На уроках трудового навчання
|
|
Скачати 463.6 Kb.
|
 Відділ освіти Валківської районної державної адміністраціїОгульцівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області Валки – 2013 Рекомендовано методичною радою відділу освіти Валківської районної державної адміністрації, протокол № 4 від 25.01.2013 р. Рецензент: Тібор Н.М., учитель трудового навчання Валківського ліцею імені Олександра Масельського Валківської районної ради Харківської області, спеціаліст вищої категорії, керівник районного методичного об’єднання вчителів трудового навчання Автор-упорядник: Пономарьова Олена Василівна, вчитель образотворчого мистецтва та художньої праці, вчитель вищої категорії, «Старший учитель» Огульцівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області Розвиток основ дизайну через декоративно-прикладне мистецтво на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва. – Валки, 2013, - 23 с. В даній роботі вчитель розглядає декоративно-прикладне мистецтво як один із шляхів розвитку творчих здібностей дітей та навичок основ дизайну. Розроблені конспекти уроків до варіативного модулю «Вузликове плетіння макраме», які можна використовувати при вивченні предмета «Трудове навчання»
Зміст
2. Декоративно-прикладне мистецтво – джерело мудрості та краси для розвитку основ дизайну 3. Плетіння макраме – вид декоративно-прикладного мистецтва, як ремесло творчості 4. Невичерпна скарбниця духовної культури – вишивка 5. Флористика в творчості дітей 6. Золото соломи 7. Солоне тісто – гра і фантазія 8. Виготовлення подарункових упаковок з текстильним декором 9.Висновок 10. Література 11. Додаток Вступ Предмет „трудове навчання” має на меті забезпечити підготовку учнів до діяльності у різних сферах виробництва та розвитку критичного мислення як засобу саморозвитку, пошуку і застосування знань на практиці,які є спільними для будь - яких видів діяльності, сприяє формуванню системи компетентностей про перетворюючу діяльність людини як основи для навчання впродовж життя. Дає учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології; залучає учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; формує навички розв’язання творчих завдань. „Залучення до участі у різних видах конструкторсько-технологічної діяльності, - відмічається у Державному стандарті загальної освіти „Технології”, - є ефективним засобом розумового розвитку школярів. Систематична участь у колективних трудових процесах створює основу для виховання таких важливих для людини якостей як комунікабельність, взаємодопомога, підприємливість. Заняття художніми промислами стимулюють культурний розвиток учнів через виховання естетичного смаку до розуміння прекрасного.” Образотворче мистецтво розвиває традиції національної культури, виховує духовні та моральні цінності у вивченні декоративно-прикладного мистецтва України. Розвиває потребу у творчості,спонукає дітей до пізнання та створення власних образів. Декоративно-прикладне мистецтво – джерело мудрості та краси для розвитку основ дизайну Народне декоративно-прикладне мистецтво – одна із форм суспільної свідомості і суспільної діяльності. Воно зародилось у первісному суспільстві, коли людина жила в умовах родового ладу, а засоби існування добувала примітивними знаряддями. Народне декоративно-прикладне мистецтво живе на основі спадковості традицій і розвивається в історичній послідовності як колективна художня діяльність. Декоративно-прикладне мистецтво безпосередньо входить у сферу матеріальної і духовної культури народу. У цьому плані існують думки дослідників про аспект умовного розмежування матеріальної і духовної культури, соціальне виділення художньої культур на тій основі, що в останній відбувається процес злиття матеріальної реальної форми і духовного змісту. Килими, кераміка, одяг, тканини, вишивки і т. ін. є результатом як духовної, так і практичної діяльності людей. Вони матеріально виражені і несуть інформацію про композицію, орнамент, колорит, які зберігаються в колективній пам’яті людей. Декоративно-прикладне мистецтво охоплює і сферу знань, естетичні погляди, смаки, звичаєво-обрядові аспекти, етичні переконання тощо. Це одна із частин народної художньої культури. Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції – пізнавальну, комунікаційну, естетичну та ін. Декоративно-прикладне мистецтво – духовний світ людини – включає в себе численні види художньої практики. Це плетіння і ткання, розпис і вишивка, різьблення і виточування. Одні види: кераміка, обробка кістки і каменю, – виникли на зорі людської цивілізації, інші – молоді: мереживо, гобелен, плетіння, вироби з бісеру, витинанки з паперу. Їм заледве налічується кілька сотень років. До середини ХІХ століття ні народне мистецтво, ні художнє ремесло не визнавалися за рівноцінні галузі мистецтва, такі, як музика, театр чи живопис. Лише у 70-х роках цього століття з’явився термін «декоративно-прикладне мистецтво», яким сьогодні вільно користуємося. Хто може пояснити, де в школі закінчується ремесло і починається мистецтво? Де закінчується гра, уява, стихійна творчість і починається велика майстерність, яка облагороджує метал, камінь, тканину? Ми не замислюємось над цим, милуючись витвором мистецтва, проводжаючи захопленим поглядом красиво одягнену людину. Краса є краса. Учень – це теж митець, це людина, яка творить і вдосконалює. А шляхів проявити свою оригінальність, надати виробам неповторності стільки, скільки й учнів. Відомо, що без натхнення не можна створити нічого оригінального. Мудрість і краса декоративного мистецтва тим багатогранніша, чим більше зацікавленості ми до нього проявляємо. Краса в народному мистецтві нерозривно пов’язана з добром. Естетичний та етичний зміст речі живуть разом, заповнюючи її особливою людською значимістю, незважаючи на примітивні інколи форми. Виражаючи прекрасне своїми специфічними засобами, декоративно-прикладне мистецтво ніколи не прагне копіювати навколишній світ, а передає тільки найбільш характерне, своєрідне. Найсуттєвіша риса мистецтва – поєднання практичної доцільності речі з красою її форми, гармонія прекрасного і корисного. Все, до чого доторкуються руки умільців, перетворюється із звичайного у витвір мистецтва. Кожен предмет отримує форму – довершену і найбільш доцільну за прямим призначенням, і в той же час художньо виразну, образну. Життя людини зливається з життям природи. Природа дає матеріали, вона є невичерпним джерелом сюжетів декоративного мистецтва, де з’єднались старовина і сучасність, реальність і казковість. Дуже важливо навчити учнів декоративно-прикладного мистецтва. Від цього залежить формування сприймання світу прекрасного, прагнення жити і працювати за законами краси. Знайомство учнів у яскравій та доступній формі з творчістю закладає в них образно-художнє сприймання, виховує естетичний смак, розвиває творче начало – саме ті риси, котрі сприяють інтенсивному становленню особистості, збагачують їх духовно, формують моральні почуття, світогляд. Декоративно-прикладне мистецтво – найбільш ефективний і діловий спосіб пробудження в учнів поваги до культурної спадщини, до творчоті. Мірилом смаку та майстерності завжди буде служити традиційне мистецтво і те тепло людських рук, яким зігріта кожна річ, створена учнем. Вивчення декоративно-прикладного мистецтва допомагає організувати дослідницьку діяльність учнів та розвитку основ дизайну, вдосконалює знання,збагачує інтелектуальний і духовний світ,формує систематичність і критичне мислення є складовою загально-художнього,естетичного розвитку дітей. Основні закономірності побудови декоративних форм у образотворчому мистецтві,види декоративно-прикладного мистецтва,їх історія, морфологія,виражальні засоби та технологія виконання формують цілеспрямовані і систематизовані практичні навички. Головне завдання на уроках трудового навчання,образотворчого мистецтва при вивченні різних видів декоративно-прикладного мистецтва – надихнути учнів на творчість та розвиток основ дизайну,що дає можливість для самостійного творчого мислення,саморозвитку осмисленого самовизначення своїх можливостей і життєвих цілей. Плетіння макраме – вид декоративно-прикладного мистецтва, як ремесло творчості Краса праці – незвичайна краса, тому що основана на фантазії, видумці, творінні. Будь-яке ремесло вчить дітей саме цьому. Так і вузликове плетіння веде учнів у барвистий дивосвіт загадкових вузлів, які в умілих руках перетворюються на кумедних героїв улюблених казок, ажурні композиції, декоративні пано. Макраме дає можливість набути певних навичок роботи з простими матеріалами – нитками. Не маючи в руках жодного інструмента, з одних лише ниток, можна виготовити різноманітні вироби. Опанування секретів плетіння допомагає спробувати свої сили у цьому стародавньому і водночас такому сучасному різновиді рукоділля. Це цікаве ремесло дарує радість творчості. Передусім, вузликове плетіння сприяє прилученню до прекрасного, вчить у звичайному бачити незвичайне, глибоко відчувати гармонію кольорів і форм. Навчитись виготовляти сувенір чи виріб – це лише половина роботи. Необхідно продумувати, як його оформлювати, щоб він мав красивий вигляд і був