Урок поглиблення знань
|
|
Скачати 91.62 Kb.
|
| ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ. ( Інтегрований урок музики та історії ) Кривич В.Г., вчитель музики, Даміна Л.М., вчитель історії, санаторна школа-інтернат № 21 Мета : познайомити учнів з найяскравішими характерними явищами української народної культури козацької доби: народними думами, історичними піснями, переказами, козацькими піснями, звичаями запорозького козацтва; сприяти поглибленню знань та розвитку уявлень щодо цього періоду в історії України, його значення та характерних особливостей культури козаків; сприяти розвитку образного мислення, творчих здібностей дітей. Обладнання : фонозаписи українських народних дум, історичних та козацьких пісень, художні ілюстрації до цих творів, творчі художні роботи учнів за темою «Ми – козацького роду», DVD –програвач, телевізор, відеоматеріал ( уривок з к/ф «Богдан Хмельницький», 2008р.), на дошці – визначення слова епос. Тип уроку : урок поглиблення знань. Форма уроку : інтегрований. Позначення скорочень : УІ – учитель історії, УМ – учитель музичної культури. Хід уроку : Учні заходять до класу під звучання «Запорозького маршу» Є.Адамцевича. ( Відеоматеріал із зображенням козаків з художнього фільму «Богдан Хмельницький», 2008р.) УІ : У ті давні часи, коли ти ще не народився на світ божий, але вже існувало твоє рідне місто Київ, річка Дніпро несла свої мінливі води до Чорного моря, жили собі за дніпровськими порогами козаки – оборонці народу українського. Сміливі та відважні це були люди. Захищали вони Україну від ворогів лютих – панів польських та татар жорстоких. Ходили військовими походами в Туреччину, намагаючись звільнити братів та сестер своїх із султанського полону. Осередком славетних і мужніх лицарів була Запорозька Січ. «… Так ось вона Січ! Ось воно те гніздо, звідки вилітають усі ті горді і дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!» М.В.Гоголь. «Тарас Бульба». Запорізька Січ, Козаччина – минуле українського народу, оспіване піснями народними та овіяне легендами… УМ : Дивна річ людська пам'ять! Скільки б часу не минуло, а народ пам'ятає своїх героїв, які боронили нашу Батьківщину від ворогів. Героїчні події минулого відображено у пісенній народній творчості, адже музика – невід'ємна частина культури будь-якого народу, відображення його життя, в ній – біль і радість, надії та сподівання, в ній – сама історія. Видатний український письменник М.Стельмах написав так: «Віки мужності і звитяги, віки з шаблею в боях і за плугом на кровію политому полі, віки мук на невольничих торговицях трьох материків і віки боротьби проти татарських, турецьких, ногайських та інших орд, віки надії в очах і сльози на віях, віки журби в серці і нескореної думи на чолі, грозові ночі повстань і тугою пересновані дні жіночого чекання, дівочої вірності – така наша народна пісня». Українська пісня! Хто не був зачарований нею! Виринають з сивизни століть і проходять гордою ходою перед нами славні прадіди – Байда – Вишневецький, Дорошенко, Богун і Сагайдачний, і Богдан, і славний Морозенко, і козак Голота, і дівка – бранка Маруся Богуславка, і багато – багато інших… Народ вилив свою душу, свій поетичний геній у пісню, в безсмертну українську пісню. Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине, От де, люди, наша слава, Слава України! І ця слава промовляє до нас сьогодні з переказів, історичних та козацьких пісень, народних дум. УІ : Найціннішим мистецьким надбанням народу за тих часів стали думи. В думах, достатньо великих за обсягом творах пісенно-розповідного характеру, оспівані героїчні сторінки історії, ратні подвиги українського народу. Думи виникли в козацькому середовищі і тому їх називають козацьким епосом. Формування поняття : Епос -( від грецького – слово, оповідання, епічний вірш ) - один з основних родів художньої літератури, що характеризується розповідно-описовою ( епічною ) формою, широтою зображення подій і характерів. В думах відобразились страждання невільників у ворожому полоні та їх втеча до рідного краю, прославлення воїнів-козаків як хоробрих захисників вітчизни. Безмірна любов до рідної землі, туга за нею в неволі наближає ліричне звучання дум до народних голосінь. Творцями і виконавцями дум були кобзарі ( бандуристи, лірники) – прадавні співці України, котрі створили й донесли до нас невмирущі перлини народної пісенної творчості. Вони використовували для супроводу струнні щипкові інструменти – ліру, бандуру, кобзу. Опанувавши науку, кобзарі перебували на Січі як звичайні козаки, беручи участь в військових походах. У вільний час кобзарі співали для своїх побратимів пісень, розповідали про знаменні події з історії українського народу. А втім, найчастіше бралися за кобзу козаки, що втрачали здоров'я, здебільшого зір. Кобзарі і лірники продовжували традиції язичницького часу – уміли лікувати рани та хвороби. Учениця : «На татарських полях та на козацьких шляхах То ж не вовки – сіроманці квилять та проквиляють. Не орли – чорнокрильці клекочуть. То ж сидить на могилі козак старесенький, Як голубонько сивесенький Та на бандурі грає – виграває, Голосно жалібно співає…» УІ : В «Думі про козака Голоту» змальовано образ захисника рідної землі – представника найбіднішого селянства, у якого «…шапка – бирка – зверху дірка, травою пошита, вітром підбита, куди віє, туди й провіває…». Все його багатство – це зброя та лихий кінь і козацька хоробрість, відвага. Учениця ( біля художніх ілюстрацій до «Думи про козака Голоту») : «Ой полем килиїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота…» « Татарине, татарине! На що ж ти важиш:  Чи на мою ясненьку зброю, Чи на мого коня вороного, Чи на мене козака молодого? УІ : Цикл дум, з-поміж яких «Втеча трьох братів з неволі», «Маруся Богуславка» розповідає про звитяжну боротьбу українців проти турецько – татарських завойовників, про турецько- татарську неволю. Гірка доля спіткала втікачів, не вдалося їм повернутися в «городи християнськії до отця – матері», загинули в дорозі. Учениця ( біля художніх ілюстрацій до думи «Втеча трьох братів з полону») : «…Ой горе бідній сиротині, не пивши, А ще к тому і не ївши, Що довелось мені в тяжкій неволі пробувати, А тепер прийдеться на Савур – могилі І голову покладати…» «…То вже не сизі орли заклекотали,  А то ж турки-яничари бідних козаків Та коло могили хапали, Постріляли їх і порубали…» УІ : Ніколи не загубиться в історії і героїчний подвиг української дівчини – бранки Марусі Богуславки.  Учениця ( біля художньої ілюстрації до «Думи про Марусю Богуславку») : «…Маруся, попівна Богуславка, Добре дбає,- До темниці приходжає, Всіх козаків, бідних невільників, На волю випускає…» УМ : Я пропоную вам послухати уривок з «Думи про Марусю Богуславку» ( Слухання музичного уривку з «Думи про Марусю Богуславку»). Звернути увагу дітей на особливості, що властиві думам: імпровізаційний і речитативний характер мелодики, основаної на варіюванні мелодичних зворотів і поспівок; довільність і залежність музичного ритму від ритміки літературного тексту, наявність образів-символів тощо. УІ : «Слава не вмре, не поляже! Однині й до віку! Буде слава славна поміж козаками, Поміж друзями, поміж лицарями, Поміж добрими молодцями…»,- такими словами закінчували свої оповіді кобзарі, народні літописці. УМ: Особливий вплив на українську культуру мав поетичний світ народної історичної пісні. Її носіями також були кобзарі та лірники. Ці пісні з покоління в покоління переспівувалися українцями. Учениця ( біля художньої ілюстрації «Козак – бандурист») : «Перебендя старий, сліпий,- Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає. А хто грає, того знають І дякують люди: Він їм тугу розганяє Хто сам світом нудить…» УМ : Діти, а давайте спробуємо розібратися, яка ж різниця між думами та історичними піснями? ( Розмірковування учнів. Є спільні риси – епічний, розповідний характер, тематизм – коло героїчних образів, але є й жанрові відмінності: історичні пісні мають куплетну будову з розгорнутим, як правило, багатоголоссям, що притаманно загалом українській народній пісні, а думи вирізняються імпровізаційно-речитативним характером мелодики; історичним пісням властивий хоровий спів без супроводу, а думам – сольне виконання в супроводі кобзи, бандури чи ліри.) УІ ( біля ілюстрації до «Пісні про Байду») : В народі була особливо популярною пісня про мужнього козака – месника Байду Вишневецького, який відхилив пропозицію турецького султана перейти до нього на службу, знехтував обіцяним багатством і владою  Учень: «Ой ти, Байдо, та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький, Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Вкраїночку!» «Твоя царю віра проклятая, Твоя царівночко поганая!» УІ : Чи випадково султан зображений сидячи? Яким видається він у порівнянні з козаком Байдою? (Відповіді учнів). УМ : ( біля ілюстрації до пісні «Ой, Морозе, Морозенку») Ще однією історичною піснею, що переспівувалася в народі ( існує понад сорок варіантів цієї пісні!), була пісня «Ой, Морозе, Морозенку». В цій пісні розповідається, як під час бою татари розбили вщент український загін, а його героїчного ватажка Морозенка полонили і жорстоко скарали. Це – справжній заповіт мужності й вірності рідній землі. ( Слухання історичної пісні «Ой, Морозе, Морозенку»; коротке обговорення ). УІ : Перекази. Скільки віршів та переказів складено про захисників та оборонців України - неньки! Особливу увагу в цих оповідях народ приділяв своїм улюбленцям – Богдану Хмельницькому, Петру Дорошенкові, Іванові Сірку. ( Переказ про Івана Сірка ). УМ : Козацькі пісні. Ті, що супроводжували козаків у далеких важких походах, підтримували, об'єднували, згуртовували, ті, що після кривавої битви дарували відпочинок і спокій. Кожен козак знаходив для себе в пісні силу й завзяття, бойову щедрість, любов до народу, презирство до ворога і до смерті. Пригадайте, які українські козацькі пісні ви знаєте? ( Відповіді учнів). Зараз я пропоную вам виконати одну з них – «Їхав козак за Дунай». ( Виконання учнями пісні «Їхав козак за Дунай»). А зараз ми послухаємо пісню «Ой на горі та й женці жнуть». (Слухання пісні, обговорення). Не можу не сказати хоч декілька слів на сьогоднішньому уроці про легендарну піснярку Марусю Чурай та її пісню «За світ встали козаченьки». (Коротка розповідь про Марусю Чурай, історію створення пісні «За світ встали козаченьки» та її перетворення.) Слухання пісні «Засвистали козаченьки»). На завершення уроку пропоную вам виконати ще одну козацьку пісню «Їхав козак на війноньку». (Учні виконують пісню «Їхав козак на війноньку»). УІ : Заключне слово. Висновки. УМ : «Ті вічні пісні, ті єдинії спадки, Взяли собі другі поети-нащадки І батьківським шляхом пішли»,- так писала Леся Українка. А Павло Грабовський називав народні твори «джерелом, з якого довго питимуть нащадки». Я хочу завершити наш урок словами сучасного поета Вадима Крищенка: Є і нам про що згадати… Пісне, душу возвелич! Ой, була в нас ненька-мати Запорозька славна Січ. Гей, ви, козаченьки – Вітер в чистім полі, Научіть нащадків Так любити волю. Гей, ви, козаченьки – Спомин з м'яти – рути, Научіть минулу славу повернути! ( Учні виходять з класу під супровід пісні В.Крищенка «Гей, ви, козаченьки») |
Схожі:
| Історичний брейн-ринг для учнів 7-9 класів Мета України та потяг до поглиблення своїх знань, сприяти вихованню свідомого ставлення до здобуття нових знань; виховувати повагу до... |
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ СЗШ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА УРОК Льного процесу, поглиблення теоретичної бази знань і посилення прикладної спрямованості результатів навчання, розкриття творчого... |
| ЗАКОН НЬЮТОНА Мета уроку Мета уроку: Поглиблення знань про відносність механічного руху; формування знань про принцип відносності Галілея, та його застосування,... |
1. ДНІПРОПЕТРОВЩИНО МОЯ Дніпропетровської області. Дніпропетровщина є одним із найпотужніших регіонів України. Метою нашої години спілкування є поглиблення... |
| УРОК У «ДІЛОВА ГРА» Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.... |
Організатори конкурсу Мета конкурсу: формування об'єктивного відношення старшокласників до атомної енергетики та її популяризація, поглиблення знань школярів... |
| Виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування... |
Урок формування практичних умінь і навичок з елементами поглиблення Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями) |
| Тема. Розв’язування вправ і задач на додавання і віднімання десяткових дробів Мета. Систематизація і поглиблення знань учнів; розвиток їх логічного мислення. Розвивати навички самостійної роботи, самоконтролю.... |
Урок №39/6 СЛАЙД 1 Тема: Урок узагальнення знань з теми «Надклас Риби» Обладнання: таблиці з теми «Риби», індивідуальні картки, комп’ютер, проектор, презентація, листки для контролю знань учнів |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua