|
Скачати 269.22 Kb.
|
Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо Усний журнал Шкільний музей народознавства. На столі, застеленому вишитою скатертиною, портрет Т.Г.Шевченка, прикрашений рушником, хліб на рушнику, букет із колосків, калини, верби, барвінку та маку. Красиво оформлений альбом (журнал) « Рідний край». На сторінках написані назви розділів журналу, які оформлені відповідно до змісту: 1. «Державні символи України». 2. «Слово про рідну матір». 3. «Народні символи України». 4. «Мова калинова». 5. «Пісня — душа народу». 6. «На твою книжкову полицю». Ведучий. Любі діти! Сьогодні у вас в гостях усний журнал «Рідний край». Пам'ятаєте слова з букварика: «Рідний край, де ми живем, Україною зовем»? Як ви вже здогадалися, випуск нашого журналу присвячений Україні. Запам'ятайте дату — 24 серпня 1991 року. В цей день прийнято Акт проголошення незалежності України, за яким наша країна є самостійною демократичною державою. Україна має свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність. Герб — символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі Національний прапор України — синьо-жовтий стяг. Жовтий колір — колір хліба. Це і колір золотого сонечка: без ласкавого його проміння не дозрів би хліб. Синій колір — це колір чистого мирного неба. В основу сучасного Державного гімну України покладено мелодію пісні: композитора XIX століття Михайла Вербицького «.Ще не вмерла Україна». Послухайте, будь ласка, його мелодію. (Звучить мелодія гімну.) Друга сторінка нашого журналу — «Слово про рідну матір» - поетична. Ведучий. Рідний край, Україна, Батьківщина Які це прості і разом із тим прекрасні слова Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщина жила, живе і житиме в щирих серцях. Т.Шевченко заповів так: Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню тяжкую минуту, За неї Господа моліть. Пости наділені особливим талантом висловлювати почуття словами У віршах вони називають Україну мамою, ненько. Тому і сторінку ми назвали «Слово, про рідну матір». Батьківщина, як мати, одна Нам і берегти її. і любити, як маму. Учні. Облітав журавель Сто морів сто земель. Облітав, обходив. Крила, ноги; натрудив. Ми спитали в журавля: Де найкращая земля? Журавель відповідає: — Краще рідної — немає! Є багато країн на землі, В них — озера, річки і долини. Є країни великі й малі. Та найкраща завжди — Батьківщина! Є багато квіток запашних, Кожна квітка красу свою має, Та гарніші завжди поміж них Ті, що квітнуть у рідкому краї. Є у кожної дитини Матінка єдина. Та, що любить нас і дбає, Розуму навчає. Є у кожної дитини, Навіть сиротини, Наша мати солов'їна — Рідна Україна. І у кожному серденьку Є і буде жити Божа Мати — наша Ненька, Мати всього світу. У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж земний в чужині рай. їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини. Є багато пташок голосних, Любі, мі лі нам співи пташині, Та завжди наймілішими з них Будуть ті, що у рідній країні. І тому найдорожчою нам Є і буле у кожну хвилину Серед інших країн лиш одна — Дорога нам усім Україна! Україна! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе чудуватися повік. Україно! Ти моя молитва, Ти моя розпука вікова. І гримить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Ведучий. Наступна сторінка -- «Народні символи України». У кожного народу є свої улюблені речі, дерева, рослини, страви. Верба, калина, барвінок, мак — невіддільні від українського народу. Ось верба — символ краси, неперервності життя. Вона живуча: встроми у землю гілочку і виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори — і кров зупиниться. З давніх-давен в Україні вербу вважали, святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень пост, називається Вербним. На Вербному тижні, у неділю, святять вербу. Її освячені гілочки служили оберегами полів від граду, ними обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляти. Діти хльостали один одного освяченими прутиками, примовляючи: Не я б'ю, верба б'є. За тиждень — Великдень. Недалечко — червоне яєчко! Спаси і сохрани, Матір Божа, Під своїм покровом. На це хльостання не можна було ображатись, оскільки верба давала силу і здоров'я А ось хрещатий барвінок — символ вічності. Послухайте, діти, легенду. Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну казну «вінка», що означає перемога. Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з непоказними синіми квіточками рослині, вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? Уній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували їй свою любов. А це, діти, калина — символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю. Народ склав про неї багато легенд та пісень. Заспіваймо про калину. Діти співають пісна «Ой, єсть в лузі калина». А тепер погляньте на ті рушники. Це теж символи українського народу. «Дім без рушників, — говорилось у народі, — як сім'я без дітей». Вони — старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшановувати появу нової людини, зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки, проводжали в армію; дівчина подавала рушники на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбу, з рушником проводжали в останню путь. Вишивали рушники різними способами і кольорами. Ось цей вишитий квітами, червоними і чорними хрестиками. Чому та поєднання? У пісні: співається: Два кольори мої, два кольори. Червoний — то любов, а чорний — то журба. У житті кожної людини буваю і радість і смуток Так і на рушниках люди виписували свою долю. Я бажаю, щоб на ваших життєвих дорогах-рушниках були тільки світлі, радісні кольори і не було чорних — журби та печалі. Улюблені страви українців — вареники та пироги. їх готували з тіста, в яке вкладали начинку. Яку начинку використовували сир, смажену капусту, мак, калину, вишні, каші. Вареники і пироги були окрасою недільного та святкового столу. Крім наших предків, пирогів і вареників не ліпив жоден народ. Згодом вони були визнані й в інших народів. Вареники та пироги й нині є улюбленими стравами українців. І сьогодні ми пригощаємо вас цими стравами. «Мова калинова» — назва наступної сторінки. «Мова кожного народу неповторна — і своя» — це рядки з вірша. Ми також любимо свою українську мову і називаємо її калиновою, солов'яною, барвінковою. Вона є державною мовою України. Послухаймо вірші про мову Учні. Українська мова — Давня й молода. Світить рідне слово, Як жива вода. Звідки воно взялось — Діло не просте... В душу засівалось. Із душі росте. Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівним? Що нам ближче; і миліш, І дорожче в час недолі? Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива? Перші матері слова, Перша пісня колискова! Мово рідна! Слово рідне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька розмовляти, Ненька наша мила? Мова кожного народу Неповторна — і своя. В ній гримлять громи в негоду. В житі — трелі солов'я. На своїй природній мові І потоки гомонять, Зелен-клени у діброві По-кленовому шумлять. Солов'їну, барвінкову Колосисту — навіки — Українську рідну мову В дар дали мені батьки. Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас, Бо ж єдина — так, як мати, -Мова кожного із нас. Наша мова калинова І ласкава, і медова, 1 багата, і не бідна — От що мова наша рідна! Розцвітай же, рідне слово! З в родині, і у школі, Й на заводі, і у полі. Пречудово, пречудово — Розцвітай же, рідне слово! Ведучий. Зрозуміло, що житі, в Україні і не знати української мови — це неповага до народу. Друзі, а хто знає, чим українці славляться на весь світ? Діти Піснею! Ведучий. Справді, українська пісня — це диво. Її люблять в усьому світі. Наступна сторінка нашого журналу — «Пісня — душа народу» Діти виконують пісні «Дівка Явдошка», «Ой, ходила дівчина бережком» та інші. Пісенним символом українців здавна вважається соловейко. Образ солов'я невіддільний від символу України — калини ї це не випадково. Калина — символ чистоти. Таким чистим є і спів солов'я. Такою пісенною і чистою є й душа українського народу. Надзвичайно мелодійна і емоційна пісня солов'я. Найкращих українських співаків — Діану Петриненко, Анатолія Солов'яненка, Ніну Матвієнко — не випадково їх називають «українськими соловейками». Всі слухають запис пісні у виконанні одного із названих артистів. Остання сторінка — «На твою полицю». Ми підготували виставку «Твої улюблені книги», ось вона перед вами. Тут ваші улюблені книги українською мовою, ознайомтесь, будь ласка. Дякуємо всім, хто прийшов на наше свято! «Періодичні видання» Бібліотечний урок для учнів 4-х класів. Мета уроку: познайомити з періодичними виданнями для дітей Обладнання : 1. Таблички «ПЕРІОДИКА, ПЕРІОДИЧНИЙ, ЖУРНАЛІСТ, РЕДАКТОР, РЕДКОЛЕГІЯ, НАКЛАД, НОМЕР, ЕКЗЕМПЛЯР»; 2. Виставка дитячих журналів з шкільної бібліотеки. 3. Набор журналів для індивідуальної роботи учнів. Хід уроку: На дошці закріплені таблички із словами: ПЕРІОДИКА, ПЕРІОДИЧНИЙ, ЖУРНАЛІСТ, РЕДАКТОР РЕДКОЛЕГІЯ, НАКЛАД, НОМЕР, ЕКЗЕМПЛЯР. У кожного учня на столі лежить один екземпляр дитячого журналу. Краще, якщо у всіх будуть однакові журнали (наприклад, «Мурзілка», «Віні і його друзі» або ін.), аби легко було працювати. - Діти, ви, напевно, чули слово «періодика» або, наприклад, таке вираження: «Я люблю читати періодику». А що таке періодика? Так дорослі називають періодичні видання, тобто газети і журнали. Звідки ж така назва? Подумайте, що таке ПЕРІОД? (Відповіді дітей ) Правильно, на уроках природи ви взнали, що період - це якийсь відрізок часу: рік, століття, тисячоліття. Але є і коротші відрізки часу, тобто періоди: місяць, тиждень, день. Газети і журнали друкують через якийсь період часу. Є газети, які виходять щодня, тобто щодня. Вони так і називаються - ЩОДЕННІ. Деякі газети і журнали виходять один раз в тиждень. Їх прийнято називати -ЕЖЕНЕДЕЛЬНИКИ. Давайте спробуємо пригадати, які тижневики є у вас удома. Багато хто кожного тижня не забуває купити нову газету, тому що там надрукована телепрограма. (Діти називають газети і журнали - «Телесемь», «Спорт-експрес», «Тиждень» і ін.) Деякі газети виходять один раз в два тижні. І навіть бувають газети, які виходять один раз в місяць. Пригадаєте, будь ласка, які газети ви знаєте? А як часто вони виходять в світ, тобто з якою періодичністю їх друкують? (Відповіді дітей). А тепер відповідайте на таке питання: як називається наша місцева газета? Правильно, «Черкаський край». А з якою періодичністю вона видається, тобто як часто виходить новий номер газети? Цілком вірно, «Черкаський край» виходить один раз в тиждень, щоп'ятниці. Пригадаємо, як називаються газети, які виходять один раз в тиждень? ( Відповіді дітей) Значить, ми з вами можемо назвати наш «Новосокольнічеський край» ТИЖНЕВИКОМ. ( Бібліотекар показує різні газети, вказавши на їх періодичність). Але, діти, ПЕРІОДИКА - це не лише газети, але і журнали. Журналів у нас в країні друкують дуже багато, для різного віку, на різні теми: для дорослих і дітей, для роботи, навчання або відпочинку. Давайте зараз спробуємо пригадати назви знайомих вам журналів. (Діти по черзі говорять назву одну із знайомих ним журналів). Оскільки ви поки що лише в третьому класі, то ми говоритимемо про дитячі журнали. Бувають журнали розважальні, а бувають пізнавальні. Якщо в журналі комікси, кросворди, загадки - який це журнал? Правильно, розважальний. Якщо ви дізнаєтеся про тварин, про природу, про різні країни і народів, про книжки і письменників? Так, такий журнал - пізнавальний. Часто вже по назві ми можемо визначити тему журналу. Давайте поглянемо на нашу виставку. Я хочу, аби ви спробували самі, лише по обкладинці, визначити, які з цих журналів про природу? (Діти називають «Вінні і його друзі», «В світі тваринних», «Свірелька», «Сопілка», «Юний натураліст»). А які з цих журналів друкуються для допитливих? («Чому і чому», «Веселі уроки», «Знайко», «Юний натураліст»). Відразу зрозуміло, що багато хто з вас вже знайомий з цими журналами. А тепер я хочу попросити вас визначити, які з цих журналів ми можемо назвати літературно - пізнавальними. («Простоквашино», «Мурзілка»). Ви часто, прийшовши в бібліотеку, говорите: «Я хочу узяти цю книжку», а самі берете журнал. Між книгою і журналом є різниця. Як ви думаєте, яка? (Діти відповідають). Найголовніша відмінність в тому, що журнал - це ПЕРІОДИЧНЕ ВИДАННЯ, яке виходить в світ через певні проміжки часу (періоди). Дитячі журнали в основному друкують один раз в місяць. Журнали не перевидаються як книги або підручники, а випускаються лише один раз. (Навести приклад з будь-яким підручником - скільки видань вже вийшло). А зараз звернемося до табличок, які закріплені на дошці. Ми з вами розібралися, що таке ПЕРІОДИКА і тепер знаємо, які видання називають ПЕРІОДИЧНИМИ. А хто ж такий ЖУРНАЛІСТ? Це літературний працівник, який пише статті, розповіді для газет і журналів, робить репортажі для телебачення. І ще одне слово прочитаємо - РЕДАКТОР. Це слово нове для вас. РЕДАКТОР - той, хто редагує, готує до друку. Він перевіряє, чи добре написана стаття, чи всі факти і події описані вірно, чи цікаво читачам її читатиме. У кожній газеті, в кожному журналі не один редактор, а багато, кожен відповідає за свою тему. А всі редактори разом називаються РЕДКОЛЕГІЯ (редакційна колегія, колектив редакторів) або РЕДАКЦІЙНА ПОРАДА. Сьогодні ми з вами познайомилися не зі всіма словами, написаними на табличках. На наступному занятті ви взнаєте, що таке НОМЕР, ЕКЗЕМПЛЯР, НАКЛАД, РУБРИКА, ОБКЛАДИНКА. А зараз питання для закріплення. Що ми називаємо словом ПЕРІОДИКА? Як називають газету або журнал, які виходять щонеділі? Як називається наша районна газета і коли вона виходить до читачів? Які пізнавальні журнали ви знаєте? Чим журнал відрізняється від книги? Як називають людей, які працюють в редакціях газет і журналів? Бібліографія
- К., 1982.
15.Павлютенков Є.М. Система бібліотечно-бібліографічної роботи в школі. //Управління школою. – 2006. – Січ.(№2). – С.2- |
Долинська центральна районна бібліотека Щорічно бібліотека одержує більш ніж 70 назв газет і журналів. Серед них видання з економічних, суспільних, політичних питань, питань... |
Методично-бібліографічний відділ «інновація бібліотечна» як відображення орієнтації бібліотек на безперервний розвиток у відповідності до мінливості умов. Сучасна... |
Підрозділи бібліотеки: АБОНЕМЕНТИ Науково-технічна бібліотека Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жу-ковського “ХАІ” |
Долинська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний... Той дім всі звуть бібліотека… (з досвіду роботи Надіївської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад. Н.... |
Навчальні програми, підготовлені науково-педагогічними працівниками Черкащини Сучасна українська література (програми факультативного курсу для 10-11-х класів) |
ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО Алиева Л. Детское общественное объединение как пространство развития субъективности ребенка /Л. Алиева //Воспитат работа в шк. –... |
Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З... Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод бібліогр від.; уклад. З. В. Тарантюк, Н. П. Кушнірчук, відп за вип.... |
ЗВІТ про діяльність інформаційно-аналітичного відділу за 1997 2001 роки За п’ять років існування інформаційно-аналітичний відділ виріс у своїй чисельності до 11 кваліфікованих спеціалістів, які забезпечують... |
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ФІЗИКА ЕОТ). Фізика сьогодні стала не лише теоретичною основою сучасної техніки, а й невід'ємною її частиною. Свідченням цього є сучасна... |
Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих... Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної... |