Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2008- 2009 навчальному році


Скачати 217.44 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2008- 2009 навчальному році
Дата11.04.2013
Розмір217.44 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Музика > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2008– 2009 навчальному році
Шкільна художньо-естетична освіта покликана сприяти засвоєнню учнівською молоддю національного та світового культурно-мистецького досвіду, а також формувати умови й можливості для активної участі молодого покоління в художньо-комунікативних процесах сучасного суспільства.

Одним із найважливіших завдань шкільної мистецької освіти є досягнення такого рівня художньої культури учнів, який надасть їм можливість самостійно сприймати, розуміти й інтерпретувати твори мистецтва різноманітних епох, напрямів, авторів та керуватися ними у дорослому житті з метою збагачення власного духовного світогляду.

У наступному навчальному році слід приділити увагу таким напрямам діяльності, як засвоєння нового змісту освіти у 8 класі; підвищенню ефективності особистісно зорієнтованих технологій та методик навчання; удосконаленню контрольно-оцінювальної діяльності вчителя; реалізації допрофільної підготовки учнів.

Для вивчення музики в 1-4-х класах на вибір учителя пропонуються програми авторів О.Ростовського, Л.Хлєбнікової, Р.Марченко або О.Лобової.

Причому, тематичний зміст програми О.Ростовського відкриває можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу всього навчального курсу на основі єдиної музично-педагогічної концепції, яку продовжує програма з музичного мистецтва для 5-8 класів 12-річної школи (авт. Б.Фільц та ін.).

Образотворче мистецтво в 1-4-х класах вивчається за програмою Л.Любарської та Л.Вовк, а в 5-7-х класах – за програмою Е.Бєлкіної, А.Поліщук та ін. Зміст програм спрямований на збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання навколишнього світу і практичної діяльності. Віддзеркалення цього світу в художньо-творчій діяльності кожного учня є важливим завданням для вчителя образотворчого мистецтва.

Викладання автономних предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» може бути замінено на інтегрований курс за програмою «Мистецтво” 1-4, 5-8 кл.» (авт. Л. Масол та інші).

Зміст усіх зазначених вище програм реалізовано в електронних навчально-методичних посібниках видавництва «Контур-плюс» (м. Рівне).

У 2008/2009 навчальному році продовжується упровадження нового змісту художньо-естетичної освіти в 12-річній школі. У цьому сенсі особлива увага має бути приділена 8 класу, зокрема завершенню вивчення курсу музичного мистецтва, що надає важливого, узагальнюючого значення змісту навчального матеріалу й вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів цього класу.
Музичне мистецтво. 8 клас
Зміст основного розділу програми 8-го класу «Музичне мистецтво і сучасність» розкриває соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі, сприяє усвідомленню учнями сутності та особливостей різних музичних стильових напрямів через сприймання музики. Допоміжну роль у цьому процесі відіграє засвоєння основних понять і термінів (академічна (серйозна), розважальна (легка) музика, стильові напрями тощо). У процесі художньо-естетичного сприймання музики відбувається розвиток відповідних умінь і навичок.

Тема І семестру «Відлуння епох у музичному мистецтві» націлена на виявлення особливостей та відмінностей академічної і розважальної музики за їх життєвим змістом та призначенням, ролі музичного мистецтва в суспільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Увага учнів також має спрямовуватися на порівняння стильових напрямів розважальної музики (джаз, рок, диско тощо) за сферами їх емоційного впливу, визначення характерних рис творчості відомих композиторів та виконавців минулого й сучасності. Враховуючи попередній слухацький і виконавський досвід, учні в процесі аналізу-інтерпретації музичних творів вже здатні на певному рівні надавати характеристику основних рис творчості відомих композиторів, наводячи приклади музичної спадщини видатних представників різних національних культур. Виконання пісень, як і в попередні роки, спрямоване на розвиток вокально-хорових навичок учнів, та, безперечно, на розкриття основних завдань теми.

У процесі спостереження за інтонаційно-образною драматургією музичних творів різних епох, учні мають навчитися розпізнавати і називати основні види і жанри музики, стильові напрями в українській та зарубіжній музичній культурі за сферами їх емоційного впливу на людину, порівнювати принципи композиційної будови музичних творів щодо відображення ними життєвих образів.

Упродовж 9-14-го уроків І семестру учні мають ознайомитись із основними стильовими напрямами легкої (розважальної, естрадної) музики різних країн світу. Важливо, щоб учні усвідомили, що джаз, рок- і поп-музика як складові масової музичної культури орієнтуються, передусім, на смаки й цінності переважної більшості слухацької аудиторії. Розвиток цих стильових напрямів залежить від багатьох, у тому числі й тимчасових, часто змінюваних чинників – стилю життя, моди, технічного розвитку тощо. Тому в царині масової музичної культури з’являються як малозмістовні твори з низькими художніми якостями, так і справжні шедеври. Завдання вчителя – навчити учнів розрізняти й належно оцінювати зразки легкої музики відповідно до їхніх змістових та художніх якостей. Важлива роль тут належить традиційним домашнім завданням – слуханню музики в оточуючому культурному середовищі та її аналізу-інтерпретації на уроках. Навіть якщо учні в позаурочний час слухають музику не вищої художньої якості, її аналіз на уроці та зіставлення з кращими зразками світової естради, передбаченими програмою для сприймання, спрямовуватимуть інтереси учнів не на користь низькоякісних творів. Цей процес є дуже важливим, як і спрямовуюча, проте ненав’язлива роль вчителя в ньому, для формування естетичних смаків учнів. При цьому особливо актуальними є слова відомого діяча шкільної музичної освіти О.Апраксіної про те, що процес навчання слід будувати так, щоб діти, навчаючись, «не помічали, що їх виховують».

У процесі сприймання легкої музики не можна обійти увагою її виконавців – співаків, гурти тощо. Характеризуючи особливості музичних творів та риси творчості їх авторів, важливо вчити учнів аналізувати й висловлювати судження про творчий стиль того чи іншого виконавця, оскільки виконавська інтерпретація має особливе значення саме в легкій музиці.

Враховуючи велику кількість програмових орієнтовних творів легких стильових напрямів для сприймання, варто їх об’єднати в певні групи відповідно до кількості уроків та історичних етапів розвитку й становлення світової естради. Наприклад, 9-й урок І семестру присвячується джазу, його джерелам (спірічуел, блюз тощо) та видатним представникам (Л.Армстронг, Е.Фіцджеральд, А.Козлов). На 10-му уроці слухаємо музику англомовного року (Е.Преслі, «Beatles», «Queen», «Pink Floyd»). Французький шансон звучатиме на 11-му уроці (Е.Піаф, Д.Дассен, П.Каас або М.Матьє та П.Моріа). На 12-му уроці простежуємо етапи розвитку російської естради на прикладах її найвидатніших представників (І.Дунаєвський, Л.Утьосов, А.Пугачова, Б.Гребенщиков або К.Шульженко та В.Висоцький).

Особливу увагу учнів слід привернути до національної естради. Тому варто спочатку проаналізувати її народнопісенні джерела. Цьому присвячуємо наступний, 13-й урок, на якому звучатимуть українські пісні в їх автентичному звучанні та естрадній інтерпретації (А.Солов’яненко, Н.Матвієнко, тріо Мареничів). І, врешті, на 14-му уроці розглядаємо основні етапи розвитку, стильові напрями й творчість видатних представників української естради (В.Івасюк, «Смерічка», С.Ротару, Н.Яремчук, С.Вакарчук, «Океан Ельзи»).

Зорієнтувавши учнів щодо характерних особливостей та етапів розвитку легкої музики на зазначених вище прикладах, що вже стали класичними, можна розглянути з учнями та проаналізувати основні тенденції розвитку найсучаснішої естради. Її зразки, запропоновані вчителем чи учнями, краще розглядати шляхом зіставлення з програмовими творами відповідно до країн та стильових напрямів, які вони представляють.

Зміст теми ІІ семестру “Музика в діалозі з сучасністю” спрямований на узагальнення поняття про основні види, стилі і жанри музики та сферу їх емоційного впливу на людину на прикладі творчості найвизначніших представників світової музичної культури. Порівнюючи твори визначних композиторів – представників різних національних культур щодо специфіки відображення життя народу та їх побутування в сучасному суспільстві, вчимо учнів визначати характерні риси творчості провідних представників світової музичної культури, надавати характеристику їх творчої спадщини. Увага учнів має бути спрямована на інтерпретацію змісту прослуханих та виконаних творів щодо їх місця і ролі в житті сучасної людини та виявлення особливостей втілення образу світу в музичному мистецтві. Упродовж цього останнього семестру шкільного курсу музичного мистецтва відбувається закріплення учнями основних музичних понять і термінів, усвідомлення ними значення музичного мистецтва в сучасному суспільстві як складової культури людства.

Особливого значення набувають 11-18-й уроки ІІ семестру. У програмі для 11-річної школи (авт. О.Ростовського та ін.), що також ґрунтувалась на музично-педагогічній концепції Д.Кабалевського, ці уроки були об’єднані в загальну тему «Наші великі сучасники». У чинній програмі ця тема формально не визначена, оскільки в ній застосований семестровий принцип загального тематизму. Проте, цей ряд уроків – останніх уроків шкільного курсу музичного мистецтва має сенс проводити, враховуючи як пріоритетну діалогову стратегію педагогічної взаємодії, у вигляді діалогів з митцями. З урахуванням зазначеного, останні уроки 8 класу присвячені творчості найвидатніших представників світової й національної музичної культури – Л.Бетховена (або Й.С.Баха), М.Лисенка, П.Чайковського або (М.Мусоргського) та Є.Станковича (або Б.Лятошинського). Зважаючи на безперечну актуальність їхньої творчості в сучасному житті, такі уроки слід будувати саме як діалоги з «нашими видатними сучасниками». З метою проведення глибокого й змістовного «діалогу» з кожним митцем, творчості кожного з них присвячено по два уроки.

Пісенний матеріал у програмі 8 класу підібраний таким чином, що органічно доповнює та продовжує зміст теми семестру, як і кожного уроку. Наприклад, вивчення пісні «Моя стежина» П.Майбороди починається на уроці, присвяченому творчості Л.Ревуцького. Як і симфонія №2 Ревуцького, так і пісня Майбороди є загальновизнаними шедеврами й високодуховними зразками української професійної творчості. Пісня Дж.Леннона і П.Маккартні «Yesterday» розучуватиметься учнями на уроці, присвяченому британській та американській рок-музиці, а «Пісня про друга» В.Висоцького та «Червона рута» В.Івасюка – відповідно поряд зі сприйманням зразків російської та української естради. Напрочуд вдале місце на останніх уроках шкільного курсу музичного мистецтва посідають «Журавлина пісня» К.Молчанова та «Пісня на добро» І.Карабиця. Тому, зберігаючи цілісність уроку музичного мистецтва, твори для виконання слід аналізувати на рівні творів для сприймання в контексті конкретної семестрової теми і теми уроку, що сприятиме розвитку ціннісно-сенсової та комунікативної компетенцій учнів.

Привертаємо увагу до наявності у програмовому репертуарі для виконання кількох пісень неукраїнського походження. Перед розучуванням таких пісень вчитель спільно з учнями має вирішити, як їх виконувати – мовою оригіналу чи в перекладі на українську мову. У новостворених підручниках для 8 класу, а також у робочому зошиті «Щоденник музичних вражень» (авт. О.Корнілова) наявні обидва варіанти текстів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 8 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з музичного мистецтва: 1- авторів О.Волошиної, А.Левченко, О.Мільченко (видавництво «Веста»); 2- авторів Г.Макаренко, Т.Наземнової та ін. (видавництво «Оберіг»).

Найактуальнішим результатом вивчення курсу музичного мистецтва на його останньому етапі у 8 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації. Цьому сприятимуть різноманітні творчі завдання для учнів, зокрема щодо втілення вражень від прослуханої чи виконаної музики у власних творчих доробках за допомогою засобів різних видів мистецтва. Такі спроби самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Особливе занепокоєння викликає проведення уроків хорового співу та нотної грамоти замість уроку музичного мистецтва, що, на жаль, практикується окремими вчителями та пропагується всупереч державним освітнім стандартам і новій програмі в деяких навчально-методичних виданнях, заснованих на застарілих поглядах і методах. Це виражається в нав’язливому, систематично розподіленому за роками навчання і, що найгірше, - відокремленому від мистецтва вивченню нотної грамоти на уроках музики.

При цьому:

  • втрачається тематично обумовлена цілісність уроку мистецтва;

  • дублюються функції музичної школи (у вигляді професійних теоретичних знань і вимог, що нав’язуються учням, переважній більшості з яких це в подальшому житті не знадобиться);

  • нотна грамота вивчається як самоціль, у кращому випадку – з метою сольфеджування учнями пісень;

  • провокується поверхневе, дилетантське засвоєння учнями тієї ж нотної грамоти, оскільки за 1 академічну годину на тиждень та при наявності інших завдань уроку глибоке її засвоєння неможливе;

  • віднімається час, відведений програмою на головне – слухання музики, її аналіз-інтерпретацію та пізнання через неї життя.

Слід усвідомити, що зміст предмета «Музичне мистецтво» спрямовує шкільну музичну освіту учнів на головне – мистецтво, повертає їй естетичну природу і сконцентровує, передусім, на вихованні в учнів слухацької культури. У процесі вивчення учнями музичного мистецтва вирішуються й інші важливі завдання – опанування вокально-хоровими вміннями та навичками, практичне засвоєння необхідної музичної термінології, розвиток творчих здібностей тощо. Таким чином формуються необхідні освітні компетенції учнів, серед яких - здатність керуватися набутими музичними знаннями та вміннями у процесі самостійної діяльності та самоосвіти. Все це відображено в змісті навчальної програми для 12-річної школи.

Вивчення учнями музично-теоретичних дисциплін, зокрема нотної грамоти, а також опанування основ хореографії, театру, культурології, музичного краєзнавства, хорового співу, гри на музичних інструментах тощо успішно вирішуються у процесі поглибленого вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу та допрофільної підготовки учнів основної школи.
Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу
У школах із поглибленим вивченням музики та образотворчого мистецтва рекомендуємо використовувати програми «Музика», 2 години на тиждень (авт. О.Гумінська) та «Образотворче мистецтво», 2 години на тиждень, авт. Н.Ковальчук. Концентричний принцип будови зазначених програм надає можливість повторного та щоразу глибшого опанування їх змісту на різних рівнях навчання.

Важливу роль у допрофільній підготовці учнів відіграє вивчення факультативних курсів та курсів за вибором, що створюються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування.

Таким чином, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), в основній школі створюються передумови для поглибленого вивчення окремих предметів чи курсів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії.

Розвиткові творчих здібностей учнів сприятимуть, зокрема такі короткотривалі (від 12-ти годин) та різноманітні за змістом факультативні курси і курси за вибором, переважна більшість яких розроблена Академією дитячої творчості м. Миколаєва:


Курси за вибором, факультативи

музичні

художні

гуманітарні (художньо-естетичні)

Внутріпрофільні, практичні

“Творчий розвиток і навчання гри на народних інструментах”; “Навчання гри на духових інструментах”; “Постановка голосу”; “Хореографія”; “Світ сучасної музики: електронний синтезатор”

“Художній розпис”; “Художнє соломоплетіння”; “Художня кераміка”*




Пізнавальні




“Основи дизайну”

“Розвиток творчої особистості”; “Художня культура України”; “Людина і культура”

Поглиблювальні




“Малюнок та живопис”

“Історія мистецтв”; “Медіакультура”

Професійного характеру

“Гармонічне сольфеджіо на основі української музики”




“Космос театру”


На реалізацію допрофільної підготовки учнів 8-9-х класів спрямовані такі курси за вибором, як “Музична література”; “Основи музичної грамоти”, “Хоровий клас”; “Основи петриківського розпису”, “Конструювання” тощо.

У Міністерстві освіти і науки України підготовлено та рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю. Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

Дані збірники укладено із програм, розроблених авторами та авторськими колективами з різних регіонів України, у складі яких вчителі, методисти, науковці, зокрема співробітники Академії педагогічних наук України. В окремих програмах ураховано досвід організації допрофільного та профільного навчання в конкретних загальноосвітніх навчальних закладах, як, наприклад, спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №29 м. Сум, СЗШ №50 м. Львова, спеціалізованій школі ІІ-ІІІ ст. №58 м. Луганська, СЗШ №26 та СЗШ №19 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Донецька та інших.

У зазначених збірниках представлено більш ніж одну програму з деяких курсів за вибором чи факультативів, як наприклад з хореографії чи декоративно-ужиткового мистецтва, що передбачає різні авторські підходи щодо викладання та різну тривалість вивчення курсів. Така варіативність надасть учителю можливість обрати програму відповідно до власних поглядів, уподобань та можливостей учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо. Як приклад реалізації міжпредметних зв’язків заслуговує на увагу програма «Екологія – образотворче мистецтво» (авт. Г.Іванеску).

Відповідно до Типового навчального плану спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного і художнього профілю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2005р. №291, підготовлено два збірники програм із профільних предметів.

У спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням окремих предметів мають бути створені належні умови для врахування й розвитку індивідуальних особливостей, навчально-пізнавальних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів, для формування орієнтації школярів на певний вид майбутньої професійної діяльності. Тому навчальний план таких шкіл включає в себе два основних блоки – загальноосвітній цикл (предмети, обов’язкові для вивчення учнями всіх загальноосвітніх навчальних закладів) і цикл профільних предметів, характерних для школи даного профілю.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

До циклу профільних предметів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного профілю належать: музична грамота і сольфеджіо, хоровий спів, музичний інструмент, сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, що увійшли до відповідного збірника.

Збірник програм із профільних предметів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю складають програми з малюнка, живопису, ліплення, композиції, художньої праці, комп’ютерної графіки.

Всі названі збірники програм готуються до випуску видавництвом «Ранок».

Підвищенню ефективності шкільної художньо-естетичної освіти, зокрема – поглибленої та допрофільної сприятиме використання у навчально-виховному процесі нових методичних та навчально-методичних посібників, виданих у різних областях країни. До уваги вчителів мистецьких дисциплін пропонуються: «Подорож до країни «Музонії» (система викладання елементарної теорії музики методом ладового сольфеджування (релятиву) у формі казки), авт. Я.Кирлик, Ужгород, 2003р.; «Мова та граматика українського орнаменту», авт. А.Гурська, вид. «Альтернатива», Київ, 2003р.; «Дидактичний матеріал №2, образотворчий аспект» (для учнів 6 класу), авт. Г.Іванеску, вид. «Абетка-НОВА», 2004р.; «Урізноманітнення типів сучасних уроків музики (з досвіду роботи вчителів м. Сум)», упор. В.Бочарова, Н.Чернова, м. Суми, 2004р.; «Музика, 5, 6, 7, 8 класи» (посібник), авт. М.Назарець, м. Житомир; «Образотворче мистецтво, 7 клас» (плани-конспекти), авт. Л.Климова, І.Ланіна, вид. «Ранок», 2007р.; «Музика, 1 клас» (розробки уроків), авт. Т.Наземнова та ін., вид.»Скорпіон», 2008р.

Методичні посібники «Орієнтовні навчальні програми та методичні рекомендації для роботи студій раннього естетичного виховання дітей віком 3-6 років» (авт. З.Богдан та ін.) і «Навчальні програми та методичні рекомендації відділу образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва» (авт. В.Федина та ін.), укладені Центром творчості дітей та юнацтва Галичини (вид. «Край», Львів, 2007р.), містять ряд програм, що можуть урізноманітнити зміст шкільної поглибленої, допрофільної та профільної мистецької освіти. Це, зокрема, такі програми, як «Аплікація», «Народознавство та вокал», «Основи акторської майстерності», «Художнє ткацтво», «Художня обробка шкіри», «Фітодизайн», «Малярство на шклі», «Черпаний папір», «Художня обробка дерева» та інші.
Інтегрований курс «Мистецтво». 8 клас
У 8 класі зміст інтегрованого курсу «Мистецтво» традиційно будується на основі двох змістових ліній – музичне мистецтво і візуальне мистецтво, які доповнюються синтетичними мистецтвами (театр, хореографія, кіно). Він спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв’язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо-творчій діяльності.

Інтеграція набутих художніх знань відбувається за принципами:

- спільності та відмінності понятійних констант у різних видах мистецтва - трактування форми і змісту, композиції, динаміки, ритму, руху, динаміки, колориту (тембр), фактури;

- тематичної єдності;

- спільності та відмінності жанрово – стильових особливостей;

- спільності емоційно-образного стану.

Загальна тема року – «Мистецтво у культурі сучасності» у 8 класі розкриває особливості мистецтва ХХ століття. Вивчаючи тему І семестру «Художні напрями ХХ ст.», учні знайомляться з особливостями академічного мистецтва ХХ ст., новаторськими пошуками митців і появою великої кількості мистецьких течій і напрямів. «Подорожуючи» мистецькими стежками різних країн, учні знайомляться з художніми течіями і напрямами, що виникли протягом минулого століття. Зміст курсу пропонується будувати на визначних творах мистецтва, що яскраво репрезентують той чи інший мистецький вияв. Так, наприклад, авангардистські пошуки – футуризм, абстракціонізм, кубізм в образотворчому мистецтві пропонується показувати на творах П. Пікассо, В. Кандинського, К. Малевича, П. Мондріана, О. Архипенка. У музичному мистецтві подібні пошуки нових засобів виразності виявилися у народженні нових методів (атональність, додекафонія, алеаторика), появі творів, образи яких втілювали ознаки індустріального середовища (наприклад, А.Онеггер «Пасифік 231»). Ознаки нових мистецьких течій по-різному проявлялися в різних видах мистецтва. Так, експресіоністичні, неофольклорні риси притаманні багатьом творам музичного, образотворчого і кіномистецтва того часу. А такі мистецькі напрями, як супрематизм, абстракціонізм були означені переважно в образотворчому мистецтві. На прикладі творів різних авторів (зокрема, українських) учням пропонується знайомство з цими мистецькими явищами. В епоху становлення нового синтетичного виду мистецтва – кінематографу посилилася взаємодія різних видів художньої творчості, зародилася кольоромузика. Учням пропонується ознайомитися з особливостями синтезу мистецтв.

Зміст теми ІІ семестру висвітлює мистецьке середовище масової культури – музичне мистецтво естради (джаз, рок- і поп-музику), особливості дизайну та реклами, досягнення театру (народження нових жанрів - рок-опера, мюзикл), кіномистецтва тощо. До практичної діяльності учнів пропонуються для вивчення твори пісенного мистецтва, що вже стали класичними зразками («Два кольори», «Чорнобривці», «Червона рута», «Україна» та ін.) Слухаючи джаз, аналізуючи «плюси» й «мінуси» рок - і поп- музики, особливості дизайну та реклами, учні будуть вчитися критично оцінювати різні художні явища, визначати їх вплив на культуру сучасного суспільства.

У 8 класі інтегрований курс «Мистецтво» розрахований на 1 годину інваріантної складової Типового навчального плану. Рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу викладання цього курсу доцільно доповнити ще однією годиною (за рахунок годин з варіативної складової Типового навчального плану) з метою розширення можливостей більш глибокого вивчення курсу та створення сприятливих умов для виконання художньо-творчих практичних робіт.

Концептуальні підходи щодо методики роботи за інтегрованими курсом «Мистецтво» викладено у методичному посібнику «Методика навчання мистецтва у початковій школі» (авт. Л.Масол), видавництво «Ранок», 2006.
Художня культура та основи естетики
В 11-річнй школі курси художньої культури та основ естетики вивчаються учнями 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів гуманітарного спрямування за програмами «Художня культура», «Зарубіжна художня культура» (авт. Н.Миропольська, Л.Масол) та «Основи естетики» (авт. Л.Левчук, О.Оніщенко).

З 2009/2010 навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів із упровадженням нового змісту освіти в 9-му класі розпочнеться вивчення художньої культури. В інформаційно-методичних рекомендаціях минулих років, а також у листі МОН від 05.11.07 № 1/9-670 приверталась увага до своєчасної підготовки вчителів до викладання цього курсу. Зокрема, наголошувалось на активізації роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо курсової перепідготовки вчителів музичного та образотворчого мистецтва до викладання художньої культури.

До уваги вчителів, які будуть викладати художню культуру в 12-річній школі, починаючи з 9-го класу, у збірнику програм дисциплін художньо-естетичного циклу (вид. «Перун», 2005р.) наявна програма з художньої культури для 9-11-х класів (авт. Л.Масол, Н.Миропольська) та календарне планування для 9-го класу.

За підсумками Всеукраїнського конкурсу навчальних програм з профільного навчання для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів колегією Міністерства освіти і науки України затверджено такі програми: «Художня культура. 10-11 класи». Академічний рівень (автори: Л.Масол, Н.Миропольська); «Художня культура. 10-11 класи». Художньо-естетичний напрям, художньо-естетичний профіль (автори: Л.Масол, Н.Миропольська); «Естетика. 12 клас». Академічний рівень (автор О.Оніщенко); «Естетика. 12 клас». Художньо-естетичний напрям, художньо-естетичний профіль (автор О.Оніщенко).
Деякі актуальні питання вивчення шкільних мистецьких дисциплін
З урахуванням зауважень та пропозицій, що надійшли на сайт Міністерства освіти і науки України, було доопрацьовано критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу.

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів. Основними видами оцінювання є поточне і тематичне (відповідно до тем конкретної програми, за якою працює вчитель), а також семестрове і річне.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок та навчальної активності школярів.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Коригуванню підлягає лише семестрова оцінка.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів і тематичне оцінювання з дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі можуть проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Відповідно до наказу МОН від 24.12.2007р. №1166 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» наголошуємо на уважному та відповідальному ставленні вчителів до використання різноманітних видань у навчально-виховному процесі.

Останнім часом трапляються випадки випуску й поширення навчально-методичних видань з грифом МОН, який не відповідає дійсності. Так, у посібнику-зошиті «Музичне мистецтво» для 7 класу (авт. В.М.Островський, М.В.Сидір) видавництва «Навчальна книга - Богдан» зазначено, що він схвалений комісією з дисциплін художньо-естетичного циклу Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Насправді цей посібник-зошит на розгляд науково-методичної комісії не подавався. Видана цим же видавництвом програма з образотворчого мистецтва для 5-7 класів 12-річної школи (авт. Л.Любарська) не була рекомендована міністерством.

Стосовно зазначеного на робочому зошиті для 1 класу «Здрастуй, музико!» (авт. О.Лобова) видавництва «Школяр»: «Рекомендовано колегією Міністерства освіти і науки України» слід зауважити, що на засіданнях колегії міністерства зошити не розглядаються. Через невідповідність змісту віковим особливостям учнів зазначений зошит не був рекомендований комісією з дисциплін художньо-естетичного циклу до використання у навчально-виховному процесі.

Інформація щодо рекомендованої міністерством навчально-методичної літератури з дисциплін художньо-естетичного циклу щороку подається в Переліку програм та навчально-методичного забезпечення в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України.

З новими досягненнями у царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.
Корнілова О.В., головний спеціаліст департаменту

загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства

освіти і науки України

Гайдамака О.В., методист сектору початкової

освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти

Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни художньо-естетичного...
Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни художньо-естетичного циклу у 2006-2007 н р
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного...
В новому навчальному році музичне виховання школярів буде здійснюватися через вивчення предметів «Музичне мистецтво» та «Мистецтво»...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами
Методичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного...
Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09. 09. 2004 №1121/9720 та затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...
Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2007-2008 навчальному році
У 2007/2008 навчальному році реалізація фізичної та астрономічної освіти здійснюється за чинними програмами, затвердженими Міністерством...
Л И С Т
України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах...
Л И С Т
України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка