Тема. Джерела фразеології української мови. Походження деяких фразеологізмів Мета

Скачати 326.31 Kb.

Назва	Тема. Джерела фразеології української мови. Походження деяких фразеологізмів Мета
Сторінка	1/3
Дата	26.10.2013
Розмір	326.31 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Історія > Документи

1 2 3

Урок-презентація проекту з елементами тренінгу та дидактичної гри

Тема. Джерела фразеології української мови. Походження деяких фразеологізмів

Мета. Поповнити та систематизувати знання учнів про фразеологізми, джерела українських фразеологізмів, прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновид фразеологізмів; розвивати пам'ять, логічне мислення; виховувати пошану до художнього слова.

Тип уроку: урок-презентація проекту з елементами тренінгу та гри.

Обладнання: операційні картки з розробкою тематичних питань проекту; картки плану аналізу повідомлень учнів; картки; репродукція Рембрандта «Повернення блудного сина».
План уроку

Етапи методу проектів	Етапи уроку (навчальні ситуації)	Етапи особистісно-зорієнтованого уроку
Постанова проблеми - задачі	1. Організаційна частина	Етап покладання мети
	2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку. Гра «Бінго» («Мої очікування»)	Етап покладання мети
	3. Актуалізація знань. План аналізу проектних робіт учнів. Вступне слово вчителя	Етап орієнтації
	4. Проектування: - назва проекту; - ключове питання; - матеріальне вира ження проекту	Етап проектування
Самостійна дослідницька робота	5. Тематичні питання	Етапи організації виконання плану діяльності
Самостійна дослідницька робота	6. Групова робота над створенням проекту (робота з операційними картками за тематичними питаннями)	Етапи організації виконання плану діяльності
Оцінка проектних результатів	7.Аналіз роботи учнів з тематичних питань	Етап контрольно-оцінювальний
	8. Коригування думок учнів
	9. Оцінювання
	10. Підсумок гри «Бінго» («Мої очікування»)
	11. Підсумок уроку
	12. Домашнє завдання. Скласти лінгвістично-ілюстративний словник фразеологізмів на 10 слів, вказуючи можливі варіанти фразеологізмів-синонімів, фразеологізмів-антонімів

Хід уроку

(перебіг навчальних ситуацій)

І. Організаційна частина

Клас поділений на три групи.

Кожна група сидить за комп’ютером.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Повідомлення теми, мети уроку

- Сьогодні у нас урок-презентація проекту з елементами тренінгу. Увесь клас поділений на три групи. Домашнім завданням кожної групи було дослідити джерела фразеологізмів, знайти їх приклади у літературі; дібрати цікаві повідомлення про історію походження деяких фразеологізмів і скласти словничок з 10 фразеологізмів.

Завдання кожної групи – презентувати свій проект.

2. Гра «Бінго» («Мої очікування»)

Кожен член команди без ножиць «вирізує» людину (себе), а на ній пише свої очікування від уроку.
ІІІ. Актуалізація знань учнів

1. Ознайомлення учнів з планом – аналізом проектних робіт (у кожної групи на столі)

№ п/п	Питання	Оцінювання груп (1-12б.)
№ п/п	Питання	І група	ІІ група	ІІІ група
1	Як розкрито тему (повно, в основному повно, частково, не розкрито)?
2	Як викладався матеріал (зв’язно, правильно, точно)?
3	Які порушення допущені в послідовності викладу матеріалу (якщо були)?
4	Чи потребує відповідь доповнення (у разі потреби доповнити)?
5	Чи вдалий зачин висловлювання?
6	Чи наводилися приклади?
7	Оцінка проекту

(Кожна група повинна виставити оцінки собі та іншій групі. Таким чином, буде здійснено самоперевірку та взаємоперевірку учнів і буде зроблено висновок, яка група найкраще підготувалася до презентації проекту).

2. Слово вчителя

Українська фразеологія формувалася впродовж віків, поповнювалася із таких джерел:

а) приказок, прислів’їв, висловів з усно побутового мовлення народу (про вовка промовка; накрити мокрим рядном);

б) виробничо-побутового життя (тріщить по всіх швах, сім раз відміряти, а раз відрізати);

в) з висловлювань видатних і відомих майстрів художнього слова («У ріднім краї навіть дим солодкий та коханий» (Леся Українка);

г) з слов’янської міфології (треті півні, цар звірів, ні пуху ні пера);

ґ) з античної літератури (сади Семіраміди, прокрустове ложе);

д) з біблійних та євангельських виразів (Соддом і Гоморра, берегти як зіницю ока, пити чашу);

е) переклади з інших мов (без надії сподіваюсь) .

IV. Вивчення нового матеріалу

Презентація проекту І групи

Приказки, прислів’я, вислови з усно побутового мовлення народу.

Прислів’я і приказки – стилістична окраса мовлення. Короткі метафоричні згустки абстракційної інформації, одягнені у простацькі шати конкретних ситуацій.

1.Тлумачний словничок

Баба з воза – кобилі легше.

Якщо хтось відмовився від чого-небудь, то іншим від цього буде тільки краще.

- І правильно, - відповів Федь.- Баба з воза, кобилі легше. Клопоту менше (Павло Щегельський).

Згадала баба дівера.

Немає потреби говорити про те, що колись було

Безбородько нахмурився:

- Таки згадала баба дівера. Через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М.Стельмах).

Жив як вареник у сметані.

Дуже добре, безтурботно або заможно.

Царицю треба було б в монастир, але їй там буде, як варенику в сметані, ченці ж їй, можна сказати, тепер як близькі родичі, то хай собі з своєю славою (Гео Шкурупій).

Синоніми: як сир у сметані, як бобер у салі

Вилами по воді писано.

Про щось непевне, сумнівне, малоймовірне, таке, що може й не змінитися.

А щоб я пішла за тебе, то навряд. Я ж кажу, що наше сватання ще вилами писане.

Синоніми: баба надвоє ворожила, як сказати.

Вискочити як Пилип з конопель.

Недоречно, зненацька що-небудь зауважити чи сказати.

Коли Яцухненко подав команду своїм рушати з майдану, вхопився будьонівський завгосп і собі, як Пилип з конопель, велів і своїм рушати.

Синоніми: вискочити як козак з маку.

Вік живи вік учись.

Людина завжди чогось не знає, і тому їй весь час потрібно вчитися.

Знайшлося так кілька аркушів, але те, видно, не вдовольнило невгамовного Бургана.

- Вік живи й вік учись, - бубонів сам до себе (Юрій Збанацький).

На віку – як на довгій ниві.

У житті може статися багато чого.

Тільки ми на те не зважали, гадаючи небезпідставно, що на віку – як на довгій ниві (Ю.Збанацький).

Про вовка помовка, а вовк (і) тут (а вовк і в хату).

Про того, хто з’являється в той момент, коли про нього думають або говорять.

О, про вовка промовка!-повернув голову Степан, відчувши за спиною синові кроки (Павло Щегельський).

Синоніми: про вовка річ, а він навстріч

Де Крим, а де попова груша. Зовсім різні, несхожі речі.

Буду тепер допитуватись, де Крим, а де попова груша, а все через твою голоколінну дурість (Михайло Стельмах).

Дощ ллє як з відра.

Дуже сильний, заливний.

Розумієш, Буратіно, одного разу вночі шумів вітер, лив дощ як з відра (Олексій Толстой).

Додаток №1 «Джерела фразеології. Приказки, прислів’я, вислови з уснопобутового мовлення народу»

1. Ігрові завдання до теми «Джерела фразеології. Приказки, прислів’я, вислови з уснопобутового мовлення народу»

Доберіть тотожні, однакові за значенням прислів’я до поданих слів та словосполучень

Невелика рана
Не лінуйся
Нерозумний
Ретельно, точно
Несправедливе покарання
Дружно
Заздрість
Нещирий, лукавий
Тихо
Наспіх
Не вгодиш

Підказка

Загоїться, поки весілля скоїться .

Скоро робиться – сліпе родиться.

Нема лою в голові.

На чужому дворі і кізяк золотом блищить.

Хочеш меду – дави бджіл

Живуть між собою, як риба з водою

Чути, як трава росте.

Хто тягне, того ще й б’ють.

Розірвись надвоє – скажуть, чом не начетверо.

Тримає камінь за пазухою.

Комар носа не підточить.
Відповіді

Невелика рана	Загоїться, поки весілля скоїться
Не лінуйся	Хочеш меду – дави бджіл
Нерозумний	Нема лою в голові
Ретельно, точно	Комар носа не підточить
Несправедливе покарання	Хто тягне, того ще й б’ють
Дружно	Живуть між собою, як риба з водою
Заздрість	На чужому дворі і кізяк золотом блищить
Нещирий, лукавий	Тримає камінь за пазухою
Тихо	Чути, як трава росте
Наспіх	Скоро робиться – сліпе родиться
Не вгодиш	Розірвись надвоє – скажуть, чом не начетверо

2. Замініть прислів’я одним словом або словосполученням

Був кінь, та з’їздився
На роботі «ох», а їсть за трьох
Ні швець, ні кравець, ні в дуду грець
Голий як коліно
Не дасть і соломи на перевесло
Де слова масні, там пироги пісні
Очі – яма, а руки – граблі
Загордилась свиня, що об панський тин чухалась
Заєць тоді сміливий, як лев у клітці
У нього розуму, як у кози хвоста
Язик у роті меле, що хоче
Мухи не скривдить

Підказка

(увага, два слова заблукали сюди випадково): добрий, базікало, лукавий, жадібний, бідний, скупий, тихий, боягуз, немудрий, нікчема, дармоїд, знищена людина, велетень, розумний.

Відповіді

Був кінь, та з’їздився	знищена людина
На роботі «ох», а їсть за трьох	дармоїд
Ні швець, ні кравець, ні в дуду грець	нікчема
Голий як коліно	бідний
Не дасть і соломи на перевесло	скупий
Де слова масні, там пироги пісні	лукавий
Очі – яма, а руки – граблі	жадібний
Загордилась свиня, що об панський тин чухалась	пихатий
Заєць тоді сміливий, як лев у клітці	боягуз
У нього розуму, як у кози хвоста	немудрий
Язик у роті меле, що хоче	базікало
Мухи не скривдить	добрий

3.Гра «Хто більше пригадає приказок та прислів’їв, які б містили імена людей»

Орієнтовні приклади

Бісів Юхим і з води вийде сухим.
Допавсь, як Хома до мила.
Хапай, Петре, доки тепле.
Рада б Ганна за Степана, так Степан не бере.
Пилип не туди влип.
Таким Макаром.
Казала Настя, як удасться.
На Миколи – так ніколи.
Василь бабі сестра в третіх, а я йому сваха.
Який Сава, така й слава.
До любої Оришки й на край світу пішки.
Язиката Хвеська.
Удалася як Солосі.
Говорив Мирон рябої кобили сон.
Усяк Іванець дбає в свій гаманець.
Узяв дядько Івася, хай бере й колиску.
Спекла Луця, що не їсть цюця.
Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху.
Засмійсь, Матвійку, дам копійку.
З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка.
Дурному Гаврильці усе чорнобривці.

4. Гра «Знайди пару»

Цифровий тест

Установити відповідність між тотожними прислів’ями та приказками.

1.	У степу і хрущ – м'ясо.	1.	На язик медок, а під язиком льодок.
2.	Словами як листям стеле, а ділами як голками коле.	2.	Не гора іде до Магомета, а Магомет до гори.
3.	Ще той не вродивсь, щоб усім догодив.	3.	Однієї мати діти, та не однакові.
4.	Голодний живіт і камінь змеле.	4.	У лінивого Хоми свято щоднини.
5.	Як розуму нема, то з кожуха не надточиш.	5.	Які батьки, такі і діти.
6.	Шукати кістки в молоці.	6.	Шукати плями на сонці.
7.	Наше діло теляче, наївся та й у хлів.	7.	Годі всім годити.
8.	Хліб за шлунком не ганяється, а шлунок – за хлібом.	8.	Наполегливість усе здолає.
9.	На одній руці, та не однакові пальці.	9.	Голодному кожна страва добра.
10.	Свиня хрю, і поросята хрю.	10.	На безриб’ї і рак риба.
11.	Не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає.	11.	Моя хата скраю.
12.	Трутням празник і по буднях.	12.	Не купити ума, як нема.

Відповіді: 1-10; 2-1; 3-7; 4-9; 5-12; 6-6; 7-11; 8-2; 9-3; 10-5; 11-8; 12-4.

5. Гра «Точка зору»

Як утворилися прислів’я та приказки? Виберіть із запропонованих варіантів.

1. Осінь на рябому коні їздить.

Коні восени линяють.
Восени ліс рябий, різнокольоровий.

2. Не все коту масляниця, прийде середа і п’ятниця.

Середа і п’ятниця – пісні дні, їжа не така розкішна.
У середу і п’ятницю котів купати.

3. Після дощику в четвер.

У давніх українців четвер був днем Перуна.
У четвер дощ найтепліший.

4. Коли б можна було через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень – попом.

Усі ці особи живуть на чужих харчах.
Кіт пасе мишей, пастух – корів, а священик – пастир для людей.

5. Ноги на плечі.

Щоб не нищити чоботи, селяни несли їх на плечах, а самі йшли босі.
Тікали на руках, а ноги опинялися ніби на плечах.

2. Рубрика «А чи знаєте ви, що …»

(з історії походження фразеологізмів, джерелами походження яких є виробничо-побутове життя)

Фразеологічний вираз «Суха ложка рот дере» означає вимога дати хабаря.

Суха ложка рот (а) дере – давній побутовий власне український вираз. Зустрічається як примовка, приповідка в українському фольклорі, художніх творах, грамотах ХVI-XVIIст., професійній лексиці купців, корчмарів. Має синонімічний фразеологізм – «не підмажеш, не поїдеш», що стосується перебування торгівельного люду у заїжджому дворі, корчмі, заїзді. У переносному значенні - дати хабаря. «Як кажуть люди, не підмажеш, не поїдеш, бо рот не город, його не загородиш» (Номис)

Фразеологічний вираз «Ні пуху ні пера» означає побажання успіхів в будь-якій справі. Ні пуху ні пера – містичне побажання мисливцю не принести з полювання ані звіра, ані птаха, бо тільки тоді (за давнім віруванням) мисливець повертається із здобиччю. Вислів сягає доби неоліту. Подібного типу побажання зустрічаємо у давніх слов’янських мовах, романо-германському континуумі… Це було своєрідне чаклунство, наврочування, «зглаз». Зустрічаємо подібне у старопольській мові: zlam (сіе) zere (nogi) – тобто, поламайте руки, ноги – верніться здорові з великою здобиччю. У наш час цей вираз «негативного побажання» втратив своє початкове значення. Він часто вживається при доброзичливому ставленні до людини, бажанні їй великого успіху.

Живе в нашій мові фразеологічний зворот «прикласти руку» - взяти участь у чомусь. Історія його походження пов’язана з особливостями організації діловодства. Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей, і неписьменні, замість підпису, прикладали руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис. У судочинстві царської Росії ще у ХІХ столітті був поширений навіть термін «рукоприкладство», яким називали підпис.

1 2 3

Схожі:

Джерела української та англійської фразеології. Прислів’я, приказки,... ...	На уроках української мови У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий...
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика у 2015/2016 навчальному році, з метою підвищення якості знань з української...	Тема: Повторення. Основні орфограми та пунктограми української мови.... Тип уроку: бінарний комбінований урок майстер-клас з української мови та технологій в 11 класі
Сценарій до дня української писемності та мови "свято української мови" Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій;...	ЛЕКЦІЯ (Група 3-А, ІМФТО) Тема: «Візуальні компоненти мови Delphi» Мета: ознайомлення з бібліотекою візуальних компонентів мови Delphi; формування знань щодо властивостей деяких візуальних компонентів,...
Інтелектуальна гра «Кращий знавець рідної мови» Мета Україна як держава. Розширювати знання про виникнення української писемності, красу і багатство української мови. Пробудити почуття...	Вироблення навичок орфографічної грамотності під час вивчення теми... Стрєльцова І. В., учитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель
План конспект уроку Української мови Підготувала та провела Вчитель... Мета: сформувати уявлення учнів про числівник як частину мови, вчитися визначати морфологічні ознаки числівника; розвивати творчі...	Уроку Анотація. Урок української мови у 10 класі «Прислівник як частина мови» відповідає чинній програмі з української мови для профільного...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання