|
|
Скачати 184.86 Kb.
|
|
Виховна година Подорож до Риму (віртуальна екскурсія) Мета: ознайомити учнів із країнами Євросоюзу, зокрема з Італією; розвивати уважність учнів, допитливість, навички званого мовлення; сприяти вихованню поваги до рідного краю та інших країн Європи. Обладнання: ПК, мультимедійна установка, набір слайдів, вікторина. Автор: викладач хімії Волощук Ольга Володимирівна Зміст
Сторінка 1 «Історія міста Риму» Легенда заснування Риму Вчитель. Україна прагне вступити до Євросоюзу і є європейською державою. Тому ми повинні знати історію, культурну спадщину країн Європи, невід’ємною частиною яких є наша Україна. Минулого разу ми з вами почали знайомитись з європейськими державами і віртуально побували у Франції. Сьогодні пропонуємо відвідати Італію. Починаємо нашу подорож із столиці Італії – Риму. Учень 1. Давньоримські легенди пов’язували заснування Рима з Троянською війною. Вони розповідали, що, коли загинула Троя, деяким троянцям вдалося врятуватись. На чолі їх стояв Еней. Кораблі втікачів довго носились по морських хвилях. Нарешті вони прибули в Італію і заснували місто Альбу-Лонгу в Лації. Минуло багато часу. Один із нащадків Енея, цар Прока мав двох синів: Нумітора та Амулія. За волею батька влада дісталася Нумітору – старшому сину. Амулій виступив проти брата і силою захопив престол, проявивши при цьому неабияку жорстокість. Всіх рідних Нумітора по чоловічій лінії він знищив, а дочку Рею Сільвію примусив стати весталкою. Весталки, жриці богині вогню Вести, покровительки домашнього вогнища, не мали права вступати у шлюб. Порушення цього права каралося страшною стратою: живцем закопували в землю. Однак у Реї Сільвії народилося двоє синів Ромул і Рем. Щоб уникнути страшної долі, вона оголосила, що їх батьком був бог Марс. Але це не допомогло, і Амулій наказав кинути новонароджених дітей у річку Тибр. Немовлята були дивом врятовані: хвиля викинула дітей на берег, де їх вигодувала вовчиця. Потім вихователем дітей став пастух. З часом відкрилося їх царське походження. Ромул і Рем убили Амулія і відновили на престолі свого діда Нумітора. Він продовжив правити Альбу-Лонге, а Ромул і Рем забажали заснувати нове місто. Це місто було вирішено побудувати на берегах річки Тибр, де вовчиця спасла життя Ромулу і Рему. Оскільки брати були близнятами, то не могли домовитись між собою, кому бути у нових місцях царем. Було вирішено вдатися до ворожіння за польотом птахів. Ромул спостерігав за польотом птахів із пагорба Палатин, а Рем – із Авентину. Рем першим побачив шість птахів, тоді як Ромул, пізніше за Рема, побачив дванадцять птахів. Кожен тлумачив знамення в свою користь. Почалася сварка, яка закінчилася трагедією: Ромул убив Рема. Ромул заснував нове місто і назвав його своїм ім’ям – Рома (Рим). Відповідно до цієї легенди римляни пізніше поставили на Палатинському пагорбі бронзову статую вовчиці. Учень 2. Дата заснування Риму відома з точністю до дня – 21 квітня 753 року до нашої ери. Рим – столиця Італії і області Лаціо. Це місто нараховує близько 3 млн. жителів та належить до найбільш відвідуваних міст у світі. Легендарне «Вічне місто» розташоване на семи пагорбах, по обидві сторони річки Тибр, недалеко від Середземного моря. На території Рима знаходиться місто-держава Ватикан – всесвітній центр католицької церкви. У Римі багато театрів, музеїв і картинних галерей, палаців, фонтанів, вілл і храмів. У 1960 р. відбулись Літні Олімпійські ігри. Чарівність міста визначається не лише красою його архітектурних ансамблів. Звукова симфонія Рима створює його особливу атмосферу: це і музика церковних дзвонів, що закликають віруючих на службу, і гудки автомобілів, що постійно лунають то тут, то там, і швидкі кроки службовців, що поспішають до роботи. Незабутньою є краса римського вечора. Гра кольорів на небі у літні сутінки не залишить вас байдужими. Сидячи в одному з численних кафе Рима, можна із захопленням спостерігати, як яскраво-червоний колір на заході поступово перетікає в золотий, а золотий – в мідний. Місто ось-ось огорне чарівна ніч. Пробуджується дещо інший Рим, не менш привабливий як для іноземних туристів, так і для самих італійців: ресторани і кафе наповнюються відвідувачами. Після вечері можна спокійно прогулятися біля фонтанів і вдосталь намилуватися нічним Римом. «Вічне місто», «Місто на семи пагорбах» - як тільки не величали це стародавнє місто за майже три тисячі років його існування. Якщо назву міста – Roma – прочитати навпаки, то вийде Amor – любов. Кажуть, що це чиста мовна випадковість. Але яка ж гарна, погодьтеся! Ще й сьогодні кажуть, що «всі дороги ведуть до Рима». Рим манить до себе, до нього приїжджають за натхненням. Рим як світова «столиця» католицизму завжди асоціювався з церквою і папським престолом. Це незвичайне місто, де можна доторкнутись до минулого, і всім серцем повірити в майбутнє… Вчитель. Зараз ми пройдемося вулицями італійської столиці. Сторінка 2 «Вулицями італійської столиці» Капітолій Учень 3. Однією із головних визначних пам’яток Італії є Капітолій. Один із самих «класичних» пагорбів Риму: у перші віки римської історії він являв собою і акрополь, і релігійний центр. Сучасна Капітолійська площа розміщується на двох вершинах, в античності зайнятими храмом Юнони Монета і храмом Юпітера Капітолійського. До пагорба можна піднятися трьома шляхами: зліва – по сходах, які ведуть до церкви; справа – по проїзній дорозі Тре Піле; в центрі – по монументальних сходах кордоната. На Капітолійській площі розміщені три знаменитих палаци: справа – Палац консерваторів, зліва – Новий палац, в глибині – Палац сенаторів. Копія популярної статуї Марка Аврелія зведена в самому серці площі. Деякі стверджують, що ця статуя була перевезена ще в 1538 році відповідно до волі папи Павла ІІІ, всупереч проекту Мікеланджело. У давні часи статуя була позолоченою. А народне повір’я оповідає, що як тільки до статуї повернеться позолота, то настане кінець світу. Радує те, що зараз не модно золотити статуї. Колізей Учень 4. Флавіїв амфітеатр, який зазвичай називають Колізеєм, - сама важлива пам’ятка античного Риму. Це був дар римському народу від імператора Веспасіана, побудований на місці ставка, який імператор Нерон наказав викопати перед своєю власною резиденцією. Будівництво Колізею було завершено при сині Веспасіана, Тіте у 80 році нашої ери. Учень 5. На арені Колізею відбувалися такі жорстокі дійства, як битви гладіаторів і «полювання» на звірів. Улюбленим дійством римлян був бій між секутором, який був озброєний щитом і мечем, і ретиарієм, який озброєний тризубцем і сіткою з грузилами. Секутор міг перемогти, якщо йому вдалося вступити у ближній бій, а ретиарій – запутавши суперника у сітку, щоб потім заколоти тризубцем. Переможений гладіатор не обов’язково повинен був загинути. Переможець проявляв милосердя і звертався до глядачів або, найчастіше, до імператора, з проханням вирішити участь переможеного. Якщо той був відважним бійцем, його жаліли – хоча він був рабом, але являв велику цінність, оскільки його тренували, лікували і добре годували, тобто в нього були вкладені кошти. Битви гладіаторів були припинені в 404 році, тоді як битви із тваринами – лише у 6 столітті. Колізей має форму еліпса, довжина великої осі якого дорівнює 188 метрів, малої – 156 метрів, висота трибун – 57 метрів. Зовнішня стіна амфітеатру має чотири яруси: три нижніх є аркади, де знаходились мармурові статуї богів та героїв Давнього Риму, а верхній – четвертий – суцільна стіна, розчленована квадратними вікнами. Учень 4. Мистецтву стародавніх римлян не гріх повчитися сучасним архітекторам, особливо будівельникам стадіонів. Справа в тому, що 80 арок нижнього ярусу служили не тільки прикрасою, але і входами. Тому всі 50 тисяч глядачів могли швидко (всього за 15 хвилин), але без метушні і поспіху розташуватися на своїх місцях. Чим вищий соціальний статус був у глядача, тим ближче до арени він сидів. Глядацькі місця складались із трьох ярусів: тераса, яка мала ложу для імператора, яку ніхто не міг займати навіть під час його відсутності; тут же знаходились місця для сенаторів, магістратів і весталок. Перший ярус був призначений для «касти» вершників; другий – для громадян; третій, з «гальоркою», - для простого люду. У глядачів були дерев’яні «білети» із номером вхідної арки, ярусу і місця. Сьогодні Колізей є головною туристичною пам’яткою Рима. Завдяки проведеній в 2010 році реконструкції, вперше в сучасній історії амфітеатру відкриті для відвідування підземні тунелі, в яких колись скуті кайданами гладіатори очікували виходу на арену. 7липня 2007 року Колізей включили у список одного з нових семи чудес світу, єдиний європейський номінант. Пантеон Учень 6. Пантеон, стародавній храм у Римі. Назва храму грецького походження і означає «храм усіх богів». Пантеон побудований в 27 році до нашої ери Марком Агріппою. Напис, який зроблений на будівлі, говорить: «Марк Агріппа, син Луція, Консул Третій, зробив». Це одна із головних пам’яток Риму, найбільша із збережених античних купольних будівель. У храмі відсутні вікна, що і надає йому таємничості. Він освітлений природним світлом, який проникає всередину через широкий незасклений отвір у куполі, це символізує небесне всевидяче око. Передбачається, що в давнину промінь сонця протягом дня по черзі висвітлював встановлені в певному порядку всередині в нішах статуї Венери, Юпітера, Марса та інших богів. Існують і інші легенди про походження цього вікна – нібито, спочатку отвору в даху зовсім не планувалося, але при проведенні першого богослужіння злі духи, що знаходилися в ньому, заметушилися і пробили собі цей шлях назовні. Як би там не було, завдяки вікна в даху в Пантеоні можна спостерігати дивовижні світлові ефекти. А якщо раптом у Римі піде сніг, то кружляє сніг всередині будівлі – неймовірне видовище. Купол Пантеону ще цікавий тим, що якщо представити план будівлі в розрізі, то купол – це точне півколо, що спирається безпосередньо на стіни. Внутрішній діаметр купола і висота будівлі 43,5 метра, висота стін – рівно в два рази менше. Діаметр отвору в даху 9 метрів. Вхід у Пантеон оформлений у вигляді портика, який складається з 16 колон. Досконала архітектура храму послужила зразком для наслідування при будівництві подібних споруд. Площа Іспанії Учень 7. Площа Іспанії – це одне із популярніших туристичних місць в самому центрі Риму. Свою назву вона отримала завдяки розташованому на ній посольства Іспанії. Побудована на пагорбі Пінчо, площа Іспанії є шедевром архітектури 18 століття, завдяки своїй унікальній формі у вигляді двох нерівномірних трикутників. У північній частині площі знаходяться три головних її пам’ятки – Іспанські сходи, французька церква Трініта-деі-Монті, побудована на кошти французького короля Людовіка ХІІ, а також знаменитий фонтан Баркача. Іспанські сходи – це грандіозні сходи, що складаються з 138 сходинок, які ведуть від площі Іспанії до вершини пагорба Пінчо. Ідея створення сходів, що пов’язали французьку церкву з площею Іспанії та іспанським посольством, належить французькому дипломату Етьєну Геффену, який вирішив поєднати ці дві точки сходами, і в своєму заповіті виділив на будівництво 20 тисяч скудо. Однак у справу втрутився кардинал Мазаріні, який зажадав на вершині сходів встановити статую французького короля Людовіка ХІV. Це не сподобалося Папі Римському, і проект був заморожений аж до смерті французького короля в 1714 році. Через три роки було проведено архітектурний конкурс на будівництво сходів, перемогу в якому здобув архітектор Франческо де Санктіс. І в період з 1723 по 1725 роки сходи були побудовані. В даний час, Іспанські сходи раз на рік, в літній час, є центром світової моди. Саме тут проводиться один з найбільших показів мод у світі, а сходинки перетворюються на справжній подіум для моделей. Біля підніжжя Іспанських сходів розташований знаменитий фонтан Баркачча, побудований в пам’ять про повінь, що сталася в Римі у 1598 році. Баркачча перекладається як човник. Фонтан також має форму баркаса, і це пов’язано з тим, що під час повені на затопленій площі Іспанії на мілину сів невеликий човник. Фонтан Треві Учень 8. На одній із маленьких площ в центрі Риму знаходиться відомий у всьому світі Фонтан Треві, побудований Ніколо Сальві в 1762 році на замовлення папи Климента ХІІ. Назва Треві походить від латинського слова «тревіум», що означає «перехрестя трьох доріг». До фонтану, тут було закінчення 20-кілометрового каналу, що подає воду в Рим. Канал побудували на честь молодої дівчини, яка вказала римським солдатам водне джерело для каналу. Його назвали Аква Верджин («Водяна діва»). Фонтан Треві є найбільшим в Римі. Це масивна композиція – 20 м шириною і 26 м заввишки. Фонтан повністю присвячений морю. Міфічний бог Океан, стоячи на величезній колісниці у вигляді морської раковини, управляє водними каскадами. Центральна ніша палацу, яка знаходиться за його спиною, створює враження, що бог Океан виїхав через неї на своєму розкішному транспорті, який тягнуть морські коники, а дорогу їм між скелями вказують тритони. Фонтан подібно грандіозної театральної декорації займає майже всю ширину палацу Полі. Невідомо, коли саме виникло місцеве повір’я: кидати монети правою рукою через праве плече у фонтан. Перша монета – щоб повернутися до Риму, друга по легенді допоможе зустріти італійця, а третя – гарантує одруження. Після реставрації фонтану в 1991 році міська влада заборонила туристам смітити грошима, але на заборону не наполягали, і незабаром ритуал відродився. Інша туристична традиція – випити води з «трубочок закоханих». Вони розташовані в правій частині фонтану. Орієнтуватися потрібно на кам’яний капелюх, який лежить на скелі. Римський Форум Учень 9. Одним із найдавніших споруд Риму є Римський Форум – площа Риму, протягом століть виконувала функції культурного, економічного і політичного центрів Риму, де проводилися громадські заходи, релігійні церемонії, торгівельні ярмарки та публічні суди. Форум займав територію півкілометра в оточенні трьох пагорбів. Історія Форуму розпочалася з осушення болота, яке знаходилося на цьому місці. Після осушення місцевості почалося будівництво Форуму, одна частина призначалася для крамниць, інша – для публічних церемоній, релігійних свят, проведення виборів в канцелярії та магістратури і для винесення вироків засудженим. Римський Форум був справжнім центром Вічного міста, життєвий відлік міста, політичні інтриги та культурні цінності беруть свій початок саме звідси. За часів Античності тут кипіло життя: постійна метушня, круговерть, крики торговців, які розхвалюють свій товар, промови юристів, які готуються до процесів, суперечки банкірів і клієнтів. Римський Форум став забудовуватись арками, колонами, храмами, військовими трофеями, розкішними скульптурами і мальовничими фонтанами – частково всю цю пишність можемо спостерігати і ми з вами, незважаючи на те, що минуло вже більше 2 тисяч років. У храмах йшли богослужіння, під тріумфальними арками проїжджали полководці-переможці, а сьогодні по Римському Форуму бродять лише групи туристів. Сучасні туристи на Римському Форумі вважають обов’язковим відвідати Курію, в якій засідав сенат. Від справжньої будівлі Курії нічого не залишилося. Те, що постає перед очима туристів, свого роду макет, зведений тут при Муссоліні. «Новодєл» дає уявлення про те, що справжнє приміщення Курії було дуже невеликим, враховуючи, що при Цезарі сенат складався з 900 осіб. Ватикан Учень 10. На території Риму знаходиться окреме місто-держава – Ватикан, що займає територію 40 гектарів. Це найменша в світі незалежна і суверенна країна. Остаточної автономії вона домоглася в 1929 році після Латеранської угоди. У Ватикані є всі атрибути окремої держави: гімн, прапор (білий з жовтим і перехрещеними ключами), банк, гроші (раніше це була ватиканська ліра, тепер – євро; на зворотному боці монет намальований профіль Іоанна Павла ІІ; кредитних карт тут не приймають взагалі), в’язниця, охорона (швейцарські гвардійці), преса, телебачення, сайт в Інтернеті – www.vatican.va, поштова марка, немає промисловості і дуже мало машин. За останніми даними, число постійних жителів Ватикану складає приблизно 800 осіб, 450 з яких носять духовний сан. Ватикан не має ніякої налогової системи і імпортує всі товари. Громадяни Ватикану, вищі посадові особи римської курії, всі духовні і співробітники папської адміністрації, а також їхні сім’ї, мають право купувати товари по нижчих цінах, ніж у Римі. Офіційна мова – латинська, використовується виключно в офіційних друкарських документах і в ході богослужінь. У дипломатичному листуванні використовується французька. Повсякденними і розмовними за частотою вживання є італійська, іспанська, англійська, німецька та французька мови. Форма правління – абсолютна монархія. Глава держави – Папа Римський, який обирається на цю посаду довічно колегією кардиналів. Колегія кардиналів – дорадчий орган при Папі – збирається для обговорення найбільш важливих церковних справ і для виборів Папи. Під час обрання понтифіка в колегії можуть брати участь лише кардинали молодші 80 років, що призначаються Папою довічно. Папі належить верховна законодавча, виконавча і судова влада. Всі жителі Ватикану після виповнення восьми років приносять присягу Папі. У разі відсутності Папи або його смерті поточними справами Ватикану керує Камерленго Святої Римської церкви. 16 жовтня 1978 року на папський престол був вибраний поляк Кароль Войтила – перший в історії Папа-слов’янин і перший за 455 років Папа не італієць (Іоанн Павло ІІ). Після його смерті в 2005 році на папський престол вступив кардинал Йозеф Ратцингер, який узяв ім’я Бенедикт ХVІ. Учень 11. Транспортний рух на вузьких вуличках Ватикану не значний. Ватиканські номери мають лише автомобілі самого Папи, кардиналів, вищого духовенства, а також особистий транспорт громадян Ватикану. Приватні автомашини співробітників римської адміністрації їздять з римськими номерами. Бюджет держави щорічно поповнюється за рахунок доходів від туризму, церковних пожертвувань з усього світу (в середньому близько 90 млн. доларів), доходів від розміщення капіталів в іноземних банках, земельної оренди та продажу поштових марок. Двічі на рік Ватикан видає невеликим, заранні визначеним тиражем нові серії марок. Додаткові доходи приносить чеканка власної монети і пам’ятних медалей. У Ватикані є свій вокзал, побудований у середині 19 століття. Крім того, Ватикан має власну радіостанцію, а з 1929 року видає газету «L’Osservatore Romano» (Осерваторе Романо). Ватиканська аптека знаменита тим, що в ній є всі ліки, які тільки виготовляють у світі. Утримують її представники лицарського ордену іоанітів, який займався лікуванням хворих ще в епоху хрестових походів. Іоаніти підтримують тісні зв’язки з великими фармацевтичними компаніями, які вважають за честь і відмінною рекламою виконання ватиканського замовлення. Оточена з усіх боків середньовічною стіною, територія Ватикану має форму неправильної трапеції. Увійти простому туристу сюди можна тільки через три входи (з шести): через музей Ватикану, через площу Святого Петра і арку Кампанії. Учень 12. Ватикан – одна з найбагатших країн світу: протягом кількох століть тут накопичувалися твори мистецтва найвідоміших художників, бібліотека манускриптів середньовіччя та епохи Відродження, архітектурні шедеври. Щоб усе це побачити, треба приїжджати до Ватикану не один раз і не на один день. Площа Святого Петра – центр Ватикану. В її центрі знаходиться шпиль – це єгипетський обеліск, встановлений тут за велінням Папи Сікста ІV. Площа має форму глечика: його горличко «дивиться» на собор Святого Петра, а дно є виходом у Рим. Цікавий оптичний ефект спостерігається при одночасному перегляді колонади, яка складається з 284 колон, встановлених у чотири ряди: якщо стати в центрі (поруч з фонтаном), то всі колони будуть стояти на одній лінії. Собор Святого Петра – найбільший католицький храм в Європі (займає площу 22000 м2, що досягає у висоту 189 метрів, місткістю 60 тисяч осіб), який будувався і перебудовувався протягом 2-х століть. Перший камінь було закладено Донато Браманте в 15 столітті, купол, діаметр якого 44 метра, спроектував Мікеланджело, а над фасадом собору працював Карло Мадерно. Сікстинська капела була побудована в 1481 році архітектором Джовані Дольчі на замовлення Папи Сікста IV. У 1535-1541 роках стіни капели і плафон розписав своїми фресками Мікеланджело – сьогодні це одне із головних видатних пам’яток Ватикану. Сікстинська капела зазвичай відкрита для туристів і закривається лише в той час, коли у Ватикані йде церемонія обирання Папи римського колегією кардиналів. За традицією, про результати голосування повідомляє стовп диму від спалених бюлетенів. Якщо рішення не прийняте, то над капелою йде чорний дим, якщо ж Папа вибраний – білий. Кольору диму надають речовини, які додають до жаровні. Вчитель. Напевно, охопити всі визначні пам’ятки Риму неможливо, навіть проживши тут роки. Але побачивши Вічне місто, побувавши частиною вируючої юрби цього мінливого світу, ви надовго запам’ятаєте це дивне почуття залучаючись до великого і прекрасного. Ми прогулялись по вулицях італійської столиці. І зараз ми познайомимо вас із звичаями та традиціями італійців. Сторінка 3 «Звичаї та традиції італійського народу» Звичаї та традиції Учень 13. Італійці – своєрідний народ. З одного боку, це балакуни з виразною мімікою і активною жестикуляцією, щоб будь-яким способом привернути увагу співрозмовника, з іншого боку – вони такі, що люблять свій будинок і сім’ю. Італійські чоловіки – галантні по відношенню до будь-якої жінки, але сім’я – святе, і, як правило, носять з собою фотографії дружини і дітей. Італійці люблять похвалитися, розповідаючи про свій будинок і про таланти своїх нащадків. Якщо звернутися на вулиці з проханням вказати дорогу, то він із задоволенням пояснить і навіть запропонує провести, єдина перешкода – в Італії небагато англомовних людей, ось тут і йде в хід жестикуляція. Коли італійці знайомляться, вони зазвичай додають до свого імені професію або спеціальність: «Вінценцо, журналіст». Тому, представляючись перед ними, непогано зробити те ж саме. У першій половині серпня, коли наступають найжаркіші дні («феррагосто») не працюють більшість ресторанів, магазини і музеї. Святе правило – сієста (обід, що переходить у післяполудневий відпочинок) з 13.00 до 16.00. У цей час (найжаркіше), коли всі магазини, лавки, банки закриваються, не прийнято навіть призначати зустрічі та дзвонити один одному. У сієсту, як говорять у Римі, «гуляють тільки собаки і французи». Елементом хорошого виховання вважається вітатися при вході в магазин і прощатись на виході. В обох випадках досить сказати buon giorno (добрий день) або buona sera (добрий вечір). Перед обідом італійці, зазвичай, п’ють аперитив – легке біле виноградне вино. Ввечері обов’язкова вечірня прогулянка passegiata vesperale. Чайові за дрібну послугу – теж традиція. В італійському суспільному транспорті, в таксі, в театрах, кінотеатрах та в магазинах не палять. Весільні традиції Учень 14. Італія – батьківщина Ромео і Джульєтти, і це робить весілля в Італії особливо романтичним і привабливим. Крім того, Італія – це одна з найкрасивіших країн світу. Італійці дбайливо зберігають і дотримують свої національні традиції. Деякі їхні традиції схожі з весільними традиціями інших народів, але деякі все ж таки відрізняються. Якісь традиції повністю зникли, а частина з них, навпаки, міцно закріпилися в сучасному світі. У російських традиціях прийнято, що під час сватання наречений просить руки дівчини у батька своєї обраниці, а італійський чоловік, навпаки, з цим проханням звертається до матері майбутньої нареченої. Сучасна офіційна реєстрація шлюбу в Італії відбувається в муніципалітеті. Молодята можуть не тільки розписатись офіційно, але й повінчатися в церкві. Але це вдається зробити не завжди. Якщо хтось із молодих уже був у шлюбі або хтось із них не католик, то вінчання не можливе. Також вінчатися не можуть ті, кому немає 21 року. Якщо пара хоче вінчати, то їм доведеться деякий час готуватися, тобто, ходити в храм на спеціальні заняття для майбутнього подружжя. Такі заняття проходять у церкві лише раз на півроку. Тому молоді люди повинні заздалегідь визначитися з датою весілля. Учень 15. Про свій намір скріпити любов узами шлюбу, майбутні наречений з нареченою оголошують родичам приблизно за три тижні до дати весілля. Весілля італійські молодята воліють відзначати в кінці літа або восени. Найкращим днем тижня для укладання шлюбу забобонні італійські молодята вважають неділю. Вважається, що це хороша прикмета. Наречений, збираючись на весілля, повинен заховати до себе в кишеню весільного костюма шматочок заліза, щоб захистити себе від нечистої сили. Якщо наречена забобонна, то вона повинна накинути вуаль, захищаючи себе від «поганого» ока, а також, не надягати на себе ніяких золотих прикрас, крім весільної обручки. Під час вінчання поріг церкви першою повинна переступити наречена. Гості в храмі повинні розташуватись особливим чином: гості з боку нареченого сидять праворуч від вівтаря, а гості з боку нареченої – зліва. До вівтаря наречену повинен привести її батько. Її вже там чекає наречений. Після вінчання молодих на виході з церкви обсипають рисом, горіхами, квітами і крихтами хліба. Це, за традицією, має принести молодим багатство і щастя. Гостям, які приходять на святкову вечерю, вручають як сувеніри цукерки bomboniera в декоративних мішечках з ініціалами молодих. У них знаходиться непарна кількість цукерок, зазвичай їх п’ять, які як би бажають молодим щастя, багатства, здоров’я, довголіття та дітей. Саме головне на італійському весіллі – це нагодувати гостей і не забути запросити всіх, навіть двоюрідних родичів. Достаток їжі – це обов’язкова умова для гарного італійського весілля. Гості приходять із наміром ситно поїсти – це італійська вікова традиція. Учень 14. Наречена повинна знати, що вона – господарка балу. Її обов’язком вважається підійти до кожного гостя й поцікавитись, чи весело йому, чи смачно. Наречена протягом вечора, за старовинною традицією, носить сатиновий «подарунковий» мішечок la borsa, куди вона складає вручені гостями конверти з грошима і чеками. Це найпопулярніший подарунок на весілля, адже він допомагає молодим хоч якось покрити витрати на розкішне свято. Перед завершенням святкового вечора, молода сімейна пара зазвичай розбиває на щастя келихи – кількість кришталевих осколків відповідає кількості щасливих років, які закоханим судилося провести разом. Популярний звичай випускати в небо пару білосніжних голубів, як символ любові і вірності. Це роблять самі молодята. Прихід в новий будинок дружини є особливим. Чоловік повинен внести на руках свою дружину через поріг, так як є прикмета, що якщо молода дружина наступить на поріг у своєму новому будинку, то в подальшому сімейному житті буде багато складностей і труднощів. У новому будинку невістку зустрічає свекруха з подарунком, який їй знадобиться у побуті. Ще одна гарна традиція: молодята повинні посадити саджанець оливкового дерева, адже в Італії оливкове дерево вважається символом добробуту і процвітання. В італійських весільних традиціях існує ще безліч цікавих додатків. Весільні традиції цієї сонячної країни відбивають у собі розвиток італійської культури за безліч років. Необхідно також зазначити, що італійське весілля – це безсумнівно дуже красиве і пишне свято. Вчитель. Наша подорож підійшла до кінця і якими ви були уважними туристами перевірить ця вікторина. Вікторина Вчитель. Я буду давати підказки, а ви повинні відгадати що це. Зрозуміло? 1. «Вічне місто». «Місто на семи пагорбах». Столиця Італії – Рим. 2. Дар римському народу від імператора Веспасіана. Відбувалися битви гладіаторів – Колізей. 3. Держава в державі. Глава держави Папа Римський – Ватикан. 4. В літній час є центром світової моди. Має 138 сходинок – Іспанські сходи. 5. Храм усіх богів. Має отвір в даху діаметром 9 метрів - Пантеон. Вчитель. Побувавши в Італії ми повинні знати деякі італійські слова. Вивчаємо італійську мову Вчимося говорити на італійській мові деякі слова. (презентація) 1) buon giorno → добрий день; 2) buon sera → добрий вечір; 3) grazie → спасибі; 4) scusa → вибачте; 5) benvenuti a Roma → ласкаво просимо до Риму; 6) benvenuti in Italia → ласкаво просимо до Італії; 7) tutto perfecto di Roma → в Римі дуже гарно; 8) di Roma kompliano → Рим вітає вас; 9) ciao → до побачення. |
| І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Розкрити сюжет, тему та ідею ранніх творів Шевченка; розвивати уміння учнів аналізувати текст, вдосконалити навички виразного читання;... |
Тарас Шевченко. Розповідь про письменника. Україна часів Тараса ІІІевченка МЕТА: ознайомити учнів із віхами життєвого шляху Т. Шевченка, зокрема його дитинством; Україною часів Тараса Шевченка; розвивати... |
| Уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем? Т. Г. Шевченка; розкрити красу і неперевершеність ранніх балад Т. Шевченка; розвивати допитливість учнів, уміння зіставляти факти,... |
Виховна година «Шлях до доброти» Мета: формувати в учнів уміння і навички участі в інтерактивних формах роботи, сприяти вихованню доброзичливої, милосердної людини,... |
| Уроку української мови у 4-му класі на тему: «Повторення і узагальнення вивченого про Займенник» Мета: Повторити і узагальнити знання про займенник як частину мови, сприяти розвитку творчих здібностей учнів та логічного мислення,... |
Україна наш спільний дім Розвивати увагу, творчу уяву учнів, навички зв’язного висловлювання своїх думок. Виховувати в учнів почуття поваги до минулого українців,... |
| Позакласний захід Мета: розвивати кругозір учнів, розвивати вміння та навички виразного мовлення та читання, активізувати раніше вивчені Л. О. та структури... |
СТРУКТУРА УРОКУ Мета: Ознайомити учнів із способами створення, введення та редагування функцій. Розвивати образне мислення і творчу уяву учнів. Виховувати... |
| ТЕМА. Мальовнича Україна МЕТА: вдосконалювати навички писемного та усного мовлення учнів з теми «Цікаві місця України», активізувати у мовленні учнів вивчені... |
Тема. Бесіда про архітектуру. Архітектура як вид мистецтва Мета: поглибити знання учнів про архітектуру як вид мистецтва;ознайомити учнів з архітектурою м. Києва; розвивати в учнів навички... |