привабливий. Ось тут і розкривається простір для розвитку дитячої фантазії, художнього смаку, творчого ставлення до праці та вмінь розробляти власні композиції в оформленні інтер’єрів. Макраме, як прекрасне рукоділля, дає можливість виразити потребу в творчості, а поєднання праці та фантазії допомагає дітям показати себе в ролі художника –дизайнера. Вузликове плетіння, а простіше, в’язання вузлів на нитках, потребує великої уваги та наполегливості. Для того, щоб запам’ятати найпростіший вузлик, потрібно запам’ятати техніку плетіння. Для цього необхідно не один раз пров’язати вузол, що вивчається. Це сприяє розвитку пам’яті і рухових здібностей пальців як лівої, так і правої руки. Для того, що діти краще запам’ятали техніку пров’язування, вони ще й отримують історичні відомості про кожен вузол, що вивчається. А історія вузлів надзвичайно цікава. Прекрасно використовуються в макраме деякі вузли, які придумали ще первісні люди. Інші прийшли з Стародавнього Єгипту, Греції. Так, наприклад, „прямий вузол” був знайдений археологами на одному з парусних кораблів фараона Хеопса. Саме цей вузол прикрашав жезл Мер-курія ( Бога торгівлі). Вивчаючи вузлики, діти розуміють, що вивчають історію і географію, бо кожен вузлик має ше і свою батьківщину. Дітям надзвичайно цікаво пров’язувати вузли, яким п’ять тисяч років. З надзвичайною цікавістю вивчаються вузли-талісмани. Дівчатка з інтересом пров’язують „вузол щастя”. Йому приписували чародійні сили. Він прийшов до нас з Азії. За легендою цей вузол приносить людям щастя. „Дерево життя” – наші предки бачили в ньому вічне продовження життя на землі. Це слов’янський вузол, і він повинен був обов’язково бути в хаті. Переплетіння двох „вузлів щастя” утворювали „ шлюбний вузол”, який підшивався до спідниці нареченої. Процес вивчення вузлів будується від простих до складних, декоративно - орнаментальних. Щоб дітям було цікаво працювати, після вивчення певної групи вузлів пробуємо самостійно пров’язувати маленькі вироби. Досвід роботи показує, що вузликове плетіння, допомагає дітям розвивати силу волі, наполегливість, увагу, концентрує зосередженість. Ці якості допомагають учням у навчальному процесі. Після того, як діти вивчили техніку в’язання вузлів і навчились це робити швидко, рівно, не плутаючи ниток, переходимо до наступного етапу роботи це вивчення візерунків. Одним із елементів плетіння візерунків є різноманітні сережки, ланцюжки, сітки, медальйони, ромби. На основі вивчених вузлів діти самостійно складають візерунки. Але спочатку самостійно складають композицію, фактуру сплетених вузлів, чи підходять ці сплетіння до декоративного виробу. Невичерпна скарбниця духовної культури – вишивка У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. З нею пов’язана вся багато вікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги й поразки, сподівання на майбутнє. Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. „ ...І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала...” Ці відомі рядки засвідчують що на манівцях нашого життя є вишивка. Хрестик чи гладь, споконвіку милують око, радують душу, дають працю рукам і думці. Вишивка – поширений вид декоративного й ужиткового мистецтва, у якому узори та зображення виконуються вручну. Мета вчителя при роботі з учнями не лише з сформувати у них професійні вміння майстрів української вишивки, а, передусім, пробудити й розвинути любов до мистецтва рідного народу, його історії, виховувати почуття відповідальності за здобутки творців прекрасного і внутрішню потребу зберегти та примножувати їх. В умовах національно-культурного відродження України ми разом з учнями відкриваємо для себе таємниці вишивки, щоб у майбутньому вони розкрилися у яскравих виробах, які милують око, зігрівають душу. Уроки вишивки покликані розвивати зацікавленість підростаючого покоління до народної творчості, сприяти її відродженню в усій мистецькій різноманітності. Це потрібно для того, щоб живити ті духовні корені, які єднають нас з минулим, наших дітей із світом їх пращурів, їх духовними ідеалами і поглядами, що базувалися на добрі до рідної землі, рідної природи, рідного краю, до нашої Української держави. А ще для того, щоб українські вишиванки завжди милували і радували око кожного і сприяли пробудженню в усіх людей доброти, милосердя, високої духовності. Хіба дівчині, яка знає історію вишитої сорочки, рушника, їх символи і традиції, не буде притаманна творчість, любов до рідної землі, повага до минулого! Флористика в творчості дітей Одним з традиційних матеріалів для творчості є засушені рослини, солома. Природа дає нам найрізноманітніший матеріал. З маленьких рослин, квітів, листків, насіння рослин можна скласти дивовижно живописну декоративну картину, а якщо докласти зусиль, то можуть стати ці картини витвором мистецтва. Техніка створення речей з використанням природного матеріалу називається флористикою. Починається творчий процес з простих речей: складання невеликих аплікацій, казкових героїв, маленьких сюжетів. Далі робота ускладнюється. Діти вивчають правила композиції, правила поєднання та співвідношення кольорів. З ускладненням роботи росте творчий інтерес. Від викладання композицій із засушених квітів поступово переходять до створення колажів з насіння, трави, кори дерев, листя. І ми бачимо, як за якусь мить оживають викладені пейзажі. Навіть найпростіший сюжет можна зробити оригінальним. Такі роботи приносять радість і тим хто робить їх, і тим хто ці роботи бачить потім. Вони живі і неповторні. Роботи з використанням природного матеріалу зараз дуже популярні. Як стверджують психологи вони несуть позитивну енергетику. З точки зору економічних витрат ці роботи не потребують великих коштів. Тільки треба йти в природу і знаходити щось цікаве, незвичайне. Саме підбір матеріалу є ще однією рушійною силою розвитку творчих здібностей дітей. Як у самому звичайнісінькому кленовому листку побачити жар-птицю, або дівчинку – калинку. Ця робота є великим рушієм фантазії, мислення. Молодші учні разом із своїми героями складають цікаві історії і казок. Ось що цікаве розповіла учениця 6 класу Жван Ірина. Вона виготовила роботу „Дівчинка – калинка”. „Це дівчинка – калинка. Вона народилась і живе у калиновому гаю. ЇЇ ніхто не бачить, але придивіться уважно – ось вона у калиновому намисті ховається і тихенько співає свою чарівну пісню. Сукня в неї незвичайна, вона змінюється з калиновим гаєм: то біла, то зелена, то червона...” Вміти зробити роботу, а потім вдало підібрати їй місце розташування в оселі за смисловим та естетичним значенням - це ще одна із головних задач дітей. Розв’язання цієї проблем розвиває у дітей дизайнерські здібності. Золото соломи Соломка. Про цей матеріал можна сказати - звичайнісіньке сміття. Але якщо правильно підійти до цього матеріалу, то можна створити надзвичайні речі, які сяють золотом, несуть тепло і красу. Аплікація з соломки є одним з цікавих видів роботи. Діти з великим інтересом, захопленням працюють в цій техніці. Чому? Тому що швидко бачать результат своєї праці. Як, практично з нічого, народжуються цілі шедеври. І матеріалів для роботи потрібно небагато: солома, клей, картон, ножиці. В роботі з соломою використовуються методи активного навчання, вони стимулюють ініціативу, допомагають значно активізувати пізнавальну діяльність учнів, забезпечують високий рівень спільної роботи вчителя та дітей. Методом активної роботи пошуку, ініціативи допомагають створювати прекрасні роботи, в яких збирається все тепло сонячного літа. Вони ніби випромінюють сонячне сяйво. За моїми спостереженнями діти під час роботи забувають про всі негаразди. В їх душах селиться добро. Для роботи потрібно не багато – вірно підготувати солому. Цих способів три: сухий, гарячий, варений. Сухий – це коли соломка розгладжується дерев’яною лінійкою. Варений – солому проварюють у воді. Гарячий – солому прогладжують гарячою праскою. Це перший етап роботи. Другий – підбирання малюнка, складання композиції і ескізу. За цим малюнком і починається робота. Виготовляється аплікація двома способами: плоска або об’ємна. Плоска – це коли малюнок викладається соломкою. Об’ємна – це теж малюнок, але виконаний способом накладання однієї деталі на інші. Учні швидко запам’ятовують ці правила, тому й легко справляються з виконанням аплікацій. Цей вид роботи навчив багатьох дітей виконувати прекрасні композиції, які стали оздобленням їх осель чи незвичайним подарунком, виконаним своїми руками. Це творчість. Вміння з нічого зробити красу. Солоне тісто – гра і фантазія Солоне тісто як вид декоративно-прикладного мистецтва виник зовсім недавно – в минулому столітті. Тісто – пластичний матеріал. Мабуть всі ми в дитинстві з шматочка тіста ліпили чи квіточки, чи коників. Невибаглива гра дітей спонукала майстрів до творчості. Тісто дуже еластичне, з нього легко ліпити, а щоб воно не стало „до смаку” гризунам, в муку кладуть велику кількість солі в пропорції (1:1). З такого тіста легко ліпити, дітям дуже цікаво, як за коротку мить можна виготовити лице Баби Яги чи Василиси Прекрасної, трішечки підсушити в духовці, розфарбувати фарбами і все – можна сміливо братись за створення колажів. Колаж – робота, виконана різними матеріалами. Скільки різноманітних колажів було створено! І „ В царстві Баби Яги”, і „ Івасик - Телесик”, і „Кузя і Нафаня”. Та найбільш цікавою роботою було вивчення українського костюму де діти виготовляли ляльок в національних вбраннях. Активний метод навчання, творчий пошук, дослідження висувають на перший план розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує і організовує своє життя, доцільно перетворює навколишній світ. Виготовлення подарункових упаковок з текстильним декором Одним із способів розвитку основ дизайну засобами декоративно-прикладного мистецтва є виготовлення подарункових упаковок. Виготовлення коробок з картону в США та Європі стало окремим ремеслом ще наприкінці XVIII - на початку XIX століття. Заготовки з картону вирізалися та складалися вручну, форма готових коробок зазвичай була круглою чи овальною. Такі коробки замовляли ювеліри, аптекарі, кондитери. Нині в продажу наявний широкий асортимент подарункових коробок, проте досить часто виникає необхідність у виготовленні пакування, нестандартного за розміром, формою та оздобленням. Серед різноманіття способів декору подарункових упаковок слід особливо виділити техніку текстильного оздоблення, як таку, що відкриває безліч можливостей для створення вишуканого та оригінального пакування, конкурентоздатного як за естетичними та функціональними властивостями, так і з точки зору економічної доцільності. При оформленні подарункових упаковок дітьми було використано різні форми драпіровок,та виготовлення оздоблень з бісеру та штучних квітів. За допомогою цієї роботи діти вирішували такі задачі: призначення подарункової упаковки,її форма,виготовлення ,,декору”,тобто прикраси якою буде оздоблено упаковку за самостійно розробленим ескізом. Створення власних проектів допомогло дітям у виборі професії. Випускниці 2012 року Коваленко Ірина,Петлиця Оксана обрали професії пов’язані з дизайном,тобто умінням створювати ідеї і втілювати їх в своїх роботах. Висновок Кожне рукоділля по-своєму унікальне: неповторністю історії, самобутнім розвитком. Багато видів дійшло до наших днів та немає серед них такого давнього, таємного і цікавого, як вузликове плетіння макраме. На протязі тисячоліть воно використовувалось людством для створення одягу, писемності. Моряки удосконалили це ремесло, а жінки середньовіччя зуміли додати витонченість та красу, піднявши це ремесло до декоративно-приклад-ного мистецтва. Здавалось би, що сірі, невибагливі мотузки, паперовий безликий шпагат, плоска тасьма, сутаж – все це буденний матеріал, але в одну мить він оживає в руках майстра і перетворюється в прекрасні речі, які дивують вишуканістю форм, цікавою грою світотіні, своєрідною фактурою. Це головне, що приваблює і цікавить дітей в роботі, коли з простого можна утворити цікаву і неперевершену річ. Людина по своїй натурі – художник. Вона всюди так або інакше вносить красу в своє життя. Розвивати почуття краси, гармонії і допомагає вузликове плетіння. Світ речей, що оточують нас, нам небайдужий. І тому, мабуть, варто подбати про те, щоб він був не бездушно-стандартним, а цікавим, створеним своїми руками. Ці проблеми ми і пробуємо вирішити з учнями: за допомогою вивченого ремесла творити світ прекрасного, розвивати особистість та індивідуальність кожного маленького майстра! Діти не бояться себе випробувати, перевіряти свої сили в умінні оформляти та прикрашати світ, який їх оточує. Практичні заняття показали, що учні можуть вміло підібрати і виконати різноманітні речі. За короткий час шкільний коридор перетворився в естетично привітне приміщення, де вдало розмістились декоративні панно, ажурні підвіски, різноманітні кашпо. Кожна дитина на маленький час стала художником дизайнером і виконала певну задачу вузликового плетіння, де гармонійно переплелись краса і затишок, тепло і неповторне забарвлення спокою. Діти зрозуміли, чому макраме відносять до декоративно-прикладного мистецтва. „Декор” – естетична категорія, що характеризує не тільки поверхню речей, але й їх естетичне призначення. „Декоративна творчість” вкладає в себе широкий спектр естетичних знань. Естетичне почуття-здатність переживати і відчувати так, як переживали б і відчували б оточуючі. Це почуття вчить дітей вибудовувати свої стосунки з людьми, відношення до світу, до дорослих. Прекрасне народжується в праці, а не приходить з небуття. Це декоративна творчість, це світ навколо, світ культури, це пошук, постійний пошук гармонії і краси. В естетичному вихованні дітей важливо донести, що кожна річ, яку створює митець, „ дивиться” очима людей, оскільки людина живе світом, який її оточує. Ставитись до речі, як до живої людини – це головна заповідь естетичної культури митця. Виготовлена річ не тільки представляє світ людини, але й живе, як людина, її почуттями й інтересами. Та щоб річ жила, треба зробити так, щоб в ній вмістився весь духовний світ майстра, його душа. В атмосфері духовності, серед красивих речей, зроблених своїми руками, в теплому, приємному, комфортному мікрокліматі маленькі митці, художники-дизайнери починають менше нервувати через невдачі. Поступово навчаються м’якше ставитися до людей, потроху набирають впевненості в собі. Діти змінюються, бо пізнають радість творчості. Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. В умовах національно-культурного відродження України ми разом з учнями відкриваємо для себе таємниці вишивки, щоб у майбутньому вони розкрилися у яскравих виробах, які милують око, зігрівають душу. Уроки вишивки покликані розвивати потяг підростаючого покоління до народної творчості, сприяти її відродженню в усій мистецькій різноманітності. Це потрібно для того, щоб живити ті духовні корені, які єднають нас з минулим, наших дітей із світом їх пращурів, їх духовними ідеалами і поглядами, що базувалися на добрі до рідної землі, рідної природи, рідного краю, до нашої Української держави. З маленьких рослин, квітів, листків, насіння рослин можна скласти дивовижно живописну декоративну картину. Навіть найпростіший сюжет можна зробити оригінальним. Такі роботи приносять радість і тим хто робить їх, і тим хто ці роботи бачить потім. Вони живі і неповторні. Роботи з використанням природного матеріалу зараз дуже популярні. Як стверджують психологи вони несуть позитивну енергетику. В роботі з соломою використовуються методи активного навчання, вони стимулюють ініціативу, допомагають значно активізувати пізнавальну діяльність учнів, забезпечують високий рівень спільної роботи вчителя та дітей. Методом активної роботи пошуку, ініціативи допомагають створювати прекрасні роботи, в яких збирається все тепло сонячного літа. Активний метод навчання при роботі з солоним тістом, творчий пошук, дослідження висувають на перший план розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує і організовує своє життя, доцільно перетворює навколишній світ. Дуже важливо навчити учнів декоративно-прикладного мистецтва. Від цього залежить формування сприймання світу прекрасного, прагнення жити і працювати за законами краси. Знайомство учнів у яскравій та доступній формі з творчістю закладає в них образно-художнє сприймання, виховує естетичний смак, розвиває творче начало – саме ті риси, котрі сприяють інтенсивному становленню особистості, збагачують їх духовно, формують моральні почуття, світогляд. Декоративно прикладне мистецтво – найбільш ефективний і діловий спосіб пробудження в учнів поваги до культурної спадщини, до творчості. Мірилом смаку та майстерності завжди буде служити традиційне мистецтво і те тепло людських рук, яким зігріта кожна річ, створена учнем. Література
|
|||||||||||||||||||||
Схожі:
|
План проведення тижня трудового навчання Виставка найкращих робіт, виготовлених на уроках трудового навчання й у позакласний час учнями 5-11 кл |
Класифікація проектів з трудового навчання Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками |
|
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ... |
План Застосування інтерактивних технологій на уроках трудового навчання... Уроки трудового навчання як основа гармонійного розвитку особистості |
|
ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ У статті розглядається формування образу дії як педагогічна проблема. Особлива увага приділяється формуванню образу дії на уроках... |
«ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СЗШ ІІІ-ГО СТУПЕНЯ» |
|
ДИПЛОМНА РОБОТА Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1 |
НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В ЗОШ Виховуючи особистість школяра вчитель повинен враховувати багатогранність навчального та виховного процесів |
|
Методичні рекомендації до вивчення трудового навчання у загальноосвітніх... Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах здійснюється відповідно до таких нормативних документів |
Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання, креслення та предмету «Технології» Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах області здійснюватиметься відповідно до таких нормативних документів |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua