|
|
Скачати 80.51 Kb.
|
|
Я.А. Гонтар АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ СЗШ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Постановка проблеми. В наш час, широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у вивчення всіх навчальних предметів відкриває перспективи гуманітаризації освіти й гуманізації навчального процесу, поглиблення теоретичної бази знань і посилення прикладної спрямованості результатів навчання, розкриття творчого потенціалу учнів, відповідно до їхніх нахилів, запитів та здібностей. У зв’язку з цим актуальними стають проблеми розробки нового змісту, форм, методів і засобів навчання. Аналіз попередніх досліджень. Проблемам проектування та використання засобів навчання, дослідженню взаємозв’язків окремих компонентів системи дидактичних засобів, вивченню їх впливу на результативність навчання присвячені роботи Ю. Бабанського, Т. Габай, Б. Єсипова, І. Лернера, М. Скаткіна, Н. Тализіної, О. Тихомирова та ін. Проблема пізнавальної діяльності привертала увагу як вітчизняних, так і зарубіжних науковців: П. Гальперіна, В. Давидова, В. Демиденка, Д. Ельконіна, Г. Костюка, О. Леонтьєва, В. Лозової, В. Паламарчука, О. Проскури, О. Савченко, В. Вергасова, М. Головань, П. Горносталь, З. Друзь, М. Ігнатенко, О. Корсакова, В. Решетняк, Л. Хаткової, Л. Хитяєвої, О. Ярошенко та ін. Метою даної статті – є розкриття значення самостійної роботи у активізації пізнавальної діяльності учнів засобами ІКТ. Виклад основного матеріалу. Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, успішне розв’язання якої дає змогу досягти суттєвого підвищення ефективності та якості навчального процесу, постійно перебуває в центрі уваги як науковців, так і вчителів-практиків. Найбільш суттєво, на нашу думку, підійшов до розкриття сутності терміну «пізнавальна активність» М. Ігнатенко. У своєму дослідженні він трактує цей термін як якість навчальної діяльності, в якій проявляється особистість учня, його ставлення до змісту, характеру діяльності, бажання мобілізувати свої морально-вольові зусилля на досягнення навчально-пізнавальної мети [3]. Отже, ми розглядаємо діяльність як єдиний процес теоретичної і практичної діяльності учня, який формує свідомі операції, спрямовані на досягнення належного результату засобами пізнавальних дій. Це цілеспрямований процес виконання учнем пізнавальних дій, у результаті котрих відбувається раціональне відображення учнем сприйнятої через посередника інформації, спрямованої на досягнення навчальної мети. Головна особливість процесу засвоєння пізнавальних дій полягає в тому, що такі дії завжди є активними: знання можна одержати лише тоді, коли учні виконують пізнавальну діяльність. Тому в процесі удосконалення організаційних форм навчальної роботи з трудового навчання необхідно забезпечити активну теоретичну і практичну діяльність учнів. У процесі цього треба звертати увагу не лише на одержання учнями практичних умінь та навичок, а й на забезпечення їх міцними теоретичними знаннями. Вчитель має бути впевнений, що учні володіють усією необхідною системою пізнавальних навичок, реальних дій, які складають уміння здобувати майбутню професію. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів, згідно М. Ігнатенка, – це мобілізація вчителем (за допомогою спеціальних засобів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів на досягнення конкретної мети навчання, виховання і всебічного розвитку школярів, на посилену спільну навчально-пізнавальну діяльність учителя та учнів, на спонукання до її енергійного цілеспрямованого здійснення, на подолання інерції, пасивності, стереотипних форм навчання [3]. На думку Б. Cкоморовського, пізнавальна активність за своїм характером є пошуковою, оскільки вона спрямована на зміну неприйнятної, слабо структурованої, суб’єктивно невизначеної ситуації і завжди передбачає певне її перетворення та зміну власної позиції. З точки зору автора пошукова пізнавальна активність – сутнісна особистісна характеристика, котра проявляється у здатності учня до перетворювальної (творчої) діяльності, спрямованої як на пізнання предметного і соціального світу, так і самого себе, і є необхідним атрибутом суб’єкта. Вона формується у тісному взаємозв’язку з інтелектуально-вольовими та комунікативними якостями на основі специфічної мотиваційної орієнтації особистості. Зазначена науковцем вікова особливість пов’язана з поступовим ускладненням свідомості учня, формуванням рефлексивних вмінь, розширенням індивідуального досвіду, якісною перебудовою його мотиваційної та інтелектуальної сфери, яка визначає внутрішню логіку навчального процесу і вимагає належної педагогічної організації [5]. Інтерес до створення нового та пошук інновацій ідей, а не використання запропонованих учителем, є головним мотивом активізації знань учнів на уроках трудового навчання. Даний чинник вчителеві необхідно враховувати вже в процесі формування навчального матеріалу та дати змогу учням самостійно дійти рішення за допомогою ІКТ. Учень ніколи не стане вивчати конкретну ситуацію, якщо вона штучна і не відображає реальної дійсності й активно не обговорюватиме проблему, яка до нього не має ніякого відношення. І навпаки, інтерес учня різко зростає, якщо навчальний матеріал містить характерні проблеми, які школярам доводиться зустрічати, а деколи і розв’язувати в повсякденному житті. Пізнавальна активність учня буде обумовлена зацікавленістю в дослідженні та самостійному розв’язанні даної проблеми за допомогою мережі Internet та спеціально розроблених сайтів [1]. Творчий характер навчально-пізнавальної діяльності сам собою є потужним стимулом до пізнання, зокрема в процесі самостійної роботи дозволяє збудити в учнів творчий інтерес, а це у свою чергу спонукає їх до активного самостійного і колективного пошуку нових знань. Однією з рушійних сил в активізації творчої пізнавальної діяльності учнів є використання ІКТ під час інтерактивних занять. Вони застосовуються здебільшого для вивчення нового навчального матеріалу. Ефективність цього виду роботи значною мірою залежить від якості педагогічних програмних засобів. Низькоякісні педагогічні програмні засоби, як правило, надають можливість лише поступово перегортати сторінки, відводять учневі лише пасивну роль у навчанні й нічим не відрізняються від звичайного паперового підручника. Наступний вид застосування комп’ютера на уроках – це різноманітні комп’ютерні вправи. Цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та засвоєння відповідних знань, умінь і навичок на основі попередньо вивченого теоретичного навчального матеріалу. Дуже корисним є те, що вчитель або учень (залежно від навчальної ситуації) можуть вільно розширювати комплекс вправ, доповнювати його. Практично це означає, що під час вивчення, наприклад, теми «Елементи машинознавства», а саме будови швейної машини, учні спочатку вивчають внутрішню будову за допомогою комп’ютера, маючи можливість побачити її ніби «зсередини», а потім можуть відповісти на питання про типи з’єднань, які використовуються у швейній машині, знайти несправності у роботі й навіть запропонувати методи ліквідації цих несправностей. ІКТ уже довели свою ефективність у шкільній освіті. Надаючи різноманітні засоби відображення навчальної інформації у сполученні з інтерактивністю, ІКТ забезпечують якісно новий рівень навчання. Поряд із розвитком технічних можливостей сучасних комп’ютерів суттєво змінюється візуальна організація мультимедійного середовища. Можливості широкого використання тривимірної графіки у сполученні з аудіо-засобами дозволяє перейти від традиційного електронного підручника з гіпертекстовими сторінками, що наближено реалізує традиційний паперовий підручник, до інтерактивного освітнього середовища, де екран монітора стає вікном у новий світ знань, у якому образи реальних об’єктів діють разом із віртуальними моделями. Використання ІКТ у самостійній роботі дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу. З’явившись спочатку як техногенне об’єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо, відео та ін.), що й породило сучасну назву, поняття «мультимедіа» поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині педагогічних програмних, а не технічних засобів, які їх реалізують. Нині мультимедійні педагогічні програмні засоби широко використовуються в різноманітних навчальних предметах завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори, навчальні, демонстраційні програми тощо. Вже є десятки тисяч компакт-дисків з мультимедійними навчальними програмами із різних предметів. Звичайно, для реалізації можливостей перелічених засобів ІКТ, учні загальноосвітніх шкіл повинні вміти користуватися персональним комп’ютером, мережею Internet, володіти техніко-конструкторськими знаннями та вміннями, застосовувати наявні програми: Компас, MechanicalDesktop, SolidWorks, AutodeskInventor, Техтран, архітектурно-будівельні – ArchiCAD, AutoCAD, AutodeskArchitecturalDesktopR2, Allplan, до дизайнерсько-анімаційних – CorelDraw, AdobeIllustrator, 3DStudioMAX, універсальні (популярні програмні продукти без чіткого проблемного спрямування, які частково поєднують усі попередні) DenebaCAD, ActrixTechnical, та інші [4]. Отже, ІКТ надають значного підвищення ефективності навчання і створюють реальну можливість для підготовки учнів, які мають широку ерудицію і динамічний тип мислення, володіють ефективними методами пошуку та обробки інформації, уміють раціонально застосовувати засоби ІКТ у самостійній роботі. Висновки. Широке проникнення в навчання зокрема, в самостійну роботу учнів ІКТ поставило на порядок денний питання про необхідність нового погляду на традиційні засоби навчання учнів. Інформатизація освіти, як визначальна ланка процесу інформатизації суспільства, спрямована на підвищення якості змісту освіти, а також впровадження ІКТ в усі види діяльності в системі освіти, в тому числі й у навчальний процес [4]. Нині навчання неможливо уявити без широкого застосування різноманітних методів і засобів навчання. Інформатизація суспільства суттєво вплинула на процес набуття нових знань. ІКТ дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття і розуміння під час засвоєння значних масивів інформації. Підсумовуючи, вище сказане, треба зазначити, що інтеграція ІКТ в освіту на сучасному етапі розвитку має неабияке значення для підготовки учнів до подальшого життя в інформаційному суспільстві, де в усіх сферах господарства використовується комп’ютерна техніка. Окремо варто сказати про застосування комп’ютерів у трудовому навчанні, оскільки під час вивчення саме цього предмету в учнів формуються поняття про техніку, технології, технологічні процеси виробництва, формуються такі важливі якості психологічної особистості як працелюбність, наполегливість, естетичний смак, просторова уява та ін. Саме тому дана дисципліна є досить важливою для підготовки майбутнього свідомого громадянина. Література:
У статті розкрито значення самостійної роботи у активізації пізнавальної діяльності учнів засобами ІКТ. Ключові слова: пізнавальна діяльність, активізація пізнавальної діяльності учнів, самостійна робота учнів, інформаційно-комунікаційні технології. |
| Як відмічалось, активізація пізнавальної діяльності учнів тісно... Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей... |
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української... Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення... |
| Смілянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5 Смілянської міської... До навчально-методичного посібника увійшли завдання для самостійної роботи на уроках біології та екології у 7 – 11 класах, які забезпечують... |
Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення... Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного курсу історії України, на прикладі тем «Київська... |
| Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної... Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої... |
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... РОЛЬ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ |
| Організаційна і психологічна підготовка учнів до роботи. Актуалізація... Добрий день, діти, наші гості. Цим чудовим привітанням ми бажаємо один одному добра, створюємо гарний настрій і розпочинаємо урок... |
УРОК 9 Тема. Відсоткові розрахунки. Самостійна робота Мета: показати застосування набутих знань у практичній діяльності; сприяти розвитку самостійної діяльності учнів на уроці |
| ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМНО-ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ Метод навчання, при якому дитина не отримує знання в готовому вигляді, а здобуває їх сама у процесі власної навчально-пізнавальної... |
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль... |