«Використання знань і матеріалів з боністики у роботі вчителя історії в школі» Виконала: студентка групи ІС-11 Бурило Л. В. Перевірив: Петровський О. М. Тернопіль 2010 ПЛАН

Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра стародавньої та середньовічної історії ІНДЗ на тему: «Використання знань і матеріалів з боністики у роботі вчителя історії в школі» Виконала: студентка групи ІС-11 Бурило Л.В. Перевірив: Петровський О.М. Тернопіль 2010 ПЛАН Вступ Боністика як допоміжна історична дисципліна Використання боністики вчителем на уроках історії Висновок ВСТУП З висоти ХХІст. людство дедалі пильніше оглядає й осмислює свою багатовікову історію, її повчальні уроки. Спираючись на досвід минулого, воно шукає відповідей на болючі проблеми й намагається визначити оптимальні шляхи розв’язання насущних завдань сьогодення. Ось чому неухильно зростає роль історичної науки, покликаної давати якомога глибші знання, створювати повнішу і правдивішу картину зародження та розвитку світової цивілізації, а також історії кожного окремого етносу, включаючи й український. [3;3] У системі історичних наук значне місце посідають допоміжні історичні дисципліни, які своєю різноманітністю об’єктів і предметів вивчення, виробленням методик і технологій дослідження стоять на кордонах з іншими науками, від яких збагачуються на межі майбутнього і сучасного. Саме допоміжні історичні науки дають найбільш ґрунтовну оцінку джерелам, дають можливість визначити місце і роль людини в історичному процесі. [4;1] Як і інші спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни, боністика для історії має велике значення, оскільки будь-які старовинні грошові знаки чи бони можуть певною мірою свідчити про економічне і політичне життя суспільства у певний час. Крім того, багато які бони мають значну мистецьку цінність. Боністика як наука існує з початку 20 століття. Вона тісно пов'язана з нумізматикою. В Україні серйозно займаються науковою роботою в галузі боністики такі дослідники, як Р. Тхоржевський, О. Клименко, Г. Марковецька.[4] 1. Боністика як допоміжна історична дисципліна Боні́стика — це допоміжна історична дисципліна, що вивчає різні грошові знаки, які уже вийшли з ужитку. Грошовий рахунок раніше вивчався у розділі історії метрології, оскільки був пов’язаний в основному з монетами, які через міри ваги одержували свій розмір і навіть часто назву. Запровадження і використання паперових грошей потребує поєднання вивчення історичного грошового обігу, грошового рахунку з нумізматикою та боністикою. [17; 1] Термін “bon” виник у ХІХ столітті у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знаків – банкнот, державних та банківських білетів, у тому числі розмінних, розрахункових, кредитних грошових знаків – казначейських білетів, зобов’язань державної скарбниці тощо. Бони та їхні різні замінники, а також облігації внутрішньої позики, акції, купони цінних паперів, чеки, талони, квитанції, ордери, сертифікати, знаки казино, лото, лотерейні білети, векселі, боргові зобов’язання що перебувають в обігу разом з паперовими грошима – є об’єктом вивчення боністики. Боністика вивчає як гроші державних емісій (загальнообов’язкові емітовані згідно із законом), так і місцеві та приватні грошові випуски що перебувають у обігу паралельно з національною валютою. Це тимчасові бони, які надходять до обігу на регіональному рівні від імені владних структур, міст, органів місцевого самоврядування, відділень великих банків, підприємств кооперативів тощо, під забезпеченням матеріальних цінностей, що перебувають у їхній власності (валюти, нерухомого майна представників влади). Появу місцевих та приватних грошей зумовлюють об’єктивні причини - війни, революції, спад виробництва, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, складний фінансовий стан держави коли населення потерпає від нестачі готівки. Місцеві бони – грошові випуски місцевих самоуправлінь, великих підприємств та установ. Приватні (внутрішні) бони - грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо. Характерними для бон є такі ознаки: а) емблематична(герби, емблеми, символічні знаки); б) палеографічна (шрифти, монограми, підписи, та рукописні позначки); в) сфрагістична (печатки, штемпелі, конгреви, перфорація); г) хронологічна (дати); ґ) метрологічна (номінали); д) орнаментально-мистецька (прикраси); є) філігранологічна (водяні знаки, матеріал виготовлення); е) епіграфічна (надруки, пізнішого походження); ж) дипломатична (формуляр документа, зміст написів); з) орфографічна (орфографія тексту); і) іконографічна (портретні зображення, конгреви); ї) маргіналістична (написи від руки пізнішого походження). [4] 2. Використання боністики вчителем на уроках історії Боні́стика — це допоміжна історична дисципліна, що вивчає історію випуску та обігу паперових грошей і бон або незагальнообов’язкових паперових платіжних засобів: купонів, чеків, білетів, квитанцій тощо. Ці засоби платежу бувають місцеві, відомчі, особисті, тому є цінним матеріальним джерелом історії, свідченням багатьох подій економічного та політичного життя держави. Перші згадки про паперові платіжні засоби відомі в Китаї 2700 років тому. Більш конкретні відомості про випуск паперових грошових знаків є при династії Юнь в ІХ столітті нашої ери. Але масове застосування паперових грошей почалося з ХІХ століття. Бо паперові гроші є ознакою економічного розвитку, ускладнення господарських зв’язків, торгівлі, збільшення їх обсягів, тому вже металеві гроші не могли повністю забезпечувати грошовий обіг у великих розмірах. Їх повністю змінили паперові гроші, а монети залишилися для розміну паперових грошей. Відомості з боністики дуже корисні при вивченні тем економічного розвитку країн, грошових реформ. В цих темах розкриваються такі поняття, як емісія – випуск паперових грошей, девальвація – офіційне зменшення курсу вартості грошей, деномінація – заміна грошових купюр з відповідною одночасною зміною масштабу цін. Ці економічні явища були тісно зв’язані з різними політичними подіями, зокрема, війнами. Відомості боністики допомагають краще зрозуміти суть та значення грошових реформ в СРСР. Унікальна фінансова ситуація з боку боністики склалася в Росії та в Україні в 1918 – 1922 роках. Під час І Світової війни припинилося карбування монет з 1915 р., вони зникали з обігу, бо населення ховало їх як скарб. Яскраві приклади дає боністика для розуміння суті інфляція – знецінення грошей, одночасного росту цін та грошової маси внаслідок збільшення необмеженого випуску грошей. Таким чином, відомості і знання з боністики дають уявлення про цікаві деталі минулого, які вчитель може використовувати на уроках. Вчителю на уроках історії можна застосовувати для пояснення тем як вербальну інформацію з боністики – згадки про гроші, так і наочні зображення. Вони несуть в собі додаткову інформацію в малюнках. Це – часто роботи відомих художників, наприклад Г.Нарбута на грошах УНР (мал.1,2), або Гольбейна на німецьких рейхсмарках. Цікава символіка гербів на банкнотах; їх номінали, назви – буде додатковою ілюстрацією до розповіді вчителя, наприклад, зображення князів, гетьманів на гривнях України, царів на рублях Росії, портрети президентів на доларах США. Використовувати справжні грошові знаки на уроках недоцільно, бо вони дуже швидко псуються, тому зручніше робити ксерокопії зображень грошей з відомих каталогів та спеціальної літератури, що зараз не становить проблем. [17-20;2] ВИСНОВОК Допоміжні історичні дисципліни дають найбільш ґрунтовну оцінку джерелам. Починаючи з простих методів дослідження, визначається наукова стежка, або потреба вводити тим чи іншим способом у науковий обіг те, чи інше джерело. Кожне історичне джерело – наслідок життя і діяльності людини або суспільства. Отже, допоміжні історичні науки, зокрема і боністика, відіграють вагоме місце у вивченні історії. Вивчення зображень національної валюти має велике значення для дослідження історії політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. Аналіз зображень, розміщених на купюрах, дає можливість з’ясувати основні зміни, що відбувалися в політичному й економічному житті держави, процес формування передумов подальшого розвитку української державної символіки. [291;3] Завдяки знанням та матеріалам з боністики вчитель історії може збагатити свій урок цікавою інформацією, детальніше розкрити тему і суть уроку, зрозуміліше викласти матеріал. Список використаної літератури 1. Бондаренко Г.В. Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни. – Луцьк, 1997 2. Історія в школі. – березень 2000.- №3 3. Калакура Я.С., Войцехівська І.Н., Павленко С.Ф. та ін. – Історичне джерелознавство: підручник – К.: Либідь, 2003. – 488 с. 4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Боністика 5. http://www.google.com/imgres?imgurl=http://www.heraldicum.ru/ukraine/ images/narbut1.gif (мал.1) (мал. 2)

Схожі: