|
|
Скачати 1.03 Mb.
|
25.Поняття соціології права. Соціологія права — галузь соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів. Предмет соціології права охоплює всі суспільні явища, які містять правовий елемент, соціальні чинники, які взаємодіють з правовими явищами, а також механізми та закономірності такої взаємодії. Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини.види:1.За рівенем (масштабом) дослідження: макро-, мезо-, мікротеорії.2. За особливостями дослідження: теоретична та емпірична. 3. За цілями й завданнями: фундаментальна і прикладна.4. За суб'єктами виконання правових ролей:а) законодавча соціологія, б) судова, яка вивчає безпосередньо судове рішення і процес його прийняття. 1. Теоретико-пізнавальна функція - обґрунтуванні причинно-наслідкових зв'язків взаємодії права та соціуму, у критичному оцінюванні чинних норм права, у з'ясуванні особливостей права, які заважають його визнанню в осмисленні різноманітних практичних ситуацій, повсякденній реалізації права.2. Практична функція - прогнозування правової ситуації в країні, вивчення громадської думки щодо певного правового акта, рівня правової культури громадян та засобів її підвищення. Містить елементи прогнозування, критики, оцінки, опису 26.Поняття та види інтересів в соціології. Соціологи розуміють інтерес як усвідомлене, вибіркове ставлення особистості групи до будь-якого об’єкта, що має для них життєву значущість, бо зв’язаний з задоволенням їхніх потреб.Інтерес — це насамперед усвідомлення індивідом свого соціального стану, тобто належності до певної соціальної групи, і свого місця в системі соціальних позицій Інтереси розрізняють за змістом та за метою. У цьому плані можна виділити матеріальні, суспільні і духовні інтереси. За рівнем дієвості розрізняють пасивні та активні інтереси.Пасивні інтереси – це споглядові інтереси, при яких людина обмежується сприйняттям об'єкта, який її цікавить. Активні інтереси - діючі, , опановуючи об'єктом інтересу..За широтою розрізняють інтереси широкі та вузькі. Широкі інтереси виявляються в декількох галузях діяльності, а вузькі сконцентровано в одній. Широта і вузькість інтересів пов”язані з їх глибиною і поверховістю. Чим ширші інтереси особистості, тим вони поверховіші. Вузькість інтересів пов”язана з їх глибиною. Важливою рисою особистості є наявність у неї кількох глибоких інтересів. За стійкістю розрізняються стійкі та нестійкі інтереси. Стійкий інтерес ха-рактеризується тривалістю збереження інтенсивної зосередженості на об”єкті чи галузі діяльності. Нестійкий інтерес виявляється у короткочасній зосередженості на об”єкті 27.Поняття та структура культури. Культура — історично сформована сукупність соціальних норм і цінностей даної суспільної системи 1. Духовна культура – це культурний зміст людської свідомості у вигляді цінностей, ідеалів, норм, ідей, світоглядних уявлень, фантастичних образів тощо, втілений у міфах, релігії, моралі, філософії, мистецтві та його естетичних канонах, науці, ідеології, праві, писемності, різних формах і видах творчої діяльності. 2. Матеріальна культура – це світ матеріальних речей культури:предмети й знаряддя праці, матеріальні умови людського побуту та господарсько-економічної діяльності, її техніку й технологію, власність, тобто все те, що спрямоване на оптимізацію фізичного існування людини та відтворення.3. Соціальна культура включає фольклорну (етнічну), національну, елітарну, масову, молодіжну субкультури. 28.Поняття та структура програми соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження — науковий документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення соціологічного дослідження.Програма соціологічного дослідження— науковий документ методологічних і процедурних основ дослідження соціального об’єкту.Структура програми:Програма соц.. дослідження охоплює відносно детальне, чітке І завершене формулювання мети і завдань і методологічне обґрунтування проблеми, визначення конкретної мети, об'єкту і предмету досліджень, логічний аналіз основних понять, формулювання гіпотез і завдань досліджень; методичного визначення сукупності характеристики використаних методів збирання і опрацювання первинної соціологічної інформації, логічної структури інструментарію для збирання інформації, логічних схем і їх опрацювання на електронно-обчислювальних машинах. Програма — теоретична основа здійснюваних процедур дослідження — збирання, опрацювання і аналізу інформації, необхідної для одержання теоретичних висновків і практичних рекомендацій. Складений на основі програми організаційно-технічний план дослідження має оперативний характер і визначає послідовність здійснення намічених процедур. Програма і організаційно-технічний план дослідження — затверджуються адміністрацією установи закладу, де ведеться дослідження. Розділи документів включаються в перспективні і поточні плани установи закладу і їх підрозділів. Для керівництва дослідженням призначається відповідальна особа за весь комплекс і відповідальні наукові працівники за своєчасне здійснення досліджень відповідно програми і організаційно-технічного плану. Відправним пунктом будь-якого дослідження виступає проблемна ситуація — специфічне становище об'єкту соціологічного дослідження, об'єкту, що характеризується суперечностями між потребами пам'ятати, що надто широкий план досліджень вимагає значних зусиль і тривалості. Якщо не вдається відразу надати формулюванню проблеми ясності і чіткості, обмежити певними рамками саме дослідження, то можна поетапно здійснювати дослідження відповідно методиці і методології.Трапляється, що в ході одного дослідження доводиться шукати відповіді на ряд інших проблем. Проте, таке можливе лише в тому випадку, коли сама програма дослідження спрямована на багатоманітний соціологічний аналіз. В принципі ж йти на вивчення кількох програм в межах одного дослідження недоцільно. По-перше, ускладнюється інструментарій дослідження, який стає зайве громіздкий і логічно нечіткий, що може знизити якість зібраної соціологічної інформації. По-друге, втрачається оперативність дослідження, що має неабияке значення для організації, а це веде до старіння соціологічних даних, втрати їх актуальності, а іноді практичного сенсу. І, по-третє, досвід показує недоцільність, а іноді це дуже важко водночас вивчати декілька проблем на одному і тому ж об'єкті дослідження. В сучасних умовах соціологічними дослідженнями охоплено практично всі сторони і сфери життя суспільства. Проведення соціологічних досліджень визначається різкою соціальне значимою метою. Безпосереднім приводом до здійснення соціологічних досліджень є реально існуючі суперечності в розвитку соціальної системи між її елементами і окремими компонентами. Ось такі суперечності і становлять суть проблеми. Варто відрізняти проблеми соціальні і проблеми наукові. Соціальні проблеми — це соціальні, життєві суперечності, що вимагають організації цілеспрямованих дій для їх усунення. Наукові проблеми — це знання і незнання. Наукові проблеми відображають суперечності між знанням потреб суспільства і його організацією в певних практичних і теоретичних діях, з одного боку, і незнанням шляхів і засобів реалізації дій — з другого. Постановка наукової проблеми означає вихід за межі вивченого в сфері того, що має бути вивчено, це означає, що не завжди і не будь-яка соціальна проблема може бути вирішена в межах наявних знань. Тому-то вирішення деяких проблем вимагає теоретичних і практичних дій, функціонально спрямованих на одержання нового знання у формі тих або інших теоретичних рекомендацій, а в прикладних дослідженнях використовуються старі знання, яких нерідко буває недостатньо. Тому-то, як правило, соціологічні дослідження комплексні, що вимагають ґрунтовної і аргументованої програми досліджень. 29.Потреби індивіда як вихідний момент його активності. Види потреб у соціальній динаміці.Потреби-внутрішні стимули активності особи,які забезпечують її самозбереження. Потреби відображають об’єктивну залежність особі від зовнішнього світу,соціального середовища. Потреби людей є рушійною силою розвитку як суспільства, так і самої людини. Заради потреби, власне, і здійснюється людська діяльність. Потреби становлять джерело діяльності людей. Тому суспільство або соціальна група, діючи на процес формування та задоволення потреб особистості, одержує можливість спрямувати її життєві орієнтації та поведінку в той чи інший бік. Американський психолог Маслоу виокремив серед них базові(постійні) та похідні(змінювані).Базові потреби ієрархічні: нищим їх рівнем є фізіологічні потреби,матеріальні потреби,вищим-духовні.До них відносять: фізіологічні,сексуальні (продовження роду,вгамування голоду,потрреби у диханні,русі); екзистенційні(безпеки існування,впевненості у майбутньому,стабільності); соціальні(належність до групи чи спільноти,спілкування, увага до себе, участь у суспільній діяльності) престижні(повага до себе,визнання і висока оцінка особистісних якостей,високий статус у суспільстві); духовні(самовираження через творчість). Фізіологічні та екзистенційні потреби Маслоу вважав первинними і вродженими(природними),а інші- набутими(соціальними).Природні потреби характеризують людину яу біологічну особу,істоту, соціальні-як продукт суспільного життя.З розвитком суспільства природні потреби людини соціалізуються,з часом вона потребує певного типу житла, одягу,певної якості їжі,що зумовлено конкретно-історичним розвитком суспільства,національними традиціями ы ,релігією. 30.Потреби,інтереси та цінності-механізми визначеності поведінки. Потреби-внутрішні стимули активності особи,які забезпечують її самозбереження. Потреби відображають об’єктивну залежність особі від зовнішнього світу,соціального середовища. Потреби людей є рушійною силою розвитку як суспільства, так і самої людини. Заради потреби, власне, і здійснюється людська діяльність. Потреби становлять джерело діяльності людей. Тому суспільство або соціальна група, діючи на процес формування та задоволення потреб, одержує можливість спрямувати її життєві орієнтації та поведінку в той чи інший бік.З потребами тісно пов'язаний інтерес-усвідомлення особистістю власних потреб. Потреби людини є основою її інтересів. Інтереси є рушійною силою діяльності, поведінки і вчинків людей. Інтереси можна класифікувати: а) за суб’єктами; б) за сферами суспільного життя; в) за значенням; г) за тривалістю; д) за наявністю суперечностей і т.д.Потреби й інтереси є основою ціннісного ставлення особи до навколишнього світу, регуляторами її соціальної поведінки. Узгодження соціальної поведінки особистості із соц спільнот, суспільства відбувається завдяки цінностями. Цінність- суспільне становлення особи,яке переносить її потреби та інтереси на матеріальні та духовні явища,надає їм визначених соц ознак. Цінності в житті суспільства виступають соціально-значимими орієнтирами діяльності суб’єктів. Вони є чимось більш високим, ніж звичайна зацікавленість людини. Цінності становлять фундамент культури, і предметним полем формування цінностей є культура. Цінності — це переконання щодо цілей, до яких індивід прагне, та основні засоби їх досягнення. Основна вимога до цих переконань — їх повинно розділяти все суспільство. У різних культурах під цінностями виступають різні переконання, але кожний соціальний устрій сам визначає свої цінності. Ця обставина зумовлює визначення цінностей як суспільних відносин. 31.Принцип репрезентативності в соціологічних дослідженнях.Репрезентативність— відповідність результатів не суцільного спостереження, що охоплює не всі одиниці загальної сукупності, а тільки деяку їх частину, відібрану за певним методом, результатам суцільного спостереження, що охоплює всі одиниці досліджуваної сукупності. Репрезентативність досягається за рахунок правильного формування вибірки, яка за принциповими для дослідження параметрами має відтворювати загальний об'єкт дослідження. Поняття "вибірки" в соціології розглядається в 2 значеннях. По-перше, це сукупність елементів генеральної сукупності, що підлягають вивченню, тобто вибіркова сукупність. По-друге, вибірка - це процес формування вибіркової сукупності при необхідному умови забезпечення репрезентативності. Репрезентативність, тобто властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики досліджуваного об'єкта, забезпечується дизайном вибірки і розрахунком її мінімального обсягу, здатними забезпечити прийнятну точність одержуваних результатів. 32.Проблема взаємовідносин особи та суспільства. Проблема взаємовідносин займає основне місце в здійснення соціального контролю.Відносини суспільства та особи в умовах існування і постійної дії соціального контролю виглядають досить просто:підгонка індивідуальних якостей під соціальний стандарт.Насправді ж відносини ускладнюються наявністю в особі індивідуальної свідомості,а отже і можливостей свідомої оцінки,прийняття,відмовлення або зміни норм і цінностей,що їх пропонується індивіду на рівні суспільної свідомості.З позицій соціального контролю у взаємодії суспільства і особи виявляється внутрішня суперечливість взаємодії.З одного боку,людина оволодіває соц. якостями і стає соц індивідуальністю тільки під впливом соціальної системи,а з другого-не можу розвиватися індивідуальність і реалізуватися,якщо сліпо копіюватиме пропоновані системою зразки культури.Часто між людьми спостерігаються різні суперечності між їхніми переконаннями і вірою в соціальному житті.Це відбувається в процесі соціалізації індивіда,коли свідомо завойовуються соціальні норми та цінності і здійснюються рольові вимоги та сподівання.Саме в ході соціалізації і реалізується соц. контроль.Соціалізація дає людині уявлення про те якими законами,правилами і нормами регулюються її поведінка в сферах,що мають від неї чекати і вимагати від уряду і влади.особа набуває знання і ціннісних настанов в політичній сфері під впливом певних інститутів політичної соціалізації.За діями.поведінкою особи стежать і держава,і суспільство.Суспільство використовує різні санкції-способи реагування оточення на поведінку людини,здійснювані в формі заохочень та покарань.Розрізняють позитивні(заохочення на дії корисні для сусп.) інегативні(покарання за небажані дії)санкції.Регулятивну роль відіграють не лише санкції за дії,але й чекання застосування санкцій за ще нездійснені дії.У сусп. існує багато санкцій.Одні з них суворо регламентовані,формалізовані і застос повноважними особами,інші неформальні і застос окремими членами соц. спільності у формі посмішки або незадоволення. 33.Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень. В розробці програми соціологічних досліджень: є по-1.проблеми.що сформульовані в програмі,часто не відображають реальної ситуації. Поставлені раніше і реалізовані проблеми деколи ігноруються або просто не враховуються.По-2 мета дослідження не зв’язана з проблемою,сформульована часто абстрактно,не відображає специфіку об’єкту. Не визначені чітко завдання дослідження. Поставлені завдання,відірвані від реальних можливостей,засобів дослідження. В ході розробки програми не проводиться аналіз моделі об’єкту в системі факторів. По-третє-не визначено предмет дослідження,дається досить вузька або широка інтерпретація предмету дослідження,слабо розроблено предметний зміст дослідження. В процесі дослідження ігнорується значення теоретичної моделі дослідження. Акцент повністю перенесено на аналіз емпіричних показників. В процесі досліджень змішується теоретичний і емпіричний рівень аналізу процесів,а теоретична інтерпретація здійснюється фрагментарно,відсутні гіпотези не співвіднесені між собою категорії аналізу і одиниці аналізу,не побудована схема понять операційної інтерпретації. 34.Проблема інтеграції особи. Включення людини в суспільство,сусп. Відносини здійснюється за допомогою її інтеграції в різні соц спільності, соц. групи,соц. інститути.В результаті людина виявляється залученою одночасно до багатьох соц. спільностей.Поняття інтеграції-означає з’єднання окремих розрізнених часток в ціле,процес об’єднання. Виділяють 4 рівні інтеграції особи:на 1-му здійснюється ітеграція особи в соціально-економічні відносини,що опосередковуються в дитинстві,юності,а потім трудовою діяльністю.2-й рівень-функціональна інтеграція.Вона становить надзвичайно складне і багатошарове переплетення соціальних зв’язків.Індивід інтегрує в суспільство шляхом реалізації багатьох функцій на різних рівнях соціального життя.Люди реалізують функції в сімї, студентському або трудовому колективі,в колі друзів.Тут присутня наявність зміни соціальних функцій(одружившись,юнак бере на себе батьківські обов’язки,в професійній сфері-починає виконувати складніші завдання,дівчина стає мамою).Процес розвитку особистості не є невпинним піднесенням,їй доводиться оволодівати і роллю батьків,і стариків з наближенням пенсійного віку. 3-й-нормативна інтеграція-засвоєння людиною соціальних норм,правил поведінки,звичок та інших нематеріальних регуляторів. Внаслідок формуються ціннісні настанови особистості.В суч умовах осн проблема нормативної інтеграції особи в сусп. структури-суперечливість соціальних норм,що функціонують в суспільстві.Вона починає проявлятися і в малих соціальних групах,де в основному відбувається процес оволодіння людиною соц. нормами поведінки. 4-й рівень-міжособистісна інтеграція,що скл встановленням позитивних зв’язків особи в сусп.Вона проявляється у спілкування з іншими людьми,обміні думками з ними,довіра,симпатія.Всі ці рівні взаємодіють між собою для того щоб забезпечити високий ступінь інтеграції особи в спільноти. |
| 1. Базові компоненти соціального життя Можна сказати, що цінності обґрунтовують норми, завдяки чому вони разом створюють єдину ціннісно-нормативну структуру культури |
УРОК № З Тема. Базові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмів Базові поняття й терміни: алгоритм, виконавець, базові структури алгоритмів, слідування, розгалуження, повторення, блок-схема |
| Урок хімії в 9 класі з теми програми «Розчини» Базові поняття й терміни: розчини, компоненти розчину, розчинник, розчинена речовина, розчинність, електроліти, неелектроліти, електролітична... |
Видатки загального та спеціального фондів, (тис грн.) [3, 4] Вирішення проблем соціального блоку, зокрема підвищення платіжної спрямованості та рівня життя населення, поліпшення усіх аспектів... |
| ПРОГРАМА економічного і соціального розвитку ЛУГИНСЬКОГО РАЙОНУ Пенсійне забезпечення та розвиток загальнообов’язко-вого державного соціального страхування |
Програми соціального захисту окремих категорій громадян у Програма соціального захисту окремих категорій громадян у м. Синельниковому на 2009-2013 роки була направлена на розв’язання проблем... |
| А як створити найефективнішу школу у світі? Підхід до людини як вищої цінності, джерела соціального прогресу, активного творця свого життя, відповідального члена суспільства... |
Постановка наукової проблеми та її значення «соціальна робота», її особливості як професійної діяльності. Поява нової спеціальності зумовлена потребами суспільства і відповідає... |
| 1. Авторитаризм: визначення, суттєві риси Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській |
Засідання комісії/уповноваженого/із соціального страхування Розглянувши звернення та документи про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам,... |