Затверджено Науково-методичною радою Української інженерно- педагогічної академії Протокол №7 від 19. 06. 2012 р. Харків 2012 р

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ Кафедра педагогіки ТА методики професійного навчання

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

• 
  знаючись на сутності й структурі педагогічної діяльності інженера-педагога у професійно-технічних та вищих І-ІІ рівнів акредитації навчальних закладах, вимогах до її здійснення, особистісних характеристиках педагогів (у тому числі важливих та, навпаки, недопустимих якостей) уміти аналізувати його професіограму;
  
• 
  усвідомлюючи велику роль інженера-педагога у професійній підготовці молоді, на основі знань прийомів педагогічної майстерності інженера-педагога, шляхів індивідуалізації й диференціації навчання уміти визначати стилі педагогічної діяльності;
  
• 
  виходячи з потреб-мотивів-цілей учня (студента) як суб’єкта педагогічної системи, на основі знань його вікових особливостей і особливостей педагогічного процесу визначати види і структуру навчальної діяльності;
  

• 
  знаючись на ролі і видах принципів навчання та виховання, уміти визначати ступінь їхньої реалізації у педагогічному процесі;
  
• 
  прагнучи вільного, свідомого й ефективного використання методів, засобів та форм навчання і виховання у власній професійній діяльності, на основі знань їхніх класифікацій, характеристик, умов вибору та вимог до реалізації уміти здійснювати комплексний аналіз цих дидактичних й виховних складників у їхньому взаємозв’язку й взаємозумовленості у процесі переймання досвіду у навчальному закладі при відвідуванні навчальних занять та виховних заходів педагогічних працівників ПТНЗ, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
  
• 
  прагнучи вільного, свідомого й ефективного використання методів, засобів та форм контролю у власній професійній діяльності, на основі знань їхніх класифікацій, характеристик, умов вибору та вимог до реалізації уміти здійснювати комплексний аналіз цих дидактичних складників у їхньому взаємозв’язку й взаємозумовленості у процесі переймання досвіду у навчальному закладі при відвідуванні навчальних занять та виховних заходів педагогічних працівників ПТНЗ, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
  

• 
  усвідомлюючи переважний технологічний вид діяльності у працівників виробничої чи сервісної сфер (робітників або службовців), на основі знань типів трудових процесів та їхнього впливу на вибір системи виробничого навчання, видів та структурних елементів, умов вибору та особливостей застосування цих систем уміти обґрунтовувати доцільність використання кожної з них;
  
• 
  виходячи з характеристик складників педагогічного процесу, на основі знань видів, типів і структури уроків теоретичного й виробничого навчання співвідносити типи і структурні елементи цих уроків;
  

• 
  знаючись на сутності і етапах становлення виховних систем і шкіл, уміти визначати особливості їхнього застосування в умовах сьогодення;
  

• 
  проявляючи бажання усестороннього вивчення категорії цілей у структурі діяльності, враховуючи здобутки у теорії педагогічного цілепокладання, формулювати освітньо-професійні цілі, які виражені в еталонних діях учнів (студентів) на глобальному та етапному рівнях;
  

• 
  усвідомлюючи наступність у навчально-виховному процесі, на основі знань засобів діагностування стану компонентів педагогічних систем уміти розробляти способи коригування умов навчання;
  

• 
  цікавлячись видами, структурою та способами перетворення структур навчально-наукових текстів, на основі знань інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу та його відмінних властивостей уміти здійснювати вибір необхідних джерел інформації та конструювати дидактичні матеріали з теми;
  

• 
  розуміючи сутність технології, особливості її застосування в педагогічній теорії та практиці, уміти відтворювати види педагогічних технологій та умови їхнього вибору;
  

• 
  переймаючись визначальною роллю професійної спрямованості серед структурних елементів особистості, на основі знань її зв’язків з іншими елементами, складових та чинників, що впливають на вибір, а також прийомів формування уміти проектувати й корегувати мотиваційні технології;
  

• 
  усвідомлюючи складові педагогічної діяльності інженерів-педагогів та вимоги щодо їхнього виконання, знаючись на частинах дії, їхньої спрямованості й способах формування, особливостях організації конспектування навчально-технічного матеріалу та використання малюнків на дошці, засобів ТЗН в процесі формування нових знань, на підставі обраного типу навчання уміти цілеспрямовано проектувати й корегувати основні дидактичні технології орієнтовної основи діяльності (ООД);
  

• 
  усвідомлюючи складові педагогічної діяльності інженерів-педагогів та вимоги щодо їхнього виконання, знаючись на частинах дії, їхньої спрямованості й способах формування, положеннях теорії поетапного формування пізнавальних дій та методиках прискореного навчання, різноманітних дидактичних засобів формування виконавчих дій (лабораторні роботи, розв’язання технічних задач; виконання завдань та інше) уміти цілеспрямовано розробляти й корегувати основні технології виконавчої діяльності на запланованих рівнях;
  

• 
  усвідомлюючи складові педагогічної діяльності інженерів-педагогів та вимоги щодо їхнього виконання, знаючись на частинах дії, їхньої спрямованості й способах формування, різних прийомах та засобах контролю, на підставі аналізу вихідних умов та мети навчання з урахуванням вимог до об’єктивної перевірки та оцінювання ЗУН учнів при засвоєнні технічних дисциплін уміти розробляти й корегувати систему контролю за навчальною діяльністю майбутнього фахівця;
  
• 
  на підставі знань структури творчої особистості, творчих можливостях особистості, уміти вибирати й застосовувати методи оцінювання рівня сформованості творчої особистості учня;
  

• 
  усвідомлюючи визначальну роль сім’ї і колективу у процесі виховання особистості, знаючись на змісті і формах виховання, структурі системи діяльності педагога-вихованця, уміти проектувати й корегувати технології виховної роботи у професійно-технічних та вищих І-ІІ рівнів акредитації навчальних закладах;
  

• 
  проявляючи ерудованість й практичну підготовленість з питань науково-педагогічного дослідження і маючи розвинену уяву, прагнучи знизити ступінь експромтів в освітньому процесі та налагодити його як єдиний цілеспрямований механізм, що стійко забезпечує необхідні результати, знаючись на складових педагогічного проектування, їхніх взаємозв’язках та особливостях реалізації уміти прогнозувати розвиток педагогічної та навчальної ситуації;
  

• 
  прагнучи розвитку творчої особистості учня ПТНЗ, знаючись на структурі методик навчання технічній творчості, уміти розробляти креативні технології навчання;
  

• 
  віддаючи належне значенню текстів як носів змісту навчання, необхідності вільного володіння професійною термінологією, знаючись на текстових структурах, їх будові й правилах текстотворення, уміти розробляти усні та письмові навчально-наукові тексти;
  

• 
  усвідомлюючи роль комунікативних умінь викладача у процесі педагогічного спілкування, його зовнішнього вигляду і психоемоційного стану, знаючись на моделях риторичного впливу, принципах, стилях і засобах педагогічного спілкування, уміти розробляти модель педагогічного спілкування під час реалізації проекту підготовки фахівців;
  

• 
  знаючись на значенні зворотного зв’язку між педагогом та учнями (студентами), методах збору та класифікації інформації про фактичну надійність і якість педагогічного спілкування, виявляючи екстравертивність, артистизм, привітність, пластичність, почуття гумору, доброзичливість, педагогічний такт, рівновагу, витримку, емпатію тощо уміти встановлювати контакт з навчальною групою;
  

• 
  усвідомлюючи власну роль у навчально-виховному процесі, прагнучи досконалості, на основі знань про чинники й критерії ефективної роботи педагога, здійснювати самоаналіз комунікативної діяльності та її корекцію.
  

• 
  переслідуючи мету вирішення сформульованої науково-педагогічної проблеми, володіючи знаннями щодо структури науково-дослідної діяльності, видів, напрямків, принципів, методів, засобів здійснення науково-дослідної роботи у галузі освіти, способів оптимальної самоорганізації наукової діяльності, уміти цілеспрямовано й наполегливо здійснювати наукові дослідження в освітній галузі;
  

• 
  прагнучи отримання достовірної інформації стосовно доцільності й ефективності певних наукових рішень та знаючись на методах збору експериментальної інформації, показниках успішності наукового-дослідження, уміти опрацьовувати та критично оцінювати отримані результати.