряддя для письма на пергаменті і на папері були гусячі пір'я, рідше лебедині і павині, при виготовленні пера кінець його зрізався навскоси, а посередині вістря робився короткий розщеп. |
Схожі:
|
Урок-КВК Тема Мета. Пробудити в учнів інтерес до читання книжок, підтримувати бажання бути активними і свідомими читачами. Розвивати творче мислення... |
Уроку: Подорож Скруджа Різдвяної ночі в часі і просторі Ключові поняття : Різдвяне оповідання, життєвий шлях героя, деградація, відродження особистості героя |
|
Тема: Складаємо розповідь на задану тему. «Історія рідного міста» Діти, а хто бажає вирушити зі мною у чудову подорож подорож, яка проведе нас історичними стежинками рідного краю, поведе стежинами,... |
ВИХОВНЕ ЗАНЯТТЯ «СЛОВО ПРО КНИГУ» (УСНИЙ ЖУРНАЛ. ПРОЕКТ. 3 КЛАС)... Мета: познайомити учнів з історією створення книги, професіями працівників видавництва, розширити уявлення про значення книги для... |
|
Подорож Т. Шевченка по Поділлі та Волині Ведуча: Т. Шевченко, його слова завжди поміж нас – від першого і до останнього рядка віщої книги «Кобзаря» |
Урок подорож по сторінкам Червоної книги Готуючи урок,автор використовувала Червону книгу України та підручник з біології різних років видання |
|
Н. В. Приходько, канд екон наук, Нікітіна О. С., студентка 5-го курса Така оцінка здійснюється шляхом екстраполяції цих показників за допомогою трендів, які відображають тенденцію їх зміни у часі. Тренд... |
Уроку: Історія хліба. 9 клас виступає у 2 класі Обладнання: глобус, зернотерка, малюнки, ілюстації, мультимедійний проектор, картини та книги про хліб |
|
Уроку : Навчальна Тема. Створення та демонстрація презентацій засобами MS PowerPoint на тему «Подорож в країну знань» |
Технологічна карта на створення між комп’ютерної мережі Комп’ютер з підключенням до Інтернету, книги з інформатики і комп’ютерознавства |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua