2. „Сучасна бібліотека як науково


Скачати 269.22 Kb.
Назва 2. „Сучасна бібліотека як науково
Сторінка 2/2
Дата 11.04.2013
Розмір 269.22 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2

Рідний край, де ми живемо,

Україною зовемо

Усний журнал

Шкільний музей народознавства. На столі, застеленому вишитою скатертиною, портрет Т.Г.Шевченка, прикра­шений рушником, хліб на рушнику, букет із колосків, калини, верби, барвінку та маку.

Красиво оформлений альбом (журнал) « Рідний край». На сторінках написані назви розділів журналу, які офор­млені відповідно до змісту:

1. «Державні символи України».

2. «Слово про рідну матір».

3. «Народні символи України».

4. «Мова калинова».

5. «Пісня — душа народу».

6. «На твою книжкову полицю».

Ведучий. Любі діти! Сьогодні у вас в гостях усний жур­нал «Рідний край». Пам'ятаєте слова з букварика: «Рідний край, де ми живем, Україною зовем»? Як ви вже здогада­лися, випуск нашого журналу присвячений Україні.

Запам'ятайте дату — 24 серпня 1991 року. В цей день прийнято Акт проголошення незалежності Ук­раїни, за яким наша країна є самостійною демокра­тичною державою.




Україна має свої державні симво­ли: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність. Герб — символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі Національний прапор України — си­ньо-жовтий стяг.

Жовтий колір колір хліба. Це і колір золотого сонечка: без ласкавого його проміння не дозрів би хліб. Синій колір — це колір чистого мирного неба.

В основу сучасного Державного гімну України по­кладено мелодію пісні: композитора XIX століття Ми­хайла Вербицького «.Ще не вмерла Україна». Послу­хайте, будь ласка, його мелодію. (Звучить мелодія гімну.)

Друга сторінка нашого журналу — «Слово про рідну матір» - поетична.

Ведучий. Рідний край, Україна, Батьківщина Які це прості і разом із тим прекрасні слова Велика, свя­щенна і прекрасна любов до Батьківщина жила, живе і житиме в щирих серцях. Т.Шевченко заповів так:

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту,

За неї Господа моліть.

Пости наділені особливим талантом висловлювати почуття словами У віршах вони називають Україну мамою, ненько. Тому і сторінку ми назвали «Слово, про рідну матір». Батьківщина, як мати, одна Нам і берегти її. і любити, як маму.

Учні.

Облітав журавель

Сто морів сто земель.

Облітав, обходив.

Крила, ноги; натрудив.

Ми спитали в журавля:

Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

— Краще рідної — немає!

Є багато країн на землі,

В них — озера, річки і долини.

Є країни великі й малі.

Та найкраща завжди — Батьківщина!

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідкому краї.

Є у кожної дитини

Матінка єдина.

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов'їна —

Рідна Україна.

І у кожному серденьку

Є і буде жити

Божа Мати — наша Ненька,

Мати всього світу.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Є багато пташок голосних,

Любі, мі лі нам співи пташині,

Та завжди наймілішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.

І тому найдорожчою нам

Є і буле у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна

— Дорога нам усім Україна!

Україна! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.

Україно! Ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова.

І гримить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Ведучий. Наступна сторінка -- «Народні символи України».



У кожного народу є свої улюблені речі, дерева, рослини, страви. Верба, калина, барвінок, мак — невіддільні від українського народу. Ось верба — символ краси, неперервності життя. Вона живуча: встроми у зем­лю гілочку і виросте дерево, засип ранку порошком меле­ної вербової кори — і кров зупиниться. З давніх-давен в Україні вербу вважали, святим деревом. Перед Велико­днем шостий тиждень пост, називається Вербним. На Вер­бному тижні, у неділю, святять вербу. Її освячені гілочки служили оберегами полів від граду, ними обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляти. Діти хльостали один одного освяченими прутиками, примовляючи:

Не я б'ю, верба б'є.

За тиждень — Великдень.

Недалечко — червоне яєчко!

Спаси і сохрани, Матір Божа,

Під своїм покровом.

На це хльостання не можна було ображатись, ос­кільки верба давала силу і здоров'я

А ось хрещатий барвінок — символ вічності.


По­слухайте, діти, легенду.

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заз­дрила запашній фіалці бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб подарувала їй аромат, красу і людську любов.

Однак не всесильною була богиня квітів і весни і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну казну «вінка», що означає перемога. Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з непоказними синіми квіточками рослині, вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? Уній прихована могутня цілю­ща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подару­вали їй свою любов.

А це, діти, калина — символ кохання, краси, щас­тя.



Навесні вона вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гро­нами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю. Народ склав про неї багато легенд та пісень. Заспіваймо про калину.

Діти співають пісна «Ой, єсть в лузі калина».

А тепер погляньте на ті рушники.



Це теж символи українського народу. «Дім без рушників, — говорилось у народі, — як сім'я без дітей». Вони — старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушни­ком приходили до породіллі вшановувати появу нової людини, зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки, проводжали в армію; дівчина подавала рушники на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбу, з рушником про­воджали в останню путь.

Вишивали рушники різними способами і кольора­ми. Ось цей вишитий квітами, червоними і чорними хрестиками. Чому та поєднання?

У пісні: співається:

Два кольори мої, два кольори.

Червoний — то любов, а чорний — то журба.

У житті кожної людини буваю і радість і смуток Так і на рушниках люди виписували свою долю. Я ба­жаю, щоб на ваших життєвих дорогах-рушниках були тільки світлі, радісні кольори і не було чорних — журби та печалі.

Улюблені страви українців — вареники та пироги. їх готували з тіста, в яке вкладали начинку. Яку начин­ку використовували сир, смажену капусту, мак, калину, вишні, каші. Вареники і пироги були окрасою не­дільного та святкового столу. Крім наших предків, пирогів і вареників не ліпив жоден народ. Згодом вони були визнані й в інших народів. Вареники та пироги й нині є улюбленими стравами українців. І сьогодні ми пригощаємо вас цими стравами.

«Мова калинова» — назва наступної сторінки. «Мова кожного народу неповторна — і своя» — це рядки з вірша. Ми також любимо свою українську мову і називаємо її калиновою, солов'яною, барвінковою. Вона є державною мовою України. Послухаймо вірші про мову

Учні.

Українська мова —

Давня й молода.

Світить рідне слово,

Як жива вода.

Звідки воно взялось —

Діло не просте...

В душу засівалось.

Із душі росте.

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівним?

Що нам ближче; і миліш,

І дорожче в час недолі?

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива?

Перші матері слова,

Перша пісня колискова!

Мово рідна! Слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька розмовляти,

Ненька наша мила?

Мова кожного народу

Неповторна — і своя.

В ній гримлять громи в негоду.

В житі — трелі солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову

Колосисту — навіки —

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина — так, як мати,

-Мова кожного із нас.

Наша мова калинова

І ласкава, і медова,

1 багата, і не бідна —

От що мова наша рідна!

Розцвітай же, рідне слово!

З в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі.

Пречудово, пречудово —

Розцвітай же, рідне слово!

Ведучий. Зрозуміло, що житі, в Україні і не знати української мови — це неповага до народу.

Друзі, а хто знає, чим українці славляться на весь світ?

Діти Піснею!

Ведучий. Справді, українська пісня — це диво. Її люблять в усьому світі.

Наступна сторінка нашого журналу — «Пісня — душа народу»

Діти виконують пісні «Дівка Явдошка», «Ой, ходила дівчина бережком» та інші.

Пісенним символом українців здавна вважається соловейко. Образ солов'я невіддільний від символу України — калини ї це не випадково. Калина — сим­вол чистоти. Таким чистим є і спів солов'я. Такою пісенною і чистою є й душа українського народу.

Надзвичайно мелодійна і емоційна пісня солов'я. Найкращих українських співаків — Діану Петриненко, Анатолія Солов'яненка, Ніну Матвієнко — не ви­падково їх називають «українськими соловейками».

Всі слухають запис пісні у виконанні одного із названих артистів.

Остання сторінка — «На твою полицю». Ми підго­тували виставку «Твої улюблені книги», ось вона пе­ред вами. Тут ваші улюблені книги українською мовою, ознайомтесь, будь ласка.

Дякуємо всім, хто прийшов на наше свято!

«Періодичні видання»

Бібліотечний урок для учнів 4-х класів. 

Мета уроку: познайомити з періодичними виданнями для дітей

Обладнання : 

1. Таблички «ПЕРІОДИКА, ПЕРІОДИЧНИЙ, ЖУРНАЛІСТ, РЕДАКТОР, РЕДКОЛЕГІЯ, НАКЛАД, НОМЕР, ЕКЗЕМПЛЯР»;

2. Виставка дитячих журналів з шкільної бібліотеки.

3. Набор журналів для індивідуальної роботи учнів.

 

Хід уроку:

На дошці закріплені таблички із словами:

                            ПЕРІОДИКА, ПЕРІОДИЧНИЙ, ЖУРНАЛІСТ, РЕДАКТОР

                            РЕДКОЛЕГІЯ, НАКЛАД, НОМЕР, ЕКЗЕМПЛЯР.

              У кожного учня на столі лежить один екземпляр дитячого журналу. Краще, якщо у всіх будуть однакові журнали (наприклад, «Мурзілка», «Віні і його друзі» або ін.), аби легко було працювати.

 

          - Діти, ви, напевно, чули слово «періодика» або, наприклад, таке вираження:

«Я люблю читати періодику».  А що таке періодика?   Так дорослі називають періодичні видання, тобто газети і журнали.   Звідки ж така назва?

         Подумайте, що таке  ПЕРІОД?   (Відповіді дітей ) 

         Правильно, на уроках природи ви взнали, що період - це якийсь відрізок часу: рік, століття, тисячоліття. Але є і коротші відрізки часу, тобто періоди: місяць, тиждень, день.

          Газети і журнали друкують через якийсь період часу. Є газети, які виходять щодня, тобто щодня. Вони так і називаються - ЩОДЕННІ. Деякі газети і журнали виходять один раз в тиждень. Їх прийнято називати -ЕЖЕНЕДЕЛЬНИКИ.  Давайте спробуємо пригадати, які тижневики  є у вас удома. Багато хто кожного тижня не забуває купити нову газету, тому що там надрукована телепрограма.  (Діти називають газети і журнали  -  «Телесемь», «Спорт-експрес», «Тиждень» і ін.)    Деякі газети виходять один раз в два тижні. І навіть бувають газети, які виходять один раз в місяць.

            Пригадаєте, будь ласка, які газети ви знаєте? А як часто вони виходять в світ, тобто з якою періодичністю їх друкують?    (Відповіді дітей).

            А тепер відповідайте на таке питання: як називається наша місцева газета?  Правильно, «Черкаський край».  А з якою періодичністю вона видається, тобто як часто виходить новий номер газети?  Цілком вірно, «Черкаський край» виходить один раз в тиждень, щоп'ятниці. Пригадаємо, як називаються газети, які виходять один раз в тиждень?   ( Відповіді дітей)  Значить, ми з вами можемо назвати наш «Новосокольнічеський край»  ТИЖНЕВИКОМ.

(  Бібліотекар показує різні газети, вказавши на їх періодичність).

           Але, діти, ПЕРІОДИКА - це не лише газети, але і журнали.  Журналів у нас в країні друкують дуже багато, для різного віку, на різні теми: для дорослих і дітей, для роботи, навчання або відпочинку. Давайте зараз спробуємо пригадати назви знайомих вам журналів.    (Діти по черзі говорять назву одну із знайомих ним журналів). 

         Оскільки ви поки що лише в третьому класі, то ми говоритимемо про дитячі журнали.    Бувають журнали розважальні, а бувають пізнавальні.

         Якщо в журналі комікси, кросворди, загадки - який це журнал? Правильно, розважальний. Якщо ви дізнаєтеся про тварин, про природу, про різні країни і народів, про книжки і письменників?  Так, такий журнал - пізнавальний.

         Часто вже по назві ми можемо визначити тему журналу. Давайте поглянемо на нашу виставку.  Я хочу, аби ви спробували самі, лише по обкладинці, визначити, які з цих журналів  про природу? (Діти називають «Вінні і його друзі», «В світі тваринних», «Свірелька», «Сопілка», «Юний натураліст»).

               А які з цих журналів друкуються для допитливих?    («Чому і чому», «Веселі уроки», «Знайко», «Юний натураліст»).

Відразу зрозуміло, що багато хто з вас вже знайомий з цими журналами. А тепер я хочу попросити вас визначити, які з цих журналів ми можемо назвати літературно - пізнавальними.    («Простоквашино»,  «Мурзілка»).

Ви часто, прийшовши в бібліотеку, говорите: «Я хочу узяти цю книжку», а самі берете журнал.   Між книгою і журналом є різниця. Як ви думаєте, яка?  (Діти відповідають).    Найголовніша відмінність в тому, що журнал - це ПЕРІОДИЧНЕ ВИДАННЯ, яке виходить в світ через певні проміжки часу (періоди). Дитячі журнали в основному друкують один раз в місяць.  Журнали не перевидаються як книги або підручники, а випускаються лише один раз. (Навести приклад з будь-яким підручником  - скільки видань вже вийшло).

           А зараз звернемося до табличок, які закріплені на дошці.  Ми з вами розібралися, що таке ПЕРІОДИКА і тепер знаємо, які видання називають ПЕРІОДИЧНИМИ.

А хто ж такий ЖУРНАЛІСТ?

Це літературний працівник, який пише статті, розповіді для газет і журналів, робить репортажі для телебачення.

І ще одне слово прочитаємо  - РЕДАКТОР. Це слово нове для вас. РЕДАКТОР - той, хто редагує, готує до друку. Він перевіряє, чи добре написана стаття, чи всі факти і події описані вірно, чи цікаво читачам її читатиме.  У кожній газеті, в кожному журналі не один редактор, а багато, кожен відповідає за свою тему. А всі редактори разом називаються  РЕДКОЛЕГІЯ (редакційна колегія, колектив редакторів)  або РЕДАКЦІЙНА ПОРАДА.

Сьогодні ми з вами познайомилися не зі всіма словами, написаними на табличках. На наступному занятті ви взнаєте, що таке НОМЕР,  ЕКЗЕМПЛЯР,  НАКЛАД,  РУБРИКА, ОБКЛАДИНКА.

А зараз питання для закріплення.

      Що ми називаємо словом ПЕРІОДИКА?

       Як називають газету або журнал, які виходять щонеділі?

       Як називається наша районна газета і коли вона виходить до читачів?

       Які пізнавальні журнали ви знаєте?

       Чим журнал відрізняється від книги?

       Як називають людей, які працюють в редакціях газет і журналів?  

Бібліографія

  1. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.

  2. Драчук В. Дорогами тисячоліть. – К., 1978.

  3. Знойко О. Міфи землі Київської та події стародавні. – К., 1989.

  4. Коваль А. Пригоди слова. - К., 1984.

  5. Коваль А. Слово про слова. – К., 1986.

  6. Коптілов В. У світі крилатих слів. – К., 1968.

  7. Медведєв Ф. Українська фразеологія: чому ми так говоримо.

- К., 1982.

  1. Утевська П Невмирущі знаки. - К, 1969.

  2. Чак Є. Таємниці слова - К, 1991.

  3. Бібліографічна робота в бібліотеці: організація і методіка. Підручник. Під ред. О.Коршунова. – М.: Кн.палата,1990. – 190 с.

  4. Библиотечно - библиогафические знания школьникам: Практическое пособие./ 3-е изд. – М.: Кн. палата, 1989. – 78с.

  5. Костенко Т.Ознайомлення з бібліотекою: Бібліотечний урок. // Шкільний світ. – 2005. – Січ. (№3). – С.19-20

  6. Руденко Т. Бібліотеки як джерело інформації: Інтегрований урок для учнів 11 класу. // Шкільний світ. – 2005. – Квіт.(№14). – С.17-19

  7. Коваль В.А. Бібліотека сучасної школи // Управління школою. 2006. – Січ.(№2). – С.13-18

15.Павлютенков Є.М. Система бібліотечно-бібліографічної роботи

в школі. //Управління школою. – 2006. – Січ.(№2). – С.2-




1   2

Схожі:

Долинська центральна районна бібліотека
Щорічно бібліотека одержує більш ніж 70 назв газет і журналів. Серед них видання з економічних, суспільних, політичних питань, питань...
Методично-бібліографічний відділ
«інновація бібліотечна» як відображення орієнтації бібліотек на безперервний розвиток у відповідності до мінливості умов. Сучасна...
Підрозділи бібліотеки: АБОНЕМЕНТИ
Науково-технічна бібліотека Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жу-ковського “ХАІ”
Долинська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний...
Той дім всі звуть бібліотека… (з досвіду роботи Надіївської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад. Н....
Навчальні програми, підготовлені науково-педагогічними працівниками Черкащини
Сучасна українська література (програми факультативного курсу для 10-11-х класів)
ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО
Алиева Л. Детское общественное объединение как пространство развития субъективности ребенка /Л. Алиева //Воспитат работа в шк. –...
Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З...
Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод бібліогр від.; уклад. З. В. Тарантюк, Н. П. Кушнірчук, відп за вип....
ЗВІТ про діяльність інформаційно-аналітичного відділу за 1997 2001 роки
За п’ять років існування інформаційно-аналітичний відділ виріс у своїй чисельності до 11 кваліфікованих спеціалістів, які забезпечують...
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ФІЗИКА
ЕОТ). Фізика сьогодні стала не лише теоретичною основою сучасної техніки, а й невід'ємною її частиною. Свідченням цього є сучасна...
Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих...
Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка