Азбука геометричного різьблення та виготовлення виробів з геометричним декором
|
|
Скачати 0.58 Mb.
|
|
Заняття 14. Розробка різьбової заставки з урахуванням функціонального призначення предмета. 1. Орнамент та його особливості Гармонія і краса геометричного різьблення досягається за рахунок однакових, (за розмірами і глибиною) виїмок З окремо вирізаних елементів отримуємо малюнок — орнамент. Основні особливості орнаменту: витонченість побудови, естетичність, елементів, симетричність розташування композиційних побудов, точність виконання кожного, елемента. Орнамент—це узор, побудований за допомогою ритмічного чергування і об'єднання елементів. Повторювальний елемент виконаного орнаменту називається рапортом. Розміщення орнаменту визначає загальну композицію. Основу створення орнаменту на поверхні предмета складає стилізація природних форм і додержання осей симетрії. 2. Мета використання орнаменту. Види орнаменту Мета використання орнаменту на поверхні предмета—підкреслити конструкцію предмета, природну красу матеріалу, органічно скомпонувати зі створеним образом. Щоб досягти цього, необхідно враховувати колір, тон і текстуру породи. Нерідко текстура оздоблюваної поверхні сама є одним із елементів компонування зображення. Дрібну, різьбу при яскраво вираженій текстурі робити не рекомендується, вона буде невиразною.. Розрізняють одно-, дво-, і багатомотивні орнаменти, їх вибір залежить від оздоблюваного предмета і місця в загальній композиції. Орнаменти бувають:— стрічкові (як правило по кругу, по предмету);
Якщо розетка розміщена в центрі оздоблюваної поверхні, то такий орнамент називається центричним. Орнаменти бувають симетричні, асиметричні, композиційно замкнуті. За мотивами орнаменти поділяють на: — геометричні (із різноманітних азбучних, геометричних елементів);
— зооморфні (стилізовані фігури реального і фантастичного тваринного світу), Розгляньмо мал. 36.  3. Характеристики стрічкових орнаментів Стрічкові орнаменти частіше за інші використовуються для декорування поверхні виробів, тому ознайомимося з ними ближче. Площина «розпадається» на дві частини, якщо розділити її по всій довжині або якщо стрічку затонувати сильніше стрічок, що розташовані поряд. І навпаки, стрічка може підкреслити площину, якщо у стрічці є нероздільні елементи.
Запитання та завдання
Послідовність розробки орнаменту та основні правила декорування: При розробці орнаменту не рекомендується:
Своєю виразністю орнамент не повинен вступати «в суперечку з формою», а відповідати їй. Орнаментні кути повинні мати відповідний поворот. Передусім орнамент розробляють на міліметровому папері або на аркуші в клітинку, враховуючи при цьому форму поверхні виробу. Трудові завдання Залежно від форми предмета на міліметровому папері чи в зошиті розробіть орнамент для поверхні виробу, використовуючи готові зразки, компонуючи геометричні елементи. Творче завдання Розробіть орнамент на поверхні виробу. Заняття 15. Виконання різьбової заставки чи узору на поверхні виробу. Форма та композиція. Категорії композиції. 1. Основні правила декорування меблів та інших виробів. Для оздоблення меблів чи інших предметів з горизонтальними чи вертикальними площинами потрібно пам'ятати, що кришки столів прикрашають у кутовій або центровій симетрії, шафи — у дзеркальній Не рекомендується:
— виконувати на великих площах дрібний орнамент і навпаки — низ виробу декорувати більше, ніж верх. Своєю виразністю орнамент, не повинен вступати «в суперечку з формою», а відповідати їй. Орнаментні кути повинні мати відповідний поворот. 2. Послідовність виконання орнаменту на поверхні виробу Насамперед потрібно вивчити форму площини предмета, на якій виконуватиметься різний орнамент. Підготовку, поверхні площини під оздоблення орнаментом ми розглядали в попередньому матеріалі. Орнамент можна виконувати як безпосередньо на площині (за допомогою креслярських інструментів) з подальшим, вирізьбленням, так і на міліметровому папері чи папері в клітинку з подальшим переведенням його на поверхню виробу. (Наведемо приклад розробки стрічкового орнаменту.) Для розробки орнаменту (геометричного) знаходять центр площини, від якого краще розміщуватиму центрі, по боках, у кутках) основні зображення орнаменту. Викреслюють стрічку чи рамку кайми. Стрічку кайми ділять на необхідну кількість прямокутників. Прямокутники розділяють діагоналями на трикутники і т. д. Починати вибудовувати орнаменти слід зі стрічкових, а потім виконувати сітчасті. Виконуючи ескіз орнаменту, потрібно пам'ятати, що всі природні форми мають узагальнюватись, в орнаментальних мотивах даються лише їхні характерні риси (мал. 37). . На мал. 37 показана стилізація рослинного й геометричного орнаментів.  Вибираючи орнамент, слід врахувати його відповідність певному стилю, формі, призначенню, розмірам виробу Симетрія — один із найрозповсюдженіших принципів побудови орнаментів. Відомо два основні види симетрії — дзеркальна і осьова. Фігура людини — типовий приклад дзеркальної симетрії. Така симетрія називається дзеркальною тому, що стосовно середньої лінії обидві половини людського тіла становлять ніби дзеркальне відбиття. А осьова симетрія характерна рівновіддаленістю точок відносно осі (а не площини, як у першому випадку). Симетрична фігура немов обертається навколо осі, залишаючись у межах кривої, яка її описує. До симетричних штучних тіл відносять токарні вироби. Гармонійна форма створюється за законами краси. Процес створення гармонійної форми називається композицією. Композиція спирається на необхідні якості або властивості майбутнього виробу. Ці якості ґрунтуються на особливостях сприймання і називаються категоріями композиції. Головними з них є органічність і цілісність форми, пропорційність і ритм, масштабність, пластичність, колір і поєднання кольорів. Розгляньмо деякі з цих категорій. . Основною узагальненою категорією композиції слід, вважати органічність-і цілісність зовнішньої форми предмета. Органічність означає, що створена композиція така цілісна, що кожен її складник природно входить у ціле. У вивершеній композиції нічого не можна змінити без того, щоб не спричинити зміни цілого, без руйнування цілого. Саме в такому, розумінні вивершена композиція подібна до природного організму, цілісна і сплетена в усіх своїх елементах. У ній нічого не можна ні додати, ні вилучити. Вивершеність композиції нескладного орнаменту зводиться до того, що весь він вирішений цілісно і сприймається як природно створений. Учені визначили, що людина може сприймати водночас тільки обмежену кількість елементів (не більш як 6-7). Коли їх більше, то в свідомості вони об'єднуються в групи. Такий процес сприймання зумовлений самим механізмом освоєння й переробки інформації людиною. Охоплюючи поглядом вибір цілком по всій поверхні, ми спершу розрізняємо групи елементів. Але, приглядаючись до кожної групи, прочитуємо в ній окремі елементи різьблення, вловлюючи їх взаємозв'язок — змістовий і композиційний. Якщо проігнорувати принцип відчуття цілісності, органічність композиції може бути втрачена. Дуже важливою якістю органічності композиції є підпорядкованість її частин. Ця якість властива тільки порівняно складним композиціям (мал. 40).  Уявімо собі кожну зі складових частин цілого немов «закінченою в собі», автономною, У цьому разі вона вже не буде якось пов'язана з іншою сусідньою частиною і випаде з цілого: виріб складатиметься з окремих самостійних різьблених елементів і його цілісність буде суто механічною. Підпорядкування частин композиції пов'язане із симетрією. Вісь симетрії (або площина симетрії) завжди композиційно об'єднує складові елементи. Тому якщо група різьблених елементів абсолютно симетрична, то вона стає автономною щодо цілого орнаменту. Орнамент, який складається з окремих симетричних груп, зорово розпадається. Підпорядкованість може бути підтримана або посилена застосуванням кольору, тону і фактури. Так, орнамент може поділятися на об'єднані якимсь спільним зв'язком частини за допомогою кольору чи фактури. Пропорції — один зі складників виразності орнаменту, вони позначають його характер. Тому пропорціювання, тобто зведення усіх частин і деталей цілого в певний пропорційний лад — є засобом гармонізації. Було доведено, що є багато різних математичних співвідношень, які покладеш в основу пропорцій найчудовіших виробів. До найбільш незаперечних належить так званий «золотий переріз». Якщо вибудувати ряд золотого перерізу, то відношення одного відрізка до іншого матиме сталу величину. Коли взяти відрізок за одиницю і поділити: його в «золотому перерізі», то більший відрізок дорівнюватиме 0,618, а менший —0,382; цю операцію (поділ меншого відрізка утому ж співвідношенні) можна повторювати, - дістаючи при цьому ряд «золотого перерізу» Дуже близькі до поняття пропорційності й ритмічні відношення Ритм—-це внутрішня закономірність чергування певної кількості елементів Сприймаючи та порівнюючи повторення й інтервали, ми вловлюємо їхній закономірний зв'язок і дістаємо при цьому естетичне задоволення. Ритм стосується не тільки співвідношення величин або колірних плям, а й напрямів. Якщо в композиції панують вертикалі і горизонталі, то вони створюють відповідний ритм напрямів. Якщо до цього додати спрямований під кутом елемент або лінію; то цим вноситься вже чужий мотив, який не входить у загальний, що вже визначився, ритм. Ці та інші категорії композиції обов'язково потрібно враховувати при виготовленні виробів та виконанні на їхній поверхні різьбленого орнаменту (мал.38,39).   Запитання та завдання
для оздоблення меблів не рекомендується (дописати речення а) виконувати різьбу на деталях, які _______________________________ б) виконувати один і той самий орнамент на ________________________ в) виконувати на великих площинах _______________________________ г) низ виробу декорувати___________________________________ 2. Послідовність виконання орнаменту (на прикладі стрічкового) продовжити вислів: а) знаходять____________________________ б) викреслюють___________________________ в) стрічку кайми ділять_________________________ г) прямокутники розділяють___________________________ д) починати вибудовувати орнаменти треба __________________________
Творче завдання Виконати на поверхні виробу різьбову заставку чи узор. Практична робота Тема. Перенесення готового орнаменту на поверхню виробу. Різьблення орнаменту І спосіб:
Після переведення малюнка виконують різьблення орнаменту. Примітка. Використовуючи малюнки додатка, перенести один із них на міліметровий папір і, використовуючи вказівки до роботи, перенести малюнок на поверхню виробу. Заняття 16—17. Оздоблення поверхні дерев'яних різьблених виробів. Тематичне оцінювання з теми: «Виготовлення простого виробу з геометричним декором»
Оздоблення — кінцевий етап роботи з різьбленими виробами. Мета його: підсилити враження, досягнуті безпосередньо різьбою. Існує декілька видів оздоблення: тонування, воскування, лакування, фарбування та ін. Після різьблення різальним інструментом поверхня виробу, декорована різьбою, зберігає шорсткість. Тому спочатку її шліфують скляною або кремнієвою шкуркою чи порошком пемзи. Прозоре покриття виробу перед початком тонування, воскування і лакування обробляють порозаповнювачами для надання поверхні більшої гладкості і однорідності. Для світлої крупнопористої деревини (ясена) використовують порозаповнювачі КР-1, КР-2, для дрібнопористої—порошок пемзи. Для дуба, ясена, горіха бажано порозаповнювач підфарбувати.
Розчин морилки (розчин, який отримують з бурого вугілля і торфу коричневого кольору різних відтінків) наносять щіткою на підготовлену, добре зачищену поверхню розтирають так, щоб розчин лягав рівномірним тонким шаром. Після нанесення морилки виріб протирають сухою ганчіркою, і коли висохне, знову шліфують дрібною шкуркою.
Одним з найдавніших способів є покриття виробу розчином бджолиного воску в скипидарі (пропорції 1:2). На поверхню, виробу наносять суміш (у 100 г підігрітого скипидару розчиняють 2—3 г дрібно порізаного воску, добре перемішуючи), скипидар випаровується, а віск залишається в деревині. Після цього поверхню натирають суконкою, унаслідок чого утворюється рівномірна красива матова поверхня. Для захисту воскового покриття виріб покривають безбарвним лаком.
Покриття різноманітними лаками надає гарного вигляду, інтенсивного гарного блиску. Використовують найчастіше нітроцелюлозні лаки, розведені приблизно 1:3 ацетоном чи розчинником. Колись майстри використовували лак, що є розчином бурштину в скипидарі. Можна використовувати і олійні і паркетні лаки (але вони довго сохнуть). Перший шар — лакують твердим помазком для підняття ворсу деревини. Після висихання (20—30 хв) поверхню легенько шліфують і покривають лаком вдруге (за допомогою; широкого м'якого пензля). Виріб сохне і знову шліфується. Щоб вирівняти лакове покриття,його шліфують пемзовим порошком. Порошок посипають на дерев'яну (обтягнуту сукном) колодку. Шліфують вздовж волокон і полірують
Перед поліруванням потрібно особливо ретельно відшліфувати, поверхню дрібною шкуркою. Полірування здійснюється за допомогою тампона. Для тампона беруть вату, яка обгорнута куском бавовняної тканини (клаптик старої наволочки, підодіяльника чи простирадла) обов'язково, праної, бо на новій тканині є ворс, який при поліруванні прилипає до поверхні виробу й надає йому неохайного вигляду. Тампон насичують політурою і на його робочу поверхню наносять кілька крапель лляної олії (можна використовувати й соняшникову рафіновану типу «Чумак», «Олейна»). Олія полегшує рух тампона. Останній шар полірують без олії, бо вона трохи затуманює поверхню. Політуру наносять на виріб рівномірними рухами. Полірування повторюють декілька разів, кожне покриття просушують 20—30 хв. Полірування має на дари етапи. Перший — ґрунтування поверхні виробу. Цей шар сохне 2—3 дні. Потім його прошліфовують дрібною шкуркою, змоченою олією чи гасом. Протирають від пилу і проводять другий етап до отримання дзеркального відблиску Після просушки і шліфування полірують рідкою політурою — третій етап. Слід олії з поверхні виробу знімають м'якою тканиною з денатуратом чи горілкою. Особливість полірування полягає в неперервному русі тампона на поверхні виробу. Запитання та завдання Закінчіть речення:
5. Розчин воску виготовляють______________________________ 6. Лаки для покриття різьбленого виробу __________________________. 7. Назвіть етапи полірування виробу_______________________________ Контрольні запитання до тематичної атестації
6. Назвіть властивості стрічкових орнаментів. 7. Основні правила декору меблів.
15 Для чого лакують виріб? 16. Скільки етапів полірування ви знаєте? Заняття 18. Захист творчого проекту. Виставка-ярмарок 1. Підготовка до гри. (Виконується до заняття.)
2. Завдання для команд
6. Придумайте захист творчого проекту чи свого виробу, переконайте банк дати кредит. 7. Підготуйте рекламу продукції План гри 1. Презентація фірми 2.Розминка. 3. Брокерський конкурс 4. Конкурс директорів та менеджерів (етикет ділового спілкування). 5. Захист творчих проектів 6. Реклама фірми (свого виробу, продукції). 7. Виставка-аукціон 8 Підсумки. |
Схожі:
| Тема уроку : Проектування та виготовлення виробів, в'язаних спицями.... Ьна: забезпечити систематизацію, узагальнення та поглибити знання учнів із теорії в'язання;сформувати вміння використовувати отримані... |
Технологія виготовлення листівок Ільяш Світлана Михайлівна Тоді ці листівки називали валентинками. Тепер для виготовлення цих виробів працюють цілі поліграфічні комбінати, дизайнери яких розробляють... |
| Тема. Оздоблення виробів різьбленням Мета Мета: ознайомити учнів з тригранно-виїмковим різьбленням, навчити виконувати найпростіші елементи різьблення; виховувати бережливе... |
1 Об’єкти технологічної діяльності Розділ Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів (16 годин) |
| «Виготовлення настінного календаря» 8 клас Підбір та аналіз матеріалів для виготовлення виробу. Розрахунок та виготовлення шаблонів |
Технологія виготовлення виробів, плетених гачком (за зразком) Вироби, плетені гачком. Матеріали та інструменти для плетіння. Добір гачків і ниток (пряжі) |
| 5-6 КЛАСИ Для виготовлення м’якої іграшки використовують залишки тканин, хутра, шкіри, фетру, клейонки та інших недорогих матеріалів. Для оздоблення... |
Урок 1-2 «Поняття про метали та їх сплави, використання. Види листового металу. ПТБ та СГВ.» Розробка уроків Варіативного Модуля 20 «ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОГО ЛИСТОВОГО МЕТАЛУ» |
| План-конспект з трудового навчання. Тема заняття: Виготовлення виробу Теоретичні відомості: Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Добір гачків. Послідовність виготовлення... |
З поглибленим вивченням предметів Тоді ці листівки називали валентинками. Тепер для виготовлення цих виробів працюють цілі поліграфічні комбінати, дизайнери яких... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